Досліджено напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення функціонування інституту комунальної власності (КВ) на основі аналізу нормативно-правової бази України та узагальнення правозастосовної практики у сфері комунального господарства. Проаналізовано генезис формування інституту КВ як економічної основи місцевого самоврядування. Уточнено сутність адміністративно-правового забезпечення функціонування інституту. Визначено специфіку адміністративних правовідносин у сфері КВ, яка проявляється у комплексності та явному балансуванні на межі публічного та приватного права. Проаналізовано нормативно-правові акти щодо набуття та припинення права КВ. Обгрунтовано необхідність законодавчого визначення правового режиму майна спільної власності територіальних громад для формування сприятливих умов його використання, а також наголошено на необхідності прийняття Закону України "Про особливості приватизації комунального майна". Наведено пропозиції щодо забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень і забезпечення населення послугами мінімальних соціальних потреб.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплекс біомаркерів антиоксидантної системи для кількісної оцінки стану гідробіонтів та середовища їх існування у прибережній зоні Чорного моря. Вперше виявлено роль каталази у процесі адаптації гідробіонтів до забруднення. Визначено інтервали активності каталази у гідробіонтів-індикаторів, що відповідають їх умовно нормальному функціонуванню. Визначено норму реакції процесу перекисного окиснення ліпідів в організмах-індикаторах. Виявлено діапазони зміни параметрів середовища (температури, щільності, концентрації кисню, фосфатів, нітратів і нітритів), що відповідають умовам нормального функціонування личинок риб Atherina hepsetus L., а також двох видів водоростей-макрофітів - Enteromorpha intestinalis (L.) Link. та Ceramium rubrum (Huds.) Ag. На підставі даних щодо активності антиоксидантної системи гідробіонтів виконано ранжування досліджених районів за рівнем трофності. Рекомендовано використання антиоксидантної системи гідробіонтів під час проведення моніторингових робіт у прибережній зоні Чорного моря.

  Скачати повний текст

Досліджено анатомічний склад вегетативних органів Zostera marina, Zostera noltii і Ruppia cirrhosa в Азово-Чорноморському басейні. Виявлено мінливість анатомо-метричних параметрів органів досліджених видів за різних екологічних умов (глибини та гранулометричного складу донних осадків). Розроблено методику визначення об'єму повітроносних порожнин листа для оцінювання ступеня розвитку лакунарної системи, яка забезпечує адаптацію рослини до умов середовища. На підставі функціонально-значущих параметрів визначено оптимум глибини зростання вивчених видів у Чорному морі: для Zostera marina і Zostera noltii - від 3 до 9 м, Ruppia cirrhosa - від 0,5 до 2 м. Виявлено особливості анатомо-метричної структури вегетативної сфери двох видів зостер за умов лиманів Причорномор'я та Приазов'я, а також бухти Козачої (Севастопольське узмор'я).

