Вперше розроблено методи безконтактного визначення просторових координат вимірювальних перетворювачів акустичних, магнітних, вихрострумових дефектоскопів у процесі сканування поверхні з метою координатної реєстрації результатів контролю. Удосконалено акустичну двомірну систему визначення координат шляхом введення додаткових акустичних приймачів з метою забезпечення можливості визначення трьохмірних координат і виключення температурної похибки. З використанням тріангуляційного методу вперше розроблено оптико-механічні системи визначення трьохмірних координат вимірювального перетворювача за координатами двох точкових випромінювачів на основі вимірювального перетворювача дефектоскопа у процесі сканування. Вперше розроблено системи визначення трьохмірних координат вимірювального перетворювача дефектоскопа з використанням однієї та двох цифрових оптичних камер з матрицями приладів з зарядовим зв'язком (ПЗЗ) на кінцях фіксованої бази вимірювання довжиною від 0,5 до 1 м. Виконано оптимізацію взаємного кутового положення оптичних камер з ПЗЗ матрицями у фокальних площинах об'єктивів з метою наближення до бази вимірювання дозволеної зони можливого сканування поверхні об'єкта контролю та підвищення точності визначення координат.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні етапи дослідження даної теми, рівень її наукової розробки з використаннням великого комплексу історіографічних джерел. Проведено аналіз сучасної української історичної літератури з питань земельні реформи й їх наслідків, аграрної політики держави, господарювання та підприємництва селян за нових, ринкових умов, селянської кооперації, еволюції землеволодіння та землекористування, селянських рухів та ін. Вивчено питання соціальної історії селянства: його ментальність, соціальну поведінку, світобачення й уявлення. Показано перехід від описової історії побуту до аналітичного вивчення психологічних, демографічних і культурних сюжетів. Висвітлено сутність інституціоналізації та проаналізовано діяльність Інституту історії України НАНУ, Наукового товариства істориків-аграрників і Науково-дослідного інституту селянства в Черкасах, інших осередків.

  Скачати повний текст

Розглянуто аграрну політику Австро-Угорщини та Німеччини в Україні у 1918 р. в контексті східної політики зазначених держав періоду Першої світової війни. Висвітлено політичні та економічні фактори, які обумовили зацікавленість Центральних держав у вирішенні аграрного питання в Україні. Охарактеризовано взаємовідносини між представниками Німеччини й Австро-Угорщини з одного боку й урядами Української Народної Республіки та української держави - з іншого, які склалися з приводу та в процесі вирішення аграрного питання в Україні. Проаналізовано діяльність австро-угорських і німецьких військ, пов'язану з реалізацією політичних рішень керівництв Центральних держав у галузі земельних відносин в Україні.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення джерел і літератури проаналізовано аграрну політику російського царату на Правобережній Україні у 1793 - 1861 рр. Відзначено, що після приєднання краю царський уряд ужив заходів щодо збільшення у регіоні російського землеволодіння. З цією метою значні земельні площі були передані наближеним до царського двору російським чиновникам. Основними шляхами зменшення шляхетського землеволодіння у краї у даний період були секвестр, конфіскація та викуп землі казною. Аграрна політика царату щодо католицької, уніатської та православної церков на Правобережжі полягала у зменшенні католицького, ліквідації уніатського та збільшенні православного землеволодіння та землекористування. Політика російського уряду щодо селянського землекористування на Правобережній Україні у зазначений період мала, як правило, протекціоністський характер. Царат намагався використати становище селян у боротьбі проти польських поміщиків. З цією метою у 1848 р. у краї проводилась інвентарна реформа. Однак вона не здійснила значного полегшення стану селян та не зумовила суттєвих змін у селянському землекористуванні.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію вирішення аграрного питання українськими національними урядами 1917 - 1920 pp. у вітчизняній історіографії. Виявлено, систематизовано й охарактеризовано основні групи історіографічних джерел з історії вирішення земельного питання даної доби. Досліджено найхарактерніші тенденції нагромадження знань з історії вирішення аграрного питання діаспорною, радянською та сучасною вітчизняною історіографією. З'ясовано концептуальні та методологічні засади дослідження історії вирішення аграрної проблеми урядів Центральної ради, Гетьманату, Директорії УНР. Показано негативний вплив ідеологічних і політичних догм та упереджень на розвиток об'єктивних знань з проблеми.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню діяльності в галузі аграрних відносин урядів Української Народної Республіки доби Центральної Ради та Директорії і Української Держави. Вперше у вітчизняній історіографії запропоновано цілісну картину вирішення національними урядами аграрного питання. Застосований комплексний підхід до оцінки внутрішніх та зовнішніх чинників, які впливали на стан земельної справи, дозволив визначити основні напрямки та характерні риси аграрної політики, простежити її еволюцію. З'ясовано суспільні орієнтири в земельній справі, роль і місце політичних партій, проаналізовано ставлення селянства до урядової політики. Дістало подальший розвиток реконструкція системи державних органів, які займалися розробкою та реалізацією земельних реформ. Показано роль аграрного питання при визначенні шляхів національно-демократичної революції.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни в аграрних відносинах в Криму під час першого та другого встановлення радянської влади (січень - червень 1919 року), земельні відносини на завершальному етапі громадянської війни. Проаналізовано аграрні відносини у Кримській АРСР 1920 - 1926 рр., проведення аграрних перетворень на засадах радянського аграрного законодавства, міжселищне закріплення земель за користувачами, внутрішнє землевпорядкування, вплив аграрних відносин на селянське господарство і сільськогосподарське виробництво. Вивчено основні форми землекористування - общинне, ділянково-черезсмужне, колективне, землі безпосереднього державного володіння, радгоспне та допоміжні форми землекористування - в процесі оренди землі, переселення та розселення, спецпризначення та спецвикористання.

