Розглянуто історико-правові проблеми становлення, розвитку та практичної діяльності системи органів й установ виконання покарань України як складової частини карально-охоронного механізму. Установлено, що Головне тюремне управління виникло та зміцнилось як орган виконавчої влади державного апарату царської Росії, основу діяльності якого становили організаційні функції стосовно налагодження діяльності з забезпечення одноманітних умов виконання кримінальних покарань на всій території імперії, у тому числі в Україні. Вивчено правові засади діяльності системи виконання кримінальних покарань за часів перебування при владі Тимчасового уряду, Української Центральної Ради, Гетьманату та Директорії. З часом, у радянський період існування, перебуваючи у підпорядкуванні НКВС, поєднавши у своїй компетенції правоохоронні та репресивно-каральні функції, система виконання покарань вийшла з фактичного підпорядкування органів влади та управління республіки й перетворилась на знаряддя вирішення соціально-політичних і економічних проблем в Україні шляхом беззастережних репресивних заходів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним проблемам запобігання кримінальним правопорушенням, що вчиняються молодіжними угрупованнями в Україні з урахуванням сучасного стану кримінального, кримінального процесуального законодавства та правоохоронної діяльності. Встановлено, що основними молодіжними угрупуваннями спрямованими на протиправні дії є неформальні, дії яких носять переважно хуліганський характер, який з часом проявляється у насильницьких агресивних протиправних діях. Під неформальними молодіжними групами насильницької спрямованості запропоновано розуміти антисоціальні стійкі структурні формування, до складуяких входить не менше 5 осіб віком від 14 до 35 років, пов’язаних єдиними інтересами та потребами, що мають власну субкультуру, різний ступінь групової криміногенності, що проявляється у вчинені кримінальних правопорушень насильницького характеру. Під агресією розуміється – цілеспрямована, деструктивна поведінка, яка виражається в певних діяннях, які мотивовані ворожістю та ненавистю до людей, суспільства і завдають шкоду життю, здоров’ю, честі та гідності, правам людини, викликають в неї психічнийдискомфорт (стан напруги, тривоги, страху та інші негативні емоції), за що передбачена кримінальна відповідальність.Розкрито зміст елементів кримінологічної характеристики кримінальних правопорушень, що вчиняються молодіжними угрупованнями з виокремленнямвідомостей про стан, структуру, динаміку й географію кримінально каранихдіянь цієї категорії, причини та умови, які сприяють їх учиненню, соціальнопсихологічні ознаки правопорушників (учасників молодіжних груп, злочинних організацій, банд, інших формувань) і потерпілих, а також показано зв’язок діяльності молодіжного угрупування зі ступенем агресивної поведінкової установки особи-злочинця, латентності та ефективністю вжитих заходів запобігання.З’ясовано (на основі аналізу статистичних показників за 2013–2021 рр.), що сучасна злочинність в Україні характеризується щорічним збільшенням кількості тяжких кримінальних правопорушень учинених у складі молодіжних груп і організацій, у тому числі шляхом застосування зброї та вибухових речовин, залучення до вчинення порушень громадського порядку молодіжних об’єднань, що загалом негативно впливає на суспільний розвиток в умовах збройної агресії, загострення внутрішньополітичної конфронтації таекономічної нестабільності.Констатовано, що політичні та соціально-економічні зміни, зниження рівня життя, втрата моральних орієнтацій, ослаблення функцій сім’ї, криміналізація суспільства наклала глибокий відбиток на поведінку молоді. До загальних (макрорівень) детермінантів злочинної поведінки членів молодіжних угруповань віднесені: стрімке розшарування суспільства на бідних і багатих та інший стратифікаційний розподіл суспільства на групи; загальне зниження керованості соціальними процесами; нестабільність економічної ситуації україні; зниження рівня життя; неспроможність сім’ї; недоліки державного та громадського устрою; деформація морально-психологічних установок членівнеформальних молодіжних груп; переважання корисливих, егоїстичноіндивідуальних, демонстративно-агресивних та насильницьких мотивів. До спеціальних (мікрорівень) – дисфункціональність сім’ї; соціальну дезадаптацію особи та інші відчуження від соціального середовища; вікові, психічні та інші особистісні особливості; готовність уникнути від вирішення життєвих проблем у світі алкоголю та наркотиків, що утворюють тимчасову ілюзорну стабільність; відсутність можливості реалізуватися у суспільно кориснійдіяльності; відчуття безцільності існування; відданість близьким; дистанціювання від успішних молодих людей; вплив асоціального середовища. Під особою яка вчиняє кримінальні правопорушення у складі молодіжних угруповань слід розуміти сукупність її соціально-демографічних, моральнопсихологічних, соціально-рольових та кримінально-правових ознак та властивостей, що виявляються в злочинній поведінці, детермінованій негативними ідеологічними. поглядами та агресією до оточуючих. Основними характерними рисами соціально-психологічного портрета особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення у складі молодіжних угруповань є: зневага досуспільно значущих інтересів та інтересів інших осіб; виражений егоїзм, підпорядкування поведінки інших осіб власним інтересам і бажанням; особлива зухвалість, жорстокість стосовно до потерпілих; підвищена конфліктність; низький загальноосвітній рівень цієї категорії осіб; внутрішня готовність до протиправних вчинків; високий відсоток осіб підліткового та молодіжного віку, які вчиняють вуличне насильство; досить високий рівень групової організації вуличних насильницьких злочинців.^UThe dissertation focuses on the theoretical and practical problems of preventing criminal offenses committed by youth groups in Ukraine, taking into account the current state of criminal, criminal procedural legislation and law enforcement activities.It has been established that the main youth groups aimed at illegal actions are informal ones, whose actions are mainly hooligan in nature, which over time manifests itself in violent, aggressive illegal actions. Informal youth groups with a violent orientation are proposed to be understood as antisocial stable structural formations, which include at least 5 people aged from 14 to 35, connected by common interests and needs, having their own subculture, varying degrees of group crime rates, manifested in the committed criminal offenses of a violent nature.Aggression is understood as purposeful, destructive behavior, which is expressed in certain actions, motivated by hostility and hatred towards people, society and causingdamage to life, health, honor and dignity, human rights, bringing about mental discomfort (a state of tension, anxiety, fear and other negative emotions), for whichcriminal liability is provided.The content of the elements of the criminological characteristics of criminal offenses committed by youth groups is disclosed, with information on the state, structure, dynamics and geography of criminally punishable acts of this category, the reasons and conditions that contribute to their commission, socio-psychological characteristics of offenders (members of youth groups, criminal organizations), gangs, other formations) and victims, and the connection between the activities of the youth group and the degree of aggressive behavioral attitude of the criminal, latency and effectiveness of the preventive measures taken is also shown.It has been found out (based on the analysis of statistical indicators in 2013–2021), that modern crime in Ukraine is characterized by an annual increase in the number of serious criminal offenses committed as part of youth groups and organizations, including the use of weapons and explosives, the involvement of youth associations in committing violations of public order, which in general negatively affects social development in conditions of armed aggression, aggravation of internal political confrontation and economic instability.It has been established that political and socio-economic changes, a decrease in the standard of living, the loss of moral orientations, the weakening of family functions, and the criminalization of society left a deep impression on the behavior of young people. General (macro-level) determinants of criminal behavior of members of youth groups include: rapid stratification of society into poor and rich and other stratification of society into groups; a general decrease in controllability of social processes; instability of the economic situation in the country; decrease in the standard of living; family failure; shortcomings of the state and public system; deformation of moral and psychological attitudes of members of informal youthgroups; predominance of self-serving, selfish-individual, demonstrative-aggressive and violent motives. Special (micro-level) determinants include dysfunctionality ofthe family; social maladaptation of a person and other alienation from the social environment; age, mental and other personal characteristics; willingness to avoidsolving life problems in the world of alcohol and drugs, which create a temporary illusory stability; lack of opportunity to be realized in socially useful activity; feelingof purposelessness of existence; devotion to loved ones; distancing from successful young people; the influence of antisocial environment.A person who commits criminal offenses as part of youth groups is understood as a set of his socio-demographic, moral-psychological, social-role and criminal-legalfeatures and properties, which are manifested in criminal behavior determined by negative ideological views and aggression towards others. The main characteristicfeatures of the socio-psychological portrait of a person who commits criminal offenses as part of youth groups are: contempt for socially significant interests and the interests of other people; expressed selfishness, subordination of the behavior of other people to one's own interests and desires; special audacity, cruelty towards thevictims; increased conflict; low general education level of this category of persons; internal readiness for illegal acts; a high percentage of adolescents and young adultswho commit street violence; a fairly high level of group organization of violent street criminals.

