З використанням широкої джерельної бази досліджено особливості реалізації складових частин політики Голокосту на території Київщини протягом усього періоду її окупації (1941 - 1944 рр.). Показано політико-ідеологічну обумовленість, основі етапи та результати репресивних заходів окупантів. Сформульовано висновок, що у політиці Голокосту на Київщині мали прояв тенденції загального порядку, характерні для України у цілому, а також регіональні особливості, наявність яких була спричинена переважно факторами технічного, суб'єктивного, адміністративного та військово-тактичного рівнів. Виявлено особливості правового становища єврейського населення у краї. Вивчено участь цього населення регіону у спротиві нацистському терору, у радянському підпільному та партизанському русі. З'ясовано мотивацію, що спонукала окремі категорії місцевого населення до участі у порятунку, дотриманні нейтралітету та участі у переслідуванні євреїв. Доведено відсутність безпосереднього взаємозв'язку між виявами побутового антисемітизму й участю окремих представників місцевого населення у виявлені та переслідуванні євреїв. За результатами дослідження зроблено узагальнення та висновки щодо регіональних особливостей, складових частин, а також суспільно-політичних, соціально-економічних, демографічних і морально-етичних наслідків Голокосту в Україні та Київщині.

  Скачати повний текст

Розглянуто засоби англомовної репрезентації ключових концептів єврейської культури ШАББАТ, ПЕСАХ, КАШРУТ, ГОЛОКОСТ, ЦДАКА, визначено їх семантичні, стилістичні, лінгвокогнітивні характеристики. З'ясовано, що домінантними цінностями євреїв є ідентичність, сім'я та спільнота, показано їх суттєве значення у лексиці та фразеологічному фонді англійської мови. Проаналізовано ключові поняття єврейської культури - Ізраїль, Тора, Шалом. Розкрито роль єврейського народу у мовно-культурних сферах США та Великобританії на підставі дослідження особливостей засвоєння єврейських номінацій в англійській мові. Розглянуто лінгвістичні особливості еволюції державності народу. Лексичні одиниці, що позначають діаспору та міграції євреїв, розглянуто у контексті орієнтаційних метафор. Лінгвокогнітивні особливості асиміляції й остракізму народу розкрито у контексті метафори, метонімії, епітетів, виникнення синтезованих одиниць єврейської й англомовної свідомості. Значну увагу приділено вивченню стереотипів євреїв. Досліджено етноспецифічні, структурно-семантичні та прагматичні компоненти, розкрито визначну роль табу й етноспецифіку жанру молитви. Шляхом представлення базових соціальних ролей рабина, вербальних засобів характеризації репрезентовано його лінгвокогнітивні особливості.

  Скачати повний текст

Досліджено катастрофу єврейського населення Дніпропетровської області в період її окупації нацистами в 1941 - 1943 рр. Проведено аналіз вивченості теми Катастрофа в сучасній науковій літературі, вивчено регіональні причини Голокосту. Розглянуто основні напрями антиєврейської політики фашистів у регіоні, надано нові дані про єврейські жертви німецького геноциду на Дніпропетровщині. Проаналізовано та розкрито міжнаціональні відносини в період окупації. Визначено економічну політику нацистів стосовно відношення до єврейського населення. Зібрано та проаналізовано інформацію про єврейське Протистояння й Опір. Наведено форми та методи проведення антирадянської й антиєврейської пропаганди окупантами.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження багатогранних глибинних інтертекстуальних зв'язків поетичної творчості П.Целана з літературою німецькомовного культурного простору (Гельдерліна, Рільке, Тракля, Кафки) та художніми феноменами інших національних літератур (румунським сюрреалізмом, французькими символістами та модерністами, насамперед Бодлером, Малларме, Верленом, Рембо, Валері, Аполлінером, Еллюаром, Рене Шаром, Анрі Мішо, а також російською лірикою пореволюційної доби, зокрема, творчістю О.Блока, С.Єсєніна, О.Мандельштама, В.Хлєбнікова, М.Цвєтаєвої та міфологічними парадигмами єврейської містики). Обгрунтовано, що інтертекстуальність є однією з основних ознак целанівської лірики, в художньому космосі якої відбувається моделювання "паралельного світу" з фрагментів і скалок духовного буття людства шляхом інтертекстуального згущення поетичної мови ("коагуляція", "інтертекстуальна інфільтрація"). Виявлено, що основними формами целанівської транстекстуальності є цитата, епіграф, ремінісценція, парафраза, алюзія, стилізація, пастіш, які поет узагальнено називає "датами". Підкреслено діалогічну природу лірики П.Целана, що артикулюється як перманентна розмова з жертвами Голокосту та базується на засвоєнні ідей М.Бубера та О.Мандельштама. Розкрито естетичні погляди поета, відображені в його есе, листах, поетологічних промовах.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження: гуманітарні організації у роки Другої світової війни на теренах Європи. Мета дослідження: реконструкція моделей (варіантів) діяльності гуманітарних інституцій у період Голокосту в різних за своїм політико-адміністративним статусом державах – Польщі, Франції, Румунії, Угорщині. Методи: історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний, конкретно-історичний, діахронний, ретроспективний, проблемно-хронологічний. Наукова новизна: уперше комплексно досліджено діяльність гуманітарних організацій з порятунку євреїв у Польщі, Франції, Румунії та Угорщини в умовах Другої світової війни та Голокосту та з'ясовано особливості моделей їх діяльності; визначено гуманітарні організації, які діяли на теренах Європи та безпосередньо у досліджуваних країнах; виявлено механізми взаємодії організацій із владними структурами держав; з'ясовано спільні та відмінні риси у діяльності гуманітарних організацій у різних країнах та адміністративних частинах; визначено умови діяльності організацій у різних державах у динаміці війни та перебігу Голокосту; уточнено статистичну інформацію щодо діяльності гуманітарних організацій. Практичне значення: матеріали дисертації стануть у нагоді під час написання наукових праць, підготовці навчальних курсів з історії Європи, Франції, Польщі, Румунії, Угорщини, всесвітньої історії, історії єврейської громади Європи та світу. Сфера використання: навчальний процес.^UObject of research: humanitarian organizations during the Second World War in Europe. The purpose of the study is to reconstruction of models (variants) of humanitarian institutions during the Holocaust in different states because of their political and administrative status – Poland, France, Romania, Hungary. The methods used are the following: historical-comparative, historical-typological, historical-systemic, concrete-historical, diachronic, retrospective, problem-chronological. The scientific novelty of the research: firstly the activity of humanitarian organizations for the rescue of Jews in Poland, France, Romania and Hungary in the conditions of the Second World War and the Holocaust was comprehensively studied and the peculiarities of the models of their activity were clarified; it was identified humanitarian organizations that operated in Europe and directly in the specified countries; mechanisms of interaction of organizations with power structures of the states are revealed; common and distinctive features in the activities of humanitarian organizations in different countries and administrative units were clarified; the conditions of activity of organizations in different states in the dynamics of the war and the Holocaust are determined; statistical information on the activities of humanitarian organizations was updated. The practical value of the study: the materials of the research will be useful in writing scientific papers, preparing courses on the history of Europe, France, Poland, Romania, Hungary, world history, the history of the Jewish community in Europe and the world. Field of using: educational process.

У дисертації викладено результати дослідження колективного та персонального виміру життя єврейських громад Правобережної України крізь призму політичних трансформацій та воєн першої половини ХХ ст. Надано аналіз витоків Голокосту та причин відмінної поведінки не-євреїв в його умовах, перш за все в Україні, де історично проживали євреї, формуючи, разом з представниками інших етносів, місцеву поліетнічну культуру. Здійснено аналіз впливу модернізаційних процесів і політичних трансформацій 1917–1939 рр. на життя штетлів та їх мешканців. Розглянуто особливості та специфіку розвитку єврейської культури, освітніх та еміграційних процесів у СРСР у 1920 ті рр. (у регіональному контексті). Зосереджено увагу на процесах, які відбувались у єврейських містечках Правобережжя в контексті перманентних змін влад у період 1917–1921 рр. Окремий напрям присвячений аналізу національної політики українського уряду УНР та активного долучення українських євреїв до розбудови цієї держави. Окремими сюжетами проходять персональні жіночі й родинні історії, в яких відображені особливості періоду, зокрема жіночий аспект еміграції, та від початку політичного терору – репресії проти представників технічної інтелігенції та долі жінок/дітей «ворогів народу». Проаналізовано особливості діяльності міжнародних структур з організації переселення євреїв у міжвоєнний період. До змісту дисертації включені елементи просопографічного дослідження представників родини Рабінович. Акцентовано увагу на персональному вимірі кожного періоду, який охоплено в дисертації, аналізі життєвих досвідів і стратегій поведінки й виживання в умовах терору та воєн крізь призму історії повсякдення, жіночої та усної історії.^UThe dissertation presents the results of the study of the collective and personal dimension of life of the Jewish communities of the Right-Bank Ukraine through the prism of political transformations and wars of the first half of the twentieth century. The dissertation offers an analysis of the origins of the Holocaust and the reasons for the different behavior of non-Jews in its conditions, especially in Ukraine, where Jews have historically lived, forming, along with representatives of other ethnic groups, local polyethnic culture. The analysis of the influence of modernization processes and political transformations in 1917 – 1939s on the life of the shtetls and their inhabitants has been carried out. The peculiarities and specifics of the development of Jewish culture, educational and emigration processes in the USSR in 1920s. (in the regional context) are considered. The focus is on the processes that took place in the European towns of the Right-Bank in the context of permanent changes in the authorities in the period of 1917–1921. A separate direction is devoted to the analysis of national policies of the Ukrainian Government of the UPR and active involvement of Ukrainian Jews into the building of this state. Separate plots are personal women's and family stories, which reflect the features of the period, including the female aspect of emigration, and from the beginning of political terror – repression against the technical intelligentsia and the fate of women / children «enemies of the people». The peculiarities of the activity of international structures on the organization of Jewish resettlement in the interwar period are analyzed. The content of the dissertation includes elements of prosopographic research of the Rabinovych family. Emphasis is placed on the personal dimension of each period, which is covered in the dissertation, analysis of life experiences and strategies of behavior and survival in terror and war through the prism of everyday history, women's and oral history.

Дисертаційна робота присвячена літературознавчому дослідженню репрезентації теми історичної пам’яті у романах сучасних польських письменників. У першому розділі дисертації висвітлено особливості cучасного дискурсу історичної пам’яті та концепції відомих авторів. Підкреслено постійне переосмислення історії з урахуванням сучасних цінностей. Особливість змін історичної пам’яті в посттоталітарних суспільствах, зокрема в Польщі, розглянуто в контексті переходу до демократії. Аналізовано ключові теми в польському історичному дискурсі та нелінійний процес їх трансформації. Досліджено роль літератури в подоланні травми, яка стає інструментом переборювання посттравматичного синдрому та виконує "терапевтичну" Простежено художні прийоми і способи, за допомогою яких письменники створюють бажану рецепцію художніх творів. Другий розділ дисертації відображає трансформацію парадигми історичної пам’яті у творах сучасних польських прозаїків. Подано ретроспективний огляд літератури історичної пам’яті у Польщі за період після закінчення війни до теперішнього часу. Відзначено зміни в літературознавчих інтерпретаціях художніх творів про Другу світову війну та її травматичні наслідки. Розглянуто нові підходи до художнього відображення історичних подій у сучасному польському романі. На зміну заідеологізованості, стереотипним офіційним наративам у трактуванні історичних подій на перший план виходить опрацювання раніше табуйованих тем, осмислення індивідуальної історичної пам’яті, рефлексії про травматичний досвід, дослідження проблем міжпоколіннєвих зв’язків і постпам’яті. Домінуючою темою сучасних меморіальних творів у Польщі є історична пам’ять жертв Голокосту. Простежено роль і значення гендерного виміру насильства тоталітарного режиму у польському романі, відзначено появу багатьох жіночих імен серед сучасних письменників Польщі. У романах, написаних жінками, особливо підкреслюється вплив постпам’яті, переданої наступним поколінням жертв. Для реалізації нової перспективи історичного дискурсу розробляються відповідні художні засоби. У третьому розділі дисертаційної роботи представлено аналіз романів сучасних польських письменників у контексті історичної пам’яті. Проведений літературознавчий аналіз дозволив виявити нові тенденції у репрезентації історичної пам’яті у романах. Основною сферою досліджень сучасних польських прозаїків є індивідуальна пам’ять, яка може не збігатися з колективними уявленнями про історичні події. У романі "Сонька" Іґнація Карповича висвітлено переосмислення історичних подій через індивідуальну пам'ять, підкреслено необхідність оповіді про травму. "Дім з вітражем" Жанни Слоньовської досліджує формування ідентичності під впливом пам'яті та історичних подій. Лукаш Сатурчак у "Ґаліції" аналізує проблеми історичної пам'яті українсько-польського прикордоння через призму індивідуальної пам'яті. Родинна сага Йоанни Батор "Піщана Гора" осмислює травми післявоєнної міграції та вплив історичного минулого на три покоління жінок. Роман "Секретик" Бриґіди Хельбіґ пропонує новий погляд на ідентичність та асиміляцію німецьких переселенців у Польщі після Другої світової війни. Характерним явищем польської прози сучасності є розвиток гендерно маркованої нарації у творах про реалії і наслідки війни. Жінки-письменниці прози другого покоління уцілілих жертв фашизму у своїх романах, часто з автобіографічними елементами, тематизують вимушене мовчання, переданий через постпам’ять страх, який відчувається на підсвідомому рівні, шляхи подолання успадкованих травм. Здійснений текстуальний аналіз творів польських письменниць – Зити Рудзької, Аґати Тушинської, Моніки Шнайдерман – дав можливість виокремити специфіку жіночої нарації про травми жертв війни і Голокосту. Виявлено, що в аналізованих романах письменники не уникають гострих тем стосунків між поляками і євреями в час Голокосту, антисемітизму частини польського суспільства, відсутності емпатії до Іншого.^UThe dissertation is devoted to the literary study of the representation of the theme of historical memory in the novels of modern Polish writers. The first chapter of the dissertation explores the peculiarities of contemporary discourse on historical memory and the concepts put forth by renowned authors. It emphasizes the ongoing reinterpretation of history in light of modern values. The distinct changes in historical memory in post-totalitarian societies, particularly in Poland, are examined in the context of the transition to democracy. Key themes in Polish historical discourse and the nonlinear process of their transformation are analyzed. The role of literature in overcoming trauma is investigated, as it becomes an instrument for overcoming post-traumatic syndrome and serves a "therapeutic" function. The artistic techniques and methods through which writers create the desired reception of their works are traced.The second chapter of the dissertation reflects the transformation of the paradigm of historical memory in the works of modern Polish novelists. A retrospective review is presented of the historical memory literature in Poland from the end of the war to the present. Changes in literary interpretations of the works of art about the Second World War and its traumatic consequences are noted. New approaches to the artistic representation of historical events in the modern Polish novels are considered. Instead of ideologisation, stereotypical official narratives in the interpretation of historical events, discussion of previously taboo topics, understanding of individual historical memory, reflection on traumatic experience, research of problems of intergenerational relations and post-memory come foreward. The dominant theme of contemporary memorial works in Poland is the historical memory of the victims of the Holocaust. Most of the works were written by representatives of the second generation of Holocaust survivors. The role and significance of the gender dimension of the violence of the totalitarian regime in the Polish novels is traced, the appearance of many female names among modern Polish writers is noted. In novels written by women, the impact of post-memory passed on to subsequent generations of victims is particularly emphasized. Appropriate artistic means are being developed to implement a new perspective of historical discourse. The third chapter of the dissertation presents an analysis of modern novels by Polish writers in the context of historical memory. The literary analysis made it possible to reveal new trends in the representation of historical memory in novels. The primary focus of research for contemporary Polish prose writers is individual memory, which may not align with collective perceptions of historical events. In Ignacy Karpowicz's novel "Sonka," the reinterpretation of historical events through individual memory is highlighted, emphasizing the necessity of narrating trauma. Żanna Słoniowska's "The House with the Stained-Glass Window" explores the formation of identity under the influence of memory and historical events. Łukasz Saturczak analyzes issues of historical memory along the Ukrainian-Polish border through the prism of individual memory in "Galicia." Joanna Bator's family saga, "Sand Mountