Вперше здійснено спробу дослідження шляхів і способів збагачення німецької загальновживаної мови англіцизмами комп'ютерної галузі й технологій. Запропоновано узагальнену структурно-семантичну модель аналізу лексичних запозичень, на базі якої визначено шляхи надходження та способи адаптації англіцизмів комп'ютерної галузі до системи німецької загальновживаної мови. Проаналізовано способи номінації сучасних денотатів комп'ютерної галузі в англійській і німецькій мовах. Виокремлено особливості орфографії англіцизмів за умов дистанційної комунікації. Одержано важливі дані про специфічні закономірності взаємопроникнення термінологічної, жаргонної та загальновживаної підсистем німецької мови, що унаочнюють напрямки розвитку словникового складу німецької мови.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз найтиповіших змін у лексико-семантичній системі української літературної мови кінця XX - початку XXI ст., що знайшли відображення у мові сучасних прозових текстів. Установлено специфіку активних лексико-семантичних процесів, а саме: запозичень, жаргонізації, лексичної реактивності, детермінологізації, а також процесів формування нових значень, семантичних конотацій та часових мовних ідентифікаторів аналізованого періоду. Висвітлено основні екстра- та інтралінгвальні чинники, що сприяли інтенсифікації якісних і кількісних змін у словниковому складі української мови, виявлено особливості взаємодії лексико-семантичних процесів у вербальній структурі прозового тексту, визначено місце досліджених мовних одиниць у словниковому складі сучасної української літературної мови та їх функціонально-стилістичні особливості. Запропоновано дефініцію поняття "лексико-семантичні процеси" та здійснено класифікацію активних лексико-семантичних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування жаргонної лексики як номінативно-експресивного засобу у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Проаналізовано жаргонну лексику як різновид мовного субстандарту, якому притаманне емоційно-експресивне забарвлення. Розглянуто шляхи пейоризації публіцистичного стилю як однієї з основних тенденцій його розвитку на сучасному етапі. Визначено лексико-семантичні засоби зниження лексичних детермінант у мові газетних текстів. Описано найуживаніші групи жаргонної лексики, які активно функціонують у сучасних друкованих засобах масової інформації. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих жаргонних одиниць у публічному спілкуванні. Розкрито експресивний потенціал цих одиниць у мові газет. Охарактеризовано метамовну функцію жаргонної лексики та фразеології.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено процеси трансформації етнокультури українців приміської зони Києва. На підставі вивчення архівних джерел, зокрема, фондів Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України, а також матеріалів Державного архіву Київської області та наукової літератури проаналізовано практичні заходи радянської влади щодо поширення радянських свят та обрядів серед населення України шляхом використання спеціально розроблених сценаріїв, основна мета яких - витіснення кращих народних традицій, уніфікація культури етносу. Показано вплив міста на зміну форм дозвілля та побуту селян передмістя, розглянуто позитивні здобутки та негативні наслідки даного процесу. Вперше досліджено активні зміни у культурі передмістя Києва. Висвітлено питання міграцій, що мали місце у даному регіоні в 1960-х рр. Розглянуто процес поширення у приміській зоні форм міського дозвілля, святкування, виявлено прагнення населення до участі у видовищних заходах, наслідування у способі вираження думки на міському жаргоні та більшого використання суржику. Досліджено вплив політики впровадження нової радянської обрядовості на традиційну культуру українців. Висвітлено питання мовної поведінки селян, які, вживаючи російську мову, прагнуть ідентифікувати себе з міськими жителями. Досліджено вплив суспільно-політичних процесів, які відбуваються після проголошення незалежності України, на відродження традиційної основи обрядовості та появу нових форм в етнокультурі українців передмістя під дією посиленої глобалізації. Проаналізовано сучасну календарну обрядовість молоді приміських сіл, виявлено тенденцію до відродження та стійкості традицій, пов'язаних з головними подіями в житті людини. З'ясовано, що сільські мешканці надають великого значення таким святам, як Новий Рік, Різдво, Великдень, Трійця, Маковея, Спас. Акцентовано увагу на необхідності формування державної програми щодо збереження народних традицій, морально-етичних норм поведінки в суспільстві, зацікавлення шкільної молоді у здоровому способі життя, глибшого пізнання національної української культури.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні процеси сучасного мовлення. Досліджено вплив соціальних факторів на формування та розвиток знижених мовних засобів у сучасній російській мові. Удосконалено методику комунікативно-прагматичного, дискурсивного та фреймового різновидів аналізу. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих просторічних і жаргонних одиниць у сучасному публічному спілкуванні, встановлено межі семантичного поля знижених лексичних домінант (ключових слів жаргонного походження).

