Досліджено вплив основних медіаторних систем організму на манозомісні мембранні структури (МММС) лейкоцитів. Розглянуто дію синтетичного антиоксиданту мексидолу та інсуліну, як ростового фактора, на експресію МММС лейкоцитів. Встановлено, що лімфоцити та поліморфноядерні лейкоцити реагують на дію інсуліну посиленням експресії їх МММС. Доведено, що за умов зміни медіаторних систем організму за експериментальних патологій (гострий стрес, інтоксикація тетрахлорметаном, фенілгідразинова анемія, аутоімунний нефрит) органні пептидні комплекси та пептидні фрагменти гемоглобіну регулюють функціональний стан клітин імунної системи.

  Скачати повний текст

На підставі ультразвукового моніторингу інфекційного запального процесу визначено доплерографічні маркери запальної тканинної деструкції та гнійного розплавлення ниркової паренхіми від помірного збіднення до відсутності судинного малюнку. Виявлено періфокальне посилення кровотоку під час формування піогенної капсули. Доведено, що гострий фокальний бактеріальний нефрит, гострий мультифокальний бактеріальний нефрит і абсцес нирки є послідовними етапами розвитку єдиного інфекційно-запального процесу. Визначено доплерографічні маркери неопластичного судиноутворення, а саме: дефект дифузійного судинного малюнку паренхіми нирки у вигляді "озер" і "калюжок", "обривання" та розсування судин інтактної ниркової паренхіми, наявність множинних дезорганізованих сигналів кровотоку всередині об'ємного утворення, низький індекс резистентності судин утворення. Установлено, що прогресування інфекційного запального процесу супроводжується зменшенням хвилинного об'єму ниркового кровотоку та підвищенням індексу резистентності ниркової артерії, а онкогенез нирки - збільшенням хвилинного об'єму ниркового кровотоку та зниженням цього індексу.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику уражень нирок і легенів у хворих на ревматоїдний артрит завдяки використанню міжфазної тензіореометрії сечі і конденсату вологи видихуваного повітря. Визначено окремі чинники, які впливають на частоту і перебіг ревматоїдного гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, амілоїдозу нирок, плевриту, дифузного інтерстиціального фіброзу, фіброзувального альвеоліту, ревматоїдних легеневих вузликів. Проаналізовано стан легеневого сурфактанту у тварин з експериментальним ад'ювантним артритом. За допомогою фізико-хімічних методів дослідження патологія нирок і легенів діагностується в 4,2 і 4,7 разів частіше, ніж під час загальновизнаного обстеження, а ефективність терапії нефропатії і пневмопатії залежить від початкових фізико-хімічних властивостей сечі і вологи видихуваного повітря. Глюкокортикоїдні гормони позитивно впливають на біофізичний стан сечі, а системна ензимотерапія - на параметри видихуваного повітря.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності діагностичних та лікувально-профілактичних заходів за гострого голомерулонефриту з нефритичним синдромом (ГГННС) у дітей на основі вивчення клінічних та морфологічних особливостей захворювання та чинників, що впливають на характер його перебігу. Встановлено частоту функціональних та структурних змін у тубулярному апараті, показано їх патогенетичну роль за ГГННС. За даними черзшкірної біопсії нирки встановлено морфлогічні типи гломерулонефриту (мезангіопроліферативний, ендокапілярний проліферативний, мезангіокапілярний), продемонстровано патоморфоз ГГННС. З урахуванням клініко-морфологічних зіставлень репрезентовано клінічні еквіваленти морфологічних змін ниркових структур. Уточнено патогенез розвитку тубуло-інтерстиційного компоненту. Визначено параметри прогнозування перебігу ГГННС у дитячому віці, створено математичну модель хронізації захворювання. На підставі комплексної оцінки клінічних, функціональних та морфологічних характеристик ГГННС обгрунтовано та розроблено нову терапевтичну тактику, що передбачає обмеження терміну використання антибіотиків, застосування антагоністів кальцію, дифернційоване призначення низькомолекулярних гепаринів, санацію вогнищ хронічної інфекцій, а також вилучення лікарських препаратів у період зворотного розвитку захворювання. Показано ефективність розроблених лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Уперше в дітей з хронічними гломерулонефритом, пієлонефритом і тубулоінтерстиціальним нефритом виявлено взаємозв'язок змін тубулоінтерстиціальної тканини, активності та стадії захворювань з концентраційною та фільтраційною функціями. Установлено провідну роль змін тубулоінтерстиціальної тканини у прогресуванні хронічного гломерилонефриту та патогенетичне значення несприятливих (клінічного і/або морфологічного) типів захворювання стосовно тубулоінтерстиціального ушкодження. У дітей з хронічним пієлонефритом і хронічним тубулоінтерстиціальним нефритом визначено несприятливі фактори (часте рецидивування, персистенція сечового синдрому, і зокрема протеїнурії 0,5 - 1 г/доб), що сприяють прогресуванню тубулоінтерстиціальних змін. Обгрунтовано доцільність визначення рівнів прозапальних і протективного цитокінів, просклеротичного фактора росту, сумарних метаболітів оксиду азоту в сироватці крові та сечі дітей з хронічними захворюваннями нирок з метою з'ясування ступеня тубулоінтерстиціального ушкодження без проведення біопсії нирок. Визначено критерії діагностики ступеня тубулоінтерстиціальних змін у хворих на хронічний гломерулонфрит.

