Досліджено кульовий млин, який подрібнює піски класифікатора, з його комунікаціями як керований об'єкт і обгрунтовано новий принцип автоматичного керування розрідженням пульпи у технологічному агрегаті. Прийнято критерій оцінювання й ідентифікації співвідношення руда/вода в приймальному пристрої завиткового живильника. Розроблено систему автоматизації процесів керування подрібненням пісків кульовим млином з урахуванням ідентифікації співвідношення руда/вода, в якій проводиться двоконтурне регулювання та зміна тривалості осереднення значень регульованої величини.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному вивченню конструкцій авторської репрезентації: слів автора, вставних речень суб'єктивної та об'єктивної модальності, вставлених речень у дискурсі сучасної французької преси. За результатами дослідження визначено найбільш суттєві риси основних структурних типів речень авторської репрезентації, їх прагматичні характеристики (типи адресації, роль адресанта й адресата), описано вживання паралінгвістичних невербальних засобів для передачі додаткової змістової інформації, інформативні характеристики, особливості актуального членування, стилістичні характеристики аналізованих речень.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про структуру та динаміку агресивної комунікації у парі "мати - дитина". Досліджено феномени невербальної комунікації матері й дитини, в яких описано особливості інтервенції матері в простір дитини під час навчання. Визначено залежність показників соціальної дезадаптованості молодшого школяра від проявів агресії в комунікації матері та дитини. Визначено складний характер залежності, за якої соціальна дезадаптованість школяра пов'язана з високим і низьким рівнем агресії у парі "мати - дитина". Проаналізовано конструктивні аспекти агресії, емпірично обгрунтовано дезадаптивну роль дефіцитарної агресії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено семантичні та комунікативні особливості англомовного комп'ютерного рекламного дискурсу. Розкрито його інституційну природу, виявлено особливості та визначено мовленнєво-жанрові характеристики. Встановлено специфіку гіпертекстової структури англомовного комп'ютерного рекламного дискурсу, проаналізовано особливості функціонування вербальних і невербальних компонентів у його межах. Запропоновано фреймову модель комп'ютерного рекламного дискурсу, за допомогою якої визначено його структурно-семантичну організацію та виділено елементи лексичного інвентарю. Вперше розкрито адресованість комп'ютерного рекламного дискурсу та визначено комунікативні стратегію та тактику його побудови.

  Скачати повний текст

Проаналізовано зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, що породжує ці практики, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Розглянуто рух філософії до літературності як одну з провідних тенденцій у сучасній західній філософії. Філософію описано як історико-літературний феномен через виділення трьох типів літературності: Платон (онтологія), Кант (гносеологія), Ніцше (комунікація). Проведено експлікацію вихідного поняття "літературність". Показано, що літературні практики залежать від антропологічних моделей, які їх породжують. Розглянуто зв'язок християнської антропології та літературного новаторства С.Керкегора.

  Скачати повний текст

Вивчено вербальні та невербальні засоби впливу російської реклами на свідомість споживача з метою спонукання його до придбання товару. На підставі аналізу друкованих рекламних оголошень дореволюційного, радянського та сучасного періодів про продаж харчових продуктів виявлено тенденції розвитку російського рекламного тексту. Визначено вплив екстралінгвальних чинників на його структуру та словниковий склад у різні історичні періоди. Виявлено потенціал системно-структурних елементів рекламного повідомлення у процесі впливу на свідомість реципієнта. Розроблено лінгвосеміотичну модель розвитку російського рекламного тексту. Проаналізовано особливості різних рівнів рекламного тексту - від графічного до текстолінгвістичного. Виявлено спільні та розбіжні риси цих рівнів у різні історичні епохи. Визначено роль невербального компонента рекламного тексту у процесі впливу на свідомість і підсвідомість реципієнта. За результатами дослідження зроблено висновок, що рекламне оголошення формувалось як особливий жанр масмедійного тексту, суттєво збільшилось семантичне навантаження вербального компонента за рахунок скорочення довжини речення та тексту загалом, а також через зміну функції рекламного повідомлення від інформативної до функції впливу та навіювання. Для реалізації спонукальної інтенції рекламісти трьох історичних періодів використовували вербальні та невербальні засоби впливу на свідомість споживачів. Загалом, спонукальна інтенція модифікувалася від відкритих закликів до прихованих, непідконтрольних свідомості форм навіювання.

