Досліджено головні структурно-планувальні елементи міст Київської Русі - городів, на прикладі Перемишля, Галича, Звенигорода, Теребовлі, Львова. Обгрунтовано використання поняття "стольний город" у дослідженнях з історії архітектури України. Запропоновано модель функціонально-просторової організації стольного города XI - XIII ст. Зазначено, що моделювання дало змогу виявити принципи функціональної організації даних городів і критерії впливу на їх розвиток. Визначено методи розпланування визначних архітектурних ансамблів і комплексів на території стольних городів Галицької землі, характерні риси їх функціональної, планувальної та просторової структури. На основі комплексного аналізу функціонально-просторової організації та архітектурно-планувальної структури виявлено основні епати та особливості розвитку їх архітектурно-просторової організації з ХІ до кінця ХІІІ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено основні аспекти діяльності василіанських монастирів на теренах Перемишльської єпархії впродовж кінця XVII - XVIII ст. Вивчено інституційний розвиток чернецтва, виокремлено певні періоди: фундації (кінець XIII - XVII ст.), перехід до унії (кінець XVII - початок XVIII ст.), утворення Святопокровської провінції та входження до неї унійних монастирів єпархії (1739 - 1745 рр.), пореформенний період (1745 - 1772 рр.). Вивчено економічне підгрунтя функціонування чернечих обителей, яке відобразилося в організації певних господарсько-фінансових відносин: введенні фільваркового господарства, наявності різного роду допоміжних промислів і участь у тогочасних фінансово-кредитних відносинах. Розглянуто внутрішню, релігійну діяльність ченців. З'ясовано основні засади духовної формації чернецтва східного обряду, які в аналізований період зазнали певних змін від єпархіальної до централізованої системи управління з чітко регламентованим уніфікованим монастирським уставом та Конституцією ЧСВВ. Визначено чинники, які впливали на провадження духовного вишколу ченців: кіновіяльний (спільний) уклад життя, поміркованість у їжі, скромність в одязі, молитва, піст, реколекції та інші духовні практики. Зокрема, домінували внутрішні студії з риторики, філософії та богослов'я, які у другій половині XVIII ст. спричинилися до піднесення освітнього рівня василіанського чернецтва на теренах єпархії. Досліджено душпастирську працю отців-василіан, яка відобразилася в утриманні парафій, провадженні реколекцій, місій, проповідей, оповідей, служінні в жіночих монастирях та при єпископській кафедрі. Визначено внесок василіанських монастирів у розвиток духовної культури Підгір'я, який висвітлено в аспекті функціонування освітньо-культурних осередків - скрипторіїв, хорових капел, шкіл.

  Скачати повний текст

Проведено узагальнювальне історико-кодикологічне дослідження особливостей конструкції та декоративного оздоблення візантійських оправ Сучавської митрополії та Львівської і Перемишльської єпархій Київської митрополії XIV - XVII ст. Виявлено та досліджено масив оправ, виконаних за візантійською технікою оправлення, що зберігаються у книгозбірнях України, а саме: Національному музеї у Львові, Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України, Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І.Франка, Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського та Національній бібліотеці у Варшаві. Визначено основні методичні принципи описування та специфічні особливості конструкції оправ цього періоду. З'ясовано візантійсько-балканські впливи на розвиток інтролігаторства у монастирях і церквах Київської митрополії XIV - XVII ст., а також зміни в їх конструкції, що відбулися під впливом європейської традиції оправлення кодексів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено системному дослідженню морфології та синтаксису актової латинської мови, яка вживалася на території Галицької Русі (ХV-ХVI ст.). Застосовано метод зіставного аналізу, який дозволив встановити зміни в граматиці актової латини, зумовлені україно-латинським білінгвізмом судових писарів. Встановлено, що граматична система латинської актової мови ХV - ХVI ст. в Україні є наслідком інтерференційного поєднання латинської та староукраїнської граматик. Лінгвістичний аналіз виявив взаємозв'язок мовних рівнів у становленні ієрархії мовної системи: зміни граматичних характеристик розглядаються в аспекті взаємодії граматичних значень словоформ із їх синтаксичними функціями. Доведено визначальну роль синтаксичного фактора у зміні морфологічних характеристик латинських словоформ. Встановлено, що частиномовна парадигматика актової латини характеризується змінами як у формальній, так і у функціональній площинах організації мовного знака, причому ці інтерференції є поєднанням різних за походженням форм і функцій. Запропоновано систематизований опис синтаксичної системи актової латини як в аспекті структурної організації різних типів синтаксичних структур, так і в аспекті частиномовної характеристики головних та другорядних членів речення.