  Скачати повний текст

Наведено визначення понять "правовідносини", "аграрні правовідносини", "внутрішні аграрні правовідносини", "зовнішні аграрні правовідносини", наведено їх характерні риси й ознаки. Досліджено питання стосовно поділу аграрних правовідносин, наявності приватних і публічних засад у даних відносинах. Охарактеризовано складники структури (елементи) аграрних правовідносин - суб'єкти, об'єкти, зміст і підстави виникнення (зміни, припинення). Розкрито зміст внутрішніх аграрних правовідносин, зокрема, членських, земельних, майнових, трудових і управлінських. Висвітлено питання співвідношення аграрних правовідносин, предмета аграрного права й аграрного законодавства України. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення даного законодавства, а також теоретичні висновки, що можуть бути використані для подальшого розвитку теорії аграрного права.

  Скачати повний текст

Розроблено напрями інтенсифікації польового кормовиробництва на засадах ефективного використання зрошуваних земель, створення однорічних агроценозів та підвищення їх продуктивності у проміжних посівах за умов застосування комплексу агротехнологічних заходів з метою збільшення виробництва кормів, покращення їх якості та раціонального використання біокліматичного потенціалу й вегетаційного періоду у степовій зоні України. Установлено закономірності росту й розвитку кормових культур, особливості формування адаптованих до умов зрошення агроценозів та продуктивності посівів і якості корму залежно від технологічних прийомів, зокрема, добору видового складу з використанням високопродуктивних сортів і гібридів, оптимізації строків та способів сівби, норм висіву компонентів у сумішках, рівня мінерального живлення та вологозабезпечення. Розроблено моделі взаємозв'язку продуктивності посівів кормових культур та їх сумішок з високобілковими компонентами за умов конвеєрного виробництва кормів на зрошуваних землях.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано шляхи вдосконалення конвеєрного виробництва зелених кормів за рахунок створення різночасно достигаючих однорічних агрофітоценозів ранніх та пізніх ярих культур. Розроблено агрофітоценози ранніх ярих злакових, зернобобових і капустяних культур для конвеєрного виробництва кормів у період між першим і другим укосами багаторічних трав упродовж 35 - 40-ка днів. Розроблено й апробовано агрофітоценози пізніх культур кукурудзи, суданської трави, пайзи з різночасно достигаючими зернобобовими для виробництва зелених кормів у період між другим і третім укосами багаторічних трав. Експериментально доведено аробіологічну, біоенергетичну й економічну ефективність використання орних земель шляхом сівби пізніх ярих з високобілковими культурами після використання агрофітоценозів ранніх ярих, а також одержання двох урожаїв шляхом сівби жита ярого з гірчицею білою після збирання кукурудзяно-бобових сумішок весняної сівби.