  Скачати повний текст

Досліджено мовленнєві тактики (МТ) у комунікативній ситуації (КС) "освідчення в коханні" з урахуванням різноманітних факторів мовленнєвого спілкування - соціальних ролей комунікантів, лексико-синтаксичних засобів, невербальних компонентів комунікацій. МТ визначено як стереотипну модель мовленнєвої поведінки певного соціуму, за допомогою якої мовець намагається реалізувати свою комунікативну інтенцію у конкретній ситуації спілкування. На підставі аналізу фактичного матеріалу виділено МТ, яким користується ініціатор мовленєвих актів у КС "освідчення в коханні". Розглянуто лексико-синтаксичні компоненти мовленнєвих актів і невербальні засоби спілкування комунікантів, які освідчуються в коханні. Завдяки здійсненому дослідженню встановлено залежність вибору МТ і невербальних засобів комунікації від соціальної ролі комуніканта. З'ясовано, що для успішного міжособистісного спілкування в КС "освідчення в коханні" вибір комунікантом найбільш психологічно доцільної форми вираження свого почуття має грунтуватися на експлікації емпатії, двоцентричного характеру любовних почуттів, здатності до ідентифікації та децентрації, що означає апріорне, безумовне прийняття іншої особистості, орієнтацію на її природну індивідуальну неповторність.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві проаналізовано мову химерно-історичного роману О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу...", розглянуто способи вираження основних психоментальних та етнокультурних особливостей і цінностей українців як етносу, зокрема, досліджено вербалізацію етнопсихічних архетипів. На підставі вивчення ідіостильових особливостей організації тексту досліджуваного роману виділено такі етнопсихічні архетипи: "Воля", "Віра", "Серце", "Козак", "Мати", "Дівчина". Розкрито своєрідність побудови тексту твору, наведено характеристику таких мовних образів: автора (людини XX ст.), оповідача (сучасника подій) і героя. Описано мовні засоби (епітети, порівняння, символи, синоніми, фразеологізми) реалізації етнопсихічних архетипів шляхом вербалізації типових рис етнічного характеру українців та вивлення цих рис у конкретних описах персонажів. Розглянуто невербальні засоби вираження психічного стану героїв. Етнокультурний елемент у романі репрезентовано у чоловічих (Козак Мамай, Михайло, пан Купа) та жіночих (мати Явдоха, Ярина, Роксолана) образах.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено описові традиційного поліського поховального обряду та його номінації. Подано структуру обряду, з'ясовано основні фактори й тенденції, що формують поховальний обряд, розкрито його світоглядну та міфологічну основу. Здійснено етнолінгвістичний аналіз поліського поховального обряду як цілісного невербального тексту, подано опис поховальнообрядової номінації поліських говорів у широкому екстралінгвальному контексті. Зроблено спробу інтерпретації семантики й символіки номінації та предметно-дійового складу поховального обряду Полісся у зв'язку з загальними змістовими характеристиками слов'янських мовних семіотичних систем. Виявлено рудименти давнього слов'янського поховального обряду та інших пов'язаних із ним ритуалів, які відбивають міфічні уявлення давніх слов'ян про смерть і потойбічне життя, що збереглися в традиційному поліському поховальному обряді. Розкрито особливості функціонування поховальнообрядових назв, шляхи їх обрядової термінологізації, умови постання, мотивацію. Описано просторову варіантність елементів поліського поховального обряду та його номінації, здійснено спробу історичної інтерпретації географічних варіантів.

  Скачати повний текст

Досліджено вербальний і невербальний аспекти дискурсивної поведінки мовця-обманника на матеріалі сучасної анголомовної художньої прози. Вивчено когнітивні, прагматичні й емотивні особливості здійснення комунікативного впливу на співрозмовника з метою введення його в оману. Установлено лінгвокогнітивні та прагматичні особливості вербального та невербального дискурсивних поведінкових компонентів, використовуваних англомовною особистістю "обманник" у контексті їх емотивності. За теорією можливих світів виявлено когнітивні закономірності виокремлення сфальшованого часопростору, побудовано інваріантну модель комунікативної поведінки обманника у термінах теорії мовної гри. З'ясовано вплив емотивного чинника на ефективність дискурсивної маніпулятивної діяльності. Розглянуто варіативність співвідношення вербальних і невербальних одиниць у ситуаціях, ініційованих обманником та його комунікативним партнером відповідно. Внаслідок проведеного дослідження виявлено та систематизовано різні типи стратегічно-тактичних поведінкових комплексів уведення комунікативного партнера в оману.

