Розкрито уявлення про стратагемне мислення як іманентно людський спосіб організації суспільно-політичної дії, спрямованої на досягнення мети за умов протиборства через застосування непрямих маневрів. Виявлено природу стратагемного мислення як здатність індивидів оперувати факторами рефлексивної реальності. Розкрито зміст через теорії ігор як низки мисленнєвих операцій, що уможливлюють побудову стратегічної пастки. Створено концептуальну схему застосування стратагемного мислення в політичній діяльності. Підтверджено історичну укоріненість стратагемного мислення в політичній діяльності, обгрунтовано можливість оптимізації прийняття політичних рішень засобами стратагемного мислення через узгодження утилітарних і деонтологічних аспектів політики тощо.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методологічні синергетичні засади, які кваліфіковано як різновид постнекласичного філософського мислення. На підставі синергетичного аналізу досліджено феномени самоорганізації біологічних систем на рівні біогенезу, еволюції біологічних макросистем, ноогенезу. Визначено сутність самоорганізації на рівні біологічних систем. Розкрито евристичні функції синергетичного підходу в розумінні закономірностей еволюції біосистем, специфіку синергетичного аналізу процесів самоорганізації в еволюції живої матерії. Проведено гносеологічний аналіз біогенезу, автопоезу, алопоезу.

  Скачати повний текст

Узагальнено мемуаристичну літературу українсько-польського пограниччя в контексті риторики та комунікативної поетики як самодостатню художню підсистему польської й української літератури доби романтизму. Проаналізовано специфіку жанрового, проблемного, соціального, просторового, гендерного та регіонального диференціювання правобережної мемуаристичної таксономії доби романтизму. Застосовано комплексну диференціацію мемуаристичної проблематики українсько-польського пограниччя доби романтизму: виявлено специфіку сугестивного спрямування, рефлексії минулого та сучасного відображення світу в рустикальному й урбаністичному правобережному просторі. Виявлено характерні особливості наративного мислення в мемуаристичних текстах культурного пограниччя доби романтизму. Визначено ключові параметри жанротвірної тенденції мемуаристичної літератури українсько-польського пограниччя доби романтизму. Показано загальну тенденцію динаміки художнього факту протягом даного періоду, позначено зміни його потрактування, розуміння та використання в тексті. Розглянуто художню літературу топіку правобережного мемуаристичного простору, виділено центри, уточнено художню семантику, яка має усталений зв'язок з мемуаристичними художніми уявленнями часу.