  Скачати повний текст

Досліджено патогенез тубуло-інтерстиційного синдрому як основу розвитку хронічного та швидко-інтерстиційного патологічного процесу у кірковій, мозковій речовині та сосочку нирок за умов хронічного нефриту Мазугі. Доведено, що активація сукцинатдегідрогенази в дистальному відділі нейрону за хронічного нефриту Мазугі супроводжується адекватною тенденцією до зростання транспорту іонів натрію в цьому відділі ниркових канальців. За умов формування тубуло-інтерстиційного синдрому біохімічно обгрунтовано розвиток вторинної деструкції сполучної тканини, що підтверджено зростанням вільного оксипроліну у сечі мозаїчністю змін тканинного протеолізу, фібринолізу, пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту й окиснювальної модифікації білків. Хронічний гломерулонефрит Мазугі супроводжується зростанням концентрації фактора некрозу пухлин-альфа у плазмі крові та супроводжується атрофією канальців нефрону, що пояснюється активацією процесів апоптозу й участі цього фактора. Установлено захисний вплив урокінази та препарату GA-40 на розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі.

  Скачати повний текст

Досліджено клінічний перебіг ускладнень з боку нервової системи та нирок у разі дифтерії. Зазначено особливості клінічного перебігу дифтерійних нефрозо-нефритів та полінейропатій, що виникають у ранній та пізній стадіях захворювання, їх зв'язок з тяжкістю перебігу самої дифтерії, розповсюдженістю місцевого запального процесу, вплив супутньої патології на частоту виникнення та тяжкість перебігу цих ускладнень. Висловлено припущення про різний механізм ураження нервової системи у разі дифтерії в раній та пізній терміни захворювання. З'ясовано особливості перебігу гострої ниркової недостатності за тяжких форм дифтерії залежно від причин її виникнення в цих хворих. Вивчено ефективність основних методів лікування дифтерійних полінейропатій.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні особливості перебігу гострого та хронічного гломерулонефритів (ГН) і тубулоінтерстиціального нефритів (ТІН) у асоціації з вірусом простого герпесу (HSV) і цитомегалії (HCMV). Установлено, що інфікованість HSV і HCMV хворих дітей складає 41(59,4 %), а мікст-асоціація HSV і HCMV досягла 22(53,6 %) серед інфікованих дітей. Доведено, що HSV і HCMV не є ведучим критерієм у розвитку конкретного клінічного синдрому або форми нефритів у дітей, за винятком гострого ТІН, за якого інфікованість виявлено в 90,9 % хворих. З'ясованоо, що асоціація ГН і ТІН з HSV і HCMV сприяє тяжкості перебігу захврювання та розвитку низької чутливості до терапії. Визначено, що наявність HSV і HCMV сприяє розвитку оксидативного стресу за рахунок супресії активності антиоксидантних ферментів (каталази, пероксидази, відновленого глутатіону) у дітей, хворих на гострий та гронічний ГН і ТІН. Установлено кореляційну залежність зниження екскреції аміаку та титрових неорганічних кислот від активності антиоксидантних ферментів у дітей, хворих на гострий ТІН, і високого рівня малонового діальдегіду з проявами хронічної ниркової недостатності за хронічних ГН і ТІН. Зазначено, що розроблений спосіб лікування даних дітей противірусними препаратами "Віролекс" і "Реаферон" є найбільш ефективним щодо ліквідації антиоксидантного стресу в порівнянні з використанням вітаміну Е та есенціале.