  Скачати повний текст

Досліджено вербальні та невербальні маркери позначення емпатії, які, корелюючи одне з одним, сприяють емпатизації дискурсу. Розкрито природу емпатії в аспекті емотіології та прагмалінгвістики. Виокремлено емоційний, когнітивний, соціальний, комунікативний і прагматичні параметри емпатії. Обгрунтовано роль даного феномену в контексті гармонізації міжособистісних стосунків комунікантів у мовленнєвій взаємодії. Установлено основні розряди номінативних одиниць, які використовуються для позначення емпатії у сучасній англійській мові. Визначено характер їх семантичної організації. З'ясовано прагматичні різновиди емпатійних висловлювань, а також місце таких висловлень у системі мовленнєвих актів. Виявлено та конкретизовано закономірності функціонування невербальних засобів на позначення емпатії, виведено глобальну та локальні дискурсивні стратегії та тактики вираження емпатії.

  Скачати повний текст

Досліджено вербальні та невербальні засоби на позначення емоційного стану радості, які корелюють між собою та сприяють феліцитаризації дискурсу як носії позитивної емоційної інформації. Систематизовано маркери актуалізації емоційного стану радості персонажів на лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях художнього дискурсу на підставі виокремлення у семантичній структурі відповідних одиниць семи 'феліцитарність', а також шляхом становлення співвідношення категорії оцінювання, емотивності й експресивності в семантиці мовних одиниць. Визначено прагматичні параметри емоційного стану радості. Обгрунтовано роль цього феномену в аспекті гармонізації міжособистісних стосунків персонажів. Установлено основні розряди номінативних одиниць на позначення емоційного стану радості в сучасній англійській мові й охарактеризовано їх функції у дискусії. Проаналізовано прагматичні різновиди висловлень на позначення радості у художньому тексті. Виявлено та конкретизовано закономірності фунціонування невербальних засобів на позначення емоційного стану радості. З'ясовано прагматичну роль досліджених вербальних і невербальних засобів у реалізації комунікативної стратегії позитивної ввічливості.

  Скачати повний текст

Визначено невербальні компоненти комунікації (НВК) та їх класифікацію. Проаналізовано кінесичні, проксемічні та просодичні комунікативні компоненти. Охарактеризовано принципи взаємодії вербальних і НВК комунікації на макро- та мікрорівні. Виявлено дискурсотвірний потенціал кожного НВК, що дозволяє розширити теорію дискурсу, у межах якої стає можливим досліджувати різнорідні знаки як єдине ціле. Сформульовано науково-теоретичні та концептуальні положення щодо механізмів фіксації НВК в тексті для їх всебічного аналізу. Обгрунтовано положення щодо соціально-статусного характеру дії НВК в особистісно та статусно орієнтованих типах дискурсу, а саме: в побутовому (парентальному, матримоніальному) та діловому.

  Скачати повний текст

Вивчено взаємодію невербальних і вербальних компонентів комунікації, що використовуються у ситуаціях комунікативного домінування, яке має соціальні або ситуативні передумови. Досліджено функціонально-прагматичні особливості невербальних компонентів комунікативної поведінки домінантних індивидів та особливості номінації невербальних компонентів ситуації комунікативного домінування засобами сучасної англійської мови. Невербальними компонентами комунікації (НВК) є просодичні, кінесичні та проксемічні комунікативні компоненти. Запропоновано засоби їх номінації розподілити на групи номінацій просодичного, кінесичного та проксемічного компонентів відповідно. Визначено лексичний каркас номінацій НВК та встановлено основні засоби та принципи номінації невербальних компонентів комунікації соціально- та ситуативно-домінантних індивидів. Досліджено функціонування НВК у взаємодії з вербальними засобами, що дозволило упровадити понятття комплементарності невербальних і вербальних компонентів комунікації, у межах якої виділено два типи: квалітативну та кватитативну. Установлено основні чинники звернення соціально- та ситуативно-домінантних комунікантів до автономного використання НВК. Визначено принципи застосування НВК у комунікації соціально- та ситуативно-домінантних індивидів, виявлено соціально-дейктичну та образостворюючу функції невербальних компонентів.

  Скачати повний текст

Визначено лінгвістичний статус каузації, запропоновано структурну модель її комунікативної ситуації. Виділено офіційні, неофіційні та напівофіційні ситуації каузації моно-, діа- та полілогічного мовлення у різних сферах спілкування. Проведено інвентаризацію та систематизацію вербальних і невербальних маркерів каузації, досліджено їх дискурсотворчий потенціал та особливості функціонування. Виявлено найбільш ефективні засоби реалізації каузації залежно від форми та характеру комунікації. Висвітлено набір мовленнєвих актів і тактик, які є типовими для всіх ситуацій каузації. Досліджено вплив соціальних, гендерних, вікових факторів на вибір тактик, стратегій, мовних і позамовних засобів реалізації каузації. Розглянуто моделі мовленнєвої поведінки комунікантів у ситуації каузації, типи та роль мовних особистостей каузатора та реципієнта у забезпеченні успішної каузації та засоби запобігання комунікативних невдач.

