Дисертація присвячена органозберігаючому лікуванню раку молочної залози. Вивчені безпосередні та віддалені результати, а також якість життя хворих в залежності від обсягу місцево-регіонарної терапії. З'ясовано, що використання органозберігаючих методик лікування приводить до суттєвого покращання безпосередніх результатів і меншої психотравмуючої дії без погіршення локального контролю, збереженні досить високого рівня виживаємості. Розроблені показання щодо відбору хворих для органозберігаючих операцій та ад'ювантної променевої терапії з урахуванням провідних прогностичних факторів (стан менструальної функції, співвідношення "розмір пухлини / розмір молочної залози", локалізація, гістологічна структура, стан пахвових лімфатичних вузлів). Наведені дані про можливість скорочення обсягу лімфаденектомії при І стадії процесу, а також безпечність відмови від пахвової дисекції у хворих в стійкій менопаузі при клінічно інтактних лімфатичних вузлах.

  Скачати повний текст

Вивчено зв'язок емоційного компонента самосвідомості з переживанням психотравмуючих ситуацій залежно від соціального змісту ситуації та емоційно-вольових властивостей особистості у зіставленні з емоційною насиченістю життєвої перспективи. Підтверджено гіпотезу, що зв'язок емоційного компонента самосвідомості з переживанням психотравмуючих ситуацій опосередковується емоційно-вольовими властивостями особистості залежно від змісту соціальної ситуації, в якій вона перебувє. Виділено чотири типи таких зв'язків, а саме: позитивно-емоційно-спрямований і негативно-вольовий типи у соціально-благополучній групі; активно-вольовий і пасивний негативно-емоційний типи у групі ув'язнених.

  Скачати повний текст

Детально досліджено особливості виходу невротичних порушень залежно від особистісних особливостей пацієнтів. Встановлено зв'язок між виходом неврастенії, дисоціативних невротичних порушень і типами перебігу недуги. З'ясовано особливості виходу даних порушень залежно від характеру психотравми та соціально-психологічного статусу пацієнтів. Зазначено, що всі одержані дані систематизовано, розроблено моделі виходу невротичних розладів, а також встановлено критерії прогнозування їх виходу. На підставі одержаних даних про варіанти виходу невротичних порушень розроблено принципи реабілітації пацієнтів.

  Скачати повний текст

На основі системного аналізу сексуального здоров'я з урахуванням гострої та хронічної психотравмуючої ситуації, що мала місце під час бойових дій, соціальних, психологічних, соціально-психологічних і біологічних чинників виявлено закономірності різних варіантів сексуальної дисгармонії при різних синдромах віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми (психопатологічних, вегетативно-судинних, нейроендокринних). Визначено, що порушення сексуальної функції при травматичній хворобі мозку у чоловіків можуть бути наслідком як зазначених клінічних синдромів, так і дезадаптації подружжя на різних рівнях взаємодії.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження особливостей становлення самооцінки в дітей молодшого шкільного віку, зокрема, у разі несприятливої ситуації розвитку, викликаної хронічною шкільною неуспішністю. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи самооцінки, детермінант недостатнього рівня в оволодінні шкільною програмою, засобів корекції навчальної неуспішності школяра. На підставі теоретичного й експериментального аналізу впливу низької навчальної успішності на становлення самооцінки школяра виявлено, що учні з низькою навчальною успішністю мають викривлення в особистісній сфері, що є наслідком психотравмуючої ситуації неуспіху. Встановлено, що перешкодою у підвищенні навчальної успішності дітей (з нормальним інтелектуальним розвитком) є неадекватне самосприйняття, недостатній розвиток саморегуляції, знижена розумова працездатність. Визначено шляхи оптимізації засвоєння знань учнями завдяки поєднанню валеологізації навчально-виховного процесу з розвивальним навчанням та психокорекційними заняттями.

