Скачати повний текст

Розроблено комплексний підхід до цілеспрямованої трансформації карбофункціоналізованих угруповань у положенні 4 піразольного ядра з метою конструювання біологічно активних ациклічних і гетероциклічних ансамблів і конденсованих систем. Запропоновано методологію синтетичного застосування 4-формілпіразолів і продуктів їх конденсації з рядом N- та C-нуклеофілів для побудови складних і перспективних біологічно активних молекул: піразоло[3,4-d]піридазинів, первинних, вторинних, третинних 4-піразолілметиламінів, 4-піразолілтіазолідин-4-онів, піразоліл-4-амінометилфосфонових кислот, піроло[2,3-d]піразолів, 5-[піразол-4-іл]-2-піразолінів, 4-(5-ізолксазоліл)піразолів, (піразол-4-іл)3,4-дигідропіримідин-2-онів(тіонів). Оптимізовано відомі та розроблено альтернативні високопродуктивні методи одержання 4-піразолкарбонових, піразол-4-оцтових, 3-(піразол-4-іл)пропенових, 2-(бензоїламіно)-3-піразол-4-ілпропанових, 2-аміно-3-(піразол-4-іл)пропанових кислот і вивчено їх хімічні властивості та напрямки синтетичного застосування. Встановлено, що піразол-4-карбонові кислоти та 4-амінометилпіразоли є зручними базовими системами для одержання високореакційних електрофільних реагентів: 4-ізоціанатопіразолів, 4-ізоціанатометилпіразолів, 4-карбонілізотіоціанатопіразолів, 4-ізотіоціанатометилпіразолів. Систематично досліджено поведінку одержаних електрофілів відносно типових нуклеофільних реагентів. Розроблено ефективний підхід до важкодоступних високореакційних 4-хлорометилпіразолів, на основі яких вперше одержано синтетично перспективні реагенти: 4-піразолілметилтрифенілфосфонієві солі, -тіоли, -тіо(ізотіо)ціанати, -азиди, -іміди, -ізоціанати, -ціаніди. Запропоновано нову методологію синтезу біологічно активних 4,5-дигідро-2Н-піразоло[4,3-c]хінолінів, яка грунтується на внутрішньомолекулярному арилюванні N-алкіл[3-(2-хлорфеніл)-4-піразоліл]метиламінів.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості застосування мікробних препаратів і мікроелементів на посівах сої та встановлено важливу екологічну роль даних засобів у формуванні сталих агроекосистем. Підтверджено здатність біоагентів біопрепаратів адаптуватися до несприятливих умов навколишнього середовища (за pH грунту дослідної ділянки - 5,0 - 5,5). Обгрунтовано можливість їх використання як альтернативної заміни мінеральних добрив і здатність щодо симбіотичної взаємодії з рослинами сої та позитивно впливати на формування високопродуктивних симбіотичних систем за наявності спонтанної інокуляції грунтових популяцій бульбочкових бактерій за умов північної частини Лісостепу України. Показано, що поєднане застосування ризобофіту та альбобактерину підвищує сумарну кількість зафіксованого протягом вегетації сої молекулярного азоту атмосфери з 66 до 47 кг/га, сприяє збільшенню надземної фітомаси рослин на 49 %, площі листової поверхні на 21 %, урожайності зерна на 8 - 11 %, а вмісту протеїну в ньому на 1,7 - 3,3 %. Виявлено позитивний вплив позакореневого внесення мікроелементів на підвищення урожайності зерна, більш вірогідний приріст якої відбувся у разі застосування біопрепаратів. Мікробні препарати комплексної дії рекомендовано використовувати для створення екологічно безпечних технологій вирощування сої.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні підходи та практичні рекомендації щодо гетерогенізації органічних аналітичних реагентів шляхом їх нековалентної іммобілізації на поверхні нефункціоналізованих кремнеземів (КЗ) з метою створення сорбційно-спектроскопічних і ВТ-методик аналізу, придатних для застосування за умов стаціонарної лабораторії та на місці відбору проби. На основі систематичного дослідження іммобілізації на КЗ матрицях близько 40-ка органічних реагентів, їх комплексних сполук та іонних асоціатів виявлено основні критерії, що впливають на хіміко-аналітичні властивості твердофазних реагентів (ТР) такого типу. Розроблено нові аналітичні форми комплексотвірних, амінообмінних і хемілюмінесцентих реагентів. Методом молекулярного збирання ліганду на поверхні КЗ одержано ТР, які утворюють із іонами металів комплекси зі співвідношеннями M : R = 1 : 2. На підставі кількісної оцінки комплексотвірної здатності адсорбованих реагентів обгрунтовано причини зростання їх вибірковості в порівнянні з аналогами в розчині. Одержано кореляційні рівняння, які дозволяють прогнозувати та скеровувати хіміко-аналітичні властивості ТР. Розроблено низку сорбційно-спектроскопічних і ВТ методик, які за основними метрологічними характеристиками вигідно відрізняються від кращих аналогів з літератури. Сформульовано найбільш перспективні області застосування даних ТР та наведено напрямки подальших досліджень.