  Скачати повний текст

Виокремлено та теоретично обгрунтовано існування висловлювання похвали (ВП) як особливого виду мовленнєвої дії у рамках комунікативно-діяльнісної парадигми спілкування. Встановлено прагматичний статус похвали як полііллокутивного мовленнєвого акту (МА), визначено його структурно-семантичні, когнітивні, лінгвопрагматичні й етнокультурні особливості, проаналізовано фактори когнітивного та соціокультурного контексту, на основі чого виокремлено типові ознаки фреймів взаємодії, у яких фігурують ці висловлювання. Описано способи реалізації прямих і непрямих іллокутивних актів похвали, докладно проаналізовано їх перлокутивний ефект - діапазон можливих реакцій на них з боку адресата, досліджено соціальні виміри, що регулюють їх функціонування. Останні включають статусні, рольові та гендерні ознаки комунікатів. Висловлювання похвали також розглянуто в контексті теорії ввічливості, наведено інвентар синтаксичних моделей, за якими будуються висловлювання похвали, розглянуто характер їх лексичного наповнення, висвітлено невербальні засоби, які приймають участь в оформленні даних мовленнєвих утворень.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес мовної концептуалізації невербальної поведінки людини. На підставі результатів дослідження одиниць фразеосистеми сучасної болгарської мови з'ясовано особливості номінації невербальних одиниць, встановлено основні розряди фразеологізмів, похідних від невербальних засобів спілкування, зокрема кінем (жестових і мімічних рухів, елементів візуальної поведінки), визначено характер їх семантичної організації, виявлено специфіку процесів фразеологізації та інтерсеміотичного зв'язку вербальних і невербальних одиниць, розглянуто їх функціонування. В результаті аналізу особливостей номінації невербальних засобів комунікації виявлено, що найбільш розповсюдженим способом репрезентації елементів невербальної поведінки є стійкі мовні звороти. Встановлено, що причиною їх частого використання є семіотична подібність кінеми як фразеологічного явища у невербальній мові та мовного фразеологізму. Запропоновано систематизацію корпусу фразеологічних одиниць, що експлікують функціональні властивості кінем як невербальних стереотипів, властивих національній культурі.

  Скачати повний текст

Досліджено прагмасемантичні та структурно-позиційні особливості маркерів вірогідності констативних висловлювань у сучасній англійській мові. На підставі вивчення ілюстративного матеріалу встановлено основні розряди мовних одиниць як маркерів вірогідності, визначено закономірності їх функціонування, виявлено характер узгодження маркерів вірогідності в ситуації спілкування, доведено їх комунікативну природу. Комплексно проаналізовано мовні та позамовні чинники, які визначають ступінь вірогідності англомовних константних висловлювань. Установлено, що слухач враховує, окрім семантичного значення маркерів, їх прагматичні ознаки та фізичні, соціальні, індивідуальні характеристики мовця, його невербальну поведінку й обставини спілкування.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено психологічну концепцію взаємозв'язку творчого мислення та внутрішнього діалогу як одного з механізмів створення нового у процесі творчого мислення. Виділено елементи діалогічності у вербальних і невербальних продуктах творчої діяльності. Розглянуто процес творчого мислення у контексті психолінгвістики. Визначено місце внутрішнього мовлення у загальному потоці неусвідомлюваних мисленнєвих дій та його роль як зв'язуючого механізму безсвідомого зі свідомістю. Створено модель мовленнєвотворчого процесу як цілісності, що складається з пов'язаних між собою компонентів (етапів). Виокремлено компонент творчого процесу - внутрішній діалог, від якого залежить утворення нового, творчого смислу. Розроблено підхід до вивчення динаміки креативності мислення залежно від його діалогічності. Досліджено глибинні механізми творчого мислення, проблему взаємозв'язку мислення й мовлення. Розроблено й апробовано найбільш ефективні методи вивчення творчого мислення та обгрунтовано умови його розвитку. З'ясовано механізм впливу діалогічних форм навчання на підвищення креативності мислення. Поглиблено психологічні знання щодо процесу творчості та внутрішнього діалогу як природної властивості мислення. Визначено психологічні особливості внутрішнього діалогу як механізму утворення нового смислу у творчому процесі. З'ясовано чинники, що впливають на розвиток креативності мислення та академічної успішності.

  Скачати повний текст