  Скачати повний текст

На підставі використання структурно-семантичного, когнітивного та лінгвостатистичного підходів проаналізовано лексичні та семантичні компоненти авторського стилю. Виокремлено ідейно-художні домінанти лексики, які в процесі дискурсивного мислення письменника утворюють парадигматично зв'язані концепти. Вперше проведено моделювання мовної картини світу на базі статистичних даних вживання лексичних і семантичних класів слів. Запропоновано семантичну класифікацію іменників, прикметників, дієслів та прислівників в англомовних прозових творах воєнної та мирної тематики.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтовані й розробленні педагогічних умов формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки (формування у студентів позитивної мотивації до вивчення та застосування фундаментальних концепцій з теорії алгоритмів у майбутній професійній діяльності; формування наскрізної змістово-діяльнісної лінії вивчення фундаментальних концепцій і практичних аспектів теорії алгоритмів у межах циклу дисциплін професійної підготовки; застосування доцільних форм, методів та засобів формування алгоритмічної компетентності; використання в освітньому процесі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання студентів фундаментальним концепціям з теорії алгоритмів). Розроблено авторську структурно-функціональну модель формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки, яка складається з чотирьох блоків: цільового (містить мету та завдання), методологічного (описано наукові підходи, компоненти алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів, педагогічні принципи), змістово-діяльнісного (визначено зміст, форми, методи й засоби формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки), результативного (критерії, рівні й показники сформованості алгоритмічної компетентності, засоби оцінювання й діагностичні методики, очікуваний результат досліджуваного процесу). Між блоками моделі визначено функціональні зв'язки, які забезпечують її єдність як системи, відображують наявні залежності й впливи, уможливлюють коригування окремих компонентів з урахуванням отриманого результату.Визначено поняття алгоритмічної компетентності, як інтегральну власність особистості, яка характеризується достатнім рівнем розвитку алгоритмічного мислення, знаннями з фундаментальних алгоритмів, вміннями розробляти і доопрацьовувати ефективні алгоритми, з використанням сучасних технологій, та застосовувати різноманітні форми алгоритмізації в професійній діяльності.З метою перевірки ефективності розроблених педагогічних умов формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки в закладах вищої освіти протягом 2018-2020 рр. на базі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького та Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) було організовано і проведено дослідно-експериментальну роботу, яка передбачала два етапи: констатувальний та формувальний. Для проведення експериментальної роботи було залучено 154 здобувача вищої освіти ступеня бакалавра галузі знань 12 Інформаційні технології. До складу контрольної групи увійшло 75 здобувачів вищої освіти, до експериментальної - 79. Отримані емпіричні дані опрацьовано з використанням методів математичної статистики і представлено у відповідних таблицях та діаграмах.Аналіз показників на констатувальному етапі експерименту в контрольних та експериментальних групах показав недостатній рівень сформованості алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки. Впровадження в навчальний процес педагогічних умов формування алгоритмічної компетентності, реалізоване в експериментальних групах на формувальному етапі експерименту, призвело до суттєвого підвищення рівня знань здобувачів вищої освіти. Для перевірки достовірності отриманих результатів, було використано критерій Пірсона. Це дає підстави стверджувати про ефективність впровадження педагогічних умов формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів в процесі професійної підготовки.^UThe dissertation research is devoted to the actual problem of formation of algorithmic competence of future software engineers in the process of professional training.The scientific novelty of the obtained results lies in substantiation and development of pedagogical conditions of formation of algorithmic competence of future engineers-programmers in the process of professional training (formation of positive motivation in students to study and application of fundamental concepts in algorithm theory in future professional activity; formation of fundamental content-activity line). concepts and practical aspects of the theory of algorithms within the cycle of disciplines; application of appropriate forms, methods and means of forming algorithmic competence; use in the educational process of modern information and communication technologies in teaching students basic concepts in the theory of algorithms).The author's structural-functional model of formation of algorithmic competence of future software engineers in the process of professional training is developed, which consists of four blocks: target (contains the purpose and tasks), methodological (scientific approaches, components of algorithmic competence of future software engineers, pedagogical principles are described). content-activity (defined the content, forms, methods and means of forming algorithmic competence of future software engineers in the process of training), productive (criteria, levels and indicators of algorithmic competence, assessment tools and diagnostic techniques, the expected result of the process). Functional connections are defined between the blocks of the model, which ensure its unity as a system, reflect the existing dependencies and influences, allow the adjustment of individual components based on the obtained result.The concept of algorithmic competence is defined as an integral property of the individual, which is characterized by a sufficient level of algorithmic thinking, knowledge of fundamental algorithms, ability to develop and refine effective algorithms using modern technologies, and apply various forms of algorithmization in professional activities.In order to test the effectiveness of the developed pedagogical conditions for the formation of algorithmic competence of future software engineers in the process of professional training in higher education institutions during 2018-2020 on the basis of Melitopol State Pedagogical University named after Bohdan Khmelnytsky and Classical Private University (Zaporozhye) was organized and conducted research and experimental work, which included two stages: ascertaining and formative. 154 graduates of the Bachelor of Knowledge degree and 12 Information Technologies were involved in the experimental work. The control group included 75 applicants for higher education, the experimental - 79.The obtained empirical data were processed using the methods of mathematical statistics and presented in the relevant tables and diagrams.The analysis of indicators at the ascertaining stage of the experiment in the control and experimental groups showed an insufficient level of formation of algorithmic competence of future software engineers in the process of professional training. The introduction of pedagogical conditions for the formation of algorithmic competence in the educational process, implemented in experimental groups at the formative stage of the experiment, has led to a significant increase in the level of knowledge of higher education students. To verify the reliability of the results, Pearson's criterion was used.This gives grounds to assert the effectiveness of the introduction of pedagogical conditions for the formation of algorithmic competence of future software engineers in the training process.