  Скачати повний текст

Розглянуто специфіку формування та функціонування вторинних его-станів особистості, які виконують захисні функції, їх взаємозв'язок з індивідуально-типологічними особливостями особистості та здійснено практичне дослідження даних феноменів методами аналітичної психології. Розроблено й апробовано методичну схему покрокової ідентифікації індивідуально-типологічних особливостей досліджуваних з двома базовими архетипічними моделями формування вторинних его-станів захисного характеру. Здійснено й апробовано методичну схему поетапного дослідження генезису вторинних его-станів захисного характеру досліджуваних даної вікової категорії. Модифіковано методики активної уяви для діагностики моделей інтеграції психотравматичного досвіду.

  Скачати повний текст

Виділено два профілі (внутрішньо-векторний та зовнішньо-векторний) розуміння переживань психотравмуючих ситуацій. Визначено типи переважаючих переживань, пов'язані з баченням особливостей їх виникнення. Розглянуто шляхи спрямування переживань, пов'язані зі спрямованістю їх у часі, та форми засобів переживань, пов'язані з подоланням проявів негативних емоцій. Показано, що детермінантами особливостей змістових характеристик проявів переживань є спрямованість особистості на себе, мотиваційні тенденції (зокрема, мотивація досягнення), типи емоційності та статеві чинники, властивості (чутливість) нервової системи. Вираженість змістових проявів переживань та їх детермінанти розрізняються залежно від значимих сфер діяльності особистості.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного обстеження 152-х музично-педагогічних працівників з невротичними розладами, у межах якого виконано клініко-психопатологічні, клініко-анамнестичні, психодіагностичні та психогігієнічні дослідження. З використанням клініко-динамічного підходу виявлено практичну значимість розмежування невротичних розладів на два етапи: субклінічних проявів і клінічно виражених форм. Вивчено клініко-психопатологічні особливості невротичних розладів, розкрито роль виробничих і соціально-побутових психотравмуючих факторів на їх розвиток. Типологізовано особливості особистості музично-педагогічних працівників з невротичними розладами, розкрито роль емоційного вигоряння і низького рівня самоактуалізації у формуванні даної патології. Виділено два варіанта "сценічного дискомфорту": синдром афективних порушень і реакцію сценічної тривоги, встановлено їх діагностичні критерії, описано клінічну структуру, визначено клініко-динамічні та психологічні особливості. Науково обгрунтовано критерії діагностики та розроблено диференційовану систему профілактики та психотерапевтичної корекції невротичних розладів у музикантів-педагогів, зроблено її апробацію та доведено ефективність.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного комплексного психодіагностичного обстеження 150-ти самотніх осіб з аутоагресивною поведінкою визначено їх особистісні відмінності. З'ясовано, що у таких осіб мають місце підвищена ситуаційна особистісна тривожність, схильність до депресивного типу реагування на індивідуально значущі психотравмуючі ситуації, гостре переживання невдач, що призводить до суїцидального ризику. В результаті проведеного порівняльного аналізу аутоагресивної поведінки у самотніх осіб і осіб, що мають сім'ї, виявлено, що у перших вірогідно частіше формувалась справжня суїцидальна поведінка внаслідок неадекватно інтровертованого способу переробки психотравмуючої ситуації. Запропоновано систему психокорекційних заходів, спрямовану на корекцію, профілактику та запобігання реалізації суїцидальних думок і намірів у самотніх осіб, оцінено її ефективність.

  Скачати повний текст

Експериментально доведено, що розробка та впровадження системи заходів щодо психологічного забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС України сприяють ефективній підготовці майбутнього фахівця-психолога, формуванню професійно-психологічної стійкості, завчасній профілактиці деструктивних психологічних станів, що виникають під впливом діяльності. Висвітлено питання надання допомоги працівниками психологічної служби ОВС, які вже зазнали значного психотравмувального впливу.

  Скачати повний текст

Установлено, що невротичні розлади у членів локомотивних бригад виникають у вигляді астено-вегетативних тривожно-фобічних обсесивно-фобічних, іпохондричних та істеричних реакцій доклінічного рівня. Як патогенні фактори, що провокують ці розлади визначено професійні шкідливі умови, переважно високе психо-емоційне напруження та суб'єктивне ставлення до нього, побутові психотравмувальні обставини, преморбідно скомпроментований грунт. Уточнено особистісний профіль і тип міжособистісної поведінки машиністів та їх помічників, що дозволяє прогнозувати дії в аварійній ситуації. Для профілактики невротичних розладів у членів локомотивних бригад слід обмежено приймати на роботу осіб з преморбідно скомпрометованим грунтом. Розроблено психокорекційну програму, яка містить заходи з нормалізації міжособистісних взаємодій машиніста та його помічника та дозволяє їм погасити небажані негативні емоції та негативні реакції за умов загрози аварійних ситуацій.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження хворих з непсихотичними психічними розладами, які страждають на злоякісні новоутворення. Вивчено поширеність та клініко-психопатологічну структуру непсихотичних психічних розладів у пацієнтів з онкологічною патологією. Визначено роль психогенних, соматогенних і особистісних чинників у формуванні та клінічних проявах даних психічних розладів. Розроблено, апробовано й оцінено ефективність багатофакторної комп'ютерної моделі прогнозування ризику розвитку непсихотичних психічних розладів у пацієнтів онкологічного профілю. Оцінено вплив непсихотичних психічних розладів на якість життя пацієнтів, які страждають на злоякісні новоутворення. Вивчено психотравмуючу дію протрагованої стресової ситуації важкого соматичного захворювання пацієнта на емоційну сферу близьких родичів онкохворого й їх сімейні взаємовідносини. Досліджено особливості професійної діяльності медичних працівників онкологічного профілю в аспекті формування у них емоційного вигорання. Визначено вплив емоційного вигорання медичних працівників онкологічного профілю на розвиток і ступінь виразності непсихотичних психічних розладів у пацієнтів, які страждають на злоякісні новоутворення, та членів їх сімей. Обгрунтовано, розроблено і впроваджено систему ранньої діагностики, корекції та профілактики непсихотичних психічних розладів у хворих, які страждають на злоякісні новоутворення, і членів їх сімей, та оцінено її ефективність з позицій доказової медицини.

  Скачати повний текст

Вивчено особистісні особливості та сімейні стосунки жінок, що страждають від подружнього насильства. Сімейні стосунки за наявності синдрому побитої жінки розглянуто з точки зору теорії сімейних систем. Сім'ю вивчено як цілісний організм, в якому всі члени складають єдину систему взаємодії, тому поведінка одного неминуче впливає на поведінку іншого. Визначено, що даний синдром (Battered Woman Syndrome) проявляється специфічними порушеннями в афективній та когнітивній сферах, а також самосприйнятті. Розкрито механізм віктимізуючого впливу психотравмуючих факторів батьківсько-дитячих стосунків на особистість жінки та прийняття нею ролі жертви. Досліджено крос-культурні відмінності у сприйнятті, переживанні та використанні образливої поведінки у сім'ї в Україні та Польщі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі дослідження емоційно-особистісних характеристик, особливостей трансформації та дисоціації ціннісно-смислової сфери та структури механізмів психологічного захисту, вивчення специфіки комунікативної сфери та перцепції якості свого життя у 112-ти осіб (49 пацієнтів зазнали вливу психотравмувальних чинників поза сферою професійної діяльності, 63 особи - представники професії підвищеного ризику). Визначено особливості змін особистості та поведінки, що складають постстресовий патопсихологічний симптомокомплекс в осіб, які пережили різні екстремальні події. Показано, що особистісні порушення значною мірою взаємопов'язані зі ступенем виразності ознак посттравматичного стресового розладу. Визначено основні принципи та підходи психокорекційної роботи з постраждалими.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано на теоретичному та емпіричному рівнях психологічне розуміння феномену переживання людиною довготривалої фізіологічної депривації (на матеріалах голодоморів в Україні). Удосконалено структуру й уточнено функціональні характеристики психотравмуючих чинників голодоморів в Україні першої половини XX ст. Проаналізовано наслідки переживання людиною довготривалої фізіологічної депривації внаслідок голодоморів. Доведено їх негативний вплив на життєву самореалізацію прийдешніх поколінь.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано напрямки та методи профілактики психічного травматизму у працівників дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції (ДПС ДАІ). Проаналізовано психічний травматизм службової діяльності працівників ДПС ДАІ та визначено його особливості. Встановлено, що виникнення посттравматичних стресових розладів (ПТСР) спричинено впливом екстремальних та повсякденних ситуацій професійного стресу й їх нагромадження призводить до кумулятивної психотравми. Розроблено схему психокорекції ПТСР та перевірено її ефективність під час проведення повторної психодіагностики. Запропоновано методику мінімізації проявів ПТСР у працівників ДПС ДАІ.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості психічної дезадаптації дітей за умов дії комбінованої психотравми (факт соматичного захворювання та госпіталізація). У дітей з психічною дезадаптацією, за даними електроенцефалографічного дослідження, мали місце порушення регуляторних процесів мозку у вигляді підвищеного вихідного рівня активації мозку, який корелює з підвищеним рівнем тривожності, а також порушення реакції десинхронізації у разі функціональної проби з розплющуванням очей. Встановлено прогностичну значущість окремих факторів для визначення імовірності виникнення психічної дезадаптації у дітей з соматичними захворюваннями внаслідок їх госпіталізації. Розроблено фармакологічний комплекс, який складається з транквілізатора гідазепаму, застосованого у низьких дозах, й актопротектора ізотіобарбаміну, що дозволяє більш ефективно усувати прояви психічної дезадаптації.