Висвітлено процес становлення та розвитку педагогічної науки, зокрема, однієї з її галузей - дошкільної педагогіки. На підставі аналізу архівних матеріалів, опублікованих джерел, психолого-педагогічних часописів і теоретичних розробок, узагальнено основні тенденції, обгрунтовано причини та необхідність розвитку дошкільних закладів (захоронок) різного підпорядкування на межі ХІХ - ХХ ст. Досліджено концепції відомих учених і практиків Я.Давіда й А.Шицувни - "наука про речі" та "психологічне вивчення дітей". Визначено та розкрито теоретико-методичні та організаційні засади навчально-виховного процесу в різних типах навчальних закладів, створених офіційними структурами (освітніми управліннями воєводств), благодійними та релігійними товариствами (у різних жіночих монастирях) та світськими особами. Розглянуто проблему підготовки дітей до школи за умов спеціально змодельованого процесу дошкільного виховання, що грунтується на використанні спадщини польської теорії та практики дошкільної педагогіки. На підставі проведених емпіричних досліджень вирішено наступні завдання: досліджено доцільність створених перших методів діагностування дітей; апробовано систему занять, спрямованих на підготовку дітей до школи; виявлено ефективність впливу експериментальних методик на визначення якостей дитини; розкрито особливості залежності розвитку дитини від взаємодії компонентів "вихователь - дитина - батьки". Запропоновано авторські розробки дидактичних матеріалів з урахуванням специфіки дошкільної освіти.

