Об'єкт дослідження – різножанрові твори сучасної прози для дітей З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка, котрі презентують літературне покоління, сформоване в 1990-х, що продовжило свій розвиток на початку нового століття, коли в українському літературознавстві поширилися ідеї екокритики. Творча лабораторія З. Мензатюк, О. Ільченка та І. Андрусяка як вихідців із різних регіонів України засвідчує інший геосоціальний досвід і художню реалізацію.Мета дослідження – на матеріалі прози З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка дослідити специфіку реалізації екологічних аспектів сучасної літератури для дітей з урахуванням проблемно-тематичних і жанрових особливостей творів.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському літературознавстві здійснено комплексне дослідження сучасної прози для дітей в аспекті екокритики. Окреслено специфіку екокритичних студій у контексті інтердисциплінарних досліджень.Дисертація є першим ґрунтовним дослідженням екологічних аспектів сучасної літератури для дітей. На матеріалі прози З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка доведено ефективність екокритики.Відтворено роль інтердисциплінарних досліджень у сучасному літературознавстві. Зокрема досліджено становлення та розвиток екокритики («зелених студій») як аналізу літератури та культури в аспекті екологічних взаємодій. Простежено чотири хвилі екокритики: від в англомовного природничого письма до розвитку прикладних студій на сучасному міжнародному етапі (B. Lawrence, Jan Marshall, S. Slovic та ін.).Виокремлено спорадичну увагу до екокритики в сучасному українському літературознавстві.Простежено, що тема взаємодії людини і природи – одна з провідних у літературі для дітей ХХ ст. У творчості Олени Пчілки екологічні аспекти є складником патріотичного виховання. Проблемно-тематичний спектр прози О. Іваненко презентує багатство природничих тем, які об'єднані морально-етичними чинниками. Повісті-казки В. Нестайка сповнені багатством природничої інформації про взаємодію видів між собою та з довкіллям. Природа у прозі В. Близнеця опоетизована, сповнена ліризму, делікатного одкровення, дитячого зачудування світом усього живого, здатності побачити неймовірне у звичних речах. Досліджено, що сюжет «Арніки» З. Мензатюк розгортається як варіант казки про живу воду за допомогою мотиву подорожі. Простежено також у творі жанрові елементи казки-легенди, в якій пояснено історію лікарської рослини. Ідеї світової гармонії підпорядкована думка про єдність людини та природи, про ідеальні екологічні взаємодії.Проаналізовано, що для проблематики міських казок збірки З. Мензатюк «Тисяча парасольок» характерно поєднання морально-етичних, пізнавально-екологічних і міфологічних аспектів. Зокрема малий читач дізнається про живу й неживу природу українських Карпат, про взаємопов'язаність усього на Землі, а також відомості з астрономії і т. ін.Зауважено, що збірка есе З. Мензатюк «Український квітник» присвячена культурним рослинам українського саду. Наскрізний авторський задум полягає в думці про необхідність збереження природи, зокрема червонокнижних видів рослин. Спостережено, що екологічний аспект збірки есе З. Мензатюк «Зелені чари» пов'язаний також із усвідомленням проблем, про які сигналізує Червона Книга України. Досліджено, що в оповіданні О. Ільченка «Де живуть тварини» в художній формі презентовано етологію та екологію українського світу. Лейтмотивом історії є думка про важливість кожної живої істоти. Пізнавальні завдання оповідання О. Ільченка «Мандрівка Дощинки» проаналізовано на перетині літератури та природознавства. Презентуючи художній опис процесу колообігу води в природі, автор сприяє формуванню екологічної компетентності дітей.Спостережено, що в оповіданнях «У кого ріжки кращі» та «Як коник співати навчився» О. Ільченко демонструє вплив літератури для дітей на формування принципів екологічної взаємодії. Екологічний аспект презентовано відтвореними ланцюгами екологічних взаємодій. Доведено, що екологічні аспекти віршоказок І. Андрусяка «Зайчикова книжечка» зреалізовано в соціальному вимірі. Мета такого зображення – утвердження думки про повагу до кожного життя, його самодостатність, а також про гармонійну взаємодію у природі. Актуальним є мотив екологічної безпеки, втілений, зокрема, в проблемі антропогенного впливу на природу.Підкреслено, що в повісті-казці І. Андрусяка «Третій сніг» екологічна тема переплітається з антиколоніальною. Визначальними є мотиви екологічної поведінки людини, формування емпатії до живого й поваги до довкілля. Антиколоніальний характер повісті-казки визначає думка про мову як основу національної ідентичності. Екологічні аспекти у творі І. Андрусяка «Морськосвинський детектив» розглянуто в контексті жанрово-стильових особливостей. Три історії твору є самостійними пригодами, інтертекстуальні зв'язки яких покликані зацікавити дітей класичною літературою. Подіям та явищам природи письменник намагається дати наукове чи просто логічне пояснення.^UScientific novelty of the research is that first time in Ukrainian study of literature complex investigation of modern prose for children in the aspect of ecocriticism was carried out.The dissertation is the first thorough study of ecological aspects in modern literature for children. Effectiveness of ecocriticism is proven with the help of prose written by Z. Menzatiuk, O. Ilchenko, I. Andrusiak.Role of inderdisciplinary research in modern study of literature is shown. In particular the formation and development of ecocriticism (“green studies”) as analysis of literature and culture in the aspect of ecological interactions is investigated. Four waves of ecocriticism are traced: from English writings about nature to development of modern international applied studies (B. Lawrence, Jan Marshall, S. Slovic and others).Sporadic attention to ecocriticism in modern Ukrainian literary studies is singled out.It is traced that man-nature interaction is one of the leading themes in the children literature in 20th century. In works of Olena Pchilka ecological aspects are part of patriotic education. Problems raised in prose of O.Ivanenko deal with multiple nature subjects that are united by moral and ethical factors. Novel fairy tales of V.Nestaiko have plenty of natural information about cooperation of species with each other and with environment. Nature in prose of V.Blyznets is poetical, lyrical, full of delicate insights, childish wondering at the world of living, ability to see the incredible in common things.It is investigated that the plot of Z.Menzatiuk's “Arnika” uses a theme of voyage to unfold as a version of a fairy tale about living water. In this literary work the genre elements of legendary tale, that explains the history of the medicinal plant, are traced. Idea of the world harmony is delivered through the thought of man-nature unity, ideal ecological cooperation.It is analyzed that range of problems in city tales (collected edition of Z. Menzatiuk “Thousand of umbrellas”) is characterized by combining moral and ethical, research and ecological, as well as mythological aspects. For example, young reader learns about animate and inanimate nature of Ukrainian Carpathians, about interconnection of everything on the Earth, as well as some notions of astronomy etc.It is noted, that Z. Menzatiuk's collected edition “Ukrainian flowerbed” is dedicated to cultivated plants of the Ukrainian garden. Cross-cutting intention of the author is the necessity of saving nature, especially the plants from Red List. Ecological aspect of Z.Menzatiuk's collected edition of essays “Green magic” is also related to understanding of the problems that are raised in the Ukrainian Red List.It is investigated that in O.Ilchenko's story “Where animals live” ethology and ecology of Ukrainian world are described in a fiction form. Keynote of the story is the idea of importance of every living creature.Cognitive tasks of O.Ilchenko's story “Voyage of the Raindrop” are analyzed on the intersection of literature and natural studies. With his artistic description of the water circuit in nature the author facilitates the development of children's ecological competence.It is observed that in the stories “Who has better horns” and “How grasshopper learned to sing” O. Ilchenko demonstrates influence of literature for children on formation of principles of ecological interaction.It is proven that ecological aspects of I. Andrusiak's rhymed tales “The Hair's Book” are described in social dimension. Goal of this is to highlight the idea of respect to every life, its self-sufficiency, well-balanced interactions in nature. Trending theme of ecological safety is represented, among other things, with a problem of human influence on nature.It is stressed that in I. Andrusiak's novel fairy tale “The third snow” ecology is intertwined with anticolonialism. Determinative motives are: ecological behavior of humans, developing empathy to all living and respect to environment. Anticolonial character of the novel fairy tale is defined by the thought that language is the basis for national identity.Ecological aspects in I. Andrusiak's work “Guinea pig detective” are described in context of genre and style specifics. Three stories in this work are separate adventures, intertextual relations of which should raise interest to classical literature in children. The writer attempts to provide scientific or logical explanation for natural events and phenomena.

