Мета роботи: підвищити ефективність психологічного супроводу студентів-медиків зі станами психічного виснаження (ПВ) шляхом визначення структурно-динамічних, клініко-анамнестичних, предиспозиційних особистісних особливостей та типології казаних станів, а також розробки процедури і психотехнічного забезпечення професійно-мотиваційного тренінгу їх корекції.Протягом 2019-2021 рр. було проведено проспективне дослідження 770 студентів Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (м. Запоріжжя, Україна), що навчались на різних курсах та факультетах закладу, серед яких для подальшого клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного та психодіагностичного дослідження було відібрано 324 студентів. Загальну вибірку контингенту дослідження сформували 92 (28,4%) студенти першого курсу, 97 (29,9%) студентів– другого, 116 (35,8%) студентів – третього та 19 (5,9%) студентів – четвертого. Сформований контингент студентів було розподіллено на дві групи за критерієм наявності ПВ: на групу дослідження (ГД), що налічувала 175 студентів із ознаками ПВ, та групу контролю (ГК), що складалась з 149 студентів без ознак ПВ. В дослідженні використано клініко-анамнестичний, психодіагностичний, клініко-психопатологічний та статистичний методи.Дослідження реалізовано у три етапи.Перший етап – попередній– передбачав формування мети та задач дослідження, підбір конгруентних методів, обрання контингенту дослідження, формування критеріїв включення та виключення, планування та організація дослідження, розробка електронних форм бланків опитувальників.Другий етап – дослідницький – передбачав проведення психодіагностичних, клініко-психопатологічних досліджень, статистичну обробка отриманих даних, їх аналіз, розробку типології станів ПВ та мотиваційного тренінгу їх корекції.Третій етап – корекційний – передбачав проведення корекційних заходів в рамках розробленого мотиваційного тренінгу та оцінку їх ефективності.Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше встановлено клініко-психопатологічну структуру станів ПВ у студентів-медиків, зокрема визначено значну представленість поєднання депресивної та обсесивно-компульсивної симптоматики, проявів ворожості та психотизму, інтерперсональної чутливості та психотизму, інтерперсональної чутливості та тривоги, а також надмірної соматичної заклопотаності та фобічних проявів, що суттєво покращує розуміння патогенезу зазначених станів та формує підґрунтя для їх систематизації; вперше встановлено клініко-анамнестичні особливості станів ПВ у студентів-медиків, зокрема оцінено вплив анамнестичних факторів, які непов’язані та пов’язані з навчанням в університеті, на ризик виникнення досліджуваних явищ, що дозволило визначити третій рік навчання, часті пропуски занять з неповажних причин та низьку суб’єктивну оцінку власної академічної успішності як чинники, що такий ризик підвищують; вперше сформовано типологію станів ПВ у студентів-медиків, надано характеристику 5 варіантів досліджуваних явищ, що розширює уявлення щодо клінічної представленості дезалаптавних станів серед контингенту студентської молоді та покращує їх діагностику.Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що було визначено предиспозиційні особистісні особливості студентів-медиків зі станами ПВ, зокрема встановлено превалювання неврастенічних, дисфоричних депресивних, уникаючих, інтраверованих та емоційно лабільних патерній реагування у особистісному профілі цих студентів, що дозволило розширити уявлення щодо психопатогенезу різних клінічних варіантів ПВ та оптимізувати арсенал психотехнік підчас розробки мотиваційного тренінгу; встановлено динамічні особливості станів ПВ у студентів медиків, шляхом порівняння представленості варіантів ПВ серед студентів різних років навчання, зокрема визначено превалювання дезадаптивного та гіперанксіозного варіантів на першому курсі, конфронтаційного та демотиваційного на другому, а також дезадаптивного, гіперанксіозного та демотиваційного на третьому курсі, що сформувало базис для професійно-мотиваційного тренінгу корекції вказаних станів; розроблено процедуру та психотехнічне забезпечення професійно-мотиваційного тренінгу для корекції станів ПВ у студентів-медиків, який базується на принципах екзистенціальної психотерапії та передбачає підбір конгруентних методів психотерапевтичного впливу в залежності від типу виявленого варіанту ПВ, що дозволило суттєво підвищити ефективність психологічного супроводу вказаного контингенту.^UPurpose of work is to increase the effectiveness of psychological support for medical students with states of mental exhaustion (ME) by determining structural-dynamic, clinical-anamnestic, predispositional personality characteristics and the typology of these states, as well as developing a procedure and psychotechnical support for professional-motivational training for their correction.During 2019-2021, a prospective study of 770 students of Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University (Zaporizhzhia, Ukraine), who studied in different courses and faculties of the university, was conducted. Among them, 324 students were selected for further clinical-anamnestic, clinical-psychopathological and psychodiagnostic research. The total sample of the study population was formed by 92 (28.4%) first-year students, 97 (29.9%) second-year students, 116 (35.8%) third-year students and 19 (5.9%) fourth-year students. The formed contingent of students was divided into two groups according to the criterion of having PD: the study group (SG), which consisted of 175 students with signs of ME, and the control group (CG), which consisted of 149 students without signs of ME.Clinical anamnestic, psychodiagnostic, clinical-psychopathological and statistical methods were used in the study.The study was carried out in three stages.The first stage – preliminary – involved the formation of goals and objectives of the study, selection of congruent methods, selection of the study population, formation of inclusion and exclusion criteria, planning and organization of the study, development of electronic forms of questionnaires.The second stage – research – involved conducting psychodiagnostic, clinical-psychopathological studies, statistical processing of the data obtained, their analysis, development of a typology of ME conditions and motivational training for their correction.The third stage – correctional – involved the implementation of corrective measures within the framework of the developed motivational training and evaluation of their effectiveness. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that for the first time the clinical-psychopathological structure of ME conditions in medical students was established, in particular, a significant representation of a combination of depressive and obsessive-compulsive symptoms, manifestations of hostility and psychoticism, interpersonal sensitivity and psychoticism, interpersonal sensitivity and anxiety, and as well as excessive somatic preoccupation and phobic manifestations was determined, which significantly improves the understanding of the pathogenesis of these conditions and forms the basis for their systematization; for the first time, clinical-anamnestic features of ME conditions in medical students were established, in particular, the influence of anamnestic factors that are unrelated and related to studying at the university on the risk of occurrence of the studied phenomena was assessed, which made it possible to determine the third year of study, frequent absences from classes due to non-respectable reasons and a low subjective assessment of one's own academic success as factors that increase such risk; for the first time, a typology of ME states in medical students was formed, 5 variants of the studied phenomena were characterized, which broadens the understanding of the clinical presentation of maladaptive states among the student youth contingent and improves their diagnosis.The practical significance of the obtained results lies in the fact that the predisposing personal characteristics of medical students with ME conditions were determined, in particular, the prevalence of neurasthenic, dysphoric, depressive, avoidant, introverted and emotionally labile patterns of response in the personal profile of these students was established, which allowed to expand the understanding of the psychopathogenesis of various clinical variants of ME and optimize the arsenal of psychotechniques during the development of motivational training; dynamic features of ME states among medical students were established by comparing the presentation of ME variants among students of different years of study, in particular, the prevalence of maladaptive and hyperanxious variants in the first year, confrontational and demotivating in the second year, as well as maladaptive, hyperanxious and demotivating in the third year was determined, which formed the basis for professional motivational training for the correction of the specified conditions...