  Скачати повний текст

Досліджено життєвий шлях, науково-освітньої та громадської діяльності видатного археолога, етнолога, історика XX ст. Я.Пастернака. З використанням результатів іторіографічних досліджень і джерельної бази, зокрема, наукової спадщини вченого, розглянуто комплекс чинників, які вплинули на формування наукових поглядів дослідника української старовини. Охарактеризовано його теоретичний доробок у розв'язанні проблем слов'янського етногенезу. Висвітлено головні етапи археологічного вивчення літописних міст княжої доби - Галича, Белза, Звенигорода, Львова, Перемишля, Пліснеська, Теребовлі. З'ясовано роль у відтворенні духовних засад історичного розвитку українського народу. На підставі систематизації фактичного матеріалу надано оцінку внеску Я.Пастернака до розвитку вітчизняної історіографії.

  Скачати повний текст

Вивчено генезу та еволюцію парафіяльної сфрагістики Перемишльської греко-католицької єпархії Галицької митрополії австрійського періоду. Досліджено сфери вжитку парафіяльних штемпелів, охарактеризовано основні види документів, засвідчених печатками, визначено тривалість використання матриць, причини їх заміни. Здійснено класифікацію сфрагістичних пам'яток, визначено регіональні особливості їх розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості будівництва традиційного житла, специфіку організації дворів і господарських споруд на території північно-західної Галичини та південно-західної Волині станом на другу половину XIX - початок XX ст. Виділено чотири етнографічно-архітектурні райони з чітко вираженими локальними особливостями народної будівельної культури: центральний (Опілля), південний (подністрянське жидачівсько-самбірське Прикарпаття - Підгір'я), північний (південно-західна Волинь - Галицька Волинь), північно-західний (перемишльсько-яворівське Надсяння). Наведено відомості про житлово-господарський комплекс кожного з даних районів, визначено його загальні риси та специфічні особливості, проведено просторово-територіальну локалізацію. Наведено порівняльну характеристику житлово-господарського комплексу кожного з виділених районів та аналогічних комплексів суміжних етнографічних груп (бойків, волинян, подолян). Уточнено та локалізовано будівельну термінологію. До наукового обігу введено нові джерела, основу яких становить польовий етнографічний матеріал, зафіксований протягом 1985 - 2005 рр.

  Скачати повний текст

З використанням значної кількості джерельного матеріалу розкрито різноманість та багатоплановість проявів українського музичного життя Перемишля у 1919 - 1999 рр. та визначено його основні напрямки (хорове виконавство, інструментальне виконавство, концертну діяльність, музичну освіту). Розглянуто музичну діяльність професійних, самодіяльних музичних та культурно-освітніх установ і організацій. Визначено тенденції та особливості формування та розвитку музичного життя українського населення Перемишля. Виявлено зв'язки з іншими східними та західними українськими осередками. Висвітлено вплив Перемишля на процес розвитку української музичної культури в Галичині. Досліджено процеси відродження національного музичного мистецтва на сучасному етапі. Вивчено становлення українських хорових традицій "перемишльської школи" та їх розвитку з початку XIX ст. до Першої світової війни.