  Скачати повний текст

Розроблено метод тривалого зберігання мікроводоростей без використання поживних середовищ, який дозволяє зберігати їх життєздатність у збезводненому стані протягом тривалого часу. Метод передбачає переведення клітин у стан ангідробіозу, їх зберігання та реактивацію, тобто переведення в активну культуру. На підставі аналізу морфометричних і біохімічних характеристик мікроводоростей у разі переведення в ангідробіоз та реактивації визначено умови де- та регідратації клітин. Визначено умови, що забезпечують збереження мікроводоростей у стані ангідробіозу. Показано взаємозв'язок життєздатності та залишкової вологості культури. Уперше визначено його оптимум: для Spirilina platensis - 9 - 11 %, для Synecchococcus elongatus - 8 - 11 %, для Phaeodactylum tricornutum - 12 - 14 %.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження багаторічних змін мезозоопланктону Севастопольської бухти за період з 1976 р. до 2002 р. Наведено оцінку довгострокових змін таксономічного складу, структури, чисельності мезозоопланктону та його основного компоненту - копепод, а також сезонних флуктуацій даних показників. Проаналізовано зміни, що відбулися у таксоцені роду Acartia, найбільш чисельному у мезозоопланктоні прибережних ділянок Чорного моря. Виявлено особливості сезонної динаміки, статевої та розмірної структур популяції нового для Чорного моря виду A. tonsa та їх відмінності від популяції аборигенного виду A. clausi. Досліджено реакцію угруповання мезозоопланктону на зміну умов довкілля, а також випадкову інтродукцію нових видів на різних рівнях організації: в угрупованні мезозоопланктону, у таксоцені копепод, у таксоцені Acartia, у популяціях окремих видів копепод.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив просторово-геометричної організації біокосних систем на інтенсивність їх функціонування, закономірності впливу геометричних характеристик фізичних моделей живих об'єктів на інтенсивність їх взаємодії з рухомою водою, а також закономірності заселення експериментальних моделей штучних рифів прикріпленими безхребетними. Розраховано швидкості споживання кисню, розчиненої органічної речовини та бікарбонатів в об'ємі життєвого простору штучних рифів. Встановлено першочерговий вплив просторово-геометричної організації косної частини біокосних систем на їх біологічні властивості. Шляхом геометричних співвідношень життєвих просторів можна регулювати видовий склад і щільність їх заселення організмами, регулювати швидкості біогенних потоків речовин, які проходять крізь дані системи. Доведено можливість визначення оптимальних значень геометричних параметрів для створення штучних рифів біопродукційного та біомеліоративного призначень. Природні норми концентрації живої маси та питомої швидкості споживання кисню закономірно знижуються за умов збільшення об'єму біокосних систем під час дослідження їх у діапазоні 13 порядків за величиною об'єму.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вирішенню методичних проблем та питанням практичного використання методів біотестування для оцінки якості морського середовища. Запропоновано комплекс методів оцінки токсичності морської води, донних відкладів та окремих забруднювальних речовин з використанням тест-об'єктів - водоростей, інфузорій та наупліальних стадій ракоподібних. Проведено апробацію методів біотестування, вивчено просторові та часові характеристики якості води в Одеській затоці та прилеглих акваторіях моря з метою виявлення великих джерел забруднення. Виявлено "гарячі точки", на яких біологічні ефекти забруднення фіксувались протягом ряду років. Проведено дослідження щодо визначення токсичності морських донних відкладів у акваторіях з різним ступенем антропогенного навантаження - в Одеському порту, на Новому Одеському звалищі грунтів. Оцінено токсичність мийного засобу нового покоління (аквамару), який використовується для очистки стічних вод, що містять нафту, а також сипучих вантажів (бокситів та глинозему), які перевозяться та перевантажуються у чорноморських портах, для оцінки можливих наслідків надходження їх в морське середовище. На підставі експериментальних спостережень запропоновано шкалу визначення токсичності тестованих середовищ.

  Скачати повний текст

Запропоновані методи оцінки токсичності природньої морської води, донних відкладів та окремих забруднюючих речовин з використанням тест-об'єктів - лабораторних культур морських планктонних водоростей, інфузорій і наупліальних стадій ракоподібних. Проведена атестація методів біотестування в Одеській затоці та прилеглих акваторіях моря з метою виявлення найбільш великих джерел забруднення.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано сучасний видовий склад вищих морських грибів прибережної зони моря і лиманів північно-західного регіону Чорного моря (ПЗРЧМ). Виявлено 77 видів грибів, з них 12 вперше зареєстровано у Чорному морі. Вперше за видовим складом грибів визначено подібність акваторій ПЗРЧМ. Одержано дані про кількісний розвиток грибів у воді та донних відкладеннях. Виявлено домінування облігатно морських грибів у донних відкладеннях і на целюлозомістких субстратах, факультативно морських - у водній товщі. Вперше у водній товщі акваторій ПЗРЧМ визначено кількість видів, щільність спор і сумарну частоту поширення потенційно патогенних (опортуністичних) видів грибів. Одержано докази збереження життєздатності пропагул грибів після перебування їх у донних відкладеннях сірководневої батіалі Чорного моря.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності вмісту та розподілу хлорорганічних ксенобіотиків у воді, гідробіонтах і донних відкладах Чорного моря. Виявлено критичні зони забруднення хлорорганічними сполуками (ХОС). Визначено залежність рівнів накопичення ХОЗ від фізико-хімічних параметрів донних відкладів. Встановлено, що райони впливу стоків Дунаю та дампінгу у північно-західній частині Чорного моря, а також прибережні райони портів Севастополя, Керчі, Феодосії за вмістом ХОС в компонентах їх екосистем є критичними зонами Чорного моря. З'ясовано, що локальні джерела надходженя ПХБ в акваторію прибережних районів моря впливають на збільшення вмісту цих забруднювачів у водяних організмах. На підставі результатів моніторингу гексахлороциклогексану (ГХЦГ), дихлородифенілтрихлоретану (ДДТ) і поліхлорованих біфенілів (ПХБ) у воді, водоростях, молюсках та рибах встановлено тенденцію зниження їх концентрацій. Показано, що основним депо ХОС у Чорному морі є донні відклади, а серед чорноморських організмів найбільшими концентраторами ХОС є ссавці з високим вмістом ліпідів. Розраховано потік седиментаційного депонування ПХБ у донні відклади Севастопольської бухти та період седиментаційного очищення води бухти від ПХБ.

