На матеріалі поетичної творчості авторів «Молодої музи» (Б. Лепкого, В. Пачовського, П. Карманського) та «Української хати» (О. Олеся, С. Черкасенка, Г. Чупринки) розкрито художні особливості любовної лірики початку ХХ ст., виявлено елементи фольклорної поетики в модерному тексті, диференційовано фольклорні та модерні інтенції поезії кохання і з'ясовано специфіку їх функціонування.На основі аналізу та систематизації поглядів українських і зарубіжних учених на жанрову природу лірики як роду з'ясовано й уточнено значення терміну любовна лірика, а також диференційовано поняття лірики інтимної, любовної та еротичної.Для виявлення в авторських текстах слідів фольклорної поетики досліджено мотиви, образи та зображально-виражальні засоби пісень і балад про кохання. Встановлено, що ці народнопісенні жанри стали головними джерелами для розвитку модерної української любовної лірики.Доведено, що загалом любовна лірика «молодомузівців» і «хатян» містить риси як традиційної (фольклорної), так і модерністської поетик. Зауважено, що любовна поезія «Молодої музи» в цілому має песимістичне звучання, натомість любовна поезія «Української хати», попри наявність мінорних нот, у цілому є значно оптимістичнішою.Ключові слова: жанр, любовна лірика, пісня про кохання, любовна балада, фольклор, модернізм, символізм, поетика, мотив, ліричний герой, образ, символ, стильова домінанта, «Молода муза», «Українська хата».^UIn the dissertation artistic features of the love lyrics of the early twentieth century on the materials of poetic creativity of the authors of “The Young Muse” (B. Lepkyi, V. Pachovskyi, P. Karmanskyi) and “The Ukrainian House” (O. Oles, S. Cherkasenko, G. Chuprynka) are investigated.The scientific novelty of the thesis consists in the fact that the Ukrainian love poetry of the early 20th century is firstly analyzed in it. In particular, motifs, artistic images and figures are defined, folklore and modern intensions of love lyrics are differentiated; specific of functioning of folklore elements in modern poetry is clarified.It is found out that love lyrics is a type of intimate poetry in which all range of motifs, feelings and experiences related to a love feeling (happy or unrequited) between a man and a woman is reproduced. It occupies an intermediate place between intimate and erotic poetry for frankness of figurative representation of lyrical heroes and emotional tension in depicting of their desires.The attention is focused on scientific reflection of poetical works of the most talented poets of “The Young Muse” and “The Ukrainian House”, who are considered to be forerunners of European Modernism in the Western and Eastern Ukrainian lands.It is established that folk songs and ballads about love have become the main sources for development of literary love poetry of the early 20th century. Motifs, images and poetic style dominants of love songs and ballads are investigated for identification of traces of folklore poetics in author's texts. It is proved that a figure of a lyrical heroine is an artistic typing. She is a bearer of the typical mental traits of the Ukrainians.It is concluded that in general poetics of love lyrics of “The Young Muse” and “The Ukrainian House”have traits both traditional and modern. Symbols have occupied a special place in literary creation's structure and they have become the main indicators of digressing of folk traditions toward the European Modernism direction.Keywords: a genre, love lyrics, a love song, a love ballad, folklore, Modernism, Symbolism, poetics, motif, lyrical hero, a figure, a symbol, poetic style dominant feature, “The Young Muse”, “The Ukrainian House”.

Проведено комплексний аналіз домінантних складових імпресіоністичної поетики лірики О. Фета - її живописних та музичних засад. Визначено онтологічні, естетичні та філософські чинники формування імпресіоністичних передумов творчості поета згідно зі сучасними тенденціями літературознавства. Досліджено функціонування найважливіших елементів імпресіоністичної живописно-образотворчої поетики. Охарактеризовано головні особливості втілення імпресіоністичної музичності на різних рівнях поетичного тексту. Розкрито зміст основних мотивів музично-імпресіоністичної сфери лірики поета, визначено образно-естетичну складову даних мотивів та їх інваріантів, прийоми словесно-музичного інтонування. Доведено, що імпресіоністичне світовідчуття як головний чинник у прагненні О. Фета розширяє межі ліричного слова та образно-метафоричний об'єм вірша. Виявлено синкретизм і взаємопроникнення живописної та музичної стихій у поетичній системі митця, що обумовило специфіку формування структури його стереоскопічного образу та розвитку образно-тематичної сфери творчості лірика.

