Розглянуто проблеми підвищення ефективності лікування чоловіків середнього та похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), до та після видалення гіперплазованих тканин простати. Встановлено наявність прямого зв'язку між перебігом АГ і виразністю проявів ДГПЗ.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості показників стандартних методів обстеження, що використовують для діагностики раку та гіперплазії простати, які полягають в оцінці анатомо-функціональних параметрів везико-уретрального сегмента та поточного статусу хворого. Установлено кількісні значення специфічних і неспецифічних для кожної патології ознак і ступінь їх інформативності, притаманних раннім стадіям захворювань. За цими ознаками здійснюється оцінювання параметрів везико-уретрального сегмента та стану хворого. Обраховано індивідуальні прогностичні індекси, за якими визначається належність кожного хворого до певної прогностичної групи та здійснюється вибір методу лікування. Розроблено концепцію та методологію диференційної діагностики раку та гіперплазії передміхурової залози, прогнозування ранніх і віддалених результатів хірургічного лікування хворих на рак передміхурової залози (РПЗ). Сформульовано концепцію корекції показників стану хворого на РПЗ, що забезпечує індивідуалізований підхід до вибору раціональної тактики терапевтичних заходів і методики хірургічного втручання та одержання максимально позитивних найближчих і віддалених результатів. Обгрунтовано та розроблено принцип створення нової технології індивідуалізованого вибору лікувальних модальностей хворих на рак простати, суть якого полягає в оцінці у балах специфічних і неспецифічних критеріїв та виділення груп ризику сприятливих наслідків лікування та створення на цій підставі комп'ютерних систем і баз даних. Виявлено особливості найближчих і віддалених результатів різних модифікацій радикальної простатектомії стосовно травматичності хірургічного втручання та рівня позитивного хірургічного краю, крововтрати та рецидивів, медіани виживання. Розроблено методику комплексного діагностичного обстеження хворих, суть якої полягає у визначенні інформативності та діагностичних коефіцієнтів ознак показників. Науково обгрунтовано технологію радикальної простатектомії, яка передбачає визначення змін гемостазу дорзального венозного комплексу, виділення зовнішнього сфінктеру уретри й апексу простати, накладання швів на сечівник та формування везико-уретрального сегмента.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість покращення якості діагностики інфекційних уражень передміхурової залози у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ) шляхом виявлення збудників захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), у генітальних екскретах та інтраопераційно видаленій тканині передміхурової залози. Досліджено вплив цих мікроорганізмів на перебіг захворювання та виникнення ранніх післяопераційних ускладнень простатектомії. Проаналізовано результати обстеження 101-го пацієнта з ДГПЗ віком від 50-ти до 86-ти років. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції зіскрібків із сечівника, секрету передміхурової залози та її інтраопераційно видаленої тканини у 53,5 % хворих виявлено ДНК збудників ЗПСШ. У 92,6 % пацієнтів зафіксовано розбіжність результатів дослідження генітальних секретів і тканини передміхурової залози на збудники ЗПСШ. Встановлено, що хронічний запальний процес у передміхуровій залозі та сечівнику у хворих на ДГПЗ без ознак сечової інфекції більшою мірою обумовлений збудниками уреаплазмозу та трихомоніазу та вірогідно підсилює виразність симптомів нижніх сечовивідних шляхів. Уперше доведено, що інфікованість збудниками ЗПСШ і хронічний запальний процес у передміхуровій залозі та/або січівнику у хворих на ДГПЗ вірогідно підвищують частоту розвитку ранніх післяопераційних ускладнень протатектомії. Науково обгрунтовано необхідність періопераційної ідентифікації цієї групи збудників з метою адекватного планування консервативного лікування та профілактики ускладнень хірургічних втручань у даної категорії пацієнтів.

  Скачати повний текст

Доведено, що внутрішньоклітинний АТФ посилює об'ємрегульований хлорний струм у клітинах раку простати внаслідок алостеричного зв'язування з канальними структурами чи допоміжними білками. Нейроендокринна диференція клітин LNCaP також веде до посилення струму, прискорення реакції струму на гіпоосмотичне набрякання та більш ефективного здійснення клітинами процесу регуляторного відновлення об'єму.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукового завдання з проблеми перинатальної детермінації програми статевого розвитку чоловічого організму. З метою вивчення факторів деструкції цієї програми, знання якої необхідно для розробки науково обгрунтованих підходів щодо профілактики та патогенетичної терапії репродуктопатій, спричинених порушеннями пубертату, уперше проведено вивчення впливу стимуляторів анаболічних процесів у пубертату, вивчено вплив стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді за допомогою введення лікарських засобів (ретаболілу, метилурацилу та рибоксину), які мають різні анаболічні властивості. Вивчено віддалені наслідки цього впливу на параметри статевого дозрівання самців щурів. Установлено, що неонатальна модуляція анаболічних процесів трансформує програму статевого розвитку у дорослих самців щурів і характер цієї трансформації залежить від особливостей гальмування, активацією та дисоціацією пубертатної динаміки розвитку та функції тестикуло-простато-везикулярного комплексу.

  Скачати повний текст

Запропоновано методи підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного простатиту, зокрема, ускладненого конкрементами передміхурової залози, шляхом комплексної, індивідуалізованої етіотропної, патогенетичної та місцевої терапії з урахуванням поліетіологічних та поліпатогенетичних механізмів розвитку та характеру клінічного перебігу захворювання. На підставі аналізу особистих та статистичних досліджень встановлено значне поширення хронічного простатиту та простатиту, ускладненого конкрементами передміхурової заалози, серед репродуктивного чоловічого населення України. Розроблено діагностичний алгоритм хронічних та ускладнених простатитів. Запропоновано оригінальний комплекс терапевтичних заходів щодо лікування хронічного простатиту, який сприяє роз'єднанню ланок хибного ланцюга патогенезу захворювання, дозволяє досягти повної санації передміхурової залози, сприяє відновленню її нормального функціонування, а у разі хронічного простатиту, ускладненого конкрементами, запобігає необхідності хірургічного втручання.

  Скачати повний текст

Установлено негативний вплив малих довготривалих доз радіаційного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС на сперматогенез чоловіків. Уперше показано лінійну залежність між кількісними та якісними змінами у показниках спермограми та віддаленістю від ЧАЕС. Виявлено, що у неплідних чоловіків і хворих на хронічний простатит рівень активності вільнорадикальних процесів достовірно вищий, ніж у здорових. Показано, що між рівнем активації вільнорадикального окиснення сперми та кількістю лейкоцитів у передміхуровій залозі існує пряма функціональна кореляційна залежність. З'ясовано особливості змін вмісту індивідуальних фосфоліпідів у неплідних чоловіків, на підставі яких зроблено висновок щодо їх участі у біохімічних механізмах розвитку олігозооспермії.

  Скачати повний текст

Запропоновано та науково обгрунтовано класифікацію уретральних рефлюксів (УР), установлено причини їх виникнення. Визначено клінічно картину УР у разі інфравезікальної обструкції та нейрогенних розладів, складено рангові ряди сучасних антибіотиків для проведення емпіричної антимікробної терапії таких госпітальних ускладнень катетер-асоційованої інфекції, як гострий епідидиміт, гострий фунікуліт, гострий катетеризаційний простатит, ятрогенний абсцес простати. Запропоновано оригінальну методику селективної задньої уретрографії для діагностики уретропростатичних рефлюксів, а також ефективну схему короткотермінової антимікробної профілактики катетер-асоційованої інфекції у разі трансуретральних операцій. Проаналізовано ефективність антимікробної терапії ускладнених уретропростатичних рефлюксів та показано, що в кожному відділенні актуальна тільки мінімальна кількість антибіотиків, чутливість до яких в інших клініках може бути відсутньою. Установлено, що уретропростатичні рефлюкси є основним фактором ризику у виникненні запальних захворювань зовнішніх статевих органів за умов катетеризованого сечового тракту.

