Висвітлено проблему віртуалізованих освітніх технологій "мережевого суспільства" в просторі гіперреальності й інфотехномислення, завдяки чому збільшується кількість нових освітніх спільнот. Доведено, що інформаційно-комунікативна парадигма сучасної освіти вказує на необхідність трансформації інституціоналізованої освіти в контексті "суспільства знань", в якому освіта залучається у всі сфери життя соціуму та перетворюється на перманентний процес. Уточнено сприймання того, що в сучасних сферах науки та техніки рушіями стають не новації, а інновації, які демонструють орієнтацію освіти на запити інформаційної епохи, відповіді на які досягаються через креативний тип мислення.

  Скачати повний текст

Сформульовано поняття градоначальництва як правового інституту, охарактеризовано місце та роль градоначальника в системі державного управління Російської імперії. Досліджено соціально-політичні чинники утворення градоначальств, організаційно-правові засади функціонування градоначальників. Проаналізовано специфіку компетенції градоначальника у її видозмінах протягом XIX - початку XX ст., відображено характер його взаємовідносин із центральними органами влади, інститутом генерал-губернатора, органами місцевого самоврядування, законодавчі ініціативи градоначальників, особливості функціонування градоначальництва в Одеському, Таганрозькому, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському, Ялтинському градоначальствах.

  Скачати повний текст

Наше сьогодення характеризується двома основними тенденціями – з одного боку, ми можемо говорити про процес секуляризації, з іншого – про процес актуалізації релігійності, певне релігійне протистояння, яке ми спостерігаємо і можемо прослідкувати у XXI столітті. Сьогодні більш різкими постають міжцивілізаційні протиріччя, що мають принциповий характер й які обумовлені етнічними й конфесійними характеристиками країн і міжнародних спільнот.У сучасному світі ми можемо спостерігати загострення релігійних та етнічних конфліктів, а також випадки порушення прав людини через обмеження свободи совісті та свободи віросповідання. Аналіз інституційних чинників у Казахстані та Україні може допомогти зрозуміти як країни впорядковують свої законодавчі та інституційні механізми для забезпечення цих свобод.Фактори релігійного життя українського суспільства, в цілому й окремих людей, зокрема, слід ураховувати в процесі формування як зовнішньої, так і внутрішньої політики. Справа полягає в тому, що в Україні існує багато конфесій і при формуванні внутрішньої політики слід рахуватися з інтересами всіх їх представників. Окрім того, саме у XXI столітті в Україні поширюються нетрадиційні релігійні рухи, серед яких можна виявити достатню кількість рухів і сект деструктивного плану. Беручи до уваги настрої та діяльність релігійних груп, варто приділити більше уваги питанням забезпечення інституційних чинників свободи совісті та віросповідань і здійснивши певне порівняння з Республікою Казахстан, це допоможе краще виявити та впровадити рекомендації для забезпечення підтримки щодо питань свободи совісті та свободи віросповідань. Обидві країни, Казахстан і Україна, є учасниками різноманітних міжнародних організацій і підписантами міжнародних конвенцій та декларацій, включаючи ті, що стосуються прав людини. Забезпечення свободи совісті та віросповідань відповідає їхнім зобов’язанням перед міжнародною спільнотою. Україна веде політику європейської інтеграції, що передбачає гармонізацію законодавства зєвропейськими стандартами, включаючи норми щодо свободи совісті та віросповідань.^UThe relevance of the problem under study is directly related to contemporary Ukraine, which is characterized by crisis conditions in many spheres of society. We are talking about the economic, political, religious, and cultural aspects of the modern life of the Ukrainian people. There have always been threats to the national security of the Ukrainian state. These include external aggression and borderviolations, crime, ineffective governance, etc. Today there are specific threats to Ukraine national security, religious security, and the very existence of our state.The modern world is characterized by two main trends: on the one hand, we can speak of the process of secularization; on the other hand, the process of the actualization of religiosity, a certain religious confrontation that we observe and trace in the twenty-first century. Today, inter-civilizational contradictions of a fundamental nature are becoming more pronounced due to the ethnic andconfessional characteristics of countries and international communities. Factors of the religious life of Ukrainian society in general and of individuals, in particular, should be taken into account in the process of formulating both foreign and domestic policy. The fact is that there are many confessions in Ukraine, and the interests of all their representatives should be taken into account in the formulation of domestic policy.Moreover, in the twenty-first century, non-traditional religious movements are spreading in Ukraine, among which there is a sufficient number of destructive movements and sects. Taking into account the attitudes and activities of religious groups, more attention should be paid to ensuring institutional factors of freedom of conscience and religion, and by making some comparison with the Republic ofKazakhstan, this will help to better identify and implement recommendations to ensure support for freedom and freedom of religion. In addition to military, social, and environmental security, we believe that the creation and existence of such institutions should also include an institution of religious security.