  Скачати повний текст

Досліджено участь мітілід, до живуть на поверхні гідротехнічних споруд у процесах самоочищення у прибережній зоні моря. Розглянуто можливість і показано ефективність використання гідротехнічних споруд як елемента гідробіологічного очищення прибережних вод. Основу таких таких систем становлять молюски-фільтратори - мідії та мітілястери, які утворюють масові поселення на гідротехнічних спорудах. Вивчено розмірний склад і чисельність мідій і мітілястерів на гідротехнічних спорудах різної конструкції, що функціонують в акваторії Севастополя. Оцінено фільтраційну роботу, здійснювану мітілідами даних поселень. За результатами обстеження молів виявлено, що на їх поверхні формується замулення, яке не відзначалося раніше. Товщина мулу коливалася у межах від 1 мм до 7 мм на поверхні споруди до декількох десятків сантиметрів у їх основи. Оцінено потоки нафтових вуглеводнів, які формуються мітілідами, що живуть на досліджених гідротехнічних спорудах.

  Скачати повний текст

Визначено знаходження хлороформрозчинних речовин і нафтових вуглеводнів у зливовий стік і стік талої води з атмосфери та грунтів. Досліджено процес впливу трьох неорганізованих зливових стоків на хімічні та бактеріологічні показники акваторії бухти Козачої та виявлено зміни, що відбуваються у морському середовищі під час надходження зливових стоків. У зоні змішування таких стоків і морської води відзначено в цілому незначну зміну концентрації забруднювальних речових у морському середовищі. Встановлено, що бактеріальна кількість у морській воді протягом доби спочатку зростала, а потім - знижувалась. Вплив зливового стоку на акваторію бухти Козачої в районі досліджень тривав протягом доби. Виключною була ситуація, пов'язана з аварійним розливом нафтопродуктів на березі, коли вплив зливового стоку на акваторію тривав кілька місяців. Установлено незначну залежність між хімічними та бактеріологічними показниками у грунтах берега, у морській воді та донних осадах, що доводить наявність у них хімічних сполук, які важко трансформуються. Розраховано обсяг забруднень, що надходить з атмосферними та зливовими стоками в акваторію бухти Козачої в районі досліджень. На підставі результатів проведених досліжень підтверджено, що організовані зливові стоки є суттєвим джерелом нафтового забруднення морської берегової зони. Відзначено, що результати досліджень можуть бути використані для проведення екологічного моніторингу під час організації служби екологічного забезпечення ВМС України, під час розробки комплексу для покращання якості прибережних вод Севастополя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності впливу змінюваної у просторі реакції підсистеми "зміцнені породи-кріплення" на стійкість граничного стану знеміцнених порід зони граничної рівноваги та формування просторової епюри навантаження на кріплення від ваги порід зони нестійкої рівноваги, а також закономірності впливу просторової неоднорідності геометричних, механічних та силових параметрів підсистеми "зміцнені породи-кріплення" на її напружено-деформований стан. Виявлені закономірності у комплексі з розробленими критеріями оптимізації режимів взаємодії геомеханічної системи "масив-зміцнені породи-кріплення" є науковою основою для удосконалення конструктивно-технологічних схем зміцнення приконтурного масиву анкерами та сумішами, що твердіють. Створено алгоритм оптимізації режимів взаємодії системи "масив-зміцнені породи-кріплення", який враховує просторовий характер періодичних змін її геометричних, механічних та силових параметрів. Розроблено методи прогнозу проявів гірського тиску та розрахунку напружено-деформованого стану підсистеми "зміцнені породи-кріплення". Сформульовано новий у просторовому відношенні комплекс ресурсозберігаючих критеріїв рівноміцності підсистеми "зміцнені породи-кріплення" та її адаптації до характеру проявів гірського тиску. Створено групу нових методів розрахунку раціональних параметрів кріплень. Розроблено та апробовано нове тампонажне обладнання, елементи анкерного та рамно-анкерного кріплень.