  Скачати повний текст

Проаналізовано чоловічий та жіночий дискурси на матеріалі любовної поезії Д.Павличка та Л.Костенко. Інтимну лірику розглянуто як засіб утвердження гуманістичних цінностей. Визначено особливості чоловічого та жіночого осягнення любові. Розкрито відбиту у слові вікову та статеву динаміку переживань закоханих ліричних героїв. Крізь призму об'єктивно існуючих опозицій виявлено аспекти співвідношення раціонального та емоційного, еротичного та морального у ліриці любові. Розкрито художні особливості творення образів ліричних суб'єктів та об'ктів кохання. Висвітлено філософські аспекти плинності інтимних почуттів. Обгрунтовано цілісність натури ліричних героїв. Встановлено, що інтимна лірика Д.Павличка та Л.Костенко відображає своєрідне поєднання двох докорінних суперечностей життя однієї особистості. Зазначено, що водночас спостерігається яскраве домінування маскулінної природи у ліриці Д.Павличка та фемінної - у ліриці Л.Костенко.

  Скачати повний текст

Висвітлено діалогічні взаємозв'язки філософської лірики Л.Вишеславського з творчістю Г.Сковороди, Т.Шевченка, П.Тичини, М.Рильського, О.Блока, В.Маяковського й інших українських і російських письменників. Вивчено поетичну систему письменника. Досліджено питання філософської поезії як теоретико-літературної проблеми. Обгрунтовано висновок, що філософська лірика є жанровим явищем. Висвітлено образи природи як домінанту філософських узагальнень поета, категорії часу та простору, як філософські концепти лірики Л.Вишеславського. Проаналізовано текстуальність у філософській ліриці поета. З'ясовано специфіку стрижневого образу ліричного героя у поезії Л.Вишеславського, завдяки якому творчість російськомовного лірика України набуває цілісного вигляду. Розкрито особливості функціонування Святого Письма у філософських творах поета Космосу.

  Скачати повний текст

Розглянуто ліризм як жанрову основу оперних творів і жанрово-стильову особливості української школи оперного співу. Визначено зміст категорії "лірика" та похідних від неї понять естетики, літературознавства та музикознавства. Вивчено особливості духовної культури України, національного художнього менталітету. Розглянуто аспект втілення образів ліричної модальності в оперному мистецтві Європи й України. Виявлено взаємозв'язки між українським оперним вокалом і попередніми історичними жанровими стилями співу (візантійським культовим співом, народним інтонуванням творів лірико-епічного жанру, стилем італійського бельканто). Проаналізовано властивості вокального мистецтва видатних українських оперних співаків, зокрема, О.Мишуги, С.Крушельницької, Б.Гмирі. Установлено специфіу втілення ліричної образності. Розроблено принципові положення педагогічного методу виховання вокалістів, які базуються на артистичному та педагогічному досвіді видатних оперних співаків України та враховують специфічну лірикоцентричність національного художнього менталітету.

