Розроблено нові способи управління структурою, фазовим складом і поверхневими характеристиками нанорозмірних частинок металів, досліджено механізм і встановлено основні закономірності формування порошків, модифікування і стабілізація їх поверхні. На основі вивчення структури і властивостей феромагнетиків розроблено технологію створення нанорозмірних порошків металів з заданими фізико-хімічними і медико-біологічними властивостями в процесі їх формування і захищеною поверхнею від окислення, що реалізуються одночасно (без аналога). Вперше встановлено вплив магнітних полів, створених мікрокристалами заліза, на мікроводорості, мікроорганізми-сапрофіти і паразити, нормальні і патологічні клітини. На основі досліджень фізичних, фізико-хімічних та медико-біологічних властивостей нанорозмірних порошків феромагнетиків і механізму їх дії на біологічні системи створено нові препарати для медицини, які базуються на дії магнітних полів феромагнетиків та специфічній дії кожного окремо метала-добавки і визначено напрямки практичного їх застосування (хірургія, ендокринологія, онкологія, нейроонкологія, інші). Зроблено висновок, що використання феромагнетиків та композиційних порошків на основі заліза зі сріблом, золотом, платиною, міддю і цинком відкривають принципово нові можливості та області їх практичного застосування в біології та медицині.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження: діабетичний кетоацидоз (ДКА). Мета дослідження: оптимізувати діагностику та лікування хворих у стані діабетичного кетоацидозу на основі вивчення закономірностей змін газового складу крові і кислотно-лужної рівноваги за умов діабетичного кетозу і кетоацидозу різних ступенів важкості та використання антигіпоксантів в комплексній терапії гострого ускладнення цукрового діабету. Методи дослідження та апаратура: загально клінічні, інструментальні, біохімічні, потенціометричні та статистичні; аналізатор Д-10 «Bio-Rad», автоматичний аналізатор «Easy-Blood Gas». Теоретичні і практичні результати: проведеними дослідженнями встановлено, що порушення газового складу крові визначаються на стадії діабетичного кетозу і прогресують при кетоацидозі. Виявлені зміни газового складу крові корегуються етіопатогенетичною базовою терапією. Вивчена антигіпоксантна дія актовегіну та цитофлавіну за допомогою одночасного визначення газового складу артеріальної та венозної крові. Новизна: встановлено, що напрямок порушень газового складу крові при кетозі аналогічний зі змінами при ДКА. Вперше визначені особливості газообмінних та кислотно-лужних порушень змін крові при різних клінічних варіантах перебігу ДКА. Визначена добова доза інсуліну, яка необхідна для лікування хворих з ДКА при різних клінічних варіантах його перебігу. Обгрунтована доцільність застосування антигіпоксантів в комплексній терапії ДКА на основі результатів визначення газового складу крові. Ступінь впровадження: результати досліджень впроваджені в клінічну практику лікувальних закладів обласних центрів України та використовуються у навчальному процесі вищих учбових закладів. Галузі використання: ендокринологія.^UObject of study: diabetic ketoacidosis (DKA). Aim of the study: to optimize the diagnosis and treatment of patients with diabetic ketoacidosis on the basis of studying the patterns of changes in blood gas composition and acid-base balance under conditions of diabetic ketosis and ketoacidosis of different severity and the use of antihypoxants in the complex treatment of acute complications. Research methods and equipment: general clinical, instrumental, biochemical, potentiometric and statistical; D-10 Bio-Rad analyzer, automatic Easy-Blood Gas analyzer. Theoretical and practical results: studies have shown that disorders of blood gas composition are determined at the stage of diabetic ketosis and progress in ketoacidosis. The revealed changes in blood gas composition are corrected by etiopathogenetic basic therapy. The antihypoxant effect of actovegin and cytoflavin by the simultaneous determination of the gas composition of arterial and venous blood was studied. Novelty: found that the direction of violations of blood gas composition in ketosis is similar to changes in DKA. The peculiarities of gas exchange and acid-base disorders of blood changes in different clinical variants of DKA course have been determined for the first time. The daily dose of insulin required for the treatment of patients with DKA in various clinical variants of its course has been determined. The expediency of using antihypoxants in complex therapy of DKA based on the results of determination of blood gas composition is substantiated. Degree of implementation: the results of the research have been incorporated into the clinical practice of medical institutions of regional centers of Ukraine and are used in the educational process of higher educational institutions. Areas of use: endocrinology.

