Комплексно розглянуто та переосмислено сформовані уявлення про події періоду Другої світової війни і, зокрема, про участь в ній жінок України. Проведено аналіз історіографічних джерел, документів і матеріалів, мемуаристики, спогадів очевидців щодо становища й участі жінок у війні. Висвітлено подвиг жінок України під час евакуації, на тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками території. Показано становлення історіографії "жіночої сторінки" боротьби ОУН-УПА.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження інтертекстуальних зв'язків та запропоновано підхід до використання джерел у першому історичному романі відомого польського письменника Г.Сенкевича. Розглянуто аспект контраверсійного у трактуванні польсько-українських стосунків. У процесі здійснення аналізу поєднано тридиційний історико-філологічний підхід з принципами сучасної теорії інтертекстуальності та топіки, що дозволило вписати "вогнем і мечем" у широкий суспільний і літературний контекст епохи та зрозуміти природу його семантичної та естетичної специфіки. Розглянуто проблеми поліфонічності роману (відображення старопольської та романтичної художніх традицій), проаналізовано окремі групи джерел (мемуаристику XVII ст., непольські пам'ятки, історіографію XIX ст.) та топічну підсистему твору.

  Скачати повний текст

Визначено ступінь розробки теми в історіографії, а також напрями подальших досліджень у даній сфері. Розглянуто 85 професорсько-студентських спогадів з історії Харківського університету XIX - початку XX ст., охарактеризовано ступінь репрезентативності та достовірності вміщеної в них інформації. Уперше у вітчизняній історіографії досліджено еволюцію університетської мемуаристики. Висвітлено функціональне призначення спогадів, досліджено вплив авторських настанов на форму та зміст відповідних мемуарних творів. Проаналізовано більшість анонімних пам'яток, розглянуто склад мемуаристів за соціальним походженням, факультетською належністю, сферою професійної діяльності та віковими показниками. Простежено процес формування дослідженого комплексу. Визначено змістове навантаження провідних сюжетів спогадів. На прикладі комплексу професорсько-студентських мемуарів з історії Харківського університету XIX - початку XX ст. зроблено спробу з'ясувати деякі риси, загальні для всієї тогочасної університетської мемуаристики.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему інтерпретації національної ідентичності в мемуаристиці письменниці української еміграції XX ст. Д. Гуменної. Проаналізовано такі чинники національної ідентичності, як мовна ідентичність, фольклорна тотожність, національно-консолідуючий чинник, ототожнення своєї місії з майбутнім нації, усвідомлення себе частиною нації. Виокремлено націє- та літературоцентричну концепції спогадів письменниці. Встановлено жанрові особливосгі мемуарів Д. Гуменної, проаналізовано часопросторові особливості організації мемуарного полотна. Досліджено еволюцію державницьких поглядів мемуариста.

  Скачати повний текст

Вивчено мемуарну спадщину П.В.Анненкова у контексті розвитку російської мемуаристики та російських літературних джерел ХІХ ст., зокрема, приділено увагу ролі біографічного, історичного та літературного аспектам у процесі їх створення. Охарактеризовано літературно-естетичні погляди та теоретико-методологічні принципи мемуариста, визначено його внесок у розвиток мемуаристики. Проведено цілісний аналіз мемуарних творів письменника, досліджено специфіку їх жанрової природи та художньої структури. У контексті визначення засобів і прийомів створення мемуарного образу особливу увагу приділено ролі портрета, пейзажу, інтер'єру, ліричних відступів, історичних екскурсів, вставних епізодів, художніх деталей. Проаналізовано літературні спогади й історичну мемуаристику митця.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс мемуарних джерел з історії українського національного руху (УНР) в період та після Другої світової війни. Висвітлено сучасні теоретико-методологічні підходи щодо аналізу мемуарів. Описано процес формування мемуарного комплексу та визначено його вплив на написання, публікацію та спрямування спогадів суспільно-політичної ситуації, основні мотиви та причини мемуаротворчості. Розглянуто мемуаристику як явище суспільства, наділене певними функціями. Охарактеризовано авторську, жанрову, тематичну структури комплексу в цілому, розкрито вплив авторських особливостей на зміст спогаду на підставі джерелознавчого аналізу мемуарних творів (МТ). Визначено цінність окремих МТ як історичного джерела для вивчення проблем УНР, їх тематичні напрями.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати полеміки з проблем фемінізму в російській критиці другої половини XIX ст. Детально проаналізовано публіцистику та критику М.С.Лєскова, Ф.М.Достоєвського, М.І.Соловйова, присвячену питанням жіночої емансипації, введено в науковий обіг статті жінок-критиків (Н.Д.Хвощинської, Є.І.Конраді, М.К.Цебрикової). Досліджено процес відображення проблем фемінізму в жіночій романістиці 1860 - 1880-х рр. Проаналізовано феміністичні теми, ідеї, образи, характерні для прози Марка Вовчка, Є.Я.Панаєвої, Ю.В.Жадовської, Л.І.Ожигіної, Є.І.Конраді. Досліджено жанрову своєрідність романів Марка Вовчка, Н.Хвощинської та інших видатних письменниць. Підкреслено, що їх новаторство полягає у жанрових та стилістичних пошуках, а також у знахідках у сфері художньої характерології. Визначено змістові та художні ознаки жіночої мемуаристики, встановлено деякі специфічні, відмінні особливості жіночого письма (автобіографізм, використання подробиць, деталей, особливу емоційність та щирість, ліризм та суб'єктивність). Досліджено типологію жіночих образів у творчості Н.Д.Хвощинської, яка одна з перших відобразила тип "нової жінки". Відзначено, що новаторство письменниці виявилося й у створенні типу жінки, яка "заплуталася", "заблукала".

