Вивчено вербальні та невербальні засоби впливу російської реклами на свідомість споживача з метою спонукання його до придбання товару. На підставі аналізу друкованих рекламних оголошень дореволюційного, радянського та сучасного періодів про продаж харчових продуктів виявлено тенденції розвитку російського рекламного тексту. Визначено вплив екстралінгвальних чинників на його структуру та словниковий склад у різні історичні періоди. Виявлено потенціал системно-структурних елементів рекламного повідомлення у процесі впливу на свідомість реципієнта. Розроблено лінгвосеміотичну модель розвитку російського рекламного тексту. Проаналізовано особливості різних рівнів рекламного тексту - від графічного до текстолінгвістичного. Виявлено спільні та розбіжні риси цих рівнів у різні історичні епохи. Визначено роль невербального компонента рекламного тексту у процесі впливу на свідомість і підсвідомість реципієнта. За результатами дослідження зроблено висновок, що рекламне оголошення формувалось як особливий жанр масмедійного тексту, суттєво збільшилось семантичне навантаження вербального компонента за рахунок скорочення довжини речення та тексту загалом, а також через зміну функції рекламного повідомлення від інформативної до функції впливу та навіювання. Для реалізації спонукальної інтенції рекламісти трьох історичних періодів використовували вербальні та невербальні засоби впливу на свідомість споживачів. Загалом, спонукальна інтенція модифікувалася від відкритих закликів до прихованих, непідконтрольних свідомості форм навіювання.

  Скачати повний текст

Досліжено маніпуляції свідомістю в естетико-культурологічному аспекті. Маніпуляція, наявна у сфері технологічного застосування, активізується у духовно-естетичному і художньому просторі суспільства. Поєднуючи людей шляхом навіювання, зараження та сугестії, вона формує їх у штучно організовані різновиди мас. Трансформації у культурі й естетиці та поступовий розвиток науково-технічного прогресу від початку XX ст. забезпечили передумови маніпуляційних впливів у художньо-естетичному просторі. Естетизація навколишнього середовища, утвердження масової культури та метаморфози естетичних категорій є головними чинниками маніпуляційного впливу. Інформаційний простір є засобом поширення маніпулятивних технологій й умовою формування масового суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен сакралізації простору, прояви та шанування "святих місць" на території Кримського півострова, а також явище паломництва як форму шанування сакральних об'єктів у контексті українознавства та релігієзнавства. Вивчено поняття "священного", принципи сакралізації простору, феномен появи "святих місць". Досліджено християнські та мусульманські сакральні об'єкти Криму, надано їх класифікацію та проведено детальний опис. Проаналізовано феномен паломництва до "святих місць" як форму їх шанування. Висвітлено історію цього явища, його основні принципи й особливості, які є характерними для різних конфесій. Феномен паломництва проаналізовано у психологічному аспекті, у контексті ідеї "колективного несвідомого", теорії установки, навіювання, конформності. Візначено, що проведене дослідження традицій шанування священних об'єктів Криму, виявлення загальних рис і відмінностей є актуальним за сучасних етно-конфесійних умов, що історично склалися у Криму - регіоні, у якому мешкали представники різних національностей і віросповідань. Зауважено, що Крим є регіоном, який відіграв особливу роль у процесі християнізації Русі, формуванні етнонаціональної культури. Результати дослідження мають певне значення для різноманітних галузей філософської, українознавчої, релігієзнавчої, соціологічної та культурологічної науки.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему прогнозування сприйнятливості підлітками психотерапевтичного сугестивного впливу за допомогою клінічних тест-проб на навіюваність. Досліджено можливість прогнозування сугестивності підлітків за результатами окремих тест-проб у зоровому, слуховому, нюховому, шкірному та рухово-кінетичному сенсорних каналах. Проведено порівняльний аналіз навіюваності підлітків-токсикоманів і підлітків групи норми. Досліджено вікову динаміку сугестивності та вплив статі підлітків на їх чутливість до гетерогенного навіювання. Визначено співвідношення навіюваності з рівнями ситуативної та особистісної тривожності, акцентування, нейротизму, екстравертованості та самооцінкою. Досліджено вплив самопочуття та настрою підлітків на їх чутливість до клінічних тест-проб на сугестивність.