Досліджено естетичну змістовність категорії "міф" у сучасній українській образотворчості. Розкрито можливості поняття міфу як посткласичного теоретичного засобу дослідження мистецтва, окреслено генетичні засади художньо-міфологічної свідомості й типологічні ознаки неоміфологізму в українському мистецтві за змістовою ознакою та на засадах міжсистемного буття символу. Досліджено поетику міфу у мистецтві (архетипу; цитації; точки зору; мовних кодів; відчуження; карнавалізації; притчі). Визначено роль неоміфологізму у сучасному українському художньому процесі як антиредукційного символотворчого механізму, засобу протистояння крайнощам культурних формалізацій.

  Скачати повний текст

Проведено системно-цілісний аналіз творчості В. Голдінга з позиції жанрової ідентифікації. Проаналізовано специфіку сюжетно-композиційної організації творів письменника та її вплив на їх жанрову природу. З'ясовано співвідношення різних родо-жанрових елементів у художній структурі романів. Доведено, що творча еволюція В. Голдінга обумовлює зміни в поетикальних особливостях його прози з одного боку, і розмивання канонічних жанрових моделей з іншого. Виявлено роль хронотипу в жанровій структурі, зокрема, транспозиційних переміщень і часових зсувів, накладання декількох темпоральних планів, прийомів ретроспекції та проспекції. Охарактеризовано значення притчових, міфопоетичних, фантастичних, психологічних, карнавальних елементів у художній системі автора. Встановлено основну закономірність жанрової еволюції творчості В. Голдінга як рух від притчі до поліжанрового романного синтезу.

  Скачати повний текст

Досліджено жанрово-стильові особливості української історичної малої прози XX ст.у контексті сучасних концепцій розвитку жанру. Установлено збіжність історичної малої прози в її жанровій еволюції, диференціації, збагаченні зображально-виражальних засобів, самобутності творчої індивідуальності авторів. До наукового обігу введено історико-літературний матеріал, який висвітлює нові відомості з історії жанрів і жанрових різновидів малої прози. Проаналізовано уявлення про еволюційні процеси, типологічні тенденції та рівень художньої цінності малих форм історичної прози. Досліджено розвиток традицій найважливіших жанрових різновидів даної прози, а саме: біографічного та документально-белетристичного оповідань, історичної легенди, історичної новели, історичної притчі.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено та проаналізовано загальні закономірності наративної стратегії малої прози О. Гончара. На підставі зіставлення особливостей таких стратегій літератури неоромантизму та реалізму, жанрових моделей притчі та сказання визначено специфіку та загальні тенденції глибинного наративу малої прози письменника у контексті ідеалістичних пошуків автора, з використанням засобів мотивного аналізу висвітлено логіку наративних моделей у текстах. З урахуванням останніх досягнень наратологічної школи досліджено художню перспективу у композиції літературних творів, запропоновано типологію наративного дискурсу у малій прозі О. Гончара. Зазначено, що наратив у тексті письменника базується на концепції діалогу відповідно до принципів жанрової моделі притчі та виявлено у гетеродієгетичному та гомодієгетичному наративах основні тенденції у співвідношенні між нараторами та персонажами. Охарактеризовано особливість суб'єктного вираження у психологічному, ідеологічному та фразеологічному контекстах часовий і просторовий аспекти наративного дискурсу у творах малої прози О. Гончара, досліджено специфіку детермінування внутрішнього світу персонажа.

