Досліджено соціальний статус та роль народної культури в сучасному українському суспільстві та розроблено концепції, спрямовані на підвищення її потенційних можливостей. Проаналізовано існуючі в соціології версії культури. Розглянуто соціокультурний аспект етнонаціональних процесів, визначено соціальний статус народної культури в українському сучасному суспільстві. Сформульовано пріоритетну для нього модель взаємовідносин культури і держави. Запропоновано варіанти використання соціорегулятивних властивостей народного мистецтва. Досліджено роль мистецької освіти в процесах відтворення народної культури. Окреслено концептуальне поле гіпотетичної програми підтримки соціальним інститутом держави народної культури в Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовується феномен життєтворчості як художньо-естетична змістовність авангардистських пошуків, тенденцій, спрямувань Олександра Довженка, в яких відбилася специфіка українського літературно-мистецького авангардизму. Досліджується життєтворчість як тип творчості, вияв його синтетичної природи як взаємодія традиційного, модерністського і авангардистського, а саме: романтизму, символізму, імпресіонізму, експресіонізму, футуризму, конструктивізму, поетологізму. Концептуальність теоретично-світоглядних позицій розкривається через відтворення поетологічної моделі універсальних форм буття та її структуротворчих основ - міфу про Героїв та соціокультурного міфу.

  Скачати повний текст

Досліджено ціннісно-функціональний статус літератури в соціальнокомунікаційному просторі початку XXI ст., як його бачить і просуває українська літературно-мистецька журнальна періодика, що є суб'єктом представлення та формування даного статусу. Побудовано концептуальну модель літературно-мистецького журнального видання, описано комунікаційний потенціал даного медіасуб'єктата. Проведено комплексний, системний та узагальнювальний кількісно-якісний моніторинг сучасної української літературно-мистецької журнальної періодики. Визначено її контент, комунікативні наміри, аудиторну орієнтацію, потенціал формату. Здійснено діагностику та прогнозування діяльності українських часописів про літературу за умов сучасності як культури тотальної інформаційності.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено осмисленню традиціоналістського стильового напряму в мистецтві України як суттєвої складової стильової парадигми мистецтва ХХ сторіччя у цілому, що склав співіснуючі системи названого традиціоналістського і модерністсько-авангардного пластів. Уточнюючим було введення терміну метанапрям стосовно традиціоналізму, що зроблене в аналогію до прийнятого в музикознавстві визначення епохальних метажанрових утворень (за О. Марковою). Так в дисертації представлений у категоріальному тлумаченні феномен традиціоналізму як сукупність стильових утворень на рівні композиторської творчості ХХ сторіччя і йому передуючого прото-традиціоналізму віку романтизму у вигляді академічного виявлення мистецьких принципів бідермаєра.Заявлення традиціоналізму як метанапряму і як складової стильової парадигми музики ХХ сторіччя викликане необхідністю історично справедливої оцінки тих мистецьких здобутків, які у передперебудовний період трактувалися як дещо невідповідне «духу епохи», а також представленого в ототожненні з явищами офіційного мистецтва соцреалізму в Радянській Україні. В дисертації наведені історичні дані про метастильову двоскладовість стильового наповнення мистецтва минулого століття із паралелями до співіснування академізму і бідермаєрівського нахилу, – поряд із втіленнями «несамовитого», «пізнього» романтизму, психологічного реалізму як носіїв новаційності у ХІХ сторіччі.^UThe dissertation is devoted to the comprehension of the traditionalist stylistic in the art of Ukraine, which is an essential component of the stylistic paradigm of 20th century art as a whole, which has filled the coexisting systems of traditionalist and modernist-avant-garde layers. The introduction of the term "meta-direction" in relation to traditionalism was clarified, which was done by analogy to the definition of epochal meta-genre formations accepted in musicology (according to O. Markova). The dissertation presents the phenomenon of traditionalism in a categorical interpretation, as a set of stylistic formations at the level of the composer's creativity of the 20th century and the preceding century of romanticism (proto-traditionalism) in the form of an academic identification of the Biedermeier principles.Declaration of traditionalism as a meta-direction and as a component of the style paradigm of 20th century music is created by the need for a historically fair assessment of those cultural acquisitions that in the pre-perestroika period were interpreted as not corresponding to the “spirit of the era” and were also identified with the manifestation of the official art of socialist realism in Soviet Ukraine. The dissertation provides historical data on the meta-stylistic and two-syllabicity of the stylistic content of the art of the last century with parallels to academism and Biedermeier trends, along with the incarnations of “frantic”, “late” romanticism, psychological realism as “carriers” of innovation in the 19th century.