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі комплексного дослідження соціально-психологічних особливостей неповнолітніх доведено доцільність диференціювання тактичних прийомів допиту залежно від окремих вікових груп. Розкрито специфіку механізму формування показань неповнолітніх, запропоновано його інтерпретацію для використання під час допиту. Визначено критерії поділу добросовісних помилок у показаннях неповнолітніх залежно від стадії формування показань, причин виникнення, виду відображення об'єктивної дійсності під час сприйняття її суб'єктом, форми вияву інформації, часу навіювання та характеру зміни інформації. Розроблено систему (відповідні підсистеми) тактичних прийомів допиту кожної вікової групи неповнолітніх, з врахуванням механізму формування показань, для використання під час допиту неповнолітніх молодших вікових груп (дошкільного та молодшого шкільного віку) та старших вікових груп неповнолітніх (підліткового віку та віку ранньої юності), що спрямовані на встановлення психологічного контакту (у конфліктній і безконфліктній ситуаціях), усунення наслідків фантазування, навіювання та конформності.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичного аналізу сугестопедагогічної літератури обгрунтовано та уточнено понятійний апарат сугестопедагогіки з урахуванням її найновіших досягнень. Доведено, що сугестопедагогіка складає особливий напрям у світовій педагогіці, який з метою впливу на мнестичні можливості учня використовує засоби навіювання у різних його стадіях. Визначено у межах сугестопедагогічного напряму в педагогіці чотири напрями нижнього порядку: гіпнопедію, ритмопедію, релаксопедію, сугестопедію. Установлено їх суть, місце та роль сугестопедії у загальному сугестопедагогічному процесі як нового та ефективного напряму сугестопедагогіки. У розроблених технології та моделі даного навчання школярів середніх загальноосвітніх навчальних закладів обгрунтовано методи: діагностики задатків і обдарувань учня, розвитку їх засобами сугестопедії, формування на основі цього рефлексу цілі. Доведено необхідність розгортання в процесі сугестопедичного навчання програми образного мислення. Удосконалено сугестопедичну систему відбору та структурування змісту навчального матеріалу загальноосвітніх дисциплін у процесі об'єднання його у так звані глобальні теми, а також методи його сугестопедичної етюдної розробки. Розвинуто теорію сугестопедичної мотиваційної діяльності вчителя на базі особистісно орієнтованого навчання школярів середніх загальноосвітніх закладів.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування й емпірично вивчено соціально-психологічні особливості впливу бренд-комунікації на споживчу поведінку студентської молоді, урахування яких сприятиме підвищенню ефективності бренд-комунікацій, розвитку моральних інтенцій споживачів і бренд-комунікаторів. Об'єктом дисертаційного дослідження обрано брендкомунікації як соціально-психологічний феномен, предметом – соціальнопсихологічні особливості впливу бренд-комунікацій на споживчу поведінку студентської молоді. Мета дослідження передбачала теоретичне обґрунтування та емпіричну перевірку змісту та соціально-психологічних особливостей впливу бренд-комунікацій на споживчу поведінку студентської молоді.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:вперше: виокремлено соціально-психологічні критерії (екологічність,диференційованість, позитивне ставлення та вмотивованість) сформованостіскладових (когнітивної, афективної, спонукальної) образу бренду якрезультату ефективних бренд-комунікацій; побудовано теоретичну модельвпливу бренд-комунікації на споживчу поведінку студентської молоді;виявлено рівні та соціально-демографічні особливості сформованостіскладових образу бренду у сприйманні студентської молоді;дістали подальшого розвитку положення про бренд як образсоціального об'єкту в сприйманні споживача; бренд-комунікацію в парадигмісоціальної психології; соціально-психологічні особливості й механізмивпливу бренд-комунікацій на сприймання й поведінку споживача;уточнено та поглиблено уявлення про: соціальну перцепцію яксприймання соціальних об'єктів; особливості сприймання споживача таспоживчої поведінки; ефективні бренд-комунікації як різновид соціальнихкомунікацій тощо.Практичне значення одержаних результатів визначається тим, щовизначені критерії та показники бренд-комунікації можуть застосовуватися впроцесі психологічної діагностики ефективності впливу бренд-комунікаційна споживчу поведінку. Апробований у дослідженні методичнийінструментарій може стати соціально-психологічною складовою оцінюванняефективності бренд-комунікацій. Розроблена й апробована методикадослідження особливостей бренд-комунікацій може використовуватися вповсякденній практиці рекламних компаній для оцінки ефективностіпозиціонування різних брендів.Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі підготовкимайбутніх менеджерів, маркетологів, працівників рекламної сфери,психологів, під час викладання соціальної психології, психології маркетингута реклами, іміджелогії у закладах вищої освіти, а також для розробкинавчально-методичних матеріалів, орієнтованих на якісні зміни у брендкомунікації та споживчій поведінці студентської молоді.