1. Об'єкт досліджень - агроекологічний стан земель Полісся Житомирщини, виведених із сільськогосподарського використання.Предмет дослідження – типи ґрунтів, синтаксономічна різноманітність рослинності на виведених з обігу угідь, способи обробітку ґрунту, гербіциди.Мета - комплексне дослідження агроекологічного стану угідь, що вийшли з практичного сільськогосподарського використання на Поліссі Житомирщини, та розробка заходів з оптимізації їх використання в умовах інтенсивного антропогенного навантаження.Проведені агроекологічні дослідження стану необроблювальних земель, встановлено агрохімічний та водно-фізичний стан ґрунтів цих земель. Визначено й описано різновид рослинного покриву земель, виведених з сільськогосподарського використання Полісся Житомирщини, та визначені рівні їх забур'яненості. Рослинний покрив земель, виведених із сільськогосподарського використання, включає угруповання бур'янів 23 видів із 21 родів, 13 родин. Встановлено, що після аварії на ЧАЕС в Житомирській області за радіологічним фактором та економічною недоцільністю вилучено з господарського обігу 71,9 тис. га земель. Станом на початок 2016 р. їх загальна площа зменшилася в 2,4 раза і складає 29722,2 га, в т. ч. радіоактивно забруднених – в 1,6 раза до 18691,5 га. Ці землі знаходяться переважно у північних районах області у зоні Полісся України. Значна площа необроблювальних земель залишаться в зоні радіоактивного забруднення. Результати досліджень впроваджені на території Полісся Житомирщини в П(ПО)СП «Іскра» та в ТОВ «Олевськ Агро» Олевського району. Ключові слова: виведені з обороту сільськогосподарські угіддя, ґрунти, радіоактивне забруднення, 137Cs, рослинність, бур'яни, способи обробки ґрунту,гербіциди.^UObject of research - agro-ecological state of Polesie of Zhytomyr region withdrawn from agricultural use The purpose is a comprehensive study of the agro-ecological state of the lands that have come out of practical agricultural use in the Polissya of Zhytomyr region, and the development of measures to optimize their use in the conditions of intensive anthropogenic loading. Agrienvironmental studies of the land of arable land have been carried out, the agrochemical and water-physical condition of the soils of these lands was established. Variety of land cover derived from agricultural land has been identified and described the use of the Polesie of Zhytomyr region and the levels of their turbulence have been determined. Vegetable cover of land withdrawn from agricultural use, includes weed groups of 23 species from 21 genera, 13 families. It is established that after the Chernobyl accident in Zhytomyr region, radiological factor and economic impracticality removed from economic circulation 71.9 thousand hectares of land. As of the beginning of 2016, their total area has decreased by 2.4 times and equals 29722.2 ha, including radioactively contaminated ones - 1.6 times up to 18691.5 ha. These lands located mainly in the northern regions of the region in the Polesie region of Ukraine. Considerable the area of arable land will remain in the area of radioactive contamination. The effectiveness of various agrotechnical and chemical methods of destruction has been established weeds in the coenoses of agricultural landscapes of agricultural land use in the Polesie of Zhytomyr region in the Iskra JV (PA) and Olevsk Agro LLC in the Olevsky district.. Keywords: agricultural lands, soils, radioactive contamination, 137Cs, vegetation, weeds, soil cultivation methods, herbicides

Досліджено теоретичні та методологічні засади й обгрунтовано науково-методичні та практичні рекомендації щодо покращання використання сільськогосподарських земель на регіональному рівні. Досліджено регіональні особливості землекористування в Закарпатщині, виявлено закономірності динамічних змін серед землекористувачів і структурні зміни в сільськогосподарських угіддях, особливості формування земельних розмірів різних категорій господарств і використання земельних ресурсів у зональному розрізі. Обгрунтовано напрями вдосконалення орендних відносин у землекористуванні, основні передумови забезпечення зрівноваженого та збалансованого використання сільськогосподарських земель у різних природно-економічних зонах регіону. Запропоновано методики оцінки земель для сільськогосподарського виробництва й експертної оцінки земельних ділянок.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено реконструкції соціально-економічної структури суспільств мисливців степів Північного Надчорномор'я як багатокомпонентної адаптивної системи. В ній проаналізовано і узагальнено археологічні і палеонтологічні матеріали близько 40 основних, у тому числі, багатошарових, пам'яток регіону, дані палеогеографічних реконструкцій епохи пізнього плейстоцену півдня Східної Європи. На базі аналізу абсолютного і відносного датування пам'яток та техніко-типологічних особливостей комплексів крем'яного інвентарю вдосконалено авторську культурно-хронологічну періодизацію. Хронологію пам'яток узгоджено із основними палеогеографічними етапами пізнього плейстоцену України. Періодизація культурно-технологічних традицій відображає особливості виникнення, розвитку та, іноді, співіснування селетоїдної, оріньякської і граветської традицій в регіоні. На базі використання комплексу сучасних методів та методологічних підходів визначено типи культурної адаптації населення регіону зі специфічними тактиками виживання (мисливські стратегії, типи мобільності) та здатність створювати певні соціальні об'єднання в залежності від характеру природних умов та стану ресурсів.^UThe thesis is devoted to the reconstruction of social and economic structure of societies of hunters of the Northern Black Sea steppes as multicomponent adaptive system. The archaeological and paleontological materials of about 40 of the Upper Palaeolithic sites of the Northern Black Sea steppes was analyzed. The history of research of the Upper Palaeolithic in the region is summarized. The data from the Pleistocene environments according to main East European geochronology charts is cited. The composition and features of resources – objects of hunting is determined.Classification of the sites of steppe zone is proposed. There are three types of sites: 1) relatively large long-term (seasonal) base camps; 2) small short-term base camps; 3) locations of the having a special purpose setting (kill-sites and/or places of butchering activities, workshops of flint, and others like that). If the first type of sites (base camp) and most of the different locations, mainly, characteristic for life-style with logistic mobility, then the second type – for resident mobility.The reconstructions of hunter's adaptation systems to specifics of the environment of the Late Pleistocene on different stages of the Upper Palaeolithic, and peculiar to them of cultural-technological traditions, their time of origin, existence/coexistence and interferences which explain some features of ancient history of steppe region and Eastern Europe, are presented.

Наведено результати оцінки за умов західного Лісостепу України продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму, економічної та біоенергетичної ефективності експлуатації угідь відповідно до способів сівби травосуміши, режиму використання пасовища, удобрення та інокуляції насіння злакових трав. Встановлено, що оптимізація розміщення компонентів травосуміши на площині дозволяє створити кращі умови росту і розвитку бобових трав, зменшити їх конкуренцію із злаками та підвищити продуктивність угідь. Доведено, що найбільш раціональним способом використання перерослого травостою пасовищ є його скошування у фазі виходу злаків у трубку для приготування силосу та сінажу. З'ясовано, що обробка насіння злакових трав активними штамами асоціативних азотфіксаторів у поєднанні з повним мінеральним удобренням позитивно впливає на врожайність травостою. Запропоновано у процесі створення бобово-злакових культурних пасовищ висівати багаторічні трави стрічково: два рядки злаки + один рядок бобові або врозкид. Під час загінного випасу великої рогатої худоби рекомендовано п'ятиразове сінокісно-пасовищне використання невипасених у першому циклі загонів, що дозволяє ефективно експлуатувати пасовищні угіддя без зниження якості одержаних кормів. За умов дефіциту енергетичних, фінансових ресурсів, з метою зменшення забруднення довкілля доцільно поєднувати повне мінеральне удобрення з інокуляцією насіння злакових трав, що забезпечить у перші роки використання економію 25 кг д.р. азоту на кожному гектарі пасовищ.

  Скачати повний текст

Ліси Чорнобильської зони відчуження є унікальними ландшафтами, що нині перебувають під охороною і зазнають доволі обмеженого антропогенного впливу, а традиційна господарська діяльність людини там є доволі незначною. Ці ліси початково були створені штучно, за підходами, традиційними для минулого століття. Саме ці наслідки колишнього управління лісами і є одним із факторів, що визначає нинішню динаміку лісів Чорнобильської зони відчуження – у взаємодії із змінами клімату та специфічними умовами місцезростання (радіоактивним забрудненням), а також режимами природних порушень, що змінюються. Прикладами останнього явища є частіші та катастрофічніші лісові пожежі, спалахи уражень лісовими шкідниками і хворобами, всихання лісів через абіотичний стрес внаслідок посухи. У дисертаційному дослідженні встановлено, що різні методи машинного навчання дозволяють змоделювати просторовий розподіл біометричних параметрів молодих лісів у Чорнобильській зоні відчуження (суми площ поперечних перерізів та запасу стовбуріву корі) із достатнім рівнем точності. Так, середньоквадратична похибка коливалася у межах 49–71 % (від середнього у вибірці) для суми площ поперечних перерізів і у межах 65–98 % (від середнього у вибірці) для запасу стовбурів у корі. Найменшої похибки було досягнутоза допомогою моделі градієнтного бустингу. Водночас метод k-Nearest Neighbors дозволив точніше відтворити емпіричний розподіл (відповідно до даних кумулятивних функцій розподілу) та просторову семіваріацію вхідних даних. Отримані результати вказуютьна те, що супутникові дані Sentinel-2 та невелика вибірка тренувальних даних для моделі (102 тимчасові пробні площі) є достатніми для виявлення принципових відмінностей між методами моделювання. Створені карти біометричних показників нових деревостанів,що з'явилися після аварії на місці покинутих сільськогосподарських угідь, можуть слугувати базою для подальшої геопросторової оцінки розподілу депонованих радіонуклідів у стовбуровій деревині лісів. На прикладі радіонукліду 90Sr показано, що саме простороверозрізнення карт ґрунтового забруднення визначає точність кінцевого продукту, що буде застосовуватися для оцінки екосистемних послуг лісів Чорнобильської зони відчуження. У дослідженні встановлено, що дані щільних часових серій космічних знімків Landsat, спектрально вирівняні алгоритмом темпоральної сегментації LandTrendr, є надійним джерелом геопросторової інформації для дистанційного моніторингу лісів Чорнобильської зони відчуження. Зокрема, класифікаційна модель Random Forest, маючи загальну точність близько 80 і 90 % точності для класу наземного покриву «ліс» (тренувальні дані 2017 р.), з високим рівнем точності (близько 89 %) спрогнозувала лісову маску на валідаційному наборі даних (1988 р.). Незважаючи на катастрофічні лісові пожежі 1992, 2015–2016, й 2020 рр., лісовий покрив за період 1986–2020 рр. збільшився майже у 1,5 раза: з 41 % у 1986 р. до 59 % у 2020 р. Класифікаційна модель для усього періоду доступних супутникових даних є здатною до виявлення втрат лісів у Чорнобильській зоні відчуження внаслідок природних порушень та антропогенного впливу. Зокрема, результати моніторингу змін лісового покриву за розробленою моделлю показали значне співпадіння із даними глобальних продуктів Global Forest Change та HILDA. Водночас більша частина нових лісів, що з'явилися на покинутих сільськогосподарських угіддях, не була відображена у цих продуктах, що вказує на високу цінність розробленого підходу для цілей дистанційного моніторингу лісових екосистем Чорнобильської зони відчуження.^UCEZ forests are unique landscapes being protected and experiencing quite a limited anthropogenic impact, while traditional human management is hitherto insignificant there. Yet, these forests were initially planted with schemes common in previous century. Literally these consequences of past forest management are shaping current CEZ forest dynamics. It is profoundly linked to natural disturbance regimes which are changing overtime (more frequent and severe wildfires, pest attacks and forest disease outbreaks, excess tree mortality due to abiotic stress and droughts), and to climate change under specific environmental conditions (namely, radioactive contamination). In this investigation the different machine learning methods were found as capable to predict the spatial distribution of forest biophysical parameters in CEZ (basal area and growing stock volume) with sufficient precision and accuracy. That is, root mean square error fluctuated between 49-71% of the mean for basal area and between 65-98% of the mean for growing stock volume. The smallest error was achieved by gradient boosting machines model. However, k-Nearest Neighbors method allowed to more adequately reflect an empirical distribution (according to cumulative distribution functions) andspatial semivariation of input data. Based on these results it is suggested that Sentinel-2 satellite images and a small training dataset (consisted of 102 temporary sample plots) are sufficient to examine the main differences between modeling approaches. Created maps of biometrical parameters of new forest stands occurred after disaster within abandoned farmlands can be used as a reference for the geospatial assessment ofradionuclides deposited in tree stemwood. With 90Sr radionuclide as an example, it is shown that exactly the spatial resolution of soil contamination maps defines the precision of final product, which will be utilized for ecosystem services assessment in CEZ forests.Based on this research, data of dense time series of Landsat images spectrally processed with temporal segmentation algorithm LandTrendr seems to be a reliable geospatial information source for the remote monitoring of CEZ forests. More specifically, Random Forest classification model with a total 80% accuracy and 90% accuracy for the land cover class “forest” (based on the estimates for reference year 2017), still produced an accurate forest mask map having 89% accuracy on the validation 1988-year data. Disregarding the catastrophic wildfires happened in 1992, 2015-2016, and 2020, forest cover has increased by almost 1.5 times: from 41% in 1986 up to 59% in 2020. Classification model for the whole period of available satellite data is capable to capture forest cover loss in CEZ driven by natural disturbances and anthropogenic influence. That is, remote monitoring of forest cover changes based on developed model matched well with data obtained from global datasets such as Global Forest Change and HILDA. However, the vast majority of new forests occurred on abandoned farmlands was not reflected in these global products, which addresses to the additional advantage of developed approach while applying a remote monitoring of CEZ forest ecosystems.

Вперше складено повний список птахів фауни України, що нараховує 414 видів, 355 з яких є кочовими або перелітними, та встановлено їх сучасний статус. Методично розроблено два підходи щодо аналізу великого фактичного матеріалу термінів прильоту понад 18 модельних видів птахів: аналіз багаторічних спостережень (часовий підхід) та аналіз спостережень на території всієї України (просторовий підхід). Запропоновано нову концепцію ареалу мігруючих тварин, суть якої полягає в тому, що ареал мігруючих тварин становить єдиний простір (територію), до якого включено гніздові та зимові території, а також міграційні шляхи, на підставі того, що птахи на всіх цих територіях завжди включаються у трофічні мережі екосистем. Проаналізовано приліт весною та відліт восени деяких видів птахів на території України. Доведено, що особини, які першими мігрують весною, та останніми восени, вказують на екологічні русла перельоту свого виду (популяції). Зазначено, що мігруючі особини раніше з'являються весною та довше затримуються восени на екологічно вигідних територіях. На підставі результатів аналізу багаторічних рядів, загальною сумою понад 13 тисяч дат, і спостережень прильоту 18 видів птахів у 91 пункти Східної Європи обгрунтовано та сформульовано правило варіювання термінів міграції птахів, яке полягає в тому, що варіація термінів прильоту та відльоту (навіть в межах одного виду) птахів змінюється залежно від широти: чим більша широта, тим менша варіація. На підставі сформульованого правила вперше запропоновано гіпотезу зміни балансу впливу екзогенних та ендогенних факторів на формування міграційного стану птахів і контроль їх міграції. Перед міграцією та на її початку переважає вплив зовнішніх (екологічних) факторів, а в ході міграції починають домінувати внутрішні (біологічні) фактори. Вперше представлено карти ареалів 61 виду птахів, що екологічно пов'язані з водно-болотними угіддями.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання формування популяцій копитних за умов надмірної щільності населення та штучного обмеження площі існування даних тварин. З'ясовано, що у лісових угіддях державної організації "Резиденція "Залісся" щільність копитних становить 122 особини на 1 тис. га. У степовому біотопі Азово-Сиваського національного природного парку цей показник становить 519 особин на 1 тис. га. Досліджено формування міжвидових зв'язків між окремими популяціями копитних. Установлено соціальну ієрархію видів, що перебувають на одному трофічному рівні. Для популяції кожного виду наведено чинники, що впливають на динаміку його чисельності. Зазначено, що пристигаючі соснові насадження з розвиненим підліском є пріоритетними угіддями для благородного оленя, звідки він витісняє лань і козулю у свіжі та сухі бори, де переважають сосново-зеленомохово-лишайникові асоціації. За умови спільного утримання лося та плямистого оленя останній домінує у чорновільхових насадженнях з багатим підліском і трав'яним покривом, а поширення лося обмежується сосновими молодняками. Високий рівень біотехнічних заходів зумовлює незалежність дикого кабана від характерних вологих станцій і нейтральні відносини з іншими видами копитних. Муфлон найповніше освоює трофічні ресурси Степової зони та є найбільш пристосованим видом до умов відкритого біотопу. Виявлено, що за його відсутності лань проявляє вищу екологічну пластичність, ніж благородний олень.