Дисертацію присвячено комплексному концептуальному дослідженню міфологічного простору української прозової традиції, пов'язаного із тематикою життя, смерті та відродження / воскресіння героя і людства загалом. У роботі подано розлогу із намаганням вичерпності характеристику історіографії наукового дискурсу від часів античності й до сучасності щодо проблем міфологічного підґрунтя народної прози, танатологічних уявлень, уявлень та вірувань про посмертне існування та безсмертя. Осмислено просторову модель у міфологічній картині світу українства в компаративному висвітленні з культурними традиціями інших народів, що оприявлюється у міфологічній прозі. Проаналізовано результати проведеного опитування щодо побутування сучасних уявлень українців про посмертне існування людства. Висвітлено особливості образотворення казкового (чарівної казки) і неказкового (легенди, билиці) епосу. Запропоновано класифікацію із детальною характеристикою образів, пов'язаних із сюжетними конструктами мортальної тематики та подолання смерті. Проведено розгорнутий аналіз парадигми мотивів смерті та відродження / воскресіння героїв чи людства загалом в українській казковій і неказковій прозі. Зокрема, на матеріалі текстів українських народних чарівних казок схарактеризовано експліцитний та імпліцитний рівні вираження мотивів загибелі / смерті протагоністів та виокремлено мотивеми подолання смерті через подорож героя до потойбіччя і повернення до профанного світу: катабасису (спуску героя вниз до потойбіччя) та анабасису (сходження героя вгору за вертикаллю). Детерміновано поняття «кладогенез» та «анагенез» у неказковій народній прозі на позначення мотивем колективної загибелі й відродження людства.^UThe dissertation is devoted to a complex conceptual study of the mythological space of the Ukrainian prose tradition, related to the themes of life, death and rebirth / resurrection of the hero and humanity in general. The dissertation presents a comprehensive description of the historiography of scientific discourse from antiquity to the present on the issues of the mythological basis of folk prose, thanatological ideas, beliefs and ideas about afterlife and immortality. The spatial model in the mythological worldview of Ukrainians in a comparative light with the cultural traditions of other peoples, which is manifested in mythological prose, is comprehended. The analysis of the texts confirms the presence of both vertical and horizontal planes with the semantics of the space of death. The horizontal plane does not have any vector (the folk prose does not emphasize the eastern, western, southern or northern directions of the hero's movement to the otherworld), but these planes always belong to the boundary space. The vertical plane of the death locus is located in the underground (lower projection of the vertical vector ) and the celestial (upper projection of the vertical vector ) worlds with the domination of the lower projection (). A survey was conducted on Ukrainians' perceptions of theafterlife of mankind and its results are analyzed. The concept of «death» in folk prose texts is analyzed at three levels: 1) as an object (embodied in a concrete character); 2) as a 42 process (implemented through a motive); 3) as a spatial concept (expressed through the locus). The peculiarities of the formation of a fairy tale (magic tale) and a non-fairy tale (legend, bylytsia) epic are highlighted.