Дисертація присвячена дослідженню проблеми когнітивних розладів, обумовлених оперативним втручанням і критичними станами, обґрунтуванню та впровадженню в клініку методів профілактики цих розладів і відновлення когнітивних функцій.Метою роботи було підвищити якість життя хворих, що перенесли оперативне втручання або обумовлений травмою критичний стан, шляхом попередження стійкої когнітивної дисфункції у віддаленому періоді на підставі визначення впливу перенесеного оперативного втручання або критичного стану та асоційованого з ними стресу на когнітивні функції, розробки і застосування методів фармакологічної профілактики та інтенсивної терапії розладів когнітивних функцій.Дослідження містить результати обстеження та лікування 1090 пацієнтів, з яких 785 були обстежені ретроспективно, а 305 — проспективно. Ретроспективно були обстежені постраждалі з цивільною травмою, які надходили до лікарні третинного рівня надання медичної допомоги. Проспективні хворі були рандомізовані в контрольні групи і групи, в яких використовувалися церебропротективні препарати — реамберин, тіоцетам і гліатилін.Результати дослідження дозволяють вважати атаралгезію ефективним методом знеболювання у хворих похилого віку, яка, разом з тим, викликає стійку ПОКД. Цивільна і бойова травми негативно впливають на стан постраждалих за рахунок формування гіпердинамічного типу кровообігу, токсичної дії продуктів руйнування м'язів та психоемоційної стресової реакції, що спричиняє когнітивні розлади в ранньому посткритичному періоді і стійку когнітивну дисфункцію у віддаленому. Хронічний стрес, який передує бойовій травмі і посилюється нею у віддаленому періоді, має більш виражений вплив на когнітивні функції, ніж гостра стресова реакція при цивільній травмі, в наслідок чого бойова травма частіше викликає стійку когнітивну дисфункцію, яка має при цьому більшу глибину. Досліджувані церебропротективні препарати при операційній, цивільній і бойовій травмі попереджували розвиток когнітивної дисфункції. При цьому клінічний ефект реамберину розпочинався швидко, але був нетривалим. Тоді як ефекти тіоцетаму і гліатиліну розпочиналися повільніше, але тривали і у віддаленому періоді. Застосування церебропротективних препаратів у поранених частково зменшувало залежність когнітивних функцій від тривалості і тяжкості стресової психоемоційної реакції. Використання досліджуваних препаратів покращило якість життя пацієнтів у віддаленому періоді.Ключові слова: когнітивна дисфункція, критичний стан, операційна травма, цивільна травма, бойова травма, тіоцетам, реамберин, гліатилін.^UA dissertation is devoted to the research of the problem of cognitive disorders caused by surgical intervention and critical conditions, substantiating and introducing into clinical practice prevention methods of these disorders and cognitive functions restoration.The aim of the work is to improve the quality of life of patients who underwent surgery or experienced critical condition caused by major trauma, by preventing persistent cognitive dysfunction in the distant period, based on determining the impact of post-operative surgery or critical condition and associated stress on cognitive functions and developing pharmacological methods of prevention and treatment of cognitive disorders in complex of intensive care.The study presents the results of the examination and treatment of 1090 patients, of whom 785 were examined retrospectively and 305 - prospectively. Retrospective data provided insight into the contemporary nature and severity of civilian trauma at tertiary care centers and allowed the selection criteria to be developed for the prospective part of the study. Prospective patients with the operative, civilian, and combat injuries were randomized to control groups and groups using cerebroprotective medications - reamberin, thiocetam, and gliatilin.Study results allow us to consider ataralgesia an effective method of analgesia in elderly patients. However, its negative impact on cognitive functions with the development of persistent POCD was revealed. Civil and combat injuries adversely affect the victim's condition due to hyperdynamic circulation, toxic effects of muscle destruction products and psycho-emotional stress response, which causes cognitive disorders in the early post-critical period and persistent cognitive dysfunction. Chronic stress, which precedes combat trauma and exacerbates it in the long term, has a more pronounced effect on cognitive functions than acute stress in civilian trauma, resulting in combat trauma more often causing persistent and more severe cognitive dysfunction. The investigated cerebroprotective medications prevented cognitive dysfunction development. Reamberin had a rapid but short-term clinical effect, whereas thioacetam and gliatilin effect began more slowly but lasted in the long term. It was determined that civilian and combat trauma victims had more pronounced cognitive impairment than patients with surgical trauma and general anesthesia. The acute stress that accompanies civilian trauma has a negative effect on average cognitive function (rs = -0.4844; p = 0.00238). At the same time, chronic stress, which is the background when receiving trauma in combat, has a greater impact on cognitive functions (rs = -0.6110; p = 0.00250). The use of cerebroprotective medications in the injured partially reduced the dependence of cognitive functions on the duration and severity of psycho-emotional stress response, although this correlation was still significant. Surgery in the elderly and critical conditions associated with civilian or combat trauma causes a decline in both physical and mental components of the quality of life. The impact of these conditions on the physical component of health mostly regarded independence from pain at home and in professional activity. The use of investigational medications improved the quality of life of patients in the long term.Keywords: cognitive dysfunction, critical condition, operative trauma, civilian trauma, combat trauma, thiocetam, reamberin, gliatilin.

Розроблено нові підходи до інтенсивної терапії хворих з ускладненим перебігом некротичного панкреатиту для поліпшення результатів їх лікування. Наведено результати ретроспективного та проспективного аналізу перебігу захворювання, а також ефективності проведеної терапії у 108 хворих на некротичний панкреатит. Вперше у клінічній практиці доведено можливість та оцінено ефективність застосування раннього ентерального харчування у комплексному лікуванні хворих на інфікований некроз підшлункової залози, перебіг якого ускладнився розвитком локалізованого та дифузного перитоніту, абсцесів та флегмони заочеревинної порожнини. Виявлено тенденцію до зниження загальної частоти розвитку післяопераційних ускладнень. Доведено, що для об'єктивної оцінки тяжкості стану хворих на некротичний панкреатит поряд з клінічними, лабораторними та інструментальними методами дослідження доцільно використовувати прогностичну шкалу APACHE ІІ, яка дозволяє оцінити тяжкість стану йефективність проведеної терапії. Досліджено високу сорбційну активність неорганічної мінеральної сполуки - сапоніту щодо багатьох патогенних мікроорганізмів та оцінено ефективність його застосування у водному середовищі та в організмі теплокровних тварин. Комплексне лікування хворих з ускладненим перебігом некротичного панкреатиту, яке включало активну хірургічну тактику, антибактеріальну терапію, раннє ентеральне харчування та інші методи інтенсивної терапії, дозволило знизити загальну летальність для даної категорії хворих до 25,3 %.

  Скачати повний текст

Проведено ретро- та проспективний аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу у 103-х вагітних із ретардацією плода (РП). Визначено й обгрунтовано критерії, що впливають на розвиток РП, а також розроблено програму прогнозування даного ускладнення вагітності. Виявлено клінічні, імунологічні, гемостазіологічні особливості перебігу вагітності й пологів, стан плода та новонароджених у жінок з РП. На підставі комплексного визначення системних змін в організмі матері та фетоплацентарного комплексу доведено, що вагому роль у розвитку РП відіграє аутоімунний процес. Вперше встановлено імунологічні маркери загрози розвитку РП, вивчено залежність ступеня тяжкості гіпотрофії від рівня антифосфоліпідних антитіл та активності патологічного процесу. Запропоновано алгоритм обстеження вагітних із РП. Розроблено та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів, що включає рео-, імунокорекцію, еферентні методи та дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена дослідженню російськомовної бінарної концептосфери «Війна» і «Мир» у період гібридної війни Росії проти України в аспекті історії становлення концептосфери та її сучасного стану. Бінарна концептосфера «Війна і Мир» – складне лінгвоментальне утворення, що характеризується яскраво вираженими понятійними, сенсорно-рецептивними, образно асоціативними ознаками та складає опозитивну пару. Серед підходів, що дозволяють найбільш повно відбити її змістове наповнення та відтворити складну структурну організацію, знаходяться когнітивний (сигніфікативний та фреймовий) та прагматичний із залученням експериментальної верифікації одержаних результатів.Використана методика концептуального аналізу розкриває особливості еволюційної трансформації російськомовної бінарної концептосфери «Війна» і «Мир» у площинах профанної та міфопоетичної мовних картинах світу носіїв російської лінгвокультури, відтворює особливості концептуалізації уявлень про війну та мир носіями російської лінгвокультури та українцями. Залучення діахронно-синхронного підходу увиразнює холістичну модель трансформації уявлень про війну та мир у діапазоні від архаїчних міфопоетичних та профанних до сучасних уявлень про її сутність. Доведено, що сучасна гібридна війна, яку веде Росія проти України, заґрунтована на системі архаїчних міфопоетичних домінант, а зміщення модусу війни з фізичного в інформаційний та віртуальний обумовлюється розвитком вершинного імені гіперконцепту «Війна», що проглядається в історичній перспективі.Настанова представити холістичне уявлення про становлення бінарної концептосфери «Війна» і «Мир» та визначити її проспективну спрямованість визначає напрямок дослідження: від реконструкції первісних значень вершинних імен гіперконцептів «Війна» і «Мир» в етимологічних та історичних словниках та словниках мови міфу, до фактів сучасної мови з урахуванням особливостей розвитку мовної системи періоду гібридної війни.У першому розділі «Дослідження бінарної концептосфери “Війна” і “Мир” під час гібридної війни» проаналізовано сучасні українські та зарубіжні лінгвістичні розвідки, присвячені вивченню мови війни та мови миру, зокрема в аспекті гібридної війни Росії проти України. У другому розділі «Бінарна концептосфера “Війна” і “Мир” в етимологічних, історичних, діалектних лексикографічних описах» схарактеризовано особливості семантичної мотивації вершинних імен гіперконцептів «Війна» і «Мир» через лексикографічне опрацювання вершинних імен концептів в етимологічних, історичних та діалектних словниках. У третьому розділі «Бінарна концептосфера “Війна” і “Мир” у різнотипних лексикографічних описах XХ-XXI ст.» визначено особливості функціонування гіперконцептів «Війна і Мир» у профанній та міфопоетичній (явлених, зокрема, у художньо-літературній та паремійній) мовних картинах світу російського етносу через лексикографічне опрацювання їх вершинних імен у різнотипних тлумачних словниках, словниках синонімів та антонімів, словниках художніх образів, словниках мови міфу та асоціативних словниках. У четвертому розділі «Бінарна концептосфера “Війна” і “Мир” під час гібридної війни» представлено спорадичні спостереження над мовними явищами у період гібридної війни Росії проти України. Окрім того, представлено результати вільного асоціативного експерименту на стимули «Війна», «Гібридна війна», «Війна в Україні» та «Мир в Україні», які зафіксували особливості осмислення цих феноменів українцями та росіянами станом на 2018 рік. У п’ятому розділі «Когнітивна метафора в структурі бінарної концептосфери “Війна” і “Мир”» схарактеризовано актуальні метафоричні моделі (антропоморфну (включно з соціоморфною, сенсорною та артефактною), природоморфну, хронотопічну та сакральну) зі сферою-джерелом «Війна» і «Мир» в українському російськомовному медіадискурсі.^UThe thesis studies the Russian-language binary conceptual sphere of “War” and “Peace” in the context of Russia’s hybrid war against Ukraine and examines its evolution over time. The binary conceptual sphere of “War” and “Peace” is a linguistic and mental entity that is characterized by the distinct conceptual, receptive, and associative qualities. The comprehensive method, which most accurately portrays its content and complex structure, combines cognitive (significative method and frame modelling) and pragmatic approaches along with the experimental validation of the findings.The employed method of conceptual analysis has revealed the peculiarities of the evolution of the Russian-language binary conceptual sphere of “War” and “Peace” within the profane and mythopoeic (along with artistic and proverbial) world images imprinted in the minds of the carriers of Russian linguistic culture. The approach reveals a thorough model of the evolution of beliefs about war and peace, spanning from ancient mythopoeic and the profane views to present-day beliefs about their core. The conceptual sphere is examined from the standpoint of synchrony, diachrony, and their interaction. It has been established that Russia’s modern hybrid warfare against Ukraine is based on a set of mythopoeic dominants. The author states that the development of the current name of the hyperconcept of “War”, historically speaking, was driven by the shift from physical to informational and virtual forms of modern war.The desire to present a holistic view of the evolution of the binary conceptual sphere of “War” and “Peace” in its prospective orientation has determined the direction of the research: from the reconstruction of the original meanings of the hyperconcepts of “War” and “Peace” in etymological and historical dictionaries along with dictionaries of sacred language to the facts of modern language, taking into account the current peculiarities of its development.The first chapter, titled “The Study of the Binary Conceptual Sphere of “War” and “Peace” in the Age of Hybrid Warfare,” examines contemporary Ukrainian and foreign linguistic academic works dedicated to the study of the language of war and the language of peace, particularly in the context of Russia’s hybrid war against Ukraine. The second chapter, titled “Binary Conceptual Sphere of “War” and “Peace” in Etymological, Historical, and Dialectological Lexicographical Descriptions,” characterises the semantic motivation of the names of the hyperconcepts of “War” and “Peace” in etymological, historical, and dialectological lexicographical descriptions. The third chapter, “The Binary Conceptual Sphere of “War” and “Peace” in Various Lexicographical Descriptions of the 20th and 21st Centuries,” determines the peculiarities of the evolution of the hyperconcepts of “War” and “Peace” in the profane and mythopoeic (manifested, in particular, in the artistic and proverbial) world image in Russian linguistic culture. The research focuses on the lexicographic description of the names of the hyperconcepts of “War” and “Peace” in various dictionaries, such as explanatory dictionaries, dictionaries of synonyms and antonyms, artistic dictionaries, sacred language dictionaries, and associative dictionaries. The fourth chapter, “The Binary Conceptual Sphere of “War” and “Peace” in the Age of Hybrid Warfare,” provides occasional observations of linguistic phenomena that emerged during Russia’s hybrid war in Ukraine. The author analyses the results of the free-associative experiment with the stimuli “War,” “Hybrid War,” “War in Ukraine,” and “Peace in Ukraine.” The fifth chapter, “Cognitive Metaphor in the Structure of the Binary Conceptual Sphere of “War” and “Peace,” distinguishes some relevant metaphorical models (anthropomorphic (including sociomorphic, sensory, and artefact), nature-morphic, spatiotemporal, and sacred) in Ukrainian Russian-language media discourse.

