Вивчено особливості функціонування українського сільського соціуму східногалицького регіону, що перебував у міжвоєнний період під владою Польщі. Охарактеризовано політику правлячих кіл Другої Речі Посполитої в аграрному секторі, спрямовану на утвердження польської присутності на "полуднево-всходніх кресах", зміст реформ, підходи до вирішення земельного питання. Проаналізовано національні особливості соціально-економічної конкуренції у краї. Розкрито характер і умови господарювання мешканців сільської місцевості, соціальні стратегії. Зроблено спробу висвітлити соціокульурні процеси, духовне життя, щоденний побут і повсякденність українських аграріїв Східної Галичини. На підставі емпіричного матеріалу зроблено висновки й узагальнення стосовно специфіки соціально-економічного розвитку сільського населення регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено суб'єктні й об'єктні аспекти міського повсякденного життя міст Кримського півострова наприкінці XIX - початку XX ст. Розглянуто форми та способи задоволення городянами вітальних потреб (у їжі, безпечному середовищі, відпочинку) та потреб більш високого рівня (у дозвіллі, самоактуалізації). Особливу увагу приділено дослідженню архітектоніки кримських міст, зокрема, висвітлено питання забезпечення ефективності функціонування населених пунктів і наповнення предметного поля міста. Розглянуто проблеми виховання та навчання городян. Проаналізовано регіональні особливості повсякденного життя кримських міст, зроблено спробу відтворення уявлень міських жителів щодо самих себе та місць свого проживання. Зроблено висновок, що зміни об'єктних і суб'єктих елементів життєвого устрою міського населення Криму наприкінці XIX - початку XX ст. мали структурний, просторовий, семіотичний характер і були неоднозначні у своїй динаміці.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню сутності і призначення повсякденності у культурній дійсності. Розвиток культури і її визначення як феноменального буття людини дозволяє подати повсякденність як постійно присутню реалію культури, головними рисами якої є безпосередня чуттєва даність, суб'єктивна спрямованість у формуванні та організації, а також утилітарно-прагматичний характер структурних елементів, пов'язаний з основним її призначенням - збереження і продовження життя людини. Культурологічне вивчення структур повсякденної реальності забезпечує можливість прослідкувати особливості індивідуального відбиття загальнокультурних форм, визначити ті аспекти, які універсально присутні в культурній дійсності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження реклами як феномену сучасної глобальної культури, розглянуто її найбільш суттєві культурологічні та естетико-художні атрибути. Висвітлено історичний процес формування масового суспільства та масової культури як результат ринкової економіки та процесів демократизації, універсалізації, глобалізації, індустріалізації й урбанізації. Міжгалузеві дослідежння феномену "масової культури" проведено за різними напрямами, зокрема, такими, як теорія комунікацій, семіотика, постструктуралізм, британські дослідження культури, феміністична критика, вивчення телебачення та мас-медіа. Розкрито гуманістичний та афірмативний характер глобальної культури масового суспільства. З'ясовано, що пріоритетна роль у формуванні нової глобальної культури належить телебаченню, впливове та важливе місце у структурі якого займає реклама як джерело мас-медіального розповсюдження культури. Встановлено, що мас-медіальний спосіб існування реклами сприяє створенню нового транскультурного популярного мистецтва, визначено його головні атрибути - неоднорідність, дискретність, інтермедійність, багатоаспектність. У контексті історико-культурологічного підходу підтверджено обов'язкове пересічення векторів мистецтва та реклами. Виявлено, що банальність, повсякденність, тривіальність, сфера споживання, кіч стають об'єктами мистецтва. Доведено, що реклама використовує цілий арсенал мистецтв - від класичного до авангарду. Встановлено, що еволюція почуттєвої культури відбувається на фоні змін у сфері масової комунікації. Даний ефект вперше зафіксовано М. Мак-Люеном. З'ясовано, що провідна роль у розвитку почуттєвої культури належить рекламі, яка естетично (видовищність, семантизація, емоціоналізація, символічність) формує скінчену для популярної культури інтегральність і когерентність.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичний аналіз становлення соціологічної категорії "соціальний комфорт" у межах різних соціологічних теорій. Доведено, що поняття "соціальний комфорт" є соціологічною категорією. Розглянуто соціолінгвістичне поле соціального комфорту та методологічну зумовленість ряду його значень. Вивчено структуру соціального комфорту в межах соціологічного дискурсу та вплив соціального комфорту на повсякденність і життєвий світ окремої особистості та соціальних груп. Розглянуто перспективи інституалізації соціального комфорту в межах соціально орієнтованого суспільства. Зроблено спробу розробити інструментарій дослідження рівня соціального комфорту та його підвищення в українському суспільстві в коротко- та довгостроковій перспективі.