Дисертація досліджує символьну мову художніх творів на основі методів мистецтвознавства та інших дисциплін — культурології, історії, філософії, психології, що розширюють поле інтерпретації символів у живописі художників Києва початку XXI ст. В умовах постійних змін суспільно-політичної ситуації в Україні, актуалізації культурної ідентичності вивчення передумов розвитку символьної мови, етапів, типології, художньо-стильових особливостей у творчості митців Києва набуває особливого значення.Наукове завдання дисертації полягає в розробці типології символу в живописі київських митців початку ХХІ ст., характеристиці його контексту і художньо-стильових особливостей; в аналізі візуального лексикону сучасних митців; оцінці ролі архаїчних символів та їх модифікації в сучасній творчості художників; інтерпретації християнських символів у творах митців; вияві кроскультурних тенденцій в увиразненні суті та форми символу в живописі митців; вияві етнічних ознак у змісті та формі символу як маркера ідентичності; уточненні вихідного значення поняття «символ» у контексті візуалізації буття та культурної пам’яті.Здійснено огляд наукових праць, присвячених темі дисертації, зокрема: публікації, пов’язані із загальними теоретичними концепціями символу (В. Кандинський, Е. Кассірер, С. Лангер, Р. Арнхейм, М. Мерло-Понті, Ф. Вілрайт, У. Еко, Г. Почепцов, В. Сніжко і Л. Отрошко); символу як засобу комунікації (Д. Степовик, О. Федорук, Є. Причепій, О. Петрова, М. Селівачов, С. Гатальська, О. Кашуба-Вольвач, М. Юр, С. Стоян, С. Прищенко, М. Міщенко); символу в аспекті кроскультурної взаємодії (Дж. Мердок, Д. Сідні, Дж. Кошут, Б. Гройс); символу, що формує культурний код (К. Юнг, С. Кримський, Т. Яценко, Н. Грицюта, Л. Гоц, О. Тарасенко); духовної складової символу (Ф. Шлегель, В. Кандинський, М. Бердяєв, В. Воррингер, М. Еліаде, О. Петрова).Визначено, що питання художнього символу осмислювалось у наукових працях багатьох вчених, проте, попри існуючі наукові розвідки, ступінь дослідженості означеної теми в українському мистецтвознавстві залишається недостатнім.Актуалізують тему й відмінності традиційних і новітніх інтерпретацій художнього символу в живописі сучасних київських митців, що зумовлено трансформаційними процесами переходу з радянської на сучасну методологію дослідження. У дисертації визначено роль історичної пам’яті в контексті формування символів культури, що відтворюються навколо таких стрижнів, як тривкість, усвідомлення минулого, стійкість, сталість, самобутність, життєвість, спадкоємність, самосвідомість, самоідентифікація та ін. Запропоновано типологію символу в живописі київських митців початку ХХІ ст. Аналіз творів живопису виявив нову конотацію архаїчних, християнських і кроскультурних символів в українському образотворчому мистецтві. У процесі дослідження запропоновано новий погляд на символи, що мають сакральну основу, через які новітні твори транслюють духовність у XXI ст. У рамках цього питання означено діалог київських митців із К. Малевичем, відомим художником-авангардистом українського походження, передвісником ікони нового століття. Схарактеризовано художньо-стильові особливості символу в живописі київських митців початку ХХІ ст. Визначено чинники, що впливають на інтенсивність, загальне значення і трактування іконографії символу, що визначає видимість твору в сучасному контексті. Визначено національні чинники кроскультурності як одного з ключових чинників формування сучасного актуального мистецтва в творчості українських митців. Вагоме значення в цьому процесі мають такі складові, як орнамент — голос етносу, що вплетений у сучасний контекст, переосмислення радянського минулого, споріднені проблеми суспільства, іронія. Виокремлено етнічні ознаки в змісті та формі символу, що визначають національний аспект у візуалізації символу українських митців, до яких можемо віднести орнамент (петриківський розпис, вишитий одяг, розписані українські хати, рушники, килими тощо), Трипільську культуру, іконопис, стиль бойчукізму, геральдику, звернення до архетипів, національного декоративно-прикладного мистецтва, народної творчості, міфологем, містичного і трансцендентного (ритуали та легенди). Обґрунтовано появу нової іконографії та значення символу «герой» для українського народу, що модифікувався, набувши сучасної виразності та нової української національної символіки — «герой Небесної Сотні», «Майдан», «жінка-воїн», «воїн-кіборг», «земля на Грушевського» та ін. Уточнено поняття художнього символу як вираження творчих інтенцій на прикладі живопису київських митців початку ХХІ ст.; специфіку і характер індивідуальних творчих візуальних практик, що сприяють націєтворчим процесам. Це становить перспективність вивчення змісту і форми художнього символу як важливого інструменту комунікації між поколіннями, його ролі в національно-культурній ідентифікації, трансформаційних процесах поступу держави, відчуття належності до нації.