На основі архівних джерел та матеріалів преси розкрито історичні умови та культурний контекст, проаналізовано взаємодію різних тенденцій, під впливом яких формувалися репертуарна політика театру та відбувалися зміни його орієнтації щодо ролі музичної частини репертуару, яка з часом стала провідною. Окремі етапи у межах усього періоду існування львівської австрійскої сцени виділено на підставі змін у його керівництві. Доведено провідну роль постаті антрепренерів, які забезпечували художньо-творчу та фінансову діяльність театру. Виділено три основних періоди, у межах кожного з них проаналізовано загальну спрямованість та функціональне призначення театру у багатоетнічному середовищі Львова, а також зміни у його репертуарі та складі трупи. Проведено порівняння з оперним репертуаром австрійських і німецьких, а також російських театрів. Висвітлено місце австрійського театру в інфраструктурі міста та його позитивний вплив на загальнокультурні процеси.

  Скачати повний текст

Вивчено одну з типових форм художнього тексту в музиці перехідних історико-стильових періодів, яку запропоновано визначати як автодескриптивний текст (АДТ). Його специфіка полягає в результуючій репрезентативності найрізноманітніших музично-мовних елементів усього попереднього періоду в їх синхронно-діахронних зв'язках, які подано a priori як дещо безпосередньо дане та таке, що не потребує роз'яснень. В цих текстах музично-мовний дискурс як узагальнення попереднього досвіду досягає граничної межі - дескрипції, яку неможливо спростувати чи підтвердити. Вперше запропоновано методику аналізу автодескриптивних текстів, яка репрезентує один з можливих різновидів сучасного текстологічного дослідження. Як прояв принципів конструювання АДТ в музиці розглянуто епоху пізнього бароко, уособлену в творчості І.С.Баха, що показано в аналітичних етюдах.

  Скачати повний текст

Досліджено фортепіанну творчість Олів'є Мессіана (1908 - 1992 рр.) у ракурсі культурологічної та текстологічної проблематики. Розглянуто вербальні компоненти музичного тексту - авторські коментарі та ремарки як особливий культурний феномен в фортепіанній культурі XX ст. Запропоновано комплексний підхід, який включає висвітлення творчості композитора в динаміці культурологічних контекстів та особливостей композиторської, музикознавчої та виконавської інтерпретації тексту його фортепіанних творів. Простежено генез феномену коментаря у фортепіанному мистецтві та систематизовано різноманітні прояви автокоментування у творчості О. Мессіана. Доведено, що автокоментар виступає фактором цілісності композиторського стилю, з яким пов'язано авторське програмування інтерпретації творів і пан-програмність творчої парадигми митця.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано особливості процесу адаптації дітей-сиріт молодшого дошкільного віку до умов дитячого будинку. Визначено критерії адаптивності поведінки дітей-сиріт за нових соціальних умов, надано якісну характеристику виявлених критеріїв, розглянуто типи груп адаптації дітей-сиріт до умов дитячого будинку (задовільну, часткову, нестійку, незадовільну), що дає змогу здійснювати диференційний підхід до дітей з різним рівнем емоційної активності. Запропоновано методику організації музично-театралізованої діяльності, що сприяє успішній адаптації дітей-сиріт. Наведена методика дозволяє підвищувати професійний рівень педагогічного колективу дитячого будинку щодо організації навчально-виховної роботи з дітьми-сиротами в адаптаційний період; створити позитивний емоційний стан; знизити рівень тривожності, агресивності та незахищеності; коригувати негативні емоційні прояви засобами музичної діяльності; розвивати у вихованців навички соціальної поведінки в процесі музично-театралізованої діяльності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження процесу розвитку академічного ансамблю народних інструментів України періоду XX ст., класифіковано його різновиди. Проаналізовано процес удосконалення народного інструментарію, досліджено композиторську творчість, підкреслено значення професіоналізації освіти музиканта-народника, розглянуто формування української педагогіки, методології та теорії виконавства на удосконалених народних інструментах, становлення ансамблю народних інструментів в академічному музичному мистецтві. Узагальнено досягнення академічних народно-інструментальних ансамблів на концертній естраді.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням культурологічного фундаменту художніх новацій XX століття. На прикладі музики розроблено концепцію аконфліктності як системоутворюючого логічного і естетичного фундаменту ряду композиторських технік і аконфліктної драматургії як самостійного типу музичної драматургії. Це дозволило з позитивних позицій оцінити процеси кардинальних змін образомовних складових у європейській (за художньою традицією) музиці XX століття, виявити їх еволюційну закономірність. Дослідження розширює уявлення щодо конфліктності в європейській культурі постренессансу. Водночас розроблено ряд питань культурологічного характеру, висвітлючих стан найважливіших духовно-художніх течій XX століття, зокрема у слов'янській культурі, котрі грунтуються на ідеях аконфліктності.

