Досліджено генезис автономістсько-федералістських поглядів М. Грушевського в історичному контексті XIX - початку XX ст. Зроблено спробу сформулювати парадигму політичних орієнтацій українських діячів даного періоду та запропоновано нове визначення місця та ролі ідеї федералізму у суспільно-політичному житті України. Показано визначальне значення світоглядних мотивацій, політичних процесів початку XX ст. у Російській імперії та Східній Європі, Української революції 1917 - 1921 рр., продукованих нею форм національної державності й особливостей становлення радянської держави у формуванні концепції федералізму. Проаналізовано становлення історичного та політичного світогляду М. Грушевського, розкрито ідейно-політичний вплив федералізму XIX ст. на формування та розвиток федералістських поглядів ученого. Проаналізовано теоретичні роздуми мислителя щодо "українського питання" та конституційного проекту перебудови Російської імперії як основного шляху його вирішення. Показано вплив М. Грушевського на трансформацію української ідеї у реалістичний проект національного руху. З'ясовано причини переходу від автономізму до ідеї незалежної держави у рецепції політика. Досліджено розвиток дихотомії української ідеї в усвідомленні М. Грушевського, визначено основні риси його конституційного проекту федеративної перебудови Росії. Проаналізовано федералістські погляди ученого (1918 - 1924 рр.) на базі двох головних концептів: розуміння федеративної України поза російським контекстом і трансформації ідеї федерації від європейської до радянської. Зроблено висновок про пріоритетне значення автономістсько-федералістської складової у політичному світогляді М. Грушевського.

  Скачати повний текст

Розглянуто методологічні засади дослідження проблеми цінностей, визначено головні підходи щодо неї в німецькій традиції філософування (І. Кант, А. Шопенгауер, Г. Гегель, Л. Фойєрбах). Проаналізовано погляди провідних німецьких мислителів ХХ ст. - В. Вайєра, У. Гоманн, У. Нойєншвандера, А. Гелена, Ю. Габермаса, Г. Рормозера. Проаналізовано існуючі інтерпретації проблеми цінностей і проблеми людини, виявлено рівні функціонування цінностей: індивідуальний, соціальний, теоретичний. Обгрунтовано підходи щодо проблеми цінностей у працях німецьких філософів і теологів, а також диференційований підхід до цієї проблеми в західноєвропейській та російській традиціях філософування. На основі творчої спадщини німецьких мислителів конкретизовано методологічні та загальнотеоретичні положення проблеми цінностей. Визначено основні методологічні підходи, проведено порівняльний аналіз із поглядами вчених з інших країн Західної Європи.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер рецепції та функції античного дискурсу в художньому доробку Г. Сковороди на матеріалі його діалогів, байок, лірики й епістолярію та широкого пласту греко-римської літератури. Визначено, що вивчення особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини пов'язано з встановленням типології їх використання, з'ясуванням характеру творчої рецепції, специфіки розуміння "вічних образів" античного походження, виявленням спільних з першоджерелом мотивів і своєрідності їх інтерпретацій українським письменником. Висвітлено ставлення мислителя до сфери мистецтва й основ потрактування ним категорії прекрасного, допомогло глибше зрозуміти його культурософські погляди, які орієнтовані на розуміння єдності язичницької та християнської духовної культури, та причини утворення того надзвичайного синтезу естетико-філософських і художніх практик, яке становить головну особливість естетичної платформи митця.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу проблеми виправдання людини як провідної теми в філософії М.Бердяєва. Простежено витоки творчості основних попередників антроподицеї філософа. Проаналізовано еволюцію мислителя в поглядах на людину, проблему зла та теодицеї в творчості М.Бердяєва. Встановлено, що виправдання людини, на думку філософа, відбувається в її творчості і через творчість, але філософ розглядає кожний творчий акт як шлях до наближення кінця цього світу. Тим самим М.Бердяєв проводить есхатологізацію творчості в історії. Отже, завдяки творчості людина виступає продовжувачем справи Божого творіння.