  Скачати повний текст

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розв'язанні важливого наукового завдання щодо поглиблення теоретичних і розроблення та обґрунтування методично-прикладних засад забезпечення кадрової безпеки у системі ризик-менеджменту надзвичайних ситуацій бізнес-структур.У першому розділі висвітлено: генезис поняття «ризик» та «управління ризиками», основні чинники формування системи ризик-менеджменту та її зміна під впливом різних факторів. Удосконалено ієрархічність кадрової безпеки в системі ризик-менеджменту бізнес-структур з зазначенням структурних компонентів, розподілу функцій, рівнів підпорядкування та визначення відповідальних.У другому розділі удосконалено визначення «надзвичайна ситуація» та її класифікаційних ознак «масштаб», «сфера виникнення», «характер впливу» та «характер наслідків». Удосконалено концептуальний підхід до формування кадрової безпеки як складової системи ризик-менеджменту бізнес-структур. Обґрунтовано необхідність створення кадрової безпеки в системі ризик-менеджменту надзвичайних ситуацій бізнес-структур. Розроблено концептуальні, методологічні основи та модель відповідної оцінки.У третьому розділі запропоновано концептуально-методичні засади кадрової безпеки в системі ризик-менеджменту надзвичайних ситуацій підприємницьких структур; розроблено алгоритм формування і забезпечення кадрової безпеки у системі ризик-менеджменту надзвичайних ситуацій; запропоновано інформаційно-аналітичне забезпечення, що удосконалене застосуванням методу PATTERN як інструменту кадрової безпеки; розроблено механізм державної підтримки формування кадрової безпеки у системі ризик-менеджменту бізнес-структур, який відрізняється балансуванням цілей сталого розвитку, глобальних змін та пріоритезації людського капіталу.^UThe scientific novelty of the obtained results is the solution of an important scientific task to deepen the theoretical development and substantiation of methodological and applied personnel security principles in the risk management system of emergencies of business structures.The first section highlights: the genesis of the concept of "risk" and "risk management", the main factors in the formation of the risk management system and its change under the influence of various factors. The hierarchy of personnel security in the risk management system of business structures has been improved, with structural components, distribution of functions, levels of subordination and determination of those responsible.The second section improves the definition of "emergency" and its classification features "scale", "scope", "nature of impact" and "nature of consequences". The conceptual approach to the formation of personnel security as a component of the risk management system of business structures has been improved. The necessity of creating personnel security in the risk management system of emergencies of business structures is substantiated. Conceptual, methodological bases and models of the corresponding estimation are developed.The third section offers conceptual and methodological principles of personnel security in the system of risk management of emergencies of business structures; the algorithm of formation and maintenance of personnel safety in the system of risk management of emergencies is developed; proposed information and analytical support, which was improved by using the PATTERN method as a tool for personnel security; a mechanism of state support for the formation of personnel security in the system of risk management of business structures, which is characterized by balancing the goals of sustainable development, global change and prioritization of human capital.

Проведено соціокультурний аналіз сучасної міфотворчості мусульманських еліт, що здійснюється в контексті соціальної дії. Розглянуто головні наукові підходи до вивчення даного феномена з часів античності (в межах різних шкіл і теорій міфу), а також концепції, в яких знайшли розкриття значущі моменти міфотворчості в контексті ісламської соціальної дійсності постколоніального періоду. Соціальну міфотворчість розглянуто як спосіб легітимації та збереження влади мусульманськими елітами за рахунок створення когнітивних і поведінкових стереотипів підпорядкування для подальшого утвердження у свідомості широких мас. З'ясовано умови, що сприяють активізації соціальної міфотворчості, й особливості її функціонування в ісламському середовищі. Охарактеризовано основні механізми соціальної мотивації народних мас ісламськими елітами. Для аналізу міфологічних текстів запропоновано принципову схему соціальної міфотворчості. Наведено періодизацію процесу модернізації в ісламському світі та його основні соціокультурні парадигми.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення важливої наукової проблеми теоретико-методологічного обґрунтування, методичних засад та практичних рекомендацій щодо процесу формування капіталу і капіталізації підприємств комунальної власності (КП). За результатами дослідження розроблено концепцію формування капіталу КП, що поєднує елементи теорії фінансів підприємств і фінансового менеджменту, теорії корпоративних фінансів з домінуванням агентського підходу, базується на сутнісно-функціональних особливостях КП, включає основні принципи, функції, методи і джерела формування капіталу. Сформовано методологічний підхід до обґрунтування системи критеріїв фінансування підприємств комунальної власності з місцевого бюджету, що ґрунтується на відповідній класифікації таких підприємств, їх типологічній матриці, систематизованих формах отримання бюджетних коштів підприємствами комунальної власності, враховує фактори впливу на формування капіталу КП. Визначено основні напрями фінансування підприємств комунальної власності, в основу чого покладено типологізацію їх ключових фінансових пріоритетів, довгострокове і оперативне цілепокладання, індикатори загальної стратегії розвитку територіальної громади у взаємозв’язку з її фінансово-бюджетною спроможністю. Визначено методологічні засади застосування процесно-орієнтованого підходу до формування капіталу КП, який здійснюється на рівні місцевого самоврядування та підприємства послідовно, включає типологізацію, ідентифікацію, визначення життєвого циклу, опис і регламентацію процесів.Удосконалено визначення поняття капіталізації підприємства комунальної власності, в основу якого покладені сутнісні характеристики трансформації і приросту вартості як цінності, дуальності природи, перерозподільчого характеру та інституційних обмежень. Поглиблено систему принципів формування капіталу підприємств комунальної власності, які відповідають дуальній природі такого підприємства, включають принципи грантового фінансування та складаються з універсальних і специфічних, які розподіляються на соціальні і корпоративні. Удосконалено класифікаційні ознаки до визначення факторів впливу на формування капіталу підприємств комунальної власності в Україні на основі систематизації провідних теорій корпоративних фінансів з виділенням факторів впливу на зовнішні і внутрішні джерела формування капіталу, що містять фактори, зумовлені формою власності та підпорядкуванням підприємств. Представлено підходи до фінансової діагностики КП, що побудовані на основі поєднання статичних та динамічних моделей. Запропоновано розширення складової діагностики формування власного капіталу, інформаційною базою якої є фінансова звітність, у тому числі звіт про виконання фінансового плану підприємства. Розроблено методичний підхід до формування системи ключових індикаторів результативності як складової життєвого циклу процесу формування капіталу КП, що має дворівневу структуру і включає відповідні показники, які вимірюються на рівні органу місцевого самоврядування та комунального підприємства.