Систематизовано та проаналізовано матеріали Жаботинського поселення. Вперше введено до наукового обігу докладні типолого-статистичні характеристики кераміки жаботинського етапу, що дозволило розглядати його як еталонну пам'ятку раннього залізного віку Східної Європи. Запропоновано структурну схему жаботинського етапу, яка відбиває хронологічний розподіл матеріалів і спрямованість культурних зв'язків. Виділено три горизонти на поселенні, ритм розвитку яких збігається з ритмом середньогальштатської культури Басарабь. Проведено кореляцію хронологічних систем передскіфських та ранньоскіфських горизонтів на рівні зіставлення центральноєвропейської, передньоазійської та східноазійської хронологічних систем. Запропоновано модель культурогенезу на розглянутій території наприкінці IX - VII ст. до н.е. та розглянуто особливості функціонування культурних утворень за умов перехідного періоду. Виявлено критерії інноваційності жаботинського культурного комплексу відносно чорноліського.

  Скачати повний текст

З використанням результатів дослідження 7624 поховань розроблено концепцію походженння, розвитку та зникнення культур зрубної спільності, (XVII - XII ст. до н. е.). На підставі наявних даних про поховальні ритуали в ареалі зрубної спільності виділено дві археологічні культури - покровську зрубну та бережнівсько-маївську зрубну. Генезу культур зрубної спільності розглянуто в контексті пом'яток передзрубного обрію, пов'язаних своїм походженням з Південноуральським осередком культурогенези. Обгрунтовано дві лінії розвитку культур зрубної спільності та двохетапну періодизацію кожної з них. Порушено питання етнічної належності та позначено історичні долі носіїв культур зрубної спільності, ймовірні напрямки та шляхи міграції цих праіранських племен, їх роль у формуванні культур іраномовних кіммерійців, скіфів, савроматів.

  Скачати повний текст

Уведено до наукового обігу та систематизовано великий емпіричний матеріал, що репрезентував усі відомі в Україні субетнічні групи даних народів. На підставі компонентного аналізу виокремлено найбільш архаїчні календарні свята, обряди та звичаї, які розкрили культурно-історичні особливості формування й еволюції обрядовості розглянутих етносів. Уперше проведено типологізацію календарних обрядів болгар і гагаузів. Встановлено їх походження в різних етнокультурних ареалах. Обгрунтовано системотвірну роль слов'янських елементів у культурогенезі обох етнічних груп.

  Скачати повний текст

Проаналізовано онтологічні фактори і логічні механізми становлення та подальшої динаміки культурної історії. Істотно об'єктивізовано та підвищено прогностичні можливості вивчення культурно-історичного процесу. Обгрунтовано основні положення авторської концепції культурогенезу, окреслено її теоретико-методологічні альтернативи. Визначено найбільш перспективні шляхи дослідження даного феномену, визначальні фактори та логічні тенденції культурно-історичного процесу як органічного продовження еволюції форм буття. Запропоновано критеріальну призму виявленої логіки історії. На підставі теоретико-методологічної моделі культурогенезу з метою конструктивного розгляду критичного стану сучасної культури вироблено адекватні засоби логіко-історичного прогнозування та подолання культурної кризи.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу питомих наспівів регіону Західнопольської ентографічної області - Верхньоприп'ятської низовини, яка вважається одним з найактивніших осередків формування слов'янської спільноти, реконструйовано автентичну народнопісенну традицію, згідно з якою у сформованій за локальним принципом жанровій сітці містяться чисельні загальновідомі, але своєрідно пристосовані та деякі рідкісні місцеві мелотипи. За цього розглянуто кожен з найрозвиненіших обрядових пісенних циклів, приурочених до календарних (зими, весни, літа), сезоно-трудових (жнив, польових і збиральницьких лісових робіт) і родинних (весіль) обставин. За результатами мелогеографічних дослідів на верхньоприп'ятській території визначено три ієрархічно підпорядковані територіально-діалектологічні одиниці меншого рівня (наддіалект/район, діалект/округ, субдіалект/околиця). Музичні дані засвідчують впливовий статус верхньоприт'ятського басейну за тривалого етапу етногенези слов'янства, у чому активну роль відіграв консервативний осередок в епіцентрі низовини.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні основи існування та особливості шляхів інтеграції системи мистецької освіти до європейського соціально-культурного простору. Визначено її місце та роль її у метасистемі культури, зв'язки з одопорядковими елементами - підсистемами мистецтво, освіта, культура. Розглянуто зміст мистецької освіти, структуру побудови та основні критерії її функціонування. Показано трансформацію поглядів на місце та роль центральних органів управління сферою культури та мистецтва у культурогенезі нового постіндустріального суспільства. На підставі результатів проведеного аналізу визначено необхідність збереження традицій системи та методики організації підготовки кадрів з мистецьких напрямків, запровадження нових спеціальностей та напрямків підготовки з метою інтеграції у світовий культурний простір. Зроблено висновки про подальші шляхи удосконалення системи підготовки мистецьких кадрів, піднесення ролі мистецьких закладів освіти у формуванні культури суспільства, збереженні культурних традицій, поєднанні їх з вирішенням проблем інтеграції культури України у світову систему, розглянуто можливі шляхи розвитку системи.

