Дисертацію присвячено взаємозв'язку "мовних" форм та принципів з рушійними силами та специфічними ознаками розгортання тексту екранних творів. Розроблено нову концепцію архітектоніки фільму як особливого естетичного і професійного утворення, що виражає художньо-образну своєрідність видовища і забезпечується майстерністю режисури. Визначено специфіку функціонування епічних, драматичних, ліричних начал у кінематографі та проекцію їх формування на різнорідність телемовлення.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень. Величезну кількість комбінацій цих візуальних форм розглянуто як версії художнього проекту. Виявлено, що візуальне мистецтво переборює ситуацію "розсіювання" і хаосу в постмодернізмі, а на наступному етапі свого розвитку починає "вибудовувати" "горизонтальні" лінії у морфогенезі, що дозволяє всій морфологічній моделі сфери візуального набути стійкості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано герменевтичний вимір візуального інтерпретування літературного твору. Розглянуто різні шляхи рецепції літератури засобами візуальних мистецтв, висвітлено проблемні місця інтерсеміотичного перекодування. Досліджено семантичні зміщення у кінематографічному інтерпретуванні наукової фантастики на рівні персонажів (візуальні конкретизації образів Піркса, Тихого, дійових осіб роману "Соляріс"), хронотопу фікційного світу, нарації. Простежено інтерпретативні можливості різних жанрів кіно, зокрема, анімаційного фільму. Конкретизовано явище конфлікту інтерпретацій ("Соляріс"). Розглянуто ідеологічний та мультикультурний виміри діалогу текст-інтерпретація, особливості реалізації горизонтів сподівання базового твору в кінотексті. Залучено широке контекстуальне тло на рівні наукового та художнього дискурсів. Приділено увагу вербальним аспектам візуалізації в іншомовному просторі.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості процесів розвитку європейської та американської драматичної поезії, а також театральної практики XX ст. Виокремлено елементи останніх, які дають змогу стверджувати щодо наявності бурхливого відродження специфічного феномена драматургії - синкретичного метавиду мистецтв, видовищних за своєю суттю. Проаналізовано історичні й екзистенційні особливості функціонування витвору драматичної поезії у культурному універсумі як природному контейнері синкретичних утворень. Значну увагу приділено позалітературним якостям драматичного твору, яких він набуває у процесі інтеграції до багатовимірного простору культурної практики. Сценічний, кінематографічний і національно-культурний розвиток-трансфомацію визначено як його саморозвиток, природну та закономірну розбудову специфічних рис його літературної природи. Явище драматургії розглянуто у культурному контексті, грунтуючись на художніх традиціях різних видів мистецтва, канонах суб- і контракультурних утворень певної ойкумени, елементах провідних філософських учень, які детермінували духовний клімат конкретної країни за певної історичної доби. Детально проаналізовано випадки міжкультурної трансформації витворів драматургії як прикладів їх якісно нового саморозвитку, взаємопов'язаного зі зміною рецептивної парадигми твору та типологічної природи літературного та театрального мистецтв у системі канонів конкретного культурного середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано, якими шляхами експресіонізм трансформувався майже в усі види мистецтва та визначив принципово нові підходи до розробки в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експерсіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відображали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід, що базується на уявленнях про бісексуальну природу психології та психіки людини, розвинутих у працях з філософії, психології, соціології та медицини О. Вейнінгером, В.В. Розановим, І.С. Коном та іншими дослідниками. Зазначено, що творам, створеним жінками-кінорежисерами, поряд з виключно жіночими рисами, такими як підвищене емоційне забарвлення твору, його сентиментальність, образність, також притаманні риси, характерні чоловічому кінематографічному твору - дослідження віддалених філософських і соціальних проблем, цілісність, сувора логічність і послідовність сюжетної лінії. Проведено аналіз кінотворів у тендерному аспекті, який дозволяє віднайти в них невідомі особливості та деталі, природа яких, за розглядання в традиційному для кінознавства ключі, залишаються без пояснень. Встановлено, що існує реальна необхідність в створенні нового методу аналізу - гендерного, що дозволяє відкрити новий вимір у багатовимірному просторі, в якому є твори людського духу.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування компонентів мови кіно у художньому творі. Виявлено природу реалізації кінозасобу як конструкції в тектоніці української художньої прози 1920 - 1930-х рр. На основі інтегративного зв'язку словесною мистецтва з кінематографічним проаналізовано функціональне навантаження засобів мови кіно в епічному творі. Запропоновано розуміння явища кінематографічності, акцентується тип штучної кінематографічності, що актуалізує вивчення технологічних зв'язків у художньому творі. З'ясовано, що запозичення художньою прозою сценарної, монтажної та технічної конструкції відбувається із дотриманням специфіки їх реалізації в кіно та виконує функції, спрямовані на зовні та на сам твір.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне системне дослідження звукового рішення фільму як одного з головних компонентів його образної структури. Розроблено й впроваджено субтрактивний, адитивний й інтеграційний методи синтезу образної структури, адаптовані для художнього аналізу з теорії світла й технології синтезу звуку. Образну структуру фільму розглянуто як складну й багатошарову систему з асоціативними зв'язками по горизонталі (об'єднання мови, музики, звукових ефектів й атмосфери у звукову картину), вертикалі (звукозоровий контрапункт) і в масштабі формоутворення (лейтелементи, принципи симфонізму, перенесення в кінематограф принципів традиційної будови балади, думи, народної драми - вертепу). Проаналізовано досвід застосування субтрактивного, адитивного й інтеграційного методів синтезування образності на прикладі українських ігрових фільмів. Розглянуто новітні засоби виразності багатоканальних систем кіно.

  Скачати повний текст

Встановлено, що джерелами інтертексту В.Пелевіна є твори літератури, філософії, психології, живопису, музики, кінематографа, сюжети, мотиви, образи стародавніх міфів, російської народної казки, подані у вигляді цитат, алюзій, ремінісценцій. Складний комплекс цитат, алюзій, ремінісценцій охарактеризовано як центонні та визначено основний вид інтертекстуальності - мега/гіпертекстуальність. Виявлено функції інтертекстуальних елементів, які конструюють картину світу та концепцію героя. Доведено, що у складному світі пелевінського гіпертексту кожен протекст є глибоко обумовленим і виконує свої власні функції, підпорядковується логіці центруючого тексту-лідера (буддизму та його модифікації дзен-буддизму). Зазначено, що виявлення у творчості В.Пелевіна елементів синтезу свідчить про пошук письменником нових шляхів, кардинально протилежних деконструкції постмодернізму.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено інтертекстуальність як екстралінгвальну ознаку дискурсу сучасної української преси. Сформульовано основі положення теорії інтертекстуальності. Визначено засоби інтертекстуальності у дискурсі преси (цитата, алюзія, фреймовий репрезентант, перифраз). Проаналізовано їх семантико-стилістичні, структурно-синтаксичні та функціональні особливості. Розроблено класифікацію засобів інтертекстуальності за основними джерелами породження (фольклорними, суспільно-політичними, художньо-літературними, кінематографічними, пісенними інтертекстами). Визначено лінгвістичний аспект пара-, мета- та гіпертекстуальності у текстах друкованих засобів масової інформації початку XXI ст.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний, філософсько-естетичний аналіз російського формалізму, реконструкцію процесу його виникнення, розвитку, занепаду. Вивчено історичну динаміку ідей російської формальної школи й їх вплив на світову естетичну теорію. Проведено аналіз засадничих ідей російського формалізму: співвідношення форми та змісту в художньому творі, прийому, осторонення, релятивізму, конструктивного принципу, фотогенії, повтору та ін. Досліджено динаміку ідей російського формалізму в теоретичних надбаннях Празького структуралізму. Розглянуто формалістські ідеї у кінематографі, зокрема "фотогенію", "зміщення", "семіозис", "монтаж". Досліджено тенденції вивчення методу учнями формалістів, так званими "младоформалістами". Здійснено намір реабілітувати теорію формального методу. Доведено, що російський формалізм був і залишається одним із найважливіших джерел естетичної інновативності в ситуації кардинальних соціальних і культурних змін.

  Скачати повний текст

Досліджено кінематографічну рефлексію теорії З.Фрейда. Проаналізовано досвід кіноінтерпретації трьох складових ортодоксального психоаналізу - теорії позасвідомого, теорії дитячої сексуальності та теорії сновидінь, а також обгрунтовано необхідність їх цілісного осмислення. Акцентовано увагу на доцільності використання у понятійному апараті кінознавчої науки термінів "інтерпретація", "тілесність", "компенсація", що сприяють процесу міжнаукового збагачення, розширенню спектра її методологічних можливостей. Розкрито причину звернення до окремих положень "глибинної психології" К.Г.Юнга та "індивідуальної психології" А.Адлера, які відкривають нові обрії для сучасного кінознавства. Розглянуто доробок митців, які свідомо або позасвідомо використовували концептуальні положення теорії З.Фрейда у своїх фільмах, проаналізовано художні можливості кінотворів психоаналітичної орієнтації.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні питання теоретичного та правозастосовного характеру, пов'язані зі створенням і використанням кінематографічного твору як об'єкта права інтелектуальної власності та захистом суб'єктивних прав інтелектуальної власності на нього. Розкрито сутність поняття й ознаки кінематографічного твору, визначено особливості його правової охорони. Досліджено існуючі у чинному матеріальному праві України колізії щодо правового регулювання створення та використання кінематографічного твору як об'єкта права інтелектуальної власності. Запропоновано внести зміни до чинного законодавства з метою вирішення даних проблемних ситуацій. Доведено, що у випадку можливого самостійного використання об'єктів-елементів кінематографічного твору єдиним їх автором є особа, яка створила цю частину своєю працею, що носить творчий характер. Встановлено, що юридичні особи набувають на підставі договору похідних прав інтелектуальної власності на кінотвір у цілому. Розглянуто механізми реалізації та захисту суб'єктивних прав на кінематографічний твір.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість А.Роб-Грійє, зокрема жанр кінороману, у контексті літературного процесу другої половини XX - початку XXI ст. у Франції. Вивчено генетичні, структурні та синтетичні елементи кінороману митця, в якому відображені певні художні традиції, притаманні літературі та кінематографу XX ст. (С.Ейзенштейна, В.Шкловського, О.Довженка, А.Хічкока). Кінороман розглянуто як стильову варіацію жанру нового роману. Висвітлено взаємозв'язки письменника з модерними та постмодерними традиціями, що мають прояв у поетичній формі та стильовому довершенні кінороманів А.Роб-Грійє "Минулого року в Марієнбаді", "Безсмертна", "Поступове проникнення в насолоду", "Вас кличе Градіва".

  Скачати повний текст

Розглянуто еволюцію зла у культурно-історичній традиції людства, розроблено концепт диявола з урахуванням змін соціокультурної парадигми другої половини ХХ ст. як багатоінтервального історико-культурного феномена. Доведено, що концепт зла застосовується у прямо протилежному напрямі, як самодостатня цінність людського буття у її руйнівній та антилюдській функції. Визначено причини використання західним кінематографом та телебаченням завуальованих і явних образів на підставі емоційної домінанти - страху. Висвітлено тенденції перенасичення сучасної культури образами зла та доведено широкомасштабне використання світовими елітами даного феномена як важливого та сильнодіючого психологічного засобу. Розкрито дегенеративну складову, що дає світовій культурі численні модифікації зла.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси виникнення, розвитку та розуміння феномену культурних індустрій. Розглянуто й уточнено понятійний апарат, а також вининення поняття та його тлумачення, принципи взаємодії культурних індустрій з традиційними інститутами, особливості політики у певних країнах світу щодо культурних індустрій, стан, проблеми та перспективи розвитку культурних індустрій в Україні: книговидавництва, кінематографії, телебачення, радіо, музичної та рекламної індустрій, мережі Інтернет. Доведено, що культурна індустрія - це новітня, заснована на інформаційно-комп'ютерних технологіях форма організації виробництва предметів і послуг культурного призначення, порівнювана з соціокультурними інституціями - кооперацією, мануфактурою, фабрикою. Доведено, що в Україні попри бурхливий розвиток культурних індустрій протягом останніх 20-ти років відсутня належна увага до них урядових органів і підприємців.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси виникнення, розвитку та розуміння феномену культурних індустрій. Розглянуто й уточнено понятійний апарат, а також вининення поняття та його тлумачення, принципи взаємодії культурних індустрій з традиційними інститутами, особливості політики у певних країнах світу щодо культурних індустрій, стан, проблеми та перспективи розвитку культурних індустрій в Україні: книговидавництва, кінематографії, телебачення, радіо, музичної та рекламної індустрій, мережі Інтернет. Доведено, що культурна індустрія - це новітня, заснована на інформаційно-комп'ютерних технологіях форма організації виробництва предметів і послуг культурного призначення, порівнювана з соціокультурними інституціями - кооперацією, мануфактурою, фабрикою. Доведено, що в Україні попри бурхливий розвиток культурних індустрій протягом останніх 20-ти років відсутня належна увага до них урядових органів і підприємців.

  Скачати повний текст

Вперше проведено вивчення англомовних текстів з кінематографічної проблематики (ТКП) у лінгвокогнітивному та комунікативному аспектах. Розкрито вторинну природу даного виду ТКП як первинних креолізованих текстів. На підставі результатів лінгвокогнітивного дослідження ТКП визначено їх семантичну структуру та викоремлено ключові концепти, вербалізовані в даних текстах. З'ясовано комунікативно-композиційну структуру, а також комуніктативні стратегії та тактики побудови англомовних ТКП різних жанрів.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне й експериментальне дослідження впливу кінематографічного відеоряду на людину. Розроблено модель механізмів такого впливу, що містить положення про психологічну специфіку кіно, особливості психологічного ефекту впливу кінематографу на глядача. Наведено класифікацію типів кінокадрів та їх монтажу. Проаналізовано імовірні механізми їх психологічного впливу. З'ясовано, що кожному з проаналізованих типів кадрів і монтажу відповідає певний тип організації психічних процесів глядача та їх споглядання. В узагальненій формі їх можна представити як "занурення" в інтенсифіковані афективні стани; задане, "рамкове" оцінювання себе; споглядання своєї суб'єктивності у межах безпосереднього досвіду. Експериментально досліджено ефективність розробленої моделі, можливість її застосування для прогнозування психологічних ефектів за сприйняття певних форм побудови кінематографічного відеоряду. Відзначено, що запропонована модель може бути використана як засіб для психологічної експертизи кінофільмів.

  Скачати повний текст

Досліджено педагогічну діяльність видатного українського кінорежисера та письменника О.П.Довженка (1894 - 1956 рр.) у контексті становлення мистецької кіноосвіти на Україні. До наукового обігу залучено раніше невідомі архівні матеріали. На підставі аналізу широкої джерельної бази висвітлено процес становлення О.П.Довженка як педагога та митця. Визначено фактори, що вплинули на формування його педагогічних поглядів, а також структуру й особливості функціонування мистецьких кінозакладів України, в яких він викладав. Значну увагу приділено розробці та впровадженню в життя новаторських педагогічних експериментів О.П.Довженка. Висвітлено його діяльність у вищих навчальних закладах (Київському державному інституті кінематографії, Всесоюзному державному інституті кінематографії, Київському театральному інституті) та внесок митця до становлення та розвитку кіноосвіти в Україні, а після її знищення - як реорганізацію художнього факультету КДІКу намагання відродити національну систему освіти кінематографічних кадрів.

  Скачати повний текст