Запропоновано методику логопедичного обстеження дітей перших років життя. Сформульовано принципи організації логопедичної роботи з даними дітьми. Наведено теоретично обгрунтовану й експериментально перевірену методику корекційно-розвивального навчання дітей раннього віку, складовими якого є тематичне планування та система вправ, виконання яких дозволяє здійснювати корекцію та розвивати мовлення дітей за умов дошкільного освітнього закладу. Застосування розробленої методики підвищує якісний рівень комунікативно-мовленнєвих умінь дітей у процесі розвитку їх імпресивного й експресивного мовлення за умов здійснення адекватної віку та індивідуальним особливостям психофізичного розвитку діагностики рівня сформованості мовленнєвої функції малюків перших років життя та подальшої організації цілеспрямованої корекційно-розвивальної роботи з зазначеними дітьми.

  Скачати повний текст

Під час обстеження 170 дітей віком 4,5 - 6,5 років із затримками психічного розвитку резидуально-органічного генезу, які страждають на дизартрії, встановлено взаємозалежність між вираженістю затримок психічного розвитку та інтенсивністю проявів дизартрії. Виявлено наявність різноманітних поєднувань непсихотичних психопатологічних порушень: церебрастенічного, гіпердинамічного, неврозоподібного синдромів. Розроблено ефективну методику лікуванння дітей віком 4,5 - 6,5 років із затримками психічного розвитку резидуально-органічного генезу, які страждають на дизартрії, шляхом впливу низькоінтенсивним лазерним випромінюванням на біологічно активні точки тіла в поєднанні з обмеженою медикаментозною терапією та традиційною логокорекцією. Методика скорочує термін лікування зазначеної категорії дітей, зменшує обсяг медикаментозної терапії, позитивно впливає на різноманітні прояви резидуально-органічної патології центральної нервової системи: психічні, неврологічні, логопедичні.

  Скачати повний текст

Розроблено та застосовано комплексний лікувально-педагогічний підхід, який впливає на різні аспекти психофізіологічного стану дітей молодшого та середнього шкільного віку, що заїкаються; він містить лікувальні процедури, фізкультуру, психотерапію, логопедичні заняття, логопедичну ритміку, заходи відновлення. Відзначено, що завдяки застосуванню засобів фізичної реабілітації усуваються та послаблюються судоми мовленнєвого апарату та супутні розлади голосу, дихання, моторики та мовлення, оздоровлюється та зміцнюється нервова система та організм в цілому, а також дитина позбавляється неправильного ставлення до свого мовного дефекту, психологічних нашарувань, перевиховується її особистість та поведінка, має місце реадаптація та адаптація тих, хто заїкається.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему відновлення рухових і мовленнєвих функцій дитини з афазією після нейрохірургічної операції з видалення пухлини головного мозку. Встановлено, що у дітей, яким у віці 4 - 7-ми років було видалено пухлину з глибинних відділів мозку, порушується мовлення та рухова діяльність. Доведено, що перебіг порушень у мовленнєвій і руховій сфері дитини характеризується симптомами моторної афазії, ускладненої правостороннім геміпарезом. Визначено специфічні особливості та психологічні механізми порушень мовленнєвої та рухової сфери дітей, обгрунтовано шляхи корекційно-реабілітаційної роботи, спрямованої на їх відновлення. Доведено, що ранній початок корекційно-відновлювального навчання, що включає засоби реабілітації рухових функцій дитини та застосування спеціальної методики відновлення порушених мовленнєвих функцій на ранньому етапі, значно скорочує тривалість реабілітаційного періоду. Встановлено високу ефективність методики відновлювальної роботи з використанням корекційних технологій з логопедії та фізичної реабілітації.

  Скачати повний текст

Визначено компоненти, показники та критерії оцінювання стану сформованості усного мовлення дітей старшого дошкільного віку з заїканням, з урахуванням яких розроблено методику корекційного навчання усного мовлення дошкільників із заїканням засобами арттерапії. Зміст методики представлено комплексним поєднанням традиційних логопедичних та арттерапевтичних технологій з метою формування вербальних і невербальних процесів, які впливають на мовленнєву діяльність дитини з заїканням. Зазначено, що розвиток усного мовлення старших дошкільників із заїканням засобами арттерапії сприяє особистісному становленню, оптимізації міжособистісних стосунків, відкриває можливості успішної соціальної інтеграції.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз процесу розвитку системи логопедичної допомоги дітям з порушеннями мовлення в Україні з 1945 до 2000 рр. Проаналізовано теоретичні та методологічні засади допомоги таким дітям. На підставі даних історико-логічного та порівняльного аналізу розроблено періодизацію, висвітлено цілісну картину становлення та розвитку диференційованих форм логопедичної допомоги таким дітям. Розкрито соціально-економічні, супільно-політичні та педагогічні чинники, які впливали на її становлення та розвиток. Визначено передумови становлення системи логопедичної допомоги, виявлено фактори, що сприяли розвитку її диференційованих форм, розробці та впровадженню наукових досліджень, зміцненню матеріально-технічної бази. Уточнено та доповнено історико-педагогічні факти, які характеризують основні тенденції, закономірності й особливості здійснення логопедичної допомоги. Введено до наукового обігу маловідомі та невідомі архівні матеріали, історичні факти, взаємопов'язані з розвитком диференційованих форм логопедичної допомоги дітям з порушеннями мовлення в Україні.

  Скачати повний текст

Висвітлено особистісні прояви мовленнєвих відхилень у першокласників на основі адаптаційного досвіду з усунення фрустрації. Досліджено логопедичну корекцію мовленнєвих дефектів, здійснену без завваження особистісних проявів першокласників з мовленнєвими відхиленнями, тимчасовий, несталий ефект, руйнування мовленнєвої поведінки, зростання фрустрованості першокласників. Доведено, що логопедичний вплив з застосуванням психологічного супроводу розвитку спільної діяльності учнів з мовленнєвими відхиленнями та їх однокласників, сприяє виправленню мовленнєвих відхилень у першокласників, логопедичний ефект проявляється сталий.

  Скачати повний текст

Визначено та науково обгрунтовано поняття "професійна компетентність вчителя-логопеда", виокремлено її компоненти, критерії та рівні сформованості. Розроблено модель професійної компетентності вчителя-логопеда, яка виступає науковим підгрунтям системи професійної компетентності даного фахівця. Виявлено умови формування професійної компетентності фахівця, деякі базові вимоги до абітурієнтів, вступників на логопедичне відділення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано українську логопедичну термінологію (ЛТ) з погляду її структурних, семантичних і функціонально-стилістичних особливостей у синхронії та діахронії. Вперше в українському мовознавстві зібрано та тезаурусно впорядковано логопедичні терміни та номени. Визначено особливості формування поняттєвого апарату логопедії в історично-соціальному та внутрішньонауковому аспектах. Виявлено ядрову частину ЛТ і периферію. Досліджено словотвірні та лексико-семантичні процеси, виявлено тематичні групи ЛТ. Зазначено, що творення терміноодиниць української логопедії відбувається відповідно до традиційних засобів українського словотвору.

  Скачати повний текст

У роботі здійснено науковий аналіз і теоретично обґрунтовано методологічні та психолого-педагогічні засади формування гуманістичної педагогічної позиції майбутніх логопедів. Розкрито сутність гуманістичної педагогічної позиції майбутніх логопедів, з'ясовано її структуру, визначено критерії та показники, схарактеризовано рівні сформованості досліджуваного феномену, встановлено внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на рівень сформованості гуманістичної педагогічної позиції майбутніх логопедів. У дисертаційному дослідженні створено структурно-функціональну модель формування гуманістичної педагогічної позиції майбутніх логопедів. Розроблено методику формування гуманістичної педагогічної позиції майбутніх логопедів. Результатами експериментальної роботи доведено ефективність методики формування гуманістичної педагогічної позиції майбутніх логопедів.^UThe dissertation is devoted to the relevant issue decision of future speech therapists' humanistic pedagogical position forming. On the basis of study of home and foreign philosophical, psychological, pedagogical literature phenomenological principles of future speech therapists' professional competence forming are analyzed, provided with the university education, essence of basic concepts of the investigated problem is exposed. Theory of key definition is reasonably and maintenance certain "humanistic pedagogical position", the structural components are distinguished (cognitive, emotionally-valued, reflexive-behavioral) with the aim of improvement of future speech therapists' education. It was reasonable to work out with the aim of diagnostics of future speech therapists' humanistic pedagogical position forming, criteria (general acknowledgement in humanistic pedagogical position; capacity to confess meaningfulness, experiencing of GPP; and set humanistic orientation of sociocultural behavior) and certain (with corresponding indexes) factors that influence on its forming in the process of preparation of future speech therapists. The scientifically reasonable structural-functional model of future speech therapists' humanistic pedagogical position forming is created, that is based on functions (to the world view, motivational, professional, to socialization, self-definition, reflexive, action-converting, mobilizational, regulative, self-presentational); leans against the principles of humanizing and humanitarization, axiologisation, to unite consciousness and activity, subject, system; envisages taking into account the organizationally-pedagogical terms, finds the practical embodiment in the semantic and methodical providing that gave an opportunity to provide conceptual basis for the positive dynamics of incipience. Methodology of forming of GPP of future speech therapists is worked out with support on the structural-functional model of GPP forming. Pedagogical terms are selected as the leading vectors of experimental studies' organization: orientation in educational process on forming of GPP as leading quality of future speech therapists; actualization of valued-semantic basis of future speech therapists' professional culture ; plugging of students into the practically orientated activity that develops future professional activity, setting in the reflexive method of passing the vital functions. The results of dissertation research confirm that determinations of organizationally-pedagogical terms, development and introduction of methodology of future speech therapists' humanistic pedagogical position forming are effective and pedagogical.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням дидактичних умов формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в інклюзивному навчальному середовища основної школи. Проаналізовано зміст і структуру мовленнєвої компетентності молодших підлітків, виокремлено її компоненти (інтонаційно-просодичний, фонетико-фонематичний, лексико-граматичний, діамонологічний, психологічний), схарактеризовано критерії, показники й рівні її сформованості. Визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичні умови формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи: створення сприятливого мовленнєво-оточуючого середовища для молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи; забезпечення дидактичної адаптивності логопедичного супроводу молодших підлітків; розробка та упровадження навчально-корекційної методики формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків.^UThe dissertation is a theoretical and experimental study of the didactic conditions for the formation of speech competence of young adolescents in an inclusive learning environment of basic school. The content and structure of language / speech competence of younger adolescents are analyzed, its components (intonation-prosodic, phonetic-phonemic, lexico-grammatical, diamonological, psychological) are singled out. Also, the criteria, indicators and levels of formation of speech competence are characterized. The didactic conditions of formation of speech competence of junior teenagers in the conditions of inclusive educational environment of the basic school are defined, substantiated and experimentally checked: creating a favorable speech environment for younger adolescents in an inclusive learning environment of primary school; ensuring didactic adaptability of speech therapy support for younger adolescents; development and implementation of educational and correctional methods for the formation of speech competence of young adolescents.

У дисертації здійснено комплексне дослідження мовлення особи та запропоновано розв'язання наукового завдання щодо криміналістичноїідентифікації, діагностики та групофікації за ознаками мовленнєвого портрету особи.Одержані результати надали змогу зробити низку теоретичних висновків та деякі практичні рекомендації щодо вдосконалення норм чинногозаконодавства щодо врегулювання складання мовленнєвого портрету особи під час кримінального провадження.Встановлено, що методологія дослідження мовленнєвого портрету особи в системі криміналістичних знань пов'язана з його предметом, метою тазавданнями й передбачає єдність діалектичного, формально-логічного, герменевтичного, історико-правового, формально-юридичного, соціологічного,статистичного методів та методу системного аналізу.Висвітлено основні поняття мовлення, мови, голосу людини та їх співвідношення. Надано класифікацію мовлення особи за формами вираження наусне і писемне. Виділено новий вид мовлення – мережеве. Розглянуто ознаки, притаманні будь-якому мовленню людини та відмінні ознаки усного, писемногоі мережевого мовлення.Встановлено, що мовленнєва функція реалізується шляхом: утворення повітряного струменя, утворення голосу (фонація) та утворення звуків мови(артикуляція). При цьому індивідуалізація мовленнєвого сигналу здійснюється на всіх етапах його утворення, від зародження в центральній нервовій системіпрограми передачі запланованого повідомлення (виникнення думки) і до моменту появи акустичного сигналу. Вивченням особливостей писемногомовлення встановлено його тісний зв'язок з усним мовленням та взаємність їх впливу один на одного.Вводиться поняття «мовленнєвий портрет» особи, визначаються його відмінність від понять «мовний портрет» та «словесний портрет».Проаналізовано досягнення медицини, логопедії, педагогіки та філології щодо впливу на формування індивідуальних особливостей мовлення особирізних чинників, таких як стан здоров'я, перенесені захворювання, вік, стать, соціальне оточення та географічне середовище, професія та рід занять, рівеньосвіти тощо). Підкреслено, що у криміналістиці, на відміну від інших наук, складність пізнання мовлення полягає в тому, що для встановлення причини(чинника, який зумовив формування мовленнєвої особливості) потрібно пізнати наслідок (саму мовленнєву особливість). Для цього за ознаками мовлення таголосу, які відобразились у звуковому чи графічному слідах, потрібно реконструювати сукупність криміналістично значимих ознак даної особи, тобтомає бути вирішене складне зворотнє діагностичне та ідентифікаційне завдання.У роботі розкрито, що мовленнєві навички особи утворюють унікальну сукупність мовленнєвих засобів конкретної особи, які мають індивідуальніваріації мовної моделі, а також соціальні варіанти, які виникають у зв'язку з приналежністю особи до певних соціальних груп за ознаками території, професіїта роду занять, освіти тощо.Запропоновано класифікацію чинників формування мовлення особи на біологічні (стать, вік, особливості фізіологічного стану) та соціальні (ступіньволодіння мовою, етнічна, територіальна належність, соціокультурний статус, професія, рід занять).Структура мовленнєвого портрету особи містить ознаки мовленнєвого портрету особи, які різнобічно характеризують її як носія мовлення.У роботі виділено горизонтальну та вертикальну підструктури ознак мовленнєвого портрету. Вертикальній підструктурі структури мовленнєвогопортрету притаманні: окремі (групофікаційні) ознак, до яких віднесено ті, які дозволяють визначити належність особи до певної біологічної чи соціальноїгрупи); ситуаційні (діагностичні), які дозволяють виявити «стани» особи під час акту мовлення; індивідуальні (ідентифікаційні), які характеризують найбільшвідмінні особливості мовлення особи.Горизонтальна підструктура мовленнєвого портрету (за типами мовлення) містить: усно-мовленнєві ознаки (проявляються в комунікативних ситуаціяхусного спілкування безпосередньо між людьми чи за допомогою технічних засобів, які передають голосові повідомлення без відтермінування часу доставкитакого повідомлення); писемно-мовленнєві ознаки (характерні для написаних власноруч, набраних електронних документів чи надрукованих паперовихдокументів із тривалим часом для їх підготовки); змішані ознаки (проявляються в комунікативних ситуаціях мережевого мовлення з використанням засобівтелефонного зв'язку, комп'ютерної техніки та засобів для під'єднання до мережі Інтернет: чати, голосові та текстові повідомлення в месенджерах тощо).Обов'язковим елементом мовленнєвого портрету особи є особливості використання засобів реалізації мовлення (голос – для усного мовлення,знаряддя письма та ґаджети – для письмового мовлення) у мовленнєвому акті.^UIn the thesis, the complex research of speech of the person is carried out and thedecision of a scientific problem concerning criminological identification, diagnostics,and grouping on signs of a person`s speech portrait is offered.The obtained results allowed us to draw some theoretical conclusions and some practical recommendations for improving the current legislation on the regulation ofthe composition of the speech portrait of a person during criminal proceedings.It is established that the methodology of research of speech portrait of a person in the system of forensic knowledge is related to its subject, purpose, and tasks and provides unity of dialectical, formal-logical, hermeneutic, historical-legal, formal-legal, sociological, statistical methods and method of system analysis.The basic concepts of speech, language, human voice, and their relationship are highlighted. The classification of a person's speech according to the forms of expression into oral and written is given. There is a new type of broadcasting - network. The features inherent in any human speech and the distinctive features of oral, written, and network speech are considered.It is established that the speech function is realized by the formation of an air stream, the formation of a voice (phonation), and the formation of sounds of speech(articulation). Thus individualization of a speech signal is carried out at all stages of its formation, from origin in the central nervous system of the program of transfer of theplanned message (emergence of thought) and to the moment of emergence of an acoustic signal. The study of the peculiarities of written speech established its closeconnection with oral speech and the reciprocity of their influence on each other.The concept of "speech portrait" of a person is introduced, its difference from the concepts of "language portrait" and "verbal portrait" is determined.The achievements of medicine, speech therapy, educational science, and philology in terms of influencing the formation of individual speech characteristics ofvarious factors, such as health, disease, age, gender, social environment and geographical environment, profession and occupation, level of education, etc. areanalyzed. It is emphasized that in criminology, in contrast to other sciences, the difficulty of cognition of speech is that to establish the cause (the factor that led to theformation of a speech feature) you need to know the consequence (the speech feature itself). To do this, according to the features of speech and voice, which are reflected inthe sound or graphic traces, it is necessary to reconstruct a set of criminologically significant features of the person, that is a complex inverse diagnostic andidentification task must be solved.The paper reveals that a person's speech skills form a unique set of speech means of a particular person, which have individual variations of the language model, as well as social options that arise in connection with a person's membership in certain social groups by territory, profession and occupation, education, etc.The classification of factors that determine of a person's speech on biological (sex, age, features of physiological condition) and social (degree of language proficiency, ethnicity, territorial affiliation, sociocultural status, profession, occupation) is offered.The structure of the speech portrait of a person contains features of the speech portrait of a person, which comprehensively characterize him as a speaker.The horizontal and vertical substructures of the features of the speech portrait are distinguished in the work. The vertical substructure of the structure of the speechportrait is characterized by individual (grouping) features, which include those that allow to determine its belonging to a particular biological, demographic, or socialgroup); situational (diagnostic), which allows to identify the "states" of the person during the act of speech; individual (identification), which characterize the mostdistinctive features of a person's speech.The horizontal substructure of the speech portrait (by types of speech) contains: oral-speech features (characteristic of situations of oral communication directlybetween people or with the help of technical means that transmit voice messages without delaying the time of delivery of such a message); written and speech features(characteristic of handwritten or printed documents with a long time for their preparation); mixed signs of speech (typical of communication on the Internet: chats,text messages, voice messages in messengers, etc. ).An obligatory element of a person's speech portrait is the peculiarities of the use of means of speech realization (voice - for oral speech, writing instruments and gadgets- for written speech) in a speech act.

Дисертаційна робота присвячена проблемі формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією. Актуальність проблеми дослідження викликана відсутністю у спеціальній психолого-педагогічній літературі наукових досліджень, що визначають психолого-педагогічні умови та теоретико-методичні основи формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією.Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше створено діагностичний інструментарій та методику, спрямовану на визначення сучасного стану сформованості комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією з врахуванням його критеріїв, показників та рівнів; розроблено програмно-методичний комплекс корекційно-виховної роботи з формування комунікативної компетентності у означеної категорії дітей; науково обґрунтовано та апробовано методику формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією з урахуванням виявлених диференційованих нейрофізіологічних і психолінгвістичних механізмів недорозвинення комунікативно-мовленнєвої діяльності, що передбачає розвиток міжпівкульної взаємодії, шляхом застосування технік нейролінгвістичного програмування мовленнєвого висловлювання; визначено послідовні етапи та педагогічні умови формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією, що базуються на інтегративному підході до подолання проблеми.Поглиблено та уточнено зміст поняття «комунікативна компетентність» та складових комунікативно-мовленнєвої активності у дітей старшого дошкільного віку; уявлення про динаміку формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією. Подальшого розвитку набули: положення про зміст та особливості забезпечення комплексної корекційно-розвивальної роботи, закономірності, принципи, методи та прийоми формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією.Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблена та експериментально апробована методика формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією може бути впроваджена в практичну діяльність закладів дошкільної освіти зі спеціальною та інклюзивною формами навчання, центрів мовленнєвого розвитку, при викладанні фахових курсів у вищих навчальних закладах за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта», а також у підготовці логопедів, зокрема, у системі післядипломної педагогічної освіти.Проаналізовано висвітлення досліджуваного питання у медичній, загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі, уточнено сутність понять «комунікація», «комунікативна діяльність», «мовленнєва компетентність», «комунікативна компетентність»; визначено критерії, показники та рівні сформованості комунікативної компетентності у дітей; адаптовано діагностичні методики щодо вивчення стану сформованості комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією та нормотиповим мовленнєвим розвитком; досліджено співвідношення результатів констатувального етапу дослідження; проаналізовано особливості міжособистісного спілкування у дітей із моторною алалією; обґрунтовано та розроблено психолого-педагогічне забезпечення ефективного процесу формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією; визначено етапи доведено обумовленість між розвитком міжпівкульної взаємодії та формуванням комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією.^UThe dissertation research is devoted to the problem of the formation of communicative competence in older preschool children with motor alalia. The relevance of the research problem is caused by the absence in the special psychological and pedagogical literature of scientific research that determines the pedagogical conditions and theoretical and methodological foundations for the formation of communicative competence in older preschool children with motor alalia.The scientific novelty of the research lies in the fact that for the first time a diagnostic toolkit and methodology has been created, aimed at determining the current state of the formation of communicative competence in older preschool children with motor alalia, taking into account its criteria, indicators and levels; the program and methodological complex of correctional and educational work with the formation of communicative competence in the specified category of children has been developed; the program-methodical complex of correctional and educational work on formation of communicative competence in the specified category of children is developed; scientifically substantiated and tested the method of formation of communicative competence in older preschool children with motor alleles, taking into account the identified differentiated neurophysiological and psycholinguistic mechanisms of underdevelopment of communicative-speech activity, which involves the development of interhemispheric interaction through the use of techniques of neurolinguistic programming of speech; consecutive stages and pedagogical conditions for the formation of communicative competence in older preschool children with motor alalia, based on an integrative approach to overcoming the problem, are determined.The author has deepened and clarified the content of the concept of "communicative competence" and the communicative and speech activity of children in the senior preschool age; presentation of the dynamics of the formation of communicative competence in children of senior preschool age with motor alalia. Further development was received: the provision on the content and features of the provision of complex and correctional-developmental work, patterns, principles, methods and techniques for the formation of communicative competence in older preschool children with motor alalia.The practical significance of the results obtained lies in the fact that the methodology for the formation of communicative competence in older preschool children with motor alalia has been developed and experimentally tested and can be introduced into the practical activities of preschool education institutions for special and inclusive forms of education, centers of speech development; when teaching professional courses in higher educational institutions in the specialty 016 "Special Education", as well as in the training of speech therapists, in particular, in the system of postgraduate pedagogical education.Coverage of the issue under study in medical, general and special psychological and pedagogical literature is analyzed, the essence of the concepts of "communication", "communicative activity", "speech competence", "communicative competence" is clarified; the criteria, indicators and levels of the formation of communicative competence in children are adapted diagnostic methods to study the state of formation of communicative competence in older preschool children with motor alalia and normo-type speech development are determined; the ratio of the results of the ascertaining stage of the study was investigated; the features of interpersonal communication in children with motor alalia are analyzed; substantiated and developed psychological and pedagogical support of an effective process of forming communicative competence in older preschool children with motor alalia; the stages are determined, the dependence between the development of interhemispheric interaction and the formation of communicative competence in older preschool children with motor alalia is proved.

У дисертації визначено та науково обґрунтовано особливості професійної підготовки асистентів вчителів у закладах освіти Канади та окреслено можливості творчого використання прогресивних ідей канадського досвіду в систему професійної освіти України. На основі теоретичного аналізу фундаментальних досліджень узагальнено та систематизовано понятійно-термінологічний апарат дослідження: «асистент вчителя», «професійна підготовка асистента вчителя», «професійна компетентність асистента вчителя», «діти з особливими потребами», «інклюзивна освіта». Аналіз історико-педагогічного аспекту зародження та розвитку інклюзії показав, що цей процес залежить від суспільно-політичних та соціокультурних умов на території кожної з провінцій Канади. Визначено, що нормативно-правові засади професійної підготовки майбутніх асистентів вчителів у Канаді характеризуються розробленістю законодавчого забезпечення на рівні уряду провінцій та територій, яке постійно оновлюється та вдосконалюється відповідно до швидкоплинних вимог суспільства до освітнього процесу. Канадські заклади освіти мають свої підходи до укладання програм: відмінності можуть існувати і в межах освітніх закладів однієї провінції; в середньому тривалість навчання складає від 4 місяців до 6-ти років, в залежності від форми (денна, заочна, дистанційна або онлайн) навчання, переліку дисциплін та кредитів. Проаналізовано зміст освітніх програм 48 закладів освіти Канади з підготовки асистента вчителя. З'ясовано, що особливостями структури професійної підготовки майбутніх асистентів вчителів є: наявність 1-2 річної програми для асистентів, які отримують після завершення навчання спеціальний сертифікат або диплом, диверсифікація форм набуття освіти (денна, заочна, дистанційна або онлайн), гнучкість, відкритість. У закладах освіти Канади немає загальнодержавних вимог до підготовки асистента вчителя. Зміст підготовки асистентів передбачає застосування таких форм організації як: лекції, лабораторні роботи, семінари, практичні заняття в малих групах, самостійна робота на основі підручників, конспектів. Програмою передбачено вивчення студентами дисциплін циклу загальної та професійної підготовки. Встановлено, що до видів контролю належать: поточний, модульний, підсумковий, самоконтроль. Кожен канадський заклад освіти має свої умови для вступу абітурієнтів. Обґрунтовано основні функції (організаційна, навчально–розвивальна, прогностична, консультативна) та посадові обов'язки (використовувати професійні знання в практичній діяльності; здійснювати педагогічний супровід дитини з ООП в умовах інклюзивного навчання та ін.) асистентів вчителів у Канаді. Асистент вчителя володіє нормативно-правовою базою у сфері інклюзивної освіти, що регламентує виконання його роботи, в основі якої лежить командний підхід, який забезпечують вчитель, асистент вчителя, логопед, медичний персонал, адміністрація, а також батьки, які залучені до освітнього процесу. Вагомою складовою організації процесу підготовки асистентів є закріплення теоретичних знань студентів на практиці, зокрема вивчення практичного досвіду ведення документації у школах, де працює асистент вчителя, співпраця з вчителем у процесі проведення уроків. Доведеним є той факт, що ефективно організована педагогічна практика, її безпосередній зв'язок з теорією є одним з основних шляхів покращення професійної підготовки педагогічних кадрів, набуттям професійного практичного досвіду. Встановлено, що керівництво, наставництво та підтримку в процесі педагогічної практики, яка поділяється на навчальну та рефлексивну, забезпечує ментор. Він безпосередньо взаємодіє з майбутнім асистентом вчителя. Окреслено можливості використання прогресивних ідей канадського досвіду професійної підготовки асистентів вчителів у закладах освіти України. На основі аналізу досвіду професійної підготовки асистентів вчителів виокремлено методичні рекомендації для учасників освітнього процесу різних рівнів щодо вдосконалення професійної підготовки асистента вчителя у закладах вищої освіти України.^UThe dissertation identifies and scientifically substantiates peculiarities of the professional training of future teacher's assistants in Canadian educational institutions. It identifies the possibilities of creative implementing of foreign experience in Ukrainian education. Based on the theoretical analysis of fundamental research, the conceptual and terminological apparatus of the research is summarized and systematized: «teacher's assistant», «teacher's professional training», «educationalprofessional curriculum», «professional competence of a teacher's assistant», «and children with special needs», «inclusive education». The analysis of the historical and pedagogical aspects of the origin and development of inclusion has shown that this process depends on the socio-political and socio-cultural conditions in each of the provinces of Canada. It is determined that the legal framework for the training of future teacher's assistants in Canada is characterized by the development of legislative support of the provincial and territorial governments, which is constantly updated and improved in accordance with society's rapid requirements for education. Canadian educational institutions have their own approaches to completing a curriculum: the differences may exist within educational institutions in the same province; the average duration of training is from 4 months to 6 years, depending on the form (full-time, part-time, distance or online) training, the list of disciplines and credits. The content of the educational curricula of 48 Canadian educational institutions for teachers' assistant training was analyzed. It is found that the features of the structure of professional training of future assistants are: the presence of 1-2-year curriculum for assistants who receive a special certificate or diploma after graduation, diversification of forms of education (fulltime, part-time, distance or online), flexibility and openness. There are no nationwide teacher training requirements in Canadian educational institutions. The content of training of the assistants involves the usage of such forms of organization as lectures, laboratory work, seminars, and practical classes in small groups, independent work based on textbooks or abstracts. The curriculum provides for students the disciplines of the cycle of general and vocational training. It is stated that the types of control include current, modular, final or self-control. Each Canadian educational institution has its own conditions for admission. The main functions (organizational, educational, developmental, prognostic, advisory) and job responsibilities (apply professional knowledge in practice; provide pedagogical support to a child with special needs in inclusive education, etc.) of teaching assistants in Canada are substantiated. The teacher's assistant knows a legal framework in the field of inclusive education, which regulates the performance of his work, which is based on a team approach provided by the teacher, teacher's assistant, speech therapist, medical staff, administration, and parents involved in the educational process. An important component of the organization of the process of assistants' training is the consolidation of students' theoretical knowledge in practice, including studying the practical experience of documentation in schools where the assistant works, conducting lessons in cooperation with teachers, clearly showing care for children with disabilities during the working day. It is a proven fact that effectively organized pedagogical practice, its direct connection with the theory is one of the main ways to improve the professional training of teachers, gaining professional practical experience. It is established that a mentor provides guidance and support in the process of pedagogical practice, which is divided into educational and reflective. He interacts directly with the future teacher's assistant. The possibilities of using progressive ideas of the Canadian experience of professional training of teacher's assistants in educational institutions of Ukraine are outlined. Based on the analysis of the experience of professional training of teacher's assistants, methodological recommendations for participants of the educational process of different levels to improve the professional training of teacher's assistants in higher educational institutions of Ukraine have been identified.

