Наведено результати філософсько-освітнього осмислення метатеорії поглядів Г. Сковороди. Показано значення даної метатеорії як феномену національного духу українського народу, його ментальності та самоідентифікації, філософсько-освітньої та ціннісно-орієнтаційної точок духовної опори й однієї зі світоглядних філософських систем світового масштабу. Розглянуто метатеорію поглядів Г. Сковороди як "трисонячну єдність" - цілісну концепцію життєвого світу людини в осмисленні та перетворенні у контексті персоналізму, екзистенціалізму, антропології, праксеології. Розкрито націєцентричний світогляд українського мислителя, що детермінує відповідний тип освіти та виявляється у свободі самовираження; у пошуках щастя, істини, себе; у русі до самоідентифікації, який проходить через самозаглиблення, самопізнання, "вслуховування в себе". Простежено взаємозв'язки філософсько-освітніх ідей мислителя, кінцевим результатом яких є людина, здатна знайти шлях до конституювання сродності практично у всезагальній формі. Есхатологічні мотиви філософсько-освітніх поглядів Г. Сковороди розкрито за допомогою методологічного принципу антиципації. Роздуми про сенс життя трактовано у контексті світлої апокаліптичності, яка виступає першим ахетипом української ідеї та культури. Досліджено генезу самоідентифікації особистості на шляху до її національного самовизначення. Розкрито погляди Г. Сковороди щодо проблеми ментальності українського народу. Проведено концептуальний аналіз філософських ідей Г. Сковороди в освітньо-філософському просторі. Проаналізовано чинники, які обумовлюють нестабільність у людських стосунках і породжують проблеми відчуження, дроблення особистості, девіантної поведінки.

  Скачати повний текст

Визначено діалогічні якості пізнавальної діяльності особистості: толерантність по відношенню до інших, навіть протилежних точок зору; здатність обгрунтовувати свою позицію; здатність до співпраці з партнерами по спілкуванню в процесі розв'язання завдань; здатність аналізувати свої судження, порівнювати їх з точкою зору партнера по спілкуванню; здатність до творчого розв'язання проблемних завдань. Доведено, що педагогічний вплив вчителя на старшокласників сприяє діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операційної сторін пізнавальної діяльності через заохочення суб'єкт-об'єктної взаємодії партнерів по спілкуванню, постановку творчих завдань і проблемних ситуацій; стимулювання пізнавальної активності учнів у процесі організації навчальних дискусій. З'ясовано характеристики пізнавальної ситуації, які активізують мислення особистості та розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності: проблемність, що спричинюється неоднозначністю умов творчого завдання і, таким чином, активізує мислиннєву діяльність учня; когнітивний дисонанс, який виникає у разі виникнення проблеми, розв'язати яку за допомогою вже існуючого засобу-стереотипу неможливо. Визначено основні засоби змістових, дискретних, інтелектуально-рефлексивних, особистісно-рефлексивних впливів на розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників. Визначено психолого-педагогічні умови ровитку в старшокласників діалогічних якостей пізнавальної діяльності: активізація завдяки відповідним педагогічним впливам вчителя мислення школярів, вдосконалення їх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів та вчителя, здатності розуміти висловлювання партнерів по спілкуванню, обгрунтовувати власні судження, вносити нові ідеї та пропозиції.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження художніх особливостей прозових творів відомого українського філософа Г.Сковороди. Визначено вплив творчої діяльності митця на подальший розвиток української літератури. Проведено дослідження зовнішньої та внутрішньої композиції творів, сюжетно-фабульних ліній прози українського мислителя. Розглянуто етимологію імен головних героїв діалогів, поетику цитат. Обгрунтовано твердження про наявність елементів психоаналізу у прозових творах Г.Сковороди. Систематизовано образи дискутантів та епізодичних дійових осіб. Здійснено поділ персонажів діалогів на носіїв моральних принципів, духовності, інтелекту залежно від їх ідейної позиції. Доведено, що твори Г.Сковороди є не філософією у прозі, а філософічною прозою. На підставі визначення частотності вживання художніх засобів, тематики, проблематики прози Г.Сковороди обгрунтовано припущення про симбіоз бароково-просвітницької літератури у межах творів митця.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукової спадщини відомого українського ученого О.Новицького досліджено погляди мислителя щодо визначення сутності предмету й основного завдання філософії, а також встановлення періодизації історико-філософського процесу. Особливу увагу приділено розгляду проблеми співвідношення філософії та релігії, віри та знання в теоретичній концепції О.Новицького. Обгрунтовано положення про те, що О.Новицький не тільки виділяє специфічний предмет філософії як науки, але й розмежовує його з предметом конкретних наук. Як наслідок, таким предметом є чисте мислення, виражене в ідеях розуму, джерелом формування якого є не досвід, а дух. Доведено, що ідеї О.Новицького відповідають основним критеріям західноєвропейської філософії та репрезентують самобутній, оригінальний спосіб тлумачення фундаментальних філософських проблем. З'ясовано, що, поділяючи деякі методологічні принципи Г.Гегеля у дослідженні історико-філософського процесу та християнсько-теологічної періодизації історії, О.Новицький створює нову концепцію, названу ним "емпірико-раціональною побудовою історії філософії", спрямовану на подолання емпіризму Г.Гегеля. Встановлено методологічні засади наукових досліджень ученого щодо з'ясування механізмів взаємодії філософії з релігією та розвитку всесвітнього історико-філософського процесу. Розкрито концептуальне розуміння історико-філософського процесу О.Новицьким та показано суттєву роль ученого у становленні історії філософії як науки.

