Скачати повний текст

Досліджено можливості застосування мікробних препаратів і мікроелементів на посівах сої та встановлено важливу екологічну роль даних засобів у формуванні сталих агроекосистем. Підтверджено здатність біоагентів біопрепаратів адаптуватися до несприятливих умов навколишнього середовища (за pH грунту дослідної ділянки - 5,0 - 5,5). Обгрунтовано можливість їх використання як альтернативної заміни мінеральних добрив і здатність щодо симбіотичної взаємодії з рослинами сої та позитивно впливати на формування високопродуктивних симбіотичних систем за наявності спонтанної інокуляції грунтових популяцій бульбочкових бактерій за умов північної частини Лісостепу України. Показано, що поєднане застосування ризобофіту та альбобактерину підвищує сумарну кількість зафіксованого протягом вегетації сої молекулярного азоту атмосфери з 66 до 47 кг/га, сприяє збільшенню надземної фітомаси рослин на 49 %, площі листової поверхні на 21 %, урожайності зерна на 8 - 11 %, а вмісту протеїну в ньому на 1,7 - 3,3 %. Виявлено позитивний вплив позакореневого внесення мікроелементів на підвищення урожайності зерна, більш вірогідний приріст якої відбувся у разі застосування біопрепаратів. Мікробні препарати комплексної дії рекомендовано використовувати для створення екологічно безпечних технологій вирощування сої.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні підходи та практичні рекомендації щодо гетерогенізації органічних аналітичних реагентів шляхом їх нековалентної іммобілізації на поверхні нефункціоналізованих кремнеземів (КЗ) з метою створення сорбційно-спектроскопічних і ВТ-методик аналізу, придатних для застосування за умов стаціонарної лабораторії та на місці відбору проби. На основі систематичного дослідження іммобілізації на КЗ матрицях близько 40-ка органічних реагентів, їх комплексних сполук та іонних асоціатів виявлено основні критерії, що впливають на хіміко-аналітичні властивості твердофазних реагентів (ТР) такого типу. Розроблено нові аналітичні форми комплексотвірних, амінообмінних і хемілюмінесцентих реагентів. Методом молекулярного збирання ліганду на поверхні КЗ одержано ТР, які утворюють із іонами металів комплекси зі співвідношеннями M : R = 1 : 2. На підставі кількісної оцінки комплексотвірної здатності адсорбованих реагентів обгрунтовано причини зростання їх вибірковості в порівнянні з аналогами в розчині. Одержано кореляційні рівняння, які дозволяють прогнозувати та скеровувати хіміко-аналітичні властивості ТР. Розроблено низку сорбційно-спектроскопічних і ВТ методик, які за основними метрологічними характеристиками вигідно відрізняються від кращих аналогів з літератури. Сформульовано найбільш перспективні області застосування даних ТР та наведено напрямки подальших досліджень.

  Скачати повний текст

Створено надвисоковакуумну установку типу "чорна камера" для комплексного дослідження адсорбційно-десорбційних процесів у широкому діапазоні температур дослідженого зразка (5 - 2500 К) і газу у джерелі молекулярного пучка (80 - 550 К). Вперше отримано спектри слабкозв'язаних низькоенергетичних адсорбційних станів молекулярного кисню, адсорбованого за умов 5 К, для досліджуваних граней вольфраму, а також отримано залежності імовірності прилипання кисню за температури підкладок 5 К та їх зміну з температурою поверхні адсорбента, газу та ступеня покриття. Прослідковані різні механізми кінетики залежно від умов адсорбції та виявлено, що дисоціативна адсорбція кисню на досліджених гранях вольфраму відбувається за температури 5 К. Встановлено, що після заповнення першого моношару на всіх підкладках виявляються ознаки адсорбції через зовнішній передстан, у ролі якого, можливо, виступає адсорбційний стан слабкої молекулярної хемосорбції АС45 (АС60 для W(III)). Досліджено ефект амортизації в області закінчення заселення хемосорбованого атомарного моношару та початку утворення слабкозв'язаного молекулярного моношару за температури адсорбції ~ 5 К, величина якого збільшується у разі збільшення температури газу в ефузивному джерелі. Доведено, що енерегетичні характеристики фізадсорбованих шарів у даних системах не залежать від електронної та атомної структур поверхні та, в основному, відзначаються фізико-хімічними властивостями кисню, а характер кінетики адсорбції дає змогу конкретизувати хід потенціалу взаємодії газ - поверхня.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню властивостей рідкої та твердої фаз адсорбційних систем вода - міцелоутворююча поверхнево-активна речовина (ПАР) - твердий сорбент по даним нейтронної спектроскопії. Запропонований та обгрунтований новий підхід до дослідження колоїдних явищ у цих системах на основі аналізу змін молекулярно-динамічного стану води під впливом компонентів систем. Виявлено, що контакт водного розчину неіонної ПАР із твердим сорбентом призводить до суттєвого зменшення внеску колективних та збільшення внеску одночасткових рухів молекул води в її динамічний стан. Кількісно оцінена роль механізмів трансляційних рухів молекул води у вивчених системах. В термінах запропонованої моделі пояснені явища адсорбції та міцелоутворення. Досліджені характеристики міцелярних водних розчинів ПАР; характер взаємодії між міцелами; вплив електроліту на них; дисперсії сажі, оцінено поверхневий натяг міцел. Метод непружного розсіяння повільних нейтронів адаптований до дослідження адсорбційних шарів ПАР на вуглецевих сорбентах; доведено, що будова поверхневого шару неіонної ПАР на силікагелі залежить від способу контакту рідкої та твердої фаз. Узагальнені чинники, які впливають на будову адсорбційних шарів ПАР на твердих сорбентах.

  Скачати повний текст

Визначено фундаментальні закономірності адсорбції сумішей полімерів на твердих поверхнях. Узагальнено результати комплексних досліджень адсорбції з сумішей сумісних і несумісних полімерів у широкому концентраційному інтервалі з урахуванням критичних концентрацій перекривання макромолекулярних клубків, термодинамічної взаємодії компонентів і процесів молекулярної агрегації в досліджуваних системах. Експериментально доведено селективність адсорбції одного з компонентів суміші для розчинів і розплавів полімерів, обумовлену одночасним протіканням конкуруючої адсорбції обох компонентів. Встановлені закономірності є загальними для всіх пар полімерів, що характеризується певним рівнем термодинамічної сумісності.

  Скачати повний текст

Розроблено методики темплатного синтезу 28 нових макроциклічних комплексів нікелю(II) та міді(II) на основі меламіну, його похідних і барбітурової кислоти, як замикальних фрагментів у реакціях макроциклізації, в тому числі гомо- та гетерометалічних біс- і трис(макроциклічних) сполук. Отримано адукти деяких з цих комплексів з неорганічними аніонами, бензолтрикарбоксилатом, поліціанометалатами та сечовиною. Молекулярну та кристалічну будову 14 сполук встановлено за допомогою методу рентгеноструктурного аналізу. Показано, що дані комплекси є перспективними об'єктами для створення матеріалів анізотропної будови. Виявлено наявність регіоселективної диференціації карбоксилатів меламінвмісними оліго(макроциклічними) комплексами міді(II) та отримано новий ефективний рецептор анону бензол-1,3,5-трикарбонової кислоти. Встановлено, що меламінвмісний трис(макроциклічний) комплекс міді(II) здатний бути молекулярним реактором, у порожнині якого відбувається синтез біядерних поліціанометалатів. Наведено модель розпізнавання сульфат-аніону меламінвмісним біядерним комплексом нікелю(II), що грунтується на кооперативній дії двох металічних центрів. Досліджено вплив зв'язування сечовини на координаційне оточення та спектральні властивості іона міді(II) у барбітуратвмісному комплексі. Запропоновано спосіб іммобілізації меламінвмісного біс(макроциклічного) комплексу міді(II) на поверхні нітриду кремнію.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено синтезу та дослідженню будови, фотохімічних і спектрально-люмінесцентних властивостей нових органічних азидів, похідних ксантону і флуорану з метою використання їх в матеріалах для запису інформації. Досліджена фотоініційована полімеризація метилметакрилату в присутності синтезованих азидів в розчині і масі, методом дилатометрії вивчена кінетика процесу, визначені молекулярні маси продуктів полімеризації. Виявлено ефект "темнової" полімеризації після припинення опромінення. Досліджені азиди можуть бути використані як фотоотверджувачі в фотополімеризаційних композиціях на основі олігоефіракрилатів, як фотоініціатори радикальної полімеризації метилметакрилату, що дають полімер з досить високим значенням ступеня полімеризації, але невисоким виходом, причому процес можна проводити в темряві після попереднього опромінення зразка. При застосуванні синтезованих азидів як світлочутливих компонент були розроблені композиції і одержані зразки фотографічних матеріалів для везикулярного і люмінесцентного процесів запису інформації.