  Скачати повний текст

Встановлено, що зниження порогового рівня загального простатичного специфічного антигену (ПСА) дозволяє досягти високих показників чутливості у ранній діагностиці раку передміхурової залози, що має особливе значення у лікуванні пацієнтів молодого віку. Виявлено пряму кореляційну залежність між рівнями простатичного специфічного антигену та наявністю екстракапсулярного поширення пухлини та метастазів. Обгрунтовано необхідність застосування променевих методів дослідження залежно від концентрації ПСА. Розроблено тактику динамічного спостереження за хворими з урахуванням рівня ПСА. На підставі дослідження динаміки рівнів ПСА в процесі моніторингу хворих доведено, що швидке збільшення його концентрації свідчить про агресивний характер пухлини.

  Скачати повний текст

Виявлено фармакологічні властивості екстракту з листя хмелю звичайного (ЕЛХ). Встановлено, що в дозі 5 мг/кг досліджуваний екстракт має широкий спектр фармакологічних властивостей: виражену протизапальну, репаративну, анальгетичну, антиоксидантну, мембраностабілізувальну, спазмолітичну, антиандрогенну й антимікробну активність. Наявність простатопротекторної властивості ЕЛХ доведено на експериментальних моделях простатиту та доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

  Скачати повний текст

Вивчено та доведено лікувальну ефективність феполену на різних моделях експериментальних простатитів, яка проявлялась у відновленні структури та функції передміхурової залози. Експериментально встановлено здатність феполену стимулювати сперматогенез. Установлено протизапальну дію феполену, показано, що цей ефект реалізується переважно внаслідок впливу на ліпооксигеназу, ніж на циклооксигеназу. У дослідженні антиоксидантної активності феполену за умов in vitro та in vivo на моделі гострого токсичного ураження печінки вперше доведено його антиоксидантні властивості. Виявлено виражену анальгізувальну активність феполену, яка перевершує активність препаратів порівняння пепонену та тріанолу в 2,4 та 4,0 рази відповідно. Установлено мембраностабілізувальну дію феполену, яка перевершувала активність препаратів порівняння пепонену та тріанолу в 1,8 та 4,5 рази відповідно. Вивчено токсичність феполену, показано його нешкідливість за експериментальних гострого та хронічного простатитів. Досліджено дію феполену на морфофункціональний стан печінки за умов експериментальних хронічного та токсичного процесів і встановлено його виражену гепатопротекторну активність, яка перевершувала активність препарату порівняння "Силібору". На підставі результатів вивчення хронічної токсичності встановлено гіполіпідемічну дію феполену, що є одним з механізмів його гепатопротекторної дії.

  Скачати повний текст

Визначено, що альтабор належить до класу практично нетоксичних речовин за внутрішньошлункового шляху уведення та до класу малотоксичних - за внутрішньоочеревинного надшляху уведення до організму тварин. Встановлено, що субстанція та супозиторії альтабору не чинять алергічної, імунотоксичної, місцевоподразнювальної та гонадотоксичної дії, яка має суттєве значення для підвищення ефективності простатопротекторної терапії.

  Скачати повний текст

Проведено фармакологічне вивчення нового рослинного препарату простатофіт. Встановлено простатопротекторну активність простатофіту та його перевагу над простаполом за здатністю пригнічувати запальний процес у передміхуровій залозі. Доведено простатопротекторну дію простатофіту та встановлено перевагу простатофіту над простаполом за вираженістю простатопротекторної дії. Встановлено антиексудативний ефект простатофіту на різних моделях запалення: карагеніновому набряку, УФ-еритемі, кріопошкодженні простати та сечового міхура. Доведено, що простатофіт виявляє анальгетичну (38 %), спазмолітичну (33 %) й антиоксидантну (26,4 %) активності, антиандрогенну та помірну протимікробну дію.