Роль сучасних регіональних фестивалів і конкурсів як динамічних формпросвітницької та художньої взаємодії суттєво зростає в епохуглобалізаційних процесів. Інформаційно-технологічний компонентглобалізації створює нові можливості для комунікації, сприяючи розвиткурегіонального культурного ландшафту. Регіональний шар збагачуєтьсяновими ідеями, техніками культурного моделювання через впливи з іншихкультур, що приносять нове бачення та розширюють художні горизонти.Глобалізаційні процеси сприяють популяризації регіональнихмистецьких форм творчості та культурної діяльності та дають можливістьбільш широкій аудиторії відчути багатство й різноманіття культурного спадкурегіону як важливої частки в інтерпретації наративів культурної цілостідержави. У цьому контексті регіональні мистецькі конкурси та фестивалісприяють зростанню уваги до місцевої культури й мистецтва, надаючиможливість артистам, митцям і виконавцям продемонструвати свої таланти татворчість, що сприяє їхньому розвитку й визнанню, а сама акція як певнийкультуртрегерський організм стає платформою для обміну ідеями, традиціямита творчими підходами.3Оскільки регіональні мистецькі конкурси і фестивалі пропонуютьширокий спектр культурних подій та активностей, вони залишаютьсяактуальними й важливими для розвитку творчості та виконавської мистецькоїсфери, а також для зміцнення культурних зв’язків між регіонами. При цьомуактивний розвиток конкурсно-фестивального руху саме в регіональномуінваріанті є однією з важливих ознак сучасного національного культурноговідродження України. У цьому контексті звернення до конкурснофестивального руху у Волинському краї на зламі ХХ–ХХІ століть відкриваєширокі можливості для дослідження як загальнонаціональних, так ірегіональних аспектів української культури. Відсутність ґрунтовних науковихдосліджень про конкурсно-фестивальну панораму Волині в культурноісторичному та комунікативному аспектах, а саме у контексті виявленнятворчого потенціалу спільнот, пошуку нових ідей, вираження своєїунікальності як платформи для обміну художнім досвідом, пропагандикультурної різноманітності, стимулювання інновацій та експериментів у сферікультурно-просвітницької діяльності на прикладі конкурсно-фестивальноголандшафту Волині складає актуальність цього дослідження.Науковою проблемою представленої дисертації є осмисленняконкурсно-фестивального руху на Волині кінця ХХ — початку ХХІ століттяяк культурно-мистецького явища, носія культурно-мистецьких традицій ізасобу комунікації в умовах соціокультурного ландшафту України. У роботіуточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема зазначено,що фестиваль — це історично динамічне культурно-мистецьке явище, що маєритуально-святкову ґенезу і являє собою серію соціокультурних подійциклічного характеру. Конкурс, на відміну від фестивалю, являє собоюісторично стабільну (функції конкурсу є незмінними) форму культури, що маєзмагально-ігрову ґенезу і сутність та належить до соціокультурних подійциклічного характеру. Конкурс, як і фестиваль, може мати жанрові різновидита виконує роль носія цінностей певних соціокультурних страт.4Введено в науковий обіг архівні матеріали, пов’язані з історієюстановлення конкурсно-фестивального руху на Волині. Зокрема це документиВолинської обласної ради, архівні матеріали Волинського обласного науковометодичного центру культури, Волинської обласної філармонії, Волинськогофахового коледжу культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського, інтерв’ю,спогади організаторів та учасників конкурсів і фестивалів.Шляхом упорядкування та аналізу ряду архівних матеріалів, інтерв’юорганізаторів та учасників конкурсів і фестивалів охарактеризованокультурно-історичні та комунікативні аспекти найбільш знакових для Волиніконкурсів і фестивалів, зокрема Музичного фестивалю «Стравінський таУкраїна», Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня»,Міжнародного фестивалю «Поліське літо з фольклором», Міжнародногоконкурсу піаністів «Шопенівська весна», Міжнародного конкурсу баяністів іакордеоністів «InterSvitiaz аccomusic», Всеукраїнського конкурсу хоровогомистецтва імені Лесі Українки, Всеукраїнського конкурсу виконавців насопілці та цимбалах «Волинська гуковиця», Всеукраїнського конкурсувиконавців на струнно-смичкових інструментах імені Олександра Негоди таінших.^UA dissertation for obtaining a scientific degree of the Doctor of Philosophy,specialty 034 ― Culturology (branch of knowledge 03 ― Humanities). – Modern ArtResearch Institute of the National Academy of Arts of Ukraine, Kyiv, 2023.The scientific problem of the presented dissertation is the understanding of thecompetitive-festival movement of Volyn at the end of the 20th — beginning of the21st century as a cultural phenomenon, a carrier of artistic traditions and means ofcommunication in the conditions of the socio-cultural landscape of Ukraine. Regionalart competitions and festivals offer a wide range of cultural events and activities, theyremain relevant and important for the development of creativity and performing arts,as well as for strengthening cultural ties between regions. At the same time, the activedevelopment of the competition and festival movement in the regional invariant is oneof the important signs of the modern national cultural revival of Ukraine. In thiscontext, turning to the competitive-festival movement of Volyn region at the turn ofthe 20th -- 21st centuries opens wide opportunities for researching both national andregional aspects of Ukrainian culture in terms of its integrity, acting as a peculiar andat the same time organic component of it.The work specifies the conceptual and categorical apparatus of the research, inparticular it is stated that the festival is a historically dynamic cultural phenomenonthat has a ritual and festive genesis and is a series of socio-cultural events of a cyclicalnature. The competition, in contrast to the festival, represents a historically stable (thefunctions of the competition are unchanged) form of culture that has a game genesis9and essence and belongs to socio-cultural events of a cyclical nature. The competition,like the festival, can have genre varieties and fulfills the role of a carrier of values ofcertain socio-cultural strata.Archival materials related to the history of the formation of the competitionfestival movement of Volyn have been put into scientific circulation, in particular,documents of the Volyn Regional Council, archival materials of Volyn RegionalScientific-Methodological Center of Culture, Volyn Regional Philharmonic, IgorStravinsky Volyn College of Culture and Arts, interviews, memories of organizersand participants of competitions and festivals.By organizing and analyzing a number of archival materials, interviews withorganizers and participants of contests and festivals, the cultural-historical andcommunicative aspects of the most significant contests and festivals for Volyn, inparticular, the Music Festival "Stravinsky and Ukraine", the International Festival ofUkrainian Folklore "Beregynia", were characterized. The International Festival"Polissia Summer with Folklore", International Piano Competition "Chopin Spring",International Competition of Bayanists and Accordionists "InterSvitiaz accomusic",Lesia Ukrainka All-Ukrainian Choral Art Competition, All-Ukrainian Competition ofPipe and Cymbal Performers "Volyn Hukovytsia", Oleksandr Nehoda All-UkrainianCompetition of Performers on stringed instruments and others.