  Скачати повний текст

Виявлено, що понятійно-категоріальний апарат Г. Назіанзина за формою мав системний зв'язок із напрацьованою базою філософії античності, але з новим змістовним навантаженням у контексті вчення про людину апостола Павла та ряду інших християнських богословів. Встановлено місце антропологічних ідей, поглядів на богоподібність людини в творах ранньовізантійського філософа у загальному історико-філософському контексті. Доведено, що цілокупність (ціло-мудрість) людини, її виважений душевно-вольовий стан, і "просвітлений дух" мислиться Богословом як гарантія таємного спогляданням Бога на противагу зовнішнім, натуралістично-споглядальним, досвідно-логічним пошукам Істини як процесу, який іманентно містить в собі ряд неминучих похибок, помилок (гріха, зла). Реконструйовано особливості осмислення людського єства Г. Богословом, вказані ним шляхи до возз'єднання із первозданним Образом і Подобою (обожненням) на підставі базового синтезу мислительної тріади: віра - ум (розум) - розумна віра. Проаналізовано на прикладі Г. Назіанзина головну роль ортодоксального богословсько-містичного релігійного досвіду у становленні християнської антропології (богослов'я) на противагу релігійно-міфічним, еклектичним побудовам неоплатонізму. Доведено, що саме відношення до феномену магізму було одним із спонукальних чинників для Г. Богослова у пошуках та розумінні християнської духовності під час формування, ортодоксального вчення та ново-нікейських догматів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано системи антропологічних поглядів мислителів східної патристики. Показано, що антропологія східної патристики розроблена на основі єдиної системи філософських категорій і є вченням про людську природу та два способи її існування. Людина осмислюється представниками східної патристики як створена Богом нерозривна єдність розумної, вольової, афективно-чуттєвої душі та живого тіла. Довершеність людини тлумачиться ними як богоподібність доброчесної та мудрої особистості. Відхилення від шляху духовного самовдосконалення спричиняє дезінтеграцію душі в пристрастях. Процес реінтеграції включає доброчесний праксис, природне споглядання Бога і створеного світу та містичне єднання з Абсолютом.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження проблеми буттєвісного укорінення людини. Проаналізовано його екзистенційні та етноекзистенційні аспекти, розглянуто філософський доробок європейських і вітчизняних мислителів щодо вивчення даного питання. Запропоновано концепцію буттєвісного укорінення людини, що грунтується на засадах інтенційної єдності онтологічного, екзистенційно-ціннісного та соціокультурного (діяльнісного) підходів.

  Скачати повний текст

Досліджено верховенство права як доктрину конституційної теорії та принципи юридичної практики. Розкрито значення цієї доктрини для теорії та практики новітнього українського конституціоналізму на основі теоретичної спадщини античних мислителів, средньовічної пам'ятки права Великої Хартії 1215 р., класичних авторів теоретиків європейського лібералізму епохи Просвітництва, на базі доробку представників наукової школи природного права, з використанням політико-юридичних документів стосовно Американської та Французької революцій XVIII ст, праць основоположника доктрини верховенства права англійського професора Алберта Вен Дайсі (XIX ст.), на підставі аналізу її розвитку у другій половині XX ст. у межах конституційної теорії англосаксонської та континентально-європейської систем права. Досліджено зміст юридичного принципу верховенства на основі доробку інституційних і експертних органів ООН (Міжнародної комісії юристів), Ради Європи, ЄС та з урахуванням тлумачної діяльності Європейського Суду з прав людини в Страсбурзі. Досліджено питання зародження верховенства права в Україні та труднощі цього процесу, зумовлені спадщиною російської культурної традиції, наслідками марксизму-ленінізму та догматизмом юридичного позитивізму радянського зразка. Запропоновано тлумачення верховенства права як засадничий принцип новітнього українського конституційного права, а також докорінно відмінний від панівного у вітчизняній науці погляд на природу українського засадничого акта - Конституції 1996 р.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен відчуження як амбівалентне явище, що за своєю природою володіє як негативними, так і позитивними характеристиками. Відзначено, що позитивні характеристики феномену відчуження тривалий час фактично ігнорувалися філософською думкою. Констатуючи той факт, що на сьогоднішній день негативна тенденція так і залишається провідною, зазначені і на не менш важливих позитивних характеристиках феномену. Кардинально змінюються акценти стосовно питання доцільності подолання його з буття людини. Форми прояву відчуження свідчать про його багатогранність і демонструють потенційний та дійсний стан феномену. Для різнобічного та комплексного дослідження його мислителі сьогодні все активніше залучають дані найважливіших сфер соціальної дійсності, а це сприяє виникненню нових відтінків феномену: політичне відчуження, культурне, естетичне, педагогічне тощо. Філософський аналіз кожного з аспектів окремо та в цілому дозволяє простежено динаміку розвитку й особливостей відчуження за умов сьогодення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано причини зростання зацікавленості античністю в англійському суспільстві XVII - XVIII ст. Визначено роль класичної спадщини у формуванні просвітницької ідеології та обгрунтовано спільність античного та просвітницького світогляду. З використанням джерельної бази розглянуто процес становлення антикознавства у межах двох основних напрямів історичної науки Англії - антикваризму та "філософської" історії. Досліджено діяльність історико-культурних товариств ("Товариство антикварів", "Товариство дилетантів"), їх внесок у вивчення та популяризацію в Англії історії давніх Греції та Риму. Здійснено всебічний аналіз історичних поглядів англійських мислителів доби Просвітництва та доведено рецепцію ідей греко-римських авторів у історико-філософських побудовах просвітителів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вчення Гегеля про громадянське суспільство, виявлено й охарактеризовано його життєздатні елементи. Досліджено генезу філософсько-правових поглядів мислителя взагалі та його вчення про громадянське суспільство зокрема. Визначено місце філософії права у структурі "кінцевої редакції" системи Гегеля, показано роль його філософсько-правових студій у формуванні загально-філософських поглядів. Досліджено вплив загальнофілософських поглядів Гегеля на вирішення ним філософсько-правових проблем. Розглянуто структуру, основні принципи та категорії гегелівського вчення про громадянське суспільство. Здійснено порівняльне дослідження гегелівського вчення про громадянське суспільство з ідеями його попередників та конкретизовано особистий внесок ученого у розвиток даної теорії. Проаналізовано основні етапи засвоєння, критичні дослідження та подальший розвиток гегелівського вчення про громадянське суспільство. Окреслено можливості використання життєздатних елементів даного вчення сучасною вітчизняною філософсько-правовою наукою з метою правового забезпечення побудови громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