Запропоновано теоретичну модель бренд-комунікації, основнимелементом якої є взаємодія бренд-комунікатора (виробника товару / послуг) та реципієнта (споживача), спрямована на обмін повідомленнями щодобренду на різних каналах і «пунктах доступу» з метою формування образубренду. Показано, що результатом бренд-комунікації є образ бренду яксоціального об'єкту, у структурі якого виокремлено такі складові: когнітивна(сукупність знань про бренд, його відмітних характеристик і корисність длязадоволення потреб споживача; критерії: диференційованість іекологічність); афективна (зумовлює позитивні емоції, високий рівеньпозитивного ставлення до бренду та довіри; критерій: позитивне ставлення);спонукальна (спонукає споживача до активності стосовно певного бренду;критерій: умотивованість). Унаслідок ініціювання впливу брендкомунікатора (переконання, навіювання, зараження та наслідування) насприймання споживача формується образ бренду на основі актуалізації рядусоціально-психологічних механізмів (соціальні порівняння й категоризація,ідентифікація, персоніфікація, самомоніторинг та ін.).^UThe thesis rests on firm theoretical foundation and empirical evidence in orderto research the socio-psychological impact of brand communication on consumerbehavior of student youth. The research will help to enhance brand communicationeffectiveness and develop intent-based moral judgments of consumers and brandcommunicators. The object of research is brand communications as a sociopsychological phenomenon. The subject of research is a socio-psychologicalimpact of brand communication on consumer behavior of student youth.The scientific novelty and theoretical significance of the dissertation research isthat:first: defined socio-psychological criteria (environmental friendliness,differentiation, positive attitude and motivation) formation of components(cognitive, affective, motivational) of the brand image as a result of effective brandcommunications; the theoretical model of social and psychological features ofinfluence of brand communication on consumer behavior is constructed; revealedequal and socio-demographic features of the formation of the components of thebrand image in the perception of student youth;received further development of the position of the brand as an image of asocial object in the perception of the consumer; brand communication in theparadigm of social psychology; socio-psychological features and mechanisms ofinfluence of brand communications on consumer perception and behaviorclarified and deepened the idea of social perception as the perception of socialobjects, features of consumer perception and consumer behavior; affective brandcommunication as a kind of social communication, etc.The practical significance of the work is that: certain criteria, indicators andsocio-psychological mechanisms of brand communication can be used in the processof psychological diagnosis of the effectiveness of the impact of brandcommunications on consumer behavior. The methodological tools tested in the studycan become a socio-psychological component of evaluating the effectiveness ofbrand communications. The developed and tested method of research of features ofbrand communications can be used in daily practice of the advertising companies foran estimation of efficiency of positioning of various brands.The dissertation materials can be used in the process of preparing futuremanagers, marketers, advertising workers, psychologists for professional activities,in the process of teaching social psychology, psychology of marketing andadvertising, imagology in higher education, as well as to develop teaching materialsfocused on qualitative changes in the process of brand promotionBased on the theoretical analysis of the literature, the main approaches(psychoanalytic, neobehavioral, cognitive, constructivist, semiotic, activityapproach) to the study of brand communications are identified. Based on thegeneralization of the provisions of these approaches, a comprehensive approach tobrand communication as a type of social communication is proposed, which is a setof certain actions in the process of social interaction (interpersonal, intergroup,mass), aimed at building socio-psychological relations of brand communicators andconsumer influence on the opinion, motives, attitudes, behavior of consumers inrelation to certain producers of goods / services.The properties of brand communication are determined: interactivity,nonlinearity, multilevel, multiplicity, heterochrony, ability to promote the formationof certain social groups based on the distributed symbolic value of goods / services,etc.A theoretical model of brand communication is proposed, the main element ofwhich is the interaction of the brand communicator (producer of goods / services)and the recipient (consumer), aimed at exchanging brand messages on differentchannels and "access points" to form a brand image. It is shown that the result ofbrand communication is the image of the brand as a social object, in the structure ofwhich the following components are distinguished: cognitive (set of knowledgeabout the brand, its distinctive characteristics and usefulness to meet consumerneeds; criteria: differentiation and environmental friendliness); affective (causespositive emotions, a high level of positive attitude to the brand and trust; criterion:positive attitude); motivating (encourages the consumer to be active in relation to aparticular brand; criterion: conditionality).

