На підставі комплексного аналізу історичних матеріалів та літературних джерел визначено основні етапи, методи та засоби здійснення колективізації сільського господарства на західних землях України в 1944 - 1964 рр. Досліджено особливості реалізації кадрової політики в аграрном секторі економіки та особливості його ідеологічного забезпечення. Проаналізовано специфіку структурної перебудови господарського механізму в регіоні та визначено ефективність його функціонування. Охарактеризовано соціально-побутові умови в сільській місцевості в даний історичний період. Досліджено вплив суспільно-політичних і соціально-економічних чинників на реалізацію державної аграрної політики, зокрема таких факторів, як революційні перетворення в традиційно усталеній системі господарювання в регіоні та збройне протистояння підпілля ОУН, УПА й органів партійно-радянської влади.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення джерел і літератури проаналізовано аграрну політику російського царату на Правобережній Україні у 1793 - 1861 рр. Відзначено, що після приєднання краю царський уряд ужив заходів щодо збільшення у регіоні російського землеволодіння. З цією метою значні земельні площі були передані наближеним до царського двору російським чиновникам. Основними шляхами зменшення шляхетського землеволодіння у краї у даний період були секвестр, конфіскація та викуп землі казною. Аграрна політика царату щодо католицької, уніатської та православної церков на Правобережжі полягала у зменшенні католицького, ліквідації уніатського та збільшенні православного землеволодіння та землекористування. Політика російського уряду щодо селянського землекористування на Правобережній Україні у зазначений період мала, як правило, протекціоністський характер. Царат намагався використати становище селян у боротьбі проти польських поміщиків. З цією метою у 1848 р. у краї проводилась інвентарна реформа. Однак вона не здійснила значного полегшення стану селян та не зумовила суттєвих змін у селянському землекористуванні.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни в аграрних відносинах в Криму під час першого та другого встановлення радянської влади (січень - червень 1919 року), земельні відносини на завершальному етапі громадянської війни. Проаналізовано аграрні відносини у Кримській АРСР 1920 - 1926 рр., проведення аграрних перетворень на засадах радянського аграрного законодавства, міжселищне закріплення земель за користувачами, внутрішнє землевпорядкування, вплив аграрних відносин на селянське господарство і сільськогосподарське виробництво. Вивчено основні форми землекористування - общинне, ділянково-черезсмужне, колективне, землі безпосереднього державного володіння, радгоспне та допоміжні форми землекористування - в процесі оренди землі, переселення та розселення, спецпризначення та спецвикористання.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне оцінювання агроекологічного стану грунтового покриву області за показниками екологічної стійкості, рівня родючості та санітарно-гігієнічного стану, яка дозволяє стверджувати, що орні землі відповідають категорії обмежено придатних із коливанням інтегрованого показника в таких межах: у поліських районах - 0,47 - 0,60, лісостепових - 0,40 - 0,52, та узагальнено результати наукової роботи Рівненського центру "Облдержродючість" за 1965 - 2010 рр. щодо динаміки агро- та фізико-хімічних показників грунтів. Установлено динаміку показників агрох- та фізико-хімічних властивостей грунтового покриву області, яка відзначається трьома періодами: зростання - упродовж 1965 - 1990 рр.; стабілізації - 1991 - 1995 рр.; зниження - 1996 - 2010 рр., та ефективність місцевих вапнякових матеріалів як засобу покращання агроекологічного стану фунтового покриву. Одержано трендові моделі щодо балансу макроелементів, динаміки агрохімічних, фізико-хімічних показників протягом 1965 - 2010 рр. Вдосконалено методику моніторингу афоекологічного стану грунтового покриву, яка дозволяє використовувати GPS-прилади для відбору грунтових зразків у визначених місцях у ході обстеження за черговими турами.