В умовах політичних криз особливого значення набувають ефективні способи впливу на громадську думку та формування об’єктивної картини світу. Діяльність політичних акторів та учасників процесів політичного управління і представництва в умовах антикризової менеджерської діяльності вимагає нестандартних підходів та задіяння високоефективних засобів роботи з політичною аудиторією. Політичний перфоманс поєднує в собі мистецькі та креативні задуми із засобами політичної доцільності та досягнення необхідних антикризових результатів що необхідно сучасній Україні в умовах російської агресії.Ключові слова: антикризова політична комунікація, антикризова політична стратегія, політичний перфоманс, політичні трансформації, політичний ризик, політичні технології, політична криза, політичний менеджмент, політичні актори, політичний акціонізм^UIn the conditions of political crises, effective methods of influencing public opinion and forming an objective picture of the world become especially important. The activity of political actors and participants in the processes of political management and representation in the conditions of anti-crisis managerial activity requires non-standard approaches and the use of highly effective means of working with a political audience. Political performance combines artistic and creative ideas with the means of political expediency and achieving the necessary anti-crisis results that modern Ukraine needs in the conditions of Russian aggression.Keywords: anti-crisis political communication, anti-crisis political strategy, political performance, political transformations, political risk, political technologies, political crisis, political management, political actors, political actionism

Проаналізовано генологічні джерела поезії київських митців-неокласиків О.Бургардта, М.Драй-Хмари, М.Зерова, М.Рильського, П.Филиповича. Проведено паралелі між двома феноменами класицистичного типу: українською неокласикою та античним класицизмом. Визначено типологічні сходження в літературно-мистецькому житті Риму "золотого віку" Августа II (I ст. до н.е. - I ст. н.е.) та України 1920-х рр. періоду "розстріляного Відродження", розглянуто основні аспекти естетико-поетологічної спадкоємності. Проаналізовано проблему трансформації в оригінальній поезії неокласиків таких античних жанрів, як елегія, епіграма, ідилія та жанрів панегіричної типології. Визначено та досліджено основні напрямки трансформації жанрів античної лірики: стилізацію (оду); карнавально-сміхову стилізацію та пародію (епітафію, елегію); наслідування (епіталаму, сколій, мім, буколіку); архаїзуючі інновації - суміщення античної жанрової домінанти з "молодшими" жанрами сонета (у випадку елегії) та сонетоїда (епіграми); інтерсеміотичну інтерпретацію жанрів - включення нелітературних дискурсів (архітектурного, скульптурного) у текст літературного твору (екфрасис).