  Скачати повний текст

Експериментально встановлено, що заповнення поверхні кремнезему молекулами катіонних поверхнево-активних речовин (КПАР) - моно- та біс-четвертинних амонієвих сполук - відбувається одночасно на поверхневих центрах двох типів (заряджених і нейтральних), що відповідає моношаровій моделі адсорбції. Визначено, що порушення агрегативної стійкості суспензій високодисперсного кремнезему відбувається через нейтралізацію негативного заряду поверхні та в результаті флокулюючої дії КПАР. Показано, що адсорбція КПАР на високодисперсному кремнеземі може супроводжуватися агрегуванням молекул на поверхні, що призводить до зростання швидкості флокуляції суспензій. Досліджено закономірності флокуляції суспензій високодисперсного кремнезему в присутності деяких альбумінів, гемоглобіну людини та желатину та встановлено, що в присутності білків стабільність даних суспензій в цілому описується в межах електростатичного механізму. За умов незначних заповнень поверхні та у разі pH, близьких до ізоелектричної точки кремнезему, концентраційні залежності швидкості флокуляції суспензій максимальні: із збільшенням адсорбції білків одночасно з флокуляцією відбувається руйнування агрегатів частинок кремнезему, присутніх у суспензіях за невисоких pH. Визначено, що характер флокулюючої дії сироваткових альбумінів залежить від способу їх одержання. Зауважено щодо наявності домішок ліпідів, яка обумовлює збільшення адсорбції білків і призводить до зростання швидкості флокуляції, особливо у разі високих pH за умов електростатичного відштовхування від поверхні.

  Скачати повний текст

Створено надвисоковакуумну установку типу "чорна камера" для комплексного дослідження адсорбційно-десорбційних процесів у широкому діапазоні температур дослідженого зразка (5 - 2500 К) і газу у джерелі молекулярного пучка (80 - 550 К). Вперше отримано спектри слабкозв'язаних низькоенергетичних адсорбційних станів молекулярного кисню, адсорбованого за умов 5 К, для досліджуваних граней вольфраму, а також отримано залежності імовірності прилипання кисню за температури підкладок 5 К та їх зміну з температурою поверхні адсорбента, газу та ступеня покриття. Прослідковані різні механізми кінетики залежно від умов адсорбції та виявлено, що дисоціативна адсорбція кисню на досліджених гранях вольфраму відбувається за температури 5 К. Встановлено, що після заповнення першого моношару на всіх підкладках виявляються ознаки адсорбції через зовнішній передстан, у ролі якого, можливо, виступає адсорбційний стан слабкої молекулярної хемосорбції АС45 (АС60 для W(III)). Досліджено ефект амортизації в області закінчення заселення хемосорбованого атомарного моношару та початку утворення слабкозв'язаного молекулярного моношару за температури адсорбції ~ 5 К, величина якого збільшується у разі збільшення температури газу в ефузивному джерелі. Доведено, що енерегетичні характеристики фізадсорбованих шарів у даних системах не залежать від електронної та атомної структур поверхні та, в основному, відзначаються фізико-хімічними властивостями кисню, а характер кінетики адсорбції дає змогу конкретизувати хід потенціалу взаємодії газ - поверхня.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню властивостей рідкої та твердої фаз адсорбційних систем вода - міцелоутворююча поверхнево-активна речовина (ПАР) - твердий сорбент по даним нейтронної спектроскопії. Запропонований та обгрунтований новий підхід до дослідження колоїдних явищ у цих системах на основі аналізу змін молекулярно-динамічного стану води під впливом компонентів систем. Виявлено, що контакт водного розчину неіонної ПАР із твердим сорбентом призводить до суттєвого зменшення внеску колективних та збільшення внеску одночасткових рухів молекул води в її динамічний стан. Кількісно оцінена роль механізмів трансляційних рухів молекул води у вивчених системах. В термінах запропонованої моделі пояснені явища адсорбції та міцелоутворення. Досліджені характеристики міцелярних водних розчинів ПАР; характер взаємодії між міцелами; вплив електроліту на них; дисперсії сажі, оцінено поверхневий натяг міцел. Метод непружного розсіяння повільних нейтронів адаптований до дослідження адсорбційних шарів ПАР на вуглецевих сорбентах; доведено, що будова поверхневого шару неіонної ПАР на силікагелі залежить від способу контакту рідкої та твердої фаз. Узагальнені чинники, які впливають на будову адсорбційних шарів ПАР на твердих сорбентах.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження адсорбції сироваткового альбуміну людини (САЛ) на сферичних (СКН) і волокнистих (АУТ-М) вуглецевих сорбентах. Досліджено пористу структуру обох типів сорбентів. Визначено різницю в параметрах пористої структури між дослідженими сорбентами. Знайдено температурну залежність адсорбції САЛ на вуглецевій поверхні. Запропоновано загальний механізм адсорбції САЛ на волокнистих і сферичних вуглецевих сорбентах. Встановлено вплив окремих параметрів пористої структури вуглецевих сорбентів на адсорбцію САЛ. Виявлено "виміряну негативну адсорбцію" під час проведення оцінки адсорбції САЛ на АУТ-М непрямими методами. Даний феномен пояснено на підставі гіпотези про комплексний вплив процесів адсорбції-десорбції САЛ і конформаційних перетворень білкових молекул на результати вимірювання. Під час оцінки адсорбції САЛ прямими методами феномену "негативної адсорбції" не спостережено. Розроблено теоретичні моделі адсорбційних процесів і, на підставі отриманих експериментальних даних адсорбції САЛ на СКН і АУТ-М, розраховано окремі їх параметри. Висвітлено причини різниці у механізмах тромбоутворення на волокнистих і сферичних вуглецевих сорбентах.