  Скачати повний текст

Простежено міграцію радіонуклідів у ланцюгу "грунт - корми - молоко" внаслідок забруднення, що виникло після аварії на Чорнобильській АЕС. Зроблено висновок, що на різних угіддях зниження рівнів радіонуклідного забруднення з часом проходить з різною інтенсивністю. Запропоновано методику оцінки радіоекологічної безпеки територій забруднених районів Рівненщини та Житомирщини за співвідношенням на них площ різних угідь. Виявлено, що найбільш несприятливими для проживання на Рівненщині є Рокитнівський, на Житомирщині - Олевський райони. З даної причини необхідно проводити комплекс заходів, спрямованих на отримання чистої продукції, в першу чергу в даних районах.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення певних джерел здійснено всебічний аналіз комплексу питань, взаємопов'язаних зі швидким підвищенням техногенного тиску на сільськогосподарські угіддя, насамперед на орні землі за процесу інтенсифікації сільського господарства УРСР у 1960 - 1980-ті рр. Зазначено, що розвиток негативних процесів, які знижували природні відтворювальні можливості грунту та загострювали соціоекологічні проблеми села, були наслідком волюнтаристських рішень вищих органів влади. Розглянуто характер застосування хімічних добрив і пестицидів. Показано негативний вплив безсистемного внесення великих доз хімічних добрив на природні якості грунту. Проаналізовано руйнування структури грунту внаслідок дії на нього надто важких сільгоспмашин. Розкрито характер і процес реалізації гучної кампанії з меліорації. За умов осушення перезволожених земель та у разі будівництва зрошувальних систем продуктивність сільськогосподарських угідь, незважаючи на величезні втрати, не зростала, а навпаки зменшувалась. Показано причини цього явища. Відзначено, що одночасна дія декілько негативних техногенних чинників значною мірою посилює їх деструктивний вплив на природні якості грунтів і здоров'я працюючих на них людей. Наголошено, що сформована за радянських умов суто технократична стратегія розвитку аграрного сектору економіки була принципово непридатною для регулювання складного комплексу економічних, соціальних, екологічних чинників, які виникають у процесі використання природних ресурсів, на чому базується сільське господарство.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення коливань чисельності ратичних Гірського Криму за період 1980 - 2003 рр. Встановлено, що їх період у благородного оленя становить 6,6 р., у козулі - 4,8 р. Виявлено, що скорочення періоду коливань, у порівнянні з материковими популяціями, проявляється як захисний механізм за умов постійного антропогенного тиску. Згідно з теорією акліматизації встановлено, що популяція кабана у даний період проходить фазу стабілізації чисельності. Виявлено, що чисельність оленя та кабана практично відповідає оптимальній ємності угідь, а чисельність козулі тримається на рівні її 70 %. Показано, що процес трофічної конкуренції обумолює витіснення популяцією благородного оленя популяції козулі, а у мисливських угіддях домінантом стає козуля як вид, що більш пристосований до антропогенного тиску. З'ясовано, що станції існування ратичних на Кримському півострові обмежені його лісовими біотопами, що мають найкращі захисні властивості. Встановлено, що мисливські угіддя займають 86 %, а заповідний фонд - 14 % площі. На прикладі Карадазького природного заповідника переглянуто існуючу концепцію заповідності.

  Скачати повний текст

Установлено основні причини та фактори запливання та кіркоутворення на грунтах Північно-західного регіону України. Наведено класифікацію грунтових кірок і умов, що сприяють їх утворенню. На підставі результатів польових і лабораторних досліджень запропоновано заходи з метою зменшення інтенсивності, запобігання й усунення грунтової кірки на досліджуваних землеробських угіддях. Показано збитки від кіркової деградації досліджених грунтів і економічну ефективність запропонованих заходів боротьби з нею, а саме: покращання фізичних властивостей грунту та підвищення врожаїв сільськогосподарських культур.

  Скачати повний текст

Узагальнено теоретичні основи калійного режиму грунтів. Виявлено його залежність від показників грунтів, зокрема кислотності та мінералогічного складу. Встановлено параметри, які характеризують калійний стан грунтів Українських Карпат. Описно особливості морфологічної будови головних підтипів буроземних грунтів на природних та антропогенно-трансформованих угіддях. Визначено генетико-екологічні параметри та фактори, які впливають на вміст і розподіл калію у грунтах буроземно-лісової області. Виявлено закономірності профільного розподілу вмісту калію у грунтах різних елементарних ландшафтів. Встановлено зміни вмісту калію залежно від вологості зразків грунтів. Проведено порівняльний аналіз калійного режиму грунтів Передкарпаття та Зовнішньо-Карпатської областей, а також між буроземами та грунтами чорноземного ряду Степу України. Наведено порівняльну характеристику вмісту калію у сучасних і палеогрунтах. На прикладі грунтів Передкарпаття встановлено зміни вмісту калію залежно від вологості зразків грунтів. Виявлено, що потенційна буферна здатність стосовно калію має комплексний характер і залежить від впливу властивостей грунту, зоркема, від мінералогічного складу грунтоутворювальних порід і фізико-хімічних показників.

