Досліджено українські епонімічні терміни, які широко представлені в терміносистемах природничих галузей знань і мають окремий статус у термінологічній лексиці. Уточнено термін "епонім", з'ясовано особливості процесу апелятивації у сфері наукової термінології. З використанням семіотичного підходу українські епонімічні терміни представлено як зумовлену комплексом чинників лінгвального й екстралінгвального характеру цілісну динамічну систему, яка має національно-культурну цінність. Охарактеризовано структурні типи епонімічних найменувань і визначено їх продуктивні моделі. Проаналізовано лексико-семантичні процеси, що супроводжують творення та функціонування епонімічних термінів, виявлено їх лінгвопрагматичні особливості на етапі творення й у процесі функціонування. Запропоновано рекомендації щодо кодифікації епонімічних найменувань сучасної української наукової термінології.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лексико-семантичну систему англомовної травматологічної термінології та розроблено принципи організації синхронного термінологічного поля. Застосування тезаурусно-мереживного методу дозволило представити складний термінологічний апарат травматології та співвідносні з ним термінологічні поняття у вигляді поля. Вивчення термінологічного поля уможливили вияв характеру та неієрархічних відносин, що існують між термінами та формують мікрополя у термінологічні гнізда у внутрішньо- та зовнішньопольовому планах. На підставі структурно-семантичного аналізу англомовної травматологічної термінології виявлено основні способи поповнення термінологічного фонду дослідженої термінології, а саме: запозичення словоскладання, деривацію, абревіацію й утворення термінів-епонімів. Вивчено еволюцію термінів у діахронічному (етимологію та шляхи проникнення запозичених термінів) і синхронічному (синонімії, полісемії термінів) висвітлені. На підставі результатів дослідження показано, що сучасна англомовна травматологічна термінологія є динамічною, відкритою системою, пов'язаною з розвитком науково-поняттєвого апарату травматології. Описано характерні риси функціонування травматологічних термінів в англомовному формальному та неформальному медичному дискурсі, а також у художньому дискурсі.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено особливості становлення дохристиянського релігійного світогляду населення Херсонеса у контексті тенденцій розвитку античної релігії та встановлено можливі причини їх походження. Релігію античного Херсонеса розглянуто у соціальному вимірі. Встановлено, що наявність характерних особливостей в релігійному світогляді населення античного Херсонеса є наслідком своєрідного історичного розвитку дорійського античного центру. Виявлено домінуючу роль у період античності культу верховної богині Партенос з войовничими та заступницькими рисами. З'ясовано, що лише у даному полісі вшановували епонімне божество Херсонас, важливе для обстоювання автономного походження міста. Встановлено, що Партенос була покровителькою общини, а в перших ст. н.е. існування її культу зафіксовано і в деяких домашніх святилищах. Доведено, що усі інші полісні культи мали другорядне значення в релігійній свідомості населення. Виділено пам'ятки, які свідчать про вшанування Геракла, Діоніса у релігійних об'єднаннях, менших, ніж члени громадянської общини з сім'ями. Виявлено, що значно ширшим було коло богів, яких вшановували в родинах. З'ясовано, що окремі найбільш властиві для Херсонеса типи вівтарів, теракотових зображень з поховань і жител, що тиражувалися протягом століть, позначають традиційність релігійних уявлень, пов'язаних зі ставленням до предків-покровителів і уявленнями про потойбічне життя. Зроблено висновок, що в античному Херсонесі існував незначний, вищий соціальний прошарок, готовий до сприйняття нових культів і містерій. Доведено, що містеріальні та традиційні уявлення про потойбічне життя виявлялися у різноманітності поховального культу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню структурно-семантичних і функційних особливостей німецької фахової мови промислової автоматизації. Висвітлено теоретично-методологічні засади дослідження фахових мов і терміносистем, описано історію й особливості розвитку термінології німецької фахової мови промислової автоматизації, визначено основні етапи її становлення та встановлено фактори, що впливають на формування аналізованої термінології в німецькій мові. На основі тезаурусного моделювання охарактеризовано семантичні відношення між термінами німецької фахової мови промислової автоматизації. Встановлено парадигматичні відношення у терміносистемі промислової автоматизації (синонімія, антонімія, полісемія, омонімія), визначено місце і роль термінів-епонімів, описано генетичні джерела термінології німецької фахової мови промислової автоматизації. Виявлено терміни з найбільшою словотвірною продуктивністю й описано структурні моделі терміносполук. Запропоновано типологію текстів німецької фахової мови промислової автоматизації, описано їх структурно-композиційні, морфологічні і синтаксичні властивості та встановлено термінологічну насиченість німецьких фахових текстів промислової автоматизації. Ключові слова: фахова мова, промислова автоматизація, тезаурусне моделювання, парадигматичні відношення, словотвірна продуктивність, структурні моделі, типологія текстів.^UThe thesis is dedicated to the study of structural-semantic and functional features of the German language for special purposes of industrial automation. The theoretical and methodological foundations of studying professional languages and terminology are described, the history of the terminology development for the German language for special purposes of industrial automation are highlighted, the main stages of its formation are determined and the factors influencing the formation of the analyzed terminology in German are identified. The terminology is considered as a thesaurus taking into account the organization of the field of special knowledge, the terminological field of the term and the establishment of semantic relations between the terms. It has been established that paradigmatic relations such as polysemy, homonymy are typical for the corpus of the analyzed language for specific purposes. The genetic sources of the German language for special purposes of industrial automation terms and terminology are established. The typology of texts of the German language for special purposes of industrial automation is proposed, their structural-compositional, morphological and syntactic properties are characterized, and the terminological saturation of German professional texts of industrial automation is considered.Key words: professional language, industrial automation, thesaurus modelling, paradigmatic relations, word-forming productivity, structural models, typology of texts.

Дисертацію присвячено вивченню термінів-епонімів сучасної англійської фахової мови клінічної медицини в річищі структурно-семантичної наукової парадигми. Виокремлено й проаналізовано структурні типи термінів, виявлено їх модифікації і продуктивність, описано парадигматичні відношення в корпусі термінів та охарактеризовано джерела пропріативних компонентів у складі клінічних термінів. Запропоновано власну семантичну класифікацію пропріативів та апелятивів у складі термінів-епонімів, установлено кількісні характеристики кожної тематичної групи, виокремлено найпродуктивніші стрижневі компоненти термінів-епонімів. Розглянуто вияви вторинної номінації в процесі утворення термінів-епонімів, яка знайшла своє відображення в таких стилістичних засобах, як метафора, метонімія, порівняння, алюзія, каламбур, плеоназм, евфемізм, парадокс, еліптичні конструкції та повтори. Значну увагу приділено стандартизації та уніфікації пропріативного компонента епоніма. У роботі запропоновано методику укладання словникадовідника епонімічних термінів, розроблено макро- і мікроструктуру словника, запропоновано принципи транскодування та трансформації власних назв. Ключові слова: термін-епонім, фахова мова, власна назва, синоніми, омоніми, полісемія, тематичні групи, вторинна номінація.^UThis dissertation is devoted to the study of lexicographic and structural-semantic peculiarities of the eponymous terms of the English professional language of medicine. The study of terms has been carried out in line with the structural-semantic linguistic paradigm. In this study the structural types of terms are distinguished and analysed, their modifications and efficiency are identified, paradigmatic relations in the corpus of terms are described, and sources of proprial components of clinical terms are characterized. Our own semantic classification of proper names and appellatives within the eponymous terms is proposed, quantitative characteristics of each thematic group are defined, the most productive core components of the eponymous terms are identified. The cases of secondary nomination in the formation of eponymous terms, reflected in such stylistic means as metaphor, metonymy, simile, allusion, pun, pleonasm, euphemism, paradox, elliptical constructions and repetitions, are examined. Considerable attention paid to standardization and unification of the proprial component of eponyms. Elaborated recommendations for fixation of clinical eponyms in lexicographic sources will contribute to the unification and standardization of medical terminology as a whole. The method of compiling a dictionary-reference of eponymous terms is proposed in the study. The macro- and microstructure of the dictionary has been developed, the principles of transcoding and transformation of proper names have been suggested. Keywords: eponymous terms, professional language, proper name, synonyms, homonyms, polysemy, thematic groups.