  Скачати повний текст

У дослідженні подано визначення земель оборони - це землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Визначено зміст земельних відносин через виокремлення їх складових: відносин у сфері управління земельним фондом та відносин у сфері раціонального використання та охорони земель оборони, їх місце та роль в структурі суспільних відносин. Досліджено механізм адміністративного регулювання режиму земель оборони, охарактеризовано адміністративно-правові засоби охорони земельних відносин. Проаналізовано сутність і підстави адміністративної віджповідальності за порушення у сфері земельних відносин, виділено види таких адміністративних проступків, визначено особливості адміністративної відповідальності за порушення щодо використання земель оборони. Охарактеризовано ступінь захищеності законодавством про адміністративну відповідальність даних земельних відносин та сформульовано конкретні пропозиції щодо його удосконалення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено кількісні взаємозв'язки між геометричними параметрами зануреної струминної оболонки та частотою генерованого акустичного сигналу, амплітудно-частотними характеристиками струминних гідродинамічних випромінювачів (ГДВ), спектром генерованого звуку; між швидкістю потоку та рівнем і частотою генерованого акустичного сигналу, яка суттєво знижується зі зростанням швидкості; між гідростатичним тиском у рідині, її властивостями, рівнем і частотою цього сигналу, які суттєво зростають з підвищенням тиску за оптимальної швидкості струменя на виході сопла; між геометричними параметрами, властивостями двофазного середовища, швидкістю струменя та частотою пульсації квантуючої області між соплом і перешкодою струминного ГДВ. Запропоновано акустичну модель коливань струминної оболонки ГДВ та розв'язано межову задачу про випромінювання звукових хвиль цією оболонкою. Одержано вираз для залежності частоти пульсацій кавітуючої області від її геометричних параметрів, властивостей двофазного середовища та швидкості потоку рідини струминної оболонки. Для дослідження струминних ГДВ застосовано математичну модель коливань занурених струминних оболонок. Одержано аналітичні залежності для здійснення розрахунків, а саме: частоти основної (нижчої) гармоніки генерованого звуку для двох типів розглянутих джерел звуку; амплітудно-частотних характеристик струминних ГДВ прямо- та протиточного типу; спектра сигналу, генерованого зануреними кільцевими струменями. Розроблено новий спосіб визначення міцності рідини на розрив шляхом виміру частоти нижчої гармоніки генерованого звуку та гідростатичного тиску у робочій ємності. Проведено експериментальні дослідження акустичних характеристик струминних ГДВ з розвинутою кавітацією, зокрема за умов високого гідростатичного тиску у різних робочих рідинах, а також ерозійної активності ближнього поля струминних ГДВ за надмірного статичного тиску. Виявлено кореляцію між нелінійним згасанням негармонійних акустичних імпульсів і ерозійною активністю у ближньому полі цих джерел звуку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Системно проаналізовано проблему розробки систем управління, заснованих на явищах параметричного резонансу та дослідження генерації магнітного поля, які мають місце у рідких ядрах планет завдяки механізму припливного гальмування. Використано математичні методи асимптотичного аналізу в теорії коливань та магнітогідродинаміці. Запропоновано новий високоефективний метод резонансної динамічної стабілізації рівноваги в околі максимуму потенціальної енергії. Його рекомендовано для стабілізації жолобкових плазмових нестійкостей та інших збурень. Розглянуто узагальнений підхід до управління параметричними резонансними процесами в коливальних системах з багатьма ступенями вільності. Запропоновано метод селективного управління дрейфом заряджених частинок у замагніченій плазмі та керованого переносу енергії в термодинамічних системах. Побудовано математичні моделі кінематичного гідромагнітного динамо для плоскої течії Куетта та для диференціального обертання сферичного рідкого ядра Землі. Оцінено порогові величини магнітного числа Рейнольдса з урахуванням непровідності обмежувальних оболонок. Наведено епюри магнітних полів і струмів. Одержані результати підтверджують гіпотезу припливного механізму енергетичного приводу планетарного динамо.