В дисертації обґрунтовано теоретичні основи підготовки майбутніхфахівців спеціальної освіти до командної роботи в умовах інклюзії.Визначено базові поняття щодо готовності майбутніх учителів-логопедівдо роботи в умовах інклюзії. В структурі ГМФ обґрунтовано взаємопов’язанікомпоненти: мотиваційно-особистісний, когнітивний, діяльнісно-креативний,рефлексивний. Виділено рівні сформованості кожного компонента, критерії тапоказники. За допомогою розробленого діагностичного інструментарію вивченоособливості ГМФ у бакалаврів спеціальності «Спеціальна освіта (логопедія)».Розроблено, апробовано, впроваджено модель педагогічної системи ГМФспеціальної освіти до командної роботи в умовах інклюзії, експериментальнодоведено її ефективність значним підвищенням у бакалаврів IV року навчанняЕГ рівня успішності, показників набуття компетентнісного досвіду закомпонентами структури ГМФ. Якісні зміни підтверджено кількіснимипоказниками, що виявлено у позитивній динаміці контрольного зрізу в ЕГ (37%– високий, 63% – середній рівні), ніж в КГ1 (12% і 88%), КГ2 (7% і 93%), а такожперевіреними статистичними методами Крускалла-Уолліса та Манна-Уітні.Ключові слова: командна взаємодія, готовність майбутнього вчителялогопеда, командна робота в умовах інклюзії, модель педагогічної системи, професійна підготовка фахівців спеціальної освіти.^UThe dissertation contains a theoretical and experimental study of a set oforganizational and pedagogical conditions that ensure the successful formation of thereadiness of a future specialist of special education (speech therapists) for team workin an inclusive environment.It has been proved that the organization of inclusive education needs a solution of high-quality training of academic and teaching staff in HEIs, taking into account modern requirements for the training of specialists in the field of special education, including speech therapists. Taking into account scientific analysis, the basic concepts are defined, among which are: the readiness of future speech therapists to work in conditions of inclusion – a complex dynamic system that provides internal and behavioral conditions for the successful performance of professional duties in conditions of inclusion; formation of the readiness of the future speech therapist teacher to work in conditions of inclusion is a complex integrative pedagogical process, which is based on the methodology for the formation of professional competencies and personal characteristics of the future speech therapist teacher, which are formed taking into account the specifics of the implementation of pedagogical activities in an inclusive educational environment.Key words: team interaction, readiness of the future teacher-speech therapist,team work in conditions of inclusion, model of the pedagogical system, professionaltraining of specialists in special education.

Дослідження присвячено формуванню професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: – уперше обґрунтовано теоретичні й методичні засади формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти; змодельовано систему формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти; оновлено зміст освітніх програм із курсів підвищення кваліфікації фахівців інклюзивно-ресурсних центрів; поєднано традиційні та інноваційні форми й методи навчання цієї категорії педагогічних працівників; – удосконалено зміст базових понять («компетентність», «професійна компетентність», «інклюзивно-ресурсний центр», «фахівець інклюзивноресурсного центру», «післядипломна освіта»); методику й діагностичний інструментарій формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів; зміст поняття «професійна компетентність фахівців інклюзивно-ресурсних центрів» як інтегральної характеристики, що ґрунтована на професійних знаннях, уміннях і навичках, а також особистісних якостях, необхідних для реалізації діагностичного, психологопедагогічного, корекційно-розвивального, консультативного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, їхніх батьків і педагогів у закладах освіти; доведено, що професійна компетентність фахівців інклюзивноресурсних центрів виявляється в здатності до ефективної професійної комунікації та взаємодії з учасниками освітнього процесу, а також із членами команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП; – набули подальшого розвитку компоненти (мотиваційно-ціннісний, корекційно-педагогічний, діагностико-аналітичний), критерії (особистісний, практично-діяльнісний, моніторинговий), показники сформованості компонентів за критеріями (мотиваційно-ціннісний компонент: мотивація та інтерес до роботи з дітьми з ООП; пропаганда цінностей інклюзивної освіти під час проведення корекційно-розвиткової роботи; особистісні та професійно значущі якості для корекційно-розвивальної роботи з дітьми з ООП; корекційно-педагогічний компонент: наявність професійних знань із педагогіки, вікової та педагогічної психології, ІКТ; наявність професійних знань із корекційної педагогіки, її галузей, реабілітології, спецпсихології, нейрофізіології, медицини, лікувальної педагогіки; сформованість спеціальних умінь; діагностико-аналітичний компонент: діагностика й комплексне оцінювання розвитку дитини, провадження консультативної діяльності; ведення документації ІРЦ у межах професійної діяльності; моніторинг динаміки розвитку дитини; рівні (високий, середній, низький) сформованості професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів; науково-методичне забезпечення формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти.Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні, оновленні, удосконаленні й упровадженні в процес післядипломної підготовки фахівців інклюзивно-ресурсних центрів: – освітніх програм із курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо інклюзивної освіти; учителів спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, сурдопедагогів, тифлопедагогів, корекційних психопедагогів (олігофренопедагогів), логопедів, практичних психологів і соціальних педагогів; – комплексної програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників (асистентів учителя закладів загальної середньої освіти); – освітньої програми короткотривалих курсів підвищення кваліфікації «Технології створення корекційно-розвиткових програм» для практичних психологів закладів загальної середньої освіти; – програм тематичних спецкурсів: «Організація інклюзивної освіти як складник «Нової української школи», «Інклюзивна освіта: перші кроки в роботі з «особливими дітьми», «Орієнтація на потреби учня в умовах інклюзивної освіти», «Організація освітнього процесу в інклюзивному класі в умовах дистанційного та змішаного навчання», «Особливості роботи з соціально дезадаптованими дітьми», «Організаційно-педагогічні умови впровадження інклюзивної освіти», «Основи корекційної педагогіки», «Моделювання корекційної роботи логопеда», «Корекційно-розвивальна робота в разі аутизму», «Організація інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти: нагальні питання», «Навички кризового консультування та розвиток психосоціальної стійкості до стресу в дітей»; для асистентів учителів закладів загальної середньої освіти «Організація освітнього процесу в інклюзивному класі в умовах дистанційного та змішаного навчання», «Технологія організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»; «Психолого-педагогічний супровід дітей з труднощами в навчанні в умовах спеціальної та інклюзивної освіти».^UThe dissertation is devoted to the specialists of inclusive resource centers’ professional competence formation in the conditions of postgraduate education. The scientific novelty of the results of the study is that for the first time: the theoretical and methodical bases of inclusive resource centers specialists professional competence formation in the conditions of postgraduate education are proved; the system of inclusive resource centers specialists professional competence formation in the conditions of postgraduate education; the system of inclusive resource centers specialists professional competence formation in the conditions of postgraduate education is modeled; updating the content of educational programs of advanced training courses for specialists of inclusive resource centers; combination of traditional and innovative forms and methods of teaching this category of educators; the content of basic concepts («competence», «professional competence», «inclusive resource center», «inclusive resource center specialist», «postgraduate education») were improved; methods and diagnostic tools for the inclusive resource centers specialists professional competence formation; the content of the concept of «professional competence of specialists of inclusive resource centers» as an integral characteristic based on the availability of professional knowledge, skills and abilities, as well as personal qualities in the implementation of diagnostic, psychological and pedagogical, correctional and developmental, counseling support for children with special educational needs, their parents and teachers in educational institutions, and manifests itself in the ability to communicate and interact effectively with participants in the educational process and also with members of the team of psychological and pedagogical support of a child with SEN. components (motivational-value, correctional-pedagogical, diagnosticanalytical), criteria (personal, practical-activity, monitoring), indicators of component formation according to the relevant criteria (motivational and value component: 1) motivation and interest in working with children with SEN; 2) promotion of the values of inclusive education during correctional and developmental work; 3) personal and professionally significant qualities for the implementation of correctional and developmental work with children with SEN; correctional and pedagogical component: 1) availability of professional knowledge in pedagogy, age and pedagogical psychology, ICT; 2) availability of professional knowledge in correctional pedagogy, its branches, rehabilitation, special psychology, neurophysiology, medicine, medical pedagogy; 3) the formation of special skills; diagnostic and analytical component: 1) implementation of diagnostics and comprehensive assessment of the child’s development, conducting consultative activities; 2) maintaining the IRC documentation within the framework of professional activity; 3) monitoring the dynamics of the child’s development), levels (high, medium, low) of the inclusive resource centers specialists professional competence formation; scientific and methodological support for the inclusive resource centers specialists professional competence formation in conditions of postgraduate education have been further worked out. The practical significance of the obtained results is to work out, to update, to improve and to implement in the process of inclusive resource centers’ specialists’ postgraduate training: educational programs of advanced training courses: pedagogical workers on the issue of inclusive education; teachers of special boarding schools, deaf educators, typhlopedagogues, correctional psychopedagogues (oligophrenic pedagogues), speech therapists, practical psychologists and social pedagogues; a comprehensive training program for specialists of inclusive resource centers; educational program of short-term refresher courses «Technologies for the creation the correctional and developmental programs» for practical psychologists of general secondary education; programs of thematic special courses: «Organization of inclusive education as part of the «New Ukrainian School», «Inclusive education: the first steps in working with «special children», «Focus on student needs in inclusive education», «Organization of educational process in inclusive classroom in conditions of distance and blended learning», «Features of work with socially maladapted children», «Organizational and pedagogical conditions for the implementation of inclusive education», «Fundamentals of correctional pedagogy», «Modeling of speech therapists’ correctional work», «Correctional and developmental work in autism», «Organization of inclusive training in general secondary education institutions: urgent issues», «Crisis counseling skills and development of psychosocial resilience to stress in children».