У дисертації проаналізовано поняття тілесності, як комплексного явища утворення семантичних зав’язків в мас-медійних повідомленнях. Охарактеризована відмінність між поняттями тілесність і тіло в медіареальності, що ототожнюються в окремих трактуваннях. Встановлені основні структурні елементи повідомлення, на основі яких конструюються концепти тілесності: архетип, міф, стереотип. З’ясовано, що спираючись на суспільну пам'ять та індивідуальний досвід ці означені елементи комбінують в свідомості реципієнта варіативність змістових наповнень.В роботі приділено увагу бінарним опозиціям, що виникають на основі архетипу, міфу і стереотипу і відображають колективні уявлення про етичне та естетичне сприйняття дійсності. Встановлено в який спосіб масштабні суспільні проблеми спільно із реальними конкретними ситуаціями конструюють завдяки маркерам тілесності бінарні опозиції, що впливають на сприйняття повідомлень.Спираючись на наукову джерельну базу під час комплексного дослідження розширено межі аналізу маркерів тілесності. До таких концептів зараховане поняття принцип музейності та вбрання, як символічна знакова реакція на тілесність людини в комунікативному процесі.Актуальність теми дослідження. Науки з соціальних комунікацій тривалий час зверталися до поняття тілесності як синоніму людського тіла і його фізіологічних властивостей. Наша дисертація розглядає тілесність як комплексне кодування інформації в тексті та аудіо-візуальних повідомленнях, де фізіологічні параметри тіла є однією з семантичних категорій. Конструювання тілесності розглянуте в контексті суспільно-важливих явищ: гендерної дискримінації, постправди, формування іміджу українських військових, впливу російської пропаганди на український сегмент медіареальності.Об’єкт дослідження – контент електронних версій національних та регіональних видань України, а також матеріали розміщені на платформі соціальних медіа (Facebook, Youtube, Instagram).Предмет дослідження – конструювання маркерів тілесності в мас-медійних концептах електронних медіа та інтернет-мемів присвячених висвітленню повномасштабної російсько-української війни.Мета роботи – визначити інструменти конструювання дискурсу тілесності в мас-медіа.Наукова увага до конструювання дискурсу тілесності в мас-медійному тексті зумовлюється традиційними проблемами для академічної думки, що звертаються до національної, культурної, гендерної, вікової та інших ідентичностей. Наративні практики напрацьовують сталі поняття для того, як індивід визначає себе сам і до якого колективного договору приходить суспільства в тому, щоб визначати осіб, що входять до категорій свій/чужий. Маркери тілесності відіграють в цьому процесі провідну роль. Обставини повномасштабної російсько-української війни, що почалася 24 лютого 2022 року загострюють громадську потребу в публічній артикуляції концептів ідентичності, що допомагають індивідам у скидуванні емоційної напруги, протидії деструктивним інформаційним навіюванням, дотримуванні в уяві позитивних сценаріїв розвитку подій, а також дозволяють порівняти індивідуальні висновки у спільних поглядах.Таким чином український сегмент медіареальності наповнюється бінарними опозиціями та мас-медійними міфами, що у стислій формі переповідають більші за змістом масиви інформації і слугують когнітивними орієнтирами в морально-етичних оцінках, емоційних реакціях, встановленні хронологічної послідовності подій.Роль бінарних опозицій в конструюванні дискурсу тілесності полягає в наданні конкретних якостей, що можуть позичати елементи з різних культурних традицій і спиратись на конкретне локальне явище. Одним з прикладів такого процесу є бінарна опозиція воїни світла/орки на адресу українських військових та російських окупантів. Де завдяки візуальній репрезентації світло дорівнюється до тілесної якості, нерозривно пов’язаною із фізичною присутністю людини у просторі. Разом зі світлом образ українського захисника доповнюють естетичні категорії фізіологічних пропорцій тіла, врода, наявність посмішки, як прояву доброзичливості тощо. Орк натомість вибудовує асоціативний ряд із потворністю і неохайним виглядом, тваринною злістю. Важливою деталлю дискурсу тілесності виступає одяг, який як елемент комунікації виступає символічним продовженням людського тіла. Відтак сучасна форма українського військового, що має чистий вигляд маніфестується як позитивний приклад тілесності, що викликає захват і схвалення. А немодернізована і брудна форма російського солдата контекстуально характеризується як негативний приклад тілесності, що вартий осуду і висміювання.Серед прикладів мас-медійного міфу представлених в дисертації можна виокремити так званий півник з Бородянки...