  Скачати повний текст

Розроблено аналітико-числову методику розрахунку термопружного стану термочутливих тіл простої геометричної форми, обмежених координатними поверхнями або їх фрагментами, за умов конвективно-променевого теплообміну через обмежувальні поверхні з навколишнім середовищем та одночасної дії силових навантажень. Запропоновано нову методику визначення температурного поля непрозорої пластинчастої оболонки за умов променевого теплообміну з іншою оболонкою. Доведено, що сформульовані на базі побудованих математичних моделей крайові задачі для розрахунку температурних полів є нелінійними, а для визначення напружено-деформованого стану - крайовими для системи диференціальних рівнянь з частинними похідними зі змінними коефіцієнтами. На базі запропонованих моделей і методів досліджено термопружний стан термочутливого шару, суцільної та порожнистої куль, простору зі сферичною порожниною, пластини. Побудовано розв'язки задач променево-кондуктивного теплообміну для циліндричної та призматичної оболонок. Досліджено вплив термочутливості матеріалу тіл і наявності силових навантажень на їх поверхнях на характер і величину розподілу температури та компонент напружено-деформованого стану.

  Скачати повний текст

Розроблено аналітично-числову методику визначення просторового напружено-деформованого стану товстих неоднорідних вісесиметричних сферичних оболонок. З застосуванням узагальненого методу скінченних інтегральних перетворень досліджено питання зниження вимірності вихідних задач теорії пружності неоднорідного тіла для сферичних оболонок. Редуковані одновимірні задачі теорії пружності числово розв'язано за допомогою методу дискретної ортогоналізації С.К.Годунова. Алгоритм дискретної ортогоналізації реалізовано у межах програмного комплексу "Інтеграл". Достовірність розв'язків аналітично-числової методики доведено шляхом порівняння їх з результатами експериментальних досліджень, а також з результатами, одержаними за використання методу скінченних елементів. Розв'язано практичні задачі про моделювання механіки зміцнення сферичного меніска, про вплив додаткових стискувальних напружень на міцність меніска, напружено-деформований стан оболонки з несиметричним навантаженням.

  Скачати повний текст

Визначено особливості розвитку компонентів сигморектального сегмента у плодовому та ранньому неонатальному періодах онтогенезу, залежність топографоанатомічних взаємозв'язків між компонентами сигморектального сегмента як передумови виникнення природжених вад. Розглянуто типові анатомічні ознаки сигморектального сегмента в перинатальному періоді, варіантів його проекції стосовно серединної площини, гістоструктурної організації та хронологічної послідовності його топографоанатомічних взаємовідношень із суміжними органами та структурами живота у динаміці перинатального періоду. Типовими макроскопічними ознаками сигморектального сегмента в перинатальному періоді є наявність звуження кишкової трубки в місці переходу сигмоподібної ободової кишки у пряму; відсутність випинів і жирових привісків у межах сигморектального сегмента; зміна стрічок сигмоподібної ободової кишки на суцільний поздовжній м'язовий шар прямої кишки; переважання діаметрів очеревинного відділу прямої кишки та дистального відділу сигмоподібної ободової кишки над діаметром сигморектального переходу; наявність поперечної півкільцевої складки слизової оболонки. У динаміці перинатального періоду відбувається зміна кута між поздовжніми осями дистального відділу сигмоподібної ободової кишки та очеревинного відділу прямої кишки від тупого до гострого.