  Скачати повний текст

Наведено результати соціально-філософського дослідження туризму як способу подолання людиною меж повсякденного буття. Запропоновано визначення понять "туризм", "повсякденність", "туристична активність". Проведено аналіз туризму як одного з шляхів подолання одноманітості повсякденності та способів збагачення життєдіяльності людини новими смислами, показано його позитивний вплив на розвиток її духовності та світогляду. Визначено соціокультурну детермінацію туристичної активності людини. Розглянуто напрямки та перспективи розвитку туризму як соціального інституту за умов глобалізації. Зроблено висновок про посилення впливу туризму на життєдіяльність індивіда у XXI ст., реалізацію його творчого потенціалу, розширення меж індивідуальної свободи. Розкрито специфіку розвитку туристичної активності українців, визначено її спрямованість та фактори оптимізації.

  Скачати повний текст

Вперше застосовано інтеграційний підхід до вивчення туристичних практик на підставі синтезу теорії практик, соціокультурного та соціально-конструктивістського підходів, що дозволило розглядати туристичні практики як систему узвичаєвих у повсякденності способів колективних чи індивідуальних дій та комунікацій, опосередкованих певним соціокультурним змістом. Введено до наукового обігу та запропоновано визначення понять "туристична репрезентація", "туристична повсякденність", "туристичне спостереження". Розроблено модель туристичної репрезентації, використання якої дозволяє порівнювати особливості конструювання туристичних практик на різних рівнях їх відтворення у часі та просторі. Виявлено, що туристичні практики українців відрізняються меншим постматеріалізмом у порівнянні з європейцями.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз феномену повсякденності у вимірах життєвого світу. Здійснено спробу змінити філософську традицію аксіологічних суджень щодо низького статусу повсякдених подій. Розкрито сутність феномену повсякденності як своєрідної метрики, що позначає масштаби та відмінності добра і зла, розуму та безумства, істини та брехні, прекрасного та потворного. Сформовано нове поле застосування філософської антропології та філософії культури щодо малодослідженої проблематики. Здійснено тематизацію повсякденності у філософському дискурсі та виявлено її критичний потенціал по відношенню до класичного канону раціональності та позиції логоцентризму класичної філософії.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню художньої повсякденності, змодельованої в текстах І. Роздобудько та М. Ґретковської, а саме її поетики та структури. Актуальність дослідження зумовлена тим, що є низка відкритих питань, пов’язаних із оформленням художньої повсякденності як літературознавчої категорії, хоч останнім часом багато науковців із різних країн присвячують свої розвідки вивченню цього феномену, представленого на сторінках художніх текстів. Дослідження поетики художньої повсякденності здійснено на основі романів І. Роздобудько («Ґудзик», «Шості двері», «Фаріде») та М. Ґретковської («Полька», «Космітка» «Фаворити»). Авторки й тексти для аналізу були обрані з урахуванням домінантного критерію – увага до повсякденності персонажа.Мета дослідження – проаналізувати текстові стратегії, художні засоби та прийоми, які використовуються авторками для відображення повсякденного життя персонажів обраних романів.Наукова новизна. У дослідженні ґрунтовно проаналізовано літературознавчі підходи до розуміння повсякденності та здійснено спробу дефініювати поняття «художня повсякденність», а також уперше зроблено компаративний аналіз творчості І. Роздобудько та М. Ґретковської з погляду поетики повсякденності.Практичне значення полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення художньої повсякденності, зіставлення української та польської літератур, під час розробки й викладання спецкурсів із компаративістики, історії української та польської літератур.Особистий внесок здобувача полягає в самостійному дослідженні поетики повсякденності в обраних текстах. Усі теоретичні та практичні результати, що виносяться на захист, отримані авторкою самостійно.