  Скачати повний текст

У дисертації доповнено теоретико-методологічні засади географічних досліджень дорожніх ландшафтів та отримані практичні результати, які дали змогу встановити наявність екосистемних відносин, що формуються у біотопах придорожніх ландшафтів Черкаської області (автотраси Київ – Одеса (автошлях М 05), та Вінниця-Черкаси (автошляхи М 12 та Н 16)). Головною гіпотезою дослідження є припущення, що після побудови дорожнього полотна впродовж певного періоду часу вздовж нього формуються рослинні та тваринні угруповання, які згодом подають ознаки екосистемної динаміки. Інший аспект проблеми полягає у спонтанному поширенні чужорідних видів, зокрема, і вздовж дорожніх смуг. Основу рослинних угруповань в них складають рудеральні, в тому числі і інвазійні рослини, наявність яких у антропогенних екосистемах вже здійсненний факт. В результаті досліджень нами були виявлені ознаки порушення дорожнім полотном екосистемної динаміки (фрагментація екотопів, загибель тварин внаслідок збиття автотранспортом та ін.). Також підтверджена головна тенденція, відмічена у закордонних джерелах – дороги зберігають більшу кількість видів поблизу узбіччя, ніж далеко від узбіччя (>200 м). Багатство та різноманітність видів рослин збільшується зі старінням дороги, тоді як багатство видів на узбіччі дороги значно збільшується із віком дороги та досягає піку у віці дороги 20 років, після чого багатство видів стабілізується. При цьому ні підвищена запиленість, ні високий рівень шуму не чинять негативний вплив на придорожні рослинні угруповання, які складаються рудеральними рослинами з високим рівнем резистентності до таких зовнішніх впливів. Також, в результаті геохімічних досліджень була підтверджена головна тенденція розповсюдження важких металів від дорожнього полотна на периферію (зменшення вмісту від відстані).Дослідження головних параметрів інфраекосистем автошляхів Черкаської області проводилось нами у відповідності з попередньо-розробленою програмою. Усі параметри були поєднані у наступні групи факторів:- Природно-географічний фактор: геолокація (географічні координати), температура та вологість повітря, природний радіаційний фон;- Ступінь антропогенного впливу: рівень шуму, запиленість, деякі геохімічні показники, близкість (або віддаленість) дорожнього полотна від сільгоспугідь;- Ступінь прояву екосистемних відносин: кількість видів рослин та їх повторюваність, наявність інвазійних видів, та тих, які є індикаторними до засолення та перезволоження, наявність видів, що входять до Національного каталогу біотопів України, значення індексу Менхініка (видового різноманіття). Виходячи з переліку головних груп факторів, головним показником районування є ступінь завершеності формування придорожніх екосистем, який ми поділили на чотири градації: високий, середній, низький та початковий ступінь.Використовуючи метод ствопчикових та пелюсткових діаграм, а також метод якісного фону виконано аналіз усієї сукупності параметрів за кожним полігоном, що дозволило виділити на території Черкаської області 5 районів різного ступеня завершеності формування екосистемних відносин. Два осередково-ядерних райони – Уманський (середній ступінь) та Черкаський (низький ступінь), в головних характеристиках яких переважають різні параметри рудеральної рослинності, та три периферійних райони, в яких параметри рудеральної рослинності нижче середнього рівня – Північно-периферійний (Жашківський, початковий ступінь), Південно-периферійний (Ладижинський, початковий ступінь), та Центрально-периферійний (Звенигородсько-Шполянський, початковий ступінь). В цілому ж проведене районування охоплює лише ті ділянки автошляхів, які безпосередньо межують з сільськогосподарськими угіддями. Але завдяки наявності в таких рудеральних фітоценозах переважно трав’янистої рослинності, вони можуть бути основою майбутнього ґрунтоутворення з подальшим поступовим окультуренням шляхом заміщення рудеральних рослин аборигенними. Переважна більшість же узбічь вказаних автошляхів мають лісозахисні смуги, екосистемна динаміка яких суттєво відрізняється від трав’янистих фітоценозів, а, отже, повнота формування в них екосистемних відносин вимагатиме додаткового дослідження.^UThe thesis added the theoretical and methodological foundations of geographical research of road landscapes and obtained practical results that made it possible to establish the presence of ecosystem relations formed in biotopes of roadside landscapes of the Cherkasy region (Kyiv-Odesa (highway M 05) and Vinnytsia-Cherkasy highways (highways М 12 та Н 16)). The main hypothesis of the study is the assumption that after the construction of the road bed, over a certain period of time, plant and animal groups are formed along it, which later show signs of ecosystem dynamics. Another aspect of the problem is the spontaneous spread of alien species, in particular, along road lanes. The basis of plant groups in them are ruderal, including invasive plants, the presence of which in anthropogenic ecosystems is already a feasible fact. As a result of the research, we found signs of disruption of ecosystem dynamics by the road surface (fragmentation of ecotopes, death of animals due to being hit by vehicles, etc.). The main trend noted in foreign sources is also confirmed - roads preserve a greater number of species near the roadside than far from the roadside (>200 m). Plant species richness and diversity increase as the road ages, while roadside species richness increases significantly with road age and peaks at 20 years of road age, after which species richness stabilizes. At the same time, neither the increased dustiness nor the high level of noise have a negative impact on the roadside plant groups, which consist of ruderal plants with a high level of resistance to such external influences. Also, as a result of geochemical research, the main tendency of the distribution of heavy metals from the road surface to the periphery (decreasing the content with distance) was confirmed.The study of the main parameters of the infra-ecosystems of highways in the Cherkasy region was carried out by us in accordance with the pre-developed program. All parameters were combined into the following groups of factors:- Natural and geographical factor: geolocation (geographic coordinates), air temperature and humidity, natural radiation background;- Degree of anthropogenic influence: noise level, dustiness, some geochemical indicators, proximity (or remoteness) of the roadway from agricultural land;- The degree of manifestation of ecosystem relations: the number of plant species and their repetition, the presence of invasive species and those that are indicators of salinization and overwetting, the presence of species included in the National Catalog of Biotopes of Ukraine, the value of the Menkhinik index (species diversity).Based on the list of the main groups of factors, the main indicator of zoning is the degree of completeness of the formation of roadside ecosystems, which we divided into four gradations: high, medium, low and initial.Using the method of column and petal diagrams, as well as the method of qualitative background, an analysis of the entire set of parameters for each landfill was performed, which allowed us to identify 5 districts of varying degrees of completeness of the formation of ecosystem relations in the territory of the Cherkasy region. Two core regions - Umansky (medium degree) and Cherkasy (low degree), the main characteristics of which are dominated by various parameters of ruderal vegetation, and three peripheral areas, in which parameters of ruderal vegetation are below the average level - North-peripheral (Zhashkivskyi) (initial degree), South-peripheral (Ladyzhinsky) (primary level), and Central-peripheral (Zvenigorodsko-Shpoliansky) (primary level). In general, the conducted zoning covers only those sections of highways that directly border agricultural lands. But due to the presence of mainly herbaceous vegetation in such ruderal phytocenoses, they can be the basis of future soil formation with further gradual cultivation by replacing ruderal plants with aboriginal ones. The vast majority of the roadsides of the indicated highways have forest protection strips, the ecosystem dynamics of which are significantly different from grassy phytocenoses, and, therefore, the completeness of the formation of ecosystem relations in them will require additional research.