Актуальність дослідження обумовлена стрімким розвитком інноваційних технологій, появою моделей дистанційного й змішаного навчання, що доповнюють традиційне викладання у закладах вищої освіти новими моделями організації навчання. У процесі реформування і модернізації вищої педагогічної освіти базовим складником законодавчо-нормативних і кваліфікаційних вимог до сучасного вчителя, у тому числі й фізичної культури, стає здатність навчатися упродовж життя, адаптуватися до змінних умов суспільства, отримувати знання і навички цифрової грамотності. Ці зміни активізувалися у зв’язку з установленням карантинних обмежень в умовах пандемії COVID-19 та введенням воєнного стану в Україні. Тому професійно-педагогічна діяльність сьогодні вимагає від майбутнього фахівця фізичної культури послідовних дій, певної логіки мислення у новий і складний для України воєнний час реорганізації діяльності вищої школи.Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:—?вперше обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в процесі змішаного навчання; розроблена й реалізована в практиці ЗВО прогностична модель формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної у процесі змішаного навчання, котра презентована у вигляді ряду взаємо узгоджуваних блоків – концептуально-цільового, змістовно-процесуального та експериментально-результативного, що задали напрямки роботи і визначили методику формування досліджуваного феномена; —?уточнено сутнісні ознаки основних понять дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури; готовність майбутнього учителя фізичної культури до професійної діяльності; педагогічні умови формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в процесі змішаного навчання; структурні компоненти й показники досліджуваної якості; методологічні підходи формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної у процесі змішаного навчання;–?подальшого розвитку набуло вивчення й аналіз зарубіжного досвіду вищої освіти в аспектах професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та змішаного навчання. Практичне значення отриманих результатів полягає в апробації прогностичної моделі й педагогічних умов формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в процесі змішаного навчання; реалізації експериментальної програми формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності в умовах змішаного навчання.У дисертації уточнено зміст понятійно-категоріального апарату дослідження та структури готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури, у котрій виокремлено ряд компонентів (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісний. Акцент зроблено на дослідженні змішаного навчання майбутніх учителів фізичної культури як цілісного освітнього підходу, інноваційної технології навчання в інтегрованому середовищі закладу вищої освіти, що ефективно об’єднує традиційні офлайн упливи викладачів на студентів й онлайн навчання із використанням електронних засобів і тактик із метою формування їх готовності до професійної діяльності. Доведено, що змішане навчання майбутніх учителів фізичної культури передбачає формування у них здатностей до активної самостійної навчальної діяльності, застосування на практиці інформаційно-комунікативних технологій і засобів навчання, розвиток умінь і навичок планування й контролю власної пізнавальної діяльності, що є основою для формування таких компетентностей як інформаційно-цифрова та прогностично-проєктувальна. Визначено особливості професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у процесі змішаного навчання (орієнтація на розвиток не лише педагогічної, але й спортивної майстерності здобувачів вищої освіти; органічне поєднання в освітньому процесі традиційних та комп’ютерно зорієнтованих (активних й інтерактивних) методів навчання; відкриті можливості для покращення техніки виконання окремих фізичних вправ засобами онлайн занять). Вивчено й проаналізовано зарубіжний досвід професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та змішаного навчання в таких країнах як Австрія, Данія, Канада, Нідерланди, Німеччина, США, Франція, Швейцарія тощо. Доведено, що в інших країнах світу освітні програми професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури зорієнтовані на запити стейкхолдерів, включають різні цикли дисциплін від загальнонаукових до спеціальних і спортивних та диференціюються на обов’язкові, частково елективні й повністю елективні. З’ясовано, що найбільш поширеними моделями змішаного навчання у закордонній освіті є «Face-to-Face Driver», «Rotation», «Flex», «Online Lab», «Self-blend», «Online Driver». Визначено, що означені моделі змішаного навчання є класичними, які обмежено використовуються у чистому вигляді та, зазвичай, комбінуються із іншими.^UThe relevance of the study is that because of the rapid development of innovative technologies, there is an emergence of distance and blended learning models that complement traditional teaching in higher education institutions with new models of learning organization. In the process of reforming and modernization of higher pedagogical education systems, the ability to learn throughout life, adapt to changing societal conditions, and acquire knowledge and skills in digital literacy is becoming a basic component of the legislative, regulatory, and qualificational requirements for a modern teacher, including physical education. These changes have been intensified due to the establishment of quarantine restrictions in the context of the COVID-19 pandemic and the introduction of martial law in Ukraine. Therefore, professional and pedagogical activity today requires consistent actions from the future specialists of physical education, and a certain logic of thinking in the new and difficult for Ukraine wartime reorganization of higher education.The scientific novelty of the obtained results is that:—?for the first time the pedagogical conditions for the formation of readiness for professional activity of future physical education teachers in the process of blended learning have been substantiated and experimentally tested; a prognostic model of formation of readiness for professional activity of future physical education teachers in the process of blended learning has been developed and implemented practically in higher education institutions, which is presented in the form of mutually consistent blocks – conceptual-target block, content-processual and experimental-resultant blocks, which set the directions of work and determine the methods.—?the next essential features of the basic concepts of the study have been clarified: professional training of future physical education teachers; readiness of future physical education teachers for professional activity; pedagogical conditions for the formation of readiness for professional activity of future physical education teachers in the process of blended learning; structural components and indicators of the studied quality; methodological approaches to the formation of readiness for professional activity of future physical education teachers in the process of blended learning;—?the study and analysis of foreign experience of higher education in the aspects of professional training of future physical education teachers and blended learning has been further developed. The practical significance of the results obtained is to aprobate the prognostic model and pedagogical conditions for the formation of future physical education teachers' readiness for professional activity in the process of blended learning, and to implement an experimental program for the formation of future physical education teachers' readiness for professional activity in blended learning.The dissertation clarifies the content of the conceptual and categorical apparatus of the study and the structure of readiness for professional activity of teachers of future physical education, which identifies a number of components (motivational, cognitive, operational, and personal). The emphasis is placed on the study of blended learning for future physical education teachers as a holistic educational approach, an innovative teaching technology in an integrated environment of a higher education institution that effeciently combines traditional offline teacher’s influence on students and online learning using electronic tools and tactics to form their readiness for professional activity. It has been proved that blended learning of future physical education teachers involves the formation of their abilities for active independent learning activities, the application of information and communication technologies and teaching aids in practice, the development of skills and abilities to plan and control their own cognitive activity, which is the basis for the formation of such competencies as information and digital and prognostic and design. The peculiarities of professional training of future physical education teachers in the process of blended learning have been determined. There is a focus on the development of not only pedagogical but also sports skills of higher education students; organic combination of traditional and computer-oriented (active and interactive) teaching methods in the educational process; open opportunities for improving the technique of performing individual physical exercises through online classes. The foreign experience of professional training of future physical education teachers and blended learning in such countries as Austria, Canada, Denmark, France, Germany, the Netherlands, Switzerland, the USA, and the United Kingdom has been studied and analyzed.