  Скачати повний текст

Вперше цілісно та багатоаспектно розглянуто поетичну спадщину російського поета другої половини ХІХ ст. Б.О.Чичибабіна. На підставі єдиного системного підходу проаналізовано його лірику на різних рівнях: проблемно-тематичному, образному, мотивному, композиційному та жанрово-стильовому. Особливу увагу приділено філософській спрямованості поезії митця. Визначено її основні теми: любов як спосіб пізнання світу, поет і призначення його поезії, історія в контексті Вічності. Охарактеризовано філософські засади творчості митця, вплив на його світогляд різних релігій та філософських ідей: М.Бердяєва, Г.Сковороди, Л.Толстого, Г.Померанця та ін. Простежено еволюцію тематики, ідей, образів у творах письменника. Наведено цілісну характеристику художнього світу Чичибабіна. Висвітлено особливу роль Бога в ньому, поєднання історичної конкретики з філософськими узагальненнями, трагічний пафос і життєстверджувальні ідеї. З'ясовано зв'язки поета з російською класичною літературою (розвиток традиції зображення "маленької людини", її зв'язку з історією, теми пророчої місії, опанування класичних ліричних жанрів), а також вплив на художню систему Чичибабіна модернізму (синтез філософії та літератури, пріоритет людського "я", розуміння особистості як неповторного світу, утвердження творчого начала в людині).

  Скачати повний текст

З використанням порівняльно-типологічного, естетико-функціонального методів дослідження на підставі компаративних зіставлень конкретизовано міжтекстову взаємодію інтертекстуальних параметрів як цілісної системи шляхом аналізу лірики Л.Талалая ("традиційного" поета) у аспекті проблем поетики інтертексту. Визначено й узагальнено ідейно-художні особливості ідіостилю письменника на підставі вивчення моделі світу та типологічних рис ліричного героя, їх еволюції. Розглянуто природу, форму, функції інтертекстуальності. Відображено межовий стан сучасного літературного процесу та тенденції його розвитку. У контексті взаємодії різних видів інтертекстуальності висвітлено важливі аспекти літературного процесу, які базуються на картинах світу та концепції людини. Інтегровано засади різнобічних підходів до теорії інтертекстуальності та доведено, що інтертекстуальність - система міжтекстових взаємодій транстекстуальних і світоглядних кодів на основі авторсько-читацької рецепції, репрезентована генетичним, інтенціональним, іманентним або рецепційним видами.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему поетики лірики М.Руденка в контексті літературного процесу в Україні другої половини ХІХ ст. З'ясовано особливості становлення та зростання творчої постаті М.Руденка, своєрідність його світовідчуття та світобачення. Простежено еволюцію жанрової системи. Доведено, що у поетиці митця філософські мотиви поєднуються з публіцистичним пафосом та національними ідеями. Знайдено джерела оновлення лірики у 60 - 80-і рр. Висвітлено проблему конструювання художнього простору в поетиці М.Руденка на прикладі його лірики періоду ув'язнення. На підставі аналізу фонічних, метричних, стилістичних, образно-сюжетних, композиційних особливостей, емоційного темпоритму, окреслено поетичну картину світу митця з її основними характеристиками-хронотопом та динамікою ракурсів сприйняття в структурі літературного твору.

