Розкрито актуальну проблему взаємозв'язку самооцінки та психологічної статі (маскулінності, фемінінності і андрогінкості) хлопців і дівчат - студентів технічних і гуманітарних спеціальностей ВНЗ. За матеріалами експериментально-психологічного дослідження, проведеного за 16PF Р.Кеттеллу і з використанням адаптованого тесту на самооцінку, зроблено аналіз обумовленості самооцінки хлопців і дівчат.

Раскрыта актуальная проблема взаимосвязи самооценки и психологического пола (маскулинности, фемининности и андрогинии) юношей и девушек - студентов технических и гуманитарных специальностей ВУЗ. По материалам экспериментально-психологического исследования, проведенного по 16PF Р.Кеттеллу и с использованием адаптированного теста на самооценку, сделан анализ обусловленности самооценки студентов полоролевыми отличиями.

The article reveals the actual problem of the relationship between self-evaluation and psychological state (masculinity, feminity and androgyny) of girls and boys - the students of technical and humanitarian specialties of higher educational establishments. ?The analysis of conditioning of self-evaluation of girls and boys by sexual role differences has been made according to the materials of experimental-psychological research made with the help of 16PF P. Kettell and application of the adapted test on self evaluation.

Представлено результати дослідження впливу якості ставлення батька на психосемантичну структуру маскулінності та фемінінності в дівчат-підлітків.

Проаналізовано вплив психологічних аспектів на виникнення та характер перебігу гінекологічних захворювань у дівчат-підлітків. На підставі експериментального дослідження виявлено значення преморбідних властивостей особистості у розумінні психологічних ланок патогенезу порушень статевого розвитку та менструальної функції у пубертатному періоді. Зроблено висновки щодо нових аспектів у вивченні психопатологічних факторів, які предиспонують до порушень репродуктивної функції.

Вивчено симптомокомплекс маскулінності/фемінінності у дівчат-підлітків у нормі та патології. На підставі експериментального дослідження виявлено патогенетичну, предиспонуючу роль порушень статеворольової структури у формуванні захворювань, пов'язаних з порушеннями статевого розвитку та менструальної функції. Зроблені висновки розкрили нові аспекти у вивченні психопатологічних факторів, які предиспонують до порушень репродуктивної функції.

Визначено гносеологічний, соціокультурний, лінгвістичний статус і мовну категоризацію понять "маскулінність", "маскулінізм", "маскулінізація", "маскуліноцентричність". Змодельовано номінаційний акт і визначено оптимальні шляхи пошуку закономірностей номінації-вибору. Систематизовано чинники об'єктивного та суб'єктивного, мовного та позамовного характеру. Вивчено культурні впливи на процес вербалізації об'єкта позамовної дійсності "чоловік". Запропоновано методику мотиваційного аналізу ономасіологічних парадигм. Розглянуто зони взаємодій концептуальної та мовної картин світу. Розкрито специфіку номінації-вибору форми маскулінізмів різних типів. Здійснено зіставно-ономасіологічне дослідження. Запропоновано шляхи об'єктивізації типологічного та генетичного у формально-мовному вираженні позамовного буття особи чоловічої статі.

Наведено філософсько-антропологічний аналіз проблеми самотності, яка у філософії традиційно пов'язувалася з особливостями світосприйняття людини, станом її душі, мотивацією вчинків і самосвідомістю. Визначено типологію основних форм самотності, зокрема, добровільне усамітнення, соціальну, цивілізаційну й індивідуальну самотність. Висвітлено основні підходи до розгляду даної проблеми у контексті історії філософії, філософської антропології та соціальної філософії. Розглянуто сутність феномену самотності як універсального явища, проведено філософський аналіз гендерного аспекту самотності. Зазначено, що феномен чоловічої та жіночої самотності виникає та змінюється разом з культурою. Показано, що гендерні дослідження останніх трьох десятиліть ХХ ст. виявили, що сутність понять гендеру та гендерної асиметрії стають головним предметом вивчення філософії фемінізму, а маскулінність - одним з напрямків постфемінізму.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано принцип системності у вивченні гендерно маркованих фразеологічних номінацій, визначено зміст категорійних лінгвостилістичних понять "концепт", "гендер" у соціолінгвістиці, "картина світу" в лінгвальному та концептуальному аспектах. З'ясовано позицію тендерного компонента в семантичній структурі фразеологічних одиниць, виявлено національно-культурну специфіку семантики фразеологізмів з гендерним компонентом. Вивчення фразеосемантичної концептуальної опозиції "маскулінність-фемінність" проведено на підставі словникового та художнього дискурсів. Встановлено роль гендерно маркованих лексичних одиниць у формуванні фразеологічних значень. Окреслено динамічні процеси в системі гендерно маркованих фразеологічних номінацій. Розкрито аксіологічний потенціал фразеологічних номінацій із компонентом-апелятивом і компонентом-антропонімом у словниковому та художньому дискурсах. Висвітлено синонімічні відношення, антонімічні зв'язки в системі гендерно маркованих фразеологічних номінацій української мови, простежено відображення народнопоетичної стихії у фразеологізованих контекстах художніх ідіосистем.