^UThe relevance of the research topic is due to the need for a contextual analysis of the symbolic language of artistic works, based on culturological, art history methods and other disciplines — history, philosophy, psychology, which expand the field of interpretation of symbols in the paintings of Kyiv artists at the beginning of the XXI century. The scientific task of the dissertation is to develop the typology of the symbol in the painting of Kyiv artists of the early XXI century, the characteristics of its context and artistic and stylistic features; in the analysis of the visual lexicon; assessment of the role of archaic symbols and their modification in the modern work of artists; interpretations of Christian symbols in the works of artists; manifestations of cross-cultural trends in the expression of the essence and form of the symbol in the painting of artists; manifestations of ethnic features in the content and form of the symbol as an identity marker; clarifying the original meaning of the concept of “symbol” in the context of visualization of existence and cultural memory.It was determined that the issue of the artistic symbol was considered in the scientific works of domestic and foreign scientists, however, despite the existing scientific research, the degree of development of this topic in Ukrainian art history remains insufficient and requires a comprehensive study of it to solve the tasks. The topic is also actualized by the contradictions between traditional and new interpretations of the artistic symbol in the painting of modern Kyiv artists. This is due to the transformation processes of the transition from the Soviet to the modern research methodology, which are reflected in the analysis of works of painting, art and culture in general. The dissertation defines the role of historical memory in the context of the formation of cultural symbols, which are reproduced around such pillars as durability, awareness of the past, stability, constancy, originality, vitality, continuity, self-awareness, self-identification, etc. The typology of the symbol in the painting of Kyiv artists of the beginning of the XXI century is proposed. The analysis of paintings revealed a new connotation of archaic, Christian and cross-cultural symbols in Ukrainian fine art. In the course of the study, a new look at symbols with a sacred basis, through which the latest works transfer spirituality into the XXI century, was proposed. As part of this issue, the dialogue of Kyiv artists with K. Malevich, the famous avant-garde artist of Ukrainian origin, the forerunner of the icon of the new century, is defined. The artistic and stylistic features of the symbol in the painting of Kyiv artists of the early XXI century are characterized. The factors affecting the intensity, general meaning, and interpretation of the iconography of the symbol, which determine the visibility of the work in the modern context, are determined. The national factors of cross-cultural interaction, which are one of the key factors in the formation of modern topical art in the creativity of Ukrainian artists, are determined. Ethnic features in the content and form of the symbol are singled out, which form the national aspect in the visualization of the symbol by Ukrainian artists, which include ornament (Petrykivka painting, embroidered clothes, painted Ukrainian houses, towels, carpets, etc.), Trypillya culture, icon painting, Boychukism style, heraldry, appeal to archetypes, national decorative and applied art, folk art, mythology, mystical and transcendent (rituals and legends). The emergence of a new iconography and the meaning of the "hero" symbol for the Ukrainian people are substantiated. The symbol that was modified, acquiring a modern expressiveness and a new Ukrainian national symbolism — “Hero of the Heavenly Hundred”, “Maidan”, “woman-warrior”, “warrior-cyborg”, “soil on Hrushevsky” and others. The concept of an artistic symbol as an expression of creative intentions is clarified on the example of the painting of Kyiv artists of the early XXI century; the specifics and character of individual creative visionary practices that contribute to nation-building processes. A complex interdisciplinary approach to the study and theoretical understanding of the artistic symbol contributed to the solution of the scientific task of the dissertation, the application of contextual and conceptual approaches in the field of art history to the analysis of the artistic symbol in painting as a form of identification in modern art, made it possible to trace the integration of universal symbols into the creative practices of modern Kyiv painters in in terms of multiculturalism and interethnic diversity, due to the peculiarities of individual creative intentions.