  Скачати повний текст

Висвітлено філософсько-антропологічне осмислення конструювання ідентичності у телесеріалах в українському медіапросторі, що великою мірою визначає сучасні процеси українського антропо- та культурогенезу. Досліджено основні стратегії конструювання ідентичності, наявні у телесеріалах як продуктах візуальної культури. Визначено основні конструктори, що безпосередньо впливають на ідентифікаційні процеси в гетерогенній українській глядацькій аудиторії, а саме: визначні філософеми (фантазму, ескапізму), міфологеми (архетипи "героя", "трікстера", "ворога", притаманні схемам бінарного опозиціювання), ідеологеми ("успішності", політкоректності, гендерно-коректної комунікації, націоналізму, мультикультуралізму, антиглобалізму) та наративні елементи (серійність форми, використання антагонічних персонажів, залучання прийомів пародії).

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням культурних взаємин між східними та західними регіонами світу. Висвітлено обумовленість міжкультурної взаємодії світоглядними та художніми традиціями цих регіонів, простежено психологічні фактори формування специфічних художніх картин світу. Охарактеризовано такі визначники далекосхідного культурогенезу, як принцип меритократії та автомотивації, продемонстровано специфічні театроцентризм та артистизм культурогенезу цього регіону, виявлено стратагеми та архетипи далекосхідної культури. Сформульовано тезу про три шляхи східно-західних взаємин - "місіонерський", "джазовий" та "євразійський". Розглянуто особливості асиміляції західних традицій в умовах Далекого Сходу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан розробки проблеми формування культури логічного мислення майбутніх учителів у процесі фахової підготовки у науково-педагогічній літературі. Визначено та теоретично обгрунтовано суть і структуру культури логічного мислення майбутніх учителів, яка є складним особистісним утворенням, що забезпечує розвиток професійного мислення педагога, його культурогенез. Виявлено її сутнісні характеристики. Створено технологію формування даної культури, що містить цільовий, мотиваційний, змістовно-процесуальний і рефлексивний компоненти, критерії та рівні її сформованості. Розроблено методи та форми професійної підготовки учителів у аспекті формування культури логічного мислення. Запропоновано технологію її формування та визначено компоненти. Проведено формувальний експеримент і на підставі одержаних кількісних і якісних показників доведено ефективність розробленої технології та впровадження в навчальний процес спецкурсу "Формування культури логічного мислення".