Проаналізовано особливості політичної активності молоді в період трансформаційних процесів у суспільстві, психологічні особливості юнаків та дівчат студентського віку з різним рівнем адаптаційного потенціалу. Розглянуто питання трансформації традиційних еталонів гендерної невербальної поведінки в контексті соціокультурних уявлень про маскулінність та фемінність. Висвітлено стратегії адаптивної поведінки в ситуаціях стресу у осіб з різними індивідуально-типологічними властивостями. Визначено психолого-політичні фактори трансформації та демократизації українського суспільства.

Проанализированы особенности политической активности молодежи в период трансформационных процессов в обществе, психологические особенности юношей и девушек студенческого возраста с разным уровнем адаптационного потенциала. Рассмотрены вопросы трансформации традиционных эталонов гендерного невербального поведения в контексте социокультурных представлений о маскулинности и феминности. Освещены стратегии адаптивного поведения в ситуациях стресса у лиц с разными индивидуально-типологическими свойствами. Определены психолого-политические факторы трансформации и демократизации украинского общества.

Розглянуто можливості застосування гендерної літературної теорії для інтерпретації художнього світу письменника з використанням критеріїв "фемінність", "маскулінність", "андрогінність". Подано аналітичний огляд праць, у яких актуалізовано гендерний підхід до творчості Т. Шевченка. Окреслено фемінні та маскулінні тенденції в межах українського соціокультурного контексту першої половини XIX ст. Сформовано модель гендерного аналізу художнього світу Т. Шевченка та запропоновано результати її застосування. Зазначено, що творчий процес об'єднує чоловіче та жіноче начало, які вмотивовують андрогінну природу геніальності. Зміст високогуманної ідеї гендерної рівноваги, витвореної Т. Шевченком, має націєтворчий смисл для України, високо оцінюється як перспектива гармонійного розвитку світової спільноти третього тисячоліття.

Встановлено, що структура сприйняття даної реклами чоловіками та жінками складається з загальних і гендерно специфічних компонентів. Визначено, що сексуальність і маскулінність у рекламному образі є більш важливими для чоловіків, а естетична оригінальність - для жінок. Зазначено, що чоловіки більш толерантні до вульгарної агресивності в рекламі, сприйняття сексуальності реклами жінками тісніше пов'язане з силою та маскулінністю. Обгрунтовано, що сприйняття сексуальної реклами чоловіками визначається маскулінністю, прийняттям чоловічих ролей, силою статевого потягу та сексуальною задоволеністю, тоді як сприйняття сексуальної реклами жінками обумовлюється фемінінністю, прийняттям гендерно специфічних ролей і силою статевого потягу.

Виявлено, що антична філософія і культура, започаткувавши патріархатну традицію "маскулінного права", ілюструє складний характер взаємозв'язків теоретичного есенціалізму й емпіричного розуміння жінки як індивіда, що досяг високої стадії власного інтелектуального та морального розвитку. Обгрунтованотезу, що звеличуючи людську особистість, створюючи антропологічний міф, філософія Ренесансу визнавала подібною самодостатньою особистістю лише чоловіка. Установлено, що підкреслюючи ідею соціальної і інтелектуальної конвергенції статі, Просвітництво також показує певну нестабільність поглядів на фемінінність та маскулінність. Показано, що приєднуючись до антифеміністської метафізики статі, О. Вейнінгер створює натурфілософську характерологію чоловіків і жінок, за цього його дакази статевого диморфізму парадоксальним чином служать надалі ідеям андрогінії у філософії і культурі.

Розглянуто можливості застосування гендерної літературної теорії для інтерпретації художнього світу письменника з використанням критеріїв "фемінність", "маскулінність", "андрогінність". Подано аналітичний огляд праць, у яких актуалізовано гендерний підхід до творчості Т. Шевченка. Висвітлено джерела своєрідності гендерного світобачення поета. Проаналізовано специфіку відображення фемінності та маскулінності, переосмислення, наближення їх до нової андрогінної якості у доробку Т. Шевченка з урахуванням гендерної ідентичності автора, своєрідності структури процесу творення, типу письма.

Рассмотрены возможности применения гендерной литературной теории для интерпретации художественного мира писателя с использованием критериев "феминность", "маскулинность", "андрогенность". Дан аналитический обзор работ, в которых актуализирован гендерный подход к творчеству Т. Шевченко. Освещены источники своеобразного гендерного мировоззрения поэта. Проанализирована специфика отображения феминности и маскулинности, переосмысления, приближения их к новому андрогенному качеству в наследии Т. Шевченко с учетом гендерной идентичности автора, своеобразия структуры творческого процесса, типа письма.

Розглянуто основні сучасні уявлення про маскулінність та фемінність. Визначено найголовніші інститути соціалізації, завдяки яким дитина засвоює найбільш розповсюджені гендерні уявлення. Зазначено, що дитина навчається своєї майбутньої подружньої ролі,ототожнює себе залежно від статі з батьком або матір'ю. Проаналізовано процес формування гендерної ідентичності, який здійснюється не лише в сім'ї, але й під час гендерної ідентифікації з однолітками. З'ясовано, що в останні роки з'явилась тенденція зміщення ролей у сім'ї убік лідерства жінки, виконання чоловіками своєї ролі лише формальне, що значно впливає на розвиток гендерних уявлень дітей дошкільного віку за умов сім'ї.

Рассмотрены основные современные представления о маскулинности и феминности. Определены главные институты социализации, благодаря которым ребенок усваивает наиболее распространенные гендерные представления. Отмечено, что ребенок учится своей будущей супружеской роли, отождествляет себя в зависимости от пола с отцом или матерью. Проанализирован процесс формирования гендерной идентичности, который осуществляется не только в семье, но и при гендерной идентификации со сверстниками. Выяснено, что в последние годы появилась тенденция смещения ролей в семье в сторону лидерства женщины, выполнение мужчинами своей роли лишь формально, что значительно влияет на развитие гендерных представлений детей дошкольного возраста в условиях семьи.

The basic modern concepts of masculinity and femininity. Identified the major institutions of socialization, through which the child learns the most common gender representation. Indicated that a child learns his future marital roles, identifies himself on grounds of sex with father or mother. We analyze the formation of gender identity, which is not only the family but also for gender identification with their peers. It was found that in recent years has become a trend shift in family roles of leadership in the direction of women by men of their role is only formally, which greatly influences the development of gender attitudes of preschool children in a family environment.

Узагальнено результати дослідження емоційної складової емпатії майбутніх педагогів з різним типом гендерної ролі. Емпірично доведено наявність зв'язку між гендерним типом особи студента та його здібністю до емоційного відгуку на переживання іншої людини.

Обобщены результаты исследования эмоциональной составляющей эмпатии будущих педагогов с разным типом гендерной роли. Эмпирично доказано наличие связи между гендерным типом личности студента и его способностью к эмоциональному отклику на переживания другого человека.

It is generalized the results of research on emotional component of empathy of future teachers with different types of gender role. It empirically confirms existence of connection between studentТs personal gender type and his\her ability for emotional response to other personТs experiences

Гендерну ідентичність (ГІ) визначено як усвідомлення свого зв'язку з культурними визначеннями мужності та жіночності, воно охоплює суб'єктивний досвід і є психологічною інтеріоризацією чоловічих і жіночих рис у поведінці. За результатами дослідження на базі Південноукраїнського НПУ на виборці з 52-х майбутніх психологів (МП) віком 17 - 19 років (39 дівчат та 14 хлопців) доведено зв'язок ГІ з вибором професійного самовизначення МП. Стверджено, що чоловіки схильні до авторитарного стилю керівництва, а жінки частіше використовують демократичний стиль. Розглянуто методику Сандри Бем для діагностування психологічної статі та ступеня маскулінності та фемінності. Наголошено, що люди, які мають високі показники маскулінності та фемінності, є цілісними людськими істотами, а ті, хто має низькі показники якоїсь із цих гендерних якостей, є психологічно нейтральними або незрілими особистостями. Володіння тими й іншими рисами оцінюється як висока андрогенія.

Гендерная идентичность (ГИ) определена как осознание своей связи с культурными определениями мужественности и женскости, оно охватывает субъективный опыт и представляет собой психологическую интериоризацию мужских и женских черт в поведении. По результатам исследования на базе Южноукраинского НПУ на выборке из 52-х будущих психологов (БП) в возрасте 17 - 19 лет (39 девушек и 14 юношей) доказана связь ГИ с выбором профессионального самоопределения БП. Утверждается, что мужчины склонны к авторитарному стилю руководства, а женщины чаще используют демократический. Рассмотрена методика Сандры Бем для диагностирования психологического пола и степени маскулинности и феминности. Отмечено, что люди, имеющие высокие показатели по маскулинности и феминности, являются целостными человеческими существами, а те, кто имеет низкие показатели одного из этих гендерных качеств, являются психологически нейтральными или незрелыми личностями. Обладание теми и другими чертами оценивается как высокая андрогения.

This article suggests theoretical and empirical research on gender identity components and their display in the process of professional self-determination of future psychologists. The author holds empirical research of components of future psychologists' gender identity, and suggests comparative analysis of results of the empiric research on integral parts of gender identity between male and female samples.

На основании результатов исследования (106 студентов ОНУ, из них 25 мужчин и 81 женщина) выделены феминные и маскулинные черты, составляющие стереотипный образ женщины и мужчины, прослежена взаимосвязь параметров гендерной идентичности и ценностных ориентаций (ЦО) личности. Представлены прогностические модели взаимосвязи между показателями маскулинности и феминности и ЦО, подтверждающие диссоциацию ценностей, связанных с гендерными стереотипами, а также в силу низких значений предикторов (независимая переменная): неустойчивостью и динамичностью, автономностью и индивидуализированностью мотивационно-ценностной сферы. Отмечено, что гендерные стереотипы в полиэтническом окружении молодежи сохраняют свою двойственность, разделение гендерных ролей: маскулинность совпадает с идеей инструментальности, феминность - с идеей экспрессивности; системы ценностей и мужчин, и женщин сходны.

На підставі результатів дослідження (106 студентів ОНУ, з яких - 25 чоловіків і 81 жінка) виділено фемінні та маскулінні риси, складові стереотипного образу жінки та чоловіка, простежено взаємозв'язок параметрів гендерної ідентичності та ціннісних орієнтацій (ЦО) особистості. Наведено прогностичні моделі взаємозв'язку між показниками маскулінності та фемінності та ЦО, що підтверджують дисоціацію цінностей, пов'язаних з гендерними стереотипами, а також в зв'язку з низькими значеннями предикторів (незалежна змінна): нестійкістю і динамічністю, автономністю та індивідуалізованістю мотиваційно-ціннісної сфери. Зазначено, що гендерні стереотипи в поліетнічному оточенні молоді зберігають свою двоїстість, поділ гендерних ролей: маскулінність збігається з ідеєю інструментальності, фемінність - з ідеєю експресивності; системи цінностей і чоловіків, і жінок подібні.

The article presents results of empirical research on gender stereotypes and value orientation of youth. It compares most preferred value orientation of men and women; reveals interrelation between parameters of gender identity and value orientation. The author substantiates influence of polyethnic environment on the character of identified interrelations.

Актуалізовано проблему впливу гендерних ролей на формування особистості. Розкрито сучасні бачення науковців щодо процесу розвитку та закріплення маскулінних, фемінних та андрогінних поведінкових атрибуцій. Акцентовано увагу на доцільності заохочення молоді до засвоєння кращих рис від обох статей, що сприятиме уникненню проявів упередженого ставлення до людей на підставі їх належності до певної статі. Емпірично досліджено особливості гендерних ролей учнів V, IX, XI класів. Визначено, що в цілому для дівчат характерною є фемінізація свого "Я" образу, для хлопців - маскулінізація. З'ясовано онтогенетичні закономірності стійкості тенденцій до загальноприйнятої нормативності "жіночності" та "мужності". Показано, що найбільш повно вони виявляються у ранньому юнацькому віці, менш виражено - у п'ятикласників, найнижчі показники у даному контексті мають старші підлітки. Доведено більшу схильність представників чоловічої статі до прояву андрогінних поведінкових форм. Зроблено припущення щодо яскравіше вираженої гнучкостість гендерно-рольової поведінки хлопців та потужніший потенціал соціально-адаптивного арсеналу їх психіки у порівнянні з ровесницями. Сприятливим віком для формування рис андрогінної поведінки в онтогенетичному проміжку, який вивчався, визначено період між 14 - 16-ма роками.

Актуалізовано дослідження ролі батька в статеворольовому розвитку дівчини. Описано методики визначення статеворольових чинників дефіцитарності ставлення батька до доньки. Результати дослідження впливу дитячо-батьківських взаємин на статеворольовий розвиток Я-концепції дівчат подано у вигляді таблиць, а саме: наведено психосемантичну структуру уявлень дівчат про батьківське ставлення у повній та неповній сім'ї та показники вираженості фемінінних і маскулінних якостей у дівчат-підлітків із повних і неповних сімей з високою якістю відносин "батько – донька". Підсумовано, що чинник наявності батька є недостатнім для нормального статеворольового розвитку дівчини, вирішальним чинником формування соціогенної маскулінності/фемінінності є висока якість ставлення батька до доньки, заснованого на любові й безумовному прийнятті. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні особливостей впливу батьківського ставлення на психосексуальний розвиток жінок.

Актуализировано исследование роли отца в полоролевом развитии девушки. Описаны методики определения полоролевых факторов дефицитарности отношения отца к дочери. Результаты исследования влияния детско-родительских отношений на полоролевое развитие Я-концепции девушек представлены в виде таблиц, а именно: приведена психосемантическая структура представлений девушек об отцовском отношении в полной и неполной семье и показатели выраженности фемининных и маскулинных качеств у девушек-подростков из полных и неполных семей с высоким качеством отношений "отец – дочь". Подытожено, что фактор наличия отца недостаточен для нормального полоролевого развития девушки, решающим фактором формирования социогенной маскулинности/фемининности является высокое качество отношения отца к дочери, основанного на любви и безусловном принятии. Перспектива дальнейших исследований состоит в изучении особенностей влияния отцовского отношения на психосексуальное развитие женщин.

The article researches influence of father's figure on a girl's gender-role self-concept. Emotional structure of child-parent relationship influences gender-role development of girls' self-concept, subjective ideas of girls about actual and children'srelationship with parents being important components of the emotional structure. The factor of father's existence is insufficient for a girl's normal gender-role development; the key factor is a high quality of father's attitude to daughter based on loveand unconditional acceptance. Father's attitude quality is a significant factor of development of sociogenic masculinity/femininity.

Вивчено особливості емпатії в осіб чоловічої та жіночої статі. Проаналізовано наукові розробки вчених з проблем гендерних відмінностей дієвої емпатії, ситуативності прояву емпатії, соціальної сенситивності. Уточнено поняття емпатії та розкрито її структурні компоненти: формально-динамічний, змістовий, імперативний. Визначено поняття «гендер» як певну статево-рольову поведінку і види статево-рольової поведінки. Проведено виявлення гендерних відмінностей емпатії за допомогою психодіагностичних методик. З’ясовано кореляційні зв’язки між показниками емпатії та гендеру, особливості емпатії та емфатичної спрямованості чоловіків та жінок з різним типом статево-рольової поведінки.

Изучены особенности эмпатии у лиц мужского и женского пола. Проанализированы научные разработки ученых по проблемам гендерных различий действенной эмпатии, ситуативности проявления эмпатии, социальной сенситивности. Уточнено понятие эмпатии и раскрыты структурные ее компоненты: формально-динамический, содержательный, императивный. Определено понятие «гендер» как некое полоролевое поведение и виды полоролевого поведения. Проведено выявление гендерных различий эмпатии с помощью психодиагностических методик. Выяснены корреляционные связи между показателями эмпатии и гендера, особенности эмпатии и эмфатической направленности мужчин и женщин с разным типом полоролевого поведения. Данные психодиагностики эмпатии и эмфатической направленности у лиц разного пола представлены в таблицах.

Studied are the features of empathy of males and females. Analyzed are the scientific research and development on gender differences of effective empathy, situational display of empathy, social sensitivity. Clarified is the notion of empathy and disclosed the structural components of empathy: the formal dynamic, informative, imperative. Defined is the concept of "gender" as a kind of sex-role behavior and types of sex-role behavior. Conducted is the identifying of empathy gender differences with the diagnostics instruments. Ascertained are the correlations between measures of empathy and gender, and especially empathy and emphatic focus of men and women with different types of sex-role behavior.