  Скачати повний текст

Визначено фундаментальні закономірності адсорбції сумішей полімерів на твердих поверхнях. Узагальнено результати комплексних досліджень адсорбції з сумішей сумісних і несумісних полімерів у широкому концентраційному інтервалі з урахуванням критичних концентрацій перекривання макромолекулярних клубків, термодинамічної взаємодії компонентів і процесів молекулярної агрегації в досліджуваних системах. Експериментально доведено селективність адсорбції одного з компонентів суміші для розчинів і розплавів полімерів, обумовлену одночасним протіканням конкуруючої адсорбції обох компонентів. Встановлені закономірності є загальними для всіх пар полімерів, що характеризується певним рівнем термодинамічної сумісності.

  Скачати повний текст

Розроблено методики темплатного синтезу 28 нових макроциклічних комплексів нікелю(II) та міді(II) на основі меламіну, його похідних і барбітурової кислоти, як замикальних фрагментів у реакціях макроциклізації, в тому числі гомо- та гетерометалічних біс- і трис(макроциклічних) сполук. Отримано адукти деяких з цих комплексів з неорганічними аніонами, бензолтрикарбоксилатом, поліціанометалатами та сечовиною. Молекулярну та кристалічну будову 14 сполук встановлено за допомогою методу рентгеноструктурного аналізу. Показано, що дані комплекси є перспективними об'єктами для створення матеріалів анізотропної будови. Виявлено наявність регіоселективної диференціації карбоксилатів меламінвмісними оліго(макроциклічними) комплексами міді(II) та отримано новий ефективний рецептор анону бензол-1,3,5-трикарбонової кислоти. Встановлено, що меламінвмісний трис(макроциклічний) комплекс міді(II) здатний бути молекулярним реактором, у порожнині якого відбувається синтез біядерних поліціанометалатів. Наведено модель розпізнавання сульфат-аніону меламінвмісним біядерним комплексом нікелю(II), що грунтується на кооперативній дії двох металічних центрів. Досліджено вплив зв'язування сечовини на координаційне оточення та спектральні властивості іона міді(II) у барбітуратвмісному комплексі. Запропоновано спосіб іммобілізації меламінвмісного біс(макроциклічного) комплексу міді(II) на поверхні нітриду кремнію.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено синтезу та дослідженню будови, фотохімічних і спектрально-люмінесцентних властивостей нових органічних азидів, похідних ксантону і флуорану з метою використання їх в матеріалах для запису інформації. Досліджена фотоініційована полімеризація метилметакрилату в присутності синтезованих азидів в розчині і масі, методом дилатометрії вивчена кінетика процесу, визначені молекулярні маси продуктів полімеризації. Виявлено ефект "темнової" полімеризації після припинення опромінення. Досліджені азиди можуть бути використані як фотоотверджувачі в фотополімеризаційних композиціях на основі олігоефіракрилатів, як фотоініціатори радикальної полімеризації метилметакрилату, що дають полімер з досить високим значенням ступеня полімеризації, але невисоким виходом, причому процес можна проводити в темряві після попереднього опромінення зразка. При застосуванні синтезованих азидів як світлочутливих компонент були розроблені композиції і одержані зразки фотографічних матеріалів для везикулярного і люмінесцентного процесів запису інформації.