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження» представлено розвиток категорії повсякденності в різних галузях науки від зародження до сучасності. Проаналізовано сутність художньої повсякденності в літературознавстві, систематизовано погляди науковців на феномен повсякденності та проблеми, пов’язані з його студіями. Запропоновано дефініцію художньої повсякденності та виокремлено її характерні особливості, визначено роль і місце повсякденності в текстах різних жанрів. Проаналізовано теорію габітусів П. Бурдьє і можливість її використання в дослідженні поетики повсякденності.У другому розділі «Специфіка компаративного осмислення повсякденності у творах художньої літератури» розглянуто особливості розвитку сучасної жіночої прози як української, так і польської.Встановлено, що в центрі повсякденності, представленої як І. Роздобудько, так і М. Ґретковською, знаходяться жіночі та чоловічі образи. Повсякденності, змодельованій на сторінках текстів І. Роздобудько, притаманний національний колорит, а М. Ґретковської – універсальність і національна нейтральність. Спільною рисою повсякденності, відтвореної обома письменницями, є людиноцентричність.З’ясовано, що у повсякденності, змодельованій на сторінках «Ґудзика» І. Роздобудько і «Фаворитів» М. Ґретковської, має місце карнавалізація. Карнавалізована повсякденність в обох письменниць символічна, іронічна, парадоксальна, амбівалентна. Відмінним є те, що повсякденність, змодельована І. Роздобудько, є поетично-ліричною, а М. Ґретковською – натуралістичною, епатажною.У третьому розділі «Основні складові поетики повсякденності у творах І. Роздобудько та М. Ґретковської» досліджено шляхи, текстові стратегії, прийоми та засоби художнього моделювання повсякденності. Також окреслено спорідненість і відмінність осмислення повсякденності у творах І. Роздобудько та М. Ґретковської на прикладі інтермедіальності.Проаналізовано художнє відображення таких категорій тілесності (найяскравіше представлених у «Фаріде» І. Роздобудько та «Фаворитах» М. Ґретковської): краса, пам’ять, страждання, кохання, смерть.Після порівняння особливостей художнього моделювання простору повсякденності, наявних у романах І. Роздобудько («Ґудзик», «Шості двері») і М. Ґретковської («Полька», «Космітка»), доведено, що простір представлений у таких вимірах: фізичний простір, внутрішній (психологічний), перцептивний та віртуальний.Травматичні події зумовлюють бажання втечі героїні «Шостих дверей» І. Роздобудько до паралельної реальності. Реальний та ірреальний світи, змодельовані обома авторками, творять цілісну нерозривну повсякденність романів.Досліджуючи кінопоетику в «Фаріде» та «Шостих дверях» І. Роздобудько, а також у «Фаворитах», «Космітці» та «Польці» М. Ґретковської, за основу були взяті елементи кінопоетики, які виокремила в літературному творі А. Покулевська: монтаж, кадр (мізансцена), план, ракурс, ритм. Проаналізовано художнє відображення звуку, яскраво представленого на сторінках текстів обох авторок.Висновки, зроблені на підставі дослідження, можуть стати підґрунтям для узагальненого теоретичного опису поетики повсякденності, а також можуть бути використані для подальшого вивчення і зіставлення української та польської літератур, у спецкурсах із історії української та польської літер^UThis thesis is a research on the artistic everyday life modeled in the texts of I. Rozdobudko and M. Gretkowska, namely its poetics and structure. The study's relevance results from the fact that there are still many open questions in the field of artistic everyday life as a literary category, even though many scholars from different countries have recently devoted their research to studying this phenomenon presented in the pages of literary texts. The research of the poetics of artistic everyday life is based on the novels by I. Rozdobudko ("The Lost Button", "The Sixth Door", "Faride") and M. Gretkowska ("Polish Woman", "Kosmitka", "Favorites" ("Faworyty"). The authors and texts for the analysis were chosen considering the dominant criterion: attention to the character's everyday life. This study aims to analyze the textual strategies, artistic