Скачати повний текст

Обгрунтовано принцип системності у вивченні гендерно маркованих фразеологічних номінацій, визначено зміст категорійних лінгвостилістичних понять "концепт", "гендер" у соціолінгвістиці, "картина світу" в лінгвальному та концептуальному аспектах. З'ясовано позицію тендерного компонента в семантичній структурі фразеологічних одиниць, виявлено національно-культурну специфіку семантики фразеологізмів з гендерним компонентом. Вивчення фразеосемантичної концептуальної опозиції "маскулінність-фемінність" проведено на підставі словникового та художнього дискурсів. Встановлено роль гендерно маркованих лексичних одиниць у формуванні фразеологічних значень. Окреслено динамічні процеси в системі гендерно маркованих фразеологічних номінацій. Розкрито аксіологічний потенціал фразеологічних номінацій із компонентом-апелятивом і компонентом-антропонімом у словниковому та художньому дискурсах. Висвітлено синонімічні відношення, антонімічні зв'язки в системі гендерно маркованих фразеологічних номінацій української мови, простежено відображення народнопоетичної стихії у фразеологізованих контекстах художніх ідіосистем.

  Скачати повний текст

Розглянуто можливості застосування гендерної літературної теорії для інтерпретації художнього світу письменника з використанням критеріїв "фемінність", "маскулінність", "андрогінність". Подано аналітичний огляд праць, у яких актуалізовано гендерний підхід до творчості Т. Шевченка. Окреслено фемінні та маскулінні тенденції в межах українського соціокультурного контексту першої половини XIX ст. Сформовано модель гендерного аналізу художнього світу Т. Шевченка та запропоновано результати її застосування. Зазначено, що творчий процес об'єднує чоловіче та жіноче начало, які вмотивовують андрогінну природу геніальності. Зміст високогуманної ідеї гендерної рівноваги, витвореної Т. Шевченком, має націєтворчий смисл для України, високо оцінюється як перспектива гармонійного розвитку світової спільноти третього тисячоліття.

  Скачати повний текст

Встановлено, що структура сприйняття даної реклами чоловіками та жінками складається з загальних і гендерно специфічних компонентів. Визначено, що сексуальність і маскулінність у рекламному образі є більш важливими для чоловіків, а естетична оригінальність - для жінок. Зазначено, що чоловіки більш толерантні до вульгарної агресивності в рекламі, сприйняття сексуальності реклами жінками тісніше пов'язане з силою та маскулінністю. Обгрунтовано, що сприйняття сексуальної реклами чоловіками визначається маскулінністю, прийняттям чоловічих ролей, силою статевого потягу та сексуальною задоволеністю, тоді як сприйняття сексуальної реклами жінками обумовлюється фемінінністю, прийняттям гендерно специфічних ролей і силою статевого потягу.

  Скачати повний текст

Визначено гносеологічний, соціокультурний, лінгвістичний статус і мовну категоризацію понять "маскулінність", "маскулінізм", "маскулінізація", "маскуліноцентричність". Змодельовано номінаційний акт і визначено оптимальні шляхи пошуку закономірностей номінації-вибору. Систематизовано чинники об'єктивного та суб'єктивного, мовного та позамовного характеру. Вивчено культурні впливи на процес вербалізації об'єкта позамовної дійсності "чоловік". Запропоновано методику мотиваційного аналізу ономасіологічних парадигм. Розглянуто зони взаємодій концептуальної та мовної картин світу. Розкрито специфіку номінації-вибору форми маскулінізмів різних типів. Здійснено зіставно-ономасіологічне дослідження. Запропоновано шляхи об'єктивізації типологічного та генетичного у формально-мовному вираженні позамовного буття особи чоловічої статі.

  Скачати повний текст

Наведено філософсько-антропологічний аналіз проблеми самотності, яка у філософії традиційно пов'язувалася з особливостями світосприйняття людини, станом її душі, мотивацією вчинків і самосвідомістю. Визначено типологію основних форм самотності, зокрема, добровільне усамітнення, соціальну, цивілізаційну й індивідуальну самотність. Висвітлено основні підходи до розгляду даної проблеми у контексті історії філософії, філософської антропології та соціальної філософії. Розглянуто сутність феномену самотності як універсального явища, проведено філософський аналіз гендерного аспекту самотності. Зазначено, що феномен чоловічої та жіночої самотності виникає та змінюється разом з культурою. Показано, що гендерні дослідження останніх трьох десятиліть ХХ ст. виявили, що сутність понять гендеру та гендерної асиметрії стають головним предметом вивчення філософії фемінізму, а маскулінність - одним з напрямків постфемінізму.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність психологічної адаптації військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності за особливих умов. Виявлено й охарактеризовано рівні адаптивності (високий, середній, низький) та показано їх залежність від психологічного супроводу професійної діяльності військовослужбовців. Експериментально встановлено, що до участі у миротворчих місіях мають схильність військовослужбовці з певними особистісними якостями (амбіціозністю, імпульсивністю, підвищеним фоном настрою, оптимістичністю, самовпевненістю, індивідуалістичністю, оригінальністю мислення, прагненням до "гострих відчуттів"). Показано позитивний вплив даних змін на формування особистісної зрілості. Розроблено модель психологічних якостей успішного військовослужбовця-миротворця, що включає позитивні (соціальну інтроверсію, тривожність, маскулінність, витривалість) та негативні (оптимізм, невротичний суперконтроль, емоційну лабільність, реактивну тривожність) характеристики.