Показано необхідність розрізнення двох форм ірраціонального: дораціонального та надраціонального. Обгрунтовано, що цілісність будь-якого феномена є усвідомлена лише в єдності його дораціональних, раціональних і надраціональних рис. Відповідні риси організаційної культури виокремлено в особистісних характеристиках персоналу, взаємодіях співробітників, символах, міфах, легендах. Конкретизовано відповідні механізми управління розвитком самої організаційної культури. Виокремлено риси дораціонального, раціонального та надраціонального у функціях управління. Сформульовано принципи використання ірраціонального в управлінні сучасною організацією.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інтертекстуальність творчого доробку Н.Королеви. Виявлено й охарактеризовано чотири базові джерела її творів та визначено єдиний метатекст прози. Проведено системне дослідження художніх текстів письменниці, а також наявного в них автокоментаря. З'ясовано принципи використання сакральних (Святого Письма, агіографії), апокрифічних, історичних текстів, усних легенд і переказів як протекстів. Розкрито спільні та відмінні аспекти понять "легенда" та "переказ". Розглянуто особливості літературного та релігійного контекстів творчості авторки. Проаналізовано структурні та сюжетні особливості агіографії, що відрізняють її від інших жанрів. Сформульовано визначення поняття "агіографічний твір".

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми порівняльного аналізу індивідуально-авторських модифікацій "вічного" сюжету про Дон Жуана у творчості Дж.Байрона, О.Пушкіна, Лесі Українки. Доведено, що в індивідуально-авторських інтерпретаціях "вічного" сюжету про Дон Жуана, що належать Дж.Байрону. О.Пушкіну, Лесі Українці головну роль відіграє психологія автора як творця власних інтенцій у моделюванні "можливих світів" "вічного" сюжету. Визначено, що вихідні версії сюжету (на аван- та прототекстуальному рівні) за індивідуально-авторської інтерпретації не мають репрезентативного характеру. Літературна обробка легенди про Дон Жуана у творчому осмисленні Дж.Байрона, О.Пушкіна та Лесі Українки відбувається залежно від авторських творчих та ідейних позицій, які коригуються архетипними уявленнями та історико-культурними реаліями епохи.

  Скачати повний текст

У контексті драматичних і науково-публіцистичних праць Василя Пачовського, на матеріалах розвитку раннього українського модернізму досліджено поетику ліричної творчості письменника. Проаналізовано збірки поета, розглянуто творчю еволюцію митця, а також фольклоризм як стильову домінанту ранньої лірики поета. Розглянуто його мариністику, виділено символістські та національно-патріотичні мотиви лірики "закарпатського" етапу творчості. Визначено рівень засвоєння та інтерпретації поетом фольклорного, легендарно-міфологічного та біблійного матеріалів, кращих творів української літератури та західноєвропейського символізму. Досліджено тему Закарпаття в творах письменника.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному літературознавстві досліджено жанрово-стильову специфіку вессекського циклу оповідань Т. Гарді в контексті розвитку англійської літератури XIX - початку XX ст. Охарактеризовано форми реалізації циклічності в малій прозі письменника, монодіалогічної структури образу розповідача, процес і принципи утворення жанрової моделі синкретичного типу. Увагу приділено виявленню принципів творення вторинної реальності (світу Вессексу), моделювання монодіалогічної структури образу розповідача у творах, особливостям тематичного структурування творів збірок, опрацюванню тем оповідань. Створення світу Вессексу є результатом втілення авторської системи міфологізації реальної дійсності. Аналіз авторської системи використання елементів фольклорно-казкових, біблійних і класичних літературних сюжетів, звернень до античної міфології та драматургії, місцевих легенд, дозволив розширити уявлення про поетику малої прози Т. Гарді.

  Скачати повний текст

Проаналізовано віршовану творчість для дітей М. Підгірянки, О. Олеся, М. Вороного в аспектах педагогічної спрямованості та поетикальної майстерності. З'ясовано місце пісні та музики у поезії М. Підгірянки, охарактеризовано виховні концепти та художні особливості віршиків поетеси у контексті їх жанрової специфіки та діалогічних засад. Проаналізовано драматичну казку "В чужому пір'ю", особливу увагу приділено сюжету та його параболізації, образу перекинчика та драматургічній майстерності авторки. Образ квітів у ліриці О. Олеся інтерпретовано у контексті дитячого сприймання. Охарактеризовано провідні педагогічні мотиви лірики та вірошованих казок, розкрито їх естетичну оригінальність. Книгу "Княжа Україна" розглянуто як художньо-навчальний феномен літератури для підлітків. Проведено дослідження ліро-епічних творів М. Вороного, запропоновано інтерпретацію поеми "Євшан-зілля" на філософському, психологічному, ейдетичному, хронотопічному рівнях авторської художньої рецепції літописної легенди. Охарактеризовано образ панни у ліриці поета, громадські та віталістичні аспекти мотиву юнацтва.

  Скачати повний текст

Розроблено новий проблемно-орієнтований напрям сучасної тематичної картографії - геоінформаційного еколого-географічного картографування. Висвітлено його науково-методичну організацію. Визначено базовий поняттєвий апарат і основні принципи здійснення. Обгрунтовано основні класифікаційні ознаки еколого-географічних карт. Визначено структуру інформаційних ресурсів для картографування. Оцінено їх якість і етапи використання. Виділено особливості застосування способів і прийомів у геоінформаційному еколого-географічному картографуванні. Обгрунтовано призначення, основні принципи побудови та головні риси регіональних еколого-географічних ГІС. Сформульовано особливості змісту еколого-географічних картографічних творів різного територіального рівня та призначення. Як результаи дослідження запропоновано типові легенди, сконструйовані на основі визначених принципів картографічної семіотики, науково-методичний підхід до створення еколого-географічних атласів різного територіального рівня й еколого-географічні карти, побудовані на основі інформаційної взаємодії між базами даних загально-географічної та еколого-географічної інформації.

  Скачати повний текст

Уперше на матеріалі фольклорних записів XVIII - початку XXI ст. проведено багатоаспектний аналіз характеру функціонування усної епічної традиції та її регіональної специфіки. Висвітлено основні шляхи трансляції фольклорної спадщини Запорожжя, характер зміни жанрової картини світу в легендах і переказах регіону. Проаналізовано соціально-утопічні, соціогонічні мотиви в усній прозі Нижньої Наддніпрянщини, динаміку змін топонімічних мотивів. Досліджено специфічні особливості історичних пісень Запорожжя, характер трансформації традиційних для Запорожжя пісенних творів у посткозацький період, сучасний стан прозової та історикопісенної традиції на теренах колишнього Дніпрового Низу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми кореляції наукового та художнього пізнання в українській літературі XX ст. на дохристиянську тематику. На підставі системного аналізу запропоновано класифікацію творів праісторичної тематики, вказано на пізнавальні та виховні можливості прози цього спрямування, актуальність її вивчення. Визначено схему розгляду поетики науково-популярної прози Д.Гуменної та В.Шевчука. Доведено дієвість використання власне літературознавчих і фахових методик для аналізу історико-археологічного, фольклорно-міфологічного та лінгвістичного компонентів творів. Встановлено специфіку української художньої белетристики щодо дохристиянськіх часів. Доведено, що пафос і часопростір прози Д.Гуменної стосовно дописемної епохи мають проукраїнську спрямованість; художнє осмислення наукових знань відбувається через прийоми стилізації та рефлексії; персонажі уособлюють загальні тенденції розвитку прадавнього суспільства. Визначено способи поєднання наукового та художнього пізнання в історико-художніх, художньо-історичних і художньо-документальних романах І.Білика стосовно писемних дохристиянських епох, акцентовано на проявах національного в характеристиці образів його творів.

  Скачати повний текст

Досліджено етнічні стереотипи українців щодо сусідніх їм етносів і національних меншин, їх вплив на формування міжетнічних взаємин на території України у XVIII - першій половині ХХ ст. Виділено дві основні групи етнічних стереотипів - міфологічні та побутові. Зазначено, що під міфологічними розуміють емоційно забарвлені судження, сформовані на підставі міфологічного світогляду українців, в основі яких лежать космогонічні легенди й уявлення, які нерідко мають у своїй основі біблійні мотиви, а побутові стереотипи сформувалися безпосередньо під впливом контактування обох етнічних спільнот.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше в у вітчизняному релігієзнавстві досліджено етнічні релігії балтійських народів, які виступали та виступають чинником національно-культурної ідентифікації в переломні періоди їх історії, коли виникала загроза асиміляції або зникнення (насильницька християнізація часів Середньовіччя, становлення державності в першій половині ХХ століття), а також на сучасному етапі, коли глобалізаційні процеси загострюють проблеми національної та культурної ідентичності. Виконане дослідження спрямоване наосмислення та розв'язання актуальних викликів сучасного суспільства.Вивчено процеси трансформації міфопоетичного світогляду в культурній традиції балтійських народів, які відбувалися шляхом збереження давньої віри та відправлення обрядів всупереч забороні християнських священиків; збереженняфольклорної спадщини, в якій відображений дохристиянський світогляд (зокрема латиські дайни та литовські сутартінес); реконструкції давніх вірувань та відправлення обрядів в ХХ–ХХІ століттях; втілення глибинних шарів національного світогляду у творах сучасного мистецтва.Констатовано, що протягом багатьох століть – від завоювання балтів тевтонцями за часів Середньовіччя і до сьогодення – етнічна релігія була найбільш сутнісною складовою національної культури, яка збереглася в історичній пам'яті народів та стала чинником національно-культурної ідентифікації за сучасних умов.^UEthnic religions of the Baltic nations are investigated for the first time in Ukrainian Religious Studies; they have been the factor of national and cultural identification at the breaking points of their history, when there has been a threat of assimilation or disappearing (violent Christianization of the Middle Ages, statehood formation in the first part of the XX century), and also at the contemporary stage, when globalization processes sharpen the problem of national and cultural identity. It is found out that there are no special researches dedicated to ethnic religions of the Baltic nations in the aspect of national and cultural identification in Ukrainian and Baltic Religious Studies. It is confirmed that the Baltic nations showed desperate resistance to Christianization and that they would rather die than accept foreign religion. Leaders of the Balts, who were at the same time oracles, diplomats and warlords, were leading the struggle against the Teutonic Knights.Transformation of the mythopoetic world outlook into cultural traditions of the Baltic nations is studied. It happened by preserving the ancient faith and worshipping despite of prohibitions of Christian priests; by preservation of folklore inheritance (in particular, Latvian dinah and Lithuanian sutartines), where pre-Christian worldview is reflected; by reconstruction of ancient beliefs and worshipping in the XX-XXIcenturies; by embodiment of the deep layers of the national outlook in the works of contemporary art.Works of philosophers (J. G. Herder, L. Reza, Vidunas, E. Brastinsh, J. Trinkunas, L. Palmaitis) is analyzed. Beginning from the end of the XVIII сentury, they formed worldview approaches to national cultures in their theoretical works, and in practical activity, they contributed to the preservation of cultural heritage of the Baltic nations, protecting them from assimilation and destruction. Interest to ethnic religions, which appeared at the wave of romanticism and became a powerful impulse for gradual accumulation of ethnographic and folklore material, gave the result in the form of attempts of ethic religions reconstruction. In its turn, understanding of ethnic religions as the essential (if not the main) factor of national identification became the ideological basis of national renaissance and, to some extent, of state creation in beginning of the XXI century). Definition of the "ethnic religions" concept is clarified, under which the system of beliefs, outlooks and world perception peculiar to the peoples of Indo-European language family (Baltic group of languages), who lived at south-east coast of the Baltic, before they were conquered by Teutonic Knights and before Christianity was introduced, is understood. The suggested definition was discussed and approved byBoard of the European Congress of Ethnic Religions (2018).It is confirmed that these folklore genres got preserved only with the Balts and they substantially complement the whole picture of the mythopoetic world outlook, which, as a rule, is built on the basis of mythological system of one or another people.It is affirmed that, comparing with other Indo-European peoples, they got preserved good enough. It is explained with late Christianization and reverent attitude to national tradition, even under the domination of Christianity.It is noted that appearance of neo-pagan movements in the XX century, in particular of Latvian Dievturiba and of Lithuanian Romuva, was connected with the task of state formation. The leaders of these organizations – E. Brastinsh and J. Trinkunas – set state formation tasks before themselves and the society, in particular bringing up citizens who are endowed with human virtues. Differences between Dievturiba and Romuva are taken into account, J. Trinkunas insists on their recognition. Reconstructions of religion (Dievturiba) and its renaissance (Romuva)the scientist consider as fundamentally different by goals and by outcomes.It is affirmed that, during many centuries – from conquer of the Balts by the Teutonic Knights in the Middle Ages and up to the present days, ethnic religion was the most essential component of national culture, which got preserved in historical memory of the nations and became the factor of national and cultural identification under the contemporary conditions. It is determined that the stated topic remains perspective for further researches.In particular, the problem of historical reconstruction of rituals and ceremonies in the aspect of religious psychology and sacral art is quite interesting. New pushes can be given by archeological researchers, directed at the search of temples location, which will promote more authenticity in the reproduction of ceremonies. Sacral geography researches may become not less interesting.

Визначено мовні одиниці як константи української етнокультури, ряд етнокультурних концептів на основі обрядових дискурсивних текстів. Розглянуто концепт як зміст слова (сукупність смислів) знака позначуваної реалії, з її асоціативним зв'язками, а також вербалізований компонент людського мислення, який через мову несе знання у формі культурної інформації. Проаналізовано взаємозв'язки українських обрядів з дохристиянськими віруваннями, виділено лексико-тематичні групи обрядових номінацій. Досліджено походження та джерела поповнення певних шарів української лексики, символіку та первісне значення цілого ряду обрядових лексем і фразеологізмів. Реконструйовано мовні одиниці на тлі обрядових контекстів. Розкрито роль та визначено місце етнокультурного компонента в семантиці мовних одиниць, глибинний зміст мотивованого слова.

  Скачати повний текст

Проаналізовано жанрову систему поезії раннього британського романтизму в аспекті проблеми "традиції і новаторство". Встановлено своєрідність фантастичних, історичних, міфологічних компонентів та їх взаємодію у жанрових модифікаціях раннього британського романтизму. Визначено авторські підходи до художнього засвоєння традицій легенди, казки, балади. Досліджено специфіку сюжетно-композиційної організації, систему мотивів, структуру образів, лоетикальні засоби у спадщині В. Скотта і письменників -"лейкістів". Встановлено, як жанрові канони традиційних фольклорних жанрів (балади, казки, легенди) були трансформовані в картині світу раннього британського романтизму внаслідок розвитку авторської художньої свідомості, взаємодії філософії та літератури, проникнення в літературні жанри народних елементів та інших видів мистецтва, процесів міжродової та міжжанрової дифузії, переплетення язичницької та християнської традицій. Розкрито особливості індивідуальних стилів ранніх британських романтиків, їх внесок в історію розвитку жанрів європейського романтизму.

  Скачати повний текст

Доведено, що "Творима легенда" створювалась як текст, який мав синтезувати у собі зміст людської культури. Встановлено, що механізмом включення "Творимої легенди" у загальнолюдське культурологічне поле стали жанри як форми, які сконцентрували у собі сенс культурних епох. Базовими жанровими алгоритмами, що моделюють реальність "Творимої легенди", є роман, легенда, утопія, казка, сатира. Характерними жанровими ознаками "Творимої легенди" є також публіцистичність та пародіювання на рівні жанрових форм, що відтворює смислове поле полілогу культур та традицій.

  Скачати повний текст

Досліджено жанрово-стильові особливості української історичної малої прози XX ст.у контексті сучасних концепцій розвитку жанру. Установлено збіжність історичної малої прози в її жанровій еволюції, диференціації, збагаченні зображально-виражальних засобів, самобутності творчої індивідуальності авторів. До наукового обігу введено історико-літературний матеріал, який висвітлює нові відомості з історії жанрів і жанрових різновидів малої прози. Проаналізовано уявлення про еволюційні процеси, типологічні тенденції та рівень художньої цінності малих форм історичної прози. Досліджено розвиток традицій найважливіших жанрових різновидів даної прози, а саме: біографічного та документально-белетристичного оповідань, історичної легенди, історичної новели, історичної притчі.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток жанрово-стильової системи художньо-біографічної прози кінця XX ст. Зазначено підвищення інтересу читачів до документалістики, що є причиною збільшення життєписної літератури. Базуючись на історико-теоретичних працях вітчизняних і зарубіжних науковців, проаналізовано українські художні життєписи 1980 - 1990 рр. у контексті аналогів світової літератури. Наголошено на появі в останні роки специфічної категорії творів, які слід вважати художньо-біографічними тільки умовно. Такими творами є життєписи легендарних або міфічних героїв, біблійних персонажів. Зауважено, що починаючи з 1990-х рр. в Україні відбувається процес зростання національної самосвідомості, реабілітовано імена багатьох діячів науки, культури, політики, що призвело до розширення тематики життєписної літератури. Акцентовано увагу на процесі зростання нових суміжних форм реалізації біографічного матеріалу.

  Скачати повний текст

Визначено магістральні тенденції розвитку феномену літературної донжуаніани. Розглянуто функціональні парадигми та найвагоміші історичні модифікації даного образу, а також основні типи трансформаційно-адаптаційних процесів у разі входження даного традиційного матеріалу до іншочасового, інокультурного (інонаціонального), іноавторського контексту. Висвітлено шляхи формування жанрової системи літературної донжуаніани та розглянуто явище перекодування образу легендарного героя в процесі його історичної еволюції.

  Скачати повний текст