Всебічно досліджено агарикоїдні базидіоміцети (Agaricales s.l.) лісів Українського Розточчя. Встановлено, що мікрофлора регіону налічує 341 вид з даної групи грибів, які належать до 88-ми родів 18-ти родин 5-ти порядків класу Basidiomycetes. Зазначено, що 330 видів - нові для району досліджень, 5 - для України. Проведено систематичний, екологічний та географічний аналізи мікрофлори регіону. Досліджено розподіл грибів за основними типами рослинних угрупувань, виділено специфічні для кожної формації комплекси макроміцетів. Проаналізовано сезонну динаміку плодоношення цих грибів у регіоні. Вивчено вплив доглядових рубок на видовий склад і плодоношення грибів. Проведено обстеження двох об'єктів природно-заповідного фонду Українського Розточчя (природного заповідника "Розточчя" та Національного природного парку "Яворівський"), де виявлено 234 види агарикоїдних грибів. Встановлено, що мережа природоохоронних територій регіону є недостатньо репрезентативна стосовно грибів порядку Agaricales s.l.. Запропоновано заходи щодо охорони рідкісних видів грибів Українського Розточчя.

  Скачати повний текст

Наведено результати моніторингу умовно-патогенної мікрофлори господарств з вирощування африканського страуса у різних регіонах України. Із інкубаторів, брудерів, приміщень для утримання, патологічного матеріалу від ембріонів-задохликів і трупів страусів виділено подібну за видовим складом умовно-патогенну мікрофлору. Відносний видовий вміст мікрофлори виробничих приміщень залежить від їх технологічного спрямування та віку страусів, які в них утримуються. Встановлено, що умовно-патогенна мікрофлора стійка до антибіотиків ампіциліну, оксациліну, цефазоліну, канаміцину, неоміцину, стрептоміцину, еритроміцину, поліміксину та чутлива до сульфаніламідів, тетрациклінів, нітрофуранів, байтрилу, левоміцетину, цефапіразону, цефатоксину. За визначення бактерицидної активності до ізольованої від страусів умовно-патогенної мікрофлори встановлено більш сильну дію пребіотика біо-мос у порівнянні з пробіотиком біофлор. Згодовування з кормом пребіотику біо-мос і пробіотику біофлор забезпечує зменшення витрат корму, збільшення добових приростів живої маси та збереженості страусят.

  Скачати повний текст

Уперше в Україні досліджено фактори, які впливають на формування імунітету до поліомієліту за умов вакцинації оральною полімієлітною ванкциною (ОПВ) серед дітей віком 6 років. Показано, що одним з вірогідних таких факторів може бути облігатна мікрофлора кишечнику. Не виявлено впливу рівнів імуноглобулінів слини, інтеркурентних захворювань на формування імунної відповіді у разі вакцинації ОПВ. Досліджено стан імунітету в дітей з первинними імунодефіцитами. Установлено, що діти з селективним дефіцитом IgA та транзитною гіпогамаглобулінемією відповідають утворенням антитіл на вакцинацію ОПВ у захисному титрі та мають подібні середні геометричні титри (СГТ) антитіл до поліовірусів, що і в популяції. Здійснено визначення титрів антитіл до поліовірусу в динаміці у дітей з імунодефіцитом, яким застосовано замісну терапію препаратами крові, що містять імуноглобуліни. Установлено, що діти, які вживають з замісною метою "Сандоглобулін", мають три титри антитіл у захисному титрі. Показано, що в дітей з імунодефіцитом, у разі лікування внутрішньом'язевим імуноглобуліном або свіжозамороженою плазмою не існує гарантії захисту проти поліомієліту. Обстежено дітей з захворюванням нирок щодо імунітету до полімієліту. Установлено, що діти з хронічним гломерулонефритом мають нижчі СГТ антитіл до поліовірусів трьох типів у порівнянні з дітьми, хворими на гострий гломерулонефрит.