Об'єкт дослідження: диференційований рак щитоподібної залози (ЩЗ). Мета дослідження: визначити молекулярно-біологічні особливості клітин високодиференційованих карцином ЩЗ, їх клінічні та онкологічні характеристики, вплив на перебіг захворювання та зміни в тактиці лікування в залежності від терміну після аварії на ЧАЕС, прогностичні чинники папілярних та фолікулярних карцином; обґрунтувати та удосконалити методи хірургічного лікування із мінімального доступу та оптимізувати протокол радіойод-діагностики та лікування. Методи дослідження та апаратура: загальні клінічні, гормональні, імуноферментні, радіологічні, молекулярно-біологічні, математичні та статистичні; спектрофотометр «Nanodrop», термоциклер «GeneAmp PCR System 2720», ампліфікатор «GeneTech». Теоретичні і практичні результати: результати досліджень є важливими для подальшого з'ясування механізмів канцерогенезу, чинників, що обумовлюють прогресію злоякісного росту у ЩЗ, а також впливають на перебіг і прогноз хвороби, розробки та удосконалення методів лікування хворих з диференційованими тиреоїдними карциномами. Запропоновані та апробовані зміни до протоколу проведення радіойод-терапії за умов короткотривалої відміни тиреоїдних гормонів, що дозволяють у більшості пацієнтів з папілярними карциномами (ПК) категорії рТІ-Т2NOMO обмежитися лише проведенням радіойод-діагностики, що значно зменшує радіоактивне навантаження на хворих, прискорює процес реабілітації пацієнтів після радіойодного сканування. Новизна: встановлено, що різниця у характері поширеності карцином з різними характеристиками серед хворих залежить від віку пацієнтів на момент оперативного втручання. Доведено, що основним чинником, який має суттєве значення для характеристик папілярних карцином, є розмір пухлини, а також стать і вік пацієнтів. Вперше встановлено, що на модуляцію вмісту тропного гормону у крові хворих можуть впливати також патологічні зміни у позапухлинній тканині, які супроводжують пухлину. Вперше показано, що в тканині ПК щитоподібної залози на тлі суттєвого підвищення інтенсивності проліферації і відсутності змін інтенсивності апоптозу, експресія та активація ключових кіназ проліферативних сигнальних шляхів RAS/RAF/MEK/ERK і PI3K/Akt – ERK1/2 і Akt1 – пригнічені. Ступінь впровадження: результати виконаної роботи впроваджені в лікувальний процесс клініки ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України» та медичних закладів України, отримано 2 патенти України. Галузі використання: ендокринологія.^UObject of study: differentiated thyroid cancer (thyroid). Aim of the study: to determine the molecular and biological features of cells with highly differentiated thyroid carcinoma, their clinical and oncological characteristics, the impact on the disease course and changes in treatment tactics depending on the time after the Chernobyl accident, the prognostic factors of papillary and follicular carcinoma; substantiate and improve surgical treatment methods with minimal access and optimize radioiodine diagnosis and treatment protocol. Research methods and apparatus: general clinical, hormonal, enzyme-linked immunosorbent, radiological, molecular-biological, mathematical and statistical; Nanodrop spectrophotometer, GeneAmp PCR System 2720 thermocycler, GeneTech amplifier. Theoretical and practical results: The results of the studies are important to further elucidate the mechanisms of carcinogenesis, the factors that cause the progression of malignant growth in the thyroid gland, as well as affect the course and prognosis of the disease, the development and improvement of treatments for patients with differentiated thyroidoid. Proposed and tested changes to the radioiodine therapy protocol under the conditions of short-term elimination of thyroid hormones, which allow the majority of patients with pTi-T2NOMO papillary carcinoma to be limited to conducting radioiodine diagnosis, which significantly patients after radioiodine scanning. Novelty: It is found that the difference in the prevalence of carcinomas with different characteristics among patients depends on the age of patients at the time of surgery. It is proved that the main factor that is essential for the characteristics of papillary carcinomas is the size of the tumor, as well as the sex and age of the patients. It has been established for the first time that the modulation of the tropic hormone content in patients' blood may also be affected by pathological changes in the extracorporeal tissue that accompany the tumor. It has been shown for the first time that in the tissue of the PC of the thyroid gland, against the background of a significant increase in the intensity of proliferation and the absence of changes in the intensity of apoptosis, the expression and activation of key kinases of the proliferative signaling pathways RAS / RAF / MEK / ERK and PI3K / Akt - ERK1 and ER1. Degree of implementation: the results of the performed work are introduced into the healing process of the clinic of the State Institution «Institute of Endocrinology and Metabolism named after M.Sc. VP Komisarenko NAMS of Ukraine ”and medical institutions of Ukraine, received 2 patents of Ukraine. Areas of use: endocrinology

