Вивчена адаптивна мінливість збудника туберкульозу пташиного виді в організмі морських свинок; людського і бичачого видів - в організмі курей; людського і пташиного видів - в організмі молодняка великої рогатої худоби.Встановлено, що в результаті багаторазового послідовного пасажування через організм не властивого хазяїна мікобактерії туберкульозу втрачають ряд вихідних властивостей і набувають нових ознак, характерних для виду збудника туберкульозу, специфічного для тварин, через організм яких вони пасажувалися. У не властивих хазяїнів збудники туберкульозу людського, бичачого і пташиного видів, поступово адаптуючись, викликають захворювання з характерними патологічними змінами і навіть генералізований інфекційний процес з летальним кінцем.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему лікування опіків у дітей віком до 7-ми років. Досліджено стан гормональних і вільнорадикальних реакцій у разі розвитку опікової хвороби (ОХ) різного ступеня тяжкості. Встановлено, що очищення від некрозу в стадії опікового шоку підвищує ефективність мікроциркуляції безпосередньо у ранах, що є особливо важливим для дітей віком до 3-х років, які мають найменший функціональний резерв капілярного кровообігу. Виявлено, що тотальне закриття ран тимчасовим і постійним ауто- та ксенопокриттям після хірургічного очищення дозволяє зберегти їх епітелізаційний потенціал. Обгрунтовано необхідність проведення дослідження динаміки ендотоксикозу за допомогою автоматизованого розрахунку гематологічних індексів, що дозволяє прогнозувати небезпечні тенденції перебігу ОХ та ефективність лікування. Проведено порівняльнй клінічний аналіз перебігу ОХ у 457-ми дітей молодшого віку. Встановлено високу ефективність системи активного хірургічного лікування щодо профілактики розвитку явища поліорганної недостатності (ПОН). Під час проведення операцій у післяшоковому періоді та у разі застосування традиційного лікування втричі частіше (54,5 % та 50,9 % відповідно у групах) у порівнянні з оперованими в стадії шоку (15,1 %) зафіксовано багатокомпонентну ПОН. Доведено, що запропонована система лікування є ключовим кроком органозаощаджуючого напрямку, за рахунок якого в чотири рази знижено вторинне поглиблення опікових ран, удвічі - тяжкість перебігу ОХ та її ускладнення. Встановлено зменшення кількості випадків сепсису в 1,7 раза, летальних наслідків серед пацієнтів, оперованих у стадії опікового шоку, не зафіксовано. Встановлено, що середній ліжко-день зменшився в 1,8 раза (у 1,5 раза у випадку надтяжких опіків). Виявлено, що застосування обраної тактики хірургічного лікування сприяє зниженню кількості інвалідизованих рубцевих деформацій з 42,1 % до 18,2 %.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню ролі гуморальних порушень судинного ендотелію при гострому інфаркті міокарду (ІМ) в залежності від клінічного перебігу. Зроблено оцінку клінічної ефективності їх корекції інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). За допомогою факторного та системного аналізу розроблено різноманітні прогностичні моделі для оцінки особливостей перебігу гострого ІМ та побудовано загальний алгоритм індивідуалізованої терапії хворих на гострий ІМ. Доведено, що ендотеліальна дисфункція є одним з факторів розвитку гострого ІМ. У залежності від об'єму усередку ураження відмічається різниця в домінуванні вазоконстрікторних і вазоділятуючих факторів судинного ендотелію: при трансмуральному ІМ - вазоділятаторів, при дрібновогневому ІМ - вазоконстрікторів. Встановлено, що додаткове призначення інгібіторів АПФ викликає значну перебудову функціональної системи організму, яка виражається в зниженні міжсистемної та підвищенні внутрішньосистемної інтеграції ендотеліальних факторів, що свідчить про зменшення функціональної напруги системи і формування якісно нової функціональної системи, володіючої більш значними компенсаторними властивостями. Найбільш ефективним методом лікування ІМ є сумісне застосування системної тромболітичної терапії та призначення інгібіторів АПФ з першої доби лікування. Комбінація інгібіторів АПФ та бета-блокаторів без тромболітичної терапії є недостатньо ефективною як при ускладненому, так і при неускладненому перебігу ІМ.

