Досліджено хромосфери Сонця в лініях гелію за спектрогеліограмами у лінії 1083 нм, а також у лінії 587,6 нм D₃ за результатами кінематографічних безщілинних спостережень сонячних затемнень. Вперше за результатами спостережень двох затемнень отримано розподіл поверхневої яскравості у хромосферній лінії D₃ уздовж усієї частини спостережуваного лімба. Вперше для значної частини сонячного лімба виявлено максимум поверхневої яскравості хромосфери в лінії D₃ на висотах, менших, ніж 500 км. За результатами вивчення зображень Сонця у крилах лінії He 1083 нм показано, що сонячний вітер з коронарних дір починає прискорюватися з хромосомних висот. Результати досліджень трьох хромосферних спалахів показали, що за спостереженнями Сонця в лінії 1083 нм можна виявити зв'язок між спалаховими областями в хромосфері та центрами активності, розташованими в короні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено взаємозв'язку "мовних" форм та принципів з рушійними силами та специфічними ознаками розгортання тексту екранних творів. Розроблено нову концепцію архітектоніки фільму як особливого естетичного і професійного утворення, що виражає художньо-образну своєрідність видовища і забезпечується майстерністю режисури. Визначено специфіку функціонування епічних, драматичних, ліричних начал у кінематографі та проекцію їх формування на різнорідність телемовлення.

  Скачати повний текст

Вивчено роль і функції пейзажних мотивів та образів у художній системі російського символізму. За результатами системно-цілісного аналізу простежено образно-мотивну структуру (систему пейзажних образів-концептів) пейзажної лірики в творчій спадщині видатних представників двох поколінь російського символізму на межі ХІХ - ХХ ст. - К.Бальмонта та О.Блока - як в окремих творах і циклах, так і в аспекті ідейно-художньої еволюції творчості обох поетів. Специфічні особливості поетики та своєрідність творчого методу К.Бальмонта та О.Блока-пейзажистів розглянуто в тісному взаємозв'язку з новаторськими пошуками в інших видах мистецтва "срібного віку" російської культури, зокрема, кінематографії.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему становлення та розвитку українсько-польських зв'язків у галузі культури в 1991 - 1999 рр. Проаналізовано договірно-правову базу двосторонніх відносин, висвітлено основні напрями та форми культурної співпраці, тенденції подолання застарілих упереджень та стереотипів. Розкрито роль національних меншин у розширенні міжнародних відносин, діяльність культурно-освітніх та релігійних товариств, контакти в галузі кінематографа та театрального мистецтва, виставкову, фестивальну та гастрольну діяльність, українсько-польські контакти в галузі освіти, характер наукової взаємодії та діяльність спільних українсько-польських комісій.

  Скачати повний текст

Досліджено кінематографічну рефлексію теорії З.Фрейда. Проаналізовано досвід кіноінтерпретації трьох складових ортодоксального психоаналізу - теорії позасвідомого, теорії дитячої сексуальності та теорії сновидінь, а також обгрунтовано необхідність їх цілісного осмислення. Акцентовано увагу на доцільності використання у понятійному апараті кінознавчої науки термінів "інтерпретація", "тілесність", "компенсація", що сприяють процесу міжнаукового збагачення, розширенню спектра її методологічних можливостей. Розкрито причину звернення до окремих положень "глибинної психології" К.Г.Юнга та "індивідуальної психології" А.Адлера, які відкривають нові обрії для сучасного кінознавства. Розглянуто доробок митців, які свідомо або позасвідомо використовували концептуальні положення теорії З.Фрейда у своїх фільмах, проаналізовано художні можливості кінотворів психоаналітичної орієнтації.

  Скачати повний текст

Розглянуто еволюцію зла у культурно-історичній традиції людства, розроблено концепт диявола з урахуванням змін соціокультурної парадигми другої половини ХХ ст. як багатоінтервального історико-культурного феномена. Доведено, що концепт зла застосовується у прямо протилежному напрямі, як самодостатня цінність людського буття у її руйнівній та антилюдській функції. Визначено причини використання західним кінематографом та телебаченням завуальованих і явних образів на підставі емоційної домінанти - страху. Висвітлено тенденції перенасичення сучасної культури образами зла та доведено широкомасштабне використання світовими елітами даного феномена як важливого та сильнодіючого психологічного засобу. Розкрито дегенеративну складову, що дає світовій культурі численні модифікації зла.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано, якими шляхами експресіонізм трансформувався майже в усі види мистецтва та визначив принципово нові підходи до розробки в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експерсіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відображали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

  Скачати повний текст

Встановлено, що джерелами інтертексту В.Пелевіна є твори літератури, філософії, психології, живопису, музики, кінематографа, сюжети, мотиви, образи стародавніх міфів, російської народної казки, подані у вигляді цитат, алюзій, ремінісценцій. Складний комплекс цитат, алюзій, ремінісценцій охарактеризовано як центонні та визначено основний вид інтертекстуальності - мега/гіпертекстуальність. Виявлено функції інтертекстуальних елементів, які конструюють картину світу та концепцію героя. Доведено, що у складному світі пелевінського гіпертексту кожен протекст є глибоко обумовленим і виконує свої власні функції, підпорядковується логіці центруючого тексту-лідера (буддизму та його модифікації дзен-буддизму). Зазначено, що виявлення у творчості В.Пелевіна елементів синтезу свідчить про пошук письменником нових шляхів, кардинально протилежних деконструкції постмодернізму.

  Скачати повний текст

Висвітлено передумови та характерні для України особливості виникнення спеціальних кінонавчальних закладів. Розглянуто специфіку функціонування недержавних освітніх інституцій за різних суспільно-економічних і політичних умов. Досліджено питання зародження державної кіноосвіти. Проаналізовано діяльність державних кіноосвітніх закладів, кіноструктур у складі мистецьких навчальних установ у 1920-х рр., а також передумови та перебіг процесу підпорядкування української кінематографії союзному центрові. Вивчено історичні джерела щодо формування системи навчальних закладів української кінематографії на початку 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне й експериментальне дослідження впливу кінематографічного відеоряду на людину. Розроблено модель механізмів такого впливу, що містить положення про психологічну специфіку кіно, особливості психологічного ефекту впливу кінематографу на глядача. Наведено класифікацію типів кінокадрів та їх монтажу. Проаналізовано імовірні механізми їх психологічного впливу. З'ясовано, що кожному з проаналізованих типів кадрів і монтажу відповідає певний тип організації психічних процесів глядача та їх споглядання. В узагальненій формі їх можна представити як "занурення" в інтенсифіковані афективні стани; задане, "рамкове" оцінювання себе; споглядання своєї суб'єктивності у межах безпосереднього досвіду. Експериментально досліджено ефективність розробленої моделі, можливість її застосування для прогнозування психологічних ефектів за сприйняття певних форм побудови кінематографічного відеоряду. Відзначено, що запропонована модель може бути використана як засіб для психологічної експертизи кінофільмів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено вивчення англомовних текстів з кінематографічної проблематики (ТКП) у лінгвокогнітивному та комунікативному аспектах. Розкрито вторинну природу даного виду ТКП як первинних креолізованих текстів. На підставі результатів лінгвокогнітивного дослідження ТКП визначено їх семантичну структуру та викоремлено ключові концепти, вербалізовані в даних текстах. З'ясовано комунікативно-композиційну структуру, а також комуніктативні стратегії та тактики побудови англомовних ТКП різних жанрів.

  Скачати повний текст

Досліджено застосування психоаналітичної концепції суб'єкта у теорії кіно та сформульовано критичну стратегію "повернення до психоаналізу", що передбачає реконтекстуалізацію психоаналітичних понять та систематизацію основних розробок у галузі психоаналітичної теорії кіно. Здійснено реконстекстуалізацію ряду понять ("регресія", "психоз", "перверсія", "бажання", "насолода", "погляд") у психоаналітичні тексти. Диференційовано проблемне поле психоаналітичної теорії кіно на проблеми "враження реальності" (l'impression de realite) та кінематографічної ідентифікації як ефектів позиціювання суб'єкта кінематичним апаратом, розкрито їх психоаналітичні імлпікації. Доведено неадекватність рецепції ідей засновника психоналітичної теорії кіно Ж.-Л.Бодрі. Обгрунтовано можливості застосування нової стратегії "повернення до психоаналізу" для розробки адекватного способу застосування психоаналітичної концепції у теорії кіно.

  Скачати повний текст

Здійснено нову інтерпретацію повісті "Тіні забутих предків" на базі концепції міфологічного символізму, засадничим принципом якої є теорія символічних форм німецького вченого Е.Кассірера, що уможливлює осмислення міфопоетики повісті на рівні форм споглядання (простору, часу, числа, на рівні форм життя, тобто визначення суб'єктивної дійсності у міфологічній свідомості дешифрує специфіку міфологічного імпресіонізму, у межах якого розглянуто тотемічний символізм як засіб індивідуалізації героїв. Відзначено, що самобутність модерної поетики повісті "Тіні забутих предків" залежить від суміжних видів мистецтва, а саме: образотворчого (символіки колористичного нюансування), музики (динамічної організації тексту засобами евфонії та евритмії) і кінематографу (на рівні структури), - і детермінує її синестезійну природу.

  Скачати повний текст

Досліджено педагогічну діяльність видатного українського кінорежисера та письменника О.П.Довженка (1894 - 1956 рр.) у контексті становлення мистецької кіноосвіти на Україні. До наукового обігу залучено раніше невідомі архівні матеріали. На підставі аналізу широкої джерельної бази висвітлено процес становлення О.П.Довженка як педагога та митця. Визначено фактори, що вплинули на формування його педагогічних поглядів, а також структуру й особливості функціонування мистецьких кінозакладів України, в яких він викладав. Значну увагу приділено розробці та впровадженню в життя новаторських педагогічних експериментів О.П.Довженка. Висвітлено його діяльність у вищих навчальних закладах (Київському державному інституті кінематографії, Всесоюзному державному інституті кінематографії, Київському театральному інституті) та внесок митця до становлення та розвитку кіноосвіти в Україні, а після її знищення - як реорганізацію художнього факультету КДІКу намагання відродити національну систему освіти кінематографічних кадрів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне системне дослідження звукового рішення фільму як одного з головних компонентів його образної структури. Розроблено й впроваджено субтрактивний, адитивний й інтеграційний методи синтезу образної структури, адаптовані для художнього аналізу з теорії світла й технології синтезу звуку. Образну структуру фільму розглянуто як складну й багатошарову систему з асоціативними зв'язками по горизонталі (об'єднання мови, музики, звукових ефектів й атмосфери у звукову картину), вертикалі (звукозоровий контрапункт) і в масштабі формоутворення (лейтелементи, принципи симфонізму, перенесення в кінематограф принципів традиційної будови балади, думи, народної драми - вертепу). Проаналізовано досвід застосування субтрактивного, адитивного й інтеграційного методів синтезування образності на прикладі українських ігрових фільмів. Розглянуто новітні засоби виразності багатоканальних систем кіно.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості процесів розвитку європейської та американської драматичної поезії, а також театральної практики XX ст. Виокремлено елементи останніх, які дають змогу стверджувати щодо наявності бурхливого відродження специфічного феномена драматургії - синкретичного метавиду мистецтв, видовищних за своєю суттю. Проаналізовано історичні й екзистенційні особливості функціонування витвору драматичної поезії у культурному універсумі як природному контейнері синкретичних утворень. Значну увагу приділено позалітературним якостям драматичного твору, яких він набуває у процесі інтеграції до багатовимірного простору культурної практики. Сценічний, кінематографічний і національно-культурний розвиток-трансфомацію визначено як його саморозвиток, природну та закономірну розбудову специфічних рис його літературної природи. Явище драматургії розглянуто у культурному контексті, грунтуючись на художніх традиціях різних видів мистецтва, канонах суб- і контракультурних утворень певної ойкумени, елементах провідних філософських учень, які детермінували духовний клімат конкретної країни за певної історичної доби. Детально проаналізовано випадки міжкультурної трансформації витворів драматургії як прикладів їх якісно нового саморозвитку, взаємопов'язаного зі зміною рецептивної парадигми твору та типологічної природи літературного та театрального мистецтв у системі канонів конкретного культурного середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість А.Роб-Грійє, зокрема жанр кінороману, у контексті літературного процесу другої половини XX - початку XXI ст. у Франції. Вивчено генетичні, структурні та синтетичні елементи кінороману митця, в якому відображені певні художні традиції, притаманні літературі та кінематографу XX ст. (С.Ейзенштейна, В.Шкловського, О.Довженка, А.Хічкока). Кінороман розглянуто як стильову варіацію жанру нового роману. Висвітлено взаємозв'язки письменника з модерними та постмодерними традиціями, що мають прояв у поетичній формі та стильовому довершенні кінороманів А.Роб-Грійє "Минулого року в Марієнбаді", "Безсмертна", "Поступове проникнення в насолоду", "Вас кличе Градіва".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень. Величезну кількість комбінацій цих візуальних форм розглянуто як версії художнього проекту. Виявлено, що візуальне мистецтво переборює ситуацію "розсіювання" і хаосу в постмодернізмі, а на наступному етапі свого розвитку починає "вибудовувати" "горизонтальні" лінії у морфогенезі, що дозволяє всій морфологічній моделі сфери візуального набути стійкості.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено інтертекстуальність як екстралінгвальну ознаку дискурсу сучасної української преси. Сформульовано основі положення теорії інтертекстуальності. Визначено засоби інтертекстуальності у дискурсі преси (цитата, алюзія, фреймовий репрезентант, перифраз). Проаналізовано їх семантико-стилістичні, структурно-синтаксичні та функціональні особливості. Розроблено класифікацію засобів інтертекстуальності за основними джерелами породження (фольклорними, суспільно-політичними, художньо-літературними, кінематографічними, пісенними інтертекстами). Визначено лінгвістичний аспект пара-, мета- та гіпертекстуальності у текстах друкованих засобів масової інформації початку XXI ст.

  Скачати повний текст