Досліджено семіотичну проблему співвідношення вербального та паравербального кодів людської комунікації. Вивчено вербальне означення кінеми, що трактується як протознак. У семантичній структурі вербалізованої кінеми виділено три обов'язкових вузли, що входять в означуване вербалізованої кінеми: "що рухається", "як рухається" та "для чого рухається". Зазначено, що вербалізовані кінеми, зареєстровані в словниках, є конституентами мовного лексико-семантичного поля (ЛСП) "жестикуляція", мовленнєві позначення кінем, тобто знакових жестів, утворюють мовленнєві ЛСП "жестикуляція". Показано, що ядерно-периферійна будова поля у мові підпорядковується семантичному принципу гіперо-гіпонімічних відношень між його конституентами, а у мовленні - принципу комунікативної активності, попиту номінованих жестів.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням, у межах якого з'ясовано теоретичні та організаційно-методичні засади підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України. У роботі з'ясовано стан розробленості проблеми підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України в науковому дискурсі. Результатом структурно-логічного аналізу наукових розвідок із досліджуваної проблеми українських і китайських учених стало виокремлення окремих аспектів розгляду проблеми підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України, а саме: проблеми фахової підготовки майбутніх піаністів із КНР у системі музичної освіти України; проблеми підготовки піаністів в українських закладах освіти різного рівня; методичні засади підготовки піаністів; теоретичні засади фортепіанного навчання; розвиток фортепіанної освіти в Китаї; методика навчання гри на фортепіано; навчання фортепіано майбутніх учителів музики в закладах вищої освіти Китаю та України. Розкрито методологічні засади підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України та визначено історичний контекст розвитку фортепіанних шкіл Китаю та України. У дисертації систематизовано методологічні засади підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю (урахування філософських ідей, принципів навчання та методики) та України (визначення всебічного розвитку студента як спеціальної мети фортепіанної підготовки; забезпечення гармонійного розвитку майбутнього музиканта через розвиваюче навчання; формування вміння музично-виконавської інтерпретації як важливого компоненту фахової підготовки майбутнього піаніста-виконавця; інтенсифікація розвитку музичного мислення майбутнього піаніста-виконавця; використання проблемного навчання в процесі фортепіанної підготовки студентів; актуалізація необхідності практичної реалізації індивідуалізації навчання в процесі фортепіанної підготовки). У структурі навчальних планів враховується китайський та український менталітет відповідно, особливості національної культури й соціально-громадського ладу. Навчання включає в себе загальну підготовку (у Китаї ідеологічну відповідно до політичної доктрини КНР), морально-етичну, культурологічну, загальнопрофесійну, що містить необхідний комплекс музично-теоретичних та історичних дисциплін і серйозну спеціальну підготовку. Її всеосяжність передбачає широкий спектр працевлаштування випускників: вони можуть працювати концертними виконавцями – солістами, артистами камерного ансамблю та концертмейстерами, викладачами фортепіано у закладах вищої освіти. Порівняння навчальних планів свідчить про те, що мета навчання в них єдина – формування висококваліфікованого, ерудованого піаніста-виконавця і педагога. Охарактеризовано форми, методи і технології підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України. Основними формами підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти визначено майстер-класи, концерти, змагання, індивідуальні, групові заняття в Китаї та лекції, практичні, індивідуальні, групові заняття, семінари, виступи, конкурси в Україні. Констатовано, що в Україні в процесі навчання гри на фортепіано використовуються такі методи, як: базові (вивчення творів за програмою; ескізне опрацювання творів; читання з листка; транспонування; підбір на слух; ілюстративний (показу) та словесний (дискутування); невербальні методи (жестикуляція та підспівування); дидактичні (словесно-ілюстративний, репродуктивний, репродуктивно-варіативний, проблемно-пошуковий, спостереження, аналіз, проєктування, моделювання, імпровізація); загальнонаукові (аналіз, узагальнення, систематизація, синтез, порівняльний аналіз, рефлексія); специфічні музичні (зорове охоплення нотного тексту на кілька тактів наперед, слухове уявлення, слуховий аналіз, слухове регулювання, наслідування, спрощення фактури музичного твору, творча адаптація музичного твору). Визначено сучасні технології підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю (музичного виконавства) та України (задачна, особистісно-орієнтована, інтеграційна, технологічної підготовки). Виявлено провідні напрями вдосконалення підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України.^UThe thesis is a comprehensive research, within which the theoretical and organizational-methodological foundations of pianists-performers training in art institutions of higher education in China and Ukraine are clarified. The state of elaboration of the problem of pianists-performers training in art institutions of higher education in China and Ukraine in the scientific discourse is revealed. The result of structural-logical analysis of scientific research on the problem of Ukrainian and Chinese scientists was identification of a number of aspects of the problem of pianists-performers training in art institutions of higher education in China and Ukraine, namely: problems of professional training of future pianists from China in the system of music education in Ukraine; problems of training pianists in Ukrainian education institutions of different levels; methodological foundations of pianists training; theoretical foundations of teaching piano; development of piano education in China; methodology of teaching to play the piano; teaching piano to future music teachers in higher education institutions in China and Ukraine. The methodological foundations of training pianists-performers in art institutions of higher education in China and Ukraine are revealed and the historical context of the development of piano schools in China and Ukraine is determined. The thesis systematizes the methodological foundations of pianists-performers training in art institutions of higher education in China (taking into account philosophical ideas, teaching principles and methodology) and Ukraine (defining versatile student development as a special goal of piano training; ensuring harmonious development of a future musician through developmental learning; formation of performing interpretation skills as an important component of professional training of a future pianist-performer; intensification of musical thinking of a future pianist-performer; use of problem-based learning in the process of students piano training; actualization of the need for practical implementation of individualization of learning in piano training). The content of pianists-performers training in art institutions of higher education of China and Ukraine is covered. The systemic-structural analysis of content features of pianists-performers training in art institutions of higher education of China and Ukraine is carried out. It has been found that pianists-performers training in art institutions of higher education in Ukraine and China is held in accordance with modern requirements. This is convincingly evidenced by the lists of winners of international performing competitions in different countries. The structure of curricula takes into account the Chinese and Ukrainian mentality, respectively, the peculiarities of national culture and social order. Education includes general training (in China, ideological in accordance with the political doctrine of China), moral and ethical, cultural, general professional, which contains the necessary set of music-theoretical and historical disciplines and serious special training. Its comprehensiveness provides a wide range of employment for graduates: they can work as concert performers – soloists, chamber ensemble artists and accompanists, piano teachers in higher education institutions. Comparison of curricula shows that the purpose of training in both countries is the same – formation of a highly qualified, erudite pianist-performer and teacher. Modern technologies of training pianists-performers in art institutions of higher education of China (musical performance) and Ukraine (task, personality-centered, integration, technological training) are determined. The leading directions of improvement of pianists-performers training in art institutions of higher education of China and Ukraine are revealed.