  Скачати повний текст

На матеріалі публіцистики та мемуаристики Г. Костюка досліджено особливості творчого доробку письменниа, його індивідуального авторського стилю. Висвітлено сучасний стан вивчення творчості Г. Костюка в українському літературознавстві. Проаналізовано літературознавчо-критичну рецепцію його творчої особистості в дослідженнях "материкових" і діаспорних науковців. Розглянуто теоретичну концепцію гіпертексту та її відображення у творчості письменника. Виявлено тематичні, жанрові, стилістичні особливості публіцистичних текстів автора. Висвітлено розвиток основних тем у межах політичної та літературно-критичної публіцистики Г. Костюка. З'ясовано характер щоденникової прози автора, зразки якої можуть бути віднесені до передтексту та до повноправної літератури. Установлено жанрову природу мемуарної дилогії Г. Костюка "Зустрічі і прощання" - мемуарного роману. Простежено кореляцію авторських мемуарів з публіцистикою, їх "вузлові точки".

  Скачати повний текст

На підставі дослідження широковідомих зразків мемуарного жанру та творів, не призначених для прижиттєвого друку, встановлено динаміку жанрово-стильових орієнтацій російської воєнної мемуаристики першої третини XIX ст. Уточнено внутрішньожанрову типологію мемуарів. З'ясовано своєрідність ментальності військових наполеонівської епохи. Досліджено особливості жіночої мемуарної прози про війну 1812 р. Обгрунтовано взаємозв'язок світосприйняття жінок-мемуаристок і впливу даного чинника на їх творчість. На підставі даного факту запропоновано розглядати жіночу мемуаристику як самостійний тип мемуарних джерел. Сформульовано новий підхід щодо визначення жанрово-стильової природи "Записок" Н.Дурової.

  Скачати повний текст

Досліджено жанрові модифікації мемуарно-автобіографічної прози. З'ясовано причини актуалізації цього жанру в літературі XX ст. Проаналізовано літературознавчі концепції у контексті жанрової природи мемуарно-автобіографічної прози. Відзначено у роботах, здійснених в останні десятиріччя, наявність відходу від ідеологічних установок та інтерпретації творів, а також домінування естетичного підходу. Установлено, що специфікою творів XX ст. є засвоєння традицій мемуарно-автобіографічної класики XIX ст., художнього досвіду Срібного віку, критичне переосмислення традиції та новаторський пошук. Більшість змін співвіндоситься з утвердженням нового типу художнього розуміння літератури, зокрема розвитком принципів модернізму, авангарду постмодернізму, виникнення на їх основі нового синтезу. Динаміка мемуаристики відтворює розвиток історичної та культурної самосвідомості нації, яка особливо стрімко перевтілюється на межі епох. Відзначено, що зміна концепції особистості простежується на матеріалі автобіографії.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено цілісне та системне дослідження творчості Г.Барвінок (художньої прози, мемуаристики, епістолярію). Розглянуто романтичноцентричні моделі прози письменниці у контексті української "філософії серця" (кордоцентризму). Визначено вплив даної філософії на проблематику та поетику творів малої прози Г.Барвінок. Досліжено реалізмоцентричні твори, їх жанрові модифікації, прийоми сюжето- та характеротворення. Підкреслено значення та роль фольклорних джерел, розглянуто форми їх використання, контамінації з авторським текстом. З'ясовано характер і значення мемуарної спадщини й епістолярію Г.Барвінок для глибокого осягнення світосприйняття письменниці та розкриття характеру епохи.