  Скачати повний текст

Досліджено полімер-солеві розчини різних концентрацій, до складу яких входять поліпропіленгліколь з молекулярною масою 2025 (ППГ-2025) та поліетиленгліколь з молекулярною масою 300 (ПЕГ-300) як розчинники перхлорату літію та ПЕГ-300 як розчинник амонійної солі. Вивчено рідкі олігомери, зокрема, ППГ-2080 з ацильними та гідроксильними кінцевими групами, ППГ-1052 та ППГ-400 з гідроксильними кінцевими групами, ПЕГ-300 з гідроксильними кінцевими групами, як чисті олігомерні рідини. Одержано частотні залежності акустичних характеристик складних систем, зокрема, ізотерм поглинання та швидкості поширення звуку, у частотному інтервалі 3 - 2 500 МГц і температурному режимі 293 - 303 К. Проаналізовано вплив даних факторів на акустичні спектри, зокрема, на властивості часів релаксації нормальних і сегментальних мод, релаксаційних сил і швидкості звуку в рідких олігомерах та олігомер-солевих розчинах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено та реалізовано гратковий підхід до моделювання просторової структури молекул, який забезпечив генерацію однорідної системи структурних параметрів, що відображають локальні, інтегральні та польові характеристики молекулярної структури для ефективного розв'язання задач "структура - властивості". Запропоновано інваріантну систему кодування просторової структури молекул. Отримано молекулярний код, використаний для оцінки хіральності та структурної подібності молекул. Модернізовано систему опису локальних і польових характеристик молекулярної структури. Розроблений підхід застосовано для розв'язання різноманітних задач "структура - властивості". Виявлено, що спорідненість стероїдних молекул до кортикостероїд- та тестостеронзв'яжучого глобуліну значною мірою зумовлена просторовим розташуванням атомів оксигену. Доведено, що адекватний опис впливу структури монопохідних бензолу на їх здатність до утворення комплексів з переносом заряду можливий у рамках граткової моделі без проведення квантово-хімічних розрахунків. Вдалося передбачити сполуку з потенційно високою психотропною активністю - 1-метил-5-(о-фтор)фенил-7-трифторметил-1,2-дігідро-3Н-бенздіазепін-2-он для ряду заміщених 1,4-бенздіазепін-2-онів. Доведено, що фторалкільні замісники, які створили високий потенціал поля ліпофільності в області хелатних циклів. З'ясовано, що з використанням трьох груп параметрів, які визначили хіральність, форму молекул та їх здатності до міжмолекулярних взаємодій, можливо кількісно оцінити закручувальну здатність похідних (-)-ментону в нематичній мезофазі. Завдяки використанню граткового підходу розроблено комплекс комп'ютерних програм, у межах якого можливе розв'язання різноманітних задач QSAR/QSPR.

  Скачати повний текст

Досліджено молекулярно-генетичні та біохімічні особливості метахроматичної лейкодистрофії (МЛД). Створено базу даних мутацій у гені арилсульфатази А (АСА) та розроблено стратегію молекулярно-генетичного дослідження спектра мутацій, що обумовлюють розвиток МЛД у хворих в Україні. Встановлено, що сумарна чатота цих мутацій серед пацієнтів в Україні менша за середньоєвропейську та складає 20 %. У результаті секвенування послідовності гена АСА трьох пацієнтів ідентифіковано три нові місенс-мутації і одну місенс-мутацію, яку раніше було описано у іспанського пацієнта з пізньою інфантильною формою МЛД. Визначено частоту розповсюдженості алеля псевдодефіциту арилсульфатази А серед населення України. Проведено аналіз біохімічного методу діагностики МЛД, на основі чого визначено чинники, що впливають на результат визначення активності АСА і стандартизовано умови проведення аналізу з метою запобігання діагностичних помилок. Запропоновано нову модифікацію методу визначення активності АСА, що дозволить диференціювати дійсний дефіцит, псевдодефіцит АСА та встановлювати гетерозиготне носійство. Визначено рівні нормальної активності АСА для населення України. Вперше розроблено алгоритм обстеження осіб у разі підозри на наявність або обтяженість МЛД.