Дістало подальшого розвитку положення стосовно прийняття фінансових рішень щодо підприємств комунальної власності відповідно до фінансової та інституційної спроможності територіальної громади і фінансового стану підприємства, обґрунтовано етапи та складові процесу прийняття фінансових рішень на рівні територіальної громади і підприємства комунальної власності з визначенням стратегічних і оперативних завдань. Систематизовано форми фінансової підтримки підприємств комунальної власності, в основу яких покладено теоретичне та емпіричне підґрунтя зарубіжних досліджень фінансування таких підприємств. Сформовано методологічний підхід до обґрунтування системи критеріїв фінансування підприємств комунальної власності з місцевого бюджету, що ґрунтується на відповідній класифікації таких підприємств, їх типологічній матриці, формах отримання бюджетних коштів. Обґрунтовано механізм фінансового забезпечення КП як поєднання форм, методів та інструментів прямої та непрямої дії, Розроблено підходи до оцінки ефективності формування капіталу підприємств комунальної власності, в основу якого покладено гіпотезу щодо впливу бюджетної присутності та структури капіталу на фінансову ефективність таких підприємств. Поглиблено наукове обґрунтування застосування теорії агентських відносин щодо формування капіталу КП в системі місцевих фінансів, завдяки чому може бути досягнута раціональна структура капіталу підприємства комунальної власності та ефективне управління її формуванням.^UIn the dissertation, a theoretical synthesis and a novel solution to the important scientific problem of theoretical-methodological substantiation, methodological principles, and practical recommendations regarding the process of capital formation and capitalization of municipal enterprises (hereinafter referred to as MOE) have been accomplished. The research results have led to the development of a concept for the formation of municipal enterprise (MOE) capital, which integrates elements of enterprise finance theory and financial management, corporate finance theory dominated by an agency approach, and is based on the essential-functional features of MOEs. It includes the main principles, functions, methods, and sources of capital formation. A methodological approach to justifying the system of criteria for financing municipal enterprises from the local budget has been formulated. This approach is based on the classification of such enterprises, their typological matrix, systematic forms of receiving budgetary funds, and takes into account factors influencing MOE capital formation. The main directions of financing municipal enterprises have been identified, based on the typology of their key financial priorities, long-term and operational goal-setting, and indicators of the overall development strategy of the territorial community in relation to its financial and budgetary capacity. Methodological principles for applying a process-oriented approach to MOE capital formation have been determined at the level of local self-government and the enterprise, including typology, identification, determination of the life cycle, description, and regulation of processes.The definition of the concept of municipal enterprise capitalization has been refined, incorporating essential characteristics of transformation and value growth, duality of nature, redistributive character, and institutional constraints. The system of principles for forming the capital of municipa-ownedl enterprises has been deepened, corresponding to the dual nature of such enterprises, including grant financing principles that consist of universal and specific principles distributed between social and corporate aspects. Classification features for determining the factors influencing the formation of MOE capital in Ukraine have been improved based on the systematization of corporate finance leading theories, highlighting factors affecting external and internal sources of capital formation, conditioned by the form of ownership and subordination of enterprises. Approaches to the financial diagnostics of municipal-owned enterprises have been presented, based on the combination of static and dynamic models, suggesting an expansion of the diagnostic component of the formation of own capital, relying on financial reporting, including the report on the implementation of the enterprise's financial plan. A methodical approach to forming a system of key performance indicators has been developed as a component of the life cycle of the process of MOE capital formation, which has a two-level structure and includes corresponding indicators measured at the level of local self-government and municipal enterprise.Further development has been given to the positions regarding the adoption of financial decisions for municipal enterprises according to the financial and institutional capacity of the territorial community and the financial condition of the enterprise. The stages and components of the making financial decisions process at the level of the territorial community and municipal enterprise have been substantiated, with the definition of strategic and operational tasks. Forms of financial support for municipal-owned enterprises have been systematized, based on the theoretical and empirical foundation of foreign research on the financing of such enterprises. A methodological approach to justifying the system of criteria for municipal enterprises financing from the local budget has been formulated, based on the corresponding classification of such enterprises, their typological matrix, and forms of receiving budgetary funds. The mechanism of financial support for MOEs has been justified as a combination of forms, methods, and instruments of direct and indirect action.Approaches to evaluating the effectiveness of municipal-owned enterprise capital formation have been developed, based on the hypothesis regarding the impact of budgetary presence and capital structure on the financial efficiency of such enterprises. The scientific rationale for applying agency theory to the municipal-owned enterprise capital formation in the local finance system has been deepened. This allows achieving a rational capital structure of municipal-owned enterprises and efficient management of its formation.