Об'єкт дослідження: радіойодрезистентність папілярного раку щитоподібної залози (ЩЗ). Мета: з'ясування ролі порушень експресії та активності антигенів клітин папілярного раку ЩЗ та його метастазів у розвитку первинної і вторинної радіойодрезистентності та розробка методів передопераційного прогнозування радіойодрезистентності і ефективності радіойодтерапії метастазів папілярного раку ЩЗ на підставі виявлення цитологічних, цитохімічних, а також імуноцитохімічних особливостей їх клітин у матеріалі тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій. Методи дослідження та апаратура: цитологічні, імуноцитохімічні, цитохімічні, математичні, статистичні; світловий мікроскоп Olympus CX41, LEICA DMLS. Теоретичні і практичні результати: теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що одержані наукові результати дозволили отримати уявлення щодо цитологічних, імуноцитохімічних та цитохімічних змін, що відбуваються в процесі розвитку радіойодрезистентності папілярного раку ЩЗ, що дозволило розробити новий підхід до передопераційного прогнозування радіойодрезистентності та ефективності радіойодтерапії папілярного раку ЩЗ. Виявлення особливостей антигенного профілю клітин радіойодрезистентних метастазів (РЙМР) папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ) дозволило вперше розробити методи передопераційного прогнозування радіойодрезистентності та ефективності радіойодтерапії ПРЩЗ, які впроваджені в роботу спеціалізованих ендокринологічних закладів і відділень. Розроблені методи є швидкими, простими у використанні та дозволяють визначити персоніфіковану тактику моніторингу та лікування пацієнтів із ПРЩЗ – позбавити пацієнтів з РЙРМ зайвих курсів радіойодтерапії, а для пацієнтів із метастазами, які накопичують радіойод, застосувати радіойодтерапію замість операції. Новизна: вперше продемонстровано фенотипову гетерогенність популяції тиреоцитів в матеріалі пункційних біопсій РЙРМ, що відрізняє їх від радіойодчутливих метастазів (РЙЧМ) ПРЩЗ. Вперше виявлено клітинні популяції, які відрізняються від інших тиреоцитів за імуноцитохімічними та цитологічними характеристиками. Показано, що їх наявність у пунктатах ПРЩЗ корелює з частотою появи метастазів у поопераційний період. Вперше показано, що частота мікроядер в епітелії пунктатів метастазів ПРЩЗ не залежить від їх здатності накопичувати радіойод та його активності. Вперше показано, що радіойодрезистентність метастазів ПРЩЗ корелює з наявністю цитологічних ознак кістозної дегенерації в пунктатах поопераційних метастазів. Вперше виявлено кореляційний зв'язок між вмістом тиреоцитів із тиреоїдною пероксидазою в пунктатах первинного ПРЩЗ і наявністю метастазів у поопераційний період. Вперше продемонстровано значущу різницю між експресією тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну у пунктатах РЙРМ і РЙЧМ ПРЩЗ. Показано, що ефективність радіойодтерапії залежить від експресії тиреоїдної пероксидази в пунктатах метастазів ПРЩЗ. Вперше продемонстровано можливість використання як імуноцитохімічного, так і цитохімічного методів визначення експресіїї тиреоїдної пероксидази для передопераційного прогнозування радіойодрезистентності ПРЩЗ. Вперше показано, що проліферативна активність клітин у РЙРМ і РЙЧМ, та загальній групі ПРЩЗ не різниться. Вперше виявлено зміни цитологічних та імуноцитохімічних характеристик тиреоцитів, які відбуваються в динаміці розвитку вторинної радіойодрезистентності метастазів та в процесі повторного метастазування ПРЩЗ. Вперше розроблено алгоритм передопераційного прогнозування радіойодрезистентності ПРЩЗ. Ступінь впровадження: результати дослідженнь використовуються в роботі ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», Національного Інституту раку. Галузі використання: ендокринологія^UObject of the research: radioiodistance of papillary thyroid cancer (PTC). Aim: The goal of the dissertation was determinate the role of the violation expression and activity of certain antigens in evolving of radioiodine resistance and development of the methods pre-operative prediction of the radioiodine resistance and efficiency of the radioiodine therapy on the material of Fine Needle Aspiration (FNA) smears. Methods of the investigation and equipment: cytological, immunocytochemical, cytochemical, mathematical, statistical; light microscope Olympus CX41, LEICA DMLS. Theoretical and practical results: The theoretical significance of the dissertation is that the obtained scientific results allowed to get an idea of cytological, immunocytochemical, and cytochemical changes that occur during the development of radioiodine resistance to PTC, which allowed to develop a new approach to preoperative prediction of radioiodine resistance and radioiodine therapy. Identification of the antigenic profile of cells of radioiodine-resistant metastases (RIRM) allowed for the first time to develop methods of preoperative prediction of radioiodine resistance and effectiveness of radioiodine therapy of PTC, which are implemented in specialized facilities. The developed methods are fast, easy to use and allow to determine personalized tactics of monitoring and treatment of patients with PTC - to deprive patients with RIRM of unnecessary courses of radioiodine therapy, and for patients with metastases that accumulate radioiodine, to use radioiodine therapy instead of surgery. Novelty: Cytological and immunocytochemical study of the subclonal structure of the thyrocyte population punctates of PTC metastases detected in the postoperative period was conducted for the first time. The presence of phenotypic heterogeneity of thyrocytes of RIRMs of PTC was demonstrated