  Скачати повний текст

Розроблено підходи щодо проведення інтенсивної терапії у постраждалих з тяжкою політравмою з метою покращання результатів їх лікування. Наведено результати аналізу перебігу посттравматичного періоду, а також ефективності проведеної терапії у 270-ти постраждалих з тяжкою політравмою. У разі розвитку синдрому поліорганної недостатності (СПОН) виявлено постійно високі рівні у плазмі прозапальних цитокінів на фоні прогресуючого зростання протизапальних медіаторів, виснаженні спонтанної та індукованої продукції імуноцитами прозапальних цитокінів. У разі розвитку СПОН у постраждалих виявлено лімфопенію, зниження рівня T-лімфоцитів, а саме: T-хелперів, стабільно низькі рівні B-лімфоцитів, зниження у крові рівнів основних класів імуноглобулінів, значне пригнічення регуляторного впливу цитокінів на вираженість клітинної та гуморальної імунної відповіді. Проведення аналгоседації на тлі раннього етерального та парентерального живлення у досліджених постраждалих лімітує збільшення у плазмі рівня прозапальних цитокінів, сприяє збереженню балансу прозапальних і протизапальних цитокінів, а також спонтанної секреції імуноцитами прозапальних цитокінів, запобігає порушенню активації імуноцитів і виснаженню цитокінпродукувальних функцій імунних клітин, сприяє підтримці збалансованої цитокінової відповіді за умов антигенної стимуляції. Використання аналгоседації, а також нутритивного забезпечення дозволяє знизити частоту розвитку СПОН (3 70 до 32,8 %) і летальність (з 50 до 30 %).

  Скачати повний текст

Встановлено частоти та спектр найпоширеніших мутацій гена ТРБМ серед хворих на муковісцидоз, які мешкають на Заході України: delF508 (екзон 10) - 47,6 %, W1282X (екзон 20) - 3,2 %; G542X (екзон 11) - 2,4 %; N1303K (екзон 21) - 2,4 %; CFTRdele2,3(21kb) - 1,6 %. Вперше на підставі аналізів обстежених хворих ідентифіковано мутацію 272del11 (екзон 14а). Показано, що наявність у генотипі мажорної мутації delF508, особливо у гомозиготному стані, асоціюється з важкими клінічними проявами захворювання та вищим ступенем летальності, на відміну від пацієнтів з іншими генотипами. За результатами досліджень встановлено значний генетичний та клінічний поліморфізм випадків муковісцидозу, доведено необхідність проведення молекулярно-генетичного аналізу щодо знайдення гена ТРБМ у разі діагностування цього захворювання.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено анестезіологічному забезпеченню та інтенсивній терапії у 362 хворих, яким було зроблено 370 реконструктивних операцій на гортані, трахеї та її біфуркації. Найоптимальнішою методикою анестезіологічного забезпечення можна вважати внутрішньовенну анестезію під час операцій. Вентиляція легень є найскладнішою проблемою, однак за допомогою поєднання різних методик, серед яких важливе місце займає шунт-дихання та високочастотна штучна вентиляція, в усіх випадках її було вирішено. Завдяки вивченню показників газообміну в легенях під час операцій було проаналізовано переваги та недоліки кожної методики штучної вентиляції легень. Запропоновано алгоритм дій анестезіолога у хворих з важкою травмою нижніх дихальних шляхів. Багато уваги приділено веденню післяопераційного періоду, головним завданням якого було забезпечення прохідності дихальних шляхів. Визначені головні чинники, завдяки яким було значно покращено результати лікування за останні 10 років, насамперед, зниження летальності з 7,3 до 2,6%. Серед них: зниження випадків тяжкої гіпоксемії, артеріальної гіпотензії під час операції, зниження тривалості операційного втручання, ефективніша профілактика ускладнень з боку анастомозу, тромбоемболії легеневої артерії та гострого респіраторного дистресс-синдрому.

  Скачати повний текст

На підставі одержаних даних про порушення системної гемодинаміки, кисневого режиму, церебрального кровообігу та розподілу рідини в організмі розвинуто уявлення про основні механізми патогенезу енцефалопатії та поліорганної недостатності за тяжкої прееклампсії - еклампсії. Удосконалено технологію анестологічного забезпечення й інтенсивної терапії. Установлено органопротективну роль аналгезії пологів у запобіганні критичним розладам гемодинаміки та кисневого режиму у роділей з тяжкою прееклампсією. Уперше доведено роль регіонарної анастезії за вагінального й оперативного розродження у зменшенні ризику виникнення пологової та післяпологової еклампсії. Уточнено особливості впливу на церебральну гемодинаміку ніфедипіну, клофеліну та лабуталолу за гіпертензивних кризів у передопераційному періоді у роділей з тяжкою прееклампсією. Обгрунтовано застосування кетамін-клофелінового та кетамін-фентанілового наркозу у разі кесаревого розтину для профілактики інтубаційного й операційного стресу у роділей з тяжкою прееклампсією. Доведено, що спінальна анестезія кесаревого розтину локальними анестетиками не запобігає розладам гемодинаміки під час найбільш травматичних етапів операції внаслідок недостатнього антиноцицептивного захисту. Показано доцільність використання опіоїдів як ад'ювантів локального анестетика для підвищення антиноцицептивних властивостей спінальної анестезії у роділей з тяжкою прееклампсією. Визначено цільовий рівень середнього артеріальнго тиску для забезпечення ауторегуляції мозкового кровообігу у разі еклампсії. Доведено церебропротективну роль екстракопорального керування водним балансом і визначено доцільність застосування ультрафільтрації для зменшення материнської летальності у разі післяпологової еклампсії. Уточнено роль порушень розподілу рідини в організмі у розладах кисневого балансу та розвитку поліорганної недостатності. З'ясовано характер змін розподілу рідини залежно від швидкості вилучення надлишкової рідини за допомогою ультрафільтрації. Обгрунтовано її застосування у комплексі інтенсивної терапії з метою профілактики критичного погіршення стану породілей з поліоорганною недостатністю за їх міжлікарняного транспортування.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено диференційовану патогенетично обгрунтовану періопераційну терапію та раціональне знеболювання. Обгрунтовано та впроваджено протокол профілактики серцевих ускладнень з використанням у періопераційному періоді препаратів -адреноблокуючої дії. Надано протокол періопераційного ведення хворих з аневризмою черевної частини аорти. Використання даних методів анестезіологічного забезпечення попереджає виникнення системних ускладнень, зменшує летальність в плановій та невідкладній хірургії хворих з аневризмою черевної частини аорти.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження стану антиендотоксинового імунітету у хворих з інфарктом міокарду. Проаналізовано результати обстеження та лікування 120-ти хворих осіб чоловічої статі з первинним інфарктом міокарда із зубцем Q, госпіталізованих у міську лікарню Сімферополя у 2003 - 2006 рр. Антитіла до ліпополісахариду (ЛПС) грамнегативної ентеробактерії Escherichia coli К30 класів A, M, G визначено з використанням методу твердовазного імуноферментного аналізу на першу, сьому та 21-шу добу. Для визначення концентрації ЛПС зв'язуювального білка (LBP) та розчинної форми CD14 рецептора (sCD14) використано тест-системи виробництва "Hucult biotechnology". З'ясовано, що рівні антиендотоксинових антитіл класів M і G у разі множинного порівняння достовірно відрізняються на першу, сьому та 21-шу добу. Доведено, що у хворих з інфарктом міокарда відбувається стимуляція неспецифічних компонентів антиендотоксинового імунітету: збільшення рівнів LBP та sCD14 на першу, сьому, 21-шу добу.Виявлено, що значення С-реактивного білка позитивно корелюють зі значеннями LBP, sCD14 і негативно - з анти-ЕТ-IgM, IgG. У хворих з летальним результатом у найгострішому періоді констатовано найнижчі значення анти-ЕТ-IgM, IgG і високий рівень LBP, sCD14.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання результатів хірургічного лікування гострокровоточивих гастродуоденальних виразок (ГКГДВ) шляхом оптимізації виконання антрумектомії з ваготомією (АЕ + ВТ). Виявлено, що на тлі зниження з 40,9 % до 3,6 % загальної оперативної активності збільшується з 18,4 % до 30,8 % внаслідок поширеної виразкової деструкції частка АЕ + ВТ у разі ГКГДВ. Проведено порівняльний аналіз частоти та структури ранніх післяопераційних ускладнень (РПУ). За результатами патоморфологічних досліджень доведено, що у слизовій оболонці антрального відділу спостережено гіперпластичні (73,7 %) або субатрофічні (26,3 %) зміни, а м'язовий шар зазнає гіпертрофії, склерозу та різноспрямованої орієнтації волокон, що негативно впливає на моторику шлунка. Розроблено та впроваджено раціональну тактику й алгоритм виконання АЕ + ВТ у разі ГКГДВ, завдяки яким зменшилась кількість РПУ з 28,9 % до 13,2 %, деструктивного панкреатиту з 5,1 % і летальність з 2,1 % до 0. У віддаленому (до 10-ти років) періоді досягнуто зменшення з 42,3 % до 21,2 %. кількості постваготомних і пострезекційних синдромів. За даними анкетування (SF-36) досягнуто покращання якості фізичного, психічного та загального статусів життя пацієнтів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поширеність аспіринорезистентності серед хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST, які систематично приймали аспірин, та показано її асоціацію зі збільшенням рівня госпітальної летальності, частоту нефатального (ре) інфаркту міокарда та сумарної частоти даних подій. Описано фактори, які збільшують ймовірність виникнення резистентності щодо аспірину. Проведено порівняння значень показників агрегації тромбоцитів у пацієнтів із гострим коронарним синдромом і з біохімічною аспіринорезистентністю та без неї. Розглянуто результат додавання клопідогрелю щодо терапії аспірином у резистентних до аспірину хворих.