Досліджено поезію Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко у контексті діахронного виявлення сутнісних рис української літературної герменевтики на базі вивчення національного сенсу модусів людського існування. Базуючись на поетичній спадщині авторів, уперше в українському літературознавстві на когерентному та смисловому рівнях вивчено специфіку розвитку українського художньо-герменевтичного мислення як глибинно національного буттєво-історичного розуміння. Таким чином, заглиблення в історико-літературні досвіди концептуальних письменників-класиків дозволило виявити іманентний українському буттю національно-екзистенціальний тип тезаурусу.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що системотвірною властивістю творчого мислення є гнучкість. Визначено головні підходи до аналізу проблеми кризи у дітей віком 6-7-ми років у психолого-педагогічній літературі. Одержані результати емпіричного дослідження дозволили зробити висновок щодо негативної динаміки розвитку інтелектуально-когнітивної сфери у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку загалом і показників творчого мислення зокрема. Подано зміст розробленої програми розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку, що містить тренінгові заняття, метою яких є розвиток гнучкості мислення. Проведене контрольне вимірювання головних показників творчого мислення й інтелектуально-когнітичної сфери свідчить про наявність значних відмінностей між показниками творчого мислення дітей експериментальної групи до і після дослідження, а також дітей експериментальної та контрольної груп.

  Скачати повний текст

Вивчено жанрову поетику російського композитора другої половини XX ст. М. Сидельникова (1930 - 1992 рр.) в аспекті музичних і літературних жанрових областей. Розкрито суть поняття жанрової поетики як домінантного принципу мислення композитора. Розглянуто сучасні теорії щодо поняття "жанр" стосовно наявності у музичній практиці множини. Створено типологію взаємодії жанрів з урахуванням її нового виду - жанрової конкуренції, притаманну творчості композитора. Визначено, що художня реалізація основного принципу жанроутворення М. Сидельникова зумовлена естетико-світоглядною позицією, суттю якої було збагнення універсального та реалізованого композитором через символ лабіринту. Проаналізовано його твори основних періодів творчості - концерт для дванадцяти солістів "Російські казки" (1968 р.), хорова кантата "Таємні розмови" (1975 р.), вокальний цикл на вірші В. Хлєбнікова "У країні осоки та незабудок" (1978 р.), роман-симфонія для фортепіано соло "Лабіринти" (1992 р.) та виявлено основний принцип жанрової поетики, який запропоновано розглядати як жанровий парадокс. Проаналізовано механізм дії жанрового парадоксу та розроблено його поняття як авторської стратегії побудови художньої цілісності, що грунтується на конкуренції жанрових множин.

  Скачати повний текст

Визначено роль М. Сумцова в історії української фольклористики на підставі аналізу його наукового доробку та проаналізовано фольклористичну спадщину діяча в контексті розвитку української фольклористки. Досліджено наукові концепції М. Сумцова в його дослідженнях різних проблем, зокрема, міфології у зв'язку з історичними обставинами певної епохи, еволюцією художнього та міфологічного мислення. Розглянуто методи дослідження вченим матеріалів різних фольклорних жанрів (поезія, коломийки, гаївки тощо), а також його наукову спадщину в контексті проблеми зв'язку фольклору та літератури, зокрема, його внесок у розробку проблеми художнього світу і генези поеми "Слово о полку Ігоревім", поетичного світу творчості Сковороди, І Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, М. Гоголя, Т.Шеченка, І. Манжури, Я. Щоголева.

  Скачати повний текст

Досліджено основні аспекти феномену релігійної свідомості. Здійснено історичний огляд становлення проблеми щодо даного феномену та критичний аналіз наявних підходів до її вирішення. Наголошено на необхідності міждисциплінарного дослідження релігійної свідомості. Сформульовано критерії її визначення, головним з яких є релігійне мислення. У контексті змісту даної свідомості розкрито проблему релігійної істини. Грунтовно проаналізовано функціональні компоненти релігійної свідомості, а саме: релігійне мислення, релігійну мову, релігійний світогляд, релігійну віру, релігійний досвід, ритуальні практики. Визначено основні чинники, які впливають на розвиток релігійної свідомості, якими є вікова динаміка розвитку, стать, характер і темперамент, та відносин з батьками, іншими близькими родичами чи опікунами. Критерієм психологічної норми розвитку релігійної свідомості визнано її соціальну адаптивність і сприяння психологічній цілісності особистості. Зроблено висновок, що релігійна свідомість є головним інтегративним фактором релігійних систем.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підготовки майбутніх учителів трудового навчання (ТН) до керівництва технічною творчістю школярів шляхом вивчення алгоритмічно-евристичної процедури розв'язання винахідницьких завдань (ВЗ) за умов використання проблемного навчання. Наведено наукові підходи до вивчення творчої технічної діяльності, розкрито зміст і функції творчих технічних завдань. Розроблено й обгрунтовано критерії готовності майбутніх учителів ТН до керівництва розв'язання ВЗ школярами, зокрема, ціннісно-мотиваційний, антрибутивний, функціональний і компонент гнучкості мислення. Запропоновано еволюційну систему проблемних ситуацій (ПС), яка забезпечує засвоєння основних ознак винахідницької діяльності (пропедивний етап) і процесуальну систему ПС, яка забезпечує здобуття вмінь алгоритмічного розв'язання ВЗ (основний етап) шляхом навчального відкриття. Проаналізовано та теоретично обгрунтовано зміст освіти в галузі винахідницької діяльності учнів і студентів, наведено критерії оцінювання готовності студентів до розв'язання ВЗ, які включають когнітивні, процесуальні, евристичні вміння.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню проблеми співвідносності метафори і літературного твору у трьох визначальних аспектах: структурно-типологічному, історико-типологічному та прагматичному. Розкриваються генетичний та функціональний зв'язки методу, жанру, стилю, сюжету та інших чинників і носіїв цілісності художнього твору з метафорою як універсальною фігурою постміфологічного художнього мислення. Визначається роль метафори в становленні та сприйнятті літературного твору як художнього цілого, а також у формуванні різних типів цілісності художнього твору в їх конкретно-історичних варіаціях - літературних напрямах та течіях. Особлива увага приділяється віршу-метафорі, в якому досліджувана проблема набуває свого найбільш репрезентативного втілення. Теоретичний та практичний аналіз цього маловивченого явища світової лірики проводиться на матеріалі російської поезії першої половини ХІХ століття.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні підходи щодо вивчення феномену візуального мислення, визначено його роль у загальному психічному розвитку підлітків. Виявлено рівень розвитку продуктивних можливостей їх візуального мислення, міру сформованості його операціональної сфери, охарактеризовано змістові компоненти візуальних образів. Установлено взаємозв'язок рівня розвитку основних показників даного мислення. Визначено напрямок і закономірності його розвитку в підлітковому віці. Розроблено та апробовано методику розвитку візуального мислення підлітків, обгрунтовано доцільність її використання в роботі шкільної психологічної служби.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі систематичного та цілеспрямованого використання в навчальному процесі систем штучного інтелекту. Запропоновано науково обгрунтовану методику активізації навчально-пізнавальної діяльності на базі систем штучного інтелекту у процесі навчання інформатики, яка забезпечує ефективну навчально-пізнавальну діяльність учнів під час вивчення теоретичного матеріалу та розв'язування задач, сприяє розвитку творчого мислення, формуванню дослідницьких навичок. Встановлено, що активізація навчання учнів найбільш ефективна за умов належної організації самостійного вивчення матеріалу шляхом проведення бази знань за підручником, допоміжною літературою, інформаційними ресурсами мережі Internet. Розроблено методику вивчення в загальноосвітніх школах Internet-технологій на основі засобів експертних систем і систем розпізнавання мовлення.