  Скачати повний текст

Досліджено ранню творчість видатного українського письменника П. Куліша (1819 - 1897) від етнографічно-художніх романтичних оповідань 1840 р. до подорожніх нотаток, зроблених під час поїздки до Варшави на початку 1847 р. Зазначено, що у період 1840 - початку 1847 рр. відбулося становлення Куліша як талановитого письменника-романтика, передусім прозаїка, фольклориста, літературного критика, публіциста, історика, що починав творчий шлях як поет і перекладач, організатор культурно-літературного процесу. Проаналізовано особливості художнього змісту творів "воронізького циклу", ідилії "Орися", історичних романів "Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемьдесят лет назад" і "Чорна рада" (рукописні й опубліковані ранні редакції), епопеї "Україна" й її прозового відповідника "Книги о ділах народу українського і славного Війська Запорозького", видатної історіософської праці "Повесть об украинском народе". Розглянуто особливості ролі та місця у творах автора українського фольклору, збиранню, дослідженню та публікаціям якого він приділяв значної уваги. Висвітлено доробок раннього П. Куліша - фольклориста, літературного критика та публіциста у контексті його суспільно-політичної діяльності.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено механізми концептуалізації фрагментів когніції у термінопросторі української мистецтвознавчої картини світу. Розроблено теоретичні положення нового напряму лінгвістичних досліджень - когнітивної термінології або наукової лінгвоконцептології. Створено концепцію ментально-мовного опису - моделювання різних за інформаційним вмістом та ступенем абстрагування концептуальних структур шляхом розробки параметрів і методики такого опису у науковій і, зокрема науково-мистецькій картині світу. Здійснено описи - моделювання науково-мистецького концепту "кобзар" як одиниці когніції, та науково-мистецької концептосфери "мистецтвознавство" як множинності концептуальних структур, сукупності фрагментів знань про мистецтво. Визначено та систематизовано метаодиниці опису - моделювання концептуальних структур, зважаючи на лексико-семантичний рівень організації мовного матеріалу. Введено поняття ментально-мовної та змістової структури концепту, топології концептів, які дають змогу найповніше описати концептуальні структури з урахуванням їх типологічних різновидів. Запропоновано концепцію словника термінів концептуальної семантики, а також термінів кобзарського мистецтва.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз організаційних і правових форм і методів державного управління культурою, розроблено авторське трактування поняття форм управлінської діяльності державних органів у сфері культури, розкрито їх структуру, подано класифікацію існуючих форм. Наведено особливості адміністративно-правового регулювання відносин в окремих галузях культури України стосовно підтримки мистецтва та надання культурних послуг населенню, розвитку культурно-мистецьких індустрій, охорони культурної спадщини й управління туристичною справою. Запропоновано нові подходи щодо реформування системи управління культурою в Україні з урахуванням міжнародних стандартів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена взаємодії між композитором та урбаністичним простором, адже економічні, соціальні та культурні структури міста неабияк впливають на реалізацію митця та його творчу активність. На мікрорівні ця взаємодія виявляється у тому, як через художні тексти можна дізнатись про повсякденні практики, мережу соціальних комунікацій, а також особливості просторового і звукового контексту, що оточував митця у місті; на макрорівні – репрезентує урбаністичний простір як самодостатню та складну мережу історичних, символічних значень, які визначають аудіальний досвід, адже слухання є не тільки фізіологічним актом, але й культурним конструктом.Дослідження й аналіз різноманіття звукових практик у культурному ландшафті міста є пріоритетним завданням в межах нових міждисциплінарних проєктів, таких як урбаністичне музикознавство та звукові дослідження. Задля кращого розуміння цих дослідницьких оптик, вперше в українській гуманітаристиці було окреслено історіографію, основне коло питань, джерел та методів, якими користуються урбаністичні музикознавці та звукові дослідники.Розуміння звуку значно поглиблюється в контексті розгляду чуттєвої культури, тож на основі аналізу різноманітних джерел, були виокремлені спільні для сенсуальних досліджень теми: критика візіоцентризму3західноєвропейської культури; критика «ієрархізації» чуттів; критика дуалістичної теорії Рене Декарта. Окреслено декілька пунктів, що є точками наближення між музикознавством та сенсуальними студіями, а саме: тіло композитора (як чуттєві модуси композитора втілюються у музиці), тіло виконавця (як через тіло виконавця музика стає чутною), тіло слухача (як тілесний та культурний досвід впливає на сприйняття музики), тіло музичного тексту (як музичний текст «свідчить» про тілесні практики композитора та/або епохи в цілому).Розкрито можливості мультисенсорного підходу в гуманітарних дослідженнях. Виходячи з цієї перспективи мистецький твір інтерпретується як матриця чуттєвого, тілесного досвіду його автора. Доцільність такої ідеї яскраво ілюструється на прикладі теоретичної роботи Жоржа Кастнера («Голоси Парижа»), а також творчих біографій Оноре де Бальзака та Шарля Бодлера.Фланування – чуттєве та культурне освоєння міста під час прогулянки, – було не тільки популярною повсякденною практикою 1840-50-х років, яка безпосередньо відбилась на творчості вищезгаданих паризьких митців, але й індикатором стрімких змін урбаністичного простору. З огляду на важливість фланування у творенні культурного простору Парижа було запропоновано оновлене тлумачення цього феномена.Галаслива реклама вуличних продавців та розносників газет, вистави еквілібристів просто неба, бали-маскаради, концерти, а також популярні опери, мотиви яких переспівувались вуличними музикантами – усі ці компоненти не тільки розкривали різноманіття аудіальних практик Парижа, але й слугували полем активного слухового досвіду митців. Композитори (Ф. Шопен, Ф. Ліст, Дж. Верді, Р. Вагнер, Г. Берліоз, М. Глінка), які проживали у Парижі, або неодноразово відвідували його – формували звукові маркери епохи романтизму та кидали виклик звичним формам сприйняття музичного твору, тож актуальність нашого дослідження полягає4у розкритті особливостей звукового ландшафту Парижа 1840-1850-х років та висвітленні ролі творчого внеску М. Глінки у строкату картину аудіальної реальності міста. Задля реалізації цієї мети було окреслено хронологію паризьких концертів, у яких виконувались твори М. Глінки, а також мережу культурних взаємодій композитора з виконавцями, критиками, видавцями та власниками концертних залів. Це дозволило ширше охопити контекстний зміст повсякденних комунікаційних практик.