Обгрунтовано концепцію аналізу рельєфу та сучасного морфогенезу, базуючись на екологогеоморфологічних засадах як науковій базі розв'язання регіональних проблем природоохоронної діяльності. Здійснено оцінку чинників формування рельєфу території центральної частини Придніпровської височини та встановлено, що головним є господарська діяльність, яка зумовила значну антропогенну трансформацію рельєфу. Кількісно оцінено роль антропогенних впливів на рельєф. Розроблено класифікацію основних видів господарської діяльності. Виявлено взаємозв'язок чинників формування рельєфу та складників природних умов, які суттєво впливають на еколого-геоморфологічний стан дослідженої території. Здійснено морфологічну інтерпретацію флювіальної мережі (виявлено головні напрямки латеральної міграції речовинних мас у процесі морфогенезу), на підставі аналізу щільності флювіальної мережі встановлено локальні відмінності у вияві морфогенезу. Створено великомасштабну геоморфологічну карту ключової ділянки дослідженої території, яка відображає напрямки потоків речовини та антропогенної трансформації рельєфу. Проаналізовано співвідношення вершинної та базисної поверхонь і встановлено тенденції розвитку даної території, сформульовано поняття "природно-антропогенної геоморфологічної системи" території, функціонування якої зумовлене впливом природних і антропогенних чинників та супроводжується відповідними еколого-геоморфологічними змінами життєвого середовища людини. Визначено критерії, виділено таксони та здійснено геоморофологічне районування дослідженої теориторії з метою розв'язання прикладних геоекологічних проблем.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу структурно-денудаційного рельєфу, утвореного внаслідок відпрепарування рифогенних споруд, розроблено рекомендації щодо оптимізації природокористування у межах Подільських Товтр. Проаналізовано розвиток уявлень про геологічну та геоморфологічну будову Товтр. За детальністю та тематикою виділено чотири періоди їх досліджень. Уточнено поширення викопних органогенних побудов на території Подільської структурно-денудаційної височини. Визначено морфологічні та морфогенетичні особливості головного пасма, основою якого є відпрепарований денудацією пізньобаденський бар'єрний риф, та бічних товтр, сформованих біогермами раннього сармату. Встановлено основні типи структурно-денудаційного рельєфу Товтр. Проведено геоморфологічну регіоналізацію Товтр та виділено у їх межах три підрайони, а саме: Збаразький, Медоборський, Кам'янець-Подільський і десять мікрорайонв, які відрізняються особливостями морфографії та морфмометрії рельєфу головного пасма та бічних Товтр. Визначено територіальну структуру та зміни природокористування у межах Товтр протягом XIX - XXI ст. Запропоновано заходи щодо оптимізацї природокористування у межах виділених геоморфологічних підрайонів Подільських Товтр.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше на ценопопуляційному рівні вивчено Fagus sylvatica в лісах рівнинної частини України. На підставі біометричного аналізу листків бука підтверджено його віднесення до підвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Досліджено динаміку ареалу та встановлено причини острівної локалізації букових лісів на Подільській височині, проведено систематичний, біоморфологічний та географічний аналіз флори букових лісів Поділля. Виявлено еколого-ценотитичні особливості букових лісів за різних фізико-географічних умов Подільської височини. Установлено видовий склад та сучасний стан популяцій рідкісних і зникаючих видів флори даних лісів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Узагальнено основні підходи та удосконалено теоретико-методологічні засади регіональних досліджень висотної диференціації ландшафтів, виділено етапи та чинники розвитку палеовисотної диференціації ландшафтів Поділля. Розроблено класифікацію висотно-ландшафтних комплексів, складено схему фізико-географічного районування сучасних ландшафтів регіону з урахуванням їх висотної диференціації. Поділля віднесено до Правобережного височинного лісостепового та Поліського рівнинного лісового висотно-ландшафтних країв. В їх структурі виділено 4 висотно-ландшафтні області: Подільську, Придніпровську, Придністровську та Малополіську та 10 висотно-ландшафтних районів. Обгрунтовано напрями поліпшення використання сучасних ландшафтів Поділля та їх охорони.

  Скачати повний текст

Досліджено будову, формування та функціонування річкової мережі Подільської височини. Визначено основні морфометричні характеристики стародавніх водотоків, що протікали на Подільській височині. Запропоновано сценарій формування гідрографічної мережі. Проведено детальне вивчення рисунків річкової системи. Визначено тектонічні процеси, що відбуваються на дослідженій території. Обгрунтовано використання методу А.Н. Шталера - І.Н. Гарцмана для ідентифікації річкових систем. Розраховано топологічні параметри, а саме: коефіцієнти біфуркації, довжини, площі, ухилів і кутів злиття. Проаналізовано трансформацію гідрографічної мережі у часі за допомогою коефіцієнтів біфуркації та довжини. Визначено основні фонові характеристики річкової мережі - гідро-, геоморфологічний коефіцієнти та коефіцієнт структури. Вперше для річок Подільської височини одержано залежності коефіцієнта структури з показниками гідрографії та середньобагаторічними, мінімальними та максимальними витратами води. Проведено розрахунок максимального стоку весняної повені для річок Подільської височини на базі формул редукційної та операторної структур. Запропоновано варіанти заміни площі водозбору річок в редукційних формулах на коефіцієнт структури.

  Скачати повний текст

Визначено видовий склад, розглянуто сучасний стан, тенденції та напрямки антропічних змін гідрофільної флори Придніпровської височини, розроблено методи її активної та пасивної охорони. Проведено порівняльно-структурний аналіз флори досліджуваного регіону, встановлено особливості систематичної, екологічної, біоморфологічної, географічної, ценотичної та господарської структури. Виділено провідні чинники антропогенного впливу, визначено напрямки та тенденції змін флори. Розроблено класифікаційні схеми екосистем водойм і перезволожених територій. Проаналізовано сучасний стан охорони досліджуваних видів флори, обгрунтовано необхідність проведення системи заходів, щодо розширення мережі природно-заповідного фонду. Проведено оцінку декоративних властивостей гідрофільної флори та розроблено практичні рекомендації щодо використання даних видів в озелененні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати екологічної оцінки мікрорайонів індивідуальної житлової забудови міст Криму. Мікрорайони розглянуто як природно-господарські територіальні системи, розташовані в гірсько-долинно-терасових комплексах, куестових височинах, на денудаційно-акумулятивних рівнинах тощо. Розроблено методику виділення зон екологічного ризику та методику інтегральної екологічної оцінки житлових територій з урахуванням взаємодії чинників антропогенного навантаження (функціонування господарських підсистем) і чинників зміни довкілля (природних підсистем). За результатами екологічного випробування та картографування територій визначено фактори та показники виділення зон екологічного ризику у мікрорайонах індивідуальної житлової забудови, розташованих у ландшафтах різних типів. Виведено та обгрунтовано формулу розрахунку індексу антропогеного навантаження території на базі бальних оцінок взаємодії функціональних зон та екологічних змін у грунтах, гірських породах, поверхневих і підземних водах й атмосферному повітрі. Обгрунтовано природозахисні заходи для зниження екологічного ризику в місцях проживання.

  Скачати повний текст

Зроблено оцінку екологічного стану агроландшафтів лісостепових височин Подільського Побужжя та оптимізацію структури земельних угідь. Розроблено алгоритм, визначено та систематизовано критерії оцінки екологічного стану агроландшафтів відповідно до наслідків антропогенного навантаження. Обгрунтовано п'ять рівнів екологічного стану: сприятливий, задовільний, передкризовий, кризовий та катастрофічний. На підставі аналізу даних польових і камеральних досліджень структури земельних угідь, грунтового покриву й агроландшафтних систем визначено пріоритетні чинники формування екологічного стану агроландшафтів лісостепових височин Подільського Побужжя. Завдяки проаеденому аналізу оцінено екологічний стан агроландшафтів дослідних ділянок, які є типовими для лісостепу Подільського Побужжя. З метою поступової стабілізації та покращання екологічного стану агроландшафтів рекомендовано оптимізовану картографічну модель розміщення земельних угідь, що відповідає природно-ландшафтній структурі території.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексний ретроспективний аналіз дендрологічних колекцій і композиційно-просторової організації 35-ти парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Центральнопридніпровської височинної області. Обгрунтовано періодизацію формування та розвитку досліджених парків залежно від особливостей організації їх паркового простору та функціонального призначення. Проведено аутсозологічний аналіз і визначено наукову цінність інтродукованих видів і форм деревних рослин цих парків, сформовано напрями використання вікових інтродуцентів залежно від їх сучасного стану, історико-культурної та наукової цінності. Розроблено й апробовано критерії комплексного оцінювання парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, які мають дендрологічну цінність. Надано комплексну оцінку успішності адаптації 55-ти інтродукованих деревних рослин у насадженнях парків досліджуваної території, виявлено рівень і визначено межі адаптаційних можливостей до несприятливих екологічних факторів для 20-ти видів і форм інтродуцентів.

  Скачати повний текст

Узагальнено теоретичні основи калійного режиму грунтів. Виявлено його залежність від показників грунтів, зокрема кислотності та мінералогічного складу. Встановлено параметри, які характеризують калійний стан грунтів Українських Карпат. Описно особливості морфологічної будови головних підтипів буроземних грунтів на природних та антропогенно-трансформованих угіддях. Визначено генетико-екологічні параметри та фактори, які впливають на вміст і розподіл калію у грунтах буроземно-лісової області. Виявлено закономірності профільного розподілу вмісту калію у грунтах різних елементарних ландшафтів. Встановлено зміни вмісту калію залежно від вологості зразків грунтів. Проведено порівняльний аналіз калійного режиму грунтів Передкарпаття та Зовнішньо-Карпатської областей, а також між буроземами та грунтами чорноземного ряду Степу України. Наведено порівняльну характеристику вмісту калію у сучасних і палеогрунтах. На прикладі грунтів Передкарпаття встановлено зміни вмісту калію залежно від вологості зразків грунтів. Виявлено, що потенційна буферна здатність стосовно калію має комплексний характер і залежить від впливу властивостей грунту, зоркема, від мінералогічного складу грунтоутворювальних порід і фізико-хімічних показників.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено лісівничо-меліоративну ефективність полезахисних лісових смуг різних конструкцій та їх вплив на мікроклімат прилеглих сільськогосподарських угідь. Розглянуто особливості проведення лісівничих заходів у 50 - 60-річних дубових полезахисних лісових смугах. Досліджено вплив лісових смуг різних конструкцій в облистяному та необлистяному стані на вітровий режим прилеглих угідь, снігозатримання, пологість орного шару грунту. Проаналізовано вплив інтенсивності зрідження на освітленість грунту під пологом насаджень. Встановлено, що освітленість під наметом насаджень змінюється залежно від породного складу, конструкції, інтенсивності зрідження й ажурності вертикального профілю лісових смуг. Виявлено, що у дубово-ясеневих смугах різних конструкцій освітленість значно вища, ніж в аналогічних варіантах дубово-кленових смуг, що пов'язано з ажурністю крон ясена звичайного. Негативний вплив на грунтовий покрив під наметом насадження зафіксовано у лісових смугах ажурно-продувної конструкції за освітленості понад 380 лк та у разі збільшення ажурності вертикального профілю вище 10 - 15 %. Визначено ефективність застосування гербіцидів бурану та раундапу для боротьби з порослю деревних і чагарникових порід. Обгрунтовано оптимальні конструкції лісових смуг у регіоні досліджень, запропоновано формування рубками догляду лісових смуг за ажурністю у межах 25 - 35 % між стовбурами та 3 - 5 % у кронах. Розраховано економічну ефективність проведених лісівничих заходів і застосування гербіцидів у полезахисних лісових смугах різних конструкцій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено топографо-геоморфологічні передумови ерозійних процесів для умов Волинської височини. Запропоновано новий метод дослідження мікроструктури грунтів. З використанням методів растрової електронної мікроскопії (РЕМ) здійснено вивчення мікроструктури основних типів грунтів даного регіону. Обгрунтовано на теоретико-емпіричних засадах доцільність радіоізотопного методу ретроспективного аналізу ерозійної динаміки. За методами кількісної стереолого-стереометричної інтерпретації РЕМ-зображень одержано просторову характеристику нетрадиційних показників мікроморфології грунту. Розроблено теорію та модиковано USLE-модель площинного змиву з врахуванням сукупної дії факторів на базі R-функцій. На підставі комп'ютерного аналізу РЕМ-зображення одержано морфометричні дані про поровий простір основних геотичних типів грунтів Волині. Виявлено специфіку організації макропор і мезопор в орних горизонтах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що в період неоліту на території Волинської височини проживало населення, яке було носієм культури лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК). З'ясовано особливості її даної діяльності господарства. Зокрема, заняття землеробством, скотарством, мисливством, грунтуючись на дослідженні зображень на археологічних зразках кераміки та знарядь праці. Зазначено, що населення користувалося пластинчатою технікою розщеплення кременю, викорситовувалось знаряддя праці, виготовлені з рогу та кістки. Розглянуто регіональні особливості житлового будівництва, господарства. Пам'ятки (близько 50) даної культури відповідають періодам: ранньому "донотному" - Рівне, середньому "нотному" - Голишів II, Баїв та ін., пізньому - Гнідава, Клевань. З'ясовано період існування: II половина V тисячоліття до н. е. - I чверть IV тисячоліття до н. е. Волинське Полісся в період неоліту заселяли носії волинської неолітичної культури, що займалися мисливством, рибальством, збиральництвом. Колекції крем'яних знарядь вказують на значний розвиток мисливства. Поселення належать до трьох періодів: раннього (Розничі, Осниця), середнього (Новосілки, Оболонь та ін.), пізнього (Вітковичі Мірабелі та ін.). Початок переходу до рільництва встановлено за відбитками на кераміці з поселень Розничі, Новосілки, Оболонь, Коник, Крушники зернівок пшениці, ячменю, гороху, вики. Неолітичні пам'ятки названої території виділено з дніпро-донецької етнокультурної спільноти до окремої волинської неолітичної культури, охарактеризовано її специфіку.

  Скачати повний текст