Досліджено проблеми підвищення зимостійкості й урожайності озимої м'якої та твердої пшениць. На підставі вивчення резльтатів багаторічних комплексних еспериментальних досліджень розроблено наукові засади оптимізації технології вирощування озимої пшениці. Виявлено особливості впливу її основних елементів, зокрема, строків сівби, попередників, доз і співвідношень мінеральних добрив, норм висіву насіння та глибини його загортання, застосування пестицидів і кріопротекторів на рівень стійкості озимої пшениці до низьких температур. Розроблено нові підходи щодо оптимізації строків сівби залежно від погодних умов і попередників досліджуваної сільськогосподарської культури. Виявлено онтогенетичні особливості у формуванні продуктивного потенціалу озимої пшениці залежно від агроекологічних умов.

  Скачати повний текст

Проведено комплексні, всебічні дослідження дії різних видів і доз гербіцидів на продуктивність посівів ярого ячменю, біологічні процеси в рослинах і грунті та встановлена різниця в їх дії залежно від вирощування культури з підсівом і без підсіву конюшини. Розроблені науково обгрунтовані, екологічно безпечні дози гербіцидів в чистих посівах ярого ячменю із застосуванням гербіцидів ковбою в дозі 175 мл/га і сатісу - в дозі 125 г/га. Встановлено, що при вирощуванні ярого ячменю з підсівом конюшини, дози гербіцидів можуть бути зменшені на 17-25% проти доз гербіцидів, застосованих в чистих посівах ярого ячменю, що знижує пестицидне навантаження на навколишнє середовище.

  Скачати повний текст

Встановлено, що основними показниками, які визначають екологічну та господарську цінність агрофітоценозів для засолених екотопів, є продуктивність надземної маси, ботанічний склад і його динаміка за роками, довговічність, кормова цінність, нектарність рослин і фітомеліоративні можливості. За хімічним складом і поживною цінністю сіяні агроценози мають суттєву перевагу над природними фітоценозами. Проаналізовано, що технологія створення та використання агроценозів на засолених грунтах передбачає обмежене використання пестицидів і добрив, немає необхідності у витратах енергії та на щорічний обробіток грунту та сівбу.

  Скачати повний текст

Показано, що рослинні покриття з толерантних до пестицидного навантаження видів природної флори є ефективним способом ремедіації грунтів земель сільськогосподарського призначення з високою фітотоксичністю, спричиненою полікомпонентним забрудненням пестицидами. Створено нейромережеву математичну модель, яка дозволяє спростити та прискорити виявлення у структурі природних рослинних угруповань види, стійкі до токсичного впливу пестицидів. Показано, що адаптовані до високого пестицидного навантаження дикорослі види рослин здатні зменшувати рівень забруднення грунту ДДТ та його метаболітами шляхом фітоекстракції та ризодеградації токсикантів. Розроблено алгоритм проведення фіторемедіації грунтів з полікомпонентним забрудненням пестицидами.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням оптимізації вирощування промислових насаджень яблуні в Україні. За допомогою розроблених комп'ютерних програм надано з кліматичної, економічної, грунтової та технологічної точок зору комплексну оцінку регіонів України, яка дозволить за умов низьких ресурсозатрат вирощувати високопродуктивні насадження. Уточнено групування грунтів за ступенем їх придатності для вирощування яблуні. Проведено оцінку існуючих інтенсивних промислових садів, яка дала можливість визначити недоліки в закладанні та догляді за ними. Розкрито роль сорту в адаптації яблуні. Запропоновано нові способи вирощування та розміщення вегетативних підщеп за основними промисловими зонами виробництва. Показано вплив пестицидного навантаження на мікроорганізми грунту, а також оцінено перспективні препарати для захисту яблуневих насаджень від шкідників і хвороб відповідно до умов будь-якої місцевості. Визначено лежкість плодів зимових сортів та їх мікробіоту в саду та за умов холодильника.