  Скачати повний текст

Розкрито соціально-філософський зміст концепцій національної еліти. Проаналізовано погляди прихильників теорії еліт від античності до сучасності. Розглянуто національну еліту як феномен соціального буття, а також як соціально-філософську категорію та її зміст визначено через поняття суспільство, соціальна структура, маса, нація. Подано визначення української національної еліти. Використано структурно-функціональний аналіз для характеристики типів еліти сучасного українського суспільства. Зіставлено різні міркування щодо еліти як феномену суспільного буття та елементу соціальної структури, показу основні підходи до розуміння еліти. Висвітлено питання формування національної еліти. Розглянуто погляди мислителів української діаспори Д. Донцова та В. Липинського щодо ідеї української національної держави та еліти. Установлено, що соціальна трансформація в Україні призвела до порушення рівноваги еліт, а політична - контролює основні ресурси.

  Скачати повний текст

Виявлено, що понятійно-категоріальний апарат Г. Назіанзина за формою мав системний зв'язок із напрацьованою базою філософії античності, але з новим змістовним навантаженням у контексті вчення про людину апостола Павла та ряду інших християнських богословів. Встановлено місце антропологічних ідей, поглядів на богоподібність людини в творах ранньовізантійського філософа у загальному історико-філософському контексті. Доведено, що цілокупність (ціло-мудрість) людини, її виважений душевно-вольовий стан, і "просвітлений дух" мислиться Богословом як гарантія таємного спогляданням Бога на противагу зовнішнім, натуралістично-споглядальним, досвідно-логічним пошукам Істини як процесу, який іманентно містить в собі ряд неминучих похибок, помилок (гріха, зла). Реконструйовано особливості осмислення людського єства Г. Богословом, вказані ним шляхи до возз'єднання із первозданним Образом і Подобою (обожненням) на підставі базового синтезу мислительної тріади: віра - ум (розум) - розумна віра. Проаналізовано на прикладі Г. Назіанзина головну роль ортодоксального богословсько-містичного релігійного досвіду у становленні християнської антропології (богослов'я) на противагу релігійно-міфічним, еклектичним побудовам неоплатонізму. Доведено, що саме відношення до феномену магізму було одним із спонукальних чинників для Г. Богослова у пошуках та розумінні християнської духовності під час формування, ортодоксального вчення та ново-нікейських догматів.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність та особливості становлення релігійно-філософських поглядів архієпископа Інокентія (Борисова) на підставі комплексного аналізу його наукової, викладацької, проповідницької та духовно-адміністративної діяльності, відтвореної у богословських лекційних курсах і творах, епістолярній спадщині й офіційних документах. Окреслено основні етапи розвитку дослідницької думки щодо релігійно-філософських поглядів архієпископа, розкрито специфіку їх висвітлення на кожному з них. Обгрунтовано періодизацію становлення поглядів мислителя, визначено сутність та особливості кожного з періодів, визначено чинники впливу на становлення системи переконань та уявлень архієпископа. Висвітлено його гносеологічні й антропологічні погляди, оцінено специфіку використання ним історико-порівняльного методу у дослідженні христологічних питань. Досліджено гомілетичні уявлення та переконання архієпископа, висвітлено його реформаторські погляди щодо організації навчання богословських предметів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний історико-філософський аналіз екзистенційно-антропологічних мотивів у винятковій за формою та змістом творчості В.К.Винниченка у контексті української філософської традиції. З'ясовано основні філософсько-світоглядні засади творчості письменника, досліджено вплив на формування світогляду митця західноєвропейської та української інтелектуальної культури. Запропоновано тезу, що філософський дискурс митця-мислителя вписує його у контекст неакадемічного філософського дискурсу XIX - XX ст. та екзистенційної спрямованості української літератури початку XX ст. Обгрунтовано думку, що одне з центральних місць в історії української філософії належить творчому доробку В.Винниченка.

  Скачати повний текст

Доведено, що розуміння релігії та культури швейцарським мислителем К.Г.Юнгом є важливою складовою частиною всього його вчення. Досліджено основні методологічні підходи та концептуальні положення вчення та їх вплив на релігійно-культурологічні погляди К.Г.Юнга. Особливу увагу приділено філософській інтерпретації релігії, розумінню природи Бога, сутності "природного богослов'я", символу, міфу та культури. Проаналізовано значення його релігієзнавчих поглядів для наукового вивчення релігії, з'ясовано основні положення Одкровення К.Г.Юнга та культурологічні концепції.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування у філософії В.С.Соловйова ідеї єдності істини, добра та краси, розкрито особливості інтелектуального, морального й естетичного вимірів даної єдності, визначено релігійний зміст кожного з них. Висвітлено погляди В.С.Соловйова на єдність істини, добра та краси у контексті західноєвропейської філософської думки та показано оригінальність соловйовського вчення. Визначено місце істини, добра та краси у структурі світоглядних орієнтацій сучасної людини, встановлено значення вчення російського мислителя у формуванні духовності засобами навчально-виховного процесу. Розглянуто неподільний зв'язок істини, добра та краси з поняттям любові. Обгрунтовано твердження, що любов є центром та одночасно синтезуючим початком для єдності цих трьох понять. Доведено, що істина, добро та краса є основою формування духовності, тому впровадження даних понять у виховний процес сприяє становленню всебічно розвиненої особистості й її гармонійному розвитку. З'ясовано, що для В.С.Соловйова будь-яке пізнання є глибоко суб'єктивним, а в пізнанні істина ніколи не проявляється у чистому вигляді, вона завжди осмислюється людською особистістю, що надає свободу й активність у пізанні. Встановлено, що процес пізанання не є пасивним сприйняттям божествених ідей, це - зустрічний процес, точка перетину двох світів, процес боголюдський, а істиною може бути лише благо та краса. Обгрунтовано твердження, що повна істина цілісна. Зроблено висновок, що проблема єдності істини, добра та краси у філософії В.С.Соловйова мала важливе онтологічне та гносеологічне значення для подальших рефлексій російської філософської думки.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський аналіз філософії історії Ф.В.Шеллінга. Досліджено витоки її формування. Визначено місце філософсько-істричних ідей у філософії Шеллінга. Доведено генетичну єдність філософсько-історичних поглядів мислителя раннього та пізнього періодів творчості. Проведено порівняльний аналіз філософії історії Ф.В.Шеллінга з філософсько-історичними ідеями І.Канта та філософіями історії Й.Г.Фіхте та Г.В.Ф.Гегеля. Виявлено основні шеллінгівські філософсько-історичні ідеї, які сприяли розвитку філософсько-історичної думки.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження особливостей осмислення буття як категорії релігійної філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя. З'ясовано принципову новизну розуміння буття мислителями пізньої середньовічної західноєвропейської філософії у порівнянні з філософами античності. Розкрито теїстичну суть релігійно-філософської онтології пізнього західноєвропейского Середньовіччя, що полягає в основоположному статусі ідеї про зумовленість буття світу буттям Бога. Розглянуто основні форми її вияву (теоцентризм, визнання унікальності місця людини як Богодухвенної істоти та храму у структурі буття) та найважливіші характеристики (передусім - телеологічність). Проаналізовано найважливіші опозиції томістської й авероїстської концепцій буття як наріжних для середньовічно західноєвропейської релігійної філософії. Показано онтологічне значення відмінностей у доказах буття Божого різними середньовічними мислителями.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми онтологічного статусу універсалій у філософії високої і пізньої класики, патристики та ранньої схоластики. На основі аналізу аксіом філософського світосприйняття в онтології Античності і Середньовіччя визначено один з вірогідних шляхів історико-філософської реконструкції поглядів тогочасних мислителів стосовно проблеми загального і одиничного. Встановлено, що розподіл представників ранньої схоластики на "реалістів" і "номіналістів" є недосконалою дослідницькою настановою і має умовний характер. Визначено ключові питання, що постали у дискусії з проблем універсалій в західній філософії XI - XII ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему активізації мислительної діяльності учнів на уроках креслення. Проаналізовано її особливості у процесі сприйняття й оперування графічною інформацією. На підставі даного аналізу визначено підходи до проблеми удосконалення методики навчання креслення з метою активізації мислительної діяльності школярів. Визначено умови забезпечення такої діяльності на уроках. Запропоновано та теоретично обгрунтовано засоби впливу на мислительні процеси учнів під час розв'язання задач, що забезпечують їх самостійне розв'язування та впливають на розвиток мислення. Розроблено систему графічних задач, що активізують мислення та сприяють підвищенню продуктивності графічної діяльності. Визначено показники рівнів сформованості мислительних операцій та якостей, які проявляються за умов даної діяльності.