Наведено комплексний теоретичний підхід, що дозволяє, аналізувати феномен імперії в декількох проекціях: глобальній площині (світ-системний аналіз), генеалогії (політична антропологія), інституціональної організації (структурно-функціональний аналіз), перспектив еволюції імперських типів (постструктуралістський та неомарксистський аналіз). Обгрунтовано нове визначення імперії як типу соціально-історичної організації систем універсального контролю, специфіка яких полягає в експансіоністських механізмах соціокультурної, військово-політичної й економічної інтеграції на підставі центр-периферійного підпорядкування різнорідних елементів. Запропоновано нову типологію імперій. Визначено, що головною функцією імперії є інтеграція соціокультурного розмаїття. Виокремлено інтеграційні форми та типи інтеграції головної функції імперії. Проведено "деконструювання" імперських типів і визначено напрямки еволюції імперій. Досліджено перспективи "відродження" імперських структур у XXI ст. Запропоновано варіанти майбутнього України в контексті глобалізаційних процесів.

  Скачати повний текст

Викладено теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації щодо вдосконалення організаційно-економічного та інформаційного забезпечення розвитку туристично-оздоровчого комплексу в регіонах України з метою підвищення ефективності використання туристично-рекреаційного потенціалу територій. Обгрунтовано необхідність розвитку туристично-оздоровчого комплексу як складової сфери послуг та подолання в теорії та практиці його трактування як непродуктивної праці. Узагальнено роль та місце туристично-оздоровчого комплексу в народному господарстві. Проведено класифікацію факторів, що його визначають, і з'ясовано їх специфіку, зокрема, потужний історико-культурний та археолого-архітектурний потенціали; водні та гірські ресурси, флору та фауну, бальнеологічні ресурси. Висвітлено можливість пріоритетного розвитку місць для міжнародного туризму. Розроблено пропозиції щодо удосконалення системи управління галуззю на регіональному рівні шляхом об'єднання діяльності курортів і оздоровчих закладів з туризмом, подальшим підпорядкуванням їх одному відомству в уряді України. Запропоновано шляхи впровадження методології маркетингових досліджень як основи планування функціонування та розвитку туристично-оздоровчого комплексу в цілому і туристичних підприємств зокрема, передусім, з метою створення туристичних продуктів і відповідного організаційного забезпечення для просування їх на вітчизняний та міжнародний ринки. Наведено пропозиції щодо удосконалення податкової системи, використання бюджетних коштів і перенесеня значного навантаження на приватний капітал для фінансування туристичної та суміжних галузей народного господарства.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі правового регулюваннятрудової діяльності фахівців льотного складу державної авіації України. Удисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науковогозавдання, яке полягає у тому, щоб з’ясувати сутність та особливостіправового регулювання трудової діяльності фахівців льотного складудержавної авіації України, а також спираючись на позитивний вітчизняний тазарубіжний досвід надати пропозиції та рекомендації щодо перспективнихнапрямів удосконалення загального та спеціального трудовогозаконодавства, норми якого спрямовані на регулювання суспільних відносину даній сфері.Обґрунтовано, що поняття «авіація» найбільш доцільно розглядати уширокому та вузькому розумінні. Так, відповідно до широкого підходу,вказаний термін слід тлумачити як галузь техніки та транспорту, якапов'язана із дослідженням, конструюванням, виробництвом,обслуговуванням та експлуатацією повітряних суден, до яких слід віднести:літаки, вертольоти, планери, дирижаблі та інші літальні апарати, а такожсистем наземного обслуговування, призначених для забезпечення безпеки таефективності авіаційного руху. У вузькому ж розумінні, авіація - цеконкретна галузь транспорту та технології, яка стосується експлуатації,управління та пілотуванням літаків та інших повітряних суден з метоюперевезення пасажирів, вантажів, виконання розвідувальних або військових3операцій, а також здійснення різних аерофотозйомок та наукових дослідженьв повітряному просторі.Акцентовано увагу на тому, що поняття «кадри» та «персонал» не єтотожними, адже останній термін є більш ширшим. Так, персонал охоплюєвсіх працівників та співробітників, які працюють в організації абопідприємстві, включаючи керівництво, адміністративний персонал,робітників, спеціалістів з різних галузей, технічний персонал і, звісно ж,кадри. В свою чергу кадри вказують на конкретну групу працівників, яківідповідають за управління персоналом, включаючи процеси найму,збереження, розвитку та управління робочою силою в організації.Доведено, що авіаційний персонал - це сукупність осіб, які маютьспеціальну теоретичну та практичну професійну підготовку, а такожвідповідне свідоцтво (сертифікат), та здійснюють трудову діяльність уцивільній або державній авіації, яка спрямована на льотну експлуатацію,випробування, технічне обслуговування повітряних суден, засобіваеронавігації, організацію повітряного руху та використання повітряногопростору, забезпечення безпеки польотів, а також виконання завдань у сферінаціональної безпеки. Виділено характерні ознаки авіаційного персоналу.З’ясовано, що авіаційний персонал в Україні найбільш доцільноподілити на три великі групи: 1) авіаційний персонал державної авіації, щовключає працівників, які виконують свої основні обов’язки в авіаційнихпідрозділах структур державного підпорядкування; 2) авіаційний персоналцивільної авіації, до якого належать особи, які виконують свої основніобов’язки в авіаційних підприємствах цивільних структур; 3) авіаційнийперсонал експериментальної авіації. До даної групи належать особи, яківиконують свої основні обов’язки в авіаційних структурах підприємств, наяких проводяться випробування або дослідно-конструкторські,експериментальні та науково-дослідні роботи.4Констатовано, що фахівці льотного складу державної авіації займаютьособливе та надважливе місце в системі авіаційного персоналу України.Наведено низку аргументів на підтвердження даної тези.Встановлено, що трудо-правовий статус фахівців льотного складудержавної авіації України представляє собою сукупність визначенихнормами загального та спеціального трудового законодавства суб’єктивнихправ та юридичних обов’язків, якими наділяється досліджувана категоріяпрацівників з метою визначення їх положення в системі державної авіації, атакож окреслення їх ролі та призначення в ній. Саме трудо-правовий статусхарактеризує практичну діяльність фахівців льотного складу, а відтакобумовлює специфіку регулювання окремих аспектів їх праці, зокрема: часуроботи, часу відпочинку, особливості зміни та припинення трудовихвідносин, тощо.Аргументовано, що трудова правосуб’єктність фахівців льотногоскладу державної авіації представляє собою визначену нормами загальногота спеціального трудового законодавства психофізіологічну таінтелектуальну можливість особи вступати у відповідні трудовіправовідносини.^UThe dissertation research is dedicated to the problem of legal regulation ofthe labor activities of aviation specialists in the State Aviation of Ukraine. Thedissertation provides a theoretical summary and a novel solution to the researchtask, which aims to clarify the essence and specifics of legal regulation of the laboractivities of aviation specialists in the State Aviation of Ukraine. Drawing upondomestic and international experience, the dissertation offers proposals andrecommendations for prospective directions in improving general and specificlabor legislation, the norms of which are designed to regulate social relations inthis field.It is argued that the concept of "aviation" is most appropriately considered inboth broad and narrow senses. According to the broad approach, this term shouldbe interpreted as the branch of technology and transportation related to theresearch, design, production, servicing, and operation of aircraft, includingairplanes, helicopters, gliders, airships, and other flying machines, as well as10ground support systems designed to ensure the safety and efficiency of aviationtraffic. In the narrow sense, aviation is a specific branch of transportation andtechnology concerning the operation, management, and piloting of aircraft andother airborne vessels for the purpose of passenger transportation, cargo transport,reconnaissance or military operations, as well as various aerial photography andscientific research in the airspace.The focus is deliberately placed on distinguishing between the concepts of'personnel' and 'staff,' as the latter term holds a more expansive connotation.Personnel encompasses the entire spectrum of personnel and workforce engagedwithin an organization or enterprise, encompassing managerial echelons,administrative personnel, laborers, specialists across diverse domains, technicalpersonnel, and, unquestionably, staff. In contrast, staff denotes a precise cohort ofprofessionals vested with the responsibility of overseeing personnel managementprocesses, including recruitment, retention, development, and the governance ofthe workforce within the organization.It is conclusively affirmed that aviation personnel comprises individualswith specialized theoretical and practical professional training, supplemented byrequisite certification or certificates, entrusted with the labor of civil or stateaviation. Their labor is purposefully oriented toward the aeronautical exploitation,the testing of aircraft, the technical maintenance of aerial vessels, air navigationinfrastructure, the orchestration of aerial traffic, the utilization of airspace, thesafeguarding of flight security, as well as the fulfillment of tasks pertinent tonational security. Discernible traits distinctive to aviation personnel aremeticulously discerned.It is elaborated that within the Ukrainian context, aviation personnel canmost suitably be bifurcated into three overarching classifications: 1) state aviationpersonnel, encompassing employees who execute their primary obligations withinaviation units under the jurisdiction of the state; 2) civil aviation personnel,embracing individuals who carry out their principal responsibilities within civil11aviation enterprises; 3) experimental aviation personnel, subsuming individualswho execute their primary duties within aviation entities engaged in trial,experimental, research, and design endeavors.It is underscored that practitioners of the aviation discipline within Ukraine'sstate aviation domain occupy a singular and imperative role within the tapestry ofthe country's aviation personnel. A litany of supporting arguments is presented tofortify this thesis.It is established that the labor law status of aviation specialists in the stateaviation of Ukraine represents a combination of subjective rights and legalobligations as defined by the norms of both general and specific labor legislation.These norms are conferred upon the examined category of workers with thepurpose of determining their position within the state aviation system and outliningtheir roles and responsibilities within it. The labor law status is instrumental incharacterizing the practical activities of aviation specialists, thus shaping thespecifics of regulating various aspects of their work, such as working hours, restperiods, changes, and terminations of employment relationships, among others.It is argued that the legal capacity for labor, as defined by the norms of bothgeneral and specific labor legislation, encapsulates an individual'spsychophysiological and intellectual ability to enter into relevant labor-relatedlegal relationships. Therefore, at its core, labor legal capacity is rooted in one'scapability to work, which is influenced by their physical and mental aptitudes.