  Скачати повний текст

Визначено діалогічні якості пізнавальної діяльності особистості: толерантність по відношенню до інших, навіть протилежних точок зору; здатність обгрунтовувати свою позицію; здатність до співпраці з партнерами по спілкуванню в процесі розв'язання завдань; здатність аналізувати свої судження, порівнювати їх з точкою зору партнера по спілкуванню; здатність до творчого розв'язання проблемних завдань. Доведено, що педагогічний вплив вчителя на старшокласників сприяє діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операційної сторін пізнавальної діяльності через заохочення суб'єкт-об'єктної взаємодії партнерів по спілкуванню, постановку творчих завдань і проблемних ситуацій; стимулювання пізнавальної активності учнів у процесі організації навчальних дискусій. З'ясовано характеристики пізнавальної ситуації, які активізують мислення особистості та розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності: проблемність, що спричинюється неоднозначністю умов творчого завдання і, таким чином, активізує мислиннєву діяльність учня; когнітивний дисонанс, який виникає у разі виникнення проблеми, розв'язати яку за допомогою вже існуючого засобу-стереотипу неможливо. Визначено основні засоби змістових, дискретних, інтелектуально-рефлексивних, особистісно-рефлексивних впливів на розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників. Визначено психолого-педагогічні умови ровитку в старшокласників діалогічних якостей пізнавальної діяльності: активізація завдяки відповідним педагогічним впливам вчителя мислення школярів, вдосконалення їх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів та вчителя, здатності розуміти висловлювання партнерів по спілкуванню, обгрунтовувати власні судження, вносити нові ідеї та пропозиції.

  Скачати повний текст

Досліджено проектно-художні уявлення в старших дошкільників на заняттях з художнього конструювання як базу для розвитку їх образного мислення та вміння проектувати предмети навколишнього середовища. На підставі дослідження розроблено й експериментально апробовано програму з художнього конструювання. Виявлено педагогічні умови їх формування. Відображено процес та результати експериментального дослідження. Запропонована методика формівного експерименту передбачає створення спеціально орієнтованої навчальної діяльності, спрямованої на використання аспектів художнього конструювання - інформаційного, аналітичного, синтетичного, комунікативного; принципів художнього конструювання, а також опору на спеціальні прийоми формування уявлень (протиставлення, ізолювання, підкреслення).