  Скачати повний текст

Теоретично проаналізовано наукову літературу з проблеми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, досліджено процес функціонування початкової ланки музичної освіти, виявлено специфіку початкового навчання гри на струнно-смичкових інструментах дітей 4 - 5-ти та 6 - 7-річного віку, обгрунтовано методичні засади та експериментально підтверджено доцільність та ефективність використання робочих зошитів з друкованою основою на початковому етапі навчання гри на даних інструментах, які відповідають вимогам сучасної освіти та є найзручнішою формою роботи для учнів у класі та вдома. На підставі проведеної дослідно-експериментальної роботи доведено, що активізація пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах можлива за умови врахування вікових особливостей перебігу основних пізнавальних процесів; створення навчальних ситуацій, здатних викликати пізнавальний інтерес та позитивний емоційний відгук учнів; активізації мисленнєвої діяльності учнів шляхом використання серії нестандартних завдань та організації навчального процесу на базі творчої самореалізації дитини.

  Скачати повний текст

Розглянуто музично-виконавське мистецтво як творчу практику, тобто спосіб закріплення, відтворення та розвитку музичного досвіду людини. Охарактеризовано "актуальне буття" музичного твору у процесі виконання його для слухачів. Визначено шляхи та способи актуалізації музичного твору, сформувані в історії європейської музики. Висвітлено процес перетворення нотного тексту у звуковий феномен на матеріалі сонати op.27 N 1 Л. ван Бетховена, "Крейслеріани" Р.Шумана та творів В.Бібіка (П'ята та Сьома сонати для фортепіано, вокальний цикл на вірші А.А.Ахматової). Узагальнено досвід актуалізації музичної класики у сучасній культурі України, взаємопов'язаний з організацією та проведенням міжнародних фестивалів класичної музики "Харківські асамблеї" (1991 - 2007 рр.).

  Скачати повний текст

Уперше подано цілісну характеристику багатогранної діяльності Анатоля Вахнянина - композитора, диригента, співака, громадського діяча, літератора, а також введено в обіг новий архівний матеріал. На його базі систематизовано погляди діяча на різні галузі музичного мистецтва (музичну естетику, фольклор, духовну музику, театр, теорію музики). Розширено обсяг композиторської творчості А.Вахнянина, що дає підстави для характеристики його композиторського стилю, який базується на засадах романтизму. Висвітлено взаємодію його композиторської творчості та музикознавчих зацікавлень. Зазначено, що завдяки плідній громадській, виконавській, диригентській та композиторській діяльності А.Вахнянина музичне життя Галичини того часу збагатилося новими ідеями, зміцніли зв'язки з композиторами Великої України (М.Лисенком, П.Ніщинським). Доведено, що в еволюції музичної культури Галичини його діяльність сприяла переходу від аматорського етапу композиторської творчості до подальшого її розвитку на професійній основі.

  Скачати повний текст

Досліджено оперні твори провідних англійських композиторів XX ст. Б.Брітгена, М.Тіппена й Х.Бертвістла, що належать до комічного жанру з метою виявлення в них специфіки комічного та з'ясування ролі національного фактора. В "Альберт Херінзі" Б.Брітгена висвітлено взаємозв'язок з сатиричною лінією англійського мистецтва, традиціями "Опери жебраків", образами англійського соціально-побутового та моралістичного роману, творчістю У.Хогарта, Р.Шерідана, Ч.Діккенса. У "Весіллі в Іванів день" М.Тіппета виявлено глибоке шекспіровське коріння (завдяки порівнянню зі "Сном літньої ночі") та його вплив на трактування комічного в опері, а також зв'язок творчістю представників національної літературної школи XX ст. (Т.Еліота, Б.Шоу, Д.Джойса, У.Б.Йейтса). У "Панчі та Джуді" Х.Бертвістла висвітлено роль традицій народного англійського театру, що зумовило втілення комічного у гострогротесковій модифікації. Проаналізовано опери у контексті національної музичної традиції, зокрема творчості Г.Персела, інструментальної та музичної культури єлизаветської епохи, жанру "маски", паралельних у часі та стилі культурно-мистецьких явищ середини XX ст.