  Скачати повний текст

Наведено нові дані стосовно закономірностей організації кровоносного русла нирок людини, з'ясовано особливості синтопічних відношень його певних ланок до паренхіматозних структур. Одержано відомості щодо специфіки структурної організації гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини нирок. Наведено відомості щодо специфіки структурної організації гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини нирок. Уперше наведено експериментально-морфологічне обгрунтування розвитку пієловенозного рефлюксу у разі гідронефротичної трансформації. Увагу приділено венозному руслу нирок, що за ємнісними можливостями переважає артеріальне. На відміну від артеріального воно влаштовано на основі повсюдного анастомозування. Установлено, що міжчастинкові артерії та вени, проходячи через форнікальні зони, розташовуються так, що тільки вени безпосередньо прилягають до стінки малих чашок, зростаючись з нею адвентиціальною оболонкою, в результаті цього порожнина малих чашок відділена від венозного просвіту тонкою тканинною перегородкою. Відзначено, що за умов зростання гідростатичного тиску у сечовивідних шляхах даний тканинний бар'єр є найслабшим місцем. Уперше даний пієловенозний рефлюкс відтворений експериментально шляхом ін'єкції пластичної маси у сечовивідні шляхи в режимі підвищеного перфузійного тиску. Відзначено, що пріоритетними доцільно використовувати дані щодо будови гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини, що складаєтья з безлічі артеріоловенулярних петель, що мають довгу шпилькоподібну форму. Вперше візуалізовано спіралеподібні сплетення кровоносних капілярів навколо збірних трубок.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості анемічного синдрому у разі неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона, його взаємозв'язок з перебігом основного захворювання, активністю запального процесу та показниками обміну заліза. Установлено залежність морфологічних змін слизової оболонки товстої кишки від показників гемопоезу. Визначено імунологічну реактивість хворих на запальні захворювання кишечника залежно від патогенетичного варіанта анемії. Установлено, що якість життя хворих знижується пропорційно зростанню ступеня тяжкості хвороби, зумовлюється частими та болючими випорожненнями, наявністю анемії та позакишкових проявів. Запропоновано диференційований підхід до лікування анемічного синдрому залежно від характеру анемії й особливостей клінічного перебігу захворювання з використанням фолієвої кислоти, препаратів заліза й еритропотину-<$Ealpha>.

  Скачати повний текст

Підведено підсумки багаторічної роботи у центральній частині Українського щита, де виконані детальні дослідження теплового потоку. Виявлено ланцюжок аномалій, який проінтерпретовано, побудовані приповерхнева (0-6 км) та глибини (0-90 км) моделі кори та верхніх шарів мантії. Ці моделі були порівняні із існуючими даними сейсмології, гравіметрії, магнітометрії, ізотопії гелію та новітніх і сучасних рухів поверхні Землі. На основі цих робіт було висловлено гіпотезу про ендогенний режим Кіровоградського блоку - початкову стадію тектоно-магматичного процесу. Для підтвердження гіпотези проведено порівняння потужності кори у Кіровоградській зоні активізації та у найближчому визнаному рифті - Дніпровсько-Донецькій западині.

  Скачати повний текст

Уперше проведено імунохімічний аналіз двох українських штамів PVM U1 і PVM U7 за допомогою моноклональних антитіл. Локалізовано антигенні детермінанти, які специфічно розпізнаються MKA M6D5 і M9G1 на поліпептидних ланцюгах білків оболонки PVM U1 І PVM U7, та установлено розташування антигенних детермінант, що взаємодіть з MKA M4C1, M6D5 і M9G1, відносно одна одної. Показано, що N-кінцева ділянка білків оболонки (БО) PVM експонована на поверхню білкової субодиниці та вірусної частки. Шляхом модифікації пептидів цитраконовим ангідридом визначено внесок бокової групи лізину у взаємодію антигенних детермінант з відповідними антитілами. Здійснено аналіз синтетичних аналогів пептидів, що розпізнаються MKA M6D5 і M9G1, та установлено внесок негативно заряджених залишків амінокислот у формування комплексу антиген-антитіло. На підстві результатів аналізу та порівняння первинних і вторинних структур БО карлавірусів виявлено особливості, властиві лише їм, а також ряд спільних ознак в організації капсидних білків вірусів зі спиральним типом капсиду. Уперше запропоновано загальну схему вторинної структури БО карлавірусів.

  Скачати повний текст

Уперше в українському та зарубіжному літературознавстві здійснено архетипове порівняльно-типологічне дослідження романістики Ф.С.Фіцджеральда та В.Домонтовича. Виявлено специфіку функціонування у текстах романів американського та українського письменників архетипового шару як цілісної системи, що великою мірою визначає характер текстів. На базі теоретико-методологічної концепції текстуального аналізу, що грунтується на теоріях К.-Г.Юнга, Г.Башляра, М.Еліадзе, Н.Фрая, Дж.Кембелла, К.-П.Естес, Р.Жірара, Л.Фідлера, Є.Мелетинського, В.Топорова, М.Євзліна, С.Пригодія, Н.Зборовської, виведено типологію архетипів першостихій (архетипу Землі, і, зокрема, архетипів Матері-Землі, Каміння, Скелі, Домівки, Лабіринту, Вогню, Води), першообразів несвідомого (базових архетипів Матері, Анімусу й Аніми), демонічної міфологеми жінки-відьми, централізуючого архетипу Самості у його пов'язаності з архетипом Провідника та міфологемою героїчних пошуків, а також архетипових рис комплексу Homo Ludens у долях більшості героїв. Розкрито імплікацію тих культурологічних, національно та індивідуально маркованих чинників, що визначають характер архетипового шару романів Ф.С.Фіцджеральда та В.Домонтовича.