  Скачати повний текст

Комплексно узагальнено спадщину українського мислителя, філософа права П. Юркевича. Сформульовано дефініціії та проаналізовано його праці, досліджено поняття, принципи, функції, методи та категорії філософсько-правового вчення мислителя. Доведено, що філософсько-правова концепція вченого є цілісною. Сисематизовано вчення П. Юркевича на підгрунті "ідеї права". З'ясовано, що змістом даного вчення є правовий універсалізм, який розглянуто у системі рефлексії понять "правильна людина", "всесвітнє громадянство", "всезагальна правомірна конституція", "досконалий юридичний лад", "закони права". Відзначено, що результати проведеного дослідження мають практичне значення для творення вітчизняної школи філософії права, розробки доктрини становлення правосвідомої особистості, громадянського суспільства, правової держави.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження етико-політичної проблематики в соціальній філософії М.О.Бердяєва (1874 - 1948 рр.). Висвітлено вплив соціалізаційних, культурно-дискурсивних та особистісно-ціннісних чинників на формування та становлення бердяєвської філософії. На підставі аналізу доеміграційного періоду творчості мислителя (1900 - 1922 рр.) висвітлено процес становлення його соціальної філософії. Простежено еволюційний розвиток філософських поглядів М.О.Бердяєва. Встановлено визначальний вплив марксистської картини світу у поєднанні з елементами критичної філософії в творчості М.О.Бердяєва у період 1900 - 1901 рр., наслідком якого стала інтеріоризація гуманістичних цінностей. Неокантівський період (1901 - 1907 рр.) відзначається поєднанням принципів формальної етики Канта та ціннісної етики Ніцше. Для неохристиянського періоду (1907 - 1917 рр.) характерне ствердження трансцендентного ідеалізму та синтез християнської та ніцшеанської етики як апології соціальної творчості й особистісної самоактуалізації. Акцентовано увагу на поєднанні етичних і політичних сфер у філософському вченні мислителя про існування етики закону, спокути і творчості. Запропоновано тлумаченя держави як суспільного прояву етики закону. Встановлено, що політика у повсякденні (як сфера відносного) пов'язана з самообмеженням влади у законах, а в історії (як знаряддя есхатології) - визначається етикою творчості.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз феномена мандрівництва, виявлено його сутнісні характеристики, що дозволяють говорити про його безсумнівну філософську значущість для культурного дискурсу XIX - XX ст. Виділено головні типи мандрівництва, показано генетичний зв'язок феномена з первинними ментальністними уявленнями, що виникають на грунті просторової метафорики. Виявлено народно-релігійну філософську парадигму мислення, що формує цілісне уявлення про світ і місце мандрівника в ньому. Досліджено стадіально первинну "українську лінію" мандрівництва Сковорода - Гоголь, що перевела мандрівництво на духовну площину, надавши йому статус повноцінної культурної програми; визначила напрямки осмислення феномена російською культурою і філософською думкою. Показано процес становлення опозиції мандрівництво/блукання, виявленої і дослідженої на матеріалі робіт філософів і мислителів "срібного віку". Визначено напрямок трансформації феномена в епоху постмодерна, зокрема, віртуального мандрівництва.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок суспільства та смерті, людини й смерті. Проаналізовано вплив танатоса на соціально-антропологічні процеси сучасного суспільства в контексті історії, теорії та практики. Розглянуто історію осмислення танатоса як фундаментального фактора розвитку суспільства та його культури. Досліджено аксіологічні та психологічні наслідки інтерпретацій даного феномену для розвитку суспільства й особистості. На підставі аналізу феномену смерті мислителями основних періодів європейської історії, а такожщ вивчення впливу смерті на об'єктивний і суб'єктивний аспекти людської дійсності, смерть визначено як одну з фундаментальних підстав буття людини. Вивчено процес формування у суспільстві системи некроконтрлю, способи його здійснення й особливості прояву. З метою з'ясування причин формування даної системи встановлено значущість смерті для духовного світу людини та розвитку культури. Обгрунтовано тезу про цінність впливу смерті на становлення індивідуальності людини й існування феномену "високої культури". Сформульовано ідею про взаємозв'язок процесу витіснення смерті з поля зору індивіда та культури з поширенням таких тенденцій, як становлення соціально залежної "масової культури" з розвитком деструктивного "некрофільського" світогляду. Встановлено причини та наслідки витіснення смерті зі смислового поля культури. Розкрито особливості відношення сучасної людини до смерті.