У дисертації обґрунтовано теоретичні основи формування дистанційно-інтерактивного середовища підтримки батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами в контексті сучасних викликів суспільства. Визначено сутність процесу підтримки батьків дітей з особливими мовленнєвими потребами як комплекс заходів, що організовані вчителями-логопедами та спрямовані на залучення батьків до співпраці у процесі відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей в умовах віддаленої взаємодії. Реалізація цих заходів дає змогу покращити якість життя сімей, які виховують дитину з особливими мовленнєвими потребами через надання батькам ресурсів для мовленнєвого розвитку їхніх дітей, сприяння задоволенню ними власних соціальних і психологічних потреб. Проаналізовано сучасні форми залучення педагогами-логопедами батьків до взаємодії в умовах закладів дошкільної освіти та визначено, що оптимальною моделлю стосунків між фахівцем та батьками має стати партнерська взаємодія, забезпечена новітніми технологічними рішеннями з використанням інтерактивного потенціалу інформаційного мережевого середовища та дистанційних можливостей комп’ютерних технологій. Встановлено, що створення віртуального просвітницького простору для батьків дітей з особливими освітніми потребами та впровадження дистанційних форм роботи надають можливість трансформувати традиційні підходи до представлення, розповсюдження та обміну інформацією. Констатовано необхідність створення дистанційно-інтерактивного середовища для безперервної взаємодії педагога з батьками та включення в таке середовище застосунків, сервісів та програм, як от: соціальних мереж, онлайн-платформ для дистанційного зв’язку, навчальних онлайн-платформ, хмарних сервісів, месенджерів для особистого спілкування та чат-ботів для консультування. Доведено, що використання дистанційно-інтерактивного середовища підтримки батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами сприяє зростанню в них рівня готовності до співпраці з учителем-логопедом у процесі відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей, що є фактором, який сприяє отриманню успішного результату під час логокорекційної роботи. Визначено методологічні підходи до комплексного вивчення підтримки (системний, процесуальний, гуманістичний, аксіологічний, акмеологічний, середовищний, особистісно орієнтований, соціально-психологічний, сімейно-орієнтований та діяльнісно-інтерактивний) та принципи організації взаємодії учителя-логопеда з батьками (принцип емоційного благополуччя, індивідуалізації, орієнтації на потреби та запити батьків, практичної орієнтованості, систематичності й неперервності, диференціації, інтеграції).Розроблено структурно-функціональну модель готовності батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами до співпраці з учителем-логопедом з метою відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей в умовах дистанційно-інтерактивного середовища, яка стала основою діагностики рівня вираженості такого феномену та відобразила специфіку готовності дорослих людей (нефахівців) до співпраці з логопедом у логокорекційному процесі. Здійснено аналіз компонентного складу готовності батьків до співпраці з учителем-логопедом у процесі логокорекції, оскільки саме вона, на нашу думку, є основною передумовою ефективності логокорекційної роботи з дитиною з особливими мовленнєвими потребами в умовах віддаленої взаємодії. Готовність до співпраці з логопедом у процесі логокорекційної діяльності за своєю суттю та структурою подібна до готовності людини до інноваційної діяльності і містить мотиваційний, когнітивний та процесуальний компоненти. Розроблено компонентний склад готовності батьків до співпраці з учителем-логопедом. У її структурі виокремлено аксіологічний (система психологічних утворень особистості, які за відповідних обставин створюють відповідні настрої та спонукають людину до обраної діяльності), акмеологічний (комплексне утворення з ціннісних установок, особистісних якостей та властивостей суб’єкта діяльності, які обумовлюють успішність і продуктивність обраної діяльності) та праксеологічний (здатність батьків діяти самостійно та взаємодіяти з іншими суб’єктами діяльності, у тому числі з дитиною, з метою її ефективної організації та досягнення спільного результату) компоненти. Кожен з компонентів готовності батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами до співпраці з учителем-логопедом у процесі відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей в умовах дистанційно-інтерактивного середовища обумовлює низку критеріїв готовності батьків: мотиваційну готовність, готовність до самовдосконалення та технологічну готовність. Розроблено програму та діагностичний інструментарій, послідовність та алгоритм діагностичних процедур дослідження для визначення рівня готовності батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами до співпраці з учителем-логопедом в умовах віддаленої взаємодії.^UThe dissertation sets out the theoretical foundations for the methodology for designing the distance-interactive environment to support parents of children with special speech needs in the context of modern societal challenges. The essence of the process of supporting parents of children with special speech needs is determined as a set of activities organized by speech therapists and aimed at parental cooperation in the process of restoring the speech potential of their children. The implementation of these measures makes it possible to improve the quality of life of those families raising a child with special speech needs, by providing parents with the resources for speech development of their children, helping them to meet their own social and psychological needs. The modern forms of involvement of parents by speech therapists in interaction in the conditions of preschool education institutions were analyzed. It was determined that the optimal model of relations between the specialist and parents should be interaction through partnership, based on the latest technological solutions using the interactive potential of the information network environment and the remote capabilities offered by computer technologies. It has been established that the creation of a virtual educational space for parents of children with special educational needs and the introduction of remote forms of work provides an opportunity to transform traditional approaches to the presentation, distribution and exchange of information. There is a need to create a remote-interactive environment for continuous interaction between the therapist and parents and to include in such an environment the key applications, services and programs, such as social networks, online platforms for remote communication, online educational platforms, cloud services, messaging for personal communication and chat-bots for consulting. It has been demonstrated that the use of a remote-interactive environment supporting parents of children with special speech needs contributes to an increase in the level of readiness of parents of such children to cooperate with a speech therapist in the process of restoring their children’s speech potential, and this is a contributory factor in obtaining a successful result during speech therapy. Methodological approaches to the comprehensive study of support (systemic, procedural, humanistic, axiological, acmeological, environmental, person-centred, socio-psychological, family-oriented, and activity-interactive) and the principles of organizing the interaction of a speech therapist with parents (the principle of emotional well-being, individualization) are determined, directed towards the needs and requests of parents, with a practical orientation, systematicity and continuity, differentiation, and integration.A structural-functional model of the readiness of parents of children with special speech needs to cooperate with a speech therapist in order to restore the speech potential of their children in the conditions of a remote-interactive environment was developed. This becomes the basis for diagnosing the level and specifics of the readiness of adults (non-specialists) to cooperate with a therapist during speech therapy. An analysis of the components that make up the parents’ willingness to cooperate with a speech therapist in the speech therapy process was carried out, as we consider this the main prerequisite for the effectiveness of speech therapy with a child with special speech needs in conditions of remote interaction. Readiness to cooperate with a specialist in the process of speech therapy is similar in nature and structure to a person’s readiness for innovative activity and contains motivational, cognitive and procedural components.The component composition of parents’ readiness to cooperate with a speech therapist has been identified. In the structure of readiness, we distinguish between axiological components (a system of psychological formations of the personality, which under appropriate circumstances create appropriate moods and motivate a person to the chosen activity), acmeological components (a complex formation of value attitudes, personal qualities and properties of the subject of activity that determine the success and productivity of the chosen activity) and praxeological components (the ability of parents to act independently and interact with other subjects of activity, including the child, for the purpose of its effective organization and achievement of a common result). Each of the components of the readiness of parents of children with special speech needs to cooperate with a speech therapist in the process of restoring the speech potential of their children in the conditions of a remote-interactive environment determines a number of criteria for the readiness of parents: motivational readiness, readiness for self-improvement, and technological readiness.

Дослідження присвячено питанню фахової компетентності фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів та має на меті перевірити ефективність освітньої програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників – фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти (як один із складників організаційно-методичного забезпечення діяльності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів). Актуальність дослідження обраної проблеми зумовлена упровадженням інклюзивної парадигми в національну освітню систему, що потребувало забезпечення сервісної (ресурсної) підтримки учасників освітнього процесу, зокрема, залучення фахівців у галузі спеціальної педагогіки та психології, оновлення підходів до визначення особливих освітніх потреб та індивідуальної освітньої траєкторії для кожної дитини тощо. Нові концептуальні зміни стали поштовхом для створення принципово нових установ – інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), які разом з ресурсними центрами підтримки інклюзивної освіти (РЦПІО) склали єдину систему сервісної (ресурсної) підтримки закладів освіти з інклюзивним навчанням на новому історичному етапі розбудови освіти дітей з ООП. На основі системного теоретичного аналізу проблеми, яка вивчалася, визначено теоретичні засади сервісної (ресурсної) підтримки в системі інклюзивного навчання, в основі якої: сучасні методологічні підходи (системний, діяльнісний, аксіологічний, соціокультурний, особистісно орієнтований, компетентнісний), концептуальні засади інклюзивної парадигми та ключові положення соціальної/біопсихосоціальної моделі розуміння особливих потреб та освітніх труднощів, інструментальна складова міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності, здоров’я; системно-еволюціні зміни в організації супроводу дітей з особливими освітніми потребами, діяльності інклюзивно-ресурсних центрів; положення концепції нової української школи та міжнародних рамкових документів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що було здійснено системний аналіз ресурсної підтримки інклюзивного навчання, обґрунтовано організаційно-методичне забезпечення діяльності фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів в умовах викликів сьогодення, що включає нормативно-правові основи, організаційні особливості діяльності ІРЦ, підвищення кваліфікації фахівців; визначено теоретичні та методичні основи підвищення кваліфікації педагогічних працівників – фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів, що втілено у авторській освітній програмі, яка передбачає варіативність навчальних планів для різних категорій слухачів (директори ІРЦ, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, вчителі-реабілітологи, практичні психологи); в останній редакції програми враховано зміни, зумовлені карантинними обмеженнями, військовим станом тощо. Поглиблено та уточнено сутність поняття «сервісна (ресурсна) підтримка інклюзивного навчання» як система заходів, спрямована на психолого-педагогічний супровід професійної діяльності педагогів закладів освіти з інклюзивним навчанням, батьків / законних представників, дітей з ООП та передбачає визначення освітніх труднощів та особливих потреб дитини, напрямів та обсягу додаткової підтримки в закладі освіти, консультування педагогів та батьків, проведення корекційно-розвивальних занять, забезпечення взаємодії освітніх інституцій; кінцевим результатом сервісної підтримки є підвищення кваліфікації педагогів, обізнаності батьків, визначення оптимальної індивідуальної освітньої траєкторії та успішне навчання дитини відповідно до індивідуальних можливостей та потреб; історичні аспекти діяльності консультативно-діагностичної служби на теренах України з акцентом на зміну підходів до визначення освітніх труднощів та потреб (від медичного діагнозу до стандартизованих міжнародних методик, врахування індивідуальних особливостей розвитку та бар’єрів в освітньому середовищі); регіональний досвід ресурсної підтримки інклюзивного навчання Дніпропетровської області, зокрема в умовах сучасних викликів (Комунальний заклад вищої освіти «Дніпропетровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради, ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти, мережа ІРЦ). Подальшого розвитку набули моделювання співпраці фахівців (консультантів) ІРЦ та педагогів закладів загальної середньої освіти (принципи, завдання, форми та методи роботи, зокрема в умовах змішаного та дистанційного навчання, технологічні аспекти узгодження висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини в ІРЦ та індивідуальної програми розвитку дитини в закладі освіти та ін.) як важливої умови ефективності інклюзивного навчання; нормативно-правові основи та організаційні особливості діяльності ІРЦ в умовах викликів сьогодення, зокрема аспекти психологічної підтримки учасників освітнього процесу, кваліфікованого супроводу осіб, які вимушено змінили місце проживання, надання послуг в змішаному та дистанційному форматі, визначення потреб дітей, які зазнали психологічної травми.^UThe research is dedicated to the issue of professional competence of specialists (consultants) of inclusive resource centers and aims to assess the effectiveness of the educational program for the professional development of pedagogical staff - specialists (consultants) of inclusive resource centers in the conditions of postgraduate education (as one of the components of the organizational and methodological support for the activities of specialists in inclusive resource centers). The relevance of the chosen research problem is driven by the implementation of the inclusive paradigm into the national education system, which required providing service (resource) support for participants in the educational process. This specifically involved engaging specialists in the field of special education and psychology, updating approaches to defining special educational needs and individual educational trajectories for each child, among other things. The new conceptual changes became a catalyst for the creation of fundamentally new institutions - inclusive resource centers (IRC), which, together with resource centers for supporting inclusive education (RCIE), comprised a unified system of service (resource) support for educational institutions engaged in inclusive learning at a new historical stage of building an education for children with special educational needs. Based on a systemic theoretical analysis of the studied issue, the theoretical foundations of service (resource) support in the system of inclusive education have been identified. These foundations are built upon contemporary methodological approaches (systemic, activity-based, axiological, sociocultural, person-centered, competency-based), conceptual principles of the inclusive paradigm, and key provisions of the social/biopsychosocial model for understanding special needs and educational difficulties. They also encompass the instrumental component of the international classification of functioning, disability, and health; systemic-evolutionary changes in the support organization for children with special educational needs; activities of inclusive resource centers; principles of the concept of the new Ukrainian school and international framework documents. The scientific novelty of the obtained results lies in conducting a systemic analysis of resource support for inclusive education. It substantiates the organizational and methodological framework for the activities of specialists (consultants) in inclusive resource centers amidst contemporary challenges. This includes the normative and legal foundations, organizational specifics of IRC activities, and professional development for specialists. The research identifies the theoretical and methodological basis for enhancing the qualifications of pedagogical staff - specialists (consultants) in inclusive resource centers, embodied in an original educational program. This program allows for variability in curriculum plans for various learner categories (IRC directors, special education teachers, speech therapists, rehabilitation teachers, practical psychologists). The latest program revision incorporates changes stemming from quarantine restrictions, states of emergency, and other factors. The essence of the concept of 'service (resource) support for inclusive education' has been further deepened and clarified as a system of measures aimed at providing psycho-pedagogical support for the professional activities of educators in inclusive educational institutions, parents/legal guardians, and children with special educational needs. It involves identifying the educational difficulties and specific needs of the child, determining the directions and extent of additional support in educational institutions, consulting educators and parents, conducting corrective and developmental sessions, and facilitating interaction between educational institutions. The ultimate outcome of this service support is to enhance the qualifications of educators, increase parental awareness, determine an optimal individual educational trajectory, and ensure successful learning aligned with individual capabilities and needs. The historical aspects of the consultative-diagnostic service in Ukraine emphasize the shift in approaches to defining educational difficulties and needs - from medical diagnosis to standardized international methodologies, considering individual developmental peculiarities and barriers in the educational environment. It also explores the regional experience of resource support for inclusive education in the Dnipropetrovsk region, particularly within the context of contemporary challenges, involving institutions like the Communal Higher Education Institution 'Dnipropetrovsk Academy of Continuous Education' under the Dnipropetrovsk Regional Council, the resource center for supporting inclusive education, and the network of IRCs (Inclusive Resource Centers).