  Скачати повний текст

Розглянуто історіографію української літературної мемуаристики (ЛМ) у другій половині ХХ ст. Уперше досліджено еволюцію та становлення об'єктного, об'єктно-суб'єктного та суб'єктного типів мемуарної творчості, висвітлено мемуарний доробок українських письменників 1950 - 1980 рр. в аспекті становлення типів ЛМ. Описано особливості історичного розвитку ЛМ з урахуванням надбань материкових і еміграційних літературних джерел. Уперше проаналізовано автобіографічні романи та повісті 1990-х рр. у контексті розвитку української ЛМ.

  Скачати повний текст

Праналізовано жанр мемуаристики в історичному та теоретичному аспектах. Розглянуто внесок І.Кравецького, О.Назарука у справу вивчення мемуарів. Досліджено ідейно-тематичне багатство спогадів у Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст. та їх художню цінність. Значну увагу приділено культурно-побутовим полотнам, листам, щоденникам, еміграційним спогадам. Докладно висвітлено мемуарну спадщину Б.Лепкого, О.Назарука, невідомі спогади сучасників про О.Кобилянську. Вивчено багатство мови споминів, а також використання описів. Доведено високий художньо-естетичний та інформаційно-документальний рівень мемуаристики в Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст., її пізнавальне та естетичне значення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано та систематизовано наукові підходи до мемуаристики, узагальнено її жанрову типологію. Проведено термінологічну кореляцію відповідного поняттєво-категоріального апарата, подано характеристики жанрових моделей письменницької мемуаристики. Досліджено тексти, віднесені до мемуаристики, особливості розкриття націєтворчого дискурсу різними творчими індивідуальностями в жанрах листа, щоденника, нотаток, есею, літературного портрета, нарису, з'ясовано їх проблематику, основні концепти: національний характер, національна свідомість, національна гідність, національна ідентифікація, національна ідея, ментальність.

  Скачати повний текст

У дисертації проаналізовано український суспільний дискурс щодо проведення антитерористичної операції (АТО) на Сході України у 2014–2018 рр. Дослідження проводиться на перетині вивчення сучасної історії України, мистецтва ведення війни у новітніх умовах гібридності, російсько-українських відносин після 2014 р. на тлі глобальної геополітики та теорії масових комунікацій. Головна ідея роботи полягає у відтворенні сюжетів, які стосуються відображення передумов та причин АТО в окремих частинах Донецької та Луганської областей (проросійських виступів, проголошення т. зв. «ДНР» та «ЛНР» та проєкту «Новоросія»), перебігу АТО на Сході України та спроб дипломатично-правового врегулювання конфлікту в українському суспільному дискурсі 2014–2018 рр., використовуючи для цього широке коло джерел – офіційні документи та матеріали державних органів влади і управління, міждержавні угоди України з іншими державами, матеріали міжнародних тематичних конференцій і зустрічей, які відбувалися в руслі Нормандського та Мінського форматів, стенограми засідань українського парламенту, матеріали соціологічних моніторингів, мемуаристику, щоденникові та публіцистичні нотатки, репортажі щодо учасників АТО та волонтерів, пресу, матеріали Інтернет-ресурсів, спеціальну наукову літературу, доробки аналітичних центрів.Зазначено, що стан дослідження та його джерельна база на сучасній стадії перебувають у процесі становлення, періодичного перегляду вже здійснених напрацювань та постійного залучення щоразу нових позицій літератури та джерел.^UThe dissertation analyzes the Ukrainian public discourse on the anti-terrorist operation (ATO) in eastern Ukraine in 2014–2018. The study is conducted at the intersection of the study of modern Ukrainian history, the art of warfare in the latest conditions of hybridity, Russian-Ukrainian relations after 2014 against the background of global geopolitics and the theory of mass communications. The main idea of the work is to reproduce the plots related to the reflection of the preconditions and reasons of the ATO in some parts of Donetsk and Luhansk regions (pro-Russian speeches, proclamation of the so-called «DPR» and «LPR» and the project «Novorossiya»), the ATO in eastern Ukraine and attempts at diplomatic and legal settlement of the conflict in the Ukrainian public discourse of 2014–2018,, using for this purpose a wide range of sources – official documents and materials of state authorities and administration, interstate agreements of Ukraine with other states, materials of international thematic conferences and meetings held in the Normandy and Minsk formats, transcripts of meetings of the Ukrainian parliament, materials of sociological monitoring, memoirs , diary and journalistic notes, reports on anti-terrorist operation participants and volunteers, press, materials of Internet resources, special scientific literature, works of analytical centers. It is noted that the state of the research and its source base at the present stage are in the process of formation, periodic review of the work already done and the constant involvement of new positions of literature and sources.

