Науково обгрунтовано експериментальну методику та педагогічні умови ефективного навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми, наведено характеристику її основних етапів (підготовчого, ознайомлювально-репродуктивного, діяльнісного), розглянуто їх взаємозв'язок. Уточнено зміст понять "розповідь", "текст". Як критерії сформованості в учнів даного уміння запропоновано використовувати структурно-організаційну схему, змістову характеристику, обсяг, способи зв'язку між реченнями та частинами розповіді-роздуму. Встановлено показники та рівні сформованості (високий, достатній, середній, низький) уміння старших дошкільників складати розповіді-роздуми. Охарактеризовано послідовні стадії формування вміння (інформаційно-змістову, діалогічну, репродуктивну, самостійне продукування розгорнутої розповіді-роздуму) та визначено основні тенденції даного процесу. З'ясовано, що ефективність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення залежить від рівня розвитку уявлень про причинно-наслідкові з'язки між предметами та явищами довкілля, змісту та форми спілкування дорослого з дітьми, організації дитячої діяльності. Зроблено висновок про залежніть темпів розвитку сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум від загального рівня мисленнєвого та мовленнєвого розвитку дитини. Доведено, що міцність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення у самостійному активному мовленні залежить й обумовлюється раціональним поєднанням різних видів і типів занять. Встановлено, що розвиток уміння самостійно складати розповідь-роздум залежить від зацікавленості дітей різними видами діяльності, що стимулюють мовленнєву активність дошкільників.

  Скачати повний текст

Проаналізовано повісті та романи письменника-шістдесятника Є. Гуцала з наратологічної точки зору, наведено погляди сучасних вітчизняних і світових науковців на природу наратології як теорії наративу, форми та суб'єкти нарації. Розглянуто типові наративні моделі великої прози досліджуваного митця. Перша група аналізованих прозових творів показує модифікації я-нарації у форми ти-нарації і ми-нарації. Функціонує гомодієгетичний, інтрадієгетичний наратор-оповідач, що часто ототожнюється з героєм-протагоністом. У другій групі домінує розповідь всевідного наратора у формі третьої особи однини, що в окремих випадках модифікується у форму третьої особи множини. Наратор наближений до екстрадієгенетичного, гетеродієгетичного розповідача, який ототожнюється з образом автора.

  Скачати повний текст

Викладено теоретико-методологічні й експериментальні основи досягнення успіху першокласниками шестирічного віку. З'ясовано сутність та зміст понять "успіх", "успішність", "суб'єкт-суб'єктна взаємодія на рівні дорослий - дитина", "суб'єкт-суб'єктна взаємодія на рівні дитина - дитина", "успіх у процесі суб'єкт-суб'єктної взаємодії". Розкрито структуру досягнення успіху шестирічками за умов суб'єкт-суб'єктної взаємодії, основними складовими якої є когнітивний, емоційно-мотиваційний, регулятивний та поведінково-діяльнісний компоненти. Обгрунтовано педагогічні умови та апробовано методику формування успішності першокласників, яка здійснювалася на засадах діяльнісного, особистісно-ціннісного та системно-структурного підходів і включала виховний курс "Успіх у твоєму житті", курс розвивальних ігор, гурткову й індивідуальну корекційну роботу шляхом створення ситуації успіху. Доведено, що серед методів і засобів ефективними виявилися казка, гра, малюнок, психогімнастика, конкурс, бесіда, розповідь, аналіз ситуації та їх інсценізація, музика.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні аспекти прози В.Дрозда з урахуванням наявних тенденцій психологічного аналізу у літературознавстві. Розділено прозу письменника на два жанрово-стильові пласти, що дозволило виявити особливості психологізму різноспрямованих творів. Кожна з цих двох груп має свої особливості психологізації, що зумовлює використання різних підходів до їх психологічного аналізу. Психологізм реалістичної прози - екстернальний, виражений неопосередковано. Химерні твори потребують глибшого аналізу, оскільки відрізняються від реалістичних прихованим психологізмом, який відновлюється на підсвідомому рівні (часто за допомогою психоаналітичного методу), або шляхом розкриття алегорії. Висвітлено розмаїття засобів психологізації, які використовував письменник у своїй прозі для більш повного розкриття психології персонажів, а саме: внутрішні монолог і діалог, невласне пряму мову, пряму авторську розповідь, інтонацію, психологічний портет, психологічну деталь, прийом сну-марення, рефлексію, сповідь, "потік свідомості".

  Скачати повний текст

Визначено типи текстів-наративів та чинники, що впливають на їх породження. Виділено особливості наративу, що відрізняють його від інших видів текстів. Розкрито рівні функціонування наративу залежно від того, наскільки особистість вміє конструювати та реконструювати історію свого життя, приймати власний досвід та трансформувати його у зв'язну розповідь. Виявлено психологічні умови, за яких використання наративу в процесі психологічного консультування є ефективним та апробовано треніг саморозвитку особистості, спрямований на усвідомлення та прийняття власного досвіду, з дітьми молодшого шкільного віку та юнаками.

  Скачати повний текст

Розкрито суть й обгрунтовано проблему розвитку усного мовлення першокласників. Розглянуто методи спостереження, аналогії, словесний (бесіду, розповідь, міркування). Запропоновано дидактичне та методичне забезпечення. Розроблено й експериментально апробовано методику мовленнєвого розвитку, що передбачає роботу над словом, словосполученням, реченням, побудовою зв'язних висловлень, а саме: розповіді, опису, міркування. Визначено критерії, показники та рівні сформованості мовленнєвих навичок (високий, достатній, середній, початковий). Наведено лінгводидактичну модель розвитку усного мовлення першокласників під час навчання грамоти.

  Скачати повний текст

Роглянуто індивідуально-авторські та типологічні трансформації жанру повісті у російській літературі початку XX ст., які можна відокремити згідно двох типологічних ланок, а саме: модерністської повісті та неореалістичної повісті. Відзначено, що кожна з цих ланок як складові має велику кількість жанрових різновидів, зокрема, міжжанрові (повість-роман, повість-нарис, повість-міф, жанрово-родові (повісті-драма, повісті-поема, "понадповість"), жанрово-стильові (повість "потоку свідомості", "понадповість", повість-розповідь) модифікації. На підставі дослідження поетики повісті початку XX ст. зазначено, що у творчості письменників реалістичної спрямованості так само, як у творчості письменників-модерністів актуалізується модерністська стильова тенденція (інтертекстуальність, неоміфологізм, використання ліричних засобів оганізації оповіді), яка має декілька стильових різновидів (парадигм) екзистенціально-міфологічну, розповідно-орнаментальну та імпресіоністично-натуралістичну. У поетиці російської повісті початку XX ст. відображаються домінантні риси кожної з цих парадигм.

  Скачати повний текст

Обгрунтовується положення про те, що одним з ефективних шляхів вирішення проблем екологічного виховання є формування інтегративної особистісної якості, структурними елементами якої є: система наукових знань, спрямованих на пізнання процесів і результатів взаємодії людини, суспільства й природи, екологічних ціннісних орієнтацій, норм та правил ставлення до природи, потреби в спілкуванні з природою й готовності до природоохоронної діяльності, вмінь та навичок з вивчення та охорони природи. Розглянуті основні методи формування якості, що досліджувалась: розповідь на екологічну тему, евристична бесіда з елементами диспуту на екологічну тематику, екологічні семінари дослідницького характеру, ігрова діяльність екологічного змісту, експресивні методи, тощо. Апробація результатів дослідження проводилась у процесі експериментальної роботи та перевірки розробленої моделі формування екологічної культури в ряді шкіл України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню семантико-прагматичного потенціалу авторської мови та авторського мовлення, а також його відображенню в романах Шарлотти Бінґхем. Семантико-прагматичний потенціал авторської мови та авторського мовлення визначено як комплекс мовних і мовленнєвих засобів, мовленнєвих фігур, які використовуються автором у художньому творі загалом та у КМФ зокрема, й за допомогою яких автор втілює творчу індивідуальність, світоглядні позиції та чинить інтелектуальний і / або емоційний вплив на читача.Укладено реєстр мовних та мовленнєвих засобів, мовленнєвих фігур, схарактеризовано їх реалізацію в романах Шарлотти Бінґхем. Композиційно-мовленнєві форми класифіковано на ядерні (розповідь, опис, роздум) та периферійні, визначено їх формальні маркери, досліджено їх репрезентацію в романах Шарлотти Бінґхем.Ключові слова: семантико-прагматичний потенціал, авторська мова, авторське мовлення, лексичні, стилістичні засоби, лексико-синтаксичні, синтактико-стилістичні фігури.^UThe thesis presents a study of the semantic and pragmatic potential of the author's language and the author's speech based on the novels by Charlotte Bingham. The semantic and pragmatic potential of the author's language and the author's speech has been defined as a complex of language, speech devices and speech figures that the author uses in fiction and via which the author objectifies his creative manner, worldview, creates intellectual and / or emotional impact on the reader. It has been ascertained that the author's speech actualizing the author's language is represented in compositional speech forms. Compositional speech forms have been classified into nuclear (narration, description and argumentation) and peripheral, that are used to itemize the nuclear compositional speech forms. Key words: semantic and pragmatic potential, author's language, author's speech, lexical, stylistic devices, lexico-syntactical, syntactical stylistic figures.

У дисертації проаналізовано й узагальнено теоретичні ідеї та досвід музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку в КНР та Україні для визначення напрямів взаємного використання педагогічно цінних ідей та досвіду у сучасних умовах розвитку китайської і української дошкільної освіти. Актуальність дослідження зумовлена такими основними чинниками, як: відродження й оновлення культурного і освітнього потенціалу української і китайської націй; інтеграція обох країн до світового науковоосвітнього простору, що зумовлює необхідність вивчення українською педагогічною спільнотою актуального стану, тенденцій та перспектив розвитку систем освіти різних країн, аналізу їх позитивного досвіду з метою визначення найбільш ефективних напрямів власного поступу; збереження національної культурної специфіки України і КНР на тлі цивілізаційної глобалізації. На основі аналізу широкого спектру наукових джерел схарактеризовано ступінь дослідженості проблеми музично-естетичного виховання дошкільників, генезу ідеї музично-естетичного виховання дошкільників. Визначено термінологічне поле дослідження, проаналізовано й уточнено суть основних понять, що стосуються проблеми дослідження, а саме: «виховання», «естетичне виховання», «музичне виховання», «музично-естетичне виховання», «дошкільники», «музично-естетичне виховання дошкільників» в українській і китайській педагогічній думці. Проаналізовано теоретичні аспекти музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку в КНР і Україні. З’ясовано мету, цілі, завдання музично-естетичного виховання дошкільників в обох країнах, визначено умови ефективності музично-естетичного виховання та принципи його організації. Проведено компаративний аналіз, виявлено спільні і відмінні риси у теоретичних підходах до організації музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку в Україні і КНР. З’ясовано, що в Україні ставиться акцент на розвиток мовлення, збагачення словникового запасу та інтонацій через спів, а заохочення до творчості, закладання основ музичного навчання та вивчення українських музичних традицій є важливими компонентами. У Китаї увага приділяється формуванню базових музичних навичок, а також розвитку інтересу до мистецтва протягом усього життя, інтеграції сучасних освітніх технологій та інноваційної методики у музично-естетичне виховання, що сприяє формуванню морально-етичної ціннісної бази у дошкільників. Розкрито зміст музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку в КНР і Україні для дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку. Здійснено порівняльний аналіз змісту музичноестетичного виховання для дошкільників різного віку в Україні та Китаї: обидва підходи до формування змісту музично-естетичного виховання дошкільників сприяють розвитку музичних, моторних, соціальних та творчих здібностей у дітей. Український підхід більше зосереджений на розвитку музичних навичок, використанні інструментів та сприйнятті музики, в той час як китайський підхід акцентує увагу на створенні, творчості та соціальній взаємодії через музичну діяльність. У дослідженні визначено методи музично-естетичного виховання дітей в обох країнах: методи впливу на свідомість, що стимулюють інтерес дошкільників до музики, розвивають естетичну чутливість та творчі здібності; методи організації діяльності, що активізують безпосередню участь дітей через ігрові ситуації, музичні ігри та свята; методи стимулювання, які включають заохочення і покарання. Здійснено компаративний аналіз реалізації методів виховання: український підхід ставить більший наголос на імпровізації та стимулюванні творчої уяви, тоді як китайський підхід сприяє вільному мисленню, фантазії та вибору. У обох країнах використовуються словесні методи (бесіда, розповідь та пояснення), а також поєднання музики з іншими мистецькими формами. Здійснено порівняльно-педагогічний аналіз музично-естетичного виховання дошкільників КРН і України і окреслено перспективи імплементації ідей китайського і українського досвіду в дошкільні заклади освіти України та КНР відповідно. Впровадження китайського досвіду музично-естетичного виховання дошкільників у систему освіти України може мати такі перспективи: розширення переліку принципів музичноестетичного виховання, урізноманітнення методів виховання, інтеграція музики і образотворчого мистецтва, колективні творчі проєкти, акцент на самостійність і креативність дітей, використання українських традиційних музичних інструментів у музичних заняттях. Перспективи впровадження українського досвіду музично-естетичного виховання дошкільників у систему освіти Китаю: розвиток творчості та самовираження, розвиток мовлення, урізноманітнення форм виховання, розширення музичного репертуару, розвиток міжкультурного діалогу, заохочення і стимулювання до музичної діяльності.