Вперше для умов Правобережного Лісостепу проведено комплексні (системні) дослідження полезахисної ролі лісових смуг різних конструкцій. Визначено особливості їх лісівничо-таксаційної будови та росту, досліджено аеродинамічні властивості (впливу на зниження швидкості вітру), снігозатримання, снігорозподілення та запаси вологи у снігу. Вивчено властивості грунту та врожайність зернових культур (зокрема, озимої пшениці). Удосконалено методику проведення польового експерименту щодо системного вивчення полезахисного лісорозведення. Уточнено деякі положення агролісомеліорації - інтегрального грунтопокращення та коефіцієнта рівномірності меліоративного впливу полезахисних лісових смуг. Розроблено математичні моделі позитивного впливу лісових смуг на польові угіддя з метою виявлення їх оптимальної конструкції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена визначенню територій виробництва органічної продукції рослинництва, які можуть забезпечити отримання продукції рослинництва стандартизованої якості.Розроблено науково-методичні підходи щодо оцінки сільськогосподарських угідь за рівнем придатності для ведення органічного виробництва продукції рослинництва на різних рівнях облаштування території України.На регіональному рівні проведена оцінка за показниками родючості ґрунту (вміст гумусу, реакція ґрунтового розчину, вмісту N, P, K) і показниками його забруднення (важкими металами, залишками пестицидів, радіоактивними речовинами). Визначена належність сільськогосподарських угідь до категорії «придатні» й «обмежено придатні».Встановлено, що за інтегральним показником родючості, який відображає придатність ґрунтів адміністративно-територіальних районів області вимогам органічного виробництва, половина районів області (10 з 20) належить до категорії «обмежено придатні», 10 районів – до категорії «придатні». Результати дослідження з перевищення ГДК важких металів і середнього вмісту ЗКП відсутні, що відповідаєвимогам органічного виробництва.Розроблено спосіб оцінювання ґрунтово-кліматичних умов регіону для виробництва органічної продукції рослинництва стандартизованої якості на прикладі пшениці озимої. Здійснена інтегральна оцінка придатності ґрунтово-кліматичних умов Черкаської області для отримання зерна пшениці 1 класу за багаторічними показниками. Проведено верифікацію представленого наукового підходу до оцінювання ґрунтово-кліматичних умов у 2014 р. на базі ФГ АФ «Базис» Уманського району Черкаської області.Визначено особливості переходу сільськогосподарського підприємства від традиційного до органічного способу виробництва та встановлено основні показники для цього: наявність небезпечних об'єктів, що мають негативний вплив на сільськогосподарські угіддя, рівень родючості й забруднення ґрунтів.Ідентифікацію і контроль небезпечних чинників у процесі виробництва органічної продукції рослинництва проводилась відповідно до системи НАССР на прикладі технології вирощування пшениці озимої сорту Нота. Виявлено небезпечні чинники, встановлено КТК і їх граничні значення, розроблено процедури моніторингу й коригувальні дій над ними. Здійснено процедуру перевірки (аудиту) для підтвердження ефективності функціонування системи HACCP в умовах ФГ АФ «Базис» Уманського району Черкаської області.^UThe dissertation work is devoted to the definition of territories of organic crops production, which can provide crop production of standardized quality.Scientific and methodological approaches to the assessment of agricultural lands by the level of suitability for organic commodity production at different levels of landscaping of Ukraine have been developed.At the regional level, the assessment was carried out on the indicators of soil fertility (humus content, reaction of soil solution, content of N, P, K); on indicators of its pollution (heavy metals, pesticide residues, radioactive substances). Belonging of agricultural lands to the category of "suitable" and "limited suitable".It has been established that according to the integrated fertility indicator, which reflects the suitability of soils in administrative-territorial districts of the region to the requirements for organic production, half of the districts (10 out of 20) belong to the category of "limited suitable", 10 districts – to the category of "suitable". The results of the study on exceeding the MPC of heavy metals and the average content of ZKP are absent, which meets the requirements for organic commodity production.A method for determining the suitability of soil and climatic conditions of the region for the production of organic crops of standardized quality (on the example of winter wheat). An integrated assessment of the suitability of soil and climatic conditions of Cherkasy region to obtain the 1st class wheat grain on long-term indicators has been done. Verification of the presented scientific approach to the assessment of soil and climatic conditions was conducted in 2014 on the basis agricultural enterprise "Basis" in Uman district of Cherkasy region.The peculiarities of the transition of an agricultural enterprise from a traditional to an organic approach of production have been determined and the main indicators have been established. They are the presence of dangerous objects that have a negative impact on agricultural lands, the level of fertility and soil pollution.Identification and control of hazardous factors in the organic commodity production was carried out according to the HACCP system, on the example of the technology of growing winter wheat of breed Nota. Hazardous factors have been identified, CPCs and their limit values have been set, monitoring and corrective actions have been developed.The procedure of verification (audit) was carried out to confirm the effectiveness of the HACCP system in the conditions of agricultural enterprise "Basis" in Uman district of Cherkasy region.