  Скачати повний текст

Встановлено, що експресія мРНК PFKFB-2, PFKFB-3 і PFKFB-4, а також VEGF і Glut1 значно посилюється в злоякісних пухлинах грудної залози, легень та прямої кишки. Експресія PFKFB-4 виявлена в різних лініях трансформованих клітин, зокрема, простати, грудної і підшлункової залоз, печінки та легень. Розглянуто, що гіпоксія індукує експресію PFKFB-4 в різних лініях клітин, що ця індукція є HIF-зележною і опосередкована ідентифікованим залежним від гіпоксії елементом в 5'-регуляторній зоні гена. Виявлено три класи нових альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB-4 у клітинах людини та миші, визначено їх нуклеотидну послідовність. Зазначено, що більшість з них мають вставки в 6-фосфофрукто-2-кіназній частині або делеції в фруктозо-2,6-бісфосфататній частині, в наслідок чого альтернативний сплайс-варіант біфункціонального ферменту PFKFB-4 міг проявляти лише одну з двох активностей.

  Скачати повний текст

Функціональний канал TRPM8 експресується в плазматичній мембрані апікальних секторних епітеліальних клітин простати щура, тоді як у базальних клітинах TRPM8 відсутній. Виявлено, що в 89 % нейронів дорсальнокорінцевих гангліїв ДКГ щурів, які експресують TRPM8, експресуються канали, що активуються у відповідь на гіперполяризацію.

  Скачати повний текст

Оцінено роль стандартної методики, що передбачає ректальне пальцеве дослідження передміхурової залози (ПЗ), визначення простатичного специфічного антигену (ПСА) та його фракцій, трансректальне ультразвукове дослідження ПЗ (ТРУЗД), прицільну мультифокальну біопсію ПЗ у порівнянні з використанням кольорового дуплексного сканування (КДС).

  Скачати повний текст

Вперше визначено характер змін вмісту біометалів у гранулоцитах крові, інсулоцитах, нейронах гіпокампу, клітинах Панета та простати внаслідок дії алкоголю. Встановлено, що зміни вмісту цинку в гранулоцитах крові, інсулоцитах, клітинах Панета за різних стадій алкоголізації корелюють зі змінами кількості секреторного матеріалу в даних клітинах і відображають його метаболізм у всьому організмі в стані алкоголізації. Вперше встановлено, що визначені зміни вмісту біометалів на різних стадіях алкоголізації віднесені до ознак неспецифічного адаптаційного синдрому клітинної системи. Доведено високу ефективність фармакологічних препаратів цинктерал і купреніл для корекції змін вмісту відповідного металу та дисбалансу даних елементів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми розробки й обгрунтування диференційованого підходу до лікування хворих з різними формами хронічного простатиту (ХП) на основі комплексного вивчення клінічних, біохімічних, імунологічних, інструментальних показників, патогенетичних ланок становлення та перебігу даного захворювання. Наведено результати дослідження клініко-функціональних характеристик різних форм ХП. Виявлено активацію процесів ліпопероксидації та пригнічення антиоксидантного захисту, що відіграє важливу роль у процесах хронізації та прогресування ХП. Встановлено вияви ендотеліальної дисфункції, що визначаються порушенням локального кровоплину в передміхуровій залозі на тлі зростання рівня ендотеліну-1 у сироватці крові. Вивчено варіабельність серцевого ритму як показник балансу симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи у хворих з психопатологічними виявами. Розроблено й апробовано схеми вибору методу лікування хворих з різними формами ХП, які дозволяють підвищити клінічну ефективність лікування, досягти стійкої ремісії та збільшити частку хворих з позитивним лікувальним ефектом.

  Скачати повний текст