  Скачати повний текст

Досліджено полімер-солеві розчини різних концентрацій, до складу яких входять поліпропіленгліколь з молекулярною масою 2025 (ППГ-2025) та поліетиленгліколь з молекулярною масою 300 (ПЕГ-300) як розчинники перхлорату літію та ПЕГ-300 як розчинник амонійної солі. Вивчено рідкі олігомери, зокрема, ППГ-2080 з ацильними та гідроксильними кінцевими групами, ППГ-1052 та ППГ-400 з гідроксильними кінцевими групами, ПЕГ-300 з гідроксильними кінцевими групами, як чисті олігомерні рідини. Одержано частотні залежності акустичних характеристик складних систем, зокрема, ізотерм поглинання та швидкості поширення звуку, у частотному інтервалі 3 - 2 500 МГц і температурному режимі 293 - 303 К. Проаналізовано вплив даних факторів на акустичні спектри, зокрема, на властивості часів релаксації нормальних і сегментальних мод, релаксаційних сил і швидкості звуку в рідких олігомерах та олігомер-солевих розчинах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

В якості об'єктів досліження обрано різні за своєю природою рідинні системи: подвійні розчини метанол-гексан, метанол-гептан, нітрометан-н-аміловий спирт і нітробензол-гексан та рідкий кристал пентилціанобіфеніл (5ЦБ) в ізотропній фазі. Встановлено, що в досліджуваних розчинах існують дві області акустичної релаксації, визначено їх особливості: низькочастотна релаксаційна область має флуктуаційну природу, тобто визначається процесами утворення та розпаду флуктуацій; високочастотна зумовлена міжмолекулярними процесами, які відбуваються в рідинній системі в результаті утворення та розриву зв'язків між молекулами. На основі даних частотної й температурної поведінки коефіцієнта поглинання звуку в низькочастотному діапазоні досліджено температурну та концентраційну залежність періодів релаксації подвійних рідинних систем, що пов'язана з періодами життя флуктуацій концентрацій поблизу КТ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено алельний поліморфізм гіперваріабельних локусів серед населення різних регіонів України. Одержано дані стосовно частоти та спектру алельних варіантів, генотипів і гаплотипів мінісателітних і мікросателітних локусів геному людини у досліджуваних популяціях. За результатами досліджень не виявлено генетичної диференціації серед населення міст Києва, Львова, Кременчука та Алчевська. Розраховано показники різноманіття алелів і гаплотипів мікросателітних локусів Y-хромосоми у популяціях слов'янського походження з України, Росії, Білорусі та популяції кримських татар. Встановлено, що популяція кримських татар є найбільш гетерогенною серед усіх досліджуваних. Для популяцій з України, Росії, Білорусі було сформовано мережу найрозповсюдженіших гаплотипів і виявлено два мажорних гаплотипи 13/11/11/24/16 та 13/11/10/25/16, які, найбільш імовірно, є "прабатьківськими" у популяціях східних слов'ян. Показники генетичних відстаней розраховані на основі даних алельного поліморфізму локусів Y-хромосоми, демонструють близькість всіх східнослов'янських популяцій та їх генетичну віддаленість від інших популяцій Європи та Азії. Запропоновано інформативну панель ДНК-поліморфних маркерів з метою проведення генотипоскопії у судово-медичній експертизі в Україні.