Проведено соціально-філософський аналіз світоглядних орієнтацій особистості за умов трансформації пострадянського суспільства, визначено методологічні засади їх пізнання, а також розглянуто механізми формування та вплив процесів соціальної трансформації на характер світоглядних установок пострадянської людини. Визначено фактори та напрямки оптимізації світоглядних орієнтацій особи за умов сучасних реалій. Обгрунтовано ідею існування глибинного сутнісного зв'язку між особливостями світоглядних орієнтацій пострадянської людини та постмодерністським світобаченням. Зазначено, що однією з істотних характеристик світоглядних орієнтацій пострадянської людини є їх жорстка соціальна детермінованість, запрограмованість на досягнення соціальної мети, відсутність персональної автономії, підпорядкування високих духовних цінностей цінностям соціальним, неспроможність розмежувати соціальне і моральне. З'ясовано, що серед найбільш ефективних факторів та напрямків структурування і впорядкування світогляду пострадянської людини є формування та ствердження ідеології ненасильства як єдиного можливого засобу вирішення гострих соціальних проблем, толерантного ставлення до "інших", усвідомлення своєї відповідальності та її перерозподіл із соціальних інститутів на себе, пріоритетний розвиток освітньої галузі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано чисельність, розселення, соціально-правове становище державних селян напередодні реформ у другій половині XIX ст. в Лівобережній Україні, розглянуто питання переведення їх у підпорядкування загальним адміністративним органам. Переглянуто стереотипні оцінки, що склалися в історичній літературі стосовно змін у надільному землекористуванні діржавних селян у процесі їх проведення.

  Скачати повний текст

Досліджено роль виборів у процесі політичної трансформації пострадянських держав. Проблема вивчається крізь призму дослідницької гіпотези, що механізми проведення виборів впливають на характер відновлення державотворчих процесів, визначення політичного режиму, прийняття правових норм, які його репрезентують, становлення та підпорядкування системи влади у республіках колишнього СРСР, забезпечують різні тенденції змін у Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Росії, Туркменістані, Узбекистані, Україні. Зазначено, що на етапі перехідного періоду у даних державах класичні демократичні реформи поступаються гібридним, авторитарним і тоталітарним їх різновидам. Визначено напрями демократизації виборчих процесів у пострадянських країнах і показано способи наближення до консолідованої демократії через внесення змін щодо законодавства.

  Скачати повний текст

Розглянуто становлення та розвиток німецького етносу у контексті суспільно-політичних і соціально-економічних реалій, що склалися за умов радянської дійсності та незалежної держави. На базі вперше введених до наукового обігу розкрито вплив політичних змін часів українських національно-визвольних змагань на німецьку спільноту. Розглянуто становище німців за умов катаклізмів XX ст., а саме, світових війн, революції, голодоморів, політичного та економічного терору влади. Проаналізовано реальні наслідки їх громадського життя, зазначено, що національно-політичні пріоритети радянської держави спрямовувалися на приниження етнічної самоідентифікації та підпорядкування цілям радянського будівництва. Охарактеризовано суспільний і національний розвиток німецької спільноти у період Другої світової війни. У контексті розгортання опозиційності у радянському суспільстві другої половини XX си. Розкрито специфіку громадського протесту німців в Україні. Значну увагу приділено місцю та ролі німців у багатонаціональному середовищі незалежної України наприкінці XX - початку XXI ст. Проаналізовано діяльність громадських органів самоорганізації. Описано процес заснування німецькомовної преси в Україні. Розглянуто основні зміни у соціально-демографічному середовищі німецького етносу в Україні у XX - XXI ст. Виявлено загальні тенденції та пріоритети розвитку етнокультури, релігійної самосвідомості, показано їх роль у загальноукраїнському духовному просторі.