  Скачати повний текст

Дослідження присвячене аналізу карнавалізованого анімаційного екодискурсу в сучасному англомовному комунікативному просторі (далі КАЕД), який являє собою цілісну концепцію, що характеризується експансією екологічної проблематики, пов'язаною з експресивністю, емотивністю, інтертекстуальністю в контексті комічної спрямованості. Екоцентрична модель теоретизування в роботі пов'язується з мовленнєвою діяльністю персонажів КАЕД і виявленням прийомів створення комічного, побудованих на когнітивному механізмі інконгруентності.Методологія дослідження спирається на еколінгвістичний підхід у вивченні карнавалізованого екодискурсу, який уможливлює виявлення його специфіки, що ґрунтується на порушенні норм – онтологічних, логіко-поняттєвих, валоративних, стереотипних, мовних, мовленнєвих та прогнозування інференції: порушення норм у гуморі є нормою, яка створює комічний ефект.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше розроблено теоретико-методологічні засади системного еколінгвістичного підходу до аналізу англомовного карнавалізованого екодискурсу на матеріалі англомовних анімаційних фільмів. Зокрема, вперше виявлено специфічні функції цього типу дискурсу в залежності від комунікативної мети комунікантів; описано анімаційні карнавальні оніми і онімічні стереотипи у просторі карнавальної англомовної лінгвокультури; охарактеризовано карнавальні перекручування соціокультурних феноменів у карнавалізованому екодискурсі; досліджено мовно-естетичні знаки, доведено карнавалізованість позитивних і негативних емоцій та інтертекстуальних асоціацій, а також екологічність їх експлікації.Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку наукових джерел, списку ілюстративного матеріалу. У першому розділі «Карнавалізований анімаційний екологічний екодискурс» обґрунтовуються теоретичні засади дослідження: уточнюються лінгвістичні дефініції дискурсу. Окрім того, у цьому розділі вибудовується методологія та методика аналізу карнавалізованого екодискурсу, викладаються методологічні й методичні засади: з'ясовуються методи аналізу англомовного карнавалізованого екодискурсу, описуються етапи роботи.Другий розділ «Відображення соціокультурного середовища існування мови у карнавалізованому анімаційному дискурсі» присвячено дослідженню порушення норм у карнавалізованому анімаційному екодискурсі як джерело екологізації (стереотипних, онтологічних, валоративних, логіко-поняттєвих, мовних та мовленнєвих); вивчено оніми, онімічні стереотипи, їхні комічні функції, а також соціокультурні феномени у карнавалізованому анімаційному екодискурсі. Виявлено мовно-естетичні знаки карнавалізаційного екодискурсу, його суспільні проблеми у ракурсі комічного, а також інтертекстуальні асоціації, виражені словами, словосполученнями, абревіатурами та фразеологічними виразами. У третьому розділі «Карнавалізація емоцій: екологічність імплікації» вивчено типи стереотипних емоцій, що лежать в основі карнавалізованого анімаційного екодискурсу: позитивні, нейтральні, негативні; розглянуто гендерні емоції: жіночі, чоловічі, дитячі. Доведено, що карнавалізований анімаційний екодискурс, завдяки своїй інконгруентній природі, занурює ці стереотипні уявлення про емоції у незвичний, яскравий, багаторівневий світ, у такий спосіб викриваючи екологічність або неекологічність їхнього впливу на глядача.Теоретична значущість дисертації зумовлена запровадженням нового типу дискурсу – карнавалізованого анімаційного екодискурсу – і визначається внеском в теорію дискурсу, еколінгвістику, теорію інтертекстуальності, емотіологію, лінгвостилістику.Результати наукового дослідження узагальнюються у таких висновках, які підтверджують гіпотезу роботи.Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю їхнього використання у курсах із лексикології англійської мови (теми «Семасіологія», «Фразеологія»), стилістики англійської мови (теми «Стилістична семасіологія», «Стилістичний синтаксис»), теоретичної граматики англійської мови (теми «Словосполучення», «Речення»), загального мовознавства (теми «Мова і мислення», «Семантика»), а також спецкурсів з когнітивної дискурсології, функціонально-комунікативної лінгвістики, емотіології.Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у застосуванні розробленої методики еколінгвістичного аналізу для вивчення різних жанрів карнавалізованого екодискурсу, поглибленного дослідження вербальних, невербальних, візуальних засобів.^UThis study offers an analysis of carnivalized animated ecodiscourse in modern English communicative space, which accounts for its timeliness. Carnivalized animated ecodiscourse is an integrative entity characterized by placing environmental issues, which are associated with expressiveness, emotivity and intertextuality, into the comic context. In this thesis, the ecocentric theorizing model is associated with the language and speech activity of carnivalized animated ecodiscourse characters and identification of techniques, underpinned with the cognitive mechanism of incongruence, of producing a comic effect.The research methodology is based on the ecolinguistic approach to the study of carnivalized ecodiscourse. It allows to identify its specific features grounded on violation of norms – ontological, logical-conceptual, valorative, stereotypical, language and speech norms as well as inference prediction: violation of norms in humour is itself a norm, which contributes to producing a comic effect.The scientific novelty of the study is accounted for by the fact that it is the first one to lay theoretical and methodological foundations of a systematic ecolinguistic approach to analyzing carnivalized ecodiscourse represented in English animated films. In particular, the research is the first one to identify specific functions of ecodiscourse which depend on communicative aims of the interlocutors. Animated carnivalized onyms and onymic stereotypes functioning in the space of carnivalized English linguoculture are described; carnival alterations of socio-cultural phenomena in carnivalized ecodiscource are characterized; linguo-aesthetic signs are studied; carnivalization of positive and negative emotions and intertextual associations is demonstrated, as well as environmental friendliness of their explication.The thesis consists of the introduction, three chapters with conclusions, the general conclusion, the list of bibliography, the list of sources of illustrative material. The first chapter "Carnivalized Animated Ecological Discourse" substantiates the theoretical foundations of the study: it gives the linguistic definition of discourse used in this study. Besides, this chapter presents the methodology and methods of the research of carnivalized ecodiscourse, sets out its methodological principles by characterizing the methods applied in the analysis of English carnivalized ecodiscourse and describing the stages of the research.The second chapter "Reflection of the Socio-Cultural Environment of Language in Carnivalized Animated Discourse" deals with the study of violation of norms in carnivalized animated discourse as a source of ecologization (stereotypical, ontological, valorative, logical-conceptual, linguistic and speech norems), as well as onyms, onymic stereotypes, their comic functions and socio-cultural phenomena in carnivalized animated ecodiscourse. Linguistic-aesthetic signs of carnivalized ecodiscourse are studied, social problems which it addresses in a comic perspective, as well as intertextual associations represented by words, phrases, abbreviations and phraseological expressions are singled out. The third chapter "Carnivalization of Emotions: The Ecological Nature of Implication" identifies the types of stereotypical emotions actualized in carnivalized animated eco-discourse: positive, neutral, and negative ones; gender emotions: feminine, masculine, and children's ones. It is proved that carnivalized animated ecodiscourse, due to its incongruent nature, immerses stereotypical ideas about emotions into an unusual, bright, multi-level world, thus exposing environmental friendliness or unecological nature of their impact on the viewer.The theoretical value of the thesis is accounted for by introducing a new type of discourse – carnival ecodiscourse, which contributes to the theory of discourse, ecolinguistics, intertextuality theory, emotiology, linguostylistics.The results of the research, which confirm the hypothesis of the work, are summarized in the conclusion.The applied value of the work depend on the prospects of using its results in the courses on lexicology of the English language (themes "Semasiology", "Phraseology"), stylistics of the English language (themes "Stylistic Semasiology", "Stylistic syntax"), theoretical grammar of the English language (themes "Phrases", "Sentences"), general linguistics (themes "Language and Thinking", "Semantics"), as well as in elective courses on cognitive discursology, functional and communicative linguistics, emotiology.The prospects of further research lie in the sphere of applying the methodology of ecolinguistic analysis, which is developed in this thesis, in the study of various genres of carnival ecodiscourse, which presupposes in-depth study of verbal, auditory and visual means.