^UThe thesis analyzes the concept of corporeality as a complex phenomenon of the formation of semantic ties in mass media messages. The difference between the concepts of corporeality and the body in media reality, which are identified in separate interpretations, is characterized. The main structural elements of the message are established, on the basis of which concepts of physicality are constructed: archetype, myth, stereotype. It was found that, based on social memory and individual experience, these defined elements combine in the recipient's mind the variability of content.The work pays attention to binary oppositions that arise on the basis of archetype, myth and stereotype and reflect collective ideas about the ethical and aesthetic perception of reality. It is established in which way large-scale social problems, together with real concrete situations, construct binary oppositions that influence the perception of messages thanks to markers of physicality.Based on the scientific source base, during the comprehensive research, the limits of the analysis of physicality markers were expanded. Such concepts include the concept of the principle of museumness and clothing, as a symbolic sign reaction to the physicality of a person in the communicative process.Relevance of the research topic. For a long time, the social communication sciences have addressed the concept of corporeality as a synonym for the human body and its physiological properties. Our dissertation considers corporeality as a complex encoding of information in text and audio-visual messages, where the physiological parameters of the body are one of the semantic categories. The construction of corporeality is considered in the context of socially important phenomena: gender discrimination, post-truth, the formation of the image of the Ukrainian military, the influence of Russian propaganda on the Ukrainian segment of media reality.The object of the research is the content of electronic versions of national and regional publications of Ukraine, as well as materials posted on social media platforms (Facebook, Youtube, Instagram).The subject of the study is the construction of corporeality markers in mass media concepts of electronic media and Internet memes dedicated to the coverage of the full-scale Russian-Ukrainian war.The purpose of the work is to determine the tools for constructing the discourse of corporeality in the mass media.Scholarly attention to the construction of the discourse of corporeality in a mass media text is conditioned by traditional problems for academic thought addressing national, cultural, gender, age, and other identities. Narrative practices develop fixed concepts for how an individual defines himself and what collective agreement societies come to in defining individuals who fall into the categories of self/other. Physicality markers play a leading role in this process. The circumstances of the full-scale Russian-Ukrainian war, which began on February 24, 2022, exacerbate the public need for public articulation of identity concepts, which help individuals in releasing emotional tension, countering destructive informational suggestions, keeping positive scenarios of the development of events in their imagination, and also allow comparing individual conclusions in common views.In this way, the Ukrainian segment of media reality is filled with binary oppositions and mass-media myths, which in a condensed form retell large amounts of information and serve as cognitive landmarks in moral and ethical assessments, emotional reactions, establishing the chronological sequence of events.The role of binary oppositions in the construction of the discourse of corporeality is to provide specific qualities that can borrow elements from different cultural traditions and be based on a specific local phenomenon. One example of such a process is the binary opposition of the light warrior/orc against the Ukrainian military and the Russian occupiers. Where, thanks to visual representation, light equates to a corporeal quality inextricably linked to the physical presence of a person in space. Together with the light, the image of the Ukrainian defender is complemented by the aesthetic categories of the physiological proportions of the body, good looks, the presence of a smile as a manifestation of benevolence, etc. Orc, on the other hand, builds an associative series with ugliness and untidy appearance, animal anger. An important detail of the discourse of physicality is clothing, which as an element of communication acts as a symbolic extension of the human body. Therefore, the modern uniform of the Ukrainian military, which has a clean appearance, is manifested as a positive example of physicality, which causes admiration and approval...