  Скачати повний текст

Удосконалено методологію аналітичного моделювання поведінки локальних радіоелектронних комплексів (РЕК) у вигляді дискретно-неперервних стохастичних систем (ДНСС) і методи розробки надійних моделей сіткових та ієрархічнх структур інформаційних мереж регіональних РЕК для ефективного розв'язання задач аналізу, евристичного синтезу й оптимізації структур та алгоритмів функціональної надійнісної поведінки на етапі системотехнічного проектування. Виявлено, що суттєвою перешкодою під час використання теорії марковських процесів для створення моделей структури та поведінки таких складних об'єктів проектування, як РЕК, є проблема розробки моделі у вигляді графа станів і переходів. Доведено, що використання логіко-імовірнісних методів для надійнісного аналізу сіткових та ієрархічних структур інфомраційних мереж РЕК обмежує проблема формування функції працездатності. Встановлено, що такі проблеми суттєво знижують можливість ефективного використання даних методів аналізу, евристичного синтезу й оптимізації для розв'язання задач системотехнічного проектування РЕК. Для вирішення першої проблеми запропоновано використовувати формалізовані методи побудови моделей структури та поведінки об'єктів проектування у вигляді графа станів і переходів, що грунтуються на базових подіях або блок-схемі алгоритму поведінки для їх аналізу як ДНСС марковського типу; метод трансформації моделі об'єкту проектування у вигляді графа станів і переходів для його аналізу як ДНСС немарковського типу; формалізований метод представлення структури та поведінки об'єкту проектування у вигляді логіко-імовірнісної моделі. мДля вирішення другої проблеми удосконалено методи аналізу структурної живучості інформаційних мереж регіональних РЕК з сітковою структурою та з несиметричною ієрархічною структурою складного підпорядкування, з використанням яких створено методи надійнісного синтезу та надійнісної оптимізації структур.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вивченню бріофлори та мохової рослинності міст обласного підпорядкування Лівобережного Придніпров'я, встановлення їхньої специфіки та проведення бріоіндикаційних досліджень. Встановлено, що бріофлора малих міст Лівобережного Придніпров'я налічує 108 видів та дві різновидності мохоподібних, які належать до двох відділів: Marchantiophyta, Bryophyta, п'яти класів, 17 порядків, 33 родини, 55 родів. Виявлено нові види мохоподібних в Прилуках та Ромнах (по 50), Лубнах та Миргороді (34 та 31 відповідно), Полтаві (29). Проаналізована екологічна, еколого-морфологічна та географічна структури досліджуваної урбобріофлори. Мохова рослинність урбоекосистем репрезентована епігейними, епіфітними, епілітними та епіксильними бріоугрупованнями, які належать до 9 класів, 12 порядків, 15 союзів, 3 підсоюзів, 25 асоціацій, 8 субасоціацій та 18 безрангових угруповань. Уперше для науки описано дві асоціації (Bryetum caespiticii – J. Hapon 2017, Tortuletum aestivii – J. Hapon 2017), та дві субасоціації. Уперше для України виявлені дві асоціації. Встановлено, що найбільш сприятливими для збереження мохової флори та рослинності є природно-заповідні об'єкти: Полтавський міський парк (м. Полтава), Березовий гай (м. Миргород), Жовтнева та Морозівська дачі (м. Лубни), урочища «Пивний ліс», «Огнівщина» (м. Ромни). За результатами розрахунку індексу чистоти повітря виявлено переважання та утворення великих осередків зони достатнього забруднення в центральній, густо забудованій чи індустріальній частині міст Полтави, Лубни та Прилуки, а також переважання за площею незабрудненої чи слабко забрудненої зон у містах Ромни та Миргород.^UThe dissertation is devoted to the study of bryoflora and moss vegetation of a number of towns of the Left Bank of Dnieper, the establishment of their specificity and the conduct bryoindication research. The bryoflora of small towns of the Left Bank Dnieper found to include 108 species and two species of mosses, which belong to two divisions: Marchantiophyta, and Bryophyta, as well as to five classes, 17 orders, 33 families, 55 genera. Of them 50 new species of mosses were found in both Pryluky and Romny towns (in each), 34 and 31 new 24 species were found in Lubny and Myrhorod towns, respectively, and 29 species were for the first time recorded for Poltava town. The predominance of heliosciophytes and heliophytes, xeromeso- and mesophytes, and epigean species is a feature of the ecological structure of the studied urban bryoflora. The predominance of forest species with insignificant participation of steppe ones has been established, which illustrates the zonal features of the studied urban bryoflora and bryoflora of the Forest-Steppe of Ukraine as a whole. It was found that the most represented in the bryoflora biomorphs are low turf (loose and dense - 43 species, 39.81%), carpet (thalamic, flat, arachnoids, vertical-branched: 30 species, 27.78%) and low cushions (seven species - 6.48%), which form the basis of bryoflora and which are characterized by squat, low forms of growth (only 80 species, 74.07%). The bryoflora of urban ecosystems has an nemoral-boreal character (nemoral species - 45 (41.67%) and boreal - 34 (31.48%). Arid element is represented by 19 species (17.59%), which are associated in their distribution with arid conditions in urboecosystems and infiltrations into the general vegetation of steppe areas and dry meadows. The species with circumpolar areas are the basis of urbobryoflora. The moss vegetation of urban ecosystems is represented by epigeic, epiphytic, epilithic and epixile bryogroups. It is represented by 9 classes, 12 orders, 15 unions, 3 sub-unions, 25 associations, 8 sub-associations and 18 rankless groups, their coenotic characteristics are given. Two associations (Bryetum caespiticii - J. Hapon 2017, Tortuletum aestivii - J. Hapon 2017), and two sub-associations: orthotrichetosum speciosi J. Hapon 2020 and amblystegietosum serpentis J. Hapon 2020 were described as new to science. Two associations were discovered for the first time for Ukraine. Urban ecosystems with their diversity of ecotopes for the growth of mosses, contribute to the enrichment of the bryoflora of a particular region, are a place of formation of both typical bryogroups and a place of preservation of rare and endangered species of bryophytes and bryogroups formed by them. It is established that in urban ecosystems the most favorable It is established that in urban ecosystems the most favorable for the preservation of moss flora and vegetation are Poltava City Park nature reserve (Poltava town), ‘Berezovy Hay' (Birch Grove) nature reserve (Myrhorod town), ‘Zhovtneva' and ‘Morozivska dacha' nature monuments (Lubny town), and ‘Beer Forest', ‘Ognivshchyna' tracts (Romny town). Within bryoindication studies with usage of the index of atmospheric purity (IAP) it is found that isotoxic bryoindication zones of moderately polluted air are predominate and often forming entire areas in the centre / industrial / densely building areas of Poltava, Lubny and Pryluky towns while isotoxic zones with slightly polluted or unpolluted air are predominant or more widely distributed in smaller Romny and Myrhorod towns.