Аналіз критичних відгуків та згадок у музичних медіа дозволив диференціювати особливості рецепції творчості М. Глінки у Парижі, а саме: наголошення на національній специфіці таланту російського композитора в поєднанні з європейськими традиціями музичної культури.Запропоновано новий шлях в інтерпретації мемуарно-епістолярних джерел М. Глінки з точки зору просторової оптики. Екстраполяція методу ментального картографування на творчу біографію композитора дозволяє розшифрувати міру наближення або віддалення його життєвого світу щодо локацій, пов'язаних з музичною (або ширше, культурною) інфраструктурою міста; розкрити потенціал для реалізації артиста у міському контексті; змоделювати сліди соціальних перетинів між різними учасниками культурної комунікації всередині урбаністичного простору, etc.Просторова історія композитора розповідає про його досвід проживання у місті, а також про емоції та метафори, що втілюються у його творчості. Тому занурення у просторовий та звуковий контекст розкриває невидимі лінії присутності «тут і тепер», коли не існує хронологій та періодизацій, але існує синхронність співіснування чуттів, ідей та думок.Ключові слова: місто, метафора, чуттєва культура, культурні практики, урбаністичне музикознавство, звукові дослідження, звуковий ландшафт, ментальна мапа.^UThe thesis is dedicated to the interaction between a composer and urban space, since economical, social, and cultural structures of a city influence realization of the artist and his creative activity. At a micro-level this interaction is manifested in how through literary text one can find out about everyday practices, social communications network as well as peculiarities of space and sound context that surrounded an artist in a city; at a macro-level it represents urban space as a self-sufficient and complicated network of historical, symbolic meanings that define the auditory experience, since listening is not only a physiological act but also a cultural construct.Research and analysis of sound practices in the city cultural landscape is a priority task within the framework of new interdisciplinary projects, such as urban musicology and sound studies. For a better understanding of these research optics, it was for the first time in the Ukrainian humanities that historiography was outlined along with the main circle of issues, sources, and methods that are used by urban musicologists and sound researchers.Understanding of sound considerably deepens in the conteхt of consideration of sensory culture, so based on the analysis of different sources, common topics for this direction were distinguished: criticizing ocularocentricity of the Western culture; criticizing “hierarchization” of senses; criticizing of dualism theory of Rene Descartes. Several items were outlined which are points of approximation between musicology and sensory studies, namely: the performer's body (how through the performer's body music becomes audible), the listener's body (how6bodily experience affects music perception), the composer's body (how the composer's sensory modes materialize in music), the body of a musical text.Possibilities of a multisensory approach in humanities were revealed. Coming out of this perspective, an artwork is interpreted as a matrix of sensory, bodily experience of its author. The expediency of such an idea is vividly illustrated in the context of a Georges Kastner's theoretical work “Les voix de Paris” as well as creative biographies of Honore de Balzac and Charles Baudelaire.Flânerie is a sensory and cultural exploration of a city during a walk, – not only was a popular everyday practice of 1840-50s, which directly reflected on the aforementioned Parisian artists' works but also is an indicator of fast changes of urban space. Considering the importance of flânerie in creating cultural space of Paris, a new notion for this phenomenon was suggested.Noisy advertising of street vendors, acrobat performances, masquerade balls, concerts as well as popular operas, themes of which are sung by street musicians – all these components not only revealed the diversity of sound practices of Paris but also served as a field of active auditory experience of the artists. Composers (F. Chopin, F. Liszt, G. Verdi, R. Wagner, H. Berlioz, M. Glinka), who stayed in Paris or frequently visited it – formed sound markers of the Romanticism era and challenged conventional forms of music piece perception. Thus, the relevance of our research lies in revealing the peculiarities of the soundscape of Paris in the 1840-1850s and covering the role of the artistic contribution of M. Glinka into the diverse picture of urban auditory reality. To reach this goal, Parisian concert chronology was outlined, where M. Glinka's pieces were performed as well as a network of cultural interactions of the composer with the performers, critics, publishers etc. It allowed covering wider the contextual substance of everyday communication practices.Analysis of critical comments in music periodicals allowed to differentiate peculiarities of M. Glinka's art reception in Paris, among them national specificity of his works in connection with the European traditions of the music culture.7The suggested new way of reading M. Glinka's verbal texts from spatial optics. Extrapolating the mental mapping method to the composer biography allows deciphering the degree of approximation or alienation of his lifeworld concerning the locations, connected with music (or wider, cultural) city infrastructure; unlock the potential for an artist realization within urban context; model traces of social interactions between different participants of cultural communication, etc.The composer's spatial story tells us about his experience living in city, as well as emotions and metaphors which are incarnated in his art. That is why, immersion into space and sound reveals invisible presense lines “here and now”, when there is no chronologies and periodisations, but coexistense of feelings, ideas, and thoughts.Keywords: city, metaphor, sensory culture, cultural practices, urban musicology, sound studies, soundscape, mental map.