З застосуванням загальносистемних дослідницьких підходів і економіко-екологічної теорії розроблено засади удосконалення національної економіко-екологічної політики в сфері використання ресурсів водно-болотних угідь, розглянутих як визначену складову національного природного багатства України. На базі загальної параметричної теорії систем розроблено методичні підходи до моделювання та економіко-екологічого прогнозування трансформацій природно-господарських комплексів водно-болотних угідь. Запропоновано методичні підходи до оцінки та сценарного прогнозування їх трансформацій та результатів програмно-проектної діяльності, пов'язаної з використанням ресурсів. На базі системного підходу, принципу інтегрування оцінки речовинно-просторових ресурсів з показниками основних господарських і екологічних функцій, принципу комплектування різних методологічних і методичних підходів до оцінки природно-ресурсного потенціалу розроблено методологію інтегральної оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотного угіддя. Запропоновано підходи до створення ефективної економіко-екологічної стратегії сталого використання інтегрального природно-ресурсного потенціалу даних угідь.

  Скачати повний текст

Середа О.О. Підвищення ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка. – Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро, 2023.Дисертацію присвячено науково-практичним питанням підвищення ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.Дослідження сучасної парадигми теорії ресурсного потенціалу дозволило розкрити зміст категорії «земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств» як сукупної продуктивності ресурсоформуючих елементів (природних, екологічних, соціальних, економічних), які є основою виробничого процесу сільськогосподарських підприємств, визначають передумови технологічного оновлення виробничого процесу, спрямованого на підвищення якісного стану земельних ресурсів, збереження та відновлення родючості ґрунтів, забезпечення системи землеустрою сільськогосподарських підприємств з урахуванням особливостей їх територіального розміщення, концентрації виробничих об’єктів та дотримання екологічних вимог виробництва. Зазначені елементи земельно-ресурсного потенціалу дають можливість всебічно охарактеризувати виробничо-господарську діяльність сільськогосподарських підприємств, оцінити ефективність використання наявних ресурсів підприємства та виявити резерви поліпшення його економічного стану.Аргументовано, що земельно-ресурсний потенціал має вирішальне значення у відтворенні земель сільськогосподарського призначення та є матеріальною основою функціонування виробничого процесу сільськогосподарських підприємств. Він забезпечує здатність земельних ділянок продукувати виробництво та бути просторовим базисом у конкретних соціально-економічних та історичних межах використання земель сільськогосподарського призначення. Системність підходу до визначення ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств обумовлена взаємопов’язаними та взаємодоповнюючими регулюючими інструментами використання земель сільськогосподарського призначення, які поєднують законодавче забезпечення, соціально-економічні та екологічні критерії.Визначено, що ефективність використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств значною мірою сприяє підвищенню та нарощуванню обсягів виробництва екологобезпечної продукції, раціональному використанню земельних ресурсів, забезпеченню продовольчої безпеки держави, створенню безпечного для життєдіяльності людини середовища та формуванню добробуту сільського населення. Основними напрями ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств з урахуванням рівня добробуту людських ресурсів є забезпечення стійкості сільського господарства як базису діяльності підприємств; підвищення конкурентоспроможності землевласників та землекористувачів; збереження навколишнього середовища та забезпечення сталого землекористування.Вивчення методичних підходів до оцінювання ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств дозволило доповнити їх наступними показниками: очікуваний еколого-економічний результат використання сільськогосподарських угідь; екологічні втрати рентного доходу від використання сільськогосподарських угідь; витрати на забезпечення вимог екологічно сталого землеробства. Доповнено також індикатори ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, а саме: коефіцієнт повноти освоєння природних елементів земельно-ресурсного потенціалу в сільському господарстві, коефіцієнт розораності сільської місцевості та коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь на території функціонування суб’єкта господарювання. Методика оцінювання ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу через його основну складову – землі сільськогосподарського призначення забезпечує можливість визначити економічний, соціальний та екологічний результати.Ключові слова: агросистема, виробництво, ефективність, потенціал, ресурси, сільськогосподарське підприємство, сільськогосподарські угіддя, сільські об’єднані територіальні громади.^USereda О.О. Increasing the efficiency of the use of land and resource potential of agricultural enterprises. – Qualify in scientific work as a manuscript. Thesis for the Doctor of Philosophy degree in specialty 051 – Economics. – Dnipro State Agrarian and Economic University, Dnipro, 2023 The dissertation is devoted to scientific and practical issues of increasing the efficiency of the use of land and resource potential of agricultural enterprises. The study of the modern paradigm of the theory of resource potential made it possible to reveal the meaning of the category “land and resource potential of agricultural enterprises” as the aggregate productivity of resource-forming elements (natural, ecological, social, economic). This is the basis of the production process of agricultural enterprises, they determine the prerequisites for the technological renewal of the production process, aimed at improving the quality of land resources, preserving, and restoring soil fertility, ensuring the land management system of agricultural enterprises, taking into account the peculiarities of their territorial location, the concentration of production facilities and compliance with the ecological requirements of production. The specified elements of the land resource potential make it possible to comprehensively characterize the production and economic activity of agricultural enterprises, to assess the effectiveness of the use of the available resources of the enterprise and to identify reserves for improving its economic condition.It is argued that the land-resource potential is of decisive importance in the reproduction of agricultural lands and is the material basis for the functioning of the production process of agricultural enterprises. It ensures the ability of land plots to produce production and to be a spatial basis within the specific socio-economic and historical limits of agricultural land use. The systematic approach to determining the effectiveness of the use of the land resource potential of agricultural enterprises is due to the interconnected and complementary regulatory instruments for the use of agricultural land, which combine legislative support, socio-economic and environmental criteria. It was determined that the efficiency of the use of the land and resource potential of agricultural enterprises significantly contributes to the increase and expansion of the production of environmentally safe products, the rational use of land resources, the provision of food security of the state, the creation of a safe environment for human life and the formation of the well-being of the rural population. The main directions of the effectiveness of the use of the land and resource potential of agricultural enterprises, taking into account the level of well-being of human resources, are ensuring the sustainability of agriculture as the basis of the enterprise's activity; increasing the competitiveness of landowners and land users; preserving the environment and ensuring sustainable land use.The study of methodical approaches to the evaluation of the effectiveness of the use of land and resource potential of agricultural enterprises allowed to supplement them with the following indicators: the expected ecological and economic result of the use of agricultural land; ecological losses of rental income from the use of agricultural land; expenses for ensuring the requirements of ecologically sustainable agriculture. Indicators of the efficiency of the use of agricultural land were also added, namely: the coefficient of completeness of the development of natural elements of land and resource potential in agriculture, the coefficient of plowing of rural areas and the coefficient of plowing of agricultural land in the territory of the economic entity. The method of assessing the effectiveness of the use of land and resource potential through its main component - agricultural land provides an opportunity to determine economic, social and environmental results. Key words: agricultural system, production, efficiency, potential, resources, agricultural enterprise, agricultural land, rural united territorial communities.