Вперше на території міста обласного підпорядкування (Стаханов на Луганщині) вивчено розповсюдженість повної втрати коронки зубів у населення, проаналізовано стан ортопедичної допомоги таким хворим і якість протезування штифтовими конструкціями. Визначено динаміку мікротвердості кореневого дентину зубів після ендонтичного лікування залежно від терміну його проведення. Встановлено, що методи препарування кореневого дентину (ручними інструментами або вібраційною звуковою системою) вірогідно не змінюють показники його мікротвердості. Вперше визначено показники електроопору різних ділянок кореневого дентину за різних видів ендодонтичної обробки й електроопору кореневих пломбувальних матеріалів. Розроблено прилад і спосіб підготовки кореня зуба до кріплення штифтової конструкції, який грунтується на постійному вимірі електроопору кореневого дентину. Вперше встановлено, що застосування підготовки кореня зуба з виміром електроопору кореневого дентину сприяє підвищенню ефективності протезування хворих з повним дефектом коронки зубів штифтовими конструкціями.

  Скачати повний текст

Висвітлено хронологію, напрямки та виявлено періоди міграцій ногайців у XVIII ст. З'ясовано територію розселення причорноморських ногайців. Вивчено процес формування та функції адміністрації Кримського ханства у ногайських ордах. Проаналізовано зміст трансформацій у традиційній економіці ногайців XVIII ст. Досліджено проведення підпорядкування причорноморських ногайців російським урядом і суть соціально-економічних процесів у середовищі причорноморських ногайців наприкінці XVIII - початку XIX ст.

  Скачати повний текст

Визначено поняття правового закону, його суть, зміст та юридичні ознаки. Сформульовано принципи правового закону. Наголошено на особливому соціальному значенні нормативності правового закону, як регулюючої системи, за допомогою якої може бути досягнуто постійне відтворення у суспільному житті загальнолюдських цінностей та ідей. Сформульовано мету правового закону, яка полягає в реалізації об'єктивності права в суб'єктивну форму його вираження, адекватну суверенній волі всього народу та науково обгрунтованим началам. В контексті вимог Конституції України акцентовано увагу на взаємовпливі правового закону та держави, необхідності реалізації дії принципу верховенства права через підпорядкування держави положенням Конституції та правовим законам України. Запропоновано ієрархію правових законів за ознаками фундаментальності норм, ступенем розкриття конституційних принципів, повноти волевиявлення народу, особливості процедури прийняття та приналежності до національної системи законодавства.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу історіографічних джерел з'ясовано суспільно-політичні передумови створення польського цивільного підпілля та військових формувань на початковому етапі окупації країни. Досліджено процес розбудови їх організаційно-територіальної структури, основні завдання та напрямки збройної боротьби. Проаналізовано діяльність військових організацій національно-визвольного характеру та прокомуністичних формувань. Розкрито процес підпорядкування військових підпільних структур еміграційному уряду Польщі та його збройним формуванням протягом 1940 - 1942 рр.

  Скачати повний текст

Вперше проведено монографічне дослідження теоретичних і практичних проблем управлінських відносин між органами виконавчої влади в Україні. Розкрито зміст управлінських відносин у системі органів виконавчої влади, розглянуто його прояв у різних видах управлінських відносин та формах взаємозв'язків у цих відносинах. На підставі аналізу компетенційних (статусних) нормативно-правових актів розглянуто особливості основних видів управлінських відносин - субординаційних і координаційних, обгрунтовано доцільність виокремлення нового відносно самостійного виду - реординаційних відносин. Проаналізовано існуючі форми взаємозв'язків в управлінських відносинах - підпорядкування, підзвітність і підконтрольність. Обгрунтовано можливі шляхи удосконалення правового регулювання управлінських відносин у системі органів виконавчої влади, зокрема: нормативне закріплення підпорядкування та законодавче регулювання реординаційних повноважень органів виконавчої влади. Розроблено пропозиції щодо удосконалення законодавства про управлінські відносини в системі органів виконавчої влади.

  Скачати повний текст