  Скачати повний текст

Вивчено мікробіологічними методами якісні та кількісні показники мікрофлори біотопу уретри. Визначено фактори персистенції провідних збудників, показники системного імунітету хворих, а також взаємозв'язки основного захворювання з дисбалансом мікрофлори товстої кишки. З'ясовано, що у хворих на уретрит вегетує патогенна й опортуністична мікрофлора на тлі дисбіотичних змін товстої кишки I-IV ступенів за одночасного прояву імунодифіцитного стану за гуморальним та клітинним типами. Встановлено провідні збудники, що володіють високою антикомплементарною, антилізоцимною та антиімуноглобуліновою активністю. Визначено, що провідним збудникам запального процесу в уретрі притаманна поліантибіотикорезистентність.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження епіфітної й ендофітної аутомікрофлори насіння сосни звичайної, визначено її роль у вирощуванні садивного матеріалу. Зі здорового насіння сосни звичайної виділено дійсні (Pseudomonas syringae, Erwinia nimipressuralis, Erwinia carotovora) та опортуністичні (Pseudomonas fluorescens, Pantoea agglomerans) фітопатогенні бактерії. З'ясовано, що сапротрофну асоціацію аутомікрофлори насіння сосни звичайної формують Bacillus subtilis, Bacillus pumilus, Paenibacillus polymyxa. Мікрофлору представлено грибами родів Acremonium, Alternaria, Aspergilus, Mucor, Penicillium, Trichoderma, а також дріжджами. На підставі вивчення патогенних, фітотоксичних, антагоністичних, бактерицидних і бактеріостатистичних властивостей виділених ізолятів мікроорганізмів виявлено їх вплив на насіння та проростки сосни звичайної та індикаторних рослин. У взаємовідносинах аутомікрофлори насіння сосни не знайдено чітких ознак антагонізму у межах виду мікроорганізму та між їх видами та групами. Виявлено, що антагоністична активність сапротрофних представників мікробної асоціації насіння до фітопатогенних бактерій дуже низька, але сумарна достатня для їх утримання на дуже низькому рівні. Доведено, що чинником обмеження заселення здорового насіння сосни звичайної фітопатогенними бактеріями є сапротрофні мікроорганізми як складова аутомікрофлори. Встановлено більшу антагоністичну активність мікроміцетів щодо фітопатогенних бактерій. Виявлено здатність біологічних і хімічних пестицидів певною мірою знезаражувати насіння сосни звичайної від епіфітної мікрофлори. З'ясовано, що дані препарати не проникають всередину насіння та не звільняють його від ендофітної мікрофлори. Обгрунтовано необхідність у процесах зберігання та підготовки насіння сосни до висіву підтримувати динамічну рівновагу складових мікробних угруповань.

  Скачати повний текст

Виявлено найбільш вагомі чинники, що зумовлюють виникнення бактеріального менінгіту в новонароджених дітей. Розглянуто клінічні та морфологічні особливості бактеріальних мінінгітів різної етіології, наведено імунологічні показники, а також результати дослідження рівня ендогенної інтоксикації даного контингенту дітей. У новонароджених з внутрішньочерепними крововиливами та вродженими вадами розвитку центральної нервової системи спостережено тяжкий перебіг бактеріального менінгіту переважно з летальним кінцем. Розроблено програму диференційної діагностики бактеріальних і вірусних менінгітів. Встановлено, що протягом останніх 5 років збудниками даної хвороби у 82 % випадків є грамнегативна мікрофлора. Запропоновано використовувати цефалоспорини III - IV покоління разом з аміноглікозидами II генерації для лікування дітей. Зазначено, що у разі бактеріального менінгіту з сепсисом сопостерігається тяжкий синдром ендогенної інтоксикації, тому разом з антибактеріальною терапією доцільно використовувати методи екстракорпоральної детоксикації. Застосування наведених методів у комплексному лікуванні дітей сприяло ранньому зникненню симптомів менінгіту, скороченню термінів перебування хворих у стаціонарі на 6 - 7 днів, зниженню кількості випадків летальності в 1,5 рази. Розроблено прогностичний алгоритм імовірного прогнозу кінця бактеріального менінгіту у новонароджених дітей.