means, and techniques used by the authors to reflect the everyday life of the characters in the selected novels.The research novelty. The study profoundly analyzes literary approaches to understanding everyday life and attempts to define the concept of "artistic everyday life", along with conducting the first comparative analysis of works by I. Rozdobudko and M. Gretkowska in terms of the poetics of everyday life.The applicant's contribution lies in the independent study of the poetics of everyday life in the selected texts. The author independently obtained all theoretical and practical results submitted for defense.The first chapter of the paper, "Theoretical and Methodological Foundations of the Study", outlines the development of the category of everyday life in various fields of science from its inception to the present. The author examines the essence of artistic everyday life in literary studies and highlights the views of scholars on the phenomenon of everyday life and the problems associated with its study. Also, the author proposes a definition of artistic everyday life, identifies its characteristic features, defines the role and place of everyday life in texts of different genres, and analyzes P. Bourdieu's theory of habitus and the possibility of its use in studying the poetics of everyday life.The second chapter, "The Specifics of Comparative Comprehension of Everyday Life in Works of Fiction", deals with the specifics of the development of contemporary women's prose, both Ukrainian and Polish. The author notes that female and male images are at the center of everyday life, presented by I. Rozdobudko and M. Gretkowska. The everyday life of I. Rozdobudko's texts is characterized by national flavor, while M. Gretkowska's is universal and nationally neutral. The common feature that both writers have in common is the human-centeredness of everyday life.A distinctive feature of everyday life, modeled on the pages of both I. Rozdobudko's "The Lost Button" and M. Gretkowska's "Favorites", is carnivalization. The carnivalized everyday life is symbolic, ironic, paradoxical, and ambivalent for both writers. The difference is that the everyday life modeled by I. Rozdobudko is poetic and lyrical, while M. Gretkowska's is naturalistic and shocking.The third chapter, "The Main Components of the Poetics of Everyday Life in the Works of I. Rozdobudko and M. Gretkowska", examines the ways, textual strategies, techniques, and means of artistic modeling of everyday life. Besides, the author outlines the similarities and differences in comprehending everyday life in the works of I. Rozdobudko and M. Gretkowska on the example of intermediality.The author analyzes the artistic reflection in the following categories of corporeality (most vividly represented in "Faride" by I. Rozdobudko and "Favorites" by M. Gretkowska): beauty, memory, suffering, love, and death.Following a comparison of the peculiarities of artistic modeling of the space of everyday life in the novels by I. Rozdobudko ("The Button", "The Sixth Door") and M. Gretkowska ("Polish Woman", "Kosmitka"), it is proved that space is represented in the following dimensions: physical space, internal (psychological), perceptual, and virtual.Traumatic events cause the heroine of "The Sixth Door" by I. Rozdobudko a desire to escape to a parallel reality. The real and unreal worlds described by both authors form a coherent, inseparable everyday life in the novels.When studying film poetics in "Faride" and "The Sixth Door" by I. Rozdobudko, and in "Favorites", "Kosmitka" and "Polish Woman" by M. Gretkowska, the elements of film poetics that A. Pokulevska highlighted in a literary work were taken as a basis: montage, frame (mise-en-scene), plan, perspective, rhythm.The study's practical significance is that its conclusions and generalizations can be used for further study of artistic everyday life, for the study and comparison of Ukrainian and Polish literature, and the development and lecturing of special courses on comparative studies and the history of Ukrainian and Polish literature.