  Скачати повний текст

Встановлено частоти та спектр найпоширеніших мутацій гена ТРБМ серед хворих на муковісцидоз, які мешкають на Заході України: delF508 (екзон 10) - 47,6 %, W1282X (екзон 20) - 3,2 %; G542X (екзон 11) - 2,4 %; N1303K (екзон 21) - 2,4 %; CFTRdele2,3(21kb) - 1,6 %. Вперше на підставі аналізів обстежених хворих ідентифіковано мутацію 272del11 (екзон 14а). Показано, що наявність у генотипі мажорної мутації delF508, особливо у гомозиготному стані, асоціюється з важкими клінічними проявами захворювання та вищим ступенем летальності, на відміну від пацієнтів з іншими генотипами. За результатами досліджень встановлено значний генетичний та клінічний поліморфізм випадків муковісцидозу, доведено необхідність проведення молекулярно-генетичного аналізу щодо знайдення гена ТРБМ у разі діагностування цього захворювання.

  Скачати повний текст

Визначено критерій застосовності термодинамічної теорії збурень на макроскопічному рівні в області високих тисків (малих ізотермічних стисливостей). Оцінено внесок сил притягання між молекулами під час дослідження термічного рівняння стану густих газів в області високих тисків та рокрито вирішальну роль сил відштовхування під час проведення розрахунків PVT-даних густого конденсованого середовища. Доведено, що відповідне модифіковане рівняння стану виявляє більш надійні екстраполяційні властивості, ніж статистично-обгрунтовані рівняння стану, одержані з урахуванням сил притягання. Встановлено, що параметр крутості потенціальної функції в межах широковідомих модельних форм міжмолекулярних потенціалів сил відштовхування є чутливим до температури в газах. У випадку щільних рідин обгрунтовано існування поправкової функції до цього параметра як логарифмічної залежності від тиску. Виявлено зростання значення параметра крутості потенціальної функції в межах модельного потенціалу "м'яких" сфер із збільшенням молекулярної маси для ряду інертних газів. Встановлено чутливість параметра крутості в межах модельної форми "м'які" сфери до неадитивних ефектів та виявлено стрибкоподібну зміну його значення за умов переходу від газоподібного до конденсованого стану досліджуваних речовин. Досліджено зв'язок параметрів модельного міжмолекулярного потенціалу "м'які" сфери з константами рівняння стану бінарної суміші густих газів. Відзначено чутливість параметра крутості потенціальної функції до концентрації бінарної суміші.

  Скачати повний текст

Експериментально вивчено ангіопротекторні властивості регуляторного пептиду, одержаного з аорт великої рогатої худоби - пептидної фракції аорти - за умов моделювання різних видів атероартеріосклерозу та аутоімунного васкуліту. Визначено, що пептидна фракція аорти (ПФА) являє собою комплекс водорозчинних поліпептидів з молекулярною вагою до 10 кДа, вона відноситься до класу цитомедінів та реалізує процеси саморегуляції клітинних популяцій у тканинах, з яких її виділено. Встановлено, що застосування ПФА в дозі 0,12 мг/кг за експериментального перекисного атеросклерозу призводить до нормалізації ліпідного спектру крові, перекисних процесів, коагуляційного гемостазу, відновлення еластичного каркасу та стану клітинних елементів стінки аорти. У разі експериментального холестеринового атероартеріосклерозу введення ПФА в дозі 0,2 мг/кг викликає подібні ефекти. У стінці аорти відбувається зменшення накопичення холестерину. Відзначено, що за умов експериментального аутоімунного васкуліту застосування ПФА в дозі 0,2 мг/кг викликає нормалізацію вищезазначених показників крові та морфофункціонального стану стінки аорти, а також відновлюються функціональна активність і кількісне співвідношення лейкоцитів крові та відбувається зменшення гематогенної клітинної інфільтрації стінки аорти.