У дисертації здійснено дослідження ресурсності Інтернету в демократизації сучасного суспільства. Наголошується, що демократизація суспільства із залученням новітніх інтернет-технологій з необхідністю має передбачати певні політичні, технічні, організаційні та законодавчі зміни, що мають відтворюватись в сталих соціально-громадянських поведінкових е-практиках. Успішне впровадження таких е-практик, своєю чергою, потребує ефективного відгуку суспільства на нові можливості реалізації соціально-громадянської активності і взаємодії з використанням можливостей Інтернету та ґрунтується на інтеріоризації демократичних ціннісно-нормативної засад і настанов суспільної активності та взаємодії.^UThe thesis explores of resourcefulness of the Internet in the democratization of a modern society is carried out. It is emphasized that the democratization of society with the involvement of the modern internet-technologies should necessarily provide certain political, technical, organizational and legislative changes that are reproduced in permanent socio-civic behavioral e-practices. Successful implementation of such e-practices, in turn, requires effective response of society to new opportunities for social and civic activity and interaction with the opportunities of the Internet and is based on the internalization of democratic values and guidelines of social activity and interaction.

Дослідження присвячене підвищенню ефективності функціонування приймальної комісії і загалом закладу вищої освіти шляхом поглиблення теоретичних засад та розроблення практичних рекомендацій до застосування побудованої інформаційної технології супроводу вступної кампанії в закладах вищої освіти.Залежно від масштабів діяльності ЗВО збільшується кількість інформаційних потоків та зростає складність узгодження дій між приймальною комісією та іншими структурними підрозділами ЗВО. Актуальність теми зумовлена практичною необхідністю у моделюванні та побудові інформаційної технології для супроводу процесу прийому на навчання до ЗВО, що дозволить ефективно управляти інформаційними потоками для підвищення ефективності функціонування приймальної комісії і ЗВО.Об’єктом дослідження є процес функціонування приймальної комісії закладу вищої освіти.Предметом дослідження є методи, технології й інструментальні засоби розробки інформаційної технології супроводу вступної кампанії в закладах вищої освіти.Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти, стандарти, наукові праці науковців України та світу, нормативно-правові акти, стандарти, статистичні дані щодо проведення вступної кампанії, результати проведених опитувань.Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел і додатків.У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, поставлено завдання, визначено предмет, об’єкт та методи дослідження, викладено основні положення наукової новизни та практичного значення одержаних результатів.У першому розділі досліджено поняття та структуру інформаційної технології ЗВО. На основі проведеного аналізу було сформульовано комплексне визначення поняття «інформаційна технологія», яке відрізняється від інших визначень тим, що враховує аспекти етичності використання інформаційної технології та знищення інформації. Окреслено структуру інформаційної технології, яка може бути представлена у вигляді комплексу технічних та програмних засобів. Розкрито цільове призначення інформаційних технологій ЗВО, що полягає у можливості їх застосування для регулювання адміністративних відносин та для забезпечення інформаційно-комунікаційного середовища співробітників ЗВО. Запропоновано уточнену класифікацію інформаційних технологій згідно з їх цільовим використанням.Проаналізовано та розкрито можливості використання готових рішень для управління діяльністю приймальної комісії ЗВО, що здебільшого є складником загальної інформаційної системи ЗВО, і часто не можуть функціонувати окремо або бути сумісними зі сторонніми інформаційними системами. Встановлено переваги і недоліки використання готового рішення та власної розробки, змодельованої під потреби ЗВО, для супроводу вступної кампанії. Запропоновано концептуальну модель інформаційної технології вступної кампанії в ЗВО, яка базується на моделюванні інформаційних потоків супроводу вступної кампанії в ЗВО із застосуванням засобів CASE-технологій.У другому розділі розглянуто каузальне моделювання, що дозволяє на основі емпіричних даних та спостережень відтворити модель, яка буде відображати причинно-наслідкові зв’язки між процесами, що відбуваються під час вступної кампанії. Проведено аналіз чинників, застосовуючи статистичні методи аналізу даних вступної кампанії, метод опитування здобувачів та працівників приймальної комісії, спостереження. Каузальні моделі інформаційних потоків подання заяв вступу до ЗВО та на спеціальність, побудовані за результатами дослідження, дають змогу краще розуміти причинно-наслідкові зв’язки щодо поданих заяв та визначити чинники, які можна покращити в процесі супроводу вступної кампанії.Розглянуто CASE-технологїї для моделювання супроводу вступної кампанії в ЗВО. Обґрунтовано вибір засобів для моделювання процесу супроводу вступної кампанії. Застосовано функціональний підхід для визначення об’єктів супроводу вступної кампанії та з’ясування зв’язків між ними. Деталізовано та описано процеси, стрілки входу, виходу, контролю та механізму. Розроблено контекстну модель «Супровід вступної кампанії у закладах вищої освіти», модель першої декомпозиції «Супровід вступної кампанії у закладах вищої освіти», модель декомпозиції «Аналіз вступної кампанії попереднього року», модель декомпозиції «Підготовка до прийому на навчання до ЗВО», модель декомпозиції «Проведення вступної кампанії» та модель декомпозиції «Завершення вступної кампанії». Загалом розроблена модель супроводу вступної кампанії складається з 18 процесів другого рівня декомпозиції.^UThe dissertation for the degree of Doctor of Philosophy, Subject Area 122 – Computer Science. – State University of Trade and Economics, Kyiv, 2023.The dissertation is devoted to improving the efficiency of the admission committee functioning and the institution of higher education in general by deepening the theoretical principles and developing practical recommendations for the use of the implemented information technology to support the introductory campaign.Depending on the scale of the institution of higher education, the number of information flows increases and the complexity of coordinating actions between the admissions committee and other structural units of the IHE (institution of higher education) grows. The relevance of the topic is due to the practical need to model and implement information technology to support the admission process of the institution of higher education as it will help to manage effectively information flows and improve the efficiency of admission committee and the institution of higher education.The object of the paper is the process of functioning of the admission committee of the institution of higher education.The subject of the paper is the methods, technologies and tools for developing information technology to support the introductory campaign at the institutions of higher education.The theoretical basis of the work includes legislative and regulatory acts, standards, scientific articles of Ukrainian and foreign scholars, statistics on the introductory campaign, and the results of surveys.The dissertation consists of the introduction, three sections (divided into subsections), conclusions, literature review and appendices.The introduction substantiates the relevance of the topic, formulates the purpose, defines the objectives, the subject and methods of the paper, it also outlines the main provisions of scientific novelty and practical importance of the results.Section 1 examines the term and structure of information technology at the institution of higher education. Based on the analysis, the paper formulates a complex definition of the term «information technology», which differes from other definitions in that it takes into account the ethical use of information technology and destruction of information. The structure of information technology, which can be presented as a complex of hardware and software, is defined. The intended purpose of information technologies of the IHE is revealed, which is the possibility of their use to regulate administrative relations and to ensure the information and employees’ communication environment of the IHE. A refined classification of information technologies according to their intended use is proposed.The possibilities of using ready-made solutions for managing the activities of the admission committee of the IHE, which are mostly part of the general information system of the IHE, and often cannot function separately or be compatible with third-party information systems, are analysed and disclosed. The advantages and disadvantages of using ready-made solution and own development, modelled on the needs of the IHE, to support the introductory campaign are identified. A conceptual model of information technology of the IHE introductory campaign is proposed, which is based on modelling the information flows of support of the IHE introductory campaign using CASE technologies.Section 2 examines causal modelling, which allows on the basis of empirical data and monitoring, to recreate a model that represents the cause-and-effect relationships between the processes during the introductory campaign. The factors are analysed using statistical methods of analysis of the introductory campaign data, the method of interviewing applicants and employees of the admission committee and monitoring. The causal models of information flows of applications for admission to the IHE and specialities, implemented on the basis of the paper results, make it possible to understand better of the cause-and-effect relationships of the submitted applications and identify factors that can be improved in the process of supporting the introductory campaign.

Досліджено процес становлення, розбудови та функціонування урядової пропагандистсько-інформаційно-пресової служби доби української революції та визвольних змагань 1917 - 1920 рр. Проведено комплексний аналіз урядової інформаційно-видавничої діяльності даного періоду. З'ясовано, що урядові чиновники надавали важливого значення проблемі пропаганди української ідеї та інформаційної роботи в масах, про що свідчать законодавчі акти та створення відповідних урядових структур та інфраструктури інформаційної діяльності, однак внаслідок дії об'єктивних і суб'єктивних чинників створити систему урядового інформування не вдалося, що і було однією з причин поразки визвольних змагань.