  Скачати повний текст

Описано моделі функціонування феномену моральної шкоди та її компенсації у соціумі (розвитку ситуації соціальної взаємодії, що призводить до переживання моральної шкоди; формування переживання моральної шкоди; вибору варіантів поведінки, спрямованої на подолання наслідків психотравмуючої ситуації). Класифіковано варіанти поведінки у посттравматичній ситуації. Розкрито структуру уявлень на рівні масової свідомості про феномен моральної шкоди, про особу постраждалого та кривдника у ситуації заподіяння моральної шкоди. За результатами аналізу близько 1 800 рішень Європейського суду з прав людини за 1979 - 2007 рр. та українських судів різних інстанцій за 1993 - 2007 рр. охарактеризовано основні тенденції судової практики у справах щодо компенсації моральної шкоди (суб'єкти права на таку компенсацію; категорії справ, у яких вона присуджується; відмінності у підході судів різних інстанцій; компенсація моральної шкоди та відшкодування судових і супутніх витрат тощо). Запропоновано рекомендації з удосконалення правового регулювання інституту компенсації моральної шкоди в частині визнання права на таку компенсацію близьким осіб, яким було заподіяно тілесні ушкодження (каліцтво), а також спадкоємцям у порядку процесуального правонаступництва; неприпустимості обмеження осіб у праві на одержання компенсації моральної шкоди за ознакою моменту її заподіяння (до чи після набуття чинності відповідним нормативним актом, за умов призупинення його дії).

  Скачати повний текст

Розширено теоретичні уявлення про змістовий і структурні компоненти переживання хронічного соматоформного болю як індикатора внутрішнього конфлікту особливого типу. Вперше проведено дослідження переживання хронічного соматоформного болю за допомогою психосемантичних методів. Проведено психосемантичний аналіз концепту "біль" і створено первинний семантичний диференціал "уявлення про біль" у разі хронічних соматоформних больових розладів. Досліджено зв'язок між інтрапсихічними особливостями хворих з соматоформними алгіями й особливостями психотравмувальних ситуацій і специфікою психологічного захисту. Проаналізовано зв'язок між характером інтрапсихічних конфліктів і психогенною алгічною симптоматикою у контексті феноменології переживання болю хворими як специфічного психологічного феномену.

  Скачати повний текст