  Скачати повний текст

Досліджено поетичні твори М. Чернявського. Висвітлено еволюцію його поглядів, охарактеризовано основні мотиви лірики, домінантні жанри й образи. Зроблено спробу розглянути поетичну творчість М. Чернявського у контексті української літератури кінця XIX - перших деятиріч XX ст., визначити стильову своєрідність його віршів, місце митця серед творців раннього українського модернізму. Проаналізовано суб'єктну форму "ліричний герой" у його творчості. Висвітлено філософські засади лірики М. Чернявського, його естетичні позиції. Через протиставлення понять "людина і суспільство" та "Людина і природа" досліджено одвічні проблеми людського буття. З'ясовано особливості художньої інтерпретації історії України, її сучасного та майбутнього. Події часів Гетьманату як символу української вольності М. Чернявський протиставляв пасивність сучасників, прагнув миру, рівності, національної свободи.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше в українському літературознавстві здійснено комплексний аналіз питань поетики символізму в ліриці Олександра Олеся у контексті її зіставлення із основними тенденціями розвитку європейського поетичного символізму та його взаємодії з національними традиціями. Уточнено та поглиблено попередньо напрацьовані українським літературознавством теоретичні знахідки олесезнавців щодо вивчення головних аспектів стильової своєрідності, поетики та проблематики лірики Олександра Олеся, художньої типології поетичних образів-символів.У роботі визначено роль та значення творчості Олександра Олеся як важливої єднальної ланки в розвитку традицій української поезії та новітніх досягнень європейської художньої словесності; систематизовано й теоретично, з погляду сучасної літературознавчої парадигми, переосмислено моделі рецепції творчості митця в літературній критиці; досліджено аксіологічні аспекти поетики символізму Олександра Олеся, пов'язані з виявом його авторецептивного дискурсу; проаналізовано семантичні та поетикальні особливості індивідуально-стильової художньої символіки поета, співвіднесені з різними аспектами релігійного, екзистенційного, соціального буття людини та впливу на неї природного оточення.^UThe thesis presents a comprehensive analysis of poetics and problematics of Oleksandr Oles' creative work in the context of its comparison with basic tendencies of the development of European poetic symbolism and its artistic interaction with the national traditions of the domestic art, conducted in Ukrainian literary studies for the first time. The theoretical findings of Oles' creative work previously accumulated by Ukrainian literary studies, which concern the research of the main aspects of stylistic originality, poetics, and problematics of Oleksandr Oles' lyrical poetry, the typology of his poetic symbolic images have been specified and made more profound.The thesis has defined the role and significance of Oleksandr Oles' creative work as an important connecting link between the development of Ukrainian poetic traditions and the latest achievements of European literature; it has considered some debatable issues of the contemporary literary studies concerning the definition of ideological and aesthetic principles in the context of which Ukrainian modernism coexisted with the European one, as well as the assessment of the role played by Oleksandr Oles' work in the processes of their interaction. The author has analyzed a problematic atmosphere of ideological and aesthetic search of European and Ukrainian artists of the modernist era, in the context of which the artistic orientations of the early Oleksandr Oles' poetry were shaped. It has been stated that modernism, as the newest ideological and aesthetic system at the turn of the century, touching upon all cultural sectors, arose in the process of denying the previous aesthetic and philosophical dominants.

На матеріалі української еміграційної лірики (1945-1990) розглянуто проблеми еволюції її художньої семантики,природи і зміни стильових систем, простежується втілення ментальних і етнічних архетипів, семіозису. Дослідник використовує ідеї лінгвістики, семіотики, теорії етносу, вперше вводить у науковий обіг матеріали варшавських архівів Д. Донцова, Нових Актів, Музею літератури ім. А. Міцкевича, а також архівів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, МВС та СБУ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито значення ліричної пісні у жанровій системі національного фольклору, осмислено особливу роль у ній пісні кохання. Досліджено тематичні мотиви й особливості поетики кримськотатарської фольклорної любовної лірики. Розглянуто макам - старовинний фольклорний жанр, в якому превалюють тужливі любовні мотиви та зрідка означаються світлі надії. Доведено, що глибинна емоційність зразків цього жанру поєднується з філософічною медитативністю. Проаналізовано найбільш поширений у кримськотатарському пісенному фольклорі жанр легкої ліричної пісні, в якому також превалюють любовні мотиви. З'ясовано, що для цих пісень характерна жвавість, часто грайливість, яка ефективно контрастує з відчутною у них елегійною тональністю. У легких ліричних піснях виділено три основні цикли - пісні сумного кохання, долання тривог і скрут, щасливої любові. Зроблено висновок, що характерними особливостями поетичного світу кримськотатарської народної любовної пісні є проникливе осягнення печалей і радостей кохання, передача широкої гами почуттів, тонких настроєвих відтінків, інтонаційне багатство, мальовнича метафоричність і символічна сконденсованість лаконічної образності, динамічний розвиток ліричного сюжету, за яким нерідко вгадуються обриси сюжету фабульно-оповідного, стрункість і вигадливість композиції (лінійної, ретроспективної, мозаїчної, система експресивних повторів, яка посилює орнаментальність і чітку злагодженість викладу, вишукана звукова та ритмічна організація.