Дисертація присвячена розвитку, аналізу, оцінці інформаційно-наукових можливостей селянських мемуарних джерел Південної України ХХ століття як джерела з історії краю регіону другої половини XVIII – ХХ століть.Дослідження проведене із дотриманням принципів об’єктивності, історизму та багатофакторності. Філософські (діалектичний, герменевтики) та загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, типологізація, статистичний) методи пристосовані до потреб джерелознавчого дослідження. Використано ряд спеціально-історичних методів (евристика, історико-порівняльний, текстологічний, біографічний).У дисертації проаналізовано наступні види особових джерел: щоденники, мемуари «сучасні історії», мемуари «автобіографії». Окрім мемуарів, джерельну базу дослідження склали архівні джерела (матеріали слідчих справ, автобіографії), опубліковані епістолярні джерела та спомини військових та політичних діячів ХХ століття. Загальна джерельна база становить 133 позиції.В аналізі історіографії проблеми визначено що, питання передумов розвитку селянської мемуаристики дозволяє виокремити два напрямки дослідження: спеціалізовані дослідження з питань мемуаристики та селянської мемуаристики зокрема; наукові роботи, що розробляють соціально-економічні, політичні та ін. теми пов’язані з історією Південної України які дозволяють сформувати уявлення про історичні процеси які відбувалися в регіоні.Проте, звертає на себе увагу той факт, що до тепер у вітчизняній історіографії відсутні спеціальні джерелознавчі розвідки, присвячені комплексному аналізу селянських мемуарних матеріалів як джерела з історії Південної України середини XVIII – ХХ століття.Важливий напрямок дисертаційного дослідження стосується терміну «селянська мемуаристика». Зокрема, напрацювання критеріїв, які б дозволили виділити мемуари селян з поміж особових джерел інших соціальних груп. Відповідно, спираючись на досвід напрацьований вітчизняними та іноземними дослідниками, хоча б й умовно, можемо визначити основні критерії які дозволяють провести видову класифікацію селянських мемуарних джерел Південної України ХХ століття.В результаті проведеного аналізу історіографії та джерельної бази одним з основних критеріїв при будові класифікаційної схеми виокремлюється освітній фактор, як один з головних елементів, що дозволяє віднести автора джерела саме до групи селянської мемуаристики.Вагома частина дослідження стосується виведення типових рис селянських мемуарних джерел. Окремо звертає на себе увагу те, що у питанні видової класифікації джерел селянської мемуаристики, можемо виділити, як головну особливість, розмитість форм і поєднання в одному тексті ознак, що відповідають різним видам джерел. Відповідно застосування конкретних класифікаційних схем певною мірою залежить від цілей і завдань, які ставлять перед собою дослідники. Таким чином, підхід до класифікації селянських мемуарних джерел, а саме поділ на мемуари «сучасні історії», мемуари-автобіографії, щоденники, такі що мають або не мають першоджерела має прикладний і в той же час умовний характер.Переважна частина дисертації присвячена виявленню джерельного потенціалу селянських мемуарних джерел. Селянська мемуаристика Південної України надає досліднику значні інформаційні можливості у питаннях вивчення суспільних, міжнаціональних та родинних відносин, питаннях організації побуту та житла. Не менш цінну історичну інформацію з даних джерел маємо і в галузі громадського дозвілля, народних традицій, обрядовості та календарних свят. Селянськими авторами подаються унікальні етнографічні матеріали, деякі з них, відсутні в працях класичного народознавства. Селянські мемуарні джерела містять інформації часто відсутню в інших видах джерел.Заявлено, про значний науково-інформативний потенціал та високу репрезентативність матеріалів селянського мемуарного походження, що створює потенційні перспективи пізнання минулого та дає можливість репрезентації багатьох аспектів соціально-економічного, духовного та повсякденного життя Південної України. Вивчення селянських мемуарних джерел, що з’явилися впродовж ХХ століття та їх широке залучення до історичних досліджень дозволяє максимально правдиво відобразити історичну дійсність, більш докладно та яскраво відтворити як окремі подій, так і характерні риси епохи, або окремих особистостей.У рамках даного дослідження було проведено роботу щодо виявлення, класифікації, визначення видової належності селянських мемуарних джерел Південної України ХХ століття, створення «образу» селянського історика-аматора. На основі джерелознавчого аналізу розкрито інформативні можливості актуалізованої джерельної бази для дослідження ряду аспектів минулого.У процесі дослідження селянських мемуарних джерел зроблено обґрунтований висновок про їх репрезентативність, автентичність, науково-інформаційні можливості. Виявлено специфічні риси селянської мемуаристики та проаналізовано причини, що спричинили її ґенезу...^UThe dissertation is devoted to the development, analysis, and assessment of the informational and scientific possibilities of the peasant memoir sources of Southern Ukraine of the 20th century as a source of the history of the region in the second half of the 18th and 20th centuries. The research was conducted in compliance with the principles of objectivity, historicism and multifactoriality. Philosophical (dialectical, hermeneutics) and general scientific (analysis, synthesis, induction, typology, statistical) methods are adapted to the needs of source research. A number of special-historical methods (heuristics, historical-comparative, textological, biographical) were used. The dissertation analyzes the following types of personal sources: diaries, memoirs "modern stories", memoirs "autobiographies". In addition to memoirs, the source base of the research was made up of archival sources (materials of investigative cases, autobiographies), published epistolary sources and memories of military and political figures of the 20th century. The total source base is 133 items. In the analysis of the historiography of the problem, it is determined that the question of the prerequisites for the development of peasant memoirs allows us to distinguish two directions of research: specialized research on the issues of memoirs and peasant memoirs in particular; scientific works developing socio-economic, political, etc. topics related to the history of Southern Ukraine that allow you to form an idea of the historical processes that took place in the region. However, attention is drawn to the fact that until now there are no special source studies devoted to the comprehensive analysis of peasant memoir materials as a source for the history of Southern Ukraine in the mid-18th-20th centuries in the national historiography. An important direction of the dissertation research concerns the term "peasant memoirs". In particular, the development of criteria that would allow us to distinguish the memoirs of peasants from the personal sources of other social groups. Accordingly, based on the experience gained by domestic and foreign researchers, we can define the main criteria that allow us to classify peasant memoir sources of Southern Ukraine of the 20th century by type, albeit conditionally. As a result of the analysis of the historiography and the source base, one of the main criteria in the construction of the classification scheme is the educational factor, as one of the main elements, which allows the author of the source to be assigned to the group of peasant memoirs. A significant part of the research concerns the derivation of typical features of peasant memoir sources. The fact that in the matter of the type classification of the sources of peasant memoirs, we can single out, as the main feature, the blurring of forms and the combination of features corresponding to different types of sources in one text is particularly noteworthy. Accordingly, the application of specific classification schemes to some extent depends on the goals and tasks that researchers set for themselves. Thus, the approach to the classification of peasant memoir sources, namely the division into memoirs of "modern stories", memoirs-autobiographies, diaries, such as have or do not have primary sources, has an applied and at the same time conditional character. The main part of the dissertation is devoted to identifying the source potential of peasant memoir sources. Peasant memoirs of Southern Ukraine provide the researcher with significant information opportunities in the study of social, international and family relations, issues of household organization and housing. We have no less valuable historical information from these sources in the field of public leisure, folk traditions, rituals and calendar holidays. Peasant authors provide unique ethnographic materials, some of which are absent in works of classical ethnology. Peasant memoir sources contain information that is often absent in other types of sources. It is stated that the significant scientific and informative potential and high representativeness of materials of peasant memoir origin, which creates potential perspectives of learning about the past and gives the opportunity to represent many aspects of the socio-economic, spiritual and everyday life of Southern Ukraine. The study of peasant memoir sources that appeared during the 20th century and their wide involvement in historical research allows us to reflect historical reality as faithfully as possible, to reproduce in more detail and vividly both individual events and characteristic features of the era or individual personalities. Within the framework of this study, work was carried out on identifying, classifying, determining the type of peasant memoir sources of the 20th century in Southern Ukraine, creating the "image" of a peasant historian-amateur...