  Скачати повний текст

Мета дослідження - побудова та експериментальне підтвердження кількісної моделі кріопошкодження суспензії дріжджоподібних грибів Saccharomyces cerevisiae у розчині "диметилсульфоксид (10 об.%) - 0,135 М хлориду натрію - вода" за лінійних та нелінійних режимів охолодження на етапі її кристалізації. Методами вольюмометрії, світлової мікроскопії та термодинаміки необоротних процесів визначено величину осмотично неактивного об'єму дріжджових клітин, значення коефіцієнтів проникності для води та кріопротекторів крізь плазматичну мембрану Saccharomyces cerevisiae та енергії активації процесів їх проникання. Показано, що 1,2-пропандіол впливає на плазматичну мембрану Saccharomyces cerevisiae, знижуючи енергію активації проникання молекул води крізь неї. Розроблено кількісну модель кріопошкодження клітин на етапі кристалізації, яка створює можливість визначати оптимальні умови їх охолодження, спираючись на невелику кількість даних про транспортні та геометричні параметри цих клітин. У моделі враховано внесок у кріопошкодження двох основних чинників, які протилежно залежать від швидкості охолодження - ефектів розчину та внутрішньоклітинної кристалізації. На основі моделі визначено оптимальні з точки зору двофакторної теорії кріопошкодження лінійний і нелінійний режими охолодження суспензії мікроорганізмів Saccharomyces cerevisiae. Доведено, що механізм кріозахисної дії швидкого двоступінчатого охолодження принципово не відрізняється від оптимального з точки зору двофакторної теорії кріопошкодження режиму охолодження зі сталою швидкістю.

  Скачати повний текст

Розроблено та реалізовано гратковий підхід до моделювання просторової структури молекул, який забезпечив генерацію однорідної системи структурних параметрів, що відображають локальні, інтегральні та польові характеристики молекулярної структури для ефективного розв'язання задач "структура - властивості". Запропоновано інваріантну систему кодування просторової структури молекул. Отримано молекулярний код, використаний для оцінки хіральності та структурної подібності молекул. Модернізовано систему опису локальних і польових характеристик молекулярної структури. Розроблений підхід застосовано для розв'язання різноманітних задач "структура - властивості". Виявлено, що спорідненість стероїдних молекул до кортикостероїд- та тестостеронзв'яжучого глобуліну значною мірою зумовлена просторовим розташуванням атомів оксигену. Доведено, що адекватний опис впливу структури монопохідних бензолу на їх здатність до утворення комплексів з переносом заряду можливий у рамках граткової моделі без проведення квантово-хімічних розрахунків. Вдалося передбачити сполуку з потенційно високою психотропною активністю - 1-метил-5-(о-фтор)фенил-7-трифторметил-1,2-дігідро-3Н-бенздіазепін-2-он для ряду заміщених 1,4-бенздіазепін-2-онів. Доведено, що фторалкільні замісники, які створили високий потенціал поля ліпофільності в області хелатних циклів. З'ясовано, що з використанням трьох груп параметрів, які визначили хіральність, форму молекул та їх здатності до міжмолекулярних взаємодій, можливо кількісно оцінити закручувальну здатність похідних (-)-ментону в нематичній мезофазі. Завдяки використанню граткового підходу розроблено комплекс комп'ютерних програм, у межах якого можливе розв'язання різноманітних задач QSAR/QSPR.

  Скачати повний текст

Досліджено молекулярно-генетичні та біохімічні особливості метахроматичної лейкодистрофії (МЛД). Створено базу даних мутацій у гені арилсульфатази А (АСА) та розроблено стратегію молекулярно-генетичного дослідження спектра мутацій, що обумовлюють розвиток МЛД у хворих в Україні. Встановлено, що сумарна чатота цих мутацій серед пацієнтів в Україні менша за середньоєвропейську та складає 20 %. У результаті секвенування послідовності гена АСА трьох пацієнтів ідентифіковано три нові місенс-мутації і одну місенс-мутацію, яку раніше було описано у іспанського пацієнта з пізньою інфантильною формою МЛД. Визначено частоту розповсюдженості алеля псевдодефіциту арилсульфатази А серед населення України. Проведено аналіз біохімічного методу діагностики МЛД, на основі чого визначено чинники, що впливають на результат визначення активності АСА і стандартизовано умови проведення аналізу з метою запобігання діагностичних помилок. Запропоновано нову модифікацію методу визначення активності АСА, що дозволить диференціювати дійсний дефіцит, псевдодефіцит АСА та встановлювати гетерозиготне носійство. Визначено рівні нормальної активності АСА для населення України. Вперше розроблено алгоритм обстеження осіб у разі підозри на наявність або обтяженість МЛД.

  Скачати повний текст