  Скачати повний текст

Наведено комплексну оцінку агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення й обгрунтовано систему ефективних заходів щодо його покращання на прикладі Київської області. Наукове дослідження проведено на базі використання фондових і статистичних матеріалів. Комплексну оцінку здійснено шляхом інтегрування ряду показників, що прямо або опосередковано характеризують агроекологічний стан земель сільськогосподарського призначення та до яких належать: еколого-агрохімічний стан ріллі, ступінь порушення рівноваги у співвідношенні угідь в агроландшафтах, територіальне поширення та інтенсивність прояву грунтових деградаційних процесів. За показниками структури агроландшафтів визначено їх екологічний стан і стійскість до деградації. Наведено бальну оцінку еколого-агрохімічного стану орних земель і деградованості грунтового покриву. Визначено ступінь порушення екологічної рівноваги у біотичному кругообігу речовин. За комплексом показників проведено агроекологічну оцінку земель сільськогосподарського призначення. На базі одержаних результатів здійснено прогнозування їх агроекологічного стану за різних систем землекористування й обгрунтовано основні природоохоронні заходи.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано технологію створення продуктивних кормових угідь безпосередньо на спланованих лесоподібних суглинках без покриття їх родючим шаром зонального грунту за умов південного Степу України. Встановлено вплив тривалого сільськогосподарського освоєння едафотопів з лесоподібних суглинків на їх фізичні, водно-фізичні та агрохімічні властивості. Показано ефективність сумісного вирощування багаторічних бобових і злакових трав на едафотопах, представлених лесоподібними суглинками. Визначено оптимальне співвідношення компонентів фітоценозів, що забезпечує найвищу урожайність, збір кормових одиниць та азотовмісних сполук на лесоподібному суглинку за роками їх життя та за весь період вегетації.

  Скачати повний текст

Для умов сухого Степу Укаїни запропоновано шляхи оптимізації едафічних характеристик техноземів. Удосконалено технологію рекультиваційних робіт, а саме: на технічному етапі цілеспрямовано запропоновано формувати ущільнений прошарок на глибині 80 - 90 см, який виконує роль водоупору та сприяє акумуляції продуктивної вологи у коренезміщувальному шарі. За умов формування техноземів рекомендовано вносити органічні добрива за норми 100 т/га на глибині 70 - 80 см. Завдяки кращому зволоженню глибоких шарів поживні речовини з органічних добрив більш повною мірою засвоюються рослинами. Установлено, що едафічні системи, сформовані з техногенних сумішок різноякісних потенційно родючих порід, характеризуються більшим екологічним різноманіттям властивостей і режимів, що сприяє кращій реалізації потенціалу біогеоценозів. Досліджено продуктивність основних сільськогосподарських культур сухого Степу залежно від конструкції технозему та рівня удобрення. Якість продукції, вирощеної на рекультивованих землях, відповідає встановленим вимогам за вмістом важких металів і технологічними показниками.

  Скачати повний текст

Показано, що рослинні покриття з толерантних до пестицидного навантаження видів природної флори є ефективним способом ремедіації грунтів земель сільськогосподарського призначення з високою фітотоксичністю, спричиненою полікомпонентним забрудненням пестицидами. Створено нейромережеву математичну модель, яка дозволяє спростити та прискорити виявлення у структурі природних рослинних угруповань види, стійкі до токсичного впливу пестицидів. Показано, що адаптовані до високого пестицидного навантаження дикорослі види рослин здатні зменшувати рівень забруднення грунту ДДТ та його метаболітами шляхом фітоекстракції та ризодеградації токсикантів. Розроблено алгоритм проведення фіторемедіації грунтів з полікомпонентним забрудненням пестицидами.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження агроекологічного стану грунтового покриву Правобережного Полісся та встановлено суттєві зміни у кількісному та якісному складі гумусу, азотному фонді, колоїдно-хімічних, буферних властивостях і поживному режимі внаслідок антропогенного навантаження на грунти орних земель протягом останніх чотирьох десятиріч. З 1991 р. відмічено негативне сальдо балансу гумусу. Для азотного фонду дерново-підзолистого грунту встановлено відносно високий вміст фракції азоту, що не підлягає гідролізу. Виявлено, що з 2000 р. у грунтовому покриві орних земель регіону склалося від'ємне сальдо балансу доступних форм азоту, а з 1996 р. - рухомого фосфору та обмінного калію. Еколого-агрохімічний стан грунтів оцінено у 39 балів, а у межах адміністративних районів Поліського регіону - від 35 до 45 балів. Вивчено вплив довготривалого систематичного внесення добрив і застосуваня різних способів обробітку на кількісний та якісний склад гумусу дерново-підзолистого грунту. Встановлено суттєве збільшення інтенсивності нітрифікації у грунтах агроекосистем під час внесення органічної речовини у вигляді соломи у поєднанні з сечовиною. Зазначено, що додаткове внесення вапна підсилює нітрифікаційну здатність на дерново-підзолистих грунтах. Запропоновано антирадіаційну модель управління родючістю забруднених радіонуклідами дерново-підзолистих грунтів для оптимізації їх агроекологічного стану. Встановлено еколого-економічну ефективність дії різних варіантів системи удобрення та способів обрбітку дерново-підзолистого грунту у зерно-просапній сівозміні на продуктивність агроценозів.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності процесу формування стійкого екологічно збалансованого стану осушуваних органогенних грунтів. Удосконалено технології вирощування багаторічних травосумішей, зокрема, визначено високопродуктивні варіанти їх складу, оптимізовано систему удобрення та способи використання меліорованих земель. Вперше визначено найбільш адаптований видовий склад травостою, який забезпечує одержання екологічно чистої продукції на забруднених радіонуклідами грунтах, позитивний баланс і максимальне збереження органічної речовини торфу і продуктивність травостою.

  Скачати повний текст

Розроблено екогідрогеологічне обгрунтування формування й експлуатації рекультивованих земель, що передбачає екологічну реставрацію порушених земель за рахунок організації стоку, відведення атмосферних опадів, забезпечення процесу формування біогеогенетичних горизонтів рекультивованого шару потужністю 1,0 - 1,2 м із залученням найбільш придатних гірських порід і закладенням штучного дренажу. Проведено розрахунки динаміки рівня грунтових вод з урахуванням природного бокового розтікання для рекультивованого відвалу (без дренажу та на фоні горизонтального дренажу зі зрошенням). Досліджено водно-фізичні, фізико-хімічні й екологічні властивості розкривних гірських порід. Наведено комплексну оцінку змін окисно-відновлювальних умов за профілем рекультивованих відвалів. Проведено моделювання та довгостроковий прогноз змін водно-сольових умов на різних варіантах рекультивації у профілях рекультивованих шахтних відвалів. Виявлено субстрати (темно-сіра глина, шлам залізної та марганцевої руди), де утворення токсичних концентацій заліза та марганцю обмежує їх використання. Встановлено параметри поживних режимів фітомеліорованих гірських порід, що забезпечують підвищення буферної та біотичної ємності у процесі формування родючості рекультивованих земель. Розроблено концепцію поетапного інтегрального підходу в оцінці екологічного ризику аеротехногенного забруднення сільськогосподарських територій важкими металами. Розкрито особливості прояву буферної ємності чорнозему до важких металів і перспективи використання деяких гірських порід як сорбентів для детоксикації техногено забруднених грунтів.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірність формування та параметри кормової цінності багаторічних травосумішей та однорічних кормових агрофітоценозів різної видової структури та строків сівби відмінних періодів дозрівання. Досліджено динаміку надходження рослинної маси протягом сезону та удосконалено модель пасовищного конвеєра для великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності за умов радіоактивного забруднення земель Полісся України. З'ясовано роль та ефективність окремої та комплексної дії різних агроекологічних факторів (способів обробітку грунту, строків сівби, органічних та різних поєднань і доз мінеральних добрив, вапнування) на продуктивність багаторічних та однорічних агрофітоценозів та їх значення у процесі накопичення ними радіонуклідів. На підставі одержаних даних встановлено можливість цілеспрямованого управління екологічним станом угідь, формування продукційного процесу ценозів та якості корму. Визначено кормову привабливість та специфічні особливості капустяних культур залежно від їх фенотипічного стану, а також об'єми добового споживання на пасовищах тваринами рослинної маси різних типів агрофітоценозів. Розширено уявлення про кормову цінність та господарську придатність їх використання в системах пасовищного конвеєра. Запропоновано ефективні види та дози добрив для одержання доброякісного та радіаційно безпечного пасовищного корму.

  Скачати повний текст

Розроблено методику визначення придатності дерново-підзолистих і дерново-борових піщаних грунтів та прогнозування продуктивності на них яблуні. Установлено критерії визначення потреби хімічної меліорації дерново-підзолистих грунтів залежно від рівня їх кислотності та систем удобрення яблуні. За результатами досліджень розроблено збалансовану систему удобрювання різновікових насаджень яблуні на даних, придатних для садівництва, грунтах з диференційованим передпосадковим і поточним застосуванням добрив. Теоретично обгрунтовано та випробувано за виробничих умов високоефективні, близькі за економічними та енергетичними показниками альтернативні технології освоєння малопродуктивних піщаних земель із формуванням штучних акумулятивних горизонтів та збагаченням кореневмісного шару меліорантами. Визначено прийоми зниження міграції радіонуклідів у системі грунт - плодове дерево.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено матеріальні та процесуальні аспекти адміністративної відповідальності за адміністративні проступки в галузі земельного законодавства. Розкрито суть поняття й особливості цих проступків. Визначено недоліки правового регулювання адміністративної відповідальності за їх вчинення. Розглянуто об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу адміністративних проступків у галузі земельного законодавства. Проаналізовано процесуальні норми, що встановлюють порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення. Наведено конкретні пропозиції щодо вдосконалення адміністративних матеріальних і процесуальних норм законодавства України з питань притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних проступків у галузі земельного законодавства.

  Скачати повний текст