  Скачати повний текст

У дисертації у світлі єдиного системного підходу досліджено міфопоетичні парадигми в художній спадщині англійських письменників доби бароко, встановлено особливості функціонування міфу в англійській літературі XVII ст., визначено специфіку імплементації міфів у творах англійської барокової літератури різних родів і жанрів (лірика, епос, драма), з'ясовано особливості міфопоетичної системи англійської барокової літератури. Детально розглянуті міфопоетичні структури в різних жанрах англійської метафізичної лірики (Дж. Донн, Дж. Герберт, Р. Крешо, Дж. Халл, Е. Марвелл та ін.). Встановлено, що міфопоетична парадигма творення є домінантною в метафізичній картині світу англійських поетів XVII ст. й імплементується через символічний союз (людини і світу, людини і природи, чоловіка і жінки) як співтворців реалізації Божого задуму. У дисертації виявлено й охарактеризовано потужний міфопоетичний струмінь в англійській бароковій драматургії (В. Шекспір, Дж. Форд, Дж. Флетчер, Ф. Бомонт). Творче опанування драматургами біблійних міфів відбувається в контексті питань напруженого духовного пошуку, навернення людини до праведного життя на тлі суспільних подій в Англії того часу. Відзначено домінанти міфопоетичного світобачення Дж. Мільтона – уведення архаїчних міфологем з метою увиразнення біблійних міфів, утілення філософських роздумів про зв'язки людини із Богом і Всесвітом, скороминуще і вічне у плині часу, усвідомлення єдності християнської та суспільно-національної історії як єдиного процесу в постійній динаміці і трансформаціях. На підставі дослідження різновидів роману англійського бароко (високого і низового) встановлено, що авторський міф у романному тексті вибудовується на основі традиційного міфу і є творчою інтерпретацією архетипно-міфологічних структур. Модифікації міфів у романній спадщині Дж. Макензі, Р. Бойла, П. Герберта, Дж. Баньяна та ін. розглянуті як вияви індивідуальної семіосфери та авторського стилю. У роботі визначено домінанти художньої картини світу у різновидах англійського роману XVIIст. (галантно-героїчний, політико-героїчний, крутійський, дидактико-алегоричний та ін.).Провідні міфопоетичні парадигми у творчості англійських письменників доби бароко розглянуті крізь призму культурної традиції та в аспекті взаємодії біблійних, античних, національних міфів у художніх текстах.^UIn this study, the author carries out a mythopoetic analysis of the English Baroque literature of the 17th century and studies the key mythopoetic paradigms (in terms of legendary and mythological traditions – antique, biblical, and national mythologies) based on the lyrical, epic, and dramatic baroque works. The author introduced the methodology of studying the mythopoetic paradigms in literary writings and researched the evolution of these paradigms (the narrative paradigm of world creation, fertility, hero, and deliverance myths) in the English Baroque literature.It has been outlined the pragmatic nature of Baroque artists' appeal to mythology as a cultural phenomenon; the use of mythological material in the baroque literary works was mainly carried out at the poetic level by introducing similes, metaphors; at the figurative level through allusions, symbols, personifications of nature; at the ideological and thematic level using mythological allusions.The structure of the mythopoetic paradigm of metaphysical poets incorporates the scientific core as its integral component. It can be explained by the discoveries of the prominent scholars of that age: Іsaac Newton, Johannes Kepler, Rene Descartes, etc. Such innovations modify the mythopoetic worldview of writers adding new images and motives, stimulating the author's imagination. Within the scope of the Ukrainian literary criticism, this study pioneers the studies of Katherine Philips' role in developing feministic motives in the English Baroque poetry, representing the complex feminine intellectual and sensual internal world in the light of antique, national, and Biblical myths. Worshipping the woman as the light source, the sun, “pretty household god” (Кatherine Philips), poetizing the woman's image as the embodiment of the Blessed Virgin (John Donne, George Herbert) proves the wide range of metaphysical poetry, its interest towards both ontological and gender issues. The study has proven that epic poems “Paradise Lost”, “Paradise Regained” by John Milton actualized four leading mythopoetic paradigms of the world creation, fertility, hero, and liberation. It leads to the conclusion that the author creates the worldview model of existence – a neomyth. The analysis delves into the most popular motive and topical complexes: life of Christ, creation of the world, redemption, etc. Constant archetypes get their share of thorough analysis as well: the author reflects on the role the semantics of a road, water, a temple, the sun, and their introduction to the texts by John Milton. Based on the author's criteria of the mythopoetic analysis of fiction, the research studies the topic of life in God in the didactic allegorical novels “The Pilgrim's Progress”, “The Life and Death of Mister Badman” by John Bunyan, the topic of honor and serving the nation in the politic heroical novel “Aretina” by George Mackenzie, life as a challenge, an adventure in the novel “Parthenissa” by Roger Boyle, anticolonial topic of the novel “Oroonoko, or the Royal Slave” Аphra Behn, etc. in the light of mythopoeia. The level of its assimilation depends on specific factors: both external (cultural specificity of the given age, the development of philosophy, social and historical conditions), and internal (individual approach of the author, genre and stylistic development, etc.) It is the transformations and modifications of the myth in their interdependence with other elements of the work of fiction that provide the possibility to create a unique individual author's myth.