  Скачати повний текст

Розглянуто функціонально-семантичні особливості ад'єктивного атрибута у поетичних творах О.С.Пушкіна. Комплексно проаналізовано поетичний ад'єктив та його трактовку як лінгвістичну категорію, що виступає як один з основних чинників формування та розвитку національної та літературної мов через систему поетичних образів і фігур. Описано комплекс власне лінгвістичних параметрів поетичного ад'єктива. Систематизовано лексичні новації у сфері ад'єктивних слів у поезіях О.С.Пушкіна. Надано поняття конструкційної мовотворчості та показано відповідні синтаксичні побудови. Запропоновано типологічне тлумачення ад'єктива як епітета. Показано пряму кореляцію епітетарної творчості поета й особливостей його художнього світогляду. Розглянуто ад'єктив як компонент атрибутивної конструкції - основної структурно-функціональної ланки поетичного мовлення. Наведено основні види конструкційної мовотворчості у поетичному мовленні: з функціонально-стилістичним зрушенням, з комплексною контамінацією характеру визначального та визначуваного.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з адекватністю кримінального покарання. Висвітлено поняття адекватності покарання, її рівні та форми. Розроблено сітку визначення адекватності покарання, властивих кожному рівню покарання. Сформульовано законодавчі гарантії адекватності покарання, висновки про формування кримінально-правових санкцій; систему принципів призначення покарання; гарантії незалежності суддів (суду) як головної та необхідної передумови формування належного суддівського переконання та призначення судом адекватного покарання. Запропоновано заходи щодо формування цілісної системи гарантій незалежності суддівського корпусу в контексті розв'язання проблеми адекватності кримінального покарання.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні, законодавчі та практичні проблеми адміністративної відповідальності неповнолітніх, батьків або осіб, які їх замінюють. Окреслено логіко-методологічні засади визначення понять "адміністративна відповідальність неповнолітіх", "неповнолітній у провадженні в справах про адміністративні правопорушення", протиправні діяння неповнолітніх віком від 14-ти до 16-ти років, протиправні діяння батьків або осіб, які їх замінюють. Сформульовано відповідні дефініції. На підставі аналізу чинного законодавста України щодо адміністративної відповідальності та практики його реалізації сформульовано низку висновків, пропозицій до Кодексу України стосовно адміністративних правопорушень, а також обгрунтовано ряд рекомендацій, спрямованих на вдосконалення процедури розгляду справ щодо адміністративних правопорушеннь неповнолітніх та притягнення до адміністративної відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють.