  Скачати повний текст

Вивчено антирадикальні та антиоксидантні властивості природних та синтетичних фенолів і N-вмісних гетероциклів, досліджено їх взаємозв'язок зі структурними й енергетичними параметрами даних молекул. Визначено антирадикальні й антиоксидантні властивості групи одно- та двоядерних фенолів, а також N-вмісних гетероциклів з класів піридинкарбонових кислот, 1,4-дигідропіридинів, природних N-вмісних гетероцилків, а також S-похідних хіназолінів. Встановлено наявність позитивних корелятивних взаємозв'язків між значеннями антиоксидантної активності досліджуваних сполук та енергією активації, константами швидкості утворення та енергією резонансу вільнорадикальних форм відповідних сполук. Серед нових сполук - S-похідних хіназолінів за результатами використання комплексу фармакологічних, біохімічних і квантово-хімічних методів відібрано найбільш потужний антиоксидант - сполуку NC-109, для якої проведено дослідження цитопротекторної дії in vitro на моделі хімічного ураження клітин печінки тетрахлорметаном. Показано високу антиоксидантну активність сполуки NC-109, досліджено її мембраностабілізуючі та геномопротекторні ефекти. З'ясовано, що введення сполуки NC-109 щурам, отруєним тетрахлорметаном, сприяє корекції заряду поверхні мембран ЕР та структури білків. Доведено, що гепатопротекторні ефекти сполуки NC-109 не поступаються стандартному фенольному антиоксиданту іонолу.

  Скачати повний текст

За результатами генної експресії (SAGE) та диференційної гібридизації охарактеризовано зміни експресії генів в астроцитарних гліомах, асоційовані з певними властивостями пухлинних клітин. За допомогою SAGE ідентифіковано 129 генів, експресія яких суттєво здійснюється у гліобластомах. Ці гени можна використовувати для молекулярної характеристики пухлин головного мозку. Гени становлять обмежену кількість функціональних груп. Диференційну експресію деяких генів показано вперше у пухлинах головного мозку. У гліобластомі, найбільш злоякісній формі гліом, знайдено акумуляцію гетерогенних Alu-вмісних нуклеотидних послідовностей, а також генералізовану інактивацію транскрипції мітохондріального геному, асоційовану з деструкцією мітохондрій у пухлинних клітинах. На підставі зіставлення результатів SAGE і мікроарейного аналізу 117-ти диференційно експресованих генів можна визначити як гени, продукти яких є потенційними молекулярними маркерами гліальних пухлин.

  Скачати повний текст

Встанолено місце та роль "мітохондріального дистресу" в ієрархічному каскаді патологічних змін на генетичному, молекулярному, клітинному та метаболічному рівнях, показано наявність енергетичного колапсу клітин, руйнування цитоплазматичних мембран, активацію прозапальних на фоні пригнічення синтезу протизапальних цитокінів і епітеліальної дисфункції впродовж раннього неонатального періоду у новонароджених дітей з тяжкою асфіксією.

  Скачати повний текст

Теоретично й експериментально обгрунтовано одержання багатокомпонентного кам'яновугільного в'яжучого з широким інтервалом пластичності на підставі встановлення закономірностей формування в них комплексно-сполученої мікроструктури, поданої коагуляційним каркасом із часток активного дисперсного наповнювача у концентрованому розчині полімеру в гама-фракції дьогтю. У процесі модифікації кам'яновугільного дорожнього дьогтю відсівом полівінілхлориду внаслідок розгортання глобул полімеру у витягнуті конформації формується просторова полімерна сітка, утворена за рахунок переплетення та міжмолекулярної взаємодії макромолекул і надмолекулярних утворень полівінілхлориду. Оптимальний вміст активного дисперсного наповнювача сприяє утворенню коагуляційної структури у в'яжучому та підвищенню загальної структурованості системи. Структуруюча дія деревного гідролізного лігніну одночасно з пластифікуючою дією сірки сприятиме зміщенню температури переходу в'яжучого у в'язко-текучий стан, в область більш високих позитивних температур і зсуву температури склування в область більш низьких негативних температур. Багатокомпонентне кам'яновугільне в'яжуче характеризується більш широким інтервалом пластичності. Використано експериментально-статистичне моделювання, завдяки якому встановлено оптимальні концентраційні співвідношення комбінованого дисперсного наповнювача в кам'яновугільному дорожньому дьогті. Застосовано метод ІЧ-спектроскопії. За результати дериватографічних і калориметричних досліджень доведено існування тривкої міжмолекулярної взаємодії, що сприяє створенню в багатокомпонентному кам'яновугільному в'яжучому (БКВ) безперервного спектра молекулярно-масового розподілу, розширенню інтервалу пластичності і зниженню температурної чутливості БКВ. Вивчено фізико-механічні та деформаційно-міцнісні властивості БКВ і бетонів на їх основі.

  Скачати повний текст