  Скачати повний текст

Показано доцільність застосування до музики сучасної феноменологічної інтерпретації тіла як не протипокладеного душі/духу, що полягає у можливості легітимізації тілесної компоненти у філософії музичної культури. Запропоновано тезу про античну предуготовленість людського тіла до мистецтва, яка є необхідною передумовою існування мистецтва взагалі та музики зокрема. Виявлено, що "потяг" до "замовчування" тіла в музиці зумовлений онтологічною розбіжністю між раціональним і чуттєвим, духовним і тілесним, іманентною всій європейській метафізичній традиції, і позначився на концептуальному баченні музики. Проаналізовано філософські тексти про музику Шеллінга та піфагорійців, Гегеля та Шопенгауера, Аристотеля, Платона та Канта та показано наявність стійких опозицій "душа/дух - тіло", "раціональне - чуттєве", "розумне задоволення - фізична насолода", де слабкий термін піддавався систематичному витісненню. Розкрито тенденції позитивної інтерпретації тілесного аспекту музичної реальності в текстах С.К'єркегора, Ф.Ніцше, Т.Адорно, що вказує на деструкцію опозиційних структур і дозволяє розглядати філософські передумови "музичної тілесності". Висвітлено генеалогічний зв'язок між тілесним досвідом освоєння світу й "антропоморфними" властивостями музичної мови. Запропоновано положення про темпоральну естетизацію слухацької тілесності у процесі музичного сприйняття, а також ідею про те, що в музичному творі містяться метазвукові перцептивно-афективні структури, які означують "позамузичні" смисли музичного дискурсу (наведено "робоче" визначення музичного перцепту й афекту), - в чому набули розвитку ідея Р.Інгардена про іманентність "емоційних якостей" музичного твору, а також ідеї Ж.Дельоза і Ф.Гватарі про "перцепт і афект" як "Форми думки" мистецтва.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження феномену артистичної індивідуальності С.Рахманінова та його вплив на розвиток фортепіанного мистецтва XX ст. Розглянуто формування особистості С.Рахманінова-артиста, театральність його гри, що наділяє музичний процес дієвістю та сценічністю. Еволюція артистизму С.Рахманінова полягає у підвищенні ступеня зрілості його інтерпретацій. Розглянуто лінію спадкоємності від піанізму Ф.Ліста та М.Рубінштейна, синтез російської та західноєвропейської традицій у грі великого артиста. Проведено паралелі між С.Рахманіновим і його видатними сучасниками: Й.Гофманом, Й.Левіним, Л.Годовським, Ф.Бузоні, В.Горовцем, Ар.Рубінштейном. Наголошено на надзвичайній силі гри великого артиста та зазначено його виняткову виконавську енергетику. З метою з'ясування цілісної характеристики рахманіновської артистичної індивідуальності досліджено особливості складно організованої психіки митця, якому були притаманні демонстративність темпераменту, екзальтованість ефектів, емотивність. Розглянуто відображення піаністичних традицій С.Рахманінова на прикладах виконавських стилів музикантів, які чули його особисто (К.Ігумнов, В.Горовиця, Ар.Рубінштейна, О.Гольденвейзера) та через вплив усної традиції, породженої інтонуванням С.Рахманінова, на піаністів наступних поколінь (В.Софроницького, Л.Оборіна, П.Серебрякова, Г.Нейгауза, С.Ріхтера, Е.Гілельса, Є.Кісіна, М.Луганського).

  Скачати повний текст

Досліджено архівну спадщину Музичного товариства ім. М.Д.Леонтовича (МТЛ). Здійснено історичну реконструкцію діяльності Товариства за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Висвітлено історію формування архівного фонду МТЛ, проаналізовано його документальний ресурс як цілісний інформаційний комплекс. Відтворено історію діяльності Музично-теоретичної бібліотеки ім. К.Стеценка. За матеріалами української й зарубіжної періодики проведено дослідження громадської думки щодо місця та ролі Товариства у розвитку музичної культури України. Визначено внесок МТЛ у формування національної музично-бібліотечної, музично-музейної й музично-виставкової справи та музичного архівознавства.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття художньої індивідуальності шляхом виявлення певних закономірностей її становлення у музичній культурі XX ст. Запропоновано концепцію об'єктивізації композиторської індивідуальності, що дає змогу визначити способи передачі суб'єктивного змісту засобами музичного мистецтва. Розроблено аналітичний підхід до вивчення даного художнього феномену, що дозволило врахувати його динамічну природу та онтологічну цілісність. Розглянуто процес реалізації композиторської індивідуальності з використанням матеріалу стосовно творчості В.С.Губаренка (1934 - 2000) - одного з лідерів "шістдесятництва" в українській літературі. З використанням запропонованого модального підходу розкрито особливості еволюції митця, уточнено специфіку музичного мислення композитора, досліджено відтворену ним картину світу, а також сформульовано принципи творчої роботи та естетичні настанови.