^UThe thesis analyzes and summarizes the theoretical ideas and experience of music-aesthetic education of preschool children in the PRC and Ukraine in order to determine the directions of mutual use of pedagogically valuable ideas and experience in the modern conditions of the development of Chinese and Ukrainian preschool education.. The relevance of the research is determined by the main factors. They are: revival and renewal of the cultural and educational potential of the Ukrainian and Chinese nations; the integration of both countries into the global scientific and educational space, which necessitates the study by the Ukrainian pedagogical community of the current state, trends and prospects of the development of the education systems of different countries, the analysis of their positive experience and problems in order to determine the most effective directions of their own progress; preservation of the national cultural specificity of Ukraine and the People's Republic of China against the background of civilizational globalization. Based on the analysis of a wide range of scientific sources, the degree of research into the problem of music-aesthetic education of preschoolers, the genesis of the idea of music-aesthetic education of preschoolers is characterized. The terminological field of the research is defined, the essence of the main concepts related to the research problem is analyzed and clarified. They are: "education", "aesthetic education", "musical education", "musical-aesthetic education", "preschoolers", "musical-aesthetic education of preschoolers" in Ukrainian and Chinese pedagogical thought. Theoretical aspects of musical and aesthetic education of preschool children in China and Ukraine are analyzed. The purpose, goals, tasks of musical and aesthetic education of preschoolers in both countries have been clarified, the conditions for the effectiveness of musical and aesthetic education and the principles of its organization have been determined. A comparative analysis was carried out, common and distinctive features in theoretical approaches to the organization of musical and aesthetic education of preschool children in Ukraine and the People's Republic of China were revealed. In Ukraine, emphasis is placed on the development of speech, enrichment of vocabulary and intonations through singing, and encouraging creativity, laying the foundations of musical education and studying Ukrainian musical traditions are important components. In China, attention is paid to the formation of basic musical skills, as well as the development of interest in art throughout life, the integration of modern educational technologies and innovative methods into musical and aesthetic education, which contributes to the formation of a moral and ethical value base in preschoolers. The content of musical and aesthetic education of preschool children in the People's Republic of China and Ukraine for children of younger, middle and older preschool age was disclosed. A comparative analysis of the content of musical and aesthetic education for preschoolers of different ages in Ukraine and China was carried out. Both approaches to the formation of the content of musical and aesthetic education of preschoolers contribute to the development of musical, motor, social and creative abilities in children. The Ukrainian approach focuses more on the development of musical skills, the use of instruments and the perception of music, while the Chinese approach emphasizes creation, creativity and social interaction through musical activities. In the study, the methods of musical and aesthetic education of children in both countries are defined. They are: methods of influencing consciousness that stimulate preschoolers' interest in music, develop aesthetic sensitivity and creative abilities; methods of organizing activities that activate the direct participation of children through game situations, musical games and holidays; methods of stimulation, which include encouragement and punishment. A comparative analysis of the implementation of education methods has been carried out. The Ukrainian approach places greater emphasis on improvisation and stimulating the creative imagination, while the Chinese approach promotes free thinking, imagination and choice. In both countries, verbal methods (conversation, narration and explanation) are used, as well as the combination of music with other art forms.