  Скачати повний текст

Висвітлено діяльність та творчий доробок у царині історіографії та суспільно-політичної думки вітчизняного мислителя-гуманіста Ст.Оріховського-Роксолана (1513 - 1566). На основі маловідомих джерел відтворено біографію письменника. Проаналізовано основні праці вченого, які присвячено проблемам історії та політики. Визначено місце гуманіста в інтелектуальній історії України, зокрема, в українському історіографічному процесі та розвитку вітчизняної суспільно-політичної думки.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення гендерних стереотипів у західноєвропейській філософії. Проаналізовано специфіку формування уявлень про маскулінне та фемінне у концепціях філософів античності, середньовіччя, Ренесансу, Модерну, ірраціоналізму, постмодерну. Визначено понятійний ряд, який відображає зміст маскулінного та фемінного в концепціях мислителів різних епох. Проведено аналіз чоловічого та жіночого як контарних категорій культури. Контарність застосовано для протиставлення таких якостей, як незалежність - залежність, агресивність - м'якість, брутальність - ніжність, раціональність - емоційність, серйозність - поверховість, урівноваженість - схвильованість, сила - слабкість, жорстокість - доброта, ініціативність - боязкість. Доведено, що метафізичне мислення сприяє формуванню ідей на базі таких опозицій, в яких завджи одна сторона визначала чисте, справжнє, інша - нечисте, несправжнє. У даному контексті розроблено дихотомію чоловічного й жіночого в класичній метафізиці. Виявлено, що у сучасній західноєвропейській культурі опозиція чоловічого та жіночого втрачає біологічні риси, а есенціалістський підхід, що тлумачить статеве як біологічне, себе майже вичерпав, акцент перенесено на розкриття соціальних механізмів формування гендерної асиметрії в культурі. Доведено, що традиційна нерівність гендерних статусів, що і досі існує в суспільстві, не має онтологічного підгрунтя. З'ясовано, що історія інтелектуального розвитку та соціальні інститути сучасності - гендерні, людську культуру та діяльність закодовано відповідно до приписів маскулінних і фемінних взірців, що функціонують усередині системи гендерно-владних відносин.

  Скачати повний текст