  Скачати повний текст

Висвітлено процеси виникнення та становлення п'єси-притчі, основні елементи поетики жанру. Джерелом появи п'єси-притчі є сакральні тексти (передусім Біблія), в яких прослідковуються процеси синтезу притчевого компонента та драматичного начала. Визначено ключові етапи розвитку п'єси-притчі: священні книги, середньовічний релігійний театр, притчеподібна драматургія на межі ХІХ - ХХ ст., творчість Б.Брехта. Показано значущість кожного етапу для утвердження п'єси-притчі як жанру епічної драми. Визначено та описано комплекс атрибутивних ознак жанру, специфіку тематичного діапазону та відмінності п'єси-притчі від притчі канонічної. Викладено особливості побудови сюжету п'єси-притчі, типи п'єси-притчі залежно від первинності чи вторинності використання матеріалу. Розглянуто своєрідність дії метафори та алегорії, природу дидактичного компоненту та специфіку впливу п'єси-притчі на реципієнта.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему функціонування постмодерністської модифікації жанру притчі як конструктивної основи творів сучасного британського прозаїка Д.Барнса. Здійснено систематизацію теоретичних досліджень притчі в синхронічному та діахронічному аспектах. Проведено порівняльний аналіз поетики жанрових модифікацій притчі XX ст. у контексті концепції "відкритого твору". Доведено самостійність постмодерністської притчі як жанрової модифікації. Визначено місце творчості Д.Барнса в сучасному літературному процесі. За результатами аналізу функцій допоміжних жанрових кліше масової літератури в архітекстуальній структурі романів Д.Барнса доведено визначальну роль притчі як першоелемента творів письменника. Своєрідність реалізації притчі у творчості Д.Барнса досліджено на рівні часової та просторової організації художнього світу, типології персонажів, символіки та алгоризму.

  Скачати повний текст

Визначено особливості роману-притчі та повісті-притчі, дві функції традиційної притчі у структурі великої прози: як ідейного центру твору та засобу поглиблення зображуваного. Виявлено залежність жанрових ознак "вбудованих" притч від функції, яку вони виконують у художньому творі. Розглянуто "химерну" стильову течію в українській літературі, характеристики притчеподібних творів (або нової якості художніх творів - притчевості).

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження багатоаспектних форм художньої реалізації пуританського дискурсу у літературі американського романтизму, одним з наслідків чого, завдяки модифікації категорії "американський ренесанс", став оновлений варіант періодизації літератури XIX ст. Доведено, що формування національного літературного канону грунтувалось на закладеній пуританською традицією повазі до слова як аналогу Першослова. Літературні шукання романтиків призвели до активізації та модернізації пуританських концептів натхнення і поета-проповідника, відродженню жанрів бесіди, моралістичного есею, головною вимогою до митця за цього була відповідність покладеній на нього місії як обранця, наділеного пророчим даром. Підтверджені літературною практикою жанри притчі та параболи увійшли до активного арсеналу романтичної літератури, сприяючи розкриттю алегоричного начала як невід'ємної складової пуританського дискурсу. Сформований романтичною літературою "едемічний міф" став оригінальною художньою формою рецепції пуританського концепту втраченого Едему, визначивши одну з домінантних тем національної літератури. Запропонований підхід дозволяє по-новому прочитати канонічні твори літератури американського романтизму, а також представити її як цілісну систему, одним з вирішальних факторів формування якої став стрижневий пуританський дискурс.

  Скачати повний текст

Досліджено поетику жанрово-композиційної специфіки романного триптиха Р.Іваничука "Вогненні стовпи" у контексті жанрової системи історичної прози митця. Висвітлено історичні умови становлення та розвитку творчості історичного белетриста у типологічному аспекті прози II половини XX ст. Визначено способи організації образної системи твору. Установлено його місце у стилетворчій структурі історичної белетристики Р.Іваничука. Значну увагу приділено особливостям жанрових моделей історичного роману, а саме: легенди, притчі, реквієму, які є складовими романного триптиха. З'ясовано значення авторських жанрових визначень у смисловому навантаженні твору. Розглянуто мистецьку реалізацію історичного конфлікту роману у створенні антитетичних моделей художніх світів, а саме: українського та "совєтського".