  Скачати повний текст

Визначено історичні передумови організації та становлення хорового життя на Дрогобиччині у порівнянні з діяльністю хорових гуртків Львова, Перемишля у першій половині XX ст. Висвітлено специфіку музично-освітнього процесу, концертного життя. Проаналізовано репертуар хорових колективів, установлено персоналії музично-громадських діячів краю. Віднайдено архівні матеріали, нові наукові дані про діяльність співочих товариств, хорових гуртків освітніх установ та культурно-просвітницьких товариств, з використанням яких відтворено процеси зазначеної ланки культурно-мистецького буття Дрогобиччини, визначено їх місце та роль у розвитку хорової культури України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню діяльності миротворчих місій під час польсько-української війни 1918–1919 рр. Ґрунтовно вивчено маловідомі аспекти діяльності різноманітних миротворчих місій у Східній Галичині та міжнародної комісії Луїса Боти в рамках Паризької Мирної Конференції (далі – ПМК). Проаналізовано основні геополітичні чинники, що впливали на формування політики Антанти щодо Польщі та Західно-Української Народної Республіки (далі – ЗУНР). Досліджено походження та діяльність основних дипломатичних місій щодо врегулювання польсько-українського військового конфлікту 1918–1919 рр.Джерела для написання дисертації поділено на архівні, періодичні видання, мемуари і спогади зазначеного періоду. Проаналізовано неопубліковані та опубліковані архівні матеріали, які знаходяться в польських та українських архівних установах та тогочасну періодику, яка міститься в бібліотеках та архівах міст Києва, Львова, Івано-Франківська, Кракова та Перемишля. Розглянуто українську та зарубіжну наукову літературу та виокремлено п'ять основних груп історіографічних джерел. Зокрема, охарактеризовано зміст праць загального характеру, спеціалізованих досліджень, присвячених діяльності миротворчих місій, вивченню геополітичних інтересів Антанти у Галицькому регіоні та дипломатичних аспектів вирішення долі спірних польсько-українських територій.Розкрито методологічний інструментарій дисертаційної роботи. Охарактеризовано загальнонаукові та спеціально-наукові методи дослідження, принципи наукового пізнання, яких дотримувався дисертант при написанні наукової роботи.Використовуючи науково-теоретичні методи пізнання, у роботі всесторонньо висвітлено ключові аспекти військово-дипломатичної політики Антанти щодо ЗУНР та Польщі. Зокрема, вдалося уточнити низку ключових фактів щодо перших військово-дипломатичних місій Антанти, вивчено політичні погляди членів цього блоку, їхнє ставлення до польсько-українського протистояння у Східній Галичині та уявлення про майбутнє спірних територій цього регіону.У роботі стверджено, що вже після перших жертв польсько-українського протистояння у м. Львові, відбулись перші спроби примирення. Підкреслено, що намагаючись припинити кровопролиття, сторони конфлікту на протязі трьох тижнів боїв у місті проводили переговори щодо припинення військових дій. Коротко проаналізовано появу першої неофіційної місії Антанти на чолі з французьким поручником Анрі Віллемом та його вплив на хід переговорного процесу між поляками та українцями у м. Львові.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive research of activity of peacekeeping missions during the Polish-Ukrainian war of 1918–1919. Little-known aspects of the activities of various peacekeeping missions in Eastern Galicia and the international commission of Louis Botha in the lines of the Paris Peace Conference (hereinafter – PPC) were thoroughly studied. The main geopolitical factors that influenced the formation of the Entente's politics towards Poland and the Western Ukrainian People's Republic (hereinafter – WUPR) are analyzed. The origin and activity of the main diplomatic missions on the settlement of the Polish-Ukrainian military conflict of 1918–1919 are studied.Sources for writing a dissertation are divided into archival, periodicals, memoirs and memories of this period. Unpublished and published archival materials in Polish and Ukrainian archival institutions and periodicals in libraries and archives of Kyiv, Lviv, Ivano-Frankivsk, Krakow and Przemysl are analyzed. Ukrainian and foreign scientific literature is considered and its five main groups of historiographical sources are singled out. In particular, the content of general works, specialized research on peacekeeping missions, studying of the geopolitical interests of the Entente in the Galician region and diplomatic aspects of resolving the disputed Polish-Ukrainian territories are described.Methodological tools of the dissertation are revealed. The general scientific and special scientific research methods, the principles of scientific knowledge, which the dissertation adhered to when writing the scientific work, are characterized.Using scientific and theoretical methods of cognition, the work comprehensively highlights key aspects of the Entente's military-diplomatic politics towards the WUPR and Poland. In particular, they managed to clarify a number of key facts about the first military-diplomatic missions of the Entente, studied the political views of members of the bloc, their attitude to the Polish-Ukrainian confrontation in Eastern Galicia and the future of disputed territories in the region.The dissertation states, after the first victims of the Polish-Ukrainian confrontation in Lviv, the first attempts at reconciliation took place. It was emphasized that in an attempt to stop the bloodshed, the parties to the conflict held talks on ending hostilities during the three weeks of fighting in the city. Briefly analyzed the emergence of the first unofficial Entente mission led by French Lieutenant Henri Willem and its impact on the negotiation process between Poles and Ukrainians in Lviv.