in contrast to the absence of such feature for radioiodine–avid metastases (RIAM). It is proved that certain cellular subpopulations which differ from other thyrocytes by immunocytochemical and cytological characteristics. It was found that the frequency of regional metastases of PTC correlates with the presence of a special cellular subpopulation in FNA smears of primary PTC. For the first time there was a study of the correlation of the frequency of micronucleis in the FNA smears of PTC' metastases depending on their ability to accumulate radioiodine. No statistically significant difference was found between the content of micronucleis in the epithelium of punctates' RIRM and RIAM of PTC. The result of the work showed that the radioiodine resistance of PTC metastases correlates with the presence of cytological signs of cystic degeneration in the FNA smears of postoperative metastases. The correlation between the thyrocytes' content with thyroid peroxidase in the FNA smears of primary PTC and the presence of metastases in the studied patients in the postoperative period is shown. Immunocytochemical studies of the FNA smears of metastases that developed after thyroidectomy and radioiodine therapy revealed a significant difference in the percentage of thyrocytes containing thyroid peroxidase and thyroglobulin between RIRM and RIAM. It is shown that the effectiveness of radioiodine therapy depends on the expression of thyroid peroxidase in the sites of PTC metastases. Comparison of cytochemical and immunocytochemical methods for determining the expression of thyroid peroxidase in the epithelium of FNA smears of postoperative RIRM and RIAM demonstrated comparable results of both methods of research, which substantiates the possibility of using both methods in the preoperative prediction of radioiodine resistance of PTC. It has been determined that the phenomenon of radioiodine resistance does not correlate with a decrease or increase in the proliferative activity of epithelium of metastases of PCT. The cytological and immunocytochemical changes in the dynamics of development of secondary radioiodine resistance and of repeated metastasis of PTC were first investigated. As a result of complex studies of FNA smears of PTC and their metastases, for the first time an algorithm for preoperative prediction of radioiodine resistance and efficacy of radioiodine therapy of PTC, which can be used in the practice of radiology, endocrinology, oncology clinics' departments. The degree of implementation: the results of research are used in the work of the State Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of Natіonal Academy of Medical Sciences of Ukraine», State Institution «V.Ya. Danilevsky Institute of Endocrine Pathology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», National Cancer Institute. Areas of application: endocrinology.

Об'єкт дослідження: діабетасоційовані остеоартрити. Мета: комплексне клінічно-лабораторне вивчення факторів ризику, особливостей перебігу та патогенезу діабетасоційованих остеоартритів, розробка науково обґрунтованих критеріїв діагностики та оптимізація лікування артропатій у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 та 2 типів. Методи дослідження та апаратура: загальноклінічні, біохімічні, рентгенологічні, інструментальні, імуноферментні, радіологічні, статистичні -параметричні та непараметричні. Спектрофотометр Star fax-3200 (США), аналізатор фірми Human (Німеччина), гама-камера ГК С301ТСКТБ «Оризон». Теоретичні і практичні результати: у роботі вперше наведені результати комплексного вивчення факторів ризику та патогенетичних механізмів формування суглобової патології у хворих на ЦД 1 та 2 типів, що дало можливість розробити алгоритм діагностики та лікування уражених суглобів залежно від типу ЦД. Установлено, що найбільш значущими модифікуючими факторами для профілактики та прогресування артропатії є HbAIc – 8 % для хворих на ЦД 1 типу та 8,2 % - для хворих на ЦД 2 типу, а також ІМТ – 25 кг/м2 для хворих на ЦД 1 типу та 27 кг/м2 – для хворих на ЦД 2 типу. Доведено, що наявність трьох з наступних ускладнень ЦД: нефропатії, ретинопатії, полінейропатії, ангіопатії нижніх кінцівок є підставою для проведення діагностичних процедур щодо ураження суглобів, навіть за відсутності клінічної симптоматики артропатій. Показано, що за наявності діабетичної артропатії в патологічному процесі задіяні всі структури суглоба, визначено діагностичні критерії, які характеризують ураження різних структур суглоба. Показано ефективність застосування нестероїдних протизапальних засобів коротким курсом із застосуванням ін'єкційних та таблетованих форм. Доведено, що застосування хондропротекторів при лікуванні діабетичної артропатії є ефективним, але потребує корекції цукрознижувальної терапії протягом всього курсу лікування. Результати роботи дають змогу розробити протоколи з діагностики та лікування діабетичної артропатії в залежності від типу ЦД, що допоможе в ранній діагностиці ураження суглобів та удосконаленню схем лікування діабеасоційованих остеоартритів. Новизна: вперше проведене комплексне дослідження ураження суглобів у хворих з визначенням факторів ризику та описано фенотипічні особливості діабетасоційованих остеоартритів у хворих на ЦД 1 та 2 типів. Вперше встановлено, що для хворих на ЦД 1 типу з ураженням суглобів характерне підвищення рівня остеокальцину, яке зумовлене компенсаторною