  Скачати повний текст

Введено до наукового обігу теоретичну модель порівняльно-типологічного аналізу творчості Б. Лятошинського та Д. Шостаковича. Простежено взаємозв'язок соціально-політичного чинника з життям і творчістю композиторів у ракурсі проблеми "митець і влада". З урахуванням індивідуальних якостей кожного з композиторів проаналізовано позиції обох митців стосовно таких загально-людських проблем, як добро та зло, життя, смерть, безсмертя, митець і епоха, національне та інонаціональне. Проведено безпосередню порівняльну характеристику практично всіх відомих творів музичної спадщини Б. Лятошинського та Д. Шостаковича. Проаналізовано невідомий твір Б. Лятошинського (обробка єврейської народної пісні "Genzelex").

  Скачати повний текст

Уперше сформульовано цілісне універсальне поняття жанру балади поза залежністю від аспектів часу та простору. Визначено іманентні ознаки жанрової характеристики західноєвропейської вокальної романтичної балади у порівнянні з народною. Основними параметрами дослідження балад є побудова та розвиток сюжету, концепція часу та простору, характеристика образної сфери, форми, ладу, мелосу, гармонії та фактури. Проведено комплексний аналіз зразків фольклорних балад в аспекті музикознавства та літературознавства. Розглянуто особливості модифікації психології людської поведінки за умов формування баладних образів залежно від культурно-історичної епохи та у разі порівняння з сучасними соціально-моральними й етичними нормами. Висвітлено основні тенденції розвитку та модифікації жанру балади у XX ст. Обговорено основні жанрові прикмети, що характеризують баладу поза стилем та часом.

  Скачати повний текст

Розгляд бахіанства як творчої установки композитора та виконавця побудовано на теоретичних підвалинах психологічної концепції установки, розробленої Д. Узнадзе. Подання про установку транспонуються до сфери музичної професійної діяльності, відзначається психологічно настановний зміст звернення музикантів до тих чи інших типологічних показників музики Й. С. Баха. Спрямованість на моделювання в авторській стилістиці ознак мистецтва Й. С. Баха, яка втілена, зокрема, застосуванням композиційних принципів ДТК, кантати або пасіона, фуги як ключової архітектонічної та фактурної якості, інструментального лінеаризму як символу високої риторики музики німецького майстра - визначається як бахіанство, в узгодження з термінологічною практикою, що затвердилася у професійному середовищі (на кшталт "моцартіанство", "бетховеніанство").

  Скачати повний текст

Розкрито суть, природу, характерні особливості та соціальні функції баянного мистецтва, виявлено його місце в музичній культурі України. Проаналізовано наукову літературу з дослідженого питання, розглянуто основні теоретичні підходи до визначення баянного мистецтва як складного багатогранного та багатофункціонального явища. З'ясовано роль і значення даного мистецтва в соціокультурних процесах другої половини XX ст. Розроблено типологію інфраструктур соціокультурного функціонування українського баянного мистецтва, у межах яких змінюється "культурний образ" інструмента, його технічні характеристики, музичний репертуар та принципи комунікативних ігор зі слухачем. Проаналізовано вплив ідеологічних, політичних і економічних чинників на розвиток баянного мистецтва за певних соціокультурних ситуацій.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавсті досліджено закономірності розвитку вітчизняного оригінального репертуару для баяна. Запропоновано концепцію періодизації еволюційних етапів вітчизняної літератури для баяна. Висвітлено основні тенденції розвитку провідних жанрів української баянної музики сучасної доби. Вперше здійснено загальнотеоретичний та жанрово-стильовий аналіз баянної творчості провідного українського композитора В. Рунчака. Відзначено значний внесок музичного діяча у розробку жанрових і стилістичних компонент нової баянної літератури шляхом активного перетворення жанрових прототипів, створення прецедентів і суттєвої трансформації всього жанрово-стильового комплексу баянної музики.

  Скачати повний текст

Уперше на базі художніх принципів музичної форми (у її широкому естетичному та вузькому музикознавчому смислі) досліджено історичну діалектику стильовоепохальних змін музики, визначених Б.Асаф'євим як співвідношення класичних і акласичних епох. Уперше явища вітчизняного інструменталізму, у даному випадку баянного ансамблю й оркестру, розглянуто у контексті музичних культур ментально близьких слов'янських націй, але у співвідношенні всесвітніх епохальних взаємодій, що охоплюють ментально вилучені культурні регіони та території єдністю "ідей часу". Виведено позицію інструментальної "капельності" звучання баянно-акордеонного оркестру, що вказує на вокальний генезис європейської музики. Проаналізовано оригінальні твори, а також авторські перекладення для баянного оркестру.

  Скачати повний текст