Місце духовенства та вірних Львівської архідієцезії та підлеглих львівським архієпископам-митрополитам дієцезій з катедрами у Луцьку, Холмі, Перемишлі, Баї, Кам'янці та Києві у стосунку до східних християн полягало в принципі у захисті та поширенні латинських доктрин віри та обряду в умовах зустрічі культур на руських землях. В цьому ключі латинські прелати організовували ювілейні святкування, антигуситські та антиосманські хрестові походи, здійснювали дипломатичну, інквізиційну та фіскальну служби, проповідували правди віри східним християнам, вочевидь, здійснюючи спроби конверсій, та дбали про костели. Вони мали державну підтримку у Короні Польській та Великому князівстві Литовському у цьому. Загалом, в історії міжконфесійних відносин у Львівській архідієцезії присутні приклади конверсій, толеранції, протистоянь, втрати та збереження церковного майна, міжконфесійного об'єднання шляхти для захисту власних прав, залучення християн до антиосманських хрестових походів для порятунку Константинополя. Імплементація ж церковних уній на найвищому ієрархічному рівні відкривала перспективу встановлення aurea mediocritas – “золотої середини”, – між прозелітизмом, якого дотримувались латинське духовенство архідієцезії, та толеранцією. Важливим досягненням у цьому напрямку став королівський дозвіл Владислава ІІІ на функціонування східних парафій у володіннях Ягеллонів поряд з церковними структурами Латинської Церкви в рамках міжконфесійного порозуміння у Флоренції. При цьому, у стосунку до східних християн, відбувався відхід від назви “схизматики” та звернення до м'якшого означення – християни східного, грецького обряду. Більше того, з огляду на зростання загроз зі сторони осман та Москви, Апостольський Престол здійснив спроби збереження значення катедр східного обряду у Галичі та Києві.^UIn essence, place of the clergy and faithful of the Lviv Latin Archdiocese and subordinated to the Archbishops-Metropolitans of Lviv dioceses with cathedras in Lutsk, Kholm, Przemyśl, Baia, Kamianets and Kyiv in relation to Eastern Christians was to protect and spread the Latin doctrines of faith and culture. In this way, the Latin prelates organized jubilee celebrations, anti-Hussite and anti-Ottoman crusades, conducted diplomatic, inquisitorial and fiscal services, preached the truths of the faith to Eastern Christians, apparently, by attempting conversions, and cared for temples. They had governmental support in the Crown of Poland and the Grand Duchy of Lithuania in this. In general, the history of interfaith relations in the Lviv Latin Archdiocese includes examples of conversions, tolerance, confrontation, loss and preservation of church property, interfaith alliance of the nobility to protect their rights, involvement of Christians in anti-Ottoman crusades to rescue Constantinople. The implementation of the Church Unions at the highest hierarchical level opened the prospect of establishing aurea mediocritas – “golden mean” – between proselytism, which was followed by Latin clergy of the Archdiocese, and tolerance. An important achievement in this direction was the royal permission of King Władysław III for functioning of parishes of the Eastern rite in the possession of the Jagiellonians, alongside with the ecclesiastical structures of the Latin Church according to the interfaith understanding in Florence. At the same time, in relation to Eastern Christians, there was a departure from the name “schismatics” and a reference to a softer definition – Christians of the Eastern, Greek rite. Moreover, given the growing threats from the Ottomans and Moscow, the Holy See tried to preserve the importance of cathedras of the Eastern Rite in Halych and Kyiv.