активацією ремоделювання субхондральної кісткової тканини на тлі початкових змін в суглобах. Вивчено цитокінові ланки імунорегуляції діабетасоційованих остеоартритів залежно від типу ЦД. Вперше досліджено біохімічні ревматологічні показники у хворих на ЦД 1 та 2 типів з діабетасоційованими остеоартритами. В роботі було оцінено біохімічні показники, що відображають синтетичну та катаболічну фази метаболізму основних компонентів сполучної тканини – колагену та глікозаміногліканів у хворих з діабетасоційованими остеоартритами. Також вперше у хворих з діабетичними артропатіями було визначено рівень олігоматриксного білку хряща - біохімічного показника, який відображає порушення цілісності хряща. Проведено радіонуклідну ангіографію та радіонуклідну сцинтиграфію колінних та гомілковоступневих суглобів у хворих з діабетасоційованими остеоартритами. Запропоновано удосконалені схеми лікування діабетичних артропатій з урахуванням особливостей вуглеводного обміну та можливого ураження органів мішеней у хворих на ЦД, доведено їхню ефективність. Ступінь впровадження: отримані результати дослідження впроваджено в практику системи охорони здоров'я України. Галузі використання: ендокринологія^UObject of the research: diabetic-associated osteoarthritis. The aim of the study comprehensive clinical and laboratory study of risk factors, features of the course and pathogenesis of diabetes-associated osteoarthritis, development of scientifically sound criteria for diagnosis and optimization of treatment of arthropathies in patients with diabetes mellitus (DM) 1 and 2 types. Methods of the investigation and equipment: general clinical, biochemical, radiological, instrumental, enzyme-linked immunosorbent assay, radiological, statistical, parametric and nonparametric. Spectrophotometer Star fax-3200 (USA), analyzer company Human (Germany), gamma camera GK S301TSKTB "Horizon". Theoretical and practical results: the paper presents for the first time the results of a comprehensive study of risk factors and pathogenetic mechanisms of joint pathology in patients with type 1 and 2 diabetes, which made it possible to develop an algorithm for diagnosis and treatment of affected joints depending on type of diabetes. It was found that the most significant modifying factors for the prevention and progression of arthropathy are HbAIc - 8% for patients with type 1 diabetes and 8.2% - for patients with type 2 diabetes, as well as BMI - 25 kg / m2 for patients with type 1 diabetes and 27 kg / m2 - for patients with type 2 diabetes. It is proved that the presence of three of the following complications of diabetes: nephropathy, retinopathy, polyneuropathy, angiopathy of the lower extremities is the basis for diagnostic procedures for joint damage, even in the absence of clinical symptoms of arthropathy. It is shown that in the presence of diabetic arthropathy all structures of the joint are involved in the pathological process, diagnostic criteria characterizing the lesions of different joint structures are determined. The effectiveness of non-steroidal anti-inflammatory drugs in a short course with the use of injectable and tablet forms has been shown. It has been proven that the use of chondroprotectors in the treatment of diabetic arthropathy is effective, but requires correction of antihyperglycemic therapy throughout the course of treatment. The results allow to develop protocols for the diagnosis and treatment of diabetic arthropathy depending on the type of diabetes, which will help in the early diagnosis of joint damage and improve treatment regimens for diabetic associated osteoarthritis. Novelty: for the first time a comprehensive study of joint damage in patients with the definition of risk factors and described the phenotypic features of diabetes-associated osteoarthritis in patients with type 1 and type 2 diabetes. It was found for the first time that patients with type 1 diabetes with joint damage are characterized by an increase in osteocalcin, which is due to compensatory activation of remodeling of subchondral bone tissue on the background of initial changes in the joints. The cytokine links of immunoregulation of diabetic-associated osteoarthritis depending on the type of diabetes have been studied. For the first time, biochemical rheumatological parameters in patients with type 1 and type 2 diabetes with diabetes-associated osteoarthritis were studied. The study evaluated biochemical parameters that reflect the synthetic and catabolic phases of metabolism of the main components of connective tissue - collagen and glycosaminoglycans in patients with diabetes-associated osteoarthritis. Also, for the first time in patients with diabetic arthropathy, the level of oligomatrix cartilage protein was determined - a biochemical indicator that reflects the violation of cartilage integrity. Radionuclide angiography and radionuclide scintigraphy of the knee and ankle joints were performed in patients with diabetes-associated osteoarthritis. Improved treatment regimens for diabetic arthropathies have been proposed, taking into account the peculiarities of carbohydrate metabolism and possible target organ damage in patients with diabetes, and their effectiveness has been proven. The degree of implementation: the results of the study are implemented in the practice of the health care system of Ukraine. Areas of application: endocrinology.