  Скачати повний текст

Досліджено адміністративну відповідальність посадових осіб та обгрунтовано прaвові й організайійні засади її удосконалення у сфері державного управління. Розглянуто поняття та історичний розвиток феномену адміністративної відповідальності, визначено законодавчі основи та досліджено державне управління як об'єкт адміністративно-правової охорони. Здійснено аналіз та визначено особливості статусу посадової особи як суб'єкта адміністративної відповідальності.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні, законодавчі та практичні проблеми запровадження адміністративної відповідальності юридичних осіб за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Проаналізовано склад даних правопорушень, запропоновано ефективну систему адміністративних стягнень, що може бути застосована до вказаних суб'єктів за вчинення проступків. Розкрито особливості нормативного забезпечення, сутність і структуру провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинені юридичною особою у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, визначено процесуальний статус його учасників. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавчого врегулювання матеріальних і процесуальних підстав притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб. Запропоновано внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства України.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні, законодавчі та методичні проблеми адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Висвітлено історичні аспекти розвитку адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо таких осіб, як головного суб'єкта здійснення індивідуально-профілактичної роботи з особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням. Проаналізовано стан наукової розробки цієї проблеми. Досліджено адміністративно-правові засади організації діяльності кримінально-виконавчої інспекції у проведенні індивідуально-профілактичної роботи з такими особами. Визначено, що однією з форм адміністративного впливу на них, є контроль, який повинен здійснюватися працівниками кримінально-виконавчої інспекції, який є складовою її адміністративної діяльності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження проблем запровадження та здійснення адміністративного судочинства в Україні з урахуванням основних положень чинного Кодексу адміністративного судочинства України. Запропоновано визначення поняття адміністративного судочинства, проведено його відмежування від понять "адміністративна юстиція", "адміністративний процес", "адміністративна юрисдикція". Запропоновано класифікацію принципів адміністративного судочинства, розкрито їх зміст. Висвітлено завдання та законодавчі засади адміністративного судочинства. Здійснено спробу розмежування компетенції між адміністративними, загальними та господарськими судами. Обгрунтовано рішення деяких процесуальних питань під час здійснення адміністративного судочинства. Визначено гарантії забезпечення доступності фізичних та юридичних осіб до адміністративного судочинства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-правові та деліктологічні погляди на особу правопорушника. Сформульовано визначення особи адміністративного правопорушника (АП). Розглянуто класифікацію та типологію особи АП. Визначено структурну характеристику особи АП. Вдосконалено методику вивчення та проведено практичне деліктологічне дослідження особи АП, який посягає на громадський порядок і громадську безпеку. Розкрито зарубіжний досвід запобігання правопорушенням у даній сфері. Запропоновано законодавчі й організаційно-управлінські рекомендації для вдосконалення запобігання адміністративної деліктності в галузі громадського порядку та громадської безпеки.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні наведено сукупність теоретичних узагальнень і запропоновані нові підходи стосовно вирішення наукового завдання щодо визначення змісту та особливостей адміністративно-правих засад запобігання і протидії корупції в діяльності НАБУ.З цією метою виявлено проблеми доктринального та нормативно-термінологічного визначення категорії «запобігання і протидія корупції». Доведено, що зміст чинного законодавчого вираження антикорупційної політики (діяльності) полягає у запобіганні корупції та протидії корупції як категоріях, що становлять об’єкт адміністративно-правового регулювання. Викладено авторській підхід до розмежування зазначених понять, відповідно до якого: запобігання корупції є сферою суспільних відносин, реалізація яких пов’язана з відверненням (виключенням) протиправної поведінки (вчинення корупційних дій), забезпечення притягнення осіб, винних у вчиненні адміністративних правопорушень, пов’язаних корупцією, до відповідальності; протидії корупції є сферою суспільних відносин, яка охоплює активну діяльність, що полягає у виявленні та припиненні (перериванні об’єктивної сторони) де-факто існуючих корупційних правопорушень (діянь).Доведено, що об’єктивізація НАБУ у сфері запобігання і протидії корупції полягає у дуалістичній природі його інституційного правового статусу: у зовнішньо-організаційній діяльності як спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції – корупційним кримінальним правопорушенням, вчиненим вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці; у внутрішньо-організаційній діяльності – системи функціонування підрозділів та процесів крізь призму запобігання і протидії корупції, яка виключає можливість вчинення корупційних правопорушень працівниками Національного бюро.Систематизовано нормативні засади запобігання і протидії корупції в НАБУ, в результаті чого до них віднесені: Конституція України; міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України; закони України; підзаконні нормативно-правові акти; відомчі нормативні акти, міжнародні стандарти як еталони правового регулювання і методичні рекомендації та роз’яснення загального характеру Національного агентства з питань запобігання корупції як документи особливої природи щодо підстав їх прийняття та специфіки правореалізації. Водночас наголошено на ключовій ролі адміністративно-правового регулювання питань запобігання і протидії корупції в НАБУ, яка обумовлена наступними факторами: титульні законодавчі акти відповідної сфери правового регулювання є джерелами саме адміністративного права; переважна більшість правових норм, які регламентують сферу запобігання і протидії корупції в НАБУ міститься у відомчих нормативних документах, тобто актах адміністративно-правового регулювання.Розкрито зміст антикорупційного менеджменту (антикорупційного комплаєнсу) як діяльності щодо створення, впровадження, організації, оцінки ефективності, періодичного перегляду та вдосконалення внутрішньоорганізаційної системи запобігання і протидії корупції, тобто комплексу заходів, інструментів та процедур, що забезпечують відповідність діяльності НАБУ зовнішнім та внутрішнім вимогам. Окреслено основні завдання антикорупційного менеджменту в Національного бюро.Сформульовано поняття корупційних ризиків в діяльності НАБУ, під якими запропоновано розуміти соціальні, економічні, політичні, організаційно-управлінські, інформаційно-технічні, правові (в тому числі корупціогенні фактори) та інші обставини чи їх сукупність, які потенційно зумовлюють ймовірність вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками НАБУ, наслідком чого є репутаційні збитки для суспільної довіри до Національного бюро як спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.Окреслено перелік суб’єктів запобігання і протидії корупції в НАБУ, а саме: Верховна рада України; Кабінет Міністрів України; Національне агентство з питань запобігання корупції; органи прокуратури; Державне бюро розслідувань України; Національна поліція України; суди; міжнародні публічні та приватні організації; Рада громадського контролю при НАБУ; Комісія з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного бюро; фізичні особи та їх об’єднання, в тому числі ті, що зареєстровані як юридичні особи; Управління внутрішнього контролю НАБУ; Комісія з організації внутрішнього контролю та оцінки ризиків Національного бюро.^UThe dissertation research presents a set of theoretical generalizations and proposes new approaches to solving the scientific task of determining the content and features of the administrative and legal principles of preventing and countering corruption in the activities of the NABU.For this purpose, the problems of the doctrinal and normative terminological definition of the category “prevention and counteraction of corruption” were identified. It has been proven that the content of the current legislative expression of anti-corruption policy (activity) consists in preventing corruption and countering corruption as categories that constitute the object of administrative and legal regulation. The author’s approach to distinguishing these concepts has been outlined, which defines that: prevention of corruption is a sphere of social relations, the implementation of which is related to the averting (exclusion) of illegal behavior (commitment of corrupt actions), ensuring the accountability of the persons guilty of committing corruption-related administrative offences; anti-corruption is a sphere of social relations that includes activity, consisting in the detection and termination (interruption of the objective side) of de facto existing corruption offenses (actions).It has been proven that the process of objectifying of NABU in the field of prevention and countering corruption lies in the dualistic nature of its institutional legal status: in external organizational activities as a specially authorized subject in the field of countering corruption – a corruption criminal offense which pose a threat to national security and are committed by senior state officials authorized to execute functions of the state or local self-government,; in internal organizational activities – the system of functioning of units and processes through the prism of prevention and counteraction of corruption, which excludes the possibility of committing corruption offenses by employees of the National Bureau.The normative bases of preventing and countering corruption in NABU have been systematized, as a result of which, the referred are: the Constitution of Ukraine; international treaties ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine; laws of Ukraine; subordinate legislation; departmental regulations, international standards as a reference of legal regulation and methodological recommendations and clarification of the general nature of the National Agency of Corruption Prevention as documents of a special nature regarding the grounds for their adoption and the peculiarities of legal implementation. At the same time, the key role of administrative and legal regulation of the issues of prevention and counteraction of corruption in NABU has been emphasized, which has been determined by the following factors: titular legislative acts of the relevant sphere of legal regulation are the sources of administrative law specifically; the vast majority of legal norms that regulate the sphere of prevention and counteraction of corruption in NABU are contained in departmental regulatory documents, therefore acts of administrative and legal regulation.The content of anti-corruption management (anti-corruption compliance) has been revealed as an activity related to the creation, implementation, organization, evaluation of effectiveness, periodic review and improvement of the internal organizational system of prevention and counteraction of corruption, that is, a set of measures, tools and procedures that ensures compliance of NABU activities with external and internal requirements. The main tasks of anti-corruption management in the National Anti-Corruption Bureau have been outlined.The concept of corruption risks in the activities of NABU has been formulated, by which it has been proposed to understand social, economic, political, organizational and managerial, information and technical, legal (including corruption-related factors) and other circumstances or their combination, which potentially determine the probability of committing corruption or corruption-related offenses by NABU employees, resulting in reputational damage to public trust in the National Bureau as a specially authorized actor in combating corruption.The list of subjects of prevention and counteraction of corruption in NABU has been outlined, namely: Verkhovna Rada of Ukraine; Cabinet of Ministers of Ukraine; National Agency of Corruption Prevention; prosecution authorities; State Bureau of Investigation of Ukraine; National Police of Ukraine; courts; international public and private organizations; NABU Civil Oversight Council; commission for conducting the independent external evaluation of the effectiveness of the National Anti-Corruption Bureau; natural persons and their associations, including those registered as legal entities; Internal Control Department of NABU.

Розглянуто теоретичні, законодавчі та методичні проблеми притягнення керівних осіб підприємств - суб'єктів монопольного (домінуючого) становища на ринку до адміністративно-правової відповідальності за ст. 166-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Проаналізовано юридичний склад адміністративних проступків, відповідальність за які передбачено ст. 166-1 КУпАП. Обгрунтовано доцільність застосування в антимонопольному конкурентному законодавстві терміна "домінуюче становище на ринку" замість "монопольне становище на ринку". На підставі вивчення й узагальнення практики Антимонопольного комітету України, господарських судів і судів загальної юрисдикції, а також результатів опитування працівників органів Антимонопольного комітету України доведено необхідність внесення змін до чинного КУпАП, Господарського кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції" та деяких інших нормативних актів. Визначено основні причини помилок суб'єктів адміністративно-правової кваліфікації, що виникають у процесі дослідження монопольних зловживань. Розроблено рекомендації щодо удосконалення та підвищення ефективності адміністративно-юрисдикційної діяльності органів Антимонопольного комітету України. Запропоновано тематику практичних занять з професійної підготовки працівників даного комітету.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні, законодавчі та практичні проблеми адміністративно-правової кваліфікації порушень водіями правил експлуатації автотранспортних засобів. Проаналізовано юридичний склад адміністративних проступків, відповідальність за які передбачено ст.ст. 121, 121-1 КУпАП. На підставі вивчення й узагальнення практики діяльності Державної автомобільної інспекції, судів загальної юрисдикції, а також з урахуванням результатів опитувань водіїв транспортних засобів усіх категорій та уповноважених суб'єктів кваліфікації обгрунтовано необхідність внесення змін до чинного КУпАП, Правил дорожнього руху, нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державних стандартів України. Розроблено методичні рекомендації щодо удосконалення нагляду співробітниками Державної автомобільної інспеції за безпекою дорожнього руху.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні, законодавчі та методичні проблеми адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності. Досліджено форми адміністративного впливу на неї. Установлено зміст понять "державний контроль рекламної діяльності", "рекламний ринок", "рекламна діяльність" і "реклама". Визначено умови й особливості адміністративно-правових засад регулювання рекламної діяльності в Україні. Відзначено, що однією з форм адміністративного впливу на дану діяльність є державний контроль - складова адміністративно-правового регулювання. Висвітлено його організаційні засади. Охарактеризовано діяльність органів виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням учасниками рекламної діяльності законодавства про рекламу. Визначено їх систему, контрольні повноваження у сфері рекламної діяльності. Розглянуто методи та форми здійснення державного контролю. Проаналізовано адміністративно-правові гарантії забезпечення прав споживача та підприємців на доброчесну рекламу. Досліджено заходи адміністративного примусу, які застосовуються до учасників рекламної діяльності на підставі застосування адміністративних стягнень у сфері даної діяльності. Обгрунтовано необхідність удосконалення її адміністративно-правового регулювання шляхом внесення змін до чинних нормативно-правових актів України.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні, законодавчі та практичні проблеми адміністративно-процесуальних строків у процедурному та юрисдикційному провадженні. Окреслено логіко-методологічні засади визначення понять "строк", "процесуальний строк", софрмульовано відповідні дефініції. На підставі аналізу чинного адміністративно-процесуального законодавства України та практики його реалізації, теоретичного осмислення наукових праць сформульовано пропозиції щодо удосконалення розділу "Провадження в справах про адміністративні правопорушення" чинного КУпАП, а також Положення про проведення атестації державних службовців і посадових осіб місцевого саомврядування, затверджених постановами Кабінету Міністрів. Обгрунтовано рекомендації щодо уточнення адміністративно-процесуальних строків у процедурному та юрисдикційному провадженні.

  Скачати повний текст

На основі широкого кола джерел комплексно досліджено проблему трансформації адміністративно-територіального поділу УРСР протягом другої половини 1940 - 1960 рр. Охарактеризовано фактори, що сприяли ініціюванню, підготовці та прийняттю рішень щодо адміністративно-територіальних змін. Розглянуто найважливіші законодавчі акти та етапи формування правової бази територіальних реформ, визначено компетенцію владних структур у зазначених питаннях. Проаналізовано практику проведення адміністративно-територіальної реорганізації, виявлено її наслідки у соціальній, економічній та управлінських сферах. Охарактеризовано форми та засоби вияву ставлення українського суспільства до партійно-державної політики у галузі адміністративно-територіального поділу. Досліджено політику перейменувань адміністративно-територіальних об'єктів у контексті політичної кон'юнктури зазначеного історичного періоду.

  Скачати повний текст