Досліджено розвиток вітчизняної сатиричної графіки у Галичині другої половини XIX - початку XX ст. На основі аналізу еволюції образної структури простежено художньо-стильові особливості сатиричної графіки. Вперше комплексно розглянуто сатиричну графіку як мистецьке явище у політичній та в побутовій сферах життя галицького суспільства. Визначено специфіку жанру карикатури не лише в масовій друкованій пресі, але і в рукописній сатиричній періодиці, в альбомному рисунку. Розглянуто у порівняльній перспективі творчість відомих художників-графіків і митців-аматорів. Характерними рисами сатиричної графіки визначено її утвердження як окремого жанру образотворчого мистецтва, вироблення синтезованих форм образотворчості.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив американської символічної школи на розвиток сучасного літературознавства. Охарактеризовано культурно-історичні та ідеологічні умови зародження та формування символічного літературознавства в США. Окреслено термінологічне поле американської символічної критики. Проаналізовано вплив ідей Е.Кассірера на літературознавчі погляди С.Лангер. Встановлено зв'язок символічної критики з теоріями символу, з літературознавчими методологіями, зокрема, з "новою критикою", російськими формалістами, частково з концепціями міфокритиків. Проаналізовано теорію символотворчості С.Лангер. Визначено зміст понять "протосимволу" та "презентивного символізму" як основних чинників концепцій С.Лангер. Проаналізовано літературознавчі теорії Н.Фрая, М.Фросса, Ф.Уілрайта, К.Берка, Л.Найта. Розкрито методичні засади аналізу художнього тексту, розроблені С.Лангер.