  Скачати повний текст

Вивчено патогенетичні механізми ураження нирок у разі захворювань бактеріальної та вірусної етіології. Увагу приділено адгезії та колонізації мікроорганізмів до епітелію сечовивідних шляхів з метою створення методів діагностування, лікування та профілактики запальних та інфекційних захворювань. За результатами проведених еспериментальних досліджень показано, що зміна проникності слизової сечового міхура та порушення покривного її захисного шару слизу призводить до розвитку максимально виражених патологічних змін за присутності уропатогенної флори. Виділення мікрофлори, введеної в сечовий міхур з тканини нирок і печінки, у тварин зумовлено наявністю рефлюксу сечі та наступної транслокацією мікрофлори. Потрапляючи в сечові шляхи, умовно патогенна мікрофлора призводить до їх колонізації та розвитку спочатку циститу, а потім - пієлонефриту. Введення в сечові шляхи аерококів не спричиняє запального процесу. Результати посівів свідчать про тривале перебування аерококів у сечових шляхах експериментальних тварин, що свідчить про наявність їх колонізації. З урахуванням даних про здатність ерококів до колонізації слизових і ранових поверхонь за можливого витиснення та придушення патогенної флори розроблено метод лікування та профілактики сечової інфекції з використанням введення аерококів у сечові шляхи. У разі введення аерококів у сечовий міхур (по катетеру, епіцистостомічному дренажу) є можливим нівелювання патогенної мікрофлори з їх наступною колонізацією слизової. Відзначено, що застосування даного підходу дозволяє переривати ланку патогенезу висхідного пієлонефриту. Застосування введення аерококів у порожнинну систему нирок з метою лікування пієлонефриту по нефростомічному дренажу, сечовивідному катетеру. Транслокація аерококів не призводить до патологічних змін. Зазначено, що інстиляція в сечовий міхур суспензії аеjркоків призводить до пролонгованої колонізації слизової сечового міхура, що супроводжується незначно вираженою запальною реакцією. На основі адгезивного механізму в експерименті на щурах розроблено ефективний метод профілактики сечової інфекції з використанням А-бактерину.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в посттравматичних кісткових дефектах нижньої щелепи найбільш часто мають прояв монокультури аеробних мікроорганізмів (золотавого чи епідермального стафілококу та стрептококу), рідше - дані мікроорганізми зустрічаються в асоціаціях. Визначено, що в ділянку перелому нижньої щелепи патогенна мікрофлора може проникати з зіву або порожнини носа та сприяти розвитку гнійно-запальних ускладнень; ліквідація персистенції мікроорганізмів в цих вогнищах є профілактикою інфікування кісткової рани в хворих з переломами нижньої щелепи. Виявлено, що в посттравматичних вогнищах, що виникають у разі видалення зуба з щілини перелому, мікрофлора малочутлива до традиційної антибіотикотерапії; чутливість виявлених мікроорганізмів у монокультурі та в асоціаціях до гентаміцину, ампіциліну, пеніциліну, тетрацикліну була меншою, ніж у 40 % випадків. Встановлено, що найбільш ефективними антибіотиками в хворих з переломами нижньої щелепи є препарати груп цефалоспорину та лінкоміцину. Запропоновано спосіб профілактики розвитку гнійно-запальних ускладнень та атрофії краю альвеолярного відростка шляхом використання для заповнення посттравматичних дефектів нижньої щелепи, що виникають у разі видалення зубів з щілини перелому, вітчизняної остеотропної біоактивної кераміки ("Кергап") у чистому виді та в суміші з лінкоміцином чи іонами срібла. Доведено, що об'єктивним тестом ефективності проведеного лікування та прогнозу перебігу пошкодження нижньої щелепи є контактна термометрія м'яких тканин патологічного вогнища (слизової оболонки альвеолярного відростка та шкіри). Дані ультразвукової та денситометрії є показником швидкості відновлення кістковоі тканини в посттравматичному дефекті, а також індикатором насиченості кісткової тканини мінеральними солями.

  Скачати повний текст

Встановлено, що зменшується резидентна мікрофлора ротової порожнини на фоні зростання транзиторної мікрофлори. Визначено препарати, які впливають на мікробіоценоз ротової порожнини. Завдяки своєму бактерицидному, протизапальному ефектам препарати ісла-моос і хлорофіліпт рекомендовано для використання в клініці ортопедичної стоматології. Розроблено способи медикаментозної корекції мікрофлори ротової порожнини фітопрепаратами у пацієнтів із знімними конструкціями зубних протезів у різні терміни користування ними, застосування яких забезпечує більш виражену позитивну динаміку щодо зменшення колонізації ротової порожнини транзиторною мікрофлорою з високим рівнем вірулентності. Доведено, що застосування препарату ісла-моос у пацієнтів з частковими зубними пластинковими протезами в терміни 1 міс та 1 рік після ортопедичного лікування призводить до стабілізації мікробіоценозу ротової порожнини, а використання препарату хлорофіліпт у пацієнтів з терміном користування частковими зубними пластинковими протезами 3 - 4 роки повністю нормалізує мікрофлору ротової порожнини.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток та типи кореневих гнилей озимої пшениці після застосування гербіцидів. Визначено структуру комплексу грибів - збудників хвороби. Доведено вплив гербіцидів на динаміку чисельності різних груп мікроорганізмів та на деякі види грунтової мікрофлори. Виявлено фунгітоксичну дію окремих гербіцидів на збудників кореневої гнилі у чистій культурі. Оцінено біологічну ефективність гербіцидів проти двосім'ядольних бур'янів у посівах озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Подано комплексну агрофізичну та мікробіологічну характеристику підзолистих грунтів під посівами сільськогосподарських культур за умов тривалого землекористування. Показано, що за умов беззмінної культури в сівозміні формується різна за фено- та генотиповими ознаками мікрофлора та відбувається зміна домінантних форм мікроорганізмів. Визначено, що за умов різних агроценозів (беззмінний льон, сівозміна, чистий пар) формується різний за генетичною структурою комплекс мікроорганізмів, що має суттєве значення для вирішення прикладних завдань, таких як раціональна побудова сівозмін, профілактика грунтовтомлення, підвищення ефективності добрив і продуктивності сільськогосподарських культур. Встановлено, що за умов чистого пару та беззмінної культури льону спостерігається зниження у порівнянні із сівозміною генетичної різноманітності прокаріот, відбувається збіднення генетичних ресурсів мікрофлори в грунті. Висвітлено традиційні методи агрофізичного та мікробіологічного аналізу грунту, а також новітні методи молекулярно-генетичного аналізу асоціації грунтових бактерій (ПЛР у реальному часі, tRLFP, клонування ДНК). На підставі одержаних результатів досліджень функціонування та біорізноманіття мікробного комплексу подано узагальнену схему, що відображає зміни мікробного комплексу, які відбуваються в грунті за умов сільськогосподарського виробництва. Зазначено, що визначальним чинником формування мікрофлори є сівозміна, в якій стабільно підтримується високий рівень біомаси, різноманітності мікроорганізмів і за умов беззмінної культури льону-довгунцю, де відбувається зниження біомаси та генетичногого потенціалу мікроорганізмів.