  Скачати повний текст

Розглянуто творчість А.П.Платонова в контексті новітньої світової літератури і на тлі філософсько-естетичної думки кінця XIX - першої половини XX ст. Проведено зіставний аналіз творів А.П.Платонова, Дж.Джойса, Ф.Кафки, К.Чапека, У.Голдінга, М.Хвильового. Визначено, що типологічні паралелі між ними зумовлюються спілною модерністською установкою - "епістемологічною непевністю" щодо сутності буття і людини. Установлено спорідненість поетик даних авторів. У контексті жанрових тенденцій новітньої літератури охарактеризовано специфічну рису творів Платонова - філософську метажанровість з властивим їй поєднанням ознак утопії та антиутопії, міфу і лірики, меніппеї і притчі.

  Скачати повний текст

Досліджено питання трансформації естетики символізму на прикладі аналізу новелістичної спадщини М.Яцківа, О.Плюща, І.Липи. Зроблено спробу проаналізувати й узагальнити український символізм на матеріалі малої прози різних жанрів - поезії у прозі, літературної казки, притчі, новели. Визначено наявність у художніх творах ранніх символістів концепції естетизму, що вплинула на теми, сюжети, лейтмотиви, образи, що ситезуються, видозмінюються, функціонують на рівні архетипних образів, міфологем, символів, алегоричних образів. Висвітлено питання щодо передумов виникнення українського символізму, його сутнісних характеристик і взаємодію з неоромантизмом, декадансом, екзистенціалізмом. З'ясовано визначальні смислові характеристики символізму "західної" (М.Яцків) і "східної" (О.Плющ, І.Липа) моделі.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблематику психологічної драми в українській літературі 1970 - 1980-х рр. та ідейно-естетичні рівні з позицій сьогодення. По-новому проаналізовано п'єси В.Врублевської, О.Коломійця, М.Зарудного, Ю.Щербака, Я.Стельмаха та інших митців, простежено форми та засоби психологічного аналізу, виявлено елементи психологізму як основної засади оновлення змісту драматургічного твору в цілому. Досліджено феномен ліризації як засіб проникнення в духовний світ сучасника, розкриття традицій духовності. Психологізм і ліризацію, які допомогли відкинути ідеологічні догми соцреалізму, розглянуто як засоби гуманізації, повернення до людини її внутрішнього єства, стосунків зі світом і з собою. Визначено різновиди лірико-драматичних жанрів (лірико-драматична дума, народна дума-драма, лірична комедія, лірична драма, комедія-фарс, повість про любов, повість для театру тощо). Простежено, як прийоми психологізації та ліризації розширюють зображувальні можливості драматичного твору за рахунок уведення до художнього тексту різних форм інакомовлення (притчі, легенди, сну, символіки, персоніфікації тощо).