  Скачати повний текст

На підставі результатів теоретичних і експериментальних досліджень установлено взаємозв'язок між кристало-морфологічними характеристиками вторинних каолінів Полозького родовища, які відрізняються низьким ступенем упорядкованості кристалічної решітки каоліну та структурно-механічними параметрами водних суспензій і властивостями тонкокерамічних мас. Доведено можливість використання глин, каолінів і низькосортних кварц-польовошпатових матеріалів Полозького регіону у складі литтєвих мас для виготовлення великогабаритних санітарних виробів. Установлено взаємозв'язок температури формування й оптичних характеристик цирконової нефритової глазурі з раціональним співвідношенням у ній оксидів MgO, CaO, ZO, SrO і BaO, що забезпечує високі показники білизни та блиску склошару.

  Скачати повний текст

Вивчена фізіологічна активність природного пептидного комплексу нирок (ППКН) та його синтетичних аналогів про-глу-ліз-асп-сер-арг-ліз (PEKDSRK), про-глу-ліз-асп-лей-арг-ліз (PEKDLRK), про-глу-ліз-асп-асп-арг-лей (PEKDDRL) при внесенні в кров донорів in vitro в умовах фізіологічної норми та аутоімунного нефриту на двох видах тварин, а також при фтористій інтоксикації та ураженні етиленгликолем. Указані пептиди не мають видоспецифічності дії. В крові донорів in vitro пептиди здійснювали вплив на Т-клітинну ланку імунітету. ППКН та його синтетичні аналоги сприяли збільшенню експресії CD-3, 4, 8, 72 молекул на поверхні лімфоцитів, посилювали проліферацію лімфоцитів та фагоцитарну активність нейрофілів. При аутоімунному нефриті пептиди блокували аутоімунну відповідь на антигени, проявляли еритропоетинподібну активність. При різних видах інтоксикації етиленгліколем здійснювали регуляторну дію на процеси регенерації та репарації, нормалізували коагуляційний потенціал крові, обмін нуклеїнових кислот та процеси перекисного окислення ліпідів в тканинах нирок. За умов інтоксикації фтористим натрієм відновлювали показники гемостазу. Таким чином, пептиди нирок мають важливе значення в підтримці фізіологічного стану нирок та цілісного організму.

  Скачати повний текст

У легеневій тканині морфогістохімічними дослідженнями встановлено, що за ексудативної форми частіше розвивається катаральна бронхопневмонія, яка супроводжується гіперемією, набряком стромальних елементів та стінок судин, макрофагальною інфільтрацією просвіту альвеол бронхів, що поєднується з некробіозом, десквамацією епітелію слизової оболонки бронхів та гіперсекрецією слизу. За сухої форми реєструється розвиток інтерстиціальної пневмонії, яка чергувалася з ділянками ателектазу, емфіземи та бронхоектазії, продуктивно-некротичними артериїтами. За ходом багатьох гілок легеневої артерії, розвивались потужні клітинні інфільтрати.У результаті світлооптичного дослідження міокарда за вологої форми виявлено: дезорганізацію стінок артеріол, їх мукоїдне, фібриноїдне набрякання і некроз, набряк строми, діапедезні крововиливи. За сухої форми у міокарді переважають проліферативно-деструктивні васкуліти, периваскуліти, дифузні або вогнищеві лімфоїдно-гістіоцитарно-нейтрофільні інфільтрати. У печінці котів за вологої форми встановлено білково-жирову дистрофію гепатоцитів, фібриноїдне набрякання та фібриноїдний некроз стінок судин, можлива помірна круглоклітинна інфільтрація в ділянці тріад. За сухої форми у печінці котів виявлений розвиток продуктивного запалення, яке супроводжується утворенням обширних периваскулярних, перидуктальних круглоклітинних інфільтратів, проліферацією дукт, холестазом, лімфангітом та утворенням неспецифічних гранульом у паренхімі печінки.У підшлунковій залозі найбільш важкі зміни розвиваються в судинній системі. За вологої форми встановлене мукоїдне фібриноїдне набухання та фібриноїдний некроз стінок судин, а за сухої форми – периваскулярні круглоклітинні інфільтрати та продуктивно-фібробластичний інтерстиціальний панкреатит.Морфогістохімічними дослідженнями визначили особливості змін шлунка, дванадцятипалої та порожньої кишок котів. За вологої форми хвороби розвивається набряк м'язевого, підслизового шарів, виражена дилатація венозних судин і капілярів, фібриноїдний набряк і некроз артеріол. Ці зміни поєднуються з некрозом апікального відділу слизової оболонки шлунка, порожньої кишки, гіперплазією і гіпертрофією келихоподібних клітин ворсинок. За сухої форми в стінках підслизового шару, слизової оболонки шлунку та кишок, переважають проліферативні процеси.Морфогістохімічними дослідженнями нирок за вологої форми встановлено: серозний гломерулонефрит, білково-жирову дистрофію епітелію звивистих канальців, фібриноїдне набрякання стінок артеріол, набряк і розпушення інтерстиції та надмірне утворення глікозаміногліканів, глікопротеїнів. За сухої форми – гострий інтерстиціальний нефрит у поєднанні з тубулопатіями, серозним гломерулонефритом, васкулітами та периваскулітами. У селезінці котів за вологої форми прогресує редукція білої пульпи (значне зменшення Т- і В-лімфоцитів) мезенхімальний диспротеїноз. У цитоплазмі макрофагів на препаратах, забарвлених за Браше, виявляються різні за величиною піронінофільні включення. За сухої форми, на тлі ангіопатій, інтенсивного кровонаповнення червоної пульпи, встановлена гіперплазія лімфатичних вузликів, в основному – за рахунок Т-лімфоцитів.У мезентеріальних лімфатичних вузлах котів за вологої форми FIP встановлене суттєве зменшення популяцій різних клітин кіркової, паракортикальної та мозкової зон, що поєднувалося з набряком строми, оголенням ретикулярного каркасу, просяканням його глікопротеїнами, глікозаміногліканами. У котів, за сухої форми, зміни в лімфатичних вузлах не однотипні, розвивається синусний гістіоцитоз та помірне заселення кіркової речовини та мозкових тяжів клітинами лімфоїдного ряду. При цьому можна виявляти макрофаги з дрібними піронінофільними включеннями в цитоплазмі.Нейрогістохімічними дослідженнями лобної ділянки кори головного мозку котів встановлені розлади гемомікроциркуляції, ангіопатії, регресивні зміни гліальних елементів, гостре набрякання нейронів.Встановлено, що характерним мікроструктурним проявом FIP є генералізоване ураження судин: за вологої форми в паренхіматозних та периферичних імунних органах превалюють судинно-стромальні дистрофії: мукоїдне, фібриноїдне набухання, фібриноїдний некроз, амілоїдоз стінок артеріальних судин, а за сухої форми – розвиток периартериїтів та гранульомВстановлену наявність ацидофільних включень у цитоплазмі макрофагальних елементів випітної перитонеальної рідини та макрофагах легень, лімфатичних вузлів, селезінки, підшлункової залози слід віднести до специфічних змін за FIP.Ключові слова: інфекційний перитоніт котів, FIP, легені, печінка, підшлункова залоза, нирки, селезінка, мезентеріальні лімфатичні вузли, кора головного мозку, макрофаги, ацидофільні включення.