  Скачати повний текст

Виявлено, що антична філософія і культура, започаткувавши патріархатну традицію "маскулінного права", ілюструє складний характер взаємозв'язків теоретичного есенціалізму й емпіричного розуміння жінки як індивіда, що досяг високої стадії власного інтелектуального та морального розвитку. Обгрунтованотезу, що звеличуючи людську особистість, створюючи антропологічний міф, філософія Ренесансу визнавала подібною самодостатньою особистістю лише чоловіка. Установлено, що підкреслюючи ідею соціальної і інтелектуальної конвергенції статі, Просвітництво також показує певну нестабільність поглядів на фемінінність та маскулінність. Показано, що приєднуючись до антифеміністської метафізики статі, О. Вейнінгер створює натурфілософську характерологію чоловіків і жінок, за цього його дакази статевого диморфізму парадоксальним чином служать надалі ідеям андрогінії у філософії і культурі.

  Скачати повний текст

Авторкою здійснено теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри та гендерних особливостей у психології. Встановлено, що психологічна готовність – це первинна умова успішного виконання певної діяльності. Важливим чинником формування психологічної готовності до конкретного виду діяльності є наявність відповідних схильностей, здібностей та якостей особистості. Вона формується на основі засвоєння загальних та професійних знань, формування вмінь та навичок, удосконалення професійно важливих якостей. Психологічна готовність майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри – це складна, інтегрована система властивостей, професійних знань та досвіду; системне психологічне утворення у структурі особистості майбутнього фахівця. Така готовність містить сформовані мотиви вибору професії психолога, професійну спрямованість (позитивне ставлення до обраної професії, установка на професійну діяльність), професійно значущі якості особистості; широкий обсяг спеціальних знань та умінь; наявність емоційних та вольових властивостей особистості, які сприяють її реалізації. Ефективність здійснення професійної кар’єри психолога залежить від сформованості таких взаємопов’язаних компонентів психологічної готовності, як мотиваційно-цільовий, когнітивний, операційний, комунікативний, регулятивно-вольовий та рефлексивний. Для нашого дослідження, важливим є те, що поняття «гендер» відображає умовність відмінностей між чоловіками та жінками в соціально-психологічному та професійному планах. Вивчення особливостей формування психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри в гендерному аспекті має на меті виявлення цих специфічних особливостей залежно від типу гендерної ідентичності. У цьому плані ми опираємось на наукові дослідження С. Бем про основні типи гендерної ідентичності (маскулінність, фемінність, андрогінність) та будемо вивчати гендерні особливості окремо від біологічної складової статі, намагаючись не оцінювати і не корегувати особистість, а враховувати психологічні особливості її індивідуальної гендерної ідентичності. Емпіричним шляхом визначено критерії та відповідні ним показники психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри: мотивація навчальної діяльності; мотиви навчально-професійної діяльності майбутніх психологів; розуміння основних понять, що стосуються здійснення кар’єри; пізнавальна активність; емоційна стійкість; суб’єктивний контроль; поведінкова активність загалом; активність щодо підготовки до здійснення професійної кар’єри; успішність застосування професійних вмінь під час проходження практики у ЗВО; комунікативна компетентність; емоційний інтелект; здатність до аналізу власної поведінки; здатність до оцінки результатів своєї діяльності. Також визначено рівні сформованості компонентів психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри: високий, середній, низький.^UThe author carried out a theoretical analysis of the state of study of the problem of psychological readiness of applicants to pursue a professional career and gender characteristics in psychology. It has been established that psychological readiness is the primary condition for the successful performance of a certain activity. An important factor in the formation of psychological readiness for a specific type of activity is the presence of appropriate inclinations, abilities and personal qualities. It is formed on the basis of assimilation of general and professional knowledge, formation of abilities and skills, improvement of professionally important qualities.The psychological readiness of future psychologists to pursue a professional career is a complex, integrated system of properties, professional knowledge and experience; systemic psychological education in the personality structure of the future specialist. Such readiness includes formed motives for choosing the profession of a psychologist, professional orientation, professionally significant personality qualities; a wide range of special knowledge and skills; the presence of emotional and volitional personality properties that contribute to its realisation. The effectiveness of the professional career of a psychologist depends on the formation of such interconnected components of psychological readiness as motivational and targeted, cognitive, operational, communicative, regulatory and volitional, and reflective.In the context of the study, the concept of ‘gender’ reflects the conventionality of differences between men and women in sociopsychological and professional aspects. The study of the peculiarities of the formation of the psychological readiness of future psychologists to pursue a professional career in the gender aspect aims to identify differences depending on the type of gender identity. In this context, the research was based on the scientific achievements of S. Bem about the main types of gender identity (masculinity, femininity and androgyny). There were gender characteristics researched regardless of gender, taking into account the psychological features of its individual gender identity.Empirically determined criteria and indicators of psychological readiness: motivation of educational activity; motives of educational and professional activity of future psychologists; understanding of the main concepts related to the implementation of a career; cognitive activity; emotional stability; subjective control; behavioural activity in general; activity in preparation for a professional career; successful application of professional skills during internship at the higher education institution; communicative competence; emotional intelligence; the ability to analyse one’s own behaviour; the ability to evaluate the results of one’s activities. Levels of formation are also defined components of psychological readiness of future psychologists to pursue a professional career: high, medium, low.