  Скачати повний текст

Досліджено бактеріальні хвороби томату та їх збудники у відкритому та закритому грунті в Україні. Встановлено, що серед бактеріальних хвороб у відкритому грунті домінує чорна бактеріальна плямистість, а у закритому - бактеріальний рак томату та бактеріальне в'янення, яке у теплицях України виявлено вперше. З'ясовано, що виділені з уражених тканин фітопатогенні бактерії за патогенними, морфологічними, фізіологічними, біохімічними властивостями та профілем жирних кислот (ЖК) у клітинах ідентичні з колекційними. Уперше доведено надійність спектра клітинних ЖК для ідентифікації X. campestris pv. vesicatoria, C. michiganensis subep. michiganensis, R. solanacearum. Відзначено стабільність складу ЖК за різних умов культивування, зафіксовано зміну лише співвідношення між ними. Встановлено толерантне взаємовідношення між патогенами in vitro. Виявлено, що патогени чутливі до епіфітних та ендофітних сапротрофів, зокрема, представників роду Bacillus, серед яких виділено перспективні штами для подальшого вивчення їх як пробіотиків. Розширено спектр дії дозволених пестицидів відносно фітопатогенних бактерій. Показано ефективність використання для обмеження росту патогенів досить широко застосованих у рослинництві фунгіцидів (Ефатол, Пенкоцеб, Ридоміл Голд, Чемпіон, Ацидан і Татту), а також біофунгіциду Мікосан В, гербіциду Ураган форте.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості біології щитоносок бурякового агробіоценозу за умов Центрального Лісостепу України. Уточнено їх видовий склад. Виявлено 9 видів щитоносок, серед яких домінує Cassida nebulosa L., її кількість складає 93,7 %. Виявлено, що трофічні зв'язки з лободовими бур'янами дають змогу фітофагові уникнути контакту з токсичними рослинами цукрових буряків ранньої весни. З'ясовано, що характерним є кількісне збільшення особин у другу половину вегетації, а масова міграція комах на плантації цукрових буряків найбільш вірогідна з 20 червня до 24 липня. Вивчено вплив на щитоносок на певних етапах розвитку вологості середовища, температурного режиму й ентомофагів. Встановлено значення пошкодження щитоносками листкової поверхні на масу коренеплодів і їх цукристість. Вивчено ефективність дії деяких пестицидів у разі обробки насіння та обприскування посівів цукрових буряків проти Cassida nebulosa і C. nobilis L.. Зазначено, що у другу половину вегетації доцільно застосовувати діазинон - 60 % к.е. (2 л/га або 1,5 л/га), фастак - 10 % к.е. (0,1 л/га), нурел Д - 55 % к.е. (0,8 л/га) і шерпу - 25 % к.е. (0,1 л/га).

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових лігандів хелатно-місткового типу на основі 1H-піразолу з електроноакцепторними групами, досліджено їх комплексоутворення з йонами 3d-металів, встановлено склад і визначено константи утворення комплексів. Розроблено методики синтезу біоміметичних моделей металоензимів, за якими синтезовано 11 нових координаційних сполук. Методом рентгеноструктурного аналізу встановлено будову 10-ти нових сполук. Визначено взаємозв'язок між будовою та магнітною поведінкою утворених комплексів. Одержано каталізатори реакцій гідролізу біологічно важливих субстратів пестицидів на основі поліядерних комплексів. Визначено кінетичні параметри реакції гідролізу параоксону та 2-(оксипропіл)-n-нітрофеніл фосфату за присутності синтезованих цинквмісних модельних систем. Вперше досліджено процеси інгібіювання фосфатазної активності лужної фосфатази піразолвмісними лігандами.

  Скачати повний текст

Досліджено якість і безпеку бджолиного меду за сучасних екологічних умов України. Встановлено, що діастазна активність меду з таких медоносів, як біла акація, плодові дерева, не стійка і протягом одного року зберігання може знизитися до нуля, а вміст інвертованого цукру - до 40 %. Активна кислотність медів України коливається від 3,5 до 4,5 (pH). Буферна ємність меду, ймовірно, залежить від хімічного складу грунтів, на яких ростуть медоноси. Антибіотики у меді здатні тривалий час зберігатися та виявляються у ньому навіть через 18 місяців зберігання. Доведено, що вміст нітратів у меді дуже незначний (від 4,1 до 11 мг / кг), а нітритів зовсім не виявлено. Забрудненість меду пестицидами пов'язана не стільки з видовими особливостями рослин медоносів, скільки з рівнем забрудненості грунтів певними пестицидами, зокрема їх здатністю тривалий час зберігатися. Рівень забрудненості меду у порівнянні з нектаром, більший у два - три рази. Накопичення ізотопів цезію у рослинах пов'язано з їх видовими особливостями. Вміст радіонуклідів у тілі зимуючих бджіл, більший у 10 разів, ніж у літніх бджіл.