^UIn the lung tissue morphohistochemical researches have shown that the exudative form often develops catarrhal bronchopneumonia, which is accompanied by hyperemia, edema of stromal elements and vessel walls, macrophage infiltration of the lumen of the bronchial alveoli, combined with necrobiosis, desquamation of the epithelium of the bronchial mucosa and mucus hypersecretion. In the dry form, the development of interstitial pneumonia is registered, which alternated with areas of atelectasis, emphysema and bronchiectasis and productive necrotic arteritis. Along the course of many branches of the pulmonary artery, powerful cellular infiltrates.By optical research of the myocardium in the wet form was found: disorganization of the walls of the arterioles, their mucoid, fibrinoid swelling and necrosis, stroma edema, diapedetic hemorrhage. In the dry form, the myocardium is dominated by proliferative-destructive vasculitis, perivasculitis, diffuse or focal lymphoid-histiocytic-neutrophilic infiltrates.In the liver of cats in the wet form was found protein-fat dystrophy of hepatocytes, fibrinoid swelling and fibrinoid necrosis of the vessel walls, moderate round-cell infiltration in the triad area. In the dry form in the liver of cats, the development of productive inflammation was found, is accompanied by the formation of extensive perivascular, periductal round cell infiltrates, duct proliferation, cholestasis, lymphangitis and the formation of nonspecific granules in the liver parenchyma.In the pancreas, the most severe changes are developing in the vascular system. In the wet form, mucoid, fibrinoid swelling and fibrinoid necrosis of vascular walls were found, and in the dry form - perivascular round cell infiltrates and productive fibroblastic interstitial pancreatitis.Morphohistochemical researches have identified features of changes in the stomach, duodenum and jejunum of cats. In the wet form of the disease, edema of the muscular and submucosal layer develops, dilatation of venous vessels and capillaries, fibrinoid edema and necrosis of arterioles is pronounced. These changes are combined with necrosis of the apical mucosa of the stomach, jejunum, hyperplasia and hypertrophy of the goblet cells of the villi. In the dry form in the walls of the submucosal layer, the mucous membrane of the stomach and intestines, proliferative processes are predominated.Morphohistochemical researches of the kidneys in the wet form revealed: serous glomerulonephritis, protein-fatty dystrophy of the epithelium of the convoluted tubules, fibrinoid swelling of the walls of arterioles, edema, and loosening of the interstitium and excessive formation of glycosaminoglycans, glycosides. In the dry form - acute interstitial nephritis in combination with tubulopathies, serous glomerulonephritis, vasculitis and perivasculitis.In the spleen of cats in the wet form progresses the reduction of white pulp (a sharp decrease in T- and B-lymphocytes) mesenchymal dysproteinosis. In the cytoplasm of macrophages, on preparations stained by Brashe, are different in size pironinofilni inclusion. In the dry form - on the background of angiopathies, intense blood supply to the red pulp, hyperplasia of the lymph nodes is founhd out, mainly due to T-lymphocytes.In the mesenteric lymph nodes of cats in the wet form of FIP found a sharp decrease in populations of various cells of the cortical, paracortical and cerebral zones, which was combined with stroma edema, exposure of the reticular skeleton, its impregnation with glycoproteins, glycosaminoglycans.In cats in the dry form in the lymph nodes changes are heterogeneous develop sinus histiocytosis and moderate colonization of the cortex substance and cerebral cords by cells of the lymphoid series. It is possible to detect macrophages with small pyroninophilic inclusions in the cytoplasm.Neurohistochemical researches in the frontal cortex of cats have revealed disorders of hemomicrocirculation, angiopathy, regressive changes in glial elements, acute swelling of neurons.It is set up that the characteristic microstructural ostent of FIP is generalized vascular damage: in the wet form in the parenchymal and peripheral immune organs prevail vascular-stromal dystrophies: mucoid, fibrinoid swelling, fibrinoid necrosis, amyloidosis of the walls of arterial vessels, and in the dry form - the development of periarteritis and granulomas.The designated presence of acidophilic inclusions in the cytoplasm of macrophage elements of the excreted peritoneal fluid and macrophages of the lungs, lymph nodes, spleen, pancreas should be attributed to specific changes in FIP.Key words: infectious peritonitis of cats, FIP, lungs, liver, pancreas, kidneys, spleen, mesenteric lymph nodes, cerebral cortex, macrophages, acidophilic inclusions.