Проведено комплексне дослідження адміністративно-правових проблем державного контролю у сфері ліцензійної діяльності. Уточнено суть поняття "ліцензія", встановлено її ознаки та зміст ліцензійних правовідносин. Охарактеризовано правовий режим ліцензування та здійснено його розмежування з суміжними правовими режимами. Запропоновано класифікацію суб'єктів, форм і методів державного контролю у сфері ліцензійної діяльності. Наведено пропозиції щодо уточнення чинних нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини у сфері контролю державних органів підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню. Уточнено законодавчі норми щодо визначення підстави та порядку використання заходів примусу за порушення загальнообов'язкових правил у ліцензійній сфері.

  Скачати повний текст

Визначено причини та зумовлені ними цілі ліцензування. Виявлено критерії, за якими окремі види господарської діяльності підлягають ліцензуванню, висвітлено наслідки закріплення їх у законодавсті. Досліджено співвідношення понять "дозвіл" і "ліцензія". На підставі аналізу поняття та суті ліцензування визначено його ознаки та проведено аналіз категорій. Відмежовано ліцензування господарської діяльності від суміжних правових понять. Досліджено нормативно-правові засади ліцензування. Проаналізовано загальний порядок ліцензування та ліцензійні умови, а також відповідальність за порушення ліцензійного законоадвства. Досліджено призначення та зміст спеціального порядку ліцензування певних видів господарської діяльності. Розглянуто ліцензування певних видів діяльності, а саме: з надання фінансових послуг, у сфері освіти й електроенергетики. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства з метою вдосконалення правовового регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні, методологічні та практичні питання управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні. Розглянуто проблеми соціально-економічної оптимальності та економічної рівноваги якості атмосферного повітря. Запропоновано науково-методичні підходи до моделювання залежності атмосфероохоронних витрат від ступеня знешкодження викидів димових газів ТЕС. Розроблено теоретичну модель і надано економічне обгрунтування умов торгівлі ліцензіями на право емісії забруднювальних речовин. Запропоновано методи оптимізації сценаріїв зниження емісії забруднювальних речовин.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню НДС сталезалізобетонних прогонових будов, що працюють на згин, при дії постійного і тимчасового навантаження.Виконаний аналіз літературних джерел дозволяє зробити висновок про актуальність питання раціоналізації сталезалізобетонних перерізів та їх використання при будівництві та реконструкції споруд. У роботі представлена розроблена методика раціонального проектування комбінованих перерізів, що застосовується для сталезалізобетонних прогонових будов. В основу методики покладено критерій рівноміцності віддалено крайніх від нейтральної осі елементів перерізу. Для чого було реалізовано алгоритм пошуку раціональних геометричних параметрів приведеного перерізу, обмежених деяким діапазоном значень. За допомогою програмного комплексу ЛІРА-САПР 2018 Pro (Ліцензія №1/6638) було виконано скінченно-елементне моделювання роботи сталезалізобетонної прогонової будови мосту з метою перевірки і уточнення результатів з урахуванням багатостадійної роботи, фізичної нелінійності, повзучості бетону і перерозподілу зусиль по контакту бетону і сталі. Ефективність сталезалізобетону з часом не знижується і буде залежати від раціонального складу бетону, при якому мінімізуються деформації повзучості і оптимальних співвідношень конструктивних параметрів. Скінченно-елементне моделювання дозволило виконати аналіз і оцінку НДС прогонових будов, а також призначити раціональну конструкцію трипрогонового сталезалізобетонного мосту.^UThe dissertation is devoted to the research of the stress-strain behaviour of steel-concrete spans work on bending under dead and temporary load. The literature analysis allows to conclude that nowadays the rationalization of steel-concrete cross-sections and using them in building construction and reconstruction are important issue. The dissertation presents the developed method of rational design of composite cross-sections that using for steel-concrete spans. The method is based on the equal strength criteria of the extreme equal from the neutral axis of the cross-section elements. To achieve this propose the search algorithm of rational geometrical parameters of transformed cross-section limited by a range of values have been carrying out. Using the software package LIRA-CAD 2018 Pro (License №1/6638), the finite-element modelling of steel-concrete bridge span behaviour is carried out to verify and finalized the obtained results taking into account the multistage work of the span (structural non-linearity), physical non-linearity and concrete creep, redistribution of stresses due to the compliance of a flexible connection over the contact between concrete and steel. The efficiency of the composite reinforced concrete will not decrease with time and will depend on the rational compositions of the concrete to minimize creep deformations and the optimal ratios of the design parameters. Finite-element modelling allowed to carried out the analysis and estimation of stress-strain of bridge spans and allowed to appoint the rational design of three-span steel-concrete bridge.

