Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

Розглянуто політичну діяльність К.Серторія - відомого діяча епохи кризи Римської республіки та становлення імперії (у другій половині II - I ст. до н. е.). Значну увагу приділено аналізу діяльності політика та полководця у контексті розвитку політичних і системних практик, які уможливлювали трансформаційні процеси у римському суспільстві. Зазначено, що К.Серторій як політик перехідного періоду був носієм позасистемних практик. Досліджено питання, взаємопов'язані з діяльністю К.Серторія, а саме: висвітлення участі полководця у політичній боротьбі 80-х рр. як періоду формування в ньому носія позасистемних практик, вплив зазначених практик на зміст і методи політичної діяльності К.Серторія в Іспанії під час Серторіанської війни (80 - 71 рр. до н. е.). По-новому трактовано певні традиційні для серторіанської тематики питання, а саме: позицію різних груп провінціалів під час утвердження влади К.Серторія над римськими провінціями в Іспанії, співвідношення вищої влади в серторіанській державі, заходи провінційної політики К.Серторія під час Серторіанської війни та процес розпаду серторіанського руху.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне історичне дослідження політичної діяльності профспілок України у період незалежності. На підставі вивчення значного обсягу історичних джерел доведено, що причиною активізації політизації масової громадської організації в 1991 - 2000 рр. був цілий ряд соціально-економічних і політичних чинників, а також стан законодавчої бази профспілкової діяльності. Показано, що саме ці чинники перешкоджали вирішенню профспілками гострих соціальних проблем традиційними для даної громадської організації засобами. Доведено, що перспектива подолання суспільних проблем політичними методами обумовила виникнення політичного аспекту в діяльності профспілок як найбільш масової громадської організації.

  Скачати повний текст

Об'єкт – саботаж як соціально-політичне явище. Мета – виявлення специфіки проявів саботажу в політичному процесі сучасної України. Методи – структурно-функціональний, конфліктний, інституційний, аналітико-синтетичний, ретроспективний та ін. Теоретичні і практичні результати – виявлено специфіку прояву саботажу в політичному процесі України та запропоновано стратегії запобігання цій практиці. Новизна – виокремлено домінантні форми саботажу в політичному процесі; виявлено основні характеристики при аналізі його проявів: деструктивність/конструктивність, явність/латентність, спрямованість (на організації, групи, окремих індивідів, процеси тощо); аргументовано, що саботажу притаманний поліаспектний характер (саботаж ідентифікується як суспільно-політичне явище, як політична практика, як супутній елемент політичного процесу, як поведінкова стратегія); виявлено специфіку проявів саботажу в політичному процесі сучасної України, зокрема, в електоральному процесі та у процесі реформування місцевого самоврядування (реформа децентралізації); обґрунтовано, що саботаж є певною ознакою радикальних соціальних змін та має місце в трансформаційних суспільствах. Ступінь упровадження – розробка стратегій щодо попередження саботажу в політичному процесі сучасної України. Сфера використання – владні структури при прийнятті політичних рішень, пов'язаних з державотворчими стратегіями та управлінням суспільством; політичні партії; громадські організації; аналітична та навчальна діяльність.^UObject – the sabotage as a socio-political phenomenon. The objective – is revealing the specifics of manifestations of sabotage in the political process of modern Ukraine. Methods – structural-functional, conflict, institutional, analytical-synthetic, retrospective, etc. The theoretical and practical results – revealed the specifics of the manifestation of sabotage in the political process of Ukraine and proposed strategies to prevent this practice. The novelty – the dominant forms of sabotage in the political process are singled out; the basic characteristics are revealed in the analysis of its manifestations: destructiveness / constructiveness, clarity / latency, orientation (on organizations, groups, individual individuals, processes, etc.); it is argued that sabotage is characterized by a poly-dimensional character (sabotage is identified as a socio-political phenomenon, as political practice, as an accompanying element of the political process, as a behavioral strategy); revealed the specifics of manifestations of sabotage in the political process of modern Ukraine, in particular, in the electoral process and in the process of reforming local self-government (decentralization reform); It is substantiated that sabotage is a sign of radical social change and takes place in transformational societies. The rate of implementation – development of strategies to prevent sabotage in the political process of modern Ukraine. The scope of application – the power structures when making political decisions related to state-building strategies and community management; political parties; the NGOs; the analytical and educational activities.