Досліджено юридичну природу, понятійний апарат у сфері правового регулювання використання, охорони та відтворення водно-болотних угідь як особливо вартованих територій. Розглянуто основні напрями розвитку законодавства щодо водно-болотних угідь у руслі його відповідності вимогам Рамсарської конвенції. Узагальнено основні засади політики України в сфері збереження та відтворення водно-болотних угідь. Надано пропозиції щодо класифікації таких угідь і виявлено юридичні особливості їх використання й охорони. Визначено юридичний зміст прав на водно-болотні угіддя та порядок їх набуття. Наведено пропозиції щодо вдосконалення системи державного управління в сфері використання й охорони означених угідь, а також законодавства в цій сфері міжнарожного та загальнодержавного значення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено з'ясуванню сутності наукових та законодавчих основ паювання земель, розроблено власні рекомендації щодо вдосконалення цього процесу. У дисертації здійснено дослідження історичних передумов паювання земель в Україні, серед яких виділено політичні, економічні і соціальні. Розглянуто законодавче забезпечення паювання земель та виділено три періоди становлення нормативно-правової бази (І підготовчий (1990–1993 рр.); ІІ інституційний (1994–2000 рр.); ІІІ завершальний (2001 р. – донині). Виділено систему інституційних принципів правового регулювання паювання земель, яка складається із загальних принципів (законності, верховенства права, гласності, рівності, безоплатності, забезпечення гарантій прав на землю) та спеціальних принципів, що стосуються безпосередньо процедури паювання земель (плюралізму форм земельної власності, адресності, створення сприятливих умов для розвитку різних форм господарювання на землі, поєднання високої економічної ефективності та екологічної безпеки використання земель, включення землі в ринковий обіг). Визначено суб'єктно-об'єктний склад правовідносин з приводу паювання земель. Вирішено юридичну долю нерозподілених земель. Запропоновано удосконалення дефініції «земельна частка (пай)», якою є умовна, визначена в умовних кадастрових гектарах та не визначена межами частка в сільськогосподарських угіддях, розмір якої визначений як середній по господарству, переданих у колективну власність, виділення якої в окрему земельну ділянку має право вимагати член колективного сільськогосподарського підприємства при виході з нього. Наведені ознаки земельної частки (паю) та підстави відмежування від суміжних понять. Визначено правову природу права на земельну частку (пай), підстави його виникнення та припинення. Досліджено можливість земельної частки (паю) виступати об'єктом оренди. Здійснено класифікацію земельних часток (паїв) та визначено можливості реалізації права на них. Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо проведення земельних реформ та передумови для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, а також запропоновано шляхи завершення земельної реформи та можливостізапровадження ринкового обігу сільськогосподарських земель в Україні.^UThe dissertation is devoted to the clarification of the essence of the scientific and legislative foundations of land sharing, developed its own recommendations for improving this process. The dissertation analyzes the historical prerequisites for land plots in Ukraine, including political, economic and social ones. The legislative provision of land plots is considered and three periods of formation of a legal base are set out (I preparatory (1990–1993), II institutional (1994–2000), III final (2001 – to this days). The system of institutional principles of legal regulation of land shares is allocated, which consists of general principles (legality, rule of law, transparency, equality, freeprovision, guarantees of land rights) and special principles relating directly to the land parting procedure (pluralism of forms of land ownership, targeting, creation of favorable conditions for development of various forms of management on the earth, combination of high economic efficiency and ecological safety of land use, inclusion of land in market turn). In dissertation we determine the subjective and objective composition of the legal relationship regarding land sharing. The legal share of undistributed land has been resolved. The improvement of the definition of «land share», which is conditional, is defined in the conditional cadastral hectares and theshare of agricultural land, which is defined as the average household, transferred to the collective property, the allocation of which in a separate land is entitled to demand a member of a collective agricultural enterprise upon leaving it. The following are signs of a land share and grounds for distinguishing between related concepts. The legal nature of the right to land share, the grounds for its occurrence and termination are determined. Investigated the possibility of a land share to act as an object of lease. The classification of land shares and the possibilities of realization of the right for them are determined. The experience of foreign countries in conducting land reforms and the preconditions for introduction of market circulation of agricultural land are analyzed, as well as ways of completing the land reform and the possibility of introducing a market turnaround of agricultural land in Ukraine.