У дисертаційній роботі розв’язана важлива задача сучасної внутрішньої медицини – оптимізована диференційована лікувально-діагностична тактика ведення хворих на хронічнілімфопроліферативні захворювання (ХЛПЗ) шляхом визначення та оцінки стану вентиляційної функції легень (ВФЛ) за допомогою анкетування, клініко-анамнестичних, антропометричних, лабораторних, інструментальних та статистичних методів дослідження.На першому (ретроспективному) етапі було проаналізовано 1004 медичних карт стаціонарних хворих на ХЛПЗ, які були госпіталізовані до Міського гематологічного центру протягом двох років (з початку січня 2018 року до кінця грудня 2019 року). Ці пацієнти мали середній вік 62,9 (9,6) років, 52,1 % – чоловіки. 48,7 % хворіли на множинну мієлому (ММ), 32,9 % – на хронічний лімфолейкоз (ХЛЛ), 13,5 % – на лімфому та 4,9 % – на інше ХЛПЗ. На проспективному етапі дослідження до аналізу були включені дані 90 пацієнтів віком від 35 до 80 років, Ме 64 (56-70) роки, з яких 44,4 % – жінки. 51,1 % пацієнтів мали діагноз ХЛЛ, 23,3 % пацієнтів – діагноз ММ, а 25,6 % пацієнтів були хворі на різні патоморфологічні варіанти лімфом. За результатами проспективного дослідження встаговлено, що, тільки 4,4 % хворих на ХЛПЗ мали задокументоване хронічне захворювання респіраторної системи в той час, як респіраторні симптоми зустрічалися у 34,8 % пацієнтів без задокументованого супутнього захворювання органів дихання. Таким чином, можна зробити висновок, що у цієї категорії хворих існує нагальна потреба у виявленні супутньої патології органів дихання.Новизна дослідження та одержаних результатів.Вперше визначена частота зустрічальності та структура респіраторних симптомів і супутньої респіраторної патології у хворих із вперше діагностованими ХЛПЗ у Дніпровському регіоні. Встановлено, що тільки 4,4 % пацієнтів мали задокументоване хронічне захворювання респіраторної системи в той час, як респіраторні симптоми зустрічалися у 34,8 % хворих на ХЛПЗ без задокументованого супутнього захворювання органів дихання.Вперше визначена частота зустрічальності, видів, різних ступіні і локалізації уражень, діагностованих за допомогою КТ ОГК з високою роздільною здатністю у пацієнтів із ХЛПЗ у Дніпровському регіоні, а саме, виявлено, що 62 % пацієнтів мають якнайменше один з видів уражень паренхіми легень, а серед виявлених видів уражень переважав інтерстиційний патерн (54,4 % усіх хворих). При цьому, пневмофіброз зустрічався статистично значущо частіше у хворих на ММ (52,4 %), ніж у хворих на лімфоми (13 %). Потовщення стінок бронхів зустрічалося у 21 % пацієнтів, а 42 % хворих мали ВГЛАП.Вперше визначена частота зустрічальності та структура порушень ВФЛ у хворих на різні ХЛПЗ у Дніпровському регіоні, вивчені показники якості життя хворих на ХЛПЗ залежно від стану ВФЛ та обрґунтована доцільність рутинного проведення спірометрії цій категорії хворих. Встановлено, що 66,7 % обстежених пацієнтів із ММ, 54,3 % із ХЛЛ та 43,5 % хворих на лімфоми мали порушення ВФЛ, переважно, обструктивного характеру. Виявлено, що нижчий показник ОФВ1 є предиктором до нижчого рівня загального стану здоров’я, а нижчий показник ОФВ1/ФЖЄЛ є предиктором до нижчого рівня фізичного компонента здоров’я. Наявність ВГЛАП у пацієнтів з лімфомами асоціюється з нижчим показником ОФВ1, а у пацієнтів з ХЛЛ наявність була пов’язана з тенденцією до формування обструкції та нижчого рівня ОФВ1.Розроблено рекомендації щодо удосконалення підходів до лікування на основі визначення особливостей перебігу ХЛПЗ залежно від наявності бронхіальної обструкції, а саме, призначення бронхолітичної терапії тіотропія бромідом у доставковому пристрої Респімат пацієнтам із порушеннями ВФЛ за обструктивним типом на фоні основного ХЛПЗ позитивно впливає на виразність респіраторної симптоматики та покращення якості життя, особливо, за доменами фізичного компоненту здоров’я.^UThe dissertation solves an important task of modern internal medicine - optimized differentiated treatment and diagnostic tactics for managing patients with chronic lymphoproliferative diseases (CLPD) by determining and assessing the state of lung ventilation function (PF) using questionnaires, clinical and anamnestic, anthropometric, laboratory, instrumental and statistical research methods.At the first (retrospective) stage, 1,004 medical records of inpatients with CLPD who were hospitalized at the City Hematology Center for two years (from the beginning of January 2018 to the end of December 2019) were analyzed. These patients have a small average age of 62.9 (9.6) years, 52.1% are men. 48.7% had multiple myeloma (MM), 32.9% had chronic lymphocytic leukemia (CLL), 13.5% had lymphoma, and 4.9% had other CLPD.At the prospective stage of the study, the data of 90 requests aged from 35 to 80 years old, Me 64 (56-70) years old, of which 44.4% were women, were included in the analysis. 51.1% of patients had a diagnosis of CLL, 23.3% of patients had a diagnosis of MM, and 25.6% had various pathomorphological variants of lymphoma. According to the results of a prospective study, it was established that only 4.4% of patients with COPD had a documented chronic disease of the respiratory system, while respiratory symptoms occurred in 34.8% of patients without a documented disease of accompanying respiratory organs. Thus, it can be concluded that in this category of patients there is an urgent need to detect concomitant pathology of the respiratory organs.The novelty of the research and the obtained results.For the first time, the frequency of occurrence and the structure of respiratory symptoms and accompanying respiratory pathology in patients with newly diagnosed CLPD in the Dnipro region were determined. It was established that only 4.4% of patients had a documented chronic disease of the respiratory system, while respiratory symptoms occurred in 34.8% of patients with CLPD without a documented concomitant disease of the respiratory system.For the first time, the frequency of occurrence, types, different degrees and localization of lesions diagnosed using chest HRCT in patients with CLPD in the Dnipro region was determined, namely, it was found that 62% of patients have at least one of the types of lung parenchymal lesions, and among among the detected types of lesions, the interstitial pattern prevailed (54.4% of all patients). At the same time, pneumofibrosis occurred statistically significantly more often in patients with MM (52.4%) than in patients with lymphomas (13%). Bronchial wall thickening occurred in 21% of patients, and 42% of patients had ITLAP.For the first time, the frequency of occurrence and the structure of PF violations in patients with various CLPD in the Dnipro region were determined, the indicators of the quality of life of CLPD patients depending on the condition of the PF were studied, and the feasibility of routine spirometry of this category of patients was justified. It was established that 66.7% of the examined patients with MM, 54.3% with CLL and 43.5% of patients with lymphomas had PF disorders, mainly of an obstructive nature. A lower FEV1 score was found to be a predictor of a lower level of general health, and a lower FEV1/FVC score was a predictor of a lower level of the physical component of health. The presence of ITLAP in patients with lymphomas is associated with a lower FEV1, and in patients with CLL, the presence was associated with a tendency towards obstruction and a lower FEV1.Recommendations have been developed to improve approaches to treatment based on determining the characteristics of the course of CLPD depending on the presence of bronchial obstruction, namely, the appointment of bronchodilator therapy with tiotropium bromide in the Respimat® delivery device to patients with obstructive type PF disorders against the background of primary CLPD has a positive effect on the severity of respiratory symptoms and improving the quality of life, especially in the domains of the physical component of health.