В дисертації грунтовно досліджено вчення про людину мислителів Чернігівського літературно-філософського гурту, його значення у філософській думці України XVII-XVIII ст. Історико-філософський аналіз людинознавчої проблематики мислителів кола дозволяє конкретизувати шляхи розвитку антропософських ідей на Україні. Вперше комплексно аналізується творчість науковців, які належали до Чернігівського кола і продовжували філософський напрямок Києво-Могилянської колегії на Лівобережній Україні. Дисертант відзначає основні людинознавчі концепції вчених Чернігівського кола, що зберігають свою актуальність при вирішенні сучасних проблем в державі, освіті, вихованні тощо. Вказується на утопічність деяких положень діячів Чернігівського гурту. Дисертаційна робота виконана на основі джерел, декілька з яких вперше вводяться в науковий вжиток.

  Скачати повний текст

Розкрито розуміння граничної ситуації екзистенції вчинку в контексті філософування мислителів екзистанційного мислення, охарактеризовано особливості розуміння ними екзистенції вчинку, обгрунтовано специфіку категорії "екзистенція" та генезу основних складових поняття у філософському дискурсі, здійснено порівняння німецької та італійської традицій філософствування. Досліджено категорії "екзистенція" та "ситуація" у позитивному екзистенціалізмі Н.Аббаньяно, проаналізовано аксіологічні аспекти вибору в граничних ситуаціях. Особливу увагу приділено аналізу феномену граничної ситуації, його категоріальної структури, розробленої К.Ясперсом. Доведено, що екзистенція є результатом граничного зусилля людини, коли їй відкривається її неповторна присутність у бутті; в буденному житті людина не завжди усвідомлює себе як екзистенцію, для цього необхідно, щоб вона стала "людиною на межі".