  Скачати повний текст

Експериментально вивчено дію диметоату та карбофурану на організм, зокрема, на репродуктивну систему тварин. Встановлено залежність чутливості їх репродуктивної системи до токсичної дії даних препаратів від віку, а саме: у самці пубертатного періоду виявлено підвищену чутливість до токсичного впливу диметоату та карбофурану у порівнянні зі статевозрілими тваринами. У самок таку залежність не було виявлено. Показано, що найбільш чутливим до токсичного впливу на репродуктивну систему вивчених пестицидів є статевозрілі щури чоловічої статі. На цій підставі обгрунтовано доцільність їх використання для вивчення гонадотоксичності ксенобіотиків для найбільш вірогідного встановлення впливу пестицидів на репродуктивну систему. За результатами проведених експериментальних досліджень науково обгрунтовано необхідність перегляду існуючих в Україні величин ДДД діючих речовин пестицидів диметоату та карбофурану з урахуванням токсичної дії на репродуктивну систему молодого організму.

  Скачати повний текст

Установлено, що до групи екологічно константних видів (X клас константності) комах-шкідників озимої пшениці лісостепової зони України відносяться злакові попелиці - звичайна злакова, велика злакова; шкідливі клопи - шкідлива черепашка, маврський клоп, австрійський клоп, гостроголовий клоп; хлібні жуки - жук-кузька, жук-красунь, жук-хрестоносець; трипс пшеничний, совка озима, хлібна жужелиця, дротяники та несправжні дротяники, злакові мухи - шведські, гессенська, озима, опоміза, пшенична, чисельність останніх протягом 10-ти років стабільно перевищує порогові рівні, що робить доцільним застосування хімічного захисту рослин. Установлено, що чисельність популяцій основних шкідників озимої пшениці має сильний кореляційний зв'язок з показниками потепління й обсягами застосування засобів захисту рослин. За останні 10 років серед видів шкідливого ентомокомплексу культури в зоні Лісостепу суттєво збільшилась середня шкодочинність опомізи, клопів черепашок, пшеничного трипсу, але майже у два рази зменшилась шкодочинність злакових попелиць, хлібної жужелиці, помітно - шведських, гессенської та озимої мух. Шкідливий ентомокомплекс посівів поповнився видом - пшенична муха, чисельність якої більше, ніж у два рази перевищує пороговий рівень. Незважаючи на постійне вдосконалення асортименту пестицидів і технології їх застосування за останні 25 років потенційні втрати врожаю озимої пшениці достеменно не змінилися. Обгрунтовано, що потепління протягом останніх 10-ти років могло вплинути на видову структуру, зумовити зміну рівнів домінування та шкідливості різних видів ентомокомплексу озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено процеси, які відбуваються в організмі коропа різного віку за дії сезонних змін температури та пестицидів: амонійної солі 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти (2,4-Д) і зенкора. Установлено максимальне накопичення пестицидів групи 2,4-Д у печінці та мозку коропа. Відзначено, що зенкор не накопичується в жодній з досліджених тканин. В організмі коропів цього року виявлено значно менший вміст енергетичних субстратів в осінній період у порівнянні з коропами-дворічками, це доводить кращу підготовленість останніх до зимівлі, що має місце завдяки дії механізмів збереження енергетичного гомеостазу у зимуючих риб. Показано, що інтоксикація сприяє активації катаболічних процесів. З'ясовано, що токсичний вплив пестицидів взначною мірою визначається порою року. Зазначено, що з досліджених тканин (білих м'язів, печінки, мозку) найменшого токсичного впливу зазнає мозок.

  Скачати повний текст

Визначено вплив різного ступеня інтенсивності агрохімічного навантаження на продуктивність і токсикологічний стан агрофітоценозу з використанням гороху як тест-культури в зерно-просапаній сівозміні на темно-сірому опідзоленому грунті. Установлено закономірності змін основних показників родючості даних грунтів залежно від ступеня інтенсивності агрохімічного навантаження зерно-просапаної сівозміни північного Лісостепу. Досліджено вплив добрив і пестицидів на стан мікробного ценозу, з'ясовано роль поверхнево активних речовин у формуванні поживного режиму, виявлено особливості перерозподілу біогенних елементів у зоні аерації темно-сірого опідзоленого грунту. Установлено продуктивність агроценозу та зміни агрохімічних показників родючості дослідженого грунту за умов заорювання побічної продукції рослинництва.