  Скачати повний текст

Дослідження впливу та виявленню трансгуманістичних ідей у сучасній візуальній культурі. Робота пропонує аналіз візуальних медіа, таких як кіно, ігри, сучасне мистецтво та інші форми візуального вираження, що демонструють і розвивають концепції трансгуманізму.В роботі проаналізовано різноманітні аспекти трансгуманізму, включаючи покращення людських можливостей за допомогою технологій, зміну природи ідентичності, етичні питання, пов'язані з технологічним розвитком та роль трансгуманізму у формуванні майбутньої культурної парадигми. Об'єктом дослідження є зображення та репрезентація трансгуманізму у візуальних творах сучасної культури. Проаналізовано візуальні символи, образи, теми та стилістику, що пов'язані із трансгуманістичними ідеями, а також розглядаємо їхнє відображення у мистецьких та медійних площинах.Дисертація використовує концептуальний підхід, поєднуючи методи компаративістького аналізу медіа, культурології, філософії та соціології для розуміння впливу трансгуманізму на сприйняття та образи сучасного світу. Результати дослідження дозволяють краще зрозуміти, як трансгуманістичні концепції відображаються у візуальних формах мистецтва і медіа, та створити більш повний образ ролі технологій у формуванні культурної ідентичності.Дисертація включає в себе докладні дослідження таких ключових аспектів:– Аналіз візуального простору трансгуманістичних ідеалів у кінематографі, мистецтві та інших медійних формах.– Вивчення ролі візуального у поширенні та популяризації трансгуманістичних концепцій у сучасному суспільстві.– Аналіз сприйняття візуальних образів та їхнього впливу на формування світогляду глядачів та споживачів візуальної культури.– Розгляд філософських, естетичних, етичних та моральних аспектів, пов'язаних із зображенням трансгуманістичних ідеалів у візуальних творах та вплив трансгуманізму на війну в Україні.Дослідження є важливим для академічної спільноти, культурологів, медіа-дослідників та всіх, хто цікавиться впливом трансгуманізму на сучасну візуальну культуру і медіа. Робота сприяє розширенню нашого розуміння та діалогу щодо теми трансгуманізму, що має важливе значення в контексті сучасних технологічних та культурних трансформацій. Результати дослідження дозволять краще розуміти вплив трансгуманізму на візуальну культуру, а також виявити суттєвий внесок цих ідей у сучасне мистецтво та медійну сферу. Робота має науковий та культурний потенціал та відкриває нові перспективи для подальших досліджень у цій області.Актуальність, постановка проблеми і перспективність дослідження обумовлена статусом трансгуманізму в культурі, завдяки впровадженню комп’ютерних технологій в усі сфери життєдіяльності суспільства виникає багато нових тем, в яких питання про місце людини в просторі стає важливим для вивчення філософами.^UA study of the impact and discovery of transhumanist ideas in modern visual culture. The work offers an analysis of visual media such as film, games, contemporary art and other forms of visual expression that demonstrate and develop the concepts of transhumanism.The paper analyzes various aspects of transhumanism, including the enhancement of human capabilities through technology, the changing nature of identity, ethical issues related to technological development, and the role of transhumanism in shaping the future cultural paradigm. The object of research is the image and representation of transhumanism in visual works of modern culture. Visual symbols, images, themes and stylistics related to transhumanist ideas are analyzed, and we also consider their reflection in artistic and media planes.The dissertation uses a conceptual approach, combining methods of comparative media analysis, cultural studies, philosophy, and sociology to understand the impact of transhumanism on perceptions and images of the modern world. The results of the study allow a better understanding of how transhumanist concepts are reflected in visual forms of art and media, and create a more complete picture of the role of technology in the formation of cultural identity.The dissertation includes detailed studies of the following key aspects:– Analysis of the visual space of transhumanist ideals in cinematography, art and other media forms.– Study of the role of the visual in the spread and popularization of transhumanist concepts in modern society.– Analysis of the perception of visual images and their influence on the formation of the worldview of viewers and consumers of visual culture.– Consideration of philosophical, aesthetic, ethical and moral aspects related to the depiction of transhumanist ideals in visual works and the impact of transhumanism on the war in Ukraine.The study is important for the academic community, cultural studies, media researchers, and anyone interested in the impact of transhumanism on contemporary visual culture and media. The work contributes to the expansion of our understanding and dialogue on the topic of transhumanism, which is important in the context of contemporary technological and cultural transformations. The results of the research will allow a better understanding of the impact of transhumanism on visual culture, as well as reveal the significant contribution of these ideas to modern art and the media sphere. The work has scientific and cultural potential and opens new perspectives for further research in this area.The relevance, formulation of the problem, and perspective of the research is determined by the status of transhumanism in culture, thanks to the introduction of computer technologies into all spheres of life in society, many new topics arise in which the question of the place of man in space becomes important for philosophers to study.

Досліджено процес професійно-лінгвістичної підготовки іноземних фахівців у Франції. Науково обгрунтовано концептуальні засади застосування мистецьких педагогічних технологій навчання у французьких професійно-лінгвістичних центрах. Доведено актуальність і необхідність використання інноваційних педагогічних технологій формування професійно-лінгвістичної компетентності фахівців, зокрема, інтегрування пісенних демаршів у традиційну систему професійно-орієнтованого навчання французької мови, що стимулює мотиваційно-спонукальну, навчальну, когнітивну, метакогнітивну, виховну, орієнтувальну, компенсаторну, соціоафективну функції. Показано, що дані технології забезпечують прискорене подолання мовних бар'єрів, поглиблене вивчення фонетики, розвиток мовленнєвого слуху, активну опору на артикуляційні відчуття, що гарантують якісні показники навчання, формування комунікативної компетенції іноземних громадян та їх активне функціонування на міжнародному ринку праці.