Досліджено діяльність єпископа Г. Хомишина - представника окцидентального релігійного напряму Української греко-католицької церкви (УГКЦ) першої половини ХХ ст. Розглянуто формування світогляду Г.Хомишина, осмислено прозахідні релігійні ідеї єпископа та доведено, що Г.Хомишин інспірував утворення в УГКЦ оксидентальної ідеологічної течії. Проаналізовано ставлення польської та української громадськості до ініціативи станіславського єпископа.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми історії жанру української літературної балади XIX ст. на матеріалі трьох основних груп зразків балад фольклорно-морфологічної, побутової та історичної. На підставі аналітико-синтетичного дослідження з'ясовано специфічні риси, характерні баладному жанру, визначено його місце та роль у літературному процесі. Виділено жанрові різновиди, що утворилися на зрізі міжжанрової співдії, - твори, споріднені з баладами, а також твори, в яких наявні баладні мотиви та інтонації. Визначено типологічні риси балад та їх модифікації. Проаналізовано вплив національної історії, філософії, дуалізму, менталітету, моралі та етики українців на розкриття внутрішньо-почуттєвої структури характеру баладного героя, боговорено особливості психологізму жанрових зразків, їх зв'язок із проблемами національного буття, народним світорозумінням і світосприйняттям.

  Скачати повний текст

Пояснено причини виникнення арабо-ізраїльських війн та їх наслідки, проаналізовано процес збройного протистояння на території Палестини. Увагу приділено питанням, присвяченим виникненню, розвитку та бойовим акціям організацій палестинського руху опору, з'ясовано еволюцію поглядів та ставлення до Ізраїлю всередині палестинського руху опору. Виявлено причини кризи всередині руху опору в 1970-х Ч 1980-х рр. Проаналізовано феномен інтифади 1987 року, причини, перебіг і наслідки. Розглянуто переговорний процес між сторонами конфлікту. Проаналізовано хід палестино-ізраїльських переговорів у 1990-х рр., політична ситуація при уряді Ехуда Барака в Ізраїлі до і після початку інтифади аль-Акса, а також новий виток конфронтації після приходу до влади в Ізраїлі уряду Арісля Шарона.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність політичної субкультури хакерів за умов сучасного інформаційного суспільства, встановлено діалектичний характер взаємозв'язку її структури та функцій. Досліджено синергетичний механізм інституціоналізації субкультури хакерів у політичній сфері. Виявлено ознаки розвиту політичної субкультури хакерів в Україні та з'ясовано напрями оптимізації української державної політики відносно політичної діяльності хакерської субкультури.

  Скачати повний текст

Вивчено питання ролі політичної освіти та громадянського виховання у політичному процесі. Запропоновано концепцію, яка передбачає комплексний розгляд динаміки політичного життя як процесу збереження та перетворення складної системи на основі комплексу екзогенних і ендогенних для політики факторів, серед яких фундаментальну роль відіграє іманентний їй процес надання громадянину формального чи фактичного статусу активного суб'єкта політичного світу. Запропоновано ствердження, що громадянин об'єктивно має потребу у відомій нормі політичних знань, умінь і навичок, щоб свідомо надавати підтримку демократичним інститутам і цінностям.

  Скачати повний текст

В умовах політичних криз особливого значення набувають ефективні способи впливу на громадську думку та формування об’єктивної картини світу. Діяльність політичних акторів та учасників процесів політичного управління і представництва в умовах антикризової менеджерської діяльності вимагає нестандартних підходів та задіяння високоефективних засобів роботи з політичною аудиторією. Політичний перфоманс поєднує в собі мистецькі та креативні задуми із засобами політичної доцільності та досягнення необхідних антикризових результатів що необхідно сучасній Україні в умовах російської агресії.Ключові слова: антикризова політична комунікація, антикризова політична стратегія, політичний перфоманс, політичні трансформації, політичний ризик, політичні технології, політична криза, політичний менеджмент, політичні актори, політичний акціонізм^UIn the conditions of political crises, effective methods of influencing public opinion and forming an objective picture of the world become especially important. The activity of political actors and participants in the processes of political management and representation in the conditions of anti-crisis managerial activity requires non-standard approaches and the use of highly effective means of working with a political audience. Political performance combines artistic and creative ideas with the means of political expediency and achieving the necessary anti-crisis results that modern Ukraine needs in the conditions of Russian aggression.Keywords: anti-crisis political communication, anti-crisis political strategy, political performance, political transformations, political risk, political technologies, political crisis, political management, political actors, political actionism