  Скачати повний текст

Дослідження присвячено проблемі навчання майбутніх учителів зарубіжної літератури жанрового аналізу малих епічних і ліро-епічних різнонаціональних художніх творів. Розроблена методика жанрового аналізу різнонаціональних художніх творів ґрунтується на концептуальних філософських, літературознавчих, психологічних, педагогічних, методичних положеннях, а також сучасних наукових підходах (культурно-семантичний; полікультурний; системний; діяльнісний; особистісний) і принципах (доступності; системності; єдності національного і загальнолюдського; гуманізації; проблемності; цілісності; діалогу культур; емпатії). У дисертації досліджено ґенезу становлення методики жанрового аналізу художнього твору, а також визначено пріоритетні методичні напрями вивчення інонаціонального художнього твору. Проаналізовано зміст навчально-методичного забезпечення процесу навчання жанрового аналізу різнонаціональних художніх творів студентів-філологів. У дисертаційній роботі з'ясовано сутність і змістові ознаки базових понять дослідження: «жанрова грамотність студента», «жанровий аналіз художнього твору», «жанровий шлях аналізу художнього твору з урахуванням національної специфіки», «жанрова компетентність» і подано авторські визначення; обґрунтовано і описано структуру жанрової грамотності студента-філолога. Теоретично обґрунтовано і змодельовано авторську методику формування знань, умінь і навичок жанрового аналізу малих епічних і ліро-епічних різнонаціональних художніх творів. Визначено етапи формування у студентів-філологів умінь і навичок жанрового аналізу різнонаціональних художніх творів. Схарактеризовано комплекс ефективних методів, прийомів і засобів навчання жанрового аналізу різнонаціональних художніх творів. Розроблено й апробовано схеми жанрового аналізу новели, оповідання, притчі, казки, байки, балади і поеми з урахуванням національної специфіки. Визначено й обґрунтовано критерії, показники і рівна сформованих знань, умінь і навичок жанрового аналізу малих епічних і ліро-епічних різнонаціональних художніх творів майбутніх учителів зарубіжної літератури. Доведено ефективність розробленої методики навчання жанрового аналізу малих епічних і ліро-епічних різнонаціональних художніх творів студентів-філологів.Ключові слова: майбутній учитель зарубіжної літератури, жанр, малі епічні й ліро-епічні художні твори, жанрова грамотність студента, структура жанрової грамотності студента, жанровий аналіз художнього твору, жанровий шлях аналізу художнього твору з урахуванням національної специфіки, схема жанрового аналізу художнього твору.^UThe study focuses on the training of future foreign literature teachers the genre analysis of epic short and lyrico-epic multinational works of fiction. The developed methodology of genre analysis of multinational works of fiction is based on conceptual philosophical, literary, psychological, pedagogical, methodological provisions, as well as on modern scientific approaches (cultural-semantic; multicultural; systemic; activity; person-centred) and principles of (accessibility; systemacity; unity of national and universal; humanization; problematicity; integrity; dialogue of cultures; empathy). The genesis of the formation of the methodology of genre analysis of a work of fiction has been considered, and the priority methodological directions of foreign literature study have been defined. The effective psychological and pedagogical conditions for the implementation of genre analysis of multinational works of fiction, particularly motivational-target, subject-oriented and organizational-technological ones, have been determined. The ways of activating the educational and cognitive activity of future teachers of foreign literature while conducting genre analysis of multinational works of fiction have been highlighted and the levels of the development of student's cognitive activity have been identified.The content of educational and methodological support of the process of teaching students of Philology faculties genre analysis of multinational works of fiction has been analysed. The dissertation clarifies the nature and the meaning of basic research concepts: “student's genre literacy”, “genre analysis of a work of fiction”, “genre way of analysing a work of fiction with regard to national specificity”, “genre competence” and presents the author's definitions; substantiates and describes the structure of philology student's genre literacy. The author's methodology of forming knowledge, skills and abilities of genre analysis of epic short and lyrico-epic multinational works of fiction have been theoretically proved and modeled. The stages of forming and developing of philology students' abilities and skills of genre analysis of multinational works of fiction have been identified. The complex of effective methods, techniques and means of teaching genre analysis of multinational works of fiction has been described. The scheme of genre analysis of short stories, parables, fairy tales, fables, ballads and poems with regard to national specificity has been developed and tested. The criteria, indicators and the level of formed future foreign literature teachers' knowledge, abilities and skills of genre analysis of epic short and lyrico-epic multinational works of fiction have been determined and substantiated. The effectiveness of the developed methodology of teaching genre analysis of epic short and lyrico-epic multinational works of fiction to philology students has been proved.It has been proved that the suggested methodology of teaching genre analysis of short epic and lyrico-epic multinational works of fiction to philology students is rational and promising; it encourages future teachers to study works of fiction through the prism of genre and compare their features in different literatures. The main provisions of the dissertation and the author's methodology can be used in the curricula of foreign literature standard and elective courses in higher education institutions, in the system of postgraduate pedagogical education, as well as in the development of textbooks, educational and methodological manuals, tutorials and guidelines.Key words: future foreign literature teacher, genre, epic short and lyrico-epic multinational fiction, student's genre literacy, structure of student's genre literacy, genre analysis of a work of fiction, genre way of a work of fiction analysis with regard to the national specificity, scheme of genre analysis of a work of fiction.