  Скачати повний текст

З використанням значного джерельного матеріалу досліджено феномен сприйняття соціально-політичних реалій Китайської Імперії західними сучасниками у кінці XVIII - першій третині XIX ст. - періоді кризи династії Цин в Китайській історії. В історії Західного Світу це період промислових буржуазних революцій та початку економічної колоніальної політики (у першу чергу для Великобританії та США). Проаналізовано ступінь впливу ранніх дослідників Китаю - єзуїтів на створення "міфу про Китай". Їх праці довгий час були єдиним джерелом зведень про Китай у Європі. Сформований місіонерами літературний напрямок, що претендує на роль об'єктивного джерела зведень про Китай на всіх етапах його історичного існування, зазнав активної критики Ж.Ж.Руссо, О.Голдсміта, І.Г.Гердера, Г.В.Гегеля. Значні зміни, що відбулися в Європі, багато в чому визначили поворот у поглядах на історичний процес взагалі й особливий характер відносин до проблеми взаємин і взаємовпливу культур, до проблеми "своє" і "чуже". До цього періоду відноситься становлення концепції європоцентризму як системи суспільних поглядів. Початок у XIX ст. у Західній Європі характеризується бурхливим ростом економіки та промисловості. З цим взаємопов'язана поява політичних і економічних інтересів до Китайської імперії, і, відповідно - зміна акцентів у сприйнятті.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін у системі післядипломної освіти. Проаналізовано розвиток і становлення післядипломної освіти вчителів мистецьких дисциплін, розглянуто її сучасний стан. Визначено сутність феномену підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін як процесу розвитку особистісної, соціальної, предметної та метапредметної компетентностей на підставі даної міри засвоєння фаху (музика, образотворче мистецтво, хореографія), тобто володіння відповідною системою мистецько-професійних і психолого-педагогічних знань, професійно-виконавських умінь та навичок, особистих якостей, які забезпечують успішне вирішення професійних завдань в освітній галузі "Мистецтво - Естетична культура". Розкрито структуру професійної компетентності вчителів мистецьких дисциплін. Визначено критерії, рівні, показники підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін. Обгрунтовано педагогічні умови, які забезпечують підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін у системі післядипломної освіти.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію формування кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва у XV - першій половині XX ст., проведено його комплексне дослідження як принципово важливого та характерного різновиду національної художньої культури. Сформовано концепцію декоративності кримськотатарського мистецтва з урахуванням різних історико-культурних нашарувань, усього художнього досвіду, набутого протягом віків населенням Криму. Простежено еволюцію художньо-виражальних засобів творення форм і декору виробів. Визначено типи виробів і розроблено класифікацію орнаментів кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва, проведено їх аналіз як цілісної художньої системи, до наукового обігу введено широкий фактологічний матеріал. Наведено характеристику кримськотатарського символічного контексту основних орнаментальних мотивів. Створено мистецтвознавчий словник кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва й орнаментики відповідно до лексичного звучання, побутового призначення та символічного контексту. З'ясовано, що національну самобутність кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва від часів прийняття Ісламу визначили етнічні традиції, стиль і канони ісламського мистецтва. Зроблено висновок про необхідність урахування у процесі вивчення мистецької й архітектурної спадщини кримськотатарського народу його етнічних традицій, що склалися у взаємозв'язку з сусідніми причорноморськими народами та традицій мусульманської культури, що сформувалися протягом століть.

  Скачати повний текст

Уперше комплексно досліджено становлення та розвиток соціології мистецтва в Україні у 1920 - 1990-ті рр. На підставі соціоісторичного аналізу становлення та розвитку західної соціології мистецтва та вивчення формування, специфіки та засад соціології мистецтва радянського та пострадянського періодів визначено методологічні підходи та принципи дослідження історії соціології мистецтва в Україні у 1920 - 1990-ті рр., зокрема критерії та показники сформованості галузевої соціології мистецтва. Грунтуючись на значному обсязі нововведених архівних джерел, визначено основні етапи становлення соціології мистецтва в Україні як процес синтезу соціологічних підходів у мистецтвознавстві, естетиці та мистецьких соціологіях (театральній соціології) до галузевої соціології мистецтва на базі теорії середнього рівня. З'ясовано особливості кожного періоду розвитку соціології мистецтва в Україні, а також специфіку нерівномірного розвитку різновидів соціології мистецтва (соціології музики) та тенденції трансформації соціології мистецтва до соціології художньої культури. Особливість розвитку української соціології мистецтва є значне охоплення її дослідженнями всієї цілісності соціально-художньої реальності у взаємодії її основних підсистем і суб'єктів теоретичних і емпіричних.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу поглядів на культуру та цивілізацію кінця XVIII - кінця XIX ст. та зроблено висновок, що українська філософська думка з кінця XVII ст. пропонує унікальну традицію "критики цивілізації", яка базується на християнському світогляді та визначає посередницьку роль філософського мислення між вірою та розумом; умовно її можна назвати "культуротворчою". Зазначено, що подальший шлях української філософської думки кінця XIX - початку XX ст. можна характеризувати як послідовне віддалення від цієї парадигми та пошук іншої, що базується на науково-раціональному пізнанні та ідеї прогресу. Запропоновано цю парадигму умовно назвати "цивілізаційною".

  Скачати повний текст