  Скачати повний текст

Проведено ідентифікацію пробіотичних штамів молочнокислих бактерій з використанням фенотипових ознак і полімеразної ланцюгової реакції з видоспецифічними праймерами, що дозволяє чітко ідентифікувати штами видів Streptococcus thermophilus, Enterococcus faecium і Lactobacіllus plantarum. Запропоновано схему тестування бактерій, яка дозволяє підняти на якісно новий рівень визначення біологічної цінності пробіотиків. Вивчено адгезивні властивості молочнокислих бактерій. Встановлено, що ступінь адгезивної активності до вагінального епітелію видо- та штамо- специфічна. Показано, що резистентність щодо антибіотиків варіює від умов культивування, видової та штамової належності. Виявлено антивірусну дію пробіотичних штамів молочнокислих бактерій.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню впливу важких металів на мікрофлору темно-сірого опідзоленого грунту. Вперше застосовано системний підхід для вивчення важких металів на різні ієрархічні рівні мікробного ценозу грунту: доклітинний, клітинний, популяційний, ценотичний. Вивчено токсичність та мутагенну активність грунту, забрудненого важкими металами, запропоновано нові заходи щодо їх зменшення. З метою вивчення впливу важких металів на мікробні популяції грунту вперше використано метод лазерної кореляційно-доплерівської спектрометрії. Розраховано показники, які характеризують резистентність і гомеостаз мікробних угруповань в грунті, забрудненому важкими металами. На основі вивчення мікрофлори та динаміки рухомих форм важких металів за умов застосування неорганічних, органічних, біологічних і комбінованих меліорантів розроблено заходи щодо реабілітації забруднених грунтів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що експериментальний гострий панкреатит супроводжується розвитком дисбактеріозу товстої та дистального відділу тонкої кишки за рахунок елімінації автохтонних облігатних бактерій, підвищенням популяційного рівня умовно патогенних мікроорганізмів і контамінації вмісту кишечника патогенними й умовно патогенними ентеробактеріями. Доведено, що надмірна колонізація слизової оболонки тонкої та товстої кишки патогенними бактеріями підвищує проникливість кишечника та супроводжується транслокацією бактерій в регіональні мезентеріальні вузли, портальну кров, очеревину та внутрішні органи.

  Скачати повний текст

Розглянуто методи підвищення природної резистентності тварин, зокрема хворих на субклінічний мастит корів, на основі природної екологічно чистої суміші мінералів - розчину полтавського бішофіту (РПБ). Вивчено склад та властивості мікрофлори, а також рівні неспецифічної природної резистентності клінічно здорових і хворих корів до та після застосування РПБ. Розроблено схему бактеріологічного дослідження молока під час даної патології. Описано метод застосування РПБ як препарату для стимуляції неспецифічної резистентності організму тварин та лікування хворих на субклінічний мастит корів шляхом втирання РПБ у шкіру вимені ураженої запаленням частки протягом 5 - 7-ми хвилин після доїння з інтервалом 12 і 24 год. Визначено токсичність і здатність РПБ до кумулятивної та шкірно-резорбтивної дій за результатами дослідів на білих мишах.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в популяціях аміло- та протеолітичних мікроорганізмів рубця збільшується активність багатокомпонентних ферментних комплексів, а в аеротолерантних мікробів різних морфофізіологічних груп - спостерігається синхронізація розмноження.