Дисертаційна робота присвячена проблемі логопедичного супроводу дитини раннього віку з церебральним паралічем. Розроблено сучасний дизайн діагностичного дослідження та необхідний інструментарій, який дозволив визначити актуальний стан логопедичного супроводу дитини раннього віку зцеребральним паралічем. Згідно з результатом констатувального дослідження актуального стану логопедичного супроводу дітей раннього віку з церебральним паралічем визначено бар’єри забезпечення логопедичного супроводу.Обґрунтовано, розроблено, практично зреалізовано міжгалузеву «Комплексну програму логопедичного супроводу дитини раннього віку з церебральним паралічем», засновану на принципі інтеграції базових ланок процесу логопедичного супроводу, який є спеціально організованим освітнім простором супроводу, основний зміст якого складає професійна взаємодія «команди фахівців» ₋ логопед, лікар, психолог; дитина; родина. Обґрунтовано, розроблено та впроваджено методику ранньої логоінтервенції «У ритмі Метелика», основна мета якої - міжгалузева логопревентивна/корекційна робота, спрямована, перш за все, на активізацію та формування фізіологічних, нейробіологічних, психолінгвістичних навичок домовленнєвого та раннього мовленнєвого періоду розвитку; пропедевтика можливих ускладнень у період раннього віку на засадах міжгалузевого, синергійного, нейролінгвістичного підходів. Методика ранньої логоінтервенції розкриває основні напрями, етапи, методичний інструментарій та зміст роботи логопеда з дитиною раннього віку з церебральним паралічем, а також окреслює напрями та зміст логопедичного супроводу родини та корекції батьківсько-дитячих стосунків (автономний сімейно-орієнтований сегмент «LogоАбетка»). В основу цього напряму покладено врахування складної структури мовленнєвого порушення та його впливу на загальний психомовленнєвий розвиток дитини раннього віку з ЦП. Відповідно окреслених бар’єрів, на етапі констатації визначено інтегральний змістовий блок в програмі логопедичного супроводу змістом якого передбачалося підвищення професійної компетентності логопедів та рівня їх готовності до взаємодії з батьками та іншими учасниками логопедичного супроводу. Експериментально доведено доцільність, ефективність та науково-практичну значущість результатів дисертаційного дослідження^UThe dissertation is devoted to the problem of speech therapy support for a young child with cerebral palsy. A modern design of a diagnostic study and the necessary tools were developed, which allowed to determine the current state of speech therapy support for a young child with cerebral palsy. According to the results of the assessment study of the current state of speech therapy support for young children with cerebral palsy, the barriers to providing speech therapy support were determined.The interdisciplinary «Comprehensive program of speech therapy support for a young child with cerebral palsy» based on the principle of integration of the basic links of the process of speech therapy support, which is a specially organized educational process, the main content of which is the professional interaction of a «team of specialists» ₋ speech therapist, doctor, was substantiated, developed, and practically implemented. , psychologist; baby; family. The method of early speech intervention "In the rhythm of the butterfly" was substantiated, developed and implemented, the main goal of which is interdisciplinary logopreventive/corrective work, aimed primarily at the activation and formation of physiological, neurobiological, psycholinguistic skills of agreement and early speech development; propaedeutics of possible complications in the period of early age on the basis of interdisciplinary, synergistic, neurolinguistic approaches. The method of early logointervention reveals the main directions and content of the work of a speech therapist with a child of early age with cerebral palsy, as well as outlines the directions and content of speech therapy support for the family and correction of parent-child relations (autonomous family-oriented segment «LogoAbetka»). The basis of this direction is the systematic analysis of the complex structure of speech impairment and its impact on the general psycho-speech development of a young child with cerebral palsy. Accordingly, at the ascertainment stage of the defined barriers, an integral content block was defined in the program of speech therapy support, the content of which was to increase the professional competence of speech therapists and the level of their readiness to interact with parents and other participants of speech therapy support. The content of the existing ones has been deepened and new special educational components have been developed, which are successfully implemented in higher education institutions, specialty 016 Special education.The expediency, effectiveness and scientific and practical significance of the results of the dissertation research have been experimentally proven.