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що примусове ліцензування у сфері інтелектуальної власності є інструментом збалансування приватних та публічних інтересів у разі використання майнових прав на конкретно визначені об'єкти. У сфері правового регулювання примусового ліцензування накопичилося чимало проблем, пов'язаних з неповнотою, непослідовністю, суперечливістю правових підходів, що утруднює практику їх застосування. Актуальною є проблема гармонізації законодавства України з правом ЄС, його відповідність кращим світовим стандартам. Відтак виникла необхідність розробки науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на реформування правового регулювання окресленої сфери дослідження. Автор запропонував визначення поняття примусової ліцензії, під якою слід розуміти – невиключну, строкову, оплатну ліцензію, яку власник патенту (свідоцтва) зобов'язаний видати заінтересованій особі на підставі рішення суду або, яка видається урядом, за умов, встановлених законом на використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонування напівпровідникових виробів, сортів рослин. Також автором визначено сутнісні ознаки примусової ліцензії. Дисертант обґрунтував висновок, що слід уніфікувати понятійний апарат Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», відмовившись від поняття «власник прав», «володілець прав» та замінивши його поняттям «власник патенту (свідоцтва)». Дисертант в роботі відзначив необхідність доповнення переліку обставин, за яких допустиме видання примусової ліцензії урядом такими уточнювальними обставинами: ведення антитерористичної операції, необхідність забезпечення лікування осіб, які є тимчасово переміщеними з окупованих територій, неконтрольована міграція населення, та об'єктивне зростання поширення соціально небезпечних захворювань. Дисертантом зроблено висновок, що залежні ліцензії надаються за фактичного стану залежності (щодо винаходу, корисної моделі), що запатентовані пізніше не можуть повноцінно використовуватися без застосування винаходу (корисної моделі), патент на який видано раніше, і встановлення факту залежності можливе на підставі висновку фахівців у відповідній сфері. У роботі автором зазначено, що примусова ліцензія може бути тільки невиключною, з визначенням обсягу використання винаходу (корисної моделі, іншого об'єкту промислової власності), строку дії ліцензії, розміру та порядку виплати грошової компенсації власнику патенту (свідоцтва). Дисертантом встановлено, що законодавство про примусове ліцензування прав на сорти рослин в ЄС передбачає можливість отримання примусової ліцензії на рівні ЄС (рішення приймає Бюро сортів рослин Співтовариства в суспільних інтересах). На рівні окремих країн ЄС також є можливість отримати примусову ліцензію, переважно залежну, відповідно до вимог національного законодавства. Автором обґрунтовано, що приписи Регламенту ЄС № 816/2006 від 17 травня 2006 року спрямовані на вирішення проблем охорони здоров'я не країн ЄС, а менш розвинутих країн та країн, що розвиваються. Відтак примусове ліцензування спрямоване на виробництво продукції, завдяки якій буде покращено доступ громадян цих країн до доступних лікарських засобів. Дисертантом зроблено висновок, що примусові ліцензії за законодавством більшості країн ЄС видаються за рішенням відповідного національного патентного відомства (Португалія, Іспанія, Польща, Угорщина, Швеція та ін.). В окремих країнах такі ліцензії можуть видаватися спеціалізованим судом (Німеччина, Франція). Примусові ліцензії видаються у зв'язку з невикористанням або недостатнім використанням винаходу (корисної моделі) або у зв'язку з наявністю суспільного інтересу. Дисертантом обґрунтовано висновок про доцільність передачі повноважень щодо видачі примусових ліцензій на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, напівпровідникові вироби до Національного органу інтелектуальної власності, а повноваження щодо примусового ліцензування прав на використання сорту рослин – до відповідної організації у сфері патентування сортів рослин. Зі створенням Вищого суду з питань інтелектуальної власності саме він повинен розглядати цю категорію спорів.^UThe relevance of the research topic is due to the fact that compulsory licensing in the field of intellectual property is a tool for balancing private and public interests in the case of the use of property rights to specific objects. In the field of legal regulation of compulsory licensing, there are many problems associated with the incompleteness, inconsistency, inconsistency of legal approaches, which complicates the practice of their application. The problem of harmonization of the legislation of Ukraine with the EU law, its conformity to the best world standards is actual. Therefore, there was a need to develop scientifically sound proposals aimed at reforming the legal regulation of the outlined area of research. The author proposed the definition of a compulsory license, which should be understood as a non-exclusive, temporary, paid license, which the owner of a patent (certificate) is obliged to issue to an interested person on the basis of a court decision or issued by the government, utility models, industrial designs, arrangement of semiconductor products, plant varieties. The author also identified the essential features of a compulsory license. The author substantiated the conclusion that the conceptual apparatus of the Laws of Ukraine "On protection of rights to inventions and utility models", "On protection of rights to industrial designs", "On protection of plant variety rights", "On protection of rights to semiconductor products" should be unified, abandoning the concept of "rights holder", "rights holder" and replacing it with the concept of "patent holder (certificate)". The author notes the need to supplement the list of circumstances under which the government may issue a compulsory license with the following clarifying circumstances: conducting an anti-terrorist operation, the need to provide treatment for persons temporarily displaced from the occupied territories, uncontrolled migration, and objective growth of social spread. The author concludes that dependent licenses are granted on the actual state of dependence (on the invention, utility model), which later patented cannot be fully used without the use of the invention (utility model), the patent for which was previously issued, and in the relevant field. The author notes that a compulsory license can only be non-exclusive, with the scope of the invention (utility model, other industrial property), the term of the license, the amount and procedure for payment of monetary compensation to the patent owner (certificate). The author established that the legislation on compulsory licensing of plant variety rights in the EU provides for the possibility of obtaining a compulsory license at the EU level (the decision is made by the Community Plant Variety Office in the public interest). At the level of individual EU countries, it is also possible to obtain a compulsory license, mostly dependent, in accordance with the requirements of national law. The author substantiates that the provisions of EU Regulation № 816/2006 are aimed at solving the health problems not of the EU countries, but of less developed countries and developing countries. Therefore, compulsory licensing is aimed at the production of products that will improve the access of citizens of these countries to available medicines. The author concludes that compulsory licenses under the law of most EU countries are issued by the relevant national patent office (Portugal, Spain, Poland, Hungary, Sweden, etc.). In some countries, such licenses may be issued by a specialized court (Germany, France). Compulsory licenses are issued due to non-use or insufficient use of the invention (utility model) or due to the public interest. The author substantiates the conclusion on the expediency of transferring the authority to issue compulsory licenses for inventions, utility models, industrial designs, semiconductor products to the National Intellectual Property Authority, and the authority on compulsory licensing of plant variety rights - to the relevant organization in plant patenting. With the establishment of the High Court of Intellectual Property, it must consider this category of disputes.