АНОТАЦІЯРобота присвячена вдосконаленню діагностики, створення алгоритму вибору методів хірургічного лікування абсцесів печінки та селезінки.Мета роботи: покращення результатів діагностики і лікування хворих з абсцесами паренхіматозних органів черевної порожнини за рахунок диференційного підходу до вибору методу лікування на основі виявлення особливостей та прогнозування клінічного перебігу даної патології.В роботі проаналізована структура та рівень захворюваності на абсцеси паренхіматозних органів черевної порожнини, та встановлене збільшення частоти виявлення останніх в популяції. В дослідження включені результати обстеження і лікування 183 хворих з абсцесами печінки та 19 хворих з абсцесами селезінки. Усі хворі були поділені на 3 групи. До I групи (n=154) відносилися хворі, для лікування яких були використані мініінвазивні дренуючі методики. Результати обстеження та лікування 131 пацієнта за 2006 - 2016 рр. були вивчені ретроспективно, шляхом аналізу історій хвороб, даних ультразвукового дослідження (УЗД) і знімків комп'ютерного томографа (КТ), рентгенограм, електронної бази даних пацієнтів. Ці пацієнти були включені в підгрупу I-a. 23 хворим, вивченим проспективно за період 2016 - 2019 рр, лікування було проведено з використанням власних доповнених методів і прийомів. Ці пацієнти склали підгрупу I-b. До II групи (n=31) відносилися хворі, яким виконували лапаротомні та лапароскопічні втручання. III групу (n=17) склали хворі з абсцесами паренхіматозних органів черевної порожнини, лікування яких не потребувало хірургічного втручання.Пацієнти даних груп були порівняні за статтю та віком. Більша частина хворих (52,9 %) була працездатного віку, що обумовлює важливість соціально-економічної ланки проблеми. Значної відмінності (р>0,05) в залежності від статі не виявлено.Для оцінки діагностичного значення методів дослідження нами проведений аналіз історій хвороб всіх оперованих хворих, а саме скарги при надходженні, результати огляду, характеристики абсцесів (орган ураження, локалізація, розмір, структура, контур, співвідношення до оточуючих структур та органів), отримані по даним УЗД, КТ, еластографії, результати біохімічних, мікробіологічних та інших лабораторних досліджень.^UANNOTATIONThe work is devoted to improving the diagnosis, creating an algorithm for selecting methods of surgical treatment of liver and spleen abscesses.Purpose: to improve the results of diagnosis and treatment of patients with abscesses of parenchymal organs of the abdominal cavity due to the differential approach to the choice of treatment based on the identification of features and prediction of the clinical course of this pathology.The structure and level of morbidity of abscesses of parenchymal organs of the abdominal cavity are analyzed, and the increase in the frequency of detection of the latter in the population is established. The study included the results of examination and treatment of 183 patients with liver abscesses and 19 patients with splenic abscesses.All patients were divided into 3 groups. Group I (n = 154) included patients for the treatment of which mini-invasive drainage techniques were used. The results of examination and treatment of 131 patients for 2006 – 2016 were studied retrospectively, by analyzing medical histories, ultrasound data (ultrasound) and computed tomography (CT) images, radiographs, electronic database of patients. These patients were included in subgroup I-a. 23 patients studied prospectively for the period 2016 – 2019, treatment was carried out using their own supplemented methods and techniques. These patients formed subgroup I-b. Group II (n = 31) included patients who underwent laparotomy and laparoscopic interventions. Group III (n = 17) consisted of patients with abscesses of parenchymal organs of the abdominal cavity, whose treatment did not require surgery.Patients in these groups were compared by gender and age. The majority of patients (52.9%) were of working age, which determines the importance of the socio-economic component of the problem. No significant difference (p> 0.05) depending on gender was found.To assess the diagnostic value of research methods, we analyzed the case histories of all operated patients, namely complaints on admission, examination results, characteristics of abscesses (lesion organ, location, size, structure, contour, relationship to surrounding structures and organs), obtained by ultrasound, CT, elastography, results of biochemical, microbiological and other laboratory tests.

Дисертація присвячена вивченню впливу мікроРНК грудного молока на стан здоров’я і розвиток ускладнень при виходжуванні передчасно народжених дітей. Метою нашого дослідження було встановити значущість клініко-біологічних факторів ескпозома, miR-148а та miR-155 грудного молока матері, факторів транскрипції T-bet та FOXP3 дитини в прогнозуванні індивідуальної ймовірності розвитку патологічних станів у недоношених новонароджених. Для досягнення поставленої мети було виконано ретроспективний аналіз 300 історій хвороби та проведено проспективне клінічне дослідження 62 пацієнтів (32 дитини на грудному вигодовуванні та 30 дітей на штучному вигодовуванні), що народились до 37 тижнів гестації та потребували стаціонарного лікування в неонатальних відділеннях. Критеріями включення були: виключно грудне або виключно штучне вигодовування, перебування на стаціонарному лікуванні в неонатальному відділенні, вік на момент обстеження до 28 дня. Критерії виключення були: клінічно важкий та нестабільний стан новонароджених; змішане харчування або зміна харчування в анамнезі; вік немовляти старше 28 дня; наявність запальних захворювань матері, що потребували медикаментозного втручання; наявність ознак запалення слизової оболонки ротової порожнини, носо- і ротоглотки немовлят.Верифікація діагнозу проводилась згідно з міжнародними рекомендаціями та чинними постановами МОЗ України. Було визначено рівень експресії факторів транскрипції запалення FOXP3, T-bet в клітинах зішкребу букальної слизової оболонки всіх обстежених немовлят, концентрацію miR-155 та miR-148a материнського грудного молока новонароджених на грудному вигодовуванні. Визначення рівня експресії факторів транскрипції та концентрації мікроРНК проводилось методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Розрахунок рівню експресії факторів транскрипції та мікроРНК здійснювався відносно рівня експресії цих показників у групі контролю (12 доношених новонароджених у відносно задовільному стані), де їх значення приймалось за усереднену умовну одиницю – 1,0 ум. од. Рівень експресії мікроРНК в сумішах не визначали в зв’язку з потенційним дефіцитом цих молекул.Результати даної наукової роботи підтверджують позитивний протекторний вплив материнського грудного молока на адаптацію новонародженої дитини, мінливість та відповідність його складу нагальним індивідуальним потребам немовляти, наявність продовженого зв’язку матері з новонародженою дитиною. Вивчення варіацій експресії мікроРНК грудного молока відкриває нові перспективи природної модуляції запалення в новонароджених на грудному вигодовуванні^UThe dissertation is devoted to the study of the influence of microRNA in breast milk on the state of health and the development of complications during the upbringing of prematurely born childrenThus, the aim of our study was to establish the significance of the clinical and biological factors of the exposome, miR-148a and miR-155 of the mother's breast milk, the transcription factors T-bet and FOXP3 of the child in predicting the individual probability of developing pathological conditions in premature newbornsIn the course of the research, a retrospective analysis of 300 case histories was performed, and a prospective clinical study of 62 patients (32 breastfed and 30 formula-fed) patients born before 37 weeks of gestation and requiring inpatient treatment in neonatal departments was conductedInclusion criteria were exclusively breastfeeding or exclusively artificial feeding, stay in hospital treatment in the neonatal department, age at the time of examination up to 28 days.Exclusion criteria were clinically severe and unstable condition of newborns; mixed diet or change in diet in the anamnesis; the age of the baby is older than 28 days; the presence of inflammatory diseases of the mother that required medical intervention; the presence of signs of inflammation of the mucous membrane of the oral cavity, nasopharynx and oropharynx of infants.Verification of the diagnosis was carried out in accordance with the international recommendations and current regulations of the Ministry of Health of Ukraine. The level of expression of the inflammatory transcription factors FOXP3, T-bet in the scraped cells of the buccal mucosa of all examined infants, the concentration of miR-155 and miR-148a in the breast milk of breastfed newborns was determined. We detected the expression level of the transcription factors and the microRNAs concentration by the polymerase chain reaction method in real-time. We calculated the expression level of the transcription factors and microRNAs relative to the expression level of these indicators in the control group (12 full-term newborns in a relatively satisfactory condition), where their value was taken as an averaged conditional unit - 1.0 con. un. We did not determine microRNA expression level in the formula due to the potential deficiency of these moleculesThis scientific work results confirm the positive protective impact of maternal breast milk on the adaptation of a neonate, the variability and correspondence of its composition to the urgent individual needs of the infant, and the presence of a prolonged connection between the mother and the newborn child. The study of microRNA breast milk expression variations opens up new perspectives for the natural modulation of inflammation in breastfed newborns