  Скачати повний текст

Вивчено мікрофлору секрету молочної залози, імунний статус корів, хворих на субклінічний мастит. Розроблено й апробовано метод лікування водною емульсією прополісу. На підставі результатів дослідження встановлено значне розповсюдження маститів у корів з клінічною та субклінічною формами перебігу, зокрема, у громадському секторі - 36,9 %, фермерських - 25,96 %, а індивідуальних селянських - 8,1 % корів, хворих на мастит. Доведено, що основними причинами виникнення маститів у корів є мікрооганізми Staph. aureus, Str. agalactiae й асоціації Starph. aureus, E. coli й інші, а стресові фактори є пусковим механізмом у виникненні маститів. Вивчено біологічні властивості мікрофлори, виділеної з секрету вим'я корів, хворих на мастит. Обгрунтовано необхідність нових засобів терапії та профілактики цієї хвороби. Теоретично та практично обгрунтовано метод лікування корів, хворих на мастит, з використанням природного препарату прополісу, який здіснює антимікробний, протизапальний та імуномодулювальний вплив за відсутності шкідливої дії на організм.

  Скачати повний текст

Досліджено мікроорганізми (бактерії, дріжджі) перифітону систем гідробіологічної очистки морських вод, розташованих у нафтогавані Севастопольської бухти (Чорне море). Чисельність гетеротрофних бактерій в акваторії, де розміщались гідробіологічні системи, нижча, ніж у перифітоні на 4 - 5 порядків, що відображає закономірності поширення бактерій у морі. З перифітону і змивів і перифітону виділено 155 культур бактерій. За цього виявлено переважання бактерій роду Vibrio - 36 %, 22 % культур віднесено до роду Marinococcus, а 19 % - до роду Pseudomonas, 16 % - Microbacterium. Уперше виділено дріжджі (66 культур) з перифітону систем гідробіологічної очистки, які віднесено до трьох родів і 10-ти видів. Найбільшу наявність відзначено у представників видів Candida lambica - 26 %, Candida krusei - 24 % і Rhodotorula mucilaginosa - 22 %. Досліджено біохімічну активність всіх виділених бактеріальних і дріжджових культур стосовно певних забруднювальних речовин, а саме: сирої нафти, дизельного палива, флотського мазуту, а також фенолу.

  Скачати повний текст

Досліджено роль порушень мікробіоценозу товстого кишечнику в патогенезі атопічного дерматиту (АД) у дітей молодшого віку на підставі вивчення взаємозв'язку стану мікробіоценозу кишечнику, клінічних проявів АД, локального імунітету, інтенсивності деструктивних процесів у мукозному шарі слизової оболонки кишечнику, становлення Th2-типу імунної відповіді. Запропоновано метод корекції виявлених порушень. Встановлено, що склад мікробіоценозу кишечнику нестійкий, умовнопатогенна мікрофлора найбільш агресивна у дітей першого року життя. Виявлено, що за наявності умовнопатогенної мікрофлори у кишечнику збільшується інтенсивність клінічних проявів АД, порушуються локальний імунітет і мукозний шар слизової оболонки, збільшується продукція цитокінів інтерлейкіну-4 (ІЛ-4) у дітей першого та інтерферон-гамма (ІНФ-gamma) у дітей першого та другого року життя. З'ясовано, що у дітей першого року життя порушення мікробіоценозу кишечнику беруть участь у патогенезі АД. Запропоновано метод корекції порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку шляхом застосування стафілококового бактеріофагу, який дозволяє провести ерадикацію умовнопатогенної флори (УПФ), покращує клінічний перебіг АД, локальний імунітет, зменшує деструктивні процеси в мукозному шарі слизової оболонки кишечнику та продукцію цитокінів ІЛ-4 та ІНФ-gamma. Розроблено метод оцінювання ефективності проведеної корекції шляхом дослідження динаміки вмісту глікозаміногліканів і вільної фукози у копрофільтратах.

  Скачати повний текст

Вивчено розвиток та видовий склад кореневих гнилей ярого ячменю після застосування гербіцидів. Вперше в умовах України вивчена мікрофлора ризосфери ярого ячменю та динаміка її чисельності, уточнений видовий склад мікофлори грунту після застосування гербіцидів. Визначено біологічну ефективність нових гербіцидів проти дводольних бур'янів у посівах ярого ячменю, що дало можливість зареєструвати їх і внести в "Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

  Скачати повний текст