Проаналізовано генезу українського філософського гуманізму та вирішено проблему тотожності раціонального та ірраціонального в контексті соціокультурологічних чинників як умови синтезу структурних компонентів вітчизняного теоретичного мислення в цілісну систему. Висунуто тезу про те, що кордоцентрична традиція на основі "софійності" та "іманентної трансцендентності" обумовила включення екзистенційно-персоналістських інтенцій української філософської думки в концептуальні виміри світової інтелектуальної культури, визначила інтроспективні емпатії особистості в активації гуманістично-духовних ініціацій єдності української нації. Визначені особливості національної історико-філософської традиції в акцентах на пріоритеті особистісного начала, автономії внутрішнього духовного світу людини дають можливість зробити висновок про евристичну універсальність гуманістичних констант української філософії.

  Скачати повний текст

Визначено та систематизовано центральну тематику досліджень мовленнєвої проблематики в середині XX ст., констатовано існування основних напрямків наукових досліджень: співвідношення мислення та мовлення, внутрішнє та зовнішнє мовлення. Проаналізовано праці українського вченого Б.Ф. Баєва, який вперше у вітчизняній психології здійснив всебічне дослідження внутрішнього мовлення, створив його оригінальну концептуальну модель з застосуванням функціонального підходу. Зазначено, що на сучасному етапі проблема внутрішнього мовлення постає щільно пов'язаною з проблемою рефлексії - інтелектуальної та моральної. За результатами дослідження наукових праць І.О. Синиці зроблено висновок, що дослідник комплексно вивчив специфічні особливості писемного мовлення підлітків (з урахуванням ряду аспектів їх усного мовлення), виявив феномени превалювання в його структурі емоційних або логічних компонентів, типи писемного мовлення учнів, лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості усного мовлення підлітків. Відзначено, що багато ідей вченого ефективно розробляються сучасними дослідниками.

  Скачати повний текст