  Скачати повний текст

Проаналізовано архетипний шар поетики В. Вітмена та Б.-І. Антонича в межах архетипології першостихій (землі, вогню, води, повітря), першообразів колективного підсвідомого і з погляду архетипіки Самотності, Мандрівника, Бога, співця-пророка, пошуків сенсу людського буття. Виявлено ряд типологічних збігів і розбіжностей у відображенні архетипних знаків космологічності, космогонічності та міфосимволіки часопростору в художньому світі американського й українського поетів. Розкрито специфіку поєднання язичницьких і християнських архетипів у творчості В. Вітмена та Б.-І. Антонича.

  Скачати повний текст

Досліджено головні структурно-планувальні елементи міст Київської Русі - городів, на прикладі Перемишля, Галича, Звенигорода, Теребовлі, Львова. Обгрунтовано використання поняття "стольний город" у дослідженнях з історії архітектури України. Запропоновано модель функціонально-просторової організації стольного города XI - XIII ст. Зазначено, що моделювання дало змогу виявити принципи функціональної організації даних городів і критерії впливу на їх розвиток. Визначено методи розпланування визначних архітектурних ансамблів і комплексів на території стольних городів Галицької землі, характерні риси їх функціональної, планувальної та просторової структури. На основі комплексного аналізу функціонально-просторової організації та архітектурно-планувальної структури виявлено основні епати та особливості розвитку їх архітектурно-просторової організації з ХІ до кінця ХІІІ ст.

  Скачати повний текст

Вивчено увеїт, зумовлений бабезіозом у собак. З'ясовано, що бабезіозний увеїт собак виникає у східноєвропейських вівчарок (27,8 %) і, рідко, у безпородних собак (16,7 %), найчастіше - собак після 12-місячного віку (58,8 %), вірогідно зумовленому посиленням сенсибілізації з віком. У разі слабкого прояву запалення війкового тіла виявлено міоз, світлобоязнь, сльозотечу та незначні зміни райдужки та рогівки, преципітати у передній камері ока, за тяжкого ступеня циліарного запалення має місце перикорнеальна ін'єкція судин, гіфема, сильний біль у ділянці війкового тіла, фібрин у передній камері ока, задні синехії, глаукома. Вміст у крові еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, показників лейкограми, вміст білка, його фракцій, білірубіну, АСТ і АЛТ, сечовини, креатиніну та бабезіозу, неускладненого увеїтом, ідентичні таким показникам ускладненого увеїтом бабезіозу, що доводить патогенетичну роль інших чинників у виникненні запалення війкового тіла. Відзначено, що кількість лейкоцитів, T- і B-лімфоцитів, T-хелперів, T-супресорів, показник імунорегуляторного індексу, вміст IgG, M у разі бабезіозу, ускладненого увеїтом, більші у порівнянні з цими показникамии за умов базіозу, неускладненого увеїтом, що зумовлює патогенетичну роль імунологічних порушень у виникненні запалення війкового тіла. Відзначено, що лікування бабезіозного увеїту раціональне у разі застосування на тлі базіозної терапії мідріатів (найчастіше 1 %-й розчину атропіну), нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема, диклофенаку за дози 0,5 мг/кг маси тіла, а також тималіну (як імуномодулятора та стимулятора фагоцитозу) за дози 5 - 20 мг/ кг маси тіла тварин залежно від тяжкості перебігу запалення судинної оболонки очного яблука.

  Скачати повний текст