Об'єкт дослідження: низькорослість у дітей. Мета: провести комплексне вивчення та аналіз клінічних і гормональних показників у дітей з низькорослістю внаслідок затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) та удосконалити алгоритми спостереження та лікування. Методи дослідження: загальноклінічні, антропометричні, біохімічні, імуноферментні, інструментальні, рентгенологічні та статистичні. Теоретичні і практичні результати: встановлено суттєвий дисбаланс вітаміну D у всіх дітей з низькорослістю, які народилися з ознаками ЗВУР, незалежно від типу захворювання та стану соматотропної функції, що передбачає обов'язкове дослідження рівня вітаміну D перед та на тлі застосування препаратів рГР. Вивчення стану тиреотропної функції показало доцільність проведення моніторингу доношених дітей із ЗВУР за відсутності спонтанного росту 1 раз на рік з визначенням рівнів ТТГ та Т4 вільного в плазмі крові. Доведена ефективність додаткового призначення препаратів вітаміну D пацієнтам з низькорослістю внаслідок ЗВУР, які отримують препарати рГР, що сприяє вірогідному підвищенню рівнів ІФР-1 в плазмі крові і, як наслідок, прискоренню швидкості росту та зниженню дефіциту зросту. Встановлено, що для лікування дітей із низькорослістю з ознаками ЗВУР та дефіцитом ендогенного гормону росту оптимальною дозою рГР є 0,033 мг/кг на добу, а у пацієнтів з ознаками ЗВУР без дефіциту гормону росту – 0,05 мг/кг на добу. Новизна: вперше виконано комплексне дослідження фізичного та гормонального стану дітей препубертатного віку з низькорослістю, які народилися з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку. Досліджені особливості стану соматотропної та тиреотропної функції у дітей препубертатного віку із ЗВУР. Вперше визначені особливості стану системи ГР/ІФР-1/ІФР-ЗБ-3 у дітей із ЗВУР. Вперше вивчено вміст кислотно-лабільної субодиниці в плазмі крові дітей препубертатного віку з низькорослістю внаслідок ЗВУР. Вперше визначено рівень вітаміну D у дітей препубертатного віку з низькорослістю внаслідок ЗВУР. Встановлено наявність гіповітамінозу D у всіх пацієнтів препубертатного віку, які народилися з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку. Розроблено оптимальні схеми лікування дітей, які народились з ознаками ЗВУР, обґрунтовано індивідуальні підходи до терапії хворих з даною патологією, та оцінена ефективність. Ступінь впровадження: лікувальні заклади України. Галузі використання: ендокринологія^UObject of the research:short stature in children. Aim of the research: to conduct a comprehensive study and analysis of clinical and hormonal parameters in small for gestational age children (SGA) with short stature and to improve the algorithms of observation and treatment. Methods of the investigation: general clinical, anthropometric, biochemical, enzyme-linked immunosorbent assay, instrumental, radiological and statistical. Theoretical and practical results: A significant imbalance of vitamin D was found in all children with short stature who were born with signs of SGA, regardless of the type of disease and the state of somatotropic function, which requires a mandatory study of vitamin D levels before and during rGH treatment. The study of thyrotropic function showed the feasibility of monitoring full-term SGA children in the absence of spontaneous growth once a year to determine the levels of TSH and free T4 in blood plasma. The efficacy of additional vitamin D supplementation in SGA patients with short stature who receive rGH treatment has been proven, which contributes to a probable increase in plasma IGF-1 levels and, as a consequence, accelerates growth rate and reduces growth deficiency. It was found that for the treatment of SGA children with short stature and endogenous growth hormone deficiency, the optimal dose of rGH is 0.033 mg / kg per day, and in SGA patients without growth hormone deficiency - 0.05 mg / kg per day. Novelty: For the first time, a comprehensive study of the physical and hormonal status of prepubertal SGA children with short stature was done. For the first time, the state of the GH / IGF-1 / IGF-BP-3 system in SGA children were determined. For the first time, the content of the acid-labile subunit in the blood plasma of prepubertal SGA children with short stature was studied. For the first time the level of vitamin D in prepubertal SGA children with short stature was determined. All the prepubertal short children born SGA have hypovitaminosis D. Optimal treatment schemes for children born SGA have been developed, individual approaches to the treatment of patients with this pathology have been substantiated, and the effectiveness has been evaluated. Degree of implementation: medical hospitals of Ukraine Areas of application: endocrinology.