  Скачати повний текст

Експериментально-теоретично обгрунтовано розроблені концепції та методичні основи гігієнічного регламентування пестицидів у ході їх застосування на радіоактивно забруднених територіях і зонах екологічного ризику для збереження та зміцнення здоров'я населення, захисту навколишнього середовища від додаткового екзогенного забруднення. За умов натурно відтвореного експерименту та під час епідеміологічних досліджень вивчено основні ланки патогенезу та залежності "доза - час - ефект" за тривалої поєднаної дії на організм малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ) і фосфорорганічних пестицидів (ФОП). Вивчено вплив малих доз ІВ і ФОП на стан чоловічої репродуктивної системи. Науково обгрунтовано теоретичні, методологічні та практичні аспекти оцінки потенційного екологічного ризику виникнення захворювань шлунково-кишкового тракту та серцево-судинних захворювань у населення. Надано гігієнічну оцінку потенційному ризику для працюючих і населення 56 нових закордонних пестицидів. Створено теоретичні основи та методичну базу для корекції допустимої добової дози надходження пестицидів до організму людини за умов їх використання на радіоактивно забруднених територіях. Запропоновано нові методи підвищення адаптаційних реакцій організму та зниження поглинутої дози за умов комбінованого навантаження радіонуклідами та пестицидами.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексну фізіолого-гігієнічну оцінку умов праці на основних етапах технологічного циклу вирощування та переробки соняшника. Установлено, що під час виконання земляних сільськогосподарських робіт на технічно зношених тракторах оператори зазнають впливу шкідливих виробничих чинників (шуму, вібрації, пилу, мікроклімату), рівні яких у деяких випадках наближаються до екстремальних і на 10 % - 70 % перевищують значення, що реєструвалися 1980 - 1990 рр. За умов застосування пестицидів як неодмінної складової інтенсивних технологій у рослинництві, працівники зазнають їх шкідливої дії за різних шляхів надходження до організму (інгаляційним, перкутанним), за цього розрахункові ризики шкідливої дії є високими для будь-якого шляху. Відзначено, що застосування новітніх технологій ультрамалооб'ємного обприскування за допомогою надлегких літальних апаратів (НЛА) має гігієнічні переваги у порівнянні з традиційними повнооб'ємними технологіями. Зазначено, що використання НЛА потребує спеціальної підготовки, високої кваліфікації пілотів і застосування комплексу заходів щодо безпеки польотів і засобів захисту від впливу шкідливих виробничих чинників (високої напруженості праці, шуму, вібрацій, пестицидів). За результатами фізіологічних досліджень установлено залежність вираженості біологічної реакції організму від інтенсивності впливу шкідливих виробничих чинників різної природи за різних видів робіт. Запропоновано комплекс профілактичних заходів, зокрема: цільове застосування способів захисту під час виконання конкретних видів робіт, діяння раціональних режимів праці, визначення санітарно-захисних зон за умов ультрамалооб'ємного застосування агрохімікатів за допомогою НЛА. Наведено пропозиції з питань "захисту часом" працюючих на сільськогосподарських машинах.

  Скачати повний текст

Здійснено токсиколого-гігієнічну оцінку сучасних гербіцидів - похідних сульфонілсечовини: Аккурат 600, Гренч 60, Хелмстар, Лінтур 70 WG, Пік 75 WG, Серто Плюс, обгрунтовано регламенти їх безпечного застосування в інтегрованих системах захисту посівів зернових культур. Встановлено закономірності поведінки гербіцидів в об'єктах навколишнього середовища та розраховано їх екотоксикологічний ризик. Оцінено умови праці та ризик шкідливого впливу досліджуваних пестицидів на здоров'я працюючих. Обгрунтовано допустиму добову дозу для людини та гігієнічні нормативи про- та тритосульфурону у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення, грунті, зерні хлібних злаків і кукурудзи. Розроблено аналітичні методи визначення просульфурону в об'єктах навколишнього та виробничого середовища, зерні хлібних злаків і кукурудзи.

  Скачати повний текст

Проведено гігієнічну класифікацію ципродинілу та люфенурону, й препаратів "Хорус 75 WG в.г." і "Матч 050 ЕС к.е." за ступенем небезпечності та показано, що за токсичними властивостями обидві діючі речовини та препарати на їх основі належать до помірно небезпечних пестицидів. Надано гігієнічну оцінку ризику несприятливого впливу досліджуваних пестицидів на осіб, що застосовують препарати на їх основі, та доведено, що ризик комплексного впливу цих сполук на працюючих не перевищує допустимий. Установлено кількісні закономірності поведінки ципродинілу та люфенурону у рослинах та грунті за умов різних агрокліматичних зон України з різними типами грунтів та показано, що за стабільністю у грунті та стійкістю у рослинах у сільськогосподарській сировині обидві сполуки належать до стійких речовин. Виявлено закономірності впливу досліджуваних сполук на процеси самоочищення водойм від органічного забруднення. Визначено дипольні моменти ципродинілу та люфенурону, здійснено класифікацію цих речовин за полярністю та встановлено, що обидві сполуки належать до малополярних пестицидів, що використано під час розробки методів визначення.

  Скачати повний текст

Вперше проведено всебічну токсиколого-гігієнічну оцінку інсекто-акарициду "Препарат 30-В", встановлено його біологічні властивості. Визначено закономірності поведінки легких індустріальних масел (1-8А, 1-20А) в об'єктах агроценозу та продукції садівництва. За результатами досліджень показано, що умови праці під час виробництва та застосування "Препарату 30-В" в сільському господарстві відповідають гігієнічним вимогам щодо робіт з пестицидами. Науково обгрунтовано максимально допустимий рівень індустріальних масел в продукції садівництва, а також гігієнічні регламенти (строки очікування до збирання врожаю, виходу на оброблені ділянки). Апробовано метод контролю залишкових кількостей масел індустріальних в продукції садівництва та розроблено рекомендації щодо безпечного застосування "Препарату 30-В".

  Скачати повний текст

Проведено гігієнічне оцінювання системи хімічного захисту посівів цукрового буряка, що передбачає передпосівну обробку культури, обробку грунту, обробку культури у період вегетації препаратами різноспрямованої дії. Обгрунтовано регламенти безпечного застосування пестицидів форс 200 GS, к.с.; форс 1,5 G, г.; круізер, 35 % т.к.с.; дуал голд 96 %, к.е.; фіозілад 15 %, к.е.; альто супер 33 %, к.е.; базудин 60 %, к.е.; карате зеон, 5 % к.с. у системі хімічного захисту культури та розроблено гігієнічні нормативи нової діючої речовини тефлутрину. Визначено припустиму добову дозу даного препарату для людиин. Встановлено гігієнічні нормативи вмісту тефлутрину у воді водойм господарсько-побутового призначення, повітрі робочої зони й атмосферному повітрі, грунті та цукровому буряку. Проведено вивчення поведінки тефлутрину, тіаметоксаму, S-метолахлору, флуазифоп-П-бутілу, ципроконазолу, пропіконазолу, диазинону та лямбда-цигалотрину у грунті та цукровому буряку у разі їх застосування в системі хімічного захисту культури. Досліджено умови праці осіб, які послідовно застосовували препарати форс 200 GS, к.с.; форс 1,5 G, г.; круізер, 35 % т.к.с.; дуал голд 96 %, к.е.; фіозілад 15 %, к.е.; альто супер 33 %, к.е.; базудин 60 %, к.е.; карате зеон, 5 % к.с. на посівах цукрового буряка, проведено оцінювання потенційного ризику несприятливого впливу діючих речовин даних препаратів на рослини. Розроблено аналітичні методи визначення тефлутрину в повітрі робочої зони й атмосферному повітрі, грунті, воді та цукровому буряку.

  Скачати повний текст

Здійснено експериментально-теоретичне обгрунтування заходів профілактики поєднаної дії хімічних забруднювачів грунту та іонізувального випромінення для збереження та зміцнення здоров'я населення шляхом регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин за умов їх застосування на радіоактивно забруднених територіях, аліментарної корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги та удосконалення прискореного гігієнічного нормування пестицидів у грунті. Показано, що превалюючим ефектом поєднаної дії досліджених чинників є ефект сумації. Визначено критерії раннього виявлення та запропоновано орієнтовну шкалу оцінки функціонального стану організму за умов одночасної дії іонізувальної радіації та хімічних забруднювачів довкілля. Запропоновано методику розрахункового гігієнічного нормування пестицидів у грунті. Науково обгрунтовано концепцію та розроблено алгоритм регіонального регламентування застосування пестицидів на радіоактивно забруднених територіях.

  Скачати повний текст