  Скачати повний текст

Розглядаються питання терапії опіків, при використанні в комплексному лікуванні методів біогальванізації і біофорезу лікарських препаратів. Наведені результати лікування 360 хворих різного ступеню важкості. Обгрунтовано доцільність застосування біогальванізації і біофорезу лікарських речовин та розроблені методики і схеми їх використання в комплексному лікуванні опіків різного ступеню важкості. Зменшена кількість інфекційних ускладнень на 43,5%. Зменшена летальність хворих з індексом важкості ураження II ст. в 5,6 рази, III ст. в 2,6 рази і IV ст. в 1,9 рази. Скорочені строки лікування потерпілих з опіками середнього ступеню важкості на 24,8%, важкого ступеню на 20,9% і вкрай важкого - на 16,9%.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності дії N-оксиду 2,6-диметилпіридину за широкого діапазону його концентрацій у воді на життєздатність, біохімічні та цитологічні показники риб коропа (Cyprinus carpio L.) і білого товстолоба (Hypophtalmichthys molitrix Val.) на різних етапах онтогенезу. Виявлено, що ступінь токсичності N-оксиду похідного піридину залежить від концентрації у воді та тривалості впливу на організм, а також вікової чутливості ембріонів, личинок, цьоголіток риб. З'ясовано, що найбільш чутливими до дії препарату "Івін" є личинки коропа та білого товстолоба, менш чутливими - цьоголітки риб, найбільш витривалою - їх ікра. Виявлено, що за 24-х годинної експозиції летальні концентрації N-оксид 2,6-диметилпіридин становлять для ікри коропа 5 610,6 мг/л, для білого товстолоба - 645,2 мг/л, для їх личинок відповідно 81,9 і 67,9 мг/л, а цьоголіток коропа - 613,2 мг/л. Встановлено позитивну дію препарату "Івін" (N-оксид 2,6-диметилпіридин) за дії концентрацій 0,01 - 0,1 мг/л на процеси ембріонального розвитку ембріонів білого товстолоба, а за дії концентрацій 0,001 мг/л - коропа, зокрема, зафіксовано підвищення (на 6,5 - 15 %) життєздатності ікри на стадії вилуплення личинки, що пояснюється фунгіцидними властивостями препарату. Доведено, що відносно висока концентрація (100 мг/л) препарату викликає зупинку розвитку ікри риб внаслідок утворення генетично дефективних клітин з аномально великими ядрами. З'ясовано, що утворення даних клітин викликає порушення нормального перебігу диференціювання тканини на стадії закінчення гаструляції. Доведено, що підвищення концентрацій N-оксиду похідного піридину у воді викликає зниження вмісту нуклеїнових кислот і загального білка в тканинах риб. Виявлено різну чутливість організму личинок і цьоголіток риб до підгострої та хронічної дії препарату. За підгострої дії N-оксиду похідного піридину на організм риб зафіксовано значні енергетичні затрати на адаптаційні процеси, які обумовлюють підвищення процесів катаболізму над процесами анаболізму. Вперше досліджено цитотоксичний вплив N-оксиду 2,6-диметилпіридину на генетичний апарат клітин ембріонів риб. За хронічної токсичної дії N-оксиду похідного піридину виявлено зниження співвідношення РНК/ДНК зі зростанням вмісту препарату у воді. Зроблено висновок, що довготривала дія препарату призводить до послаблення метаболічних процесів у тканинах личинок, зокрема, порушень певних процесів нуклеїнового обміну та біосинтетичних процесів.

  Скачати повний текст

Визначено етіопатогенетичне значення респіраторних захворювань телят 1 - 6-місячного віку та встановлено стадійність у розвитку респіраторного синдрому, яка обумовлена зміною мікробних популяцій, що корелює з клініко-епізоотологічним проявом інфекційної патології респіраторної системи. Встановлено, що 44 % тварин в досліджуваній групі захворіло бактеріальними пневмоніями, до 75,4 % викликаними P.multocida, з них серотипом А - 44,4 %, серотипом В - 16,6 %, серотипом Д - 39 %. Визначено, що захворювання протікало важко, переважно гостро у формі крупозної пневмонії з летальністю до 11,9 %. У телят до 4-х-місячного віку виділено P.multocida серотипу А в 44,4 % і серотипу Д у 38,8 % випадків, у 4 - 6-місячних телят виділення пастерел серотипу А зменшилося до 20,4 %, а серотипу Д збільшилося до 79,6 %, який мав домінуюче значення в поширенні легеневих пастерельозів, викликаючи переважно хронічний перебіг хвороби. Культуру P.multocida серотипу В в місячному віці виділили в 16,6 % випадків, з наступним зменшенням частоти виділення.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення впливу строків сівби, норм висіву, застосування регуляторів росту, біологічних препаратів на врожайність і якість зерна різних сортів ярого ячменю за умов південно-західної частини Степу України. Установлено особливості росту та розвитку надземної частини рослин, формування щільності посівів, динаміки наростання сухої маси, площі листкової поверхні й основних господарсько-цінних ознак залежно від генетичних особливостей сортів і застосування окремих агроекологічних і біологічних заходів. Досліджено вплив передпосівної обробки насіння біологічними та хімічними препаратами на енергію проростання та схожість насіння, темпи загального росту та розвитку проростків ячменю. Установлено, що обробка насіння біологічними препаратами "Агат-25К" і "Ризоплан" сприяє зменшенню ураження рослин кореневими гнилями та летючою сажкою, що уможливлює часткову заміну високотоксичних хімічних протруйників біологічними, які цілком безпечні для навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено питання вдосконалення діагностики, тактики та методики хірургічного лікування пацієнтів з високими опіковими та протяжними доброякісними рубцевими стриктурами стравоходу та глотково-стравохідного переходу. Проведено лікування 85-ти хворих з використанням розроблених діагностичних способів, передопераційної підготовки, яким виконано субтотальну (58-ми пацієнтам) і тотальну (27-ми пацієнтам) колоезофагопластики. Вивчено виникаючі причинно-наслідкові зв'язки та морфофункціонально зв'язані стани в асоційованій системі природний - штучний стравохід, їх безпосередній вплив на розвиток післяопераційних ускладнень і невдач, функціонально-реабілітаційні показники езофагопластики. Розроблено діагностичні й оперативно-тактичні алгоритми курації хворих. Визначено прогностично значущі фактори щодо одержання певних результатів реконструктивно-пластичних операцій. Післяопераційна летальність становила 5,88 %. Розглянуто результати лікування, одержані внаслідок спостережень хворих протягом 5-ти та 15-ти років після проведення операції відповідно у 59-ти (69,5 %) пацієнтів.

  Скачати повний текст

Розглянуто методи роботи з вимогами, що складають технологію, яка є складовою частиною процесу створення програмних систем з великою кількістю станів. Висвітлено п'ять складових частин цієї технології: формалізацію вимог у вигляді базових протоколів, пошук суперечливостей та неповноти, генерацію тестових наборів з множини вимог, синтез та аналіз динамічних властивостей моделі. Вимоги до інтерактивних систем представлено у вигляді формальних специфікацій - базових протоколів. Визначено клас базових протоколів, для якого задачі технології вирішуються без експонентного вибуху. За допомогою формалізму побудовано алгоритми верифікації базових протоколів з використанням машини доведення, а також синтез моделі за базовими протоколами. На основі методів символьного моделювання розглянуто різні критерії генерації тестів та їх застосування до генерації тестів за специфікаціями, записаними сучасними інженерними мовами - MSC, SDL, UML.

  Скачати повний текст

Вивчено наслідки Чорнобильської катастрофи (вплив радіонуклідів на якість м'яса забійних тварин), вдосконалено методи зниження рівня радіонуклідів у м'ясі та випуск екологічно безпечної м'ясної продукції. Проведено ретроспективний радіометричний аналіз продуктів забою тварин, забруднених радіонуклідами. Встановлено, що радіонукліди, концентрація яких знаходиться в межах допустимих рівнів ДР-97 (19 - 25 Бк/кг), впливають на біохімічний склад яловичини: знижується вміст білка, жиру, сухої речовини, глікогену, молочної кислоти; підвищується вміст летких жирних кислот, аміно-аміачного азоту.Розроблено спосіб приготування біологічно активного препарату "Лактоцидин" з культури молочнокислих мікроорганізмів (ацидофільних паличок штаму 48c). Досліджено і впроваджено спосіб виробництва вареної ковбаси з додаванням лактоцидину, який забезпечив підвищення органолептичних показників готового продукту, зменшив кількість МАФАМ, збільшив вихід ковбаси, подовжив термін її реалізації, знизив вміст радіонуклідів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в пацієнтів з хімічною фазою перитоніту пригнічення клітинного імунітету має тимчасовий характер: вже з 5-ї доби після операції спостерігається тенденція до відновлення кількості Т-лімфоцитів та їх проліферативної активності. Розвиток бактеріального перитоніту призводить до тривалого зменшення кількості CD3 та CD4 лімфоцитів, їх проліферативної здатності та зростання рівня циркулюючих імунних комплексів. У пацієнтів з перфорацією виразки та перитонітом спостерігаються виражені деструктивні зміни клітин шлунка та пілородуоденальної зони, особливо міоцитів шлунка та ультраструктури мікроциркуляторного русла. Визначено прогностичні чинники летальності, а також чинники віддаленого прогнозу після операцій за різними методиками. Розроблено індивідуальну лікувально-реабілітаційну тактику у разі перфорації виразки. Запропоновано методики дуоденопластики та зашивання проривного отвору виразки, заходи щодо профілактики окремих післяопераційних ускладнень.

  Скачати повний текст