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню метафори, метафоризації у культурному та творчому процесах. Робота є однією з перших спроб в українській філософії у цілісному філософсько-антропологічному аналізі осмислити проблеми метафоризації, семіозису, вироблення абстрактних понять та художніх образів, метафора розглядається як складний багатовимірний феномен мови, мистецтва та соціокультурного буття людини.Актуальність та вибір теми дослідження зумовлені збільшенням практичного та наукового інтересу до феномену метафори не як до стилістичного засобу мови, а як антропологічної реалії, що знаходить вияв у мові та мистецтві. У період змін у соціальній та духовній структурі суспільства, його глобалізації та технологізації, метафора набуває усе більшого значення як феномен, що присутній у мисленні, свідомості та підсвідомості людини, але, тим не менш, відсутній у базових принципах роботи штучного інтелекту зі «штучним мисленням», тобто не-антропологічним мисленням. Тому, виходячи з актуальності теми дослідження, дисертантом сформульоване наукове завдання, що полягає у постановці питання у площині культурної і філософської антропології, як у культурі при неминучому впливі метафори формуються нові смисли. Теоретична актуальність роботи обумовлена застосуванням концептів метафори, метафорону, символу, абстрактної та абсолютної метафори, співвідношення моделей семіозису та культурогенезу, культурної еволюції людини. Методологічна актуальність обумовлена застосуванням трансдисциплінарних і міждисциплінарних підходів до феномену метафори, найважливішими з яких є герменевтичний, семіотичний, функціональний, культурно-антропологічний, культурно-психологічний та когнітивний методи. Методологічну основу дослідження складають ряд методів та значущих філософських та філософсько-антропологічних концепцій: логіко-аналітичний метод (аналіз метафори як філософської категорії); метод абстрагування (для визначення ступеня абстрагування у різних типах метафор у мистецтві); семіотичний метод (розглянута метафора як семіотична реалія мови, запропонована нова модель семіозису протягом еволюції культури); герменевтика (проаналізоване функціонування метафор як поетичних тропів та багатогранних художніх образів у мистецьких творах, уточнена герменевтика метафори згідно «циклу життя» метафори, використана герменевтична теорія П. Рікера «живої метафори» як способу діалектичного єднання об'єкта – суб'єкта, реального – уявного у пізнанні), методи культурної антропології (розгляд метафори у річищі еволюціонізму, неоеволюціонізму та функціоналізму), методи філософської антропології (проведений аналіз метафори як універсальної категорії людського життя, а когнітивних процесів як засобів тотальної метафоризації). Загальнотеоретичну основу дослідження складають праці сучасного когнітивізму Дж. Лакоффа та М. Джонсона, праці з семантики Ч. Пірса, А. Шаффа, Ж. Піаже, філософія символу та міфу О. Ф. Лосєва, С. С. Аверінцева, Е. Кассірера та О. М. Фрейденберг, метафорологія Г. Блюменберга, філософсько-психологічні роботи К. Юнга, Е. П. Ільїна, В. Н. Дружиніна, О. М. Леонтьєва, П. В. Симонова, М. Полані, Г. Гарднера.Мета – філософсько-антропологічний аналіз раціональних та ірраціональних сторін метафори у мисленнєвому процесі людини через вираження у мові та мистецтві, а також виявлення механізмів метафоротворення та джерел походження явища метафоричності (метафоризації).Об'єктом дослідження є метафора як передумова та результат творчої діяльності. Предметом дослідження є метафора як когнітивно-емоційний процес та антропологічний стан людської спільноти протягом її філогенезу, способи метафоризації (у мові, мистецтві, культурі).Наукова новизна одержаних результатів розкривається у таких положеннях:Уперше:– метафора, згідно нашої гіпотези, інтерпретується як антропологічно важливий чинник розвитку мислення, як філософський феномен, що займає проміжне становище між конкретним і абстрактним мисленням;– доводиться, що метафора виступає способом розв'язання найбільш складних та проблемних задач, що постають у тому чи іншому культурному середовищі, оскільки творчі рішення під час створення метафор та метафоризації сприяють побудові нових нейронних зв'язків, інноваційним рішенням тих чи інших ситуацій в культурі та загальному покращенню когнітивних процесів;^UThe dissertation is dedicated to research of metaphor, metaphorization in cultural and creative processes. The work is one of the first attempts in Ukrainian philosophy to comprehend problems of metaphorization, semiosis, production of abstract concepts and artistic images in holistic philosophical and anthropological analysis, metaphor is seen as a complex multidimensional phenomenon of language, art and sociocultural existence.The relevance and choice of the research topic are due to increasing practical and scientific interest to the phenomenon of metaphor not as to a stylistic means of language, but as anthropological reality reflected in language and art. In a period of change in the social and spiritual structure of society, its globalization and technologization, metaphor is becoming increasingly important as a phenomenon present in thinking process, consciousness and subconscious but is nevertheless absent in the basic principles of artificial intelligence with «artificial thinking», i. e. non-anthropological thinking. Therefore, based on relevance of the research topic, the dissertation formulates a scientific task, which is to pose a question in the field of cultural and philosophical anthropology: in what way new meanings are formed in culture with an inevitable influence of metaphor.Theoretical relevance of the work is due to the use of concepts of metaphor, metaphoron, symbol, abstract and absolute metaphor, the ratio of models of semiosis and culturogenesis, human cultural evolution. Methodological relevance is due to the application of transdisciplinary and interdisciplinary approaches to the phenomenon of metaphor, the most important of which are hermeneutic, semiotic, functional, cultural-anthropological, cultural-psychological and cognitive methods.Methodological basis of the study is formed from a number of methods and significant philosophical and philosophical-anthropological conceptions: logical-analytical method (analysis of metaphor as a philosophical category); method of abstraction (to determine degree of abstraction in different types of metaphors in art); semiotic method (metaphor is considered as a semiotic reality of language; a new model of semiosis during the evolution of culture is suggested); hermeneutics, the functioning of metaphors as poetic tropes and multifaceted artistic images in works of art is analyzed, the hermeneutics of metaphor according to the «life cycle» of metaphor is specified, P. Ricoeur's hermeneutic theory of «living metaphor» is used as a way of dialectical unity of object – subject, real – imaginary in cognition process), methods of cultural anthropology (consideration of metaphors in the stream of evolutionism, neoevolutionism and functionalism), methods of philosophical anthropology (analysis of metaphor as a universal category of human life, and cognitive processes as a means of total metaphorization). General theoretical basis of the study are the works of modern cognitivism by J. Lakoff and M. Johnson, works on semantics of Ch. Pierce, A. Schaff, J. Piaget, philosophy of symbol and myth A. F. Losev, S. S. Averintsev, E. Cassirer and O. M. Freidenberg, metaphorology of H. Blumenberg, philosophical and psychological works of K. Jung, Ye. P. Ilyin, V. N. Druzhinin, A. N. Leontiev, P. V. Simonov, M. Polany, H. Gardner.The aim of the work is philosophical and anthropological analysis of rational and irrational aspects of metaphor in human thinking process through reflection in language and art, as well as to identify mechanisms of metaphor formation and sources of phenomenon of metaphor (metaphorization process).The object of the research is metaphor as a prerequisite and a result of creative activity.The subject of the research is metaphor as a cognitive-emotional process and anthropological state of human community during its phylogenesis, methods of metaphorization (in language, art, culture).The scientific novelty of the obtained results is revealed in the following points:For the first time:– metaphor, according to our hypothesis, is interpreted as an anthropologically important factor in the development of thinking process, a philosophical phenomenon that occupies an intermediate position between concrete and abstract thinking;