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні засади виникнення та реалізації конотемного потенціалу лексичних одиниць української й англійської мов. Обгрунтовано значення лексичної конотації як одного з параметрів міжмовного зіставлення та здійснено її вивчення як частини мовних картин світу. На підставі класифікації складників конотації описано асоціативний та емоційний вектори виникнення й актуалізації конотативних компонентів. Встановлено, що сферою реалізації лексичних конотацій є контекстуальне та фреймове середовище. Визначено роль фонових знань у процесі актуалізації конотацій. Досліджено стилістичну реалізацію конотацій і розглянуто особливості актуалізації їх складників у фразеологізмах, жаргонізмах і оказіоналізмах. Теоретичні положення наукового дослідження застосовано до таксономічного класу фітонімів української й англійської мов. Методом порівняльного аналізу встановлено причини тотожності, схожості, часткової або повної розбіжності конотемного потенціалу, що активізується у фітонімах української й англійської мов, показано національну специфіку його реалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено лігвокультурну специфіку українського й англійського сленгу. Виявлено онтологічні характеристики сленгу, арго та жаргонів. Розглянуто термінологічний апарат лексичного субстандарту. Обгрунтовано принципи семантико-ідеографічного структурування українського й англійського сленгу. Розроблено семантико-ідеологічну модель, згідно з якою українські й англійські сленгові лексичні одиниці було віднесено до лексико-семантичних полів "Назви живого: людини, тварини", "Назви продуктів господарської, технічної та соціальної діяльності людини" і "Назви абстрактних понять: явищ, ситуацій, подій" і дрібніших лексико-семантичних угруповань як їх конституентів. На підставі розробленої класифікації здійснено семантико-ідеографічну репрезентацію української та англійської сленгової лексики, якісне та кількісне зіставлення якої дало змогу виявити спільне та відмінне у сленгових картинах світу відповідних мов. Визначення спільного дозволило уточнити характеристики сленгу як універсального лінгвального феномену, що перебуває у площині неофіційної, "сміхової" культури та відповідно до цього структурує дійсність. Установлення відмінного у картуванні світу українським і англійським сленгом дало змогу розкрити особливості національного світобачення українців і англійців.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості мови ранніх творів В.Винничена в аспекті мовно-естетичного освоєння світу. Проаналізовано різні шари лексики, зокрема, розмовного лексикону, діалектизмів, жаргонізмів, застарілої та суспільно-політичної та визначено їх функції. Виявлено особливості вживання фразеологізмів, естетичні засоби колористики та тропеїстики, що визначає індивідуально-авторську манеру письма.

  Скачати повний текст

Вивчено молодіжний соціолект як структурний складник мови м.Херсона. Визначено поняття "молодіжний сленг" у аспекті місця цього соціолекту у мовленнєвій структурі міста. Реконструйовано мовну картину світу молодіжної субмови. Проаналізовано неофіційні найменування внутрішньоміських об'єктів даного регіона як складника молодіжного та міського сленгів. Досліджено процеси взаємодії молодіжного соціолекту з іншими субстандарними системами урбаністичного простору м.Херсона, а саме: з кримінальним жаргоном, жаргоном наркоманів, школярсько-студентською субмовою, професійними соціолектами (військовослужбовців, музикантів, комп'ютерників, торгівців і бізнесменів, водіїв). Розглянуто словотвірну структуру молодіжних сленгізмів. Установлено основні способи творення молодіжного сленгу м.Херсона. Висвітлено процеси формування власне українського молодіжного сленгу за умов асиметричної українсько-російської двомовності. Наведено словник регіональних молодіжних сленгізмів м.Херсона.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативні особливості вживання спеціальних лексичних одиниць - економічних термінів - у неспецифічному оточенні (текстах публіцистичного стилю). Виявлено співвідношення між такими підгрупами спеціальної лексики, як власне термін, професіоналізм, жаргонізм. Установлено основні групи економічних термінолексем у контексті їх метафоричного перенесення, набуття економічним терміном додаткового кононативного забарвлення внаслідок поєднання їх зі специфічним контекстом чи засобами загальновживаної мови. Охарактеризовано основні лінії розвитку термінів економіки протягом початку XX - початку XXI ст. шляхом аналізу існуючих фахових словників. Виявлено основні чинники запозичень іншомовних спеціальних лексем.

  Скачати повний текст

Досліджено явище стилізації усно-розмовної мови в текстах, які створили сучасні українські драматурги - І.Андрусяк, І.Бондар-Терещенко, Я.Верещак, Н.Ворожбит, О.Гончаров, Л.Демська, В.Діброва, К.Демчук, О.Ірванець, О.Кирилова, О.Миколайчук-Низовець, Н.Неждана, О.Погребінська, В.Сердюк, О.Сліпець, В.Фольварочний, С.Щученко. На тлі загальної тенденції до демократизації літературної мови, лібералізації норм, використання в художніх текстах периферійних пластів лексики (зниженої, вульгаризмів, жаргонізмів, арготизмів) простежено механізми активної взаємодії усно-розмовних і книжних елементів, визначено засоби інтелектуалізації мовних партій персонажів. Із використанням методу стилістичного експерименту виявлено особливості функціонування усно-розмовних одиниць у текстах сучасної драми. Застосовано метод соціолінгвістичного аналізу з метою диференціювання мовно-соціальних типів, виявлення часових і соціальних маркерів, а також з'ясування місця сучасного драматургійного дискурсу в розвитку літературної мови. За допомогою методу інтерпретування декодовано факти художньої мови та визначено їх рецепцію, зважаючи на стилістичну доцільність. За методом асоціативно-семантичного та компонентного аналізу вивчено лексичні та фразеологічні явища сучасних драм, установлено відношення синонімізації та механізми гри слів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний, цілісний аналіз функціонування стилістично зниженої лексики у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Встановлено, що звернення до функціональної своєрідності газетно-публіцистичного стилю на сучасному етапі є актуальним у зв'язку з різкою активізацією у даний період уживання стилістично зниженої лексики у мові українських газет і з недостатньою вивченістю функціонування стилістично зниженої лексики сучасної української мови. Проаналізовано мовні особливості та екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю, визначено джерела формування та поповнення стилістично зниженої лексики у мові сучасної української публіцистики. Охарактеризовано особливості вживання у мові газет розмовної, просторічної, жаргонної лексики, некодифікованих іншомовних запозичень і діалектизмів, описано типи словотворення та закономірності використання стилістично зниженої лексики у ЗМІ, а також виявлено її функції в авторській мові газетних матеріалів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання номінування одягу та взуття в різних складниках національної мови (літературному, жаргоновому, просторічному, діалектному) як єдиного, цілісного явища, визначено типи одягово-взуттєвої номінації. Описано номінаційні процеси в семантичній номінації. Проаналізовано використання словотвірних засобів української мови в одягово-взуттєвій номінації, основні моделі синтаксичних номенів. Досліджено шляхи входження запозичених назв одягу і взуття. Відзначено значну кількісну перевагу семантичних номенів над словотвірними та синтаксичними на сучасному етапі розвитку українського одягово-взуттєвого назовництва. Виділено основні ознаки творення назв сучасного одягу і взуття, зокрема, використання іншомовних слів як базових основ, творення суфіксальних та конфіксальних номінативних одиниць з фразеологічністю семантики. Визначено ефективний шлях збагачення тематичної групи на основі зовнішніх і внутрішніх запозичень, взаємопроникність різностильових (літературних та нелітературних) номенів одягу і взуття у межах стильового діапазону української мови.