Об'єкт дослідження – деструктивні та відновлювальні процеси в тканині щитоподібної залози після введення пропілтіоурацилу та кріодеструкції за різних режимах у щурів з артеріальною гіпертензією. Мета дослідження – вивчення впливу стану артеріальної гіпертензії на результат кріодеструкції нормальної та патологічно зміненої тканини щитоподібної залози щурів, а також оптимізація режиму кріодеструкції щитоподібної залози з дифузною гіперплазією та оцінка швидкості репаративних процесів у тиреоїдному залишку після кріодеструкції. Методи дослідження: моделювання дифузної гіперплазії щитоподібної залози, кріодеструкція та резекція щитоподібної залози, контактна термометрія, ІФА, гістологічний, морфометричний, iмуногістохімічний, біохімічний аналіз, методи статистичної обробки. Вперше на експериментальній моделі було встановлено, що стан артеріальної гіпертензії не впливає на результат кріодеструкції щитоподібної залози у інтактних тварин. Однак після маніфестації патологічних змін, характерних для пропілтіоурацил-індукованих гіперпластичних процесів, спостерігається підвищення стійкості тканини щитоподібної залози гіпертензивних тварин до кріодеструкції. Уперше визначено вплив відмінностей у теплофізичних характеристиках патологічно зміненої під дією пропілтіоурацилу тканини щитоподібної залози на параметри її кріодеструкції, а також профіль гістологічних змін щитоподібної залози з дифузною гіперплазією, який спостерігається після кріодеструкції за різних режимах кріовпливу. Визначено, що за умов дифузної гіперплазії тканина щитоподібної залози гіпертензивних щурів є більш стійкою до кріовпливу у використаних режимах порівняно з нормотензивними щурами. Уперше доведено, що процеси неофолікулогенезу у тканині щитоподібної залози протікають менш активно після кріодеструкції, ніж після резекції. Уперше встановлено, що ефективність кріодеструкції може бути підвищена за рахунок використання контактного нагрівання тканини у циклі «заморожування-нагрівання». Галузь використання: кріомедицина, медицина, ендокринологія, біотехнологія, ветеринарія.^UThe object of the research was destructive and restorative processes in thyroid tissue after administration of propylthiouracil and cryoablation in different regimens in rats with arterial hypertension. The research was goaled to study the influence of hypertension on the cryoablation outcome in normal and pathologically altered thyroid tissue of rats, as well as optimization of the regimen of the diffuse hyperplastic thyroid gland cryoablation and evaluation of the rate of reparative processes in the thyroid residue after cryoablation. Research methods were as follows: modeling of diffuse hyperplasia of the thyroid gland, its cryoablation and resection, contact thermometry, ELISA, histological, morphometric, immune histochemical, biochemical analysis, methods of statistical analysis. For the first time, it was found in the experimental model that the state of hypertension did not affect the result of cryoablation of the thyroid gland in intact animals. However, after the manifestation of pathological changes characteristic of propylthiouracil-induced hyperplastic processes, there was an increase in the resistance of the thyroid tissue of hypertensive animals to cryoablation. For the first time, the influence of differences in thermophysical characteristics of pathologically altered by propylthiouracil thyroid tissue on parameters of its cryoablation was determined, as well as the profile of histological changes of thyroid gland with diffuse hyperplasia observed after different regimens of the cryoablation. It was determined that hyperplastic thyroid tissue of hypertensive rats was more resistant to cryoablation in the used regimes in comparison with normotensive rats. It has been proven for the first time that the processes of neofoliculogenesis in thyroid tissue were less active after cryoablation than after resection. For the first time, it has been established that the efficiency of cryoablation can be increased by using contact heating of the tissue in the "freeze-heating" cycle. Field of Application: cryomedicine, medicine, endocrinology, biotechnology, veterinary.

Об'єкт дослідження: кардіоцеребральні порушення у хворих церебральним атеросклерозом (ЦА) 1-3-ї стадій залежно від наявності цукрового діабету 2 типу (ЦД2). Мета: визначення взаємозв'язків і клініко-діагностичних особливостей кардіоцеребральних порушень у хворих на ЦД2 з ЦА, удосконалення діагностики, методів лікування та встановлення можливих ймовірних патогенечних чинників прогресування ЦА в хворих залежно від наявності порушень вуглеводного обміну на підставі комплексного аналізу структурно-функціонального стану серця, екстра- та інтракраніальних артерій, системної та мозкової гемодинаміки, варіативності серцевого ритму, нейропсихологічного статусу, довжини теломер, активності теломерази, ліпідного спектру та маркерів оксидативного стресу. Методи дослідження та апаратура: загальноклінічні, антропометричні, біохімічні, інструментальні, нейропсихологічні, спектрофотометричні, мультиплексна кількісна полімеразна ланцюгова реакція в реальному часі, статистичні -параметричні та непараметричні; Томограф «Siemens» (Німеччина), прилад «Philips EnVisor», УЗД-апарат Aplio 300 (Toshiba, Японія). Теоретичні і практичні результати: в роботі вперше довели доцільність проведення комплексного дослідження хворих на ЦД2 на різних стадіях ЦА, а саме застосування ехокардіографії, ультразвукового дослідження судин голови та шиї, проведення ВРС і визначення довжини теломер, активності теломерази та маркерів оксидативного стресу. На підставі отриманих результатів розширено уявлення про особливості формування кардіоцеребральних порушень, удосконалено діагностику та лікування, встановлено предиктори прогресування ЦА 1-3-ї стадій у хворих на ЦД2. Розуміння особливостей кардіоцеребральних відносин у хворих на ЦД2 дозволить поліпшити якість і об'єктивність їх діагностики і лікування, а також попередити кардіоваскулярні ускладнення. Доведений позитивний вплив цитиколіну на клініко-неврологічний стан, нейропсихологічні функції, церебральний кровообіг і ВРС серця дає підставу рекомендувати включення даного препарату в схему комплексного лікування хворих із ЦА 1-2-ї стадій і ЦД2 у дозі 500 мг 2 рази на день впродовж 3-х місяців. Новизна: в роботі вперше проведено комплексне дослідження структурно-функціонального стану серця, екстра- та інтракраніальних артерій, системної та мозкової гемодинаміки, варіативності серцевого ритму, особливостей довжини теломер та активності теломерази, маркерів оксидативного стресу, оцінено когнітивний статус у хворих із ЦА 1-3-ї стадій залежно від наявності порушень вуглеводного обміну різного ступеня. Доведено, що ЦА 3-ї стадії у хворих на ЦД2 супроводжується значним зниженням показників антиоксидантного захисту та розвитком атерогенної дисліпідемії на тлі вкорочення довжини теломер і нижчого рівня фізичної активності порівняно з пацієнтами із ЦА 3 стадії без ЦД. Встановлено наявність морфофункціональних змін серця та судин, а також варіабельність ритму серця (ВРС) у хворих на ЦД2 і без ЦД2 із ЦА 3-ї стадії залежно від півкульної локалізації ішемічного осередку. Встановлено, що у пацієнтів з предіабетом і ЦА порівняно з пацієнтами без порушень вуглеводного обміну був втричі меншим рівень фізичної активності. Доведено, що для хворих на ЦД2 із ЦА з помірними когнітивними порушеннями характерними є короткі теломери, більш виражена ситуативна тривога та потовщення комплексу інтима-медіа сонних артерій. Науково обгрунтовано необхідність визначення структурно-функціонального стану серця та судин, ВРС, маркерів оксидативного стресу, ліпідограми та нейропсихологічного тестування з метою прогнозування розвитку порушення кардіоцеребральних взаємозв'язків у хворих на ЦД» із ЦА 1-3-ї стадій. Ступінь впровадження: отримані результати дослідження впроваджено в практику системи охорони здоров'я України. Галузі використання: ендокринологія^UObject of the research: cardiocerebral disorders in patients with cerebral atherosclerosis (CA) stage 1-3, depending on the presence of diabetes mellitus (DM). Objective: to determine the relationships and clinical and diagnostic features of cardiocerebral disorders in patients with DM with CA, to improve the diagnosis, treatment methods and to identify possible probable pathogenic factors of CA progression in patients depending on the presence of carbohydrate metabolism disorders based on comprehensive analysis of structural and functional heart condition , extra- and intracranial arteries, systemic and cerebral hemodynamics, heart rate variability (HRV), neuropsychological status, telomere length, telomerase activity, lipid spectrum and oxidative stress markers. Methods of the investigation and equipment: general clinical, anthropometric, biochemical, instrumental, neuropsychological, spectrophotometric, multiplex quantitative polymerase chain reaction in real time, statistical -parametric and nonparametric; Siemens tomograph (Germany), Philips EnVisor device, Aplio 300 ultrasound machine (Toshiba, Japan). Theoretical and practical results: for the first time proved the feasibility of a comprehensive study of patients with DM at different stages of CA, namely echocardiography, ultrasound of the head and neck vessels, HRV and telomere length, telomerase activity and markers of oxidative stress. Based on the obtained results, the idea of the peculiarities of the formation of cardiocerebral disorders was expanded, diagnosis and treatment were improved, predictors of the progression of CA of the 1st-3rd stages in patients with DM were established. Understanding the features of cardiocerebral relationships in patients with DM will improve the quality and objectivity of their diagnosis and treatment, as well as prevent cardiovascular complications. Proven positive effect of citicoline on clinical and neurological status, neuropsychological functions, cerebral circulation and HRV of the heart gives reason to recommend the inclusion of this drug in the treatment of patients with CA 1-2 stages and diabetes mellitus at a dose of 500 mg 2 times a day for 3 months. Novelty: for the first time a comprehensive study of the structural and functional state of the heart, extra- and intracranial arteries, systemic and cerebral hemodynamics, HRV, telomere length and telomerase activity, markers of oxidative stress, cognitive status in patients with CA 1-3 -th stages, depending on the presence of disorders of carbohydrate metabolism of varying degrees. Stage 3 CA in patients with diabetes mellitus has been shown to be accompanied by a significant decrease in antioxidant defenses and the development of atherogenic dyslipidemia due to shortened telomere length and lower levels of physical activity compared with patients with stage 3 CA without DM. The presence of morphofunctional changes of the heart and cerebral vessels, as well as HRV in patients with DM and without DM with stage 3 CA depending on the hemispherical location of the ischemic focus. It was found that the level of physical activity was three times lower in patients with prediabetes and CA compared to patients without carbohydrate metabolism disorders. It has been proven that patients with DM with CA with moderate cognitive impairment are characterized by short telomeres, more pronounced situational anxiety and thickening of the intima-media complex of the carotid arteries. The need to determine the structural and functional state of the heart and blood vessels, HRV, markers of oxidative stress, lipid profile and neuropsychological testing to predict the development of cardiocerebral relationships in patients with DM with CA 1-3 stages. The degree of implementation; the obtained results of the research are implemented in the practice of the health care system of Ukraine. Areas of application: endocrinology.