В основу дисертаційної роботи покладено результати власних спостережень оперативного лікування, клінічних, інструментальних та спеціальних методів дослідження хворих.В травматології та ортопедії, метод радіочастотної нейроабляції використовується для лікування больового синдрому різної етіології і активно досліджується протягом останніх років. Існують різні варіанти радіочастотної абляції, методики проведення процедури та немає певної згоди серед дослідників, стосовно анатомічних структур, на які потрібно впливати для досягнення кращого результату при лікуванні пацієнтів з гонартрозом.Традиційна методика денервації колінного суглоба полягає у термічному впливі на верхньомедіальний, верхньолатеральний та нижньомедіальний колінні нерви, що відповідають на сенсорну іннервацію внутрішньосуглобових структур ділянки коліна. Нами було запропоновано застосування методу радіочастотної нейроабляції колінного суглоба у передопераційному періоді з метою зменшення інтенсивності больового синдрому після ендопротезування колінного суглоба. Також було запропоновано модифікувати проведення процедури додатковою абляцією інфрапателярної гілочки підшкірного нерва та переднього шкірного нерва стегна, що відповідають за сенсорну іннервацію шкіри в ділянці оперативного доступу, з метою зменшення больових відчуттів в ділянці післяопераційної рани. Вперше була використана стандартна методика радіочастотної нейроабляції верхньолатерального, верхньомедіального та нижньомедіального колінних нервів перед операцією з ендопротезування колінного суглоба, що дозволило зменшити інтенсивність больового синдрому у післяопераційному періоді.Розроблена нова методика радіочастотної нейроабляції колінного суглоба під ультразвуковим контролем з денервацією інфрапателярної гілочки підшкірного нерва та передньої гілочки стегнового нерва, що іннервують ділянку шкіри в зоні оперативного втручання для знеболення хворих при ендопротезуванні.Шляхом тривалого проспективного спостереження та аналізу результатів лікування пацієнтів, яким було виконано ендопротезування колінного суглоба та радіочастотну нейроабляцію, отримано нові наукові данні щодо динаміки зміни інтенсивності больового синдрому, відновлення функціонального статусу у пацієнтів та вплив даного методу на якість життя, а також щодо імовірності розвитку нейропатичного компоненту больового синдрому після хірургічного лікування. Вдосконалена методика хірургічного лікування пацієнтів з остеоартритом колінних суглобів на пізніх стадіях захворювання, шляхом передопераційного застосування методу радіочастотної нейроабляції колінних та шкірних нервів ділянки коліна, яка дозволяє істотно зменшити інтенсивність болю в 7післяопераційному періоді та прискорити реабілітацію пацієнтів, може бути застосована ортопедами-травматологами при ендопротезуванні колінного суглоба.Обґрунтована безпечність застосування даної методики та статистично доведена ефективність її використання з метою зменшення інтенсивності больового синдрому у післяопераційному періоді після ендопротезування: показники, що були отримані при опитуванні за WOMAC, KOOS та SF-36 були кращі на всіх етапах дослідження у групах пацієнтів, яким була виконана додатково радіочастотна нейроабляція колінного суглоба у передопераційному періоді.^UThe dissertation is based on the results of own observations of surgical treatment, clinical, instrumental and special methods of diagnostic of patients.In traumatology and orthopedics, the method of radiofrequency neuroablation is used to treat pain of various etiologies and has been actively studied in recent years. There are different options for radiofrequency ablation, methods of the procedure providing and there is no consensus among researchers on the anatomical structures that need to be influenced to achieve better results in the treatment of patients with knee osteoarthritis.The traditional technique of denervation of the knee joint is the thermal effect on the superior medial, superior lateral and inferior medial genicular nerves, which respond to the sensory innervation of the intra-articular structures of the knee. We proposed the use of radiofrequency neuroablation of the knee joint in the preoperative period to reduce the intensity of pain after knee arthroplasty. It was also proposed to modify the procedure by additional ablation of the infrapatellar branch of the saphenous nerve and the anterior cutaneous nerve of the femur, which are responsible for sensory innervation of the skin around surgical approach, to reduce pain in the postoperative wound. For the first time, a standard technique of radiofrequency neuroablation of the superior lateral, superior medial and inferior medial knee nerves was used before knee arthroplasty, which allowed to reduce the intensity of pain in the postoperative period.A new method of radiofrequency neuroablation of the knee joint under ultrasound control with denervation of the infrapatellar branch of the saphenous nerve and the anterior branch of the femoral nerve, innervating the skin in the area of surgery for analgesia in patients with arthroplasty.Through long-term prospective observation and analysis of treatment outcomes of patients who underwent knee arthroplasty and radiofrequency neuroablation, new scientific data were obtained on the dynamics of changes in pain intensity, restoration of functional status in patients and the impact of this method on quality of life and development of neuropathic component of pain after surgery.Improved method of surgical treatment of patients with osteoarthritis of the knee joints in the late stages of the disease, by preoperative application of radiofrequency neuroablation of the knee and cutaneous nerves of the knee, which can significantly reduce the intensity of pain in the postoperative period and accelerate the rehabilitation of patients. Substantiated safety of this technique and statistically proven effectiveness of its use to reduce the intensity of pain in the postoperative period after arthroplasty: the results obtained with WOMAC, KOOS and SF-36 were better at all stages of the study in groups of patients who had additional radiofrequency neuroablation of the knee joint in the preoperative period.

Уперше проспективно досліджено частоту розвитку та ступінь тяжкості синдрому гострого пошкодження легень (СГПЛ) у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Уперше встановлено вплив різних режимів штучної вентиляції легень на розвиток СГПЛ у хворих з тяжкою ЧМТ. Оцінено безпечність та ефективність визначення показників механіки легень у моніторуванні перебігу СГПЛ у зазначених хворих, а також методу аналізу кривої тиск-об'єм та методу найвищого комплайнсу для визначення оптимального позитивного тиску у кінці видиху. Здійснено дослідження щодо використання кетаміну для синхронізації з респіратором, а також його впливу на внутрішньочерепний тиск та церебральний перфузійний тиск.

  Скачати повний текст

У дисертації узагальнено результати комплексних ретроспективних та проспективних досліджень у 1460 жінок з гіперпроліферативними станами ендометрія в пременопаузі, запропонована нова концепція їх розвитку та прогресування, проведено аналіз ефективності лікувальних заходів та профілактики рецидивів захворювання. Обстеження пацієнток включало морфологічне, імуногістохімічне, молекулярно-генетичне із врахування маркерів: Cyclin D1, р21, Кі-67, ER, PGR, β-catenin, E-cadherin, ММР-9, ВАХ, Bcl-2, сaspasa – 3; р53, р16, VEGF, CD34, поліморфізм генів р53 і L-myc. Доведено, що гіперплазія ендометрія без атипії і з атипією, а також рак ендометрія мають різні фенотипи, що свідчить про їх різне походження, отже і різні підходи до терапії. Обгрунтовано доцільність визначення рецепторного стану ендометрію перед початком призначення лікування гіперплазії ендометрія без атипії (НГЕ) з застосуванням гестагенів. Доведено, що низька експресія рецепторів до прогестерону в ендометрії жінок з НГЕ, свідчить про імовірну гормонорезистентность і призначення гестагенів у таких жінок не є доцільним у зв'язку з відсутністю умов для молекулярної взаємодії їх з гестагензалежними генами клітин ендометрію. Встановлено, що позитивний ефект прогестинів в лікуванні жінок з НГЕ пов'язаний з активацією гена-супресора р21 і гальмуванням експресії гена Cyclin D1, відповідального за ініціацію мітотичного циклу в клітинах ендометрію, а також стимулюванням диференціювання клітин і втратою їх здатності до проліферації, про що свідчило збільшення кількості клітин залозистого епітелію в ендометрії з високим рівнем експресії глікопротеіну міжклітинної адгезії E-кадгерину внаслідок лікування. У жінок з НГЕ вперше визначено три різні фенотипи ендометрія: регресуючий, стаціонарний і прогресуючий, які надають можливість індивідуального підходу до терапії: контрольоване спостереження без лікування при регресуючому, консервативне лікування при стаціонарному і оперативне - при прогресуючому фенотипі. Доведено, що у жінок, хворих на атипову гіперплазію ендометрія в клітинах ендометрію спостерігається значне зниження або втрата рецепторів до естрогенів і прогестерону, що робить його нечутливим до будь-якої гормональної терапії і засвідчує необхідність проведення у таких жінок гістеректомії. На підставі отриманих результатів дослідження розроблено таргетну діагностику, індивідуальну стратегію лікування і профілактики рецидивів НГЕ з урахування особливостей генофенотипу ендометрію, а також доведено її ефективність у жінок в пременопаузі.^UThe dissertation summarizes the results of complex retrospective and prospective studies in 1460 premenopausal women with hyperproliferative endometrial conditions. A new concept of endometrial hyperplasia development and progression has been proposed. Analysis of the effectiveness of therapeutic measures and prophylaxis of disease recurrence has been made. The examination of the patients included morphological, immunohistochemical, genetic, molecular studies measuring the expression of: Cyclin D1, p21, Ki-67, ER, PGR, β-catenin, E-cadherin, MMP-9, VAC, Bcl-2, caspase - 3; p53, p16, VEGF, CD34, polymorphism of the p53 genes and the L-myc gene. It has been proven that endometrial hyperplasia without atypia and with atypia, as well as endometrial cancer, have different phenotypes, which indicates their different origins, therefore, different approaches to therapy. The necessity of determining the receptor state of the endometrium before onset of treatment of endometrial hyperplasia without atypia with gestagens has been substantiated. It has been proven that the low expression of progesterone receptors in the endometrium in women with hyperplasia without atypia indicates a probable hormone resistance and the prescription of progestins in such women is not advisable due to the lack of conditions for their molecular interaction with progesterone-deposited genes of endometrial cells.It was found that the positive effect of progestins in the treatment of women with non-atypical hyperplasia is associated with the activation of the p21 suppressor gene and inhibition of the expression of the Cyclin D1 gene, which is responsible for the initiation of mitosis in endometrial cells, as well as the stimulation of cell differentiation and loss of their ability to proliferate, as evidenced by an increase in the level of the expression of intercellular adhesion glycoprotein E-cadherin and β-catenin as a result of treatment.In women with hyperplasia without atypia, three different phenotypes of the endometrium were first identified: regressive, stationary, and progressive, which provide an opportunity for an individual approach to therapy: controlled observation without treatment for regressive, conservative treatment for stationary and surgical treatment for a progressive phenotype. It has been proven that in women with atypical endometrial hyperplasia in endometrial cells, there is a significant decrease or loss of estrogen and progesterone receptors, which makes it insensitive to any hormonal therapy and indicates the need for hysterectomy in such women. Based on the results of the study, targeted diagnostics, an individual strategy for the treatment and prevention of hyperplasia without atypia relapses were developed, taking into account the peculiarities of the endometrial genophenotype, and its effectiveness in premenopausal women was also proved.

У дисертаційній роботі представлені результати клініко-лабораторного обстеження хворих на хронічний риносинусит, який є широко поширеним в популяції. За даними статистики, близько третини звернень пацієнтів до сімейного лікаря в США становлять запальні проблеми дихальних шляхів. З них діагноз гострого риносинуситу або загострення хронічного встановлюють понад 35%. Хронічний риносинусит є багатофакторним за етіопатогенезом. Лікування згідно стандартних протоколів без урахування особливостей причин та механізмів розвитку захворювання не завжди є ефективним, що обумовлено відсутності єдиного підходу до якісної діагностики, яка полягає в обовʼязковому визначенні ендотипу захворювання. Так, у якості базового лікування будь-якої форми ХРС прийнято застосовувати топічні кортикостероїди та іригаційно-елімінаційну терапію ізотонічним сольовими розчинами в формах назальних спреїв. А при клінічній невдачі - застосовують хірургічне лікування за малоінвазивними методиками функціональної хірургії порожнини носа та навколоносових синусів (FESS). Зважаючи на вищезгадані факти, наразі існує різка потреба в пошуках діагностично значущих та одночасно доступних методах визначення ендотипу ХРС, при використанні яких у лікарів буде можливість високоякісно надавати медичну допомогу. Концепція дисертаційної роботи полягала в тому, що визначення значення діагностування еозинофілії в сироватці та назальному секреті у пацієнтів в порівнянні з гістоморфологічним заключенням післяопераційного біоптату надасть необхідні дані для оптимізації лабораторної діагностики різних ендотипів хронічного риносинуситу з метою покращення етіопатогенетичного підходу до лікування. Мета роботи: Визначити діагностичне значення визначення рівня еозинофілів в сироватці крові та назальному секреті у пацієнтів з різними гістоморфологічними ендотипами хронічного риносинуситу. Методи дослідження: проспективне дослідження, загальноклінічне, отоларингологічне, ендоскопічне, рентгенологічне, лабораторні методи дослідження (визначення загального IgE, еозинофілів в крові, еозинофільного катіонного білку, еозинофілів за даними назоцитограми, специфічного IgE до амброзії та Alternaria) статистичні методи обробки інформації.^UThe dissertation presents the results of a clinical and laboratory examination of patients with chronic rhinosinusitis, which is widespread in the population. According to statistics, about a third of patient visits to a family doctor in the United States are for inflammatory problems of the respiratory tract. More than 35% of them are diagnosed with acute rhinosinusitis or chronic exacerbation. Chronic rhinosinusitis is multifactorial in etiopathogenesis. Treatment according to standard protocols without taking into account the peculiarities of the causes and mechanisms of disease development is not always effective, which is due to the lack of a unified approach to qualitative diagnosis, which consists in the mandatory determination of the endotype of the disease. Thus, topical corticosteroids and irrigation-elimination therapy with isotonic saline solutions in the form of nasal sprays are used as basic treatment for any form of CRS. And in case of clinical failure, surgical treatment is used using minimally invasive methods of functional surgery of the nasal cavity and paranasal sinuses (FESS). Considering the above-mentioned facts, there is currently an urgent need to search for diagnostically significant and at the same time accessible methods for determining the endotype of CRS, when using which doctors will have the opportunity to provide high-quality medical care. The concept of the dissertation work was that determining the value of diagnosing eosinophilia in serum and nasal secretions in patients in comparison with the histomorphological conclusion of the postoperative biopsy will provide the necessary data to optimize the laboratory diagnosis of various endotypes of chronic rhinosinusitis in order to improve the etiopathogenetic approach to treatment. The purpose of the work: To determine the diagnostic value of determining the level of eosinophils in blood serum and nasal secretions in patients with different histomorphological endotypes of chronic rhinosinusitis. Research methods: prospective research, general clinical, otolaryngological, endoscopic, radiological, laboratory research methods (determination of total IgE, eosinophils in the blood, eosinophil cationic protein, eosinophils according to nasocytogram data, specific IgE to ragweed and Alternaria), statistical methods of information processing.

На підставі матеріалів обстежень хворих на ішемічну хворобу серця вивчено взаємозв'язок тривалості та дисперсії інтервалу QT у хворих на стенокардію напруги з ішемією, шлуночковими аритміями, систолічною та діастолічною функцією лівого шлуночка, варіабельністю ритму серця. Вперше на основі вивчення взаємозв'язку тривалості та негомогенності фази реполяризації міокарда шлуночків з іншими морфофункціональними показниками серцево-судинної системи, проведення проспективного спостереження, одно- та багатофакторного аналізу встановлено діагностичне і прогностичне значення інтервалу QTc для оцінки ризику виявлення шлуночкових аритмій IV класу за B. Lown і розвитку кардіальної смерті, у тому числі раптової, та інфаркту міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця. Доведено, що незалежними факторами розвитку кардіальної смерті та інфаркту міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця протягом 4-х років є: інфаркт міокарда в анамнезі, кінцево-систолічний об'єм лівого шлуночка 90 мл і більше, тривалість інтервалу QTc 440 мс і більше.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності відновленнярепродуктивної функції в програмах допоміжних репродуктивних технологій ужінок з безпліддям, із прогнозованою бідною відповіддю яєчників, шляхомрозробки та впровадження диференційованого підходу до протоколівконтрольованої стимуляції яєчників у цих жінок.Для вирішення поставленої мети були визначені такі завдання: провестиретроспективний клініко-статистичний аналіз соматичного та репродуктивногоанамнезу у жінок з безпліддям для виявлення факторів прогнозування ризикурозвитку бідної відповіді в програмах допоміжних репродуктивних технологій(ДРТ); дослідити вихідний гормональний статус у досліджуваних пацієнтокперед програмою ДРТ; оцінити показники гонадотропної стимуляції таіндукованого фолікулогенезу у досліджуваних пацієнток; дослідити зміни вкількісному та якісному складі ооцитів та ембріонів при застосуваннірекомбінантних та сечових гонадотропінів для контрольованої стимуляціїсуперовуляції у обстежених жінок та оцінити ускладнення; розробити,впровадити та довести клінічну ефективність алгоритму диференційованогопідходу до протоколів контрольованої стимуляції яєчників у жінокрепродуктивного віку з прогнозованою бідною відповіддю яєчників в програмахДРТ.Дослідження проведені в Клініці репродуктивних технологійНаціонального університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, набазі Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини заперіод з 2019-2022 рр. Дослідження проведено в три етапи, до дослідженнязалучено 145 жінок ретроспективно та 180 жінок проспективно, які плануваливагітність протягом 2019– 2022 років.На І етапі ретроспективного дослідження проведено клініко-статистичнийаналіз амбулаторних карт 100 жінок у віці від 25 до 42 років з безпліддям різногогенезу і бідною відповіддю яєчників на стимуляцію в програмах ДРТ– основнагрупа. Контрольну групу (КГ) склали 45 жінок у віці від 25 до 42 років збезпліддям з нормальною відповіддю на стимуляцію в програмах ДРТ. Дані дляретроспективного дослідження були надані архівом клінічної бази кафедриакушерства, гінекології та репродуктології Київським міським центромрепродуктивної та перинатальної медицини.На ІІ етапі проспективного дослідження було клінічно обстежено 140жінок репродуктивного віку які планували вагітність методом ДРТ та мали ванамнезі «слабку» відповідь яєчників на стимуляцію гонадотропінами-основнагрупа (ОГ). Контрольну групу (КГ) склали 40 пацієнток з безпліддям без ризикуслабкої відповіді на контрольовану стимуляцію суперовуляції (КССО). Залежновід гормональної терапії в протоколі ДРТ (IVF/ICSI) у подальшому дослідженні,обстежених пацієнтів ОГ розділили на такі групи. Основна клінічна І група - 75жінок, у яких контрольовану стимуляцію суперовуляції проводили сечовимигонадотропінами (лМГ) в протоколі із застосуванням антагоністів гонадотропінрелізинг-гормонів (ант-ГнРГ). ІІ група (порівняння) - 65 жінок, у якихстимуляцію суперовуляції проводили за аналогічною схемою рекомбінантнимигонадотропінами (р-лФСГ).На ІІІ етапі проспективного дослідження проведено оцінку клінічноїефективності застосування запропонованої контрольованої стимуляціїсуперовуляції у жінок І групи та нами проведено спостереження за перебігомвагітності, пологів та станом новонароджених у цій групі.Результати І етапу дослідження показали, що аналіз соматичного тарепродуктивного анамнезу у пацієнток з різним оваріальний резервом давможливість виявити фактори ризику прогнозованої слабкої відповіді яєчників настимуляцію гонадотропінами, а саме: - старший репродуктивний вік (36,4±3,6років); - висока частота недостатності гормональної функції яєчників 74 (74,0%);- висока частота запальних захворювань яєчників 62 (62,0%); - високачастота оперативних утручань на органах малого таза і, як наслідок, змінакровопостачання коркового шару яєчників, зменшення обсягу строми і редукціяфолікулярного запасу - одностороння оваріоектомія в 32 (32,0%) випадках тарезекції яєчників - 27 (27,0%) випадках.^UТhe dissertation is devoted to increasing the effectiveness of reproductivefunction restoration in assisted reproductive technology programs in women withinfertility, with predicted poor ovarian response, by developing and implementing adifferentiated approach to controlled ovarian stimulation protocols in these women.To solve the set goal, the following tasks were defined: To solve the set goal, thefollowing tasks were defined: - to conduct a retrospective clinical and statisticalanalysis of the somatic and reproductive history of women with infertility to identifyfactors predicting the risk of poor response in ART programs; to investigate the initialhormonal status of the studied patients before the ART program; to evaluate theindicators of gonadotropic stimulation and induced folliculogenesis in the studiedpatients; to investigate changes in the quantitative and qualitative composition ofoocytes and embryos when using recombinant and urinary gonadotropins for controlledstimulation of superovulation in examined women and to evaluate complications; todevelop, implement and prove the clinical effectiveness of an algorithm of adifferentiated approach to controlled ovarian stimulation protocols in women ofreproductive age with a predicted poor ovarian response in АRT programs.Тhe research was conducted at the Clinic of Reproductive Medicine of the P. L.Shupyk National University of Health of Ukraine, on the basis of the Kyiv City Centerof Reproductive and Perinatal Medicine for the period from 2019 to 2022. The researchwas conducted in three stages, 145 women were involved in the researchretrospectively and 180 women prospectively, who planned pregnancy during 2019-2022.At the І stage of the retrospective study, a clinical and statistical analysis of theoutpatient charts of 100 women aged 25 to 42 years with infertility of various genesisand poor ovarian response to stimulation in АRT programs was performed - the maingroup. The control group (CG) consisted of 45 women aged 25 to 42 years withinfertility and a normal response to stimulation in АRT programs. Data for theretrospective study were provided by the archive of the clinical base of the Departmentof Obstetrics, Gynecology and Reproductive Medicine, Kyiv City Center ofReproductive and Perinatal Medicine.Аt the II stage of the prospective study, 140 women of reproductive age wereclinically examined who were planning pregnancy by the ART method and had ahistory of "weak" ovarian response to gonadotropin stimulation - the main group (MG).The control group (CG) consisted of 40 patients with infertility without the risk of aweak response to controlled stimulation of superovulation (CSSO). Depending on thehormonal therapy in the ART protocol (IVF/ICSI) in the subsequent study, theexamined MG patients were divided into the following groups. The main clinical groupI - 75 women, in whom controlled stimulation of superovulation was carried out withurinary gonadotropins (UG) in the protocol with the use of anti-GnRH. II group(comparison) - 65 women in whom stimulation of superovulation was carried outaccording to a similar scheme with recombinant gonadotropins (RG).At the III stage of the prospective study, the clinical effectiveness of theproposed controlled stimulation of superovulation was evaluated in women of the Igroup, and we observed the course of pregnancy, childbirth, and the condition ofnewborns in this group.The results of the І stage of the study showed that the analysis of the somatic andreproductive history of patients with different ovarian reserves made it possible toidentify risk factors for a predicted weak ovarian response to gonadotropin stimulation,namely: - older reproductive age (36.4±3.6 years); - high frequency of insufficiency ofthe hormonal function of the ovaries 74 (74.0%); - high frequency of inflammatorydiseases of the ovaries 62 (62.0%); - a high frequency of surgical interventions on theorgans of the small pelvis and, as a result, a change in the blood supply of the corticallayer of the ovaries, a decrease in the volume of the stroma and a reduction in thefollicular reserve - unilateral oophorectomy in 32 (32.0%) cases and resection of theovaries - 27 (27.0%) cases.

Мета роботи: покращення результатів лікування хворих із парасагітальними менінгіомами шляхом визначення оптимальної хірургічної тактики з урахуванням даних сучасних нейрорадіологічних методів дослідження. Дисертаційне дослідження ґрунтується на аналізі результатів обстеження та хірургічного лікування 199 хворих віком від 19 до 78 років (медіана ‒ 55 років) із парасагітальними менінгіомами, які перебували у нейрохірургічному відділенні № 2 КП «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова» ДОР» у період 2000-2022 рр. В дисертаційній роботі проаналізовані результати ретроспективного (n = 95) та проспективного (n = 104) досліджень. Критерієм розподілу хворих на дві групи було впровадження диференційованого підходу до вибору хірургічної тактики лікування з урахуванням ангіографічних даних до операції (селективна церебральна ангіографія (ЦАГ) та спіральна комп’ютерно-томографічна ангіографія).Наукова новизна отриманих результатів.1.?З’ясовані топографо – анатомічні особливості ПМ та їх взаємовідносини із ВСС, парасагітальними венами та функціонально важливими зонами головного мозку, що впливають на тактику хірургічного лікування. Встановлені трансформовані шляхи венозного відтоку в залежності від ділянки оклюзії верхнього сагітального синусу парасагітальною менінгіомою: передня, середня та задня третини ВСС.2.?Вперше розроблено і науково обґрунтовано спосіб пластики дефекту верхнього сагітального синусу (ВСС) після видалення парасагітальної менінгіоми (ПМ), яка проросла 1 або 2 стінки ВСС не викликаючи його оклюзію. Вперше розроблено і науково обґрунтовано спосіб пластичного закриття крайового дефекту верхнього сагітального синусу (ВСС), після тотального видалення (градація I за класифікацією Simpson) парасагітальної менінгіоми (ПМ), яка викликає обтурацію ВСС (градація VI за класифікацією Bonnel та Brotchi) із збереженням шляхів колатерального кровотоку.3.?Встановлено, що об’єм інтраопераційної крововтрати при видаленні ПМ пов’язаний з розміром пухлини (rs =0,59, p=0,000 і rs =0,57, p=0,000) та ступенем ураження ВСС за класифікацією M.P. Sindou і J.E. Alvernia VI (rs =0,29, p=0,004 та rs =0,20, p=0,042).4.?За даними кореляційного аналізу встановлено наявність статистично значущого прямо пропорційного зв’язку середньої сили між ступенем інвазії пухлини у ВСС за класифікацією M.P. Sindou і J.E. Alvernia VI та виникненням інтраопераційно набряку мозку (у перший період rs =0,37, р=0,000; у другий період rs =0,30, р=0,002).5.?За даними кореляційного аналізу встановлена статистично значуща обернено пропорційна кореляція між неврологічним рівнем за шкалою Карновського у першу добу після операції, а також при виписці та післяопераційним наростанням набряку мозку, розвитком гематоми у ложі пухлини і венозного інфаркту (від rs =‒0,20, р=0,048 до rs =‒0,47, р=0,000).6.?Доведено, що врахування даних про прохідність ВСС та стан колатерального венозного кровообігу дозволяє уникнути ятрогенного ушкодження функціонально важливих вен, та збільшує радикальність видалення новоутворення зі збереженням/покращенням функціонального стану хворого вже в ранньому післяопераційному періоді та дозволяє покращити віддалені результати лікування.Практичне значення отриманих результатів 1.?Розроблено та впроваджено спосіб пластичного закриття крайового дефекту верхнього сагітального синусу після тотального видалення парасагітальної менінгіоми, яка викликає обтурацію ВСС, із збереженням шляхів колатерального кровотоку (патент України на корисну модель № 146106 (UA) від 20.01.2021р.).2.?Розроблено та впроваджено спосіб пластики дефекту верхнього сагітального синуса (ВСС) після видалення парасагітальної менінгіоми, яка проросла 1 або 2 стінки ВСС, не викликаючи його оклюзії (патент України на корисну модель № 146105 (UA) від 20.01.2021р.).3.?Доведено доцільність визначення імуногістохімічних маркерів Кі67, р53, Her2/neu та Cyclin D1 для прогнозування ризику виникнення рецидивів/подовженого росту парасагітальних менінгіом. 4.?Доведено, що повноцінний аналіз інструментальних методів дослідження головного мозку із використанням опції дослідження судинної системи головного мозку, нейронавігаційної станції (за наявності даних МРТ головного мозку та/або СКТ-ангіографії) та нових мікрохірургічних технік сприяє збільшенню радикальності та малотравматичному видаленню парасагітальної менінгіоми і зменшенню ризику інтраопераційних та післяопераційних ускладнень, що позитивним чином впливає на найближчі та віддалені результати лікування^UObjective: Improve the parasagittal meningioma patients’ treatment outcomes by determining the optimal surgical tactics using advanced neuroradiological study methods. The thesis is based on the analysis of the results of examination and surgical treatment of 199 parasagittal meningioma patients aged 19 to 78 (median, 55) treated in the Neurosurgical Department No. 2, Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, Dnipropetrovsk Regional Council in 2000–2022. This thesis analyzes the results of retrospective (n = 95) and prospective (n = 104) studies. The criterion for patient stratification into two groups was the introduction of a differentiated approach to the choice of surgical treatment tactics, given the preoperative angiography (selective cerebral angiography (CAG) and helical computed tomographic angiography).Scientific novelty of the results.1.?We identified the topographic and anatomical features of the PMs and their relationship with the SSS, parasagittal veins, and functionally important brain areas, which affect the surgical treatment tactics. We determined the transformed venous outflow pathways depending on the site of occlusion of the superior sagittal sinus by parasagittal meningioma: anterior, middle, and posterior thirds of the SSS.2.?For the first time, a method of plastic surgery for the superior sagittal sinus (SSS) defect following the removal of a parasagittal meningioma (PM) that invaded 1 or 2 walls of the SSS without causing its occlusion was developed and scientifically substantiated. For the first time, a method of plastic closure of the marginal defect of the superior sagittal sinus (SSS) after total removal (Simpson grade I) of a parasagittal meningioma (PM), which causes the SSS obturation (Bonnel and Brotchi grade VI) with preserved collateral blood flow pathways, was developed and scientifically substantiated.3.?It was found that the volume of intraoperative blood loss during the PM removal is associated with the tumor size (rs=0.59, p=0.000, rs=0.57, p=0.000) and the type VI SSS damage as per M.P. Sindou and J.E. Alvernia (rs=0.29, p=0.004, rs=0.20, p=0.042).4.?The correlation analysis demonstrated a statistically significant direct proportion (average significance) between the type VI tumor invasion in the SSS as per M.P. Sindou and J.E. Alvernia and the development of intraoperative cerebral edema (rs=0.37, p=0.000 in the first study period; rs=0.30, p = 0.002 in the second study period).5.?The correlation analysis also demonstrated a statistically significant inverse proportion between the Karnofsky score for neurological condition on the first postoperative day and at discharge and the postoperative growth of cerebral edema, development of hematoma in the tumor bed, and venous infarction (rs=-0.20, p=0.048 vs. rs=-0.47, p=0.000, respectively).6.?It was confirmed that usage of the data on the SSS patency and the condition of collateral venous circulation helps prevent iatrogenic damage to functionally important veins, increases the radicality of tumor removal with preservation/improvement of a patient's functional condition in the early postoperative period, and improves long-term treatment outcomes.Practical significance of the results 1.?A method of plastic closure of marginal defect of the superior sagittal sinus after total removal of parasagittal meningioma that causes the SSS obturation, with preservation of collateral blood flow pathways was developed and implemented (Utility Model Patent of Ukraine No. 146106 (UA) dd Jan. 20, 2021).2.?A method of plastic surgery for the superior sagittal sinus (SSS) defect after the removal of a parasagittal meningioma that invaded 1 or 2 walls of the SSS without causing its occlusion was developed and implemented (Utility Model Patent of Ukraine No. 146105 (UA) dd Jan. 20, 2021).3.?The appropriateness of identifying the immunohistochemical tumor markers, Ki67, p53, Her2/neu, and Cyclin D1, for estimating the risk of recurrence/prolonged growth of parasagittal meningiomas was proved. 4.?It was confirmed that a comprehensive analysis of instrumental brain study methods using the study of the cerebral vascular system, a neuronavigation station (given the availability of brain MRI and/or HCT angiography data), and new microsurgical techniques helps increase the radicality and minimally traumatic removal of parasagittal meningiomas and reducing the risk of intraoperative and postoperative complications, which positively affect the immediate and long-term treatment outcomes

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання сучасної гінекології щодо зниження частоти порушень репродуктивної функції та поліпшення якості життя жінок репродуктивного віку з хронічним тазовим болем шляхом розробки і впровадження диференційованих діагностично-лікувальних заходів на основі комплексу клініко-параклінічних досліджень. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: на підставі ретроспективного аналізу медичної документації проаналізувати характер порушень репродуктивної функції та особливості менеджменту пацієнток із хронічним тазовим болем (ХТБ) в умовах реальної клінічної практики; вивчити клінічні прояви ХТБ та якість життя жінок при різних етіологічних варіантах захворювання; вивчити особливості гормонального балансу, стану мікробіоти піхви, забезпеченості вітаміном D пацієнток із ХТБ; дослідити значимість дослідження рівнів інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), фактору некрозу пухлин-α (TNF-α) та нейротрофічного фактору головного мозку (BDNF) у крові жінок репродуктивного віку з ХТБ; обґрунтувати, розробити, впровадити й оцінити ефективність диференційованих діагностично-лікувальних заходів для зниження частоти репродуктивних порушень і покращення якості життя жінок при хронічному тазовому болі, пов’язаному з гінекологічною патологією та синдромом тазового повнокрів’я. Дослідження виконувалось у три етапи. На першому етапі проводилось ретроспективне дослідження з аналізом медичної документації 400 пацієнток репродуктивного віку з тазовим больовим синдромом; на другому – проспективне дослідження із залученням відповідно до критеріїв включення 150 жінок репродуктивного віку: 64 пацієнтки з генітальним ендометріозом (група А), 42 – з поєднаними доброякісними проліферативними захворюваннями (ПДПЗ) тазових органів (група В) і 44 – з тазовою веноконгестією (група С). Контрольну групу склали 50 здорових жінок; на третьому – обґрунтування, впровадження й оцінка ефективності диференційованого діагностично-лікувального алгоритму, спрямованого на покращення якості життя жінок із ХТБ, для чого 150 жінок з ХТБ були розділені на дві групи – основну (n=75; ведення на основі розробленого діагностично-лікувального алгоритму) і групу порівняння (n=75; ведення в умовах реальної клінічної практики). Для основної групи комплекс медикаментозної терапії відповідно до визначеної етіології ХТБ включав нестероїдний протизапальний препарат у період обстеження, корекцію гормональних, метаболічних порушень, дефіциту вітаміну D, засоби з антидепресивною, анксіолітичною та міорелаксуючою дією, препарат з протизапальним, протизлуковим, фібринолітичним ефектами у вигляді ректальних супозиторіїв, відновлення стану мікробіоти піхви та підтримки рН піхви на рівні фізіологічного значення, флеботонік/ангіопротектор при тазовій веноконгестії, гормонотерапію при ендометріозі, поєднаних проліферативних захворюваннях.^UThe dissertation provides a theoretical generalization and offers a new solution to the current scientific task of modern gynecology to reduce the frequency of reproductive function disorders and improve the quality of life of women of reproductive age with chronic pelvic pain through the development and implementation of differentiated diagnostic and treatment algorithms based on a complex of clinical and paraclinical studies. To achieve the goal, the following tasks were set: on the basis of a retrospective analysis of medical documentation, to analyze the nature of reproductive function disorders and the peculiarities of the management of patients with chronic pelvic pain (CPP) in the conditions of real clinical practice; to study the clinical manifestations of CPP and the quality of life of women with different etiological variants of the disease; to study the peculiarities of the hormonal balance, the condition of the vaginal microbiota, and the supply of vitamin D in patients with CPP; to investigate the significance of interleukin-10 (IL-10), tumor necrosis factor-α (TNF-α) and brain-derived neurotrophic factor (BDNF) levels in the blood of women of reproductive age with CPP; to substantiate, develop, implement and evaluate the effectiveness of differentiated diagnostic and therapeutic measures to reduce the frequency of reproductive disorders and improve the quality of life of women with chronic pelvic pain associated with gynecological pathology and pelvic congestion syndrome. The research was carried out in three stages. At the first stage, a retrospective study was conducted with the analysis of medical records of 400 women of reproductive age with pelvic pain syndrome; on the second - a prospective study involving, according to the inclusion criteria, 150 women of reproductive age: 64 patients with genital endometriosis (group A), 42 - with combined benign proliferative diseases of the pelvic organs (group B) and 44 - with pelvic congestion syndrome. The control group consisted of 50 healthy women; on the third – substantiation, implementation and evaluation of the effectiveness of a differentiated diagnostic and treatment algorithm aimed at improving the quality of life of women with CPP, for which 150 women with CPP were divided into two groups - the main one (n=75; management based on the developed diagnostic and treatment algorithm) and a comparison group (n=75; management in the conditions of real clinical practice). For the main group, the complex of drug therapy according to the determined etiology of CPP included a non-steroidal anti-inflammatory drug during the examination period, correction of hormonal and metabolic disorders, vitamin D deficiency, drugs with antidepressant, anxiolytic and muscle relaxant effects, a drug with anti-inflammatory, anti-adhesion, fibrinolytic effects in the form of rectal suppositories, drugs for restoring the condition of the vaginal microbiota and maintaining the pH of the vagina at a physiological level, phlebotonic/angioprotector for pelvic congestion syndrome, hormone therapy for endometriosis, combined proliferative diseases.

Вперше проведено проспективне дослідження стану маткових труб для обгрунтування диференційованого підходу до лапароскопічних операцій у разі безплідності трубного походження залежно від стану труб та основних показників місцевого імунітету. Встановлено взаємозв'язок між особливостями клінічного перебігу ранього післяопераційного періоду, станом імунного протиінфекційного захисту, а також гормональною функцією яєчників до та після лапароскопічних операцій на маткових трубах у жінок з безплідністю трубного походження. Розширено дані про адаптаційні реакції організму в післяопераційному періоді після лапароскопічних операцій, а також науково обгрунтовано необхідність удосконалення профілактично-реабілітаційних заходів. Надано нові критерії для диференційованого застосування лікувальних процедур у жінок з безплідністю трубного походження з урахуванням стану маткових труб і спайкового процесу в черевній порожнині. Запропоновано оригінальний комплекс профілактично-реабілітаційних заходів у жінок з безплідністю трубного походження, що покращує ефективність лікування та швидкість відновлення репродуктивної функції.

  Скачати повний текст

На підставі результатів ретроспективного та проспективного досліджень вивчено питання доклінічного діагностування нефропатій у дітей. Розроблено схеми їх первинної профілактики. З метою обстеження дітей проведено клініко-анамнестичне та лабораторне дослідження з використанням біохімічних (визначення продуктів пероксидації в сечі) та біофізичних (визначення субфракційного складу сечі за допомогою методу лазерної кореляційної спектроскопії) методів. На підставі факторного аналізу клініко-анамнестичних показників і методів математичного моделювання визначено диференційні фактори ризику розвитку нефропатій мікробно-запального та дисметаболічного генезу. Розроблено прогностичну таблицю з урахуванням зазначених вагомих факторів ризику та визначено критерії включення дітей до групи ризику розвитку нефропатій за бальною оцінкою. Сформовано базу референтних величин спектрів лазерної кореляції (ЛК) стосовно здорових дітей. Визначено патогенетичні механізми ранньої фази розвитку нефропатій. У дітей групи ризику розвитку нефропаті визначено диференційні відмінності в ЛК-спектрах сечі відповідно до напрямку патологічного процесу у разі мікробно-запальних і дисметаболічних процесів. Констатовано активацію процесів пероксидації зі збільшенням вмісту дієнових кон'югатів і малонового діальдегіду. З урахуванням виявлених змін розроблено й обгрунтовано схему первинної фітометаболічної корекції, яка передбачає етапне призначення фітосуміші "Нефрофіт" і фітокомплексу "Спіруліна" за профілактичної дози. Ефективність запропонованої схеми фітометаболічної корекції доведено за результатами безпосередніх і віддалених спостережень.

  Скачати повний текст