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню проблеми підвищення ефективності діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у дітей з захворюваннями, що асоціюються з персистентним впливом протеїнурії (нефротичний синдром, діабетична нефропатія) шляхом дослідження маркерів системи контролю апоптозу на експериментальних моделях та їх оцінки в клініці. Дизайн дослідження включає дослідження in vivo, in vivo, клінічне дослідження. Обстежено 112 дітей з нефротичним синдромом, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні дитячої нефрології дитячої клінічної лікарні №7 м. Києва та 113 дітей з цукровим діабетом І типу з/без діабетичною нефропатією І-ІІ ст., які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні ендокринології дитячої клінічної лікарні №6 м. Києва. До групи контролю ввійшли 145 дітей відповідного віку і статі. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше досліджено молекулярні біомаркери та механізми апоптоз-залежних пошкоджень нирок на експериментальному та клінічному рівнях. На моделі гемолітико-уремічного синдрому in vitro, експериментальній моделі нефротичного синдрому in vivo (пасивний нефрит Хейманна) вперше показано, що апоптоз виникає внаслідок балансу в системі факторів Вах/Bcl-xL. Захисний антиапоптозний ефект ендогенного стероїдного гормона оуабаін на цих моделях реалізується за рахунок відновлення дисбалансу Bax/Bcl-xL. Досліджено механізми розвитку апоптозу, фонові стани, які його посилюють, та супутні метаболічні розлади у дітей хворих на нефротичний синдром та діабетичну нефропатію. Розроблено алгоритм підходу до формування класифікаційних клінічних форм активності у дітей з нефротичним синдромом та груп ризику у дітей з цукровим діабетом І типу з/без діабетичною нефропатією. Обгрунтовано та доведено ефективність удосконаленої схеми терапії стероїд-чутливої форми нефротичного синдрому у дітей з клінічними формами, які відповідають І та ІІ ступеню активності, та схеми терапевтичної корекції у дітей, хворих на цукровий діабет І типу, з діагностованою формою діабетичної нефропатії І-ІІ ст.^UThe dissertation is devoted to solving the problem of increasing the effectiveness of diagnostic and therapeutic measures in children with diseases associated with the persistent effect of proteinuria (nephrotic syndrome, diabetic nephropathy) by studying the markers of the apoptosis control system on experimental models and their evaluation in the clinic. The study design includes an in vitro, in vivo, clinical study. 112 children with nephrotic syndrome who were receiving inpatient treatment in the Department of Pediatric Nephrology of Children's Clinical Hospital № 7 in Kyiv and 113 children with type I diabetes with/without diagnosed diabetic nephropathy of the I-II stage who were receiving inpatient treatment in Department of Endocrinology, Children's Clinical Hospital № 6, Kyiv. The control group included 145 children of the appropriate age and gender. The scientific novelty of the study is that molecular biomarkers and mechanisms of apoptosis-dependent kidney damage were investigated for the first time at the experimental and clinical levels. On the model of hemolytic-uremic syndrome in vitro, the experimental model of nephrotic syndrome in vivo (Heymann passive nephritis), it was shown for the first time that apoptosis occurs as a result of the balance in the Bax/Bcl-xL factor system. The protective antiapoptotic effect of the endogenous steroid hormone ouabain in these models is realized due to the restoration of Bax/Bcl-xL imbalance. The mechanisms of apoptosis development, background conditions that increase it, and accompanying metabolic disorders in children with nephrotic syndrome and diabetic nephropathy were studied. An algorithm for the approach to the formation of classification clinical forms of activity in children with nephrotic syndrome and risk groups in children with type I diabetes with/without diagnosed diabetic nephropathy has been developed. The effectiveness of the improved scheme of therapy of the steroid-sensitive form of nephrotic syndrome in children with clinical forms that correspond to the I and II degree of activity, and the scheme of therapeutic correction in children with type I diabetes mellitus, diagnosed with a form of diabetic nephropathy of the I-II stage, has been substantiated and proven.