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження сленгу жителів окремого міста (на матеріалі мовлення жителів Тернополя). Вміщено понад 6000 сленг-одиниць, одну третю яких вперше зафіксовано автором. Зібрано та структуризовано сленгізми у лексико-семантичні групи, синтезовано лексику з погляду синонімії й антонімії. Проаналізовано основні джерела та механізм переходу одиниць у жаргонізовану розмовну мову й визначено деякі способи творення тернопільського міського сленгу. Висвітлено особливості сленгової лексики мешканців міста з урахуванням детермінантів біосоціальної бази - статі та віку. Наведено матеріали сленгової лексики жителів Тернополя.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення української жаргонології у контексті європейських досліджень соціальних явищ, основні етапи її становлення, напрямки й аспекти. На підставі лексичних і загальнотеоретичних праць розглянуто термінологічний ланцюг "жаргон - арго - сленг", а також суперечності у визначенні та виокресленні явищ. З'ясовано основні ознаки сучасного жаргону та спортивного зокрема, причини та мотиви до розвитку. Виявлено основні типи та способи номінації у спортивному жаргоні, їх особливості у порівнянні з кодифікованими номенами.

  Скачати повний текст

Простежено історію вивчення соціальних діалектів української мови. На підставі аналізу дефініцій субстандартної лексики наведено тлумачення термінів "арго", "жаргон', "сленг". З'ясовано причини виникнення та функцій комп'ютерного сленгу та детально розглянуто особливості його лексико-семантичної системи. Проведено дослідження даного явища з метою з'ясування шляхів його формування. Показано, що морфемний аналіз одиниць комп'ютерного сленгу дозволив виявити основні словотвірні моделі, визначити спільнокореневі лексеми, в результаті чого їх об'єднано у кореневі гнізда на морфемному рівні. Проаналізовано особливості функціонування одиниць комп'ютерного сленгу у ЗМІ та інших друкованих виданнях.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснене спеціальне лінгвоісторіографічне дослідження загальнотеоретичних проблем арго, жаргону та сленгу в європейській та американській соціолінгвістиці. З цією метою проведено огляд праць лінгвоісторіографічного спрямування, присвячених вивченню теоретичних проблем соціальної діалектології упродовж XIX ст. – початку XXI ст.Відповідно до поставленої мети та завдань в дисертації застосовано актуалістичний метод. На основі аналізу зроблено висновок про важливість термінології соціальної діалектології для дослідження арго, жаргону, сленгу. Отримано підтвердження притаманності арго, жаргону сленгу низки важливих рис, властивостей, якостей. Результати дослідження свідчать, що європейськими й американськими лінгвістами в XIX ст. – на початку XXI ст. проведено значну роботу з дослідження соціальних діалектів, створено багато цінних фундаментальних теоретичних і лексикографічних праць, в яких висвітлено проблеми походження та функціонування арго, жаргону та сленгу. Проте на цей час дослідження вчених з тематики соціальних діалектів відстають від потреб сьогодення. Залишається низка дискусійних питань, на які дослідники не дали відповіді і які потребують вирішення.^UThe special linguistic historiographical research of general theoretical problems of argo, jargon and slang in European and American social linguistics is presented in the thesis. For this purpose the review of works of linguistic historiographical direction, devoted to the study of theoretical problems of social dialects during the XIX century – the beginning of the XXI century is done. Important theoretical problems, connected with the functioning of jargon-slang vocabulary in the system of modern (mainly Indo-European) languages are solved in the works of social linguists. Social studios contain important assertions according to the study of different aspects of functioning of argo, jargon and slang in human communities. The authors of the reviewed works are English, French, Spain, Italian, German, Danish, Romanian, Czech, Croatian, Slovak, Bulgarian, Polish, American, Russian, Belarusian, Ukrainian and linguists of other countries. In their studios, a wide spectrum of theoretical questions are reviewed; actual directions of research are clarified. According to the goal and tasks of investigation, actualistic method is used. On the basis of the analysis, the conclusion of the importance of social dialectology for the research of argo, jargon, slang is done. The confirmation of peculiarity of argo, jargon, slang some important features, properties, qualities is got.Scientific novelty of the thesis is that the attempt of special linguistic historiographical research of general theoretical problems of argo, jargon and slang is made first. It has caused the necessity of theoretical development of the item. The novelty of the work is that a significant amount of linguistic works is reviewed. The results of the research testify, that considerable work of study of social dialects are held by European and American linguists of the XIX – in the beginning of the XXI century, a lot of valuable fundamental theoretical and lexicographical problems of origin and functioning of argo, jargon and slang are shown. However, at this time, researches of the scientists of the subject of social dialects lag behind needs of the present. Some questions remain problematic and controversial, they need a solution.

Дисертація – новаторське дослідження дифузних процесів субстандартної лексики в мові засобів масової комунікації через призму стилістики і прагматики. У праці систематизовано й уніфіковано наявні в мовознавстві новітні концепції, теорії, методи, підходи в галузі вивчення субстандартної лексики, її походження, складників, функціонування. Установлено походження субстандарту та визначено термінологічний апарат субстандартної лексики. З'ясовано, що складниками субстандартної лексики в мові засобів масової комунікації є соціолектизми, територіальні діалектизми, суржикізми. Окреслено критерії класифікації субстандартної лексики, здійснено тематичну класифікацію жаргонізмів та сленгізмів, які активно функціонують у мові засобів масової комунікації.Провідним критерієм визначено поняттєво-тематичний (ідеографічний) підхід, який передбачав поділ субстандартної лексики на групи за предметним або поняттєвим співвіднесенням з тією чи тією реалією. Доведено зосередженість одиниць субстандартної лексики на темі «Людина, її діяльність, оточення», тобто визначено антропоцентричний підхід, що й засвідчують представлені тематичні групи. Установлено, що активне функціонування субстандартної лексики в мові засобів масової комунікації пов'язане зі змінами в соціальному, економічному, політичному, культурному житті, що засвідчує активний вплив позамовних чинників. Субстандартна лексика неоднорідна за своєю структурою, семантикою, стилістичними особливостями та зазнає постійних модифікацій.^UAnalysis and systematization of the latest theories, methods, approaches in the field of substandard language research, its origin, constituents, functioning are presented in the scientific work.It is noted that internal and external factors of changes in the language function interlinked, with borrowing factors having the most common spill, and direct changes in language determine internal factors.The dissertation work considers the research concepts and the functioning features of substandard lexis in particular argo, jargon, slang, surzhik, territorial dialects in modern linguistics.Journalistic texts have become an object of scientific interest as they are the experimental ground for the explication of linguistic phenomena, violation of linguistic traditions and norms, diffusion and the establishment of new lexical and stylistic norms.It is noted that views of linguists of the concept «language norm» are contradictory and are characterized by such signs: sustainability, stability, distribution, obligation, literary tradition, authoritativeness of sources of her establishment, cultural and esthetic perception, estimation, habitualness of usage, possibility of conscious intervention in her development, continuous evolution, internal continuous change of her essence.It has been proved that the existence of a literary norm is influenced by various trends, one of which is the awareness of its binding against the background of modern processes of decay of the norm and diffusion. In addition, it is noted that a significant influence on the language norm has a liberal relation to innovations in the field of literary norm, as well as the chaotic use of language rules, which is often a conscious violation of the language norm to draw attention to what has been expressed, and an unconscious violation of the literary norm due to ignorance of this norm.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 «Філологія» (03 – Гуманітарні науки). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2021.На сьогодні в суспільстві як пріоритетний принцип висувається врахування «людського фактора» в різних галузях знань і, перш за все, у сучасній соціолінгвістиці, що вивчає різноманітні варіанти існування мови: літературної норми, окремих функціонально-мовних різновидів, передусім розмовної мови, мови ЗМІ, а також професійних жаргонів, територіальних і соціальних діалектів, які мають різний рівень усталеності та кодифікованості. Вивчення соціолектних форм мови відповідає потребам сучасної лінгвістики, коли мова розглядається в тісному зв'язку з індивідом, його мисленням, світоглядом, духовною культурою та практичною діяльністю. У цьому контексті розгляд гендеру, вікових та маргінальних груп населення, молодіжної мови становить важливу і перспективну сферу лінгвокультурологічного дослідження і аналізу.^UPh. D. thesis specialization 035 Philology (03 – Humanities). – Taras Shevchenko National University of Kyiv. Kyiv, 2021.Today in society, the "human factor" is taken into account as a priority principle in various fields of knowledge and, above all, in modern sociolinguistics, which studies multiple variants of language: literary norms, certain functional-linguistic varieties, mainly spoken language, media language, as well as professional jargons, territorial and social dialects, which have different levels of stability and codification. The study of sociolects forms of language meets modern linguistics's needs when language is considered closely connected with the individual, thinking, worldview, spiritual culture, and practical activities. In this context, consideration of gender, age, and marginal groups of the population, youth language is an important and promising area of linguistic and cultural research and analysis.

Дисертація – новаторське дослідження динаміки спеціалізованої та неспеціалізованої економічної лексики, яку розглянуто крізь призму соціальних трансформацій суспільства, схарактеризовано в контексті активних лексико семантичних процесів, міжгалузевих зсувів та інноваційних зміщень у стильовій системі. У праці порушено проблему лексико семантичної диференціації економічних номінацій у сучасній лінгвістиці, закцентовано на особливостях їхнього формування, обґрунтовано вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на розвиток та збагачення словникового складу сучасної української літературної мови. На основі опрацьованих медіатекстів з'ясовано головні тенденції еволюційних процесів в лексиці економічної сфери, до яких зараховано запозичення, актуалізацію певних понять, розширення семантичної структури слів завдяки появі їхніх лексико семантичних варіантів, утворення неодериватів префіксальним і суфіксальним способами, функціонування композитів, юкстапозитів, розмовних слів, жаргонізмів та ін. Схарактеризовано динаміку засвідчених в економічній тематиці неспеціалізованих одиниць, закцентовано на дифузних процесах у лексичній системі української мови. Вирізнено й проаналізовано номінації медичної, спортивної, юридичної й екологічної сфер. Виокремлено як спеціальні терміни, так і загальновживані слова зазначених галузей, вияскравлено нові тенденції їхнього вживання. Наголошено на використанні різногалузевої лексики із зафіксованими в лексикографічних працях і новими переносними значеннями, які виконують роль засобів суб'єктивного увиразнення мовлення й орозмовлюють текст.^UThesis is an innovative research of the dynamics of specialized and non specialized economic vocabulary which is studied through the prism of social transformations of the society and characterized in the context of active lexico semantic processes, multisectoral shifts and innovative changes in the stylistic system.The study shows a content of the terms economic term, economic term system, economic vocabulary, raises a problem of lexico-semantic differentiation of economic nominations in modern linguistics, focuses on a history of their formation and explains the influence of internal and external factors on the development and enrichment of the vocabulary of Ukrainian literary language.The research also emphasizes that the linguistic units of economic topics are a relatively well-formed system, however, due to the influence of internal and external factors, their content is constantly increasing. Diverse analysis of factual material, taken from mass media sources of the beginning of the XXI century, made it possible to identify the main features of economic vocabulary, among which is a wide scope of use, availability of the economic terms, industry words, direction of highly specialized concepts to a group of widely used ones, etc. The work on media texts helped to define the main tendencies of evolutionary processes in the vocabulary of the economic sphere, which include loanwords, updating of certain concepts, extension of the semantic structure of words due to the appearance of their lexical semantic variants, formation of neo-derivatives in prefixal and suffixal ways, composites, juxtaposites, colloquial words, jargons, etc.