Проаналізовано наукові погляди: "лірика безсюжетна", "лірика частково сюжетна", "лірика сюжетна, але іноді безфабульна", "лірика завжди сюжетна і фабульна". На основі зазначених методів наукового дослідження доведено помилковість і дизгармонійність перших трьох поглядів. Проведено цілісний аналіз структури ліричного твору, виокремлено й детально висвітлено систему складових "структури внутрішньої форми" ліричного твору з визначенням місця та ролі у даній структурі ліричного сюжету та фабули. Встановлено, що зазначена структура цілком аналогічна цілісній "структурі внутрішньої форми" будь-якого літературного твору і виглядає як низка взаємопов'язаних складових "образність - конфліктність - сюжет (у формі фабули чи системи фабул) - жанр". З'ясовано правдивість наукового погляду "лірика завжди сюжетна і фабульна". Доведено, що сюжетність і фабульність - властивості не родові, а загальнолітературні. Виявлено структурні компоненти та типологію будови ліричного сюжету та фабули, типологію ліричних сюжетів і фабул за їх розвитком, а також те, що звичні погляди на "сюжет" і "фабулу" є звуженими, що недослідженість їх поетики, особливо поетики малих неповних за розвитком сюжетів (і фабул) логічно викликала помилкові думки про "безсюжетність", "безфабульність" або "часткову наявність" сюжету чи фабули у ліриці. Розглянуто структурно-композиційні можливості малого ліричного сюжету (тобто сюжету-фабули) з боку його розвитку. Зроблено висновок про "структуру внутрішньої форми" твору як основу для подальшого дослідження композиційних можливостей ліричного твору.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний, системно-функціональний аналіз поетикальної специфіки творчості М.Філянського за рівнями, мотиваційним та жанровим з залученням інших чинників поетики (теми, проблеми, психологізму, стилю). Охарактеризовано основні мотиви поезії. З'ясовано жанрову природу конкретних віршів, ліро-епічних поем, окремих циклів, поетичних збірок "Лірика", "Calendarium", "Цілую землю". У творчому доробку митця поєднано традиції класиків з новими тенденціями розвитку української та європейської культур початку XX ст. З використанням образного, мотивного, жанрового арсеналу національної та світової літератур, трансформувавши та модифікувавши його, М.Філянський створив своєрідну систему поетикальних засобів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему цілісності окремого художнього твору, а також творчості митця загалом в аспекті типології. Установлено історико-літературне підгрунтя такої типології за доби античності. На підставі специфіки типології цілісності у загальнонауковому та історико-літературному контексті виявлено співвідношення понять "цілісність" і "система". Зазначено, що цілісність є систематизуючим фактором, який у межах одного твору зберігає всю його архітектоніку в гармонії, залишаючи кожному з елементів твору самостійність у функціонуванні. Зауважено, що у межах цілої творчості цілісність та її типи мають історично зумовлений, перехідний характер. Запропонована Ю.Тиняновим, Л.Тимофеєвим, Ю.Лотманом методологія літературознавства дозволяє визначити категорію цілісності як диференційовану у аспекті типології. Дихотомія типів цілісності (гомогенного та гетерогенного) є важливим поняттям системно-типологічного аналізу. Наведено підхід до такого цілісного аналізу ліричної поезії XIX - початку XX ст. за трирівневою структурою, яка працює в гомогенних і гетерогенних системах, а саме: концепції особистості; природи конфлікту, структури поетичного вислову. Такий системно-цілісний аналіз дозволяє типологічно визначати проблематичні аспекти літературознавства.

  Скачати повний текст

Здійснено першу спробу дослідження сугестивної лірики з урахуванням міждисциплінарного розгляду поняття "сугестія". Проаналізовано генезу, особливості структури та функціонування сугестивних поетичних творів. На матеріалі поезій Л. Українки, М. Вороного, В. Свідзинського, П. Тичини, Б.-І. Антонича простежено специфіку реалізації сугестії на різних рівнях поетичної структури. Розкрито шляхи несвідомої взаємодії автора та читача у межах поетичного твору, яка забезпечується сугестивністю - здатністю художнього твору впливати на несвідоме читача.

  Скачати повний текст

Досліджено східноукраїнський поетичний "канон" на матеріалі творчості В.Сосюри, В.Стуса, Л.Талалая, П.Вольвача. "Канон" розглянуто як сформовану традицію, що має геокультурну специфіку та регулювальну суспільну функцію. Східноукраїнський поетичний "канон" постає у межах неоромантичної парадигми (лірика В.Сосюри), моделюється, ускладнюючись екзистенційною, етико-естетичною наповнюваністю лірики В.Стуса, Л.Талалая та закріплюється у постмодерній ситуації 1990-х рр. у ліриці П.Вольвача. Провідні ознаки східноукраїнського поетичного "канону" простежено за етнокультурним, топографічним та психологічним зрізами, що дозволяє виявити структурні компоненти, а саме: емоційність, ліричну безпосередність індивідуалізм, неоромантичний кордоцентризм, інтравертний тип світовідчуття. Зазначені аспекти складають основу "східноукраїнського поетичного тексту", що простежується в образній і мотивній наповнюваності, впливаючи на тип ліричного суб'єкта. Значну увагу приділено психологічним і геополітичним засадам ідеологізації східноукраїнського "канону".

  Скачати повний текст

Розглянуто творчість Н.Кибальчич у зв'язку з естетико-філософськими реаліями її доби, з'ясовано її участь у розвитку українського літературного процесу кінця ХІХ - початку ХХ ст. Аналітично досліджено літературно-мистецькі пошуки письменниці у прозі, відзначено її уміння моделювати стан душі персонажа, художньо відтворити його світогляд і психологію шляхом добору нових способів художнього осмислення дійсності. Встановлено, що у творах Н.Кибальчич своєрідно поєдналися, переплелися елементи різних літературних систем - реалізму, натуралізму, імпресіонізму та експресіонізму. На підставі аналізу більшості поетичних творів письменниці, доведено, що лірика Н.Кибальчич є непересічним явищем українського декадансу, а також позначена впливом романтичної та реалістичної літературної традиції. Зазначено, що стиль письменниці еклектичний, що відбиває специфіку літературного процесу зламу століть, як межі між народницьким каноном і модернізмом.

  Скачати повний текст