  Скачати повний текст

Розвинуто новий напрямок гідробіологічних досліджень функціональної ролі водних угруповань у формуванні якості прибережних вод на підставі біогеохімічного підходу. З метою оцінки внеску гідробіонтів у трансформацію речовини та енергії визначено калорійність масових видів планктону та бентосу Чорного моря, виведено "універсальні" рівняння для визначення продукції та дихання безхребетних на будь-якій стадії онтогенезу. З використанням схеми біотичного балансу подано кількісну оцінку виняткової ролі обростання в самоочищенні прибережної зони моря. Описано фундаментальні закономірності сукцесії обростання на твердих субстратах різного типу. Оцінено біопозитивні властивості матеріалів, які найчастіше використовуються у гідробудівництві. Виведено кількісні залежності структурно-функціональної організації водних угруповань від геометрії їх життєвого простору. Наведено визначення поняття "найближчий життєвий простір", запропоновано спосіб визначення його обсягу. Обгрунтовано новий показник функціональної активності угруповання обростання, що відображає внесок його рослинної та тваринної компоненти. Виведено рівняння для оцінки внеску організмів обростання в самоочищення прибережних екосистем за рядом регламентованих показників.

  Скачати повний текст

Проаналізовано місце екологічної безпеки у контексті національної безпеки України, її сутність, зміст і специфіку. Визначено потенціал екологічної безпеки, специфіку розробки державної політики, запропоновано оцінку чинних механізмів державного управління зебезпеченням екобезпечного розвитку. Встановлено, що вирішенню таких питань сприятиме застосування моделі стратегії екологічної безпеки в Україні, внесення коректив до завдань системи державного управління та обгрунтування рекомендацій для використання потенціалу регіонального рівня управління.

  Скачати повний текст

Виявлено, що швидкості споживання нітратів і амонію мікропланктоном змінюються від мінімальних величин взимку до максимальних - влітку. Визначено, що концентрації нітратів і амонію у поверхневому шарі та константи напівнасичення для процесу їх споживання мікропланктоном помірно рівні. З'ясовано, що вміст неорганічних сполук азоту у середовищі лімітує швидкість їх споживання та розвиток водоростей у Чорному морі у півтора - два рази. Зазначено, що на фоні виснаження запасів нітратів і амонію у зоні фотосинтезу ступінь забезпеченості мікропланктону азотом знижується у три - п'ять разів.

  Скачати повний текст

Вивчено вміст глікогену та його динаміку у тілі мідій Одеської затоки. Доведено, що вміст глікогену у тілі мідій з марікультурних колекторів у 1,8 рази вищий, ніж у мідій природних субстратів. З'ясовано, що він вірогідно зменшувався з верхньої частини колектора - 4,58 %, до нижньої - 2,68 % сирої маси. Виявлено, що вміст глікогену у зовнішніх частинах друзи вищий, ніж у внутрішніх у 1,6 - 1,8 рази. За результатами вивчення максимального вмісту глікогену у тілі мідій за літнього періоду (червень - липень) установлено, що цей вміст значно нижчий в Одеській затоці, ніж у мідій з Кримського регіону (2,98 та в 5,20 - 5,70 % сирої маси відповідно). Виявлено різницю максимальних рівнів вмісту глікогену на п'яти прибережних станціях з різним рівнем водообміну. Цей рівень послідовно зменшується від станції з вільним водообміном - 4,9 % до станції з обмеженим рівнем водобміну - 2,1 % сирої маси. Під час дослідження різних органів мідій установлено, що максимальний вміст глікогену у гонадах, а мінімальний - у зябрах. Визначено, що найбільшого рівня вміст глікогену становить на стадії статевого спокою у гонадах - 5,15 %, у гепатопанкреасі - 1,91 %, у зябрах - 1,79 % сирої маси. Мінімум цього компонента відзначено на стадії вимету в усіх органах. Сумарних ліпідів виявлено найбільше у гепатопанкреасі. В усіх органах вміст сумарних ліпідів максимальний у період дозрівання статевих продуктів на переднерестовій стадії: у гепатопанкреасі - 2,47 %, у гонадах - 1,53 % та у зябрах - 0,92 % сирої маси. Мінімум цього вмісту виявлено в усіх органах у період вимету статевих продуктів. Установлено можливість використання вмісту глікогену та сумарних ліпідів, а також супутніх показників (вмісту сирої та сухої речовини, вологи та морфо-функціональних індексів) як індикаторів стану молюсків на різних стадіях репродуктивного циклу та за різних умов мешкання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст