Простежено шляхи втілення авторських особливостей у галицькій гравюрі XVII ст., з'ясовано генезу та головні етапи розвитку ідео-візуальної природи образів Христа та Богородиці. На підставі комплексного аналізу різноманітних пам'яток крізь призму актуальних досліджень духовного життя Галичини XVII ст. в компаративному контексті з продукцією інших видавничих осередків визначено головні тенденції розвитку художньо-образної мови, інтерпретації адоративних і житійних образіа Христа та Богородиці. Прослідковано взаємовплив видавничих осередків і провідних галицьких граверів на розвиток художньої мови книжкової ілюстрації, характер трактування основних сюжетів, з'ясовано особливості інтерпретації канону в книжковій ілюстрації.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування зображення у графічному дизайні. На прикладі книги епохи Відродження та тиражної графіки (кольорової гравюри з високим способом друку) виявлено закономірності побудови зображення, які екстрапольовано на зображальний аспект візуальної мови графічного дизайну. Установлено, що вони є загальними для всіх видів творчої діяльності, що пов'язані зі створенням зображення на площині. На матеріалі плаката досліджено розвиток візуально-пластичної мови графічного дизайну від кінця XIX ст. до 1960-х рр. XX ст. Одержані результати дали можливість обгрунтувати специфіку створення зображення. Доведено, що у 1960-х рр. закінчилось формування базових понять, які стосуються трактування форми та простору: об'ємно-просторового, умовного та площинного. Окреслено тенденції розвитку візуально-пластичної мови графічного дизайну за умов глобалізації.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено сукупність водяних знаків на папері спільних та окремих видань східнослов'янських першодрукарів І. Федорова та П. Мстиславця. Встановлено співвідношення філіграней у межах усього видання й окремих його примірників. Простежено динаміку зміни водяних знаків, на основі якої виявлено послідовність друкування окремих частин видання, узагальнено відомості про походження виявлених водяних знаків. Шляхом філігранологічного аналізу встановлено невідомі раніше факти стосовно послідовності друку частин московського Апостола 1564 р., львівського Апостола 1574 р., вільнюського Євангелія 1575 р. та острозької Біблії 1581 р. Введено у науковий обіг декілька філіграней, не зафіксованих попередниками, встановлено випадки використання великих масивів порівняно якісного паперу без сюжетних водяних знаків у складі Євангелія 1575 р. Виявлено невідомі варіанти друку окремих аркушів, введено у науковий обіг відомості про друкування самостійних гравюр П. Мстиславця, що можуть гіпотетично вважатися первістками української естампної гравюри.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У роботі проаналізовані форми прояву образу Божої Матері в літературі XVII-XVIII століть. Об'єктом дослідження стали як літературні твори українських барокових письменників - Іоаникія Галятовського, Іоана Максимовича, Димитрія Туптала, Іоана Величковського, Антонія Радивиловського, Григорія Сковороди, так і невербальні тексти - ікони, гравюри, емблеми та ін. Особливості функціонування символічних образів Божої Матері розглядаються через призму складових семіотики - семантики, синтактики і прагматики. Велика увага приділяється проблемам символу в структурі тексту, залежності символічного значення від поетики бароко та проекції образу Богородиці на людей.

  Скачати повний текст