Запропоновано нову комплексну схему аналізу вертикальних руслових деформацій. На підставі результатів досліджень зв'язків між основними морфологічними та динамічними параметрами русел проаналізовано вертикальні руслові деформації та запропоновано критеріальні залежності, що визначають особливості перебігу руслових процесів на річках. Оцінено динаміку крупності донних відкладів і визначено стійкість русел досліджених водотоків. Досліджено поздовжні профілі річок і одержано універсальну залежність нормованого поздовжнього профілю водотоків, яка дозволяє об'єднати в окремі групи річки різних порядків. На підставі одержаних типів форм нормованих поздовжніх профілів виконано районування басейну Верхнього та Середнього Дністра. З використанням результатів зіставлення різночасових поздовжніх профілів досліджених водотоків установлено тенденції щодо спрямованості на них вертикальних руслових деформацій за всією довжиною досліджених річок.

  Скачати повний текст

Удосконалено методи обчислення виносу розчинних хімічних речовин річками Гірського та Передгірського Криму за умов відсутності достатньої кількості спостережень за іонним складом води, аналізу впливу карсту на трансформацію водного та гідрохімічного режимів річок з урахуванням генетично-однорідних складових (підземної та поверхневої) водного стоку річок Криму. Розвинуто наукові та методичні підходи Л.М. Горєва, В.І. Пелешенка, С.І. Сніжка, В.І. Осадчого щодо розрахунку іонного стоку річок за умов їх паводкового режиму та значного впливу карсту. За результатами досліджень установлено головні чинники й умови формування іонного складу річок Криму. Розроблено й апробовано метод обчислення добового виносу розчинених хімічних речовин річками Гірського та Передгірського Криму. Установлено залежність хімічного складу річкових вод і водного режиму річок. Обгрунтовано зв'язки показників іонного стоку з певними морфометричними характеристиками водозборів річок Криму.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади гідролого-топологічного аналізу річкових систем з виділенням ієрархії їх основних компонентів. Розраховано числові значення порядків для основних річок регіону, а також чотирьох топологічних параметрів (коефіцієнтів біфуркації, довжин, площ водозборів, ухилів). Запропоновано п'яту закономірність будови річкових систем у вигляді залежності кутів злиття водотоків від рівня ієрархії. Розроблено систему фонових показників річкових басейнів, на основі якої виконано районування території. Запропоновано новий варіант формул для розрахунку швидкості добігання хвиль зливових паводків. Встановлено пропущені значення стокових характеристик, надано рекомендації щодо відновлення роботи частини закритих раніше гідрологічних постів. Внесено зміни в схему операторних формул Є.Д.Гопченка для розрахунку максимальних модулів зливового стоку. Досліджено тенденції зміни водності на малих річках регіону. Зроблено висновок щодо настання фази підвищеної водності на більшій частині території Українських Карпат.

  Скачати повний текст

На основі багаторічних даних досліджень (1948 - 2000 рр.) гирлової області Дунаю встановлено етапи евтрофування його вод. Показано, що на сучасному етапі в стоці біогенних речовин Дунаю співвідношення головних біогенних елементів - азоту та фосфору, встановлені для збалансованих водних екосистем, дуже порушені зростанням органічних сполук азоту антропогенного походження. На основі даних гідроекологічного моніторингу встановлено, що плавні дельти, незважаючи на різку антропогенну дію, ще продовжують виконувати функції природного біофільтра. Описано процеси, що протікають в зоні змішання річкових та морських вод на гідрогеологічній межі "річка - море" в гирловій зоні Дунаю. Встановлено, що опосередковано через розвиток продукційних процесів стік біогенних речовин Дунаю став причиною формування на узмор'ї донних відкладень, які в даний час є істотним додатковим джерелом евтрофування вод північно-західної частини моря. Оцінено сучасне надходження сполук азоту й фосфору з природних і антропогенних джерел у північно-західну частину Чорного моря - стоків річок (Дунай, Дніпро і Дністер), з атмосферними опадами, а також донних відкладень та комунальних стоків міст. Вказано, що стік біогенних речовин та сполук азоту річки Дунай є їх головним постачальником в північно-західну частину Чорного моря.

  Скачати повний текст

Подано результати досліджень з удосконалення технології насінництва гетерозисних гібридів кукурудзи. Розроблено способи зближення термінів цвітіння качанів інбредної пізньостиглої лінії Гк 26 і волотей ранньостиглої Чк 73: сівба батьківського компонента у фазі 4-5 листків материнського та передпосівна обробка насіння материнської лінії Гк 26 0,05%-м розчином виноградної кислоти з одночасною обробкою батьківської Чк 73 0,5%-м розчином нікотинової кислоти. Обмежено параметри видалення разом з волоттю верхніх листків материнських рослин - лінії ЦГ 10 і гібрида Мир до рівнів несуттєвого впливу на урожайність і якість гібридного насіння. Підібрано кінцеві густоти рослин, що характеризуються поєднанням кількісних та якісних показників урожаю для інбредних ліній: Чк 73, ЦГ 10 М, F 115 зМ - 100 тис./га; УР 89 МВ, Гк 26 і гібридів Мир М, Річка та Ріст - 80 тис./га. Основні результати роботи впроваджено у насінницьких господарствах агропромислового комплексу та в навчальний процес вищих закладів освіти України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процеси формування весняної повені та розроблено метод довгострокового просторового прогнозу максимальних витрат води. Здійснено районування території південно-західної частини лісової зони за умовами формування весняного водопілля. На базі розробленої схеми районування обгрунтовано прогнозні залежності максимальних модулів від величин максимальних запасів води у сніговому покриві та з урахуванням основних факторів весняної повені. Запропоновано прогнозну схему для обчислення максимальних витрат, зумовлених повінню на річках, а також методику для переходу від прогнозних значень модульних коефіцієнтів до максимальних витрат води весняної повені на річках.

  Скачати повний текст

Вивчено способи репрезентації просторових реляцій в українській, англійській та іспанській мовних картинах світу. Проведено аналіз специфіки просторових моделей, питомих для "наївної картини світу" кожної з мов. Виявлено та докладно розглянуто найхарактерніші прояви просторової ізосемії. Визначено геометрично-просторовий та аксіологічний компоненти семантичних опозицій вперед/назад, вгору/вниз, прямо/криво, локативів середина, край, місце, а також окремі аспекти протиставлення свого та чужого простору. Наведено та проаналізовано аспекти аломорфізму просторових уявлень трьох мовних соціумів. З'ясовано вплив процесів урбанізації на розширення арсеналу мовних засобів для вираження мовних реляцій. Досліджено ціннісний потенціал дихотомії локусів місто/село та сублокусів вулиця, бульвар, площа, базар/ринок та їх дериватів. Проведено зіставний аналіз аксіологічних можливостей гідронімічних локусів річка, море та ландшафтного локусу берег.

  Скачати повний текст

Вирішено завдання розрахунків гідрографів та ймовірних витрат паводків для річок сахельської зони республіки Нігер на базі просторової моделі типу "опади - стік", параметри якої оптимізувалися за даними виміряних опадів і витрат на річках басейну Середнього Нігеру. Статистична обробка рядів пікових витрат, обчислених за змодельованими опадами і виміряними витратами, довела задовільну збіжність їх кривих забезпеченості у межах амплітуди виміряних витрат. Ефект використання моделі виявлено під час обчислення витрат рідкої повторюваності. Модель запропоновано для розрахунків паводків на басейнах річок сахельської зони Республіки Нігер. Розроблений метод обчислень і подовження рядів паводкових витрат на просторовій моделі можна використовувати у практичних розрахунках імовірних паводкових витрат на річках регіону.

  Скачати повний текст

Проаналізовано умови, особливості формування дощових паводків і їх повторюваність, узагальнення багаторічних характеристик витрат і рівень води на ріках басейну у вигляді їх значень імовірністю перевищення від 0,5 до 50 %, просторовий розподіл модулів максимальних витрат води, вивчення просторової структури полів метеорологічних величин. Наведено оцінку точності розрахунку їх середніх за площею значень, різноманітне моделювання стоку води з врахуванням чутливості модельних і просторових параметрів.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання впливу гірничо-видобувних робіт на літологію та геологічну будову сучасних донних осадків рівнинних річок. Репрезентативними об'єктами дослідження типу "рівнинна річка - відкритий лиман" обрано р. Інгулець, пониззя Дніпра та Дніпровсько-Бузький лиман. Визначено літологічні характеристики, за якими диференцюються сучасні донні осадки: результати гранулометричного аналізу, питома щільність, вологоємність, загальний вміст магнітного продукту, вміст водорозчинних солей, мінералого-петрографічний склад і вміст важких металів. Установлено, що у верхній і нижній течіях річки літологічні характеристики донних осадків досить однорідні та суттєво відрізняються від зони техногенезу (середня течія ріки, ділянка завдовжки 20 - 25 км). У зоні техногенезу річковий осадок набуває ономальних властивостей, що зумовлено присутністю техногенної складової - шламових частинок залізистих кварцитів розміром 0,15 - 0,074 мм. Це дозволило поділити зазначені зони на природно-антропогену, техногенну та техноплагенну. Розроблено методику відбору проб сучасних донних осадів, яка використовується для моніторингу літології субаквальних осадків у геологічному середовищі антропогенних екосистем.

  Скачати повний текст

Досліджено основні чинники формування якості річкових вод у маловодний період року (гідрологічні, гідрохімічні, гідробіологічні, фізико-географічні, антропогенні) та закономірності їх прояву у річках досліджуваної території. Запропоновано алгоритм оцінки впливу гідрологічних факторів на якість води річки. Розглянуто головні гідрологічні процеси й особливості формування гідрохімічного режиму та якості води річок басейну верхнього Пруту, виявлено закономірності залежності якості води від мінливості водного стоку. Досліджено вплив локальних умов турбулентного обміну на розподіл розчинених речовин у районах скидання стічних вод. Розглянуто окремі аспекти практичного використання результатів виконаного дослідження.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності часового та просторового розподілу гідролого-гідрохімічних характеристик мінімального стоку річок басейну Дніпра. Проаналізоано матеріали Центральної геофізичної обсерваторії Гідромету України та внесено до інформаційної бази дані спостережень на 42-х річках (понад 60-ти пунктів) з тривалістю за витратами 30 - 75 років та хімічним складом - 25 - 60 років. З використанням методу апроксимації емпіричних кривих розподілу витрат теоретичними кривими оброблено близько тисячі стокових рядів. На базі геоінформаційної системи MapInfo побудовано картосхеми модулів мінімального стоку та хімічного складу води. Виявлено загальні тенденції у формуванні середньомісячних і мінімальних середньодобових витрат води різної забезпеченості та деякі відмінності, характерні для окремих річок, обумовлені взаємодією комплексу фізико-географічних, гідрогеологічних та антропогенних чинників. Встановлено, що у літньо-осінню та зимову межені за менших витрат зростає вміст головних іонів і мінералізація води, а за останні десятиріччя помітних змін зазнав хімічний тип річкових вод, зокрема на Поліссі. Виділено групи водозаборів і розрахункових залежностей, які свідчать, що мінімальні модулі стоку збільшуються з глибиною врізу русел річок. За гідролого-гідрохімічними показниками мінімального стоку проведено районування території басейну Дніпра у межах України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади гідролого-екологічного аналізу руслових процесів з виділенням ієрархії їх чинників та розроблено його структури. На підставі даних дослідження процесів руслоформування встановлено критеріальні залежності щодо оцінки вертикальних і горизонтальних руслових деформацій та руслоформівних наносів. Здійснено практичну реалізацію ерозійного показника стійкості русел для річок України. Розроблено й апробовано основні положення екологічно допустимих витрат і екологічно необхідного стоку як основних критеріїв оцінки гідролого-екологічного стану русел. Запропоновано основні методичні аспекти досліджень руслових процесів у нижніх б'єфах ГЕС та виконано їх практичну реалізацію в зонах виклинювання підпору дніпровських гідровузлів. Розроблено й апробовано основні положення гідролого-екологічного аналізу руслових процесів на річках Закарпаття з виділенням класифікації паводків на гірських річках. Наведено рекомендації щодо покращання умов руслоформування на річках України.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему розрахунків характеристик природного стоку за сучасних умов і зміни глобального клімату для територій, що зазнали водогосподарчих перетворень на водозборах. Досліджено фактори формування річного стоку водорозділу між річками Стир - Горинь з використанням методу множинної регресії. З використанням рівняння водно-теплового балансу визначено норми кліматичного стоку. Обгрунтовано можливість застосування норм кліматичного стоку для оцінки природних водних ресурсів досліджуваної території. Проведено статистичне районування для розрахунків статистичних параметрів, що визначаються за даними спостережень з малим ступенем вірогідності. За розробленою методикою оцінки норм природного стоку з використанням метеорологічних даних виконано прогноз можливого стану водних ресурсів відповідно до альтернативних сценаріїв щодо змін глобального клімату.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси імпульсного розпорошування суміші сорбентів з водою для локалізації та ліквідації розливів нафти та нафтопродуктів на морі та річках. Вивчено існуючі сорбенти та визначено найбільш перспективні їх зразки для розпорошування по нафтовій плівці. Розглянуто механізм авіаційного розпорошування сорбенту з водою. Для моделювання процесу розпилювання запропоновано математичну модель на основі методів механіки та динаміки багатофазних середовищ, алгоритм і програму для проведення числових розрахунків. Розроблено нову конструкцію багатоствольного розпорошувального обладнання у вигляді модуля для використання в якості палубної установки для аварійно-рятувального корабля. Досліджено процеси горизонтального розпорошування сорбенту по нафтовій плівці на заданій площі поверхні води. Одержано залежності дальності та масштабу рівномірного розпорошування, а також ефективної дії від величини маси розпорошувального заряду та кількості стволів у залповому розпорошуванні. Запропоновано вихідні дані для проектування такої установки та технічне завдання на її виробництво.

  Скачати повний текст

Оцінено рівень антропогенного забруднення водних екосистем річок Устя, Замчисько та Іква за нормативами комплексної екологічної класифікації стану поверхневих вод. Запропоновано методику оцінки екологічного стану водних екосистем та якості води за видовою різноманітністю угроповань вищих водних рослин. Методику апробовано на малих (Устя, Замчисько) та середній (Іква) річках басейну Прип'яті, порівняння отриманих даних з результатами комплексного гідрохімічного аналізу довело достатньо високу надійність запропонованої методики. За результатами комплексного інструментального аналізу якості води встановлено, що першочергових природоохоронних заходів потребує екосистема р.Устя у межах Здолбунівсько-Рівненської промислової агломерації. Для покращання якості води річки найдоцільнішим є створення системи біологічних ставків - біоплато: з використанням стійких до забруднення водних рослин, виявлених у процесі дослідження.

  Скачати повний текст

В дисертаційній роботі подано методику дослідження зміщень русел річки Дністер та її правобережних і лівобережних приток на підставі топографічних карт, космічних зображень та спеціальних карт з опрацюванням всіх матеріалів в програмному середовищі ArcGIS. Розглянуто суть руслових процесів та методи їх дослідження. Проаналізовано вплив геологічних структур на зміщення русла річки Дністер та його приток від витоків річки до м. Заліщики, де річка Дністер протікає в каньйоні. На основі спрощених формул Молоденського визначено вплив похибок параметрів на точність трансформації при переході від однієї системи координат до іншої. Пораховано коефіцієнти стійкості русел та встановлено, що деякі вирази не відповідають визначеними авторами критеріям стійкості. Запропоновано вираз для визначення стійкості, в який входить ширина заплави та ширина русла річки.^UIn the dissertation work the method of study of displacement of the channels of the Dniester River and its right bank and left-bank influx on the basis of topographic maps, space images and special maps with the processing of all materials in the ArcGIS software environment is given. The essence of channel processes and methods of their research are considered. The influence of geological structures on shifts of the Dniester river channels and its tributaries, from the riverhead to the town of Zalishchyky, where the Dniester river flows through a canyon, was analyzed. Based on the simplified Molodensky transformations, the influence of errors in the transition parameters on the accuracy of transformation when switching from one coordinate system to another was determined. It was found that some expressions do not meet stability criteria determined by the authors. An expression which can be used for determining stability was suggested, which includes floodplain width and river channel width.

У дисертації наведено розв'язання актуального науково-практичного завдання з дослідження та покращення екологічного стану техногенно зміненої водної екосистеми середньої річки. Подано власні результати моніторингу гідроекосистеми гирлової ділянки р. Ірпінь за 2016–2018 рр., систематизовано та формалізовано моніторингові дані державних установ 2006–2018 рр. Сформовано ретроспективну базу даних кількісного та якісного стану досліджуваної гирлової ділянки техногенно зміненої водної екосистеми з більше ніж 1000 показників. Показано зміну концентрацій забруднюючих речовин у потоці р. Ірпінь у напрямку до гирла. З'ясовано причини та наслідки погіршення стану досліджуваної гідроекосистеми.Для дослідження техногенно зміненої водної екосистеми застосовано інтегральну систему індикаторів екологічного контролю. Особливістю системи індикаторів є тривимірна спрямованість кількісної характеристики структурно-функціональних порушень техногенно змінених водних екосистем. З їх допомогою можливо кількісно визначити дію техногенних чинників на гідроекосистему, її стан та реакцію у відповідності до особливостей розвитку та функціонування техногенно змінених водних екосистем. Застосування інтегральних систем індикаторів дозволило дослідити та кількісно оцінити основний параметр функціонування гідроекосистем – екологічну ємність.Отримані результати є орієнтиром для створення водоохоронних заходів направлених на покращення особливостей структурно-функціональної організації гирлової ділянки техногенно зміненої р. Ірпінь. Розроблена комплексна біоінженерна споруда – направлена на відновлення порушених структурно-функціональних характеристик техногенно трансформованих гідроекосистем малих та середніх річок. В ній поєднано природне берегове біоплато та модифіковану конструкцію штучного наплавного біоплато. Особливістю розробленої споруди є здатність очищати не лише поверхневий шар води, а й придонний шар води та донні відклади, що дозволяє попередити вторинне забруднення та покращити саморегуляцію водойми.Застосування біоплато покращує екологічний стан гідроекосистеми річки, а розроблена інтегральна система індикаторів екологічного контролю дозволяє відстежити динаміку структурно-функціональних змін водної екосистеми на локальному рівні.Ключові слова: техногенний вплив, водна екосистема, забруднюючі речовини, екологічні індикатори контролю, біоплато, екологічна ємність, річка Ірпінь.^UThe dissertation presents the solution of the actual scientific and practical problem of research and improvement of the ecological state of technogenically altered aquatic ecosystem of the medium river. The personal monitoring the hydro ecological system of the mouth reach of the Irpin river during 2016–2018 was performed, the monitoring data of the state institutions for the years 2006–2018 were systematized and formalized. A retrospective database of quantitative and qualitative condition of the studied mouth reach of technogenically altered aquatic ecosystem with more than 1000 indicators was formed. The change in concentrations of pollutants in the Irpin river flow towards the mouth is shown. The causes and consequences of degradation of the studied hydro ecological system were clarified.For the research of technogenically altered aquatic ecosystem is used the integrated system of environmental control indicators. A feature of the system of indicators is the three-dimensional orientation of the quantitative characteristics of structural and functional disorders of technogenically altered aquatic ecosystems. With their help, it is possible to quantify the effect of anthropogenic factors on the hydro ecological system, its condition and reaction, in accordance with the peculiarities of the development and functioning of technogenically altered aquatic ecosystems. The application of integrated systems of indicators allowed to investigate and quantify the main parameter of the functioning of the hydro ecological systems -environmental capacity.The obtained results provide the direction for the creation of water protection measures to improve the structural and functional organization of the mouth reach of the technogenically modified Irpin river. To this end, a comprehensive engineered building was developed – its operation is aimed at restoration of disturbed structural-functional characteristics of technogenic transformed hydro ecological system of small and medium-sized rivers. It is based on the combination of natural coastal vegetation and a modified design of artificial floating constructed wetland.The use of the constructed wetland improves the ecological condition of the river hydro ecological system, and developed integrated systems of indicators of ecological control allows to monitor the dynamics of structural and functional changes of aquatic ecosystems at the local level.Keywords: technogenic impact, aquatic ecosystems, pollutions, ecological indicators of control, constructed wetland, ecological capacity, Irpin river.

Дисертаційна робота присвячена вивченню флористико-таксономічного різноманіття діатомових водоростей водойм Полтавськорівнинного альгофлористичного району (ПРАР), його еколого-географічної характеристики, типологічного розподілу та созологічних особливостей.За результатами проведених досліджень, у водоймах ПРАР нами зареєстровано 601 вид (629 ввт, враховуючи номенклатурний тип виду) діатомових водоростей, що належать до 4 класів, 17 порядків, 38 родин та 87 родів. Із врахуванням даних літератури, загальне число діатомей – 706 видів (757 ввт). Встановлено, що 392 види (402 ввт) є новими знахідками для території ПРАР, з яких 185 (192) – нові для флори України, 269 (277) – Лісостепової зони України, 319 (327) – Лівобережного Лісостепу. Провідне місце за числом видів посідає клас Bacillariophyceae, представники якого домінують на рівні порядків, родин та родів. Виявлено нерівномірний розподіл видового складу діатомей за типами водойм та показано, що найбільша кількість видів властива річкам (584 види/ 612 ввт), а найменша та, практично, однакова – ставкам природного (260/ 267) та штучного (238/ 241) походження і болотам (232/ 234). Найбагатшими за кількістю видів виявилась р. Ворскла (461/ 481, а найбіднішим – ставок 2 в околицях с. Микільське (23 види). Відзначена своєрідність та типологічна видова специфічність досліджених водойм: 220 таксонів діатомей знайдені нами виключно у річках, 6 – у болотах, 4 – у ставках штучного та 3 – у ставках природного походження. Порівняльний аналіз діатомових водоростей водойм різного типу, засвідчив, що стоячі водойми є найподібнішими між собою та включаються у найбагатшу за кількістю видів флору річок. Така особливість пов'язана з приналежністю цих водойм до басейнів досліджуваних річок. Встановлено, що переважаючими на території дослідження є види-космополіти (66.9%). Проте, враховуючи той факт, що вони не є індикаторами біогеографічних особливостей видів (Прошкина-Лавренко, 1963), цілком очевидним є те, що в регіоні вивчення найсприятливіші умови для розвитку представників Голарктики. Розподіл за екотопами не є рівномірним: найрізноманітніше представлена група перифітону (93.8%), дещо менше – бентосу (82.1%) та планктону (80.1%). Відзначено екотопічну приуроченість діатомей дослідженої флори – 59, 17 і 10 видів, характерних виключно для перифітону, бентосу та планктону відповідно. Переважаючими, за відношенням до галобності є види-індиференти (68.4 %), що характерно для прісних вод. Чисельна представленість солелюбних видів (загалом 27.6 %) корелює із гідрохімічними особливостями території ПРАР (Винарчук, Хільчевський, 2010). Серед індикаторів рН води найчисельніше представлені алкаліфільні види (52.5 %), що свідчить про залуження вод ПРАР. У відношенні до трофності – оліго-мезотрофи (31.7 %) та мезо-евтрофи (33.3 %), що свідчить про мезотрофний тип водойм ПРАР. Переважання видів олігосапробної, бета-мезосапробної зон, толерантних та чутливих до забруднення, свідчать про приналежність водойм ПРАР до ІІ-ІІІ класів якості вод – чисті та задовільно чисті (Rakowska, 2001; Баринова и др., 2019). Аналіз рядів морфологічної мінливості таксонів, вперше відзначених для флори України, дозволив розширити уявлення про їх морфологію, екологічні особливості та поширення. Окрім того, для двох видів були запропоновані нові номенклатурно-таксономічні комбінації: Surirella hibernica (W. Smith) D. Kapustin et O. Kryvosheia та Iconella amphioxys (W. Smith) D. Kapustin et O. Kryvosheia (Kryvosheia, Kapustin, 2019 b). Альгосозологічний аналіз виявленого різноманіття засвідчив, що у діатомовій флорі водойм ПРАР 17 мають созологічний статус «під загрозою зникнення», 31 – «вразливі», 30 – рідкісні та 7 – «таксони з недостатньою кількістю інформації». Відзначено умовно «рідкісні» таксони, для яких відомо лише декілька місцезнаходжень в Україні та світі (до 5): 102 (104 ввт) та 69 видів (72 ввт) відповідно. У водоймах об'єктів ПЗФ, що знаходяться на території ПРАР, виявлено 539 видів (563 ввт) діатомей. Найбагатшим за кількістю видів виявився НПП «Гетьманський» – 376 видів (388 ввт), а найбіднішим БЗДЗ «Малоперещепинський» – 112 (113 ввт) видів діатомових водоростей. Встановлено доцільність меж ПРАР, на основі порівняльного аналізу різноманіття діатомових водоростей фізико-географічних областей, котрі увійшли до його складу. В той же час, порівняння комплексу провідних родин діатомей ПРАР із сусідніми територіями виявило певну подібність систематичної структури досліджених флор та їх своєрідність. Діатомова флора регіону вивчення формує групу подібності разом із флорами Київської височинної області, Білорусі та Польщі, як наслідок їх територіальної близькості, акцентованого і цілеспрямованого вивчення Bacillariophyta лотичних систем.^UThe PhD thesis is devoted to the study of floristic and taxonomic diversity of diatoms from water bodies of the territory of Poltava-Plain algofloristic district (PPAD), its ecological and geographical characteristics, typological distribution, and sozological features.As a result of our research, 601 species (629 infraspecific taxa) of diatoms that belonging to 4 classes, 17 orders, 38 families, and 87 genera, were registered in PPAD. The total number of taxa (literature and original data together) is 706 species (757 i.t.). It was identified that 392 species (402 i.t.) are new finds for the PPAD territory, 185 (192 i.t.) of which are new for the flora of Ukraine, 269 (277 i.t.) are new for the Forest-Steppe of Ukraine, 319 (327 i.t.) fre new for the Left-Bank Forest-Steppe zone.Bacillariophyceae has the highest number of species. Its representatives dominate at the level of orders, families, and genera. Species composition of diatoms from different types of water bodies of PPAD is varying. The highest number of species was found in rivers (584 species/ 612 i.t.), and the smallest in ponds (260/ 267), oxbow lakes (238/ 241), and swamps (232/ 234). The Vorskla River has the highest number of species (461/ 481), and the lowest number – in the Pond 2 (23 species.). The originality and typological species specificity were indicated: 220 taxa were found in rivers only, 6 – in swamps, 4 – in ponds, and 3 – in oxbow lakes. Comparative analysis of diatoms from different types of water bodies showed that the species composition of stagnant water bodies are the most similar to each other and was included in the flora of rivers, which is the richest in the number of species. This feature is associated with the location of these water bodies, as they all belong to the basins of the studied rivers.It was found that cosmopolitian species are predominant in the studied area (66.9%). However, they are not indicators of species biogeographical distribution (Proshkina-Lavrenko, 1963). Therefore, the studied region obviously has the most favorable conditions for the Holarctic species. The distribution of diatoms among ecotopes is not uniform. The periphyton (93.8%) has the most diverse composition, slightly less species richness is typical for benthos (82.1%), and plankton (80.1%). Marked that 59, 17, and 10 species are characteristic exclusively of periphyton, benthos, and plankton, respectively. Among the identified halobility indicator taxa indifferent species (68.4%) were predominant, which is typical for freshwaters reservoirs. The number of halophilic species (27.6%) correlates with the hydrochemical features of PPAD territory (Vinarchuk, Khilchevsky, 2010). Among the species, which are indicators of water pH, alkaliphilic species are the most numerous (52.5%). This shows the alkalinization of PPAD waters. In relation to the trophic state of waters, oligo-mesotrophic (31.7%) and meso-eutrophic (33.3%) species are dominant, which indicates a mesotrophic type of PPAD water bodies. The predominance tolerant, sensitive to pollution species and species typical to the oligosaprobic and beta-mesosaprobic zone, indicate that PPAD water bodies belong to the II-III classes of water quality. (Rakowska, 2001; Barinova et al., 2019). Analysis of morphological variability series of taxa, for the first time noted for the flora of Ukraine, allowed expanding our knowledge concerning their morphology, ecological characters, and distribution. In addition, for two species new nomenclature-taxonomic combinations were proposed: Surirella hibernica (W. Smith) D. Kapustin et O. Kryvosheia and Iconella amphioxys (W. Smith) D. Kapustin et O. Kryvosheia (Kryvosheia, Kapustin, 2019 b). Algosozological analysis of the identified species list of PPAD showed that 17 species have the «endangered» sozological status of, 31 – are «vulnerable», 30 – are «rare», and 7 – are «data dificient taxa». Conditionally «rare» taxa are also noted, for which only a few (up to 5) locations are known in Ukraine and in the world: 102 species (104 i.t.) and 69 (72 i.d.) respectively. In addition, 539 species (563 i.t.) of diatoms were found in protected areas located on the territory of PPAD. The National Nature Park «Getmansky» has the highest number of species (376/ 388 i.t.), and the lowest number of species was found in the botanical reserve «Malopereshchepynsky» (112/ 113 i.t.). The expediency of PPAD boundaries was established based a comparative analysis of the diatom flora of geographical areas included in it is structural parts. The comparison of the PPAD diatom flora with neighboring territories showed a certain similarity of the systematic structure of the studied floras and their originality. The diatom flora of the study region forms a group of similarity with the flora of the Kyiv Upland region, Belarus, and Poland. It can be a consequence of their close territorial location and purposeful study of Bacillariophyta of the lotic systems.

У дослідженні викладено методологічні основи архітектурно-ландшафтної організації прибережних та водних територій. Науково обґрунтовано новий об'єкт ландшафтного та містобудівного проєктування – «водні території» інтегровані з «прибережними територіями» - як перспективна основа розвитку нового напряму містобудівних та економіко-географічних наукових досліджень «водної урбаністики».Розроблено основи концепції архітектурно-ландшафтної організації прибережних і водних територій при їх планувальній інтеграції на основі парадигми їх сучасного співіснування та взаємодії, розробленої моделі «системних зв'язків водного та антропогенного середовищ»; теоретичного обґрунтування впливу водного компоненту на середовище життєдіяльності людини на 5 концептуальних ієрархічних рівнях (планетарному, континентальному, державному, локальному та індивідуальному). Метод дослідження «взаємозалежних перехідних масивів (матриць) даних» щодо прибережних та водних територій враховує «багатомірність» територіальних рівнів об'єктів дослідження та «перехідність» фізичних станів води (твердий, рідкий, газоподібний).Сформульовано основні принципи архітектурно-ландшафтної організації та планувальної інтеграції прибережних та водних територій («ієрархічної планувальної організації», «територіальної безперервності», «відповідності планування природним процесам у водних екосистемах», «доступності та контакту людини з водним компонентом»). Удосконалено методику архітектурно-ландшафтної організації прибережних територій в частині «природно-гідрологічного захисту», формування «блакитно-зеленої» інфраструктури; визначення «водних об'єктів історико-культурної спадщини», інформаційно-цифрового контролю та управління територіями.Досліджено архітектурно-ландшафтне освоєння водних територій залежно від виду водного об'єкту (море, річка, озеро), фізичного стану водного елементу (рідкий, твердий, газоподібний) та їх територіального рівня (планування поселень, окремої споруди; конструктивного елементу); виявлено композиційні прийоми архітектурно-ландшафтної організації прибережно-водних територій, а також декоративні засоби ландшафтної архітектури залежно від фізичного стану водних компонентів.^UThe study outlines the methodological foundations of the architectural and landscape organization of coastal and water areas. A new object of landscape and urban planning - "water areas" has been introduced and scientifically substantiated. The study formulates the direction of "water urbanism", reveals the stages of urban development of water territories and lays the foundations of their architectural and landscape development.The study develops the author's conceptual approach to the architectural and landscape organization of coastal and water areas, considering their planning integration, derived from the paradigm of their modern, current coexistence and interaction, the developed model of systemic relationships between aquatic and anthropogenic environments and theoretically substantiated influence of the water component on humans habitable environment at 5 levels of problem's investigation hierarchy (planetary, continental, state, local and individual).Developed: - the method of interdependent transition arrays (matrices) of data, relating to coastal and water areas and which takes into account the "multidimensionality" of the territorial levels of the objects of study and the "transition" of physical states of water (solid, liquid, gaseous); - conceptual models: a) "systemic relations between aquatic and anthropogenic environments" at 5 levels (planetary, continental, state, local and individual); b) "planning organization of coastal water bodies" (coastal, river, lake and natural-complex); c) "structural and logical relationships" of coastal and water areas; the "process of adaptation" of these areas to climate changes (melting glaciers, rising ocean levels, etc.); d) "blue-green" infrastructure of coastal-water areas in the conditions of river settlements ("water basins", "blue streets", etc.).Improved the "methodology of architectural and landscape organization" of coastal areas (consisting of functional-planning, landscape-spatial and historical-cultural blocks), urban aspects of which are enhanced with new blocks: engineering-hydrotechnological, information-digital control and management of territories. A special method of “natural and hydrological protection” of coastal areas has been developed, the essence of which is the possibility of adapting design solutions to climate changes and the challenges of environmental vulnerability of territories; proposed a method of “determining of water bodies of historical and cultural heritage”, which provides a more comprehensive basis for unlocking the historical and cultural potential of coastal areas; laid the foundations of the development of integrated specialization for smart infrastructure for coastal areas, both in the international strategy of the "Smart City" and in their specific architectural and landscape organization.The main scientific principles of architectural and landscape organization of coastal and water areas are formulated in their planning integration ("hierarchical planning organization", "territorial continuity", "compliance of planning with natural processes in aquatic ecosystems", "accessibility and human contact with the water component"); improved the typology of the constituent elements of the system "coastal area - natural reservoir" (coastal, riparian and lakeshore) and the typology of natural water bodies of the UNESCO World Heritage (lagoon, bay, reef, delta, waterfall, etc.); improved classifications of "urban formations" at water areas, "structures" located on the water, "structures" associated with the conditions of solid water; studied the architectural and landscape development of water areas depending on the type of water body (sea, river, lake), the physical state of the water element (liquid, solid, gaseous) and their territorial (scale) level (planning of settlements, individual structures; structural element); compositional methods of architectural and landscape organization of coastal-water areas, as well as decorative means of landscape architecture depending on the physical condition of water components are revealed.