Український середньовічний іконопис вирізняється завдяки особливим іконографічним, композиційним стилістичним і колористичним характеристикам у царині церковного мистецтва. Із теренів історичної Дрогобиччини (сучасний Дрогобицький район Львівської області України) походять найдавніші ікони, датовані XIV – початком XV століття, які є шедеврами українського малярства та надзвичайно цінною складовою духовної спадщини України. Збережені ікониДрогобиччини XV – початку XVI століть є невіддільною і вагомою частиною українського іконопису і втілюють складні процеси образної трансформації у руслі (річищі загальностильової еволюції українського іконопису означеного часу. Дисертація є першим дослідженням проблеми образних трансформацій в руслі загальностильової еволюції іконопису Дрогобиччини XV − початку XVI століть. Головна мета роботи − виявити і проаналізувати образні трансформації іконопису історичної Дрогобиччини і стилістично споріднених творів у контексті загальностильової еволюції українського іконопису XV – початку XVI століть.У дисертації здійснено стилістичний, іконографічний, компаративний аналіз найдавніших ікон з Дрогобиччини, продовжено систематизацію іконопису Дрогобиччини XV – початку XVI століть, поглиблено дослідження іконографії та стилістики творів. Висвітлено процес стильової еволюції українського іконопису XV – початку XVI століть, виявлено приклади образних трансформацій в іконах Дрогобиччини зазначеної доби. Систематизовано джерельну базу дослідження іконописуДрогобиччини XV – початку XVI століть. Уперше комплексно досліджено іконописний спадок Дрогобиччини і стилістично пов’язаних творів XV – початку XVI століть, збережених у визначних музейних і церковних зібраннях України.Детально висвітлено відмінності іконографії, стилістики та манери письма ікони «Святий Георгій Змієборець» XIV століття із церкви Собору святих Йоакима і Ганни села Станиля і образа «Святий Георгій Змієборець» початку – середини XV століття із церкви Перенесення мощей святого Миколая села Старий Кропивник Дрогобицького району. Усебічно досліджено питання походження ікон чину Моління XV століття, що зберігалися в церкві Воздвиження Чесного Хреста міста Дрогобич. Доведено умовність віднесення групи збережених ікон до первинного церковного опорядження. Виявлено характерні риси та стильові особливості іконописуДрогобиччини XV − початку XVI століть. Сформовано поняття «майстерня белзько-дрогобицьких ікон» як художньої майстерні історичної Перемишльської єпархії другої половини XVстоліття, малярський доробок якої було збережено на теренах міст Белз, Дрогобич та історичної Дрогобиччини. Виявлено витоки оригінальної стилістики майстерні белзько-дрогобицьких ікон, визначено манери, професійний рівень іконописців майстерні. Окреслено стилістичне коло «белзько-дрогобицького малярства», до якого належать пам’ятки з території історичної Перемишльської єпархії, а також за її межами, з другої половини XV − початку XVI століть на основііконографічної та стилістичної спорідненості.Висвітлено питання візантійсько-балканських джерел іконографії та стилістики в українському іконописі XV − початку XVI століть. Сформульовано тезу про згасання стилю белзько-дрогобицького малярства на початку XVI століття.Прослідковано риси спорідненості між іконописом історичної Мармарощини і Галичини XV−XVII  століть. Сформульовано гіпотезу про зв’язок автора ікони «Святий Георгій Змієборець» кінця XV − початку XVI  століття з однойменної монастирської церкви села Ступниця до цехового малярства Малопольської школи із центром у Кракові. Доведено належність храмової ікони «Воздвиження Чесного Хреста» першої половини − середини XVI століття з однойменної церкви в Дрогобичі до «кола майстра іконостаса з села Поляна» (історична Старосамбірщина,Львівська область). Віднайдено літературне джерело іконографії епізоду «Заслаб цар Костянтин» образа «Воздвиження Чесного Хреста» з Дрогобича.Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що застосовано комплексний підхід для дослідження іконопису Дрогобиччини XV − початку XVI  століть. Доведено іконографічну і стилістичну спорідненість ікон Дрогобиччини зазначеного періоду, збережених на території історичної Галичини, зі стилістичними групами ікон з теренів історичної Лемківщини та Мармарощини. Окреслено процес образних трансформацій іконопису Дрогобиччини XV − початку XVI  століть.