  Скачати повний текст

На історичному та сучасному матеріалі досліджено проблему використання гуманістичних засад у процесі формування особистості учня початкових класів. Проаналізовано внесок провідних мислителів і педагогів різних культурно-історичних епох у розробку методики формування гуманістично орієнтованої особистості засобами навчального і виховного потенціалу шкільної освіти. Визначено нові напрями, етапи реалізації цього процесу в середніх навчальних закладах нового типу. Доведено, що ефективність експериментальної методики формування гуманістично орієнтованої особистості учня початкових класів у авторській школі забезпечується пріоритетністю парадигми гуманістичних цінностей у реалізації навчально-виховного процесу, стимулюванні художньо-естетичних інтересів, умінь та навичок учнів молодших класів, гармонійним поєднанням інтелектуального розвитку школярів зі зміцненням їх фізичного здоров'я як передумови адаптації до нової якості соціокультурного середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток державотворчих ідей у політичній думці доби гетьманщини (друга половина XVI - XVIII ст.). Запропоновано періодизацію політичної думки даного періоду, в контексті якої проаналізовано ідеї державності у джерелах доби Відродження, державницькі погляди у працях ідеологів релігійного протистояння, а також ідеї національної державності у працях доби гетьманщини, зокрема, ідеї державності в джералах епохи козацьких національно-визвольних повстань, незалежності й автономності у поглядах гетьманів козацької держави, розкрито особливості державотворчих ідей у добу руйнації гетьманщини. Проаналізовано погляди на державу мислителів-просвітників, зокрема, великодержавницького та національного спрямування.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему активізації мислительної діяльності учнів на уроках креслення. Проаналізовано її особливості у процесі сприйняття й оперування графічною інформацією. На підставі даного аналізу визначено підходи до проблеми удосконалення методики навчання креслення з метою активізації мислительної діяльності школярів. Визначено умови забезпечення такої діяльності на уроках. Запропоновано та теоретично обгрунтовано засоби впливу на мислительні процеси учнів під час розв'язання задач, що забезпечують їх самостійне розв'язування та впливають на розвиток мислення. Розроблено систему графічних задач, що активізують мислення та сприяють підвищенню продуктивності графічної діяльності. Визначено показники рівнів сформованості мислительних операцій та якостей, які проявляються за умов даної діяльності.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу осмислення та систематизації філософських поглядів митрополита В.Липківського. Визначено засади соціально-релігійної філософії мислителя. Проаналізовано основні філософські питання та проблеми, які він досліджував. Розкрито місце духовної спадщини В.Липківського у морально-етичній традиції українського філософування, зокрема його концепції вільного українського національного розвитку та її засадничого принципу - "всенародної соборноправності". Розглянуто виділену мислителем важливу проблему особливої історичної спільності церкви та народу у процесах українського державотворення. Виокремлено значущу роль світської та духовної інтелігенції у формуванні української нації, а також історично вагому роль кобзаря-лірника у контексті збереження та утвердження української національної гідності та свідомості.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення автентичних джерел досліджено уявлення мислителів Київської Русі про духовно-символічні основи буття. Здійснено зіставлення філософських ідей досліджуваного періоду з українськими національними та загальнолюдськими поглядами на духовні цінності. Висвітлено ідеї духовного зростання ("обоження") у контексті символізму духовної культури Київської Русі X - першої третини XIII ст. Символіку Давньої Русі розглянуто як елемент комунікативно-діалогічного простору культури, спосіб подальшого єднання поколінь. З використаням феноменологічного підходу щодо явища "національного" зроблено припущення про наявність сталих самоочевидностей української нації, які репрезентують себе у символіці "софійного" періоду української філософської думки.

  Скачати повний текст

На підставі грунтовного дослідження відомих і маловідомих творів В.Лесевича, а також поглядів опонентів ученого в ідейному аспекті представлено більш деталізовану концепцію еволюції філософських орієнтацій українського мислителя. Встановлено вплив на розповсюдження ідей позитивізму в Російській імперії таких чинників, як капіталізація економічного життя, спеціалізація освіти (поява "реальних" освітніх закладів), антисхоластичні (антиметафізичні) духовні тенденції в середовищі "спеціалістів". З'ясовано, що позитивістські погляди В.Лесевича грунтуються на ідеях просвітництва. Розроблено періодизацію еволюції філософських поглядів ученого, визначено контіанський, кантіанський, емпіріокритичний етапи. Охарактеризовано основні фази кожного періоду - асиміляцію, обгрунтування, застосування. Детально описано третю (прагматичну) фазу першого етапу, пов'язану з методологією позитивістської критики магістерської дисертації В.Соловйова. Показано, що саме дискусія з В.Соловйовим зумовила звернення В.Лесевича до кантіанства з його антропологічними орієнтаціями, які домінували у поглядах мислителя протягом другого (кантіанського) етапу. Доведено вплив провідних ідей кантіанства на формування емпіріокритичних поглядів мислителя. На підставі наявності антропологічних тенденцій в емпіріокритицизмі В.Лесевича зроблено висновок про відповідність його позитивістського вчення загальному гуманному характерові вітчизняної філософської думки. Доведено українську культурну належність В.Лесевича та його статус найбільш визначного представника філософії позитивізму в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз екзистенціалістської природи українського інтелектуального роману 1920-х рр. За результатами дослідження показано, що визначальними пріоритатетами екзистенціального дискурсу ітелектуальної романістики зазначеної доби на рівні екзистенції є головні модуси людського існування, а саме: абсурдність буття, самотність, відчуження, тривога, відчай, страх, непевність, невроз, туга, нудьга, свобода, вибір, відповідальність, метафізичний бунт особлистості, смерть, самогубство. Доведено, що зазначені концепти дають можливість зробити висновок про екзистенціалістську модель аналізованих творів, а їх авторів охарактеризувати як визначних мислителів екзистенціального спрямування. З'ясовано, що змістова парадигма українського інтелектуального роману виявляється у аспекті релевантних бінарних опозицій раціонального / ірраціонального, духовного / тілесного, фемінного / маскулінного, свідомого / позасвідомого.

  Скачати повний текст