Комплексно досліджено багатогранну діяльність В. Гнатюка як історика та громадського діяча у контексті українського національного відродження кінця XIX - XX ст., висвітлено проблему формування та еволюції національно-патріотичних поглядів діяча, обгрунтовано роль В. Гнатюка в процесі зростання національної свідомості українського народу. Введено до наукового обігу значну кількість важливих, раніше недоступних архівних джерел, що дало змогу достовірно розкрити та проаналізувати невідомі сторінки життя та діяльності В. Гнатюка, визначити його місце в культурному та громадському житті України досліджуваної доби. Вперше подано раніше невідомі матеріали з дослідницької та видавничої спадщини вченого.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні форми інституційної участі представників наддніпрянської політичної еміграції в західноукраїнських громадсько-політичних процесах 1920 - 1939 рр. Досліджено внесок наддніпрянських політичних емігрантів (П. Певного, О. Ковалевського, С. Тимошенка, С. Скрипника) у громадсько-політичне життя на Волинщині в контексті їх участі у пропольській партії Волинське українське об'єднання (ВУО), контакти політичних емігрантів із західноукраїнськими громадсько-політичними силами, роль Д. Донцова, В. Дорошенка, А. Жука в громадсько-політичних процесах Східної Галичини й їх державотворчі погляди.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена взаємодії між композитором та урбаністичним простором, адже економічні, соціальні та культурні структури міста неабияк впливають на реалізацію митця та його творчу активність. На мікрорівні ця взаємодія виявляється у тому, як через художні тексти можна дізнатись про повсякденні практики, мережу соціальних комунікацій, а також особливості просторового і звукового контексту, що оточував митця у місті; на макрорівні – репрезентує урбаністичний простір як самодостатню та складну мережу історичних, символічних значень, які визначають аудіальний досвід, адже слухання є не тільки фізіологічним актом, але й культурним конструктом.Дослідження й аналіз різноманіття звукових практик у культурному ландшафті міста є пріоритетним завданням в межах нових міждисциплінарних проєктів, таких як урбаністичне музикознавство та звукові дослідження. Задля кращого розуміння цих дослідницьких оптик, вперше в українській гуманітаристиці було окреслено історіографію, основне коло питань, джерел та методів, якими користуються урбаністичні музикознавці та звукові дослідники.Розуміння звуку значно поглиблюється в контексті розгляду чуттєвої культури, тож на основі аналізу різноманітних джерел, були виокремлені спільні для сенсуальних досліджень теми: критика візіоцентризму3західноєвропейської культури; критика «ієрархізації» чуттів; критика дуалістичної теорії Рене Декарта. Окреслено декілька пунктів, що є точками наближення між музикознавством та сенсуальними студіями, а саме: тіло композитора (як чуттєві модуси композитора втілюються у музиці), тіло виконавця (як через тіло виконавця музика стає чутною), тіло слухача (як тілесний та культурний досвід впливає на сприйняття музики), тіло музичного тексту (як музичний текст «свідчить» про тілесні практики композитора та/або епохи в цілому).Розкрито можливості мультисенсорного підходу в гуманітарних дослідженнях. Виходячи з цієї перспективи мистецький твір інтерпретується як матриця чуттєвого, тілесного досвіду його автора. Доцільність такої ідеї яскраво ілюструється на прикладі теоретичної роботи Жоржа Кастнера («Голоси Парижа»), а також творчих біографій Оноре де Бальзака та Шарля Бодлера.Фланування – чуттєве та культурне освоєння міста під час прогулянки, – було не тільки популярною повсякденною практикою 1840-50-х років, яка безпосередньо відбилась на творчості вищезгаданих паризьких митців, але й індикатором стрімких змін урбаністичного простору. З огляду на важливість фланування у творенні культурного простору Парижа було запропоновано оновлене тлумачення цього феномена.Галаслива реклама вуличних продавців та розносників газет, вистави еквілібристів просто неба, бали-маскаради, концерти, а також популярні опери, мотиви яких переспівувались вуличними музикантами – усі ці компоненти не тільки розкривали різноманіття аудіальних практик Парижа, але й слугували полем активного слухового досвіду митців. Композитори (Ф. Шопен, Ф. Ліст, Дж. Верді, Р. Вагнер, Г. Берліоз, М. Глінка), які проживали у Парижі, або неодноразово відвідували його – формували звукові маркери епохи романтизму та кидали виклик звичним формам сприйняття музичного твору, тож актуальність нашого дослідження полягає4у розкритті особливостей звукового ландшафту Парижа 1840-1850-х років та висвітленні ролі творчого внеску М. Глінки у строкату картину аудіальної реальності міста. Задля реалізації цієї мети було окреслено хронологію паризьких концертів, у яких виконувались твори М. Глінки, а також мережу культурних взаємодій композитора з виконавцями, критиками, видавцями та власниками концертних залів. Це дозволило ширше охопити контекстний зміст повсякденних комунікаційних практик.Аналіз критичних відгуків та згадок у музичних медіа дозволив диференціювати особливості рецепції творчості М. Глінки у Парижі, а саме: наголошення на національній специфіці таланту російського композитора в поєднанні з європейськими традиціями музичної культури.Запропоновано новий шлях в інтерпретації мемуарно-епістолярних джерел М. Глінки з точки зору просторової оптики. Екстраполяція методу ментального картографування на творчу біографію композитора дозволяє розшифрувати міру наближення або віддалення його життєвого світу щодо локацій, пов'язаних з музичною (або ширше, культурною) інфраструктурою міста; розкрити потенціал для реалізації артиста у міському контексті; змоделювати сліди соціальних перетинів між різними учасниками культурної комунікації всередині урбаністичного простору, etc.Просторова історія композитора розповідає про його досвід проживання у місті, а також про емоції та метафори, що втілюються у його творчості. Тому занурення у просторовий та звуковий контекст розкриває невидимі лінії присутності «тут і тепер», коли не існує хронологій та періодизацій, але існує синхронність співіснування чуттів, ідей та думок.Ключові слова: місто, метафора, чуттєва культура, культурні практики, урбаністичне музикознавство, звукові дослідження, звуковий ландшафт, ментальна мапа.^UThe thesis is dedicated to the interaction between a composer and urban space, since economical, social, and cultural structures of a city influence realization of the artist and his creative activity. At a micro-level this interaction is manifested in how through literary text one can find out about everyday practices, social communications network as well as peculiarities of space and sound context that surrounded an artist in a city; at a macro-level it represents urban space as a self-sufficient and complicated network of historical, symbolic meanings that define the auditory experience, since listening is not only a physiological act but also a cultural construct.Research and analysis of sound practices in the city cultural landscape is a priority task within the framework of new interdisciplinary projects, such as urban musicology and sound studies. For a better understanding of these research optics, it was for the first time in the Ukrainian humanities that historiography was outlined along with the main circle of issues, sources, and methods that are used by urban musicologists and sound researchers.Understanding of sound considerably deepens in the conteхt of consideration of sensory culture, so based on the analysis of different sources, common topics for this direction were distinguished: criticizing ocularocentricity of the Western culture; criticizing “hierarchization” of senses; criticizing of dualism theory of Rene Descartes. Several items were outlined which are points of approximation between musicology and sensory studies, namely: the performer's body (how through the performer's body music becomes audible), the listener's body (how6bodily experience affects music perception), the composer's body (how the composer's sensory modes materialize in music), the body of a musical text.Possibilities of a multisensory approach in humanities were revealed. Coming out of this perspective, an artwork is interpreted as a matrix of sensory, bodily experience of its author. The expediency of such an idea is vividly illustrated in the context of a Georges Kastner's theoretical work “Les voix de Paris” as well as creative biographies of Honore de Balzac and Charles Baudelaire.Flânerie is a sensory and cultural exploration of a city during a walk, – not only was a popular everyday practice of 1840-50s, which directly reflected on the aforementioned Parisian artists' works but also is an indicator of fast changes of urban space. Considering the importance of flânerie in creating cultural space of Paris, a new notion for this phenomenon was suggested.Noisy advertising of street vendors, acrobat performances, masquerade balls, concerts as well as popular operas, themes of which are sung by street musicians – all these components not only revealed the diversity of sound practices of Paris but also served as a field of active auditory experience of the artists. Composers (F. Chopin, F. Liszt, G. Verdi, R. Wagner, H. Berlioz, M. Glinka), who stayed in Paris or frequently visited it – formed sound markers of the Romanticism era and challenged conventional forms of music piece perception. Thus, the relevance of our research lies in revealing the peculiarities of the soundscape of Paris in the 1840-1850s and covering the role of the artistic contribution of M. Glinka into the diverse picture of urban auditory reality. To reach this goal, Parisian concert chronology was outlined, where M. Glinka's pieces were performed as well as a network of cultural interactions of the composer with the performers, critics, publishers etc. It allowed covering wider the contextual substance of everyday communication practices.Analysis of critical comments in music periodicals allowed to differentiate peculiarities of M. Glinka's art reception in Paris, among them national specificity of his works in connection with the European traditions of the music culture.7The suggested new way of reading M. Glinka's verbal texts from spatial optics. Extrapolating the mental mapping method to the composer biography allows deciphering the degree of approximation or alienation of his lifeworld concerning the locations, connected with music (or wider, cultural) city infrastructure; unlock the potential for an artist realization within urban context; model traces of social interactions between different participants of cultural communication, etc.The composer's spatial story tells us about his experience living in city, as well as emotions and metaphors which are incarnated in his art. That is why, immersion into space and sound reveals invisible presense lines “here and now”, when there is no chronologies and periodisations, but coexistense of feelings, ideas, and thoughts.Keywords: city, metaphor, sensory culture, cultural practices, urban musicology, sound studies, soundscape, mental map.

Проаналізовано духовні засади політичного процесу, їх складові, що визначають його якість, тенденції та перспективи модернізації. Уточнено поняття "політичний процес", визначено його функції, місце та роль у політичній сфері. Систематизовано наукову методологію питання політичних процесів та їх духовної складової, які формувалися в сучасній політичній науці. Проаналізовано структурно-функціональні зв'язки духовної складової політичного процесу (політична духовність як синтез політичної ідеології, моралі та психології; політичні почуття та їх роль у забезпеченні політичного процесу; осмислення ціннісних аспектів політики тощо). Досліджено генезис духовних засад політичного процесу в Україні, їх соціально-культурне підгрунтя та проаналізовано проблеми легітимності влади, формування політичної духовності нації у контексті поєднання сукупності моральних, культурологічних і технологічних властивостей еліти й її здатності задовольнити нагальні потреби особи, суспільства, держави відповідно до вимог соціуму.

  Скачати повний текст

Становище національних меншин у державі є безумовно важливим як для Польщі, так і для України, особливо в процесі євроінтеграції. Поляки – одна з найдавніших та найбільших етнічних меншин України, що з’являється на цих теренах ще в княжі часи. Так за останнім переписом, який провели у 2001 р., поляків в Україні було 144,1 тис.У кінцевому результаті, на прикладі організацій української Полонії, можемо глибше зрозуміти важливість трансформаційних національних процесів у сучасності, що мають місце в Україні, передбачити та уникнути помилок, які виникають у суспільстві на міжнаціональному ґрунті.Отримані результати дослідження демонструють становлення, розвиток польських громадських товариств та їхню діяльність у галузі культури в 1991–2014 рр. та взаємозв’язок формування таких об’єднань із державотворчими процесами в Україні у відповідний історичний період.Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі історичного аналізу існуючих наукових розробок і широкої джерельної бази всебічно схарактеризувати та проаналізувати процес становлення, діяльності польських громадських організацій, динаміку культурно-просвітницьких та правових напрямів розвитку Полонії в Україні з 1991 по 2014 рр.Джерельну базу роботи складають документи й матеріали, покликані висвітлити окремі аспекти проблематики дисертації. Серед основних типів джерел, які використано у дослідженні, є нормативно-правові акти (вітчизняні та міжнародні), документи установ і організацій, публіцистичні джерела, періодичні видання, біографічна література, аналітичні звіти, соціологічні опитування та вебресурси. Більшості джерел із досліджуваної тематики притаманний високий рівень цифровізації.У досліджені висвітлюється діяльність польських національно-культурних об’єднань у контексті відродження та розвитку їхнього культурного та духовного життя. У роботі особлива увага приділена культурно-освітньому та правовому аспектам функціонування Полонії України, дослідженню її організаційних засад на теренах України.У дослідженні проаналізовано умови історичного становлення, розвитку польських громадських організацій та їхню основну правову базу для діяльності в Україні польської меншини. Зазначена чисельність і демографічні зміни польської національної меншини та вплив цих факторів на розвиток їхньої культурної діяльності. Розкрито концептуальні засади особливостей створення та функціонування польських культурних громадських організацій та етнографічних товариств Полонії. Як результат, це дає змогу зрозуміти етапи становлення польських об’єднань, прослідкувати територію їхнього поширення.Окрема увага приділена дослідженню основних напрямків просвітницької діяльності полонійних об’єднань, зокрема створення шкіл, класів та інших закладів культурно-еститечного розвитку для популяризації й поширення польської мови, історії, культури, звичаїв та обрядів. Можна стверджувати, що їхня робота ефективна не лише серед етнічних поляків, але й серед інших народів нашої держави, адже відсоток українців, які вивчають та знають польську мову, з кожним роком збільшується.Чільне місце у роботі займає аналіз особливостей та специфіки польських об’єднань у питаннях розвитку польськомовної преси та ЗМІ, інтернет ресурсів, телебачення, радіомовлення. Саме завдяки такій діяльності українські польські товариства підтверджують свою присутність у інформаційному полі, що доводить: польська національна меншина з кожним роком стає більш згуртованою.Досліджено й схарактеризовано заснування і напрями діяльності художніх закладів та організацій естетичного виховання Полонії в Україні. Можемо говорити, що ці організації, значною мірою, – самофінансовані, за винятком невеликої допомоги Консульств та уряду Республіки Польща. В Україні ж належних умов для їхнього розвитку не закладено. Також обґрунтовано важливість створення та підтримки культурно-масових заходів для національних меншин, зокрема і для Полонії. У роботі висвітлено найбільші культурно-масові заходи, які відбулися за участі польських громадських культурних товариств або організовані ними.Положення й висновки дослідження можуть бути використані при розробці нормативних і спеціальних курсів, спецсемінарів, наукових студій з новітньої історії України із проблематики національних меншин, етнополітики, історії культури, культурної антропології, історії повсякдення, міждержавних відносин, історії Польщі; у підготовці статей, монографій, підручників і навчальних посібників з даної тематики. Ключові слова: Україна, Республіка Польща, національна меншина, етнополітика, українсько-польські відносини, громадські організації, польська освіта, етнічні фестивалі, преса, громадсько-політична активність, асиміляція, міграція, фольклор, національна спадщина, церква.^UThe position of national minorities in the country is certainly important for both Poland and Ukraine, especially in the process of European integration. Poles are one of the oldest and largest ethnic minorities in Ukraine, which appeared in this area in princely times. Thus, according to the last census conducted in 2001, there were 144.1 thousand Poles in Ukraine. Polonia's activities play an important role in the transformation of society, the rapprochement and understanding of the Ukrainian and Polish peoples, and the establishment of interstate partnership.The study of public associations of Polonia of Ukraine provides an opportunity to assess the specific activities of Ukraine during the Perestroika and the years of independence, in culture (formation of societies, institutions of aesthetic education, media) to meet the humanitarian needs of the Polish minority.Ultimately, on the example of the organizations of the Ukrainian Polonia, we can better understand the importance of transformational national processes in modern Ukraine, anticipate and avoid mistakes that occur in society on an interethnic basis.The source base of the work consists of documents and materials designed to highlight certain aspects of the dissertation. Among the main types of sources used in the study are regulations (domestic and international), documents of institutions and organizations, journalistic sources, periodicals, biographical literature, analytical reports, opinion polls and web resources. Most sources on the subject are characterized by a high level of digitization.The study highlights the activities of Polish national and cultural associations in the context of the revival and development of their cultural and spiritual life. The paper pays special attention to the cultural, educational, social and legal aspects of the functioning of Polonia of Ukraine and the study of its organizational principles in Ukraine.The study analyzes the conditions of historical formation, development of Polish public organizations and their main legal basis for the activities of the Polish minority in Ukraine.The conceptual bases of the peculiarities of the creation and functioning of Polish cultural public organizations and ethnographic societies of Polonia are revealed. As a result, it makes it possible to understand the stages of formation of Polish associations, to trace the territory of their spread.Particular attention is paid to the study of the main areas of educational activities of Polonian associations, including the establishment of schools, classes and other educational institutions to promote and disseminate the Polish language, history, culture, customs and traditions. Their work is effective not only among ethnic Poles, but also among other peoples of our country, because the percentage of Ukrainians who study and know the Polish language is growing every year.A prominent place in the work is occupied by the analysis of the peculiarities and specifics of Polish associations in the development of the Polish-language press and mass media, Internet resources, television, and radio broadcasting. Due to such activities Polish societies of Ukraine confirm their presence in the information field, which proves that the Polish national minority is becoming more cohesive every year.The foundation and directions of activity of art institutions and organizations of aesthetic education of Polonia in Ukraine are studied and characterized. We can say that these organizations are, to a large extent, self-financed, with the exception of a little help from the Consulates and the Government of the Republic of Poland. In Ukraine, however, there are no proper conditions for their development.The importance of creating and supporting cultural events for national minorities, including Polonia, is also substantiated. The paper highlights the largest cultural events that took place with the participation of Polish public cultural societies or organized by them.The provisions and conclusions of the study can be used in the development of normative and special courses, special seminars, research studies on the recent history of Ukraine on national minorities, ethnopolitics, cultural history, cultural anthropology, everyday history, interstate relations, Polish history; in the preparation of articles, monographs, textbooks and manuals on this topic.Key words: Ukraine, Republic of Poland, national minority, ethnopolitics, Ukrainian-Polish relations, public organizations, Polish education, ethnic festivals, press, social and political activism, assimilation, migration, folklore, national heritage, church.

Здійснено аналіз феномену "політична участь" і виявлено у компаративному контексті тенденції щодо політичної активності громадян країн ЄС та України у найбільш розповсюджених формах політичної участі: референдумах, виборах і політичних протестах. Встановлено, що у перерахованих формах політичної участі відстежується зниження активності громадян, зростання апатії та рівня абсентеїзму. Підтверджено гіпотезу існування дефіциту впливу громадян на політику - демократичного дефіциту. Розроблено систему рекомендацій подолання "демократичного дефіциту" як основної умови оптимізації політичного процесу на рівні національних держав і на наднаціональному рівні ЄС. Запропоновано універсальні стратегії збільшення політичної активності громадян і розроблено практичні рекомендації для України.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена встановленню впливу політичної ідентичності на формування громадянської свідомості. Визначені теоретико-методологічні засади дослідження політичної ідентичності, а саме, розуміння громадянської свідомості та формування громадянської позиції з урахуванням політичної ідентичності, концептуалізація поняття «політична ідентичність» у сучасній політичній науці, методологічні засади і загальна методика дослідження політичної ідентичності. Охарактеризована структура та виокремлені основні типи політичної ідентичності, розкрита роль партійної та соціальної ідентичності у формуванні політичної ідентичності, розглянуті національна та наднаціональна ідентичність в політичних дослідженнях. Розкритий характер взаємовпливу формування громадянської свідомості та політичної ідентичності, досліджений бінарний характер концепту «політична ідентичність» у топології сучасного політико-філософського дискурсу, досліджені політична ідентичність і громадянська свідомість в контексті «життєвого світу». Розкриті механізми формування громадянської свідомості в контексті політико-ідентифікаційного процесу в сучасній Україні. Феномен політичної ідентичності виступає свого роду «наріжним каменем» соціально-політичного виміру людства. По-перше, він акумулює етно-національні, ментальні, релігійні, історико-культурні, державно-правові, символіко-аксіологічні та інші настанови, властиві даній нації. По-друге, за допомогою політичної ідентичності відбувається становлення не тільки державної, політико-правової, а й позадержавної сфери, пов'язаної з реалізацією прав і свобод громадян, їх всебічним розвитком як індивідуальностей, що проявилося в концепті громадянського суспільства та його ідеального корелята – громадянської свідомості. Громадянське суспільство виступає бінарною опозицією по відношенню до держави, забезпечує захист приватних сфер життя людини та громадянина від необґрунтованої жорсткої регламентації з боку держави, сприяє формуванню механізмів громадського самоврядування тощо. Громадянське суспільство характеризується як суспільство людей високого економічного, соціального, морального, культурного статусу. Останнє передбачає наявність громадянської свідомості з її соціальною активністю, самостійністю, комунікативністю, розвиненою правовою культурою, творчим ставленням до дійсності. Зі здобуттям незалежності Україна опинилась у вирі зазначених кризових процесів, свідченням чого є і складний шлях державного самовизначення, і вибір стратегічних, тактичних векторів внутрішньої та зовнішньої політики, і болісні пошуки політичної ідентичності. Російська агресія проти України проявила всю складність шляху нашої держави до справжньої незалежності, самовизначення та повної реалізації української самобутності. Президент України Володимир Зеленський в умовах війни Російської Федерації проти України згуртував всю країну, стер ідеологічну та мовну межу між громадянами східної та західної частин, об`єднавши всіх навколо захисту власної державності, кордонів, власних домівок, дітей, жінок, чоловіків, права на самоврядування та дійсний суверенітет, права вибору власного шляху розвитку держави на міжнародній арені. Події останніх місяців заклали остаточне підґрунтя самобутньої української громадянської свідомості та сформували єдність в питанні політичної ідентичності всіх українців. Події всіх цих років показують важливість наявності у суспільстві активної громадянської позиції, розвиненої громадянської свідомості, яка є предметом публічних дискусій, публіцистичних роздумів та наукових досліджень. У зв'язку із цим є важливим розкриття того, яким чином політична ідентичність сприяє розвитку громадянської свідомості, які структури задіяні й які механізми працюють.Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений визначеними вище чинниками. Але основним визначальним мотивом є необхідність вирішення кардинального для сьогодення питання: як в умовах партійної різноманітності, мовної різності та певних ідеологічних розбіжностей всередині України сформувати громадянську свідомість у населення на базі політичної ідентичності.Ключові слова: політична ідентичність, громадянська свідомість, громадянська позиція, соціальна ідентичність, національна ідентичність, механізм формування громадянської свідомості, соціальне поле політики, феномен політичного лідера.^UThe dissertation is devoted to establishing the influence of political identity on the formation of civic consciousness. The theoretical and methodological principles of the study of political identity are defined, namely, the understanding of civic consciousness and the formation of a civic position taking into account political identity, the conceptualization of the concept of "political identity" in modern political science, methodological principles and the general methodology of the study of political identity. The structure and main types of political identity are characterized, the role of party and social identity in the formation of political identity is revealed, national and supranational identity in political research are considered. The nature of the mutual influence of the formation of civic consciousness and political identity is revealed, the binary nature of the concept "political identity" in the topology of modern political and philosophical discourse is explored, political identity and civic consciousness are explored in the context of the "life world". The mechanisms of the formation of civic consciousness in the context of the political identification process in modern Ukraine are revealed. The phenomenon of political identity acts as a kind of "cornerstone" of the socio-political dimension of humanity. First, it accumulates ethno-national, mental, religious, historical-cultural, state-legal, symbolic-axiological and other guidelines specific to a given nation. Secondly, with the help of political identity, not only the state, political and legal, but also the non-state sphere is formed, connected with the realization of the rights and freedoms of citizens, their comprehensive development as individuals, which manifested itself in the concept of civil society and its ideal correlate - civic consciousness. Civil society acts as a binary opposition to the state, ensures the protection of private spheres of human and citizen life from unjustified strict regulation by the state, contributes to the formation of public self-government mechanisms, etc. Civil society is characterized as a society of people of high economic, social, moral, and cultural status. The latter implies the presence of civic consciousness with its social activity, independence, communicativeness, developed legal culture, creative attitude to reality. After gaining independence, Ukraine found itself in the vortex of the above-mentioned crisis processes, which is evidenced by the complex path of state self-determination, the choice of strategic and tactical vectors of domestic and foreign policy, and the painful search for political identity. Russian aggression against Ukraine showed all the complexity of our state's path to true independence, self-determination and full realization of Ukrainian identity. President of Ukraine Volodymyr Zelenskyi, in the conditions of the war of the Russian Federation against Ukraine, rallied the whole country, erased the ideological and linguistic border between the citizens of the eastern and western parts, uniting everyone around the protection of their own statehood, borders, their own homes, children, women, men, the right to self-government and valid sovereignty, the right to choose one's own path of state development in the international arena. The events of the last few months laid the final foundation of the original Ukrainian civic consciousness and formed unity in the issue of political identity of all Ukrainians. The events of all these years show the importance of an active civic position in society, a developed civic consciousness, which is the subject of public discussions, journalistic reflections and scientific research. In this regard, it is important to reveal how political identity contributes to the development of civic consciousness, which structures are involved and which mechanisms work. The choice of the topic of the dissertation research is conditioned by the factors defined above. But the main determining motive is the need to solve a cardinal question for today: how to form the civic consciousness of the population on the basis of political identity in the conditions of party diversity, linguistic diversity and certain ideological differences within Ukraine.Keywords: political identity, civic consciousness, civic position, social identity, national identity, the mechanism of formation of civic consciousness, the social field of politics, the phenomenon of political leader.

Розкрито особливості процесу політичної соціалізації за умов демократизації сучасного суспільства. На підставі аналізу західних і вітчизняних підходів до проблеми політичної соціалізації визначено, що цей процес обумовлений розвитком системи наявних суспільно-політичних відносин та інститутів, функціонуванням політичної системи суспільства, де політичний режим є провідним фактором. З'ясовано характерні риси цього процесу за демократичного та недемократичного режимів. На підставі дослідження процесів демократизації поставторитарних та посткомуністичних країн установлено загальні особливості політичної соціалізації та проведено їх порівняльний аналіз. Визначено основні суперечності політичної соціалізації за умов демократичної трансформації сучасного українського суспільства. Проаналізовано вплив домінувальних інституціональних і соціальних факторів на характер залученості українського населення до політичного процесу. З'ясовано основні тенденції у розвитку соціально-політичних відносин. Запропоновано рекомендації щодо напрямів гармонізації процесу політичної соціалізації в українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію ідейних засад наддніпрянської політичної еміграції в Австро-Угорщині напередодні та в роки Першої світової війни, а також причини, хід і наслідки боротьби за владу та ідейне протистояння серед емігрантів у 1914 - 1918 рр. Здійснено комплексний аналіз стосунків наддніпрянців з Головною Українською Радою, Загальною Українською Радою, українськими партіями Галичини та Буковини. Висвітлено роль союзу визволення України у створенні та діяльності Українського Січового Стрілецтва. Розкрито партнерські зв'язки еміграції з громадсько-політичними і культурними організаціями регіону. З'ясовано вплив наддніпрянців на суспільно-політичні процеси в районах Волині, Холмщини, Підляшшя, надано оцінку ролі видавничої діяльності політемігрантів у національно-духовному житті західноукраїнських земель.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичний аспект розвитку кримінального права Йорданії, загальну характеристику злочинів проти власності, поняття та елементи крадіжки, відмінність її від суміжних злочинів. Запропоновано нове визначення поняття "крадіжки" та методи відмежування від неї усіх протиправних відкритих або здійснених з застосуванням насильства дій вилучення майна. Проаналізовано кваліфіковані види крадіжок, та визначено недоліки застарілого законодавства, яке не відповідає потребам часу та розвитку суспільства. Розглянуто відмінність крадіжки від суміжних злочинів.

  Скачати повний текст