Результати здійсненого дослідження можуть бути застосовані в наукових дослідженнях в галузі мистецтвознавства (художньо-стилістичний аналіз, атрибуція творів іконопису XV  початку XVI  століть), музейної діяльності, викладання історії українського середньовічного іконопису, формуванні та систематизації державних і приватних збірок українського іконопису, популяризації українського іконопису на світовому рівні в контексті міжкультурних зв’язків.^UThe paper highlights the process of stylistic evolution of the Ukrainian iconpainting of the 15th – beginning of the 16th centuries and presents examples of figurative transformations in icons of Drohobychyna of that time.The study of the thesis’s references helped to single out and define the groups of monuments belonging to icon painting of historical Drohobychyna of the 15th – beginning of the 16th centuries and icons stylistically related to these artworks.The author describes in detail the differences between iconographic, stylistic features and painting manner of the 15th-century icon of St. George the Dragon Slayer from the church of the Assembly of Sts. Joachim and Anna in the village of Stanilya of Drohobych district and the beginning-middle of 15th-century icon of St. George the Dragon Slayer from the Transfer of the Relics of St. Nicholas church of the village of Staryi Kropyvnyk, Drohobych district. The paper contains a comprehensive study of origin of icons of prayer tiers of the last quarter of the 15th century preserved in the Elevation of the Holy Crosschurch in Drohobych. The author proves the conditionality of attributing the group of preserved icons to the original church ornamentation. The author identifies distinctive and stylistic features of the icon painting of Drohobychyna of the 15th – beginning of the 16th centuries. The notion of “Belz-Drohobych Workshop”; is formulated as an art workshop of historical Przemyśl Diocese of the second half of the 15th century which painting heritage was preserved on the territory of Belz, Drohobych and Drohobychyna. The paper reveals the original stylistics of the Belz-Drohobych Workshop icons and outlines the manner and professional level of Workshop icon painters. There is an attempt to unfold a stylistic circle of Belz-Drohobych painting including monuments within the territory of historical Przemyśl Diocese and beyond its borders from the second half of the 15th – beginning of the 16thcenturies against iconographic and stylistic kinship. Byzantine and Balkan sources of iconography and stylistics in the Ukrainian icon painting of the 15th – beginning of the 16th centuries are revealed. Theargument on the gradual decline of Belz-Drohobych painting at the beginning of the 16th century is formulated. The author stresses upon the existence of similar iconographic featuresbetween icon painting of historical Maramureş and Galicia of the 15th – 17th centuries.The paper lays down the hypothesis on the connection of the author of the icon of St. George the Dragon Slayer (end of the 15th – beginning of 16th centuries) from the same name Church in the village of Stupnytsia with the painting workshop of the Malopolska school with its centre in Krakow.The author proves that the icon of the Elevation of the Holy Cross of the first half – middle of the 16th century from the same name Church in Drohobych belongs to artworks of iconostasis artist from the village of Poliana (historical Staryi Sambir district, Lviv region). The paper finds out the literary source oficonography of the episode “Emperor Constantine got ill” of the image of the Elevation of the Holy Cross from Drohobych. Scientific novelty implies a comprehensive approach to the study of icon painting of Drohobychyna of the 15th – beginning of the 16th centuries. The author proves iconographic and stylistic similarity of Drohobychyna icons of that period preserved on the territory of the historical Galicia with stylistic groups of icons from historical Lemko region and Maramureş. The process of figurative transformations in icon painting of Drohobychyna of the 15th – beginning of the 16th centuries is outlined. Practical significance of the results achieved. The results obtained could be put to practical use in scientific studies in the art criticism (artistic and stylistic analysis, attribution of icon painting works of the 15th – beginning of the 16th centuries), museum activities, pedagogical practice in the course of teaching history of Ukrainian medieval icon painting, creation and systematization of publicand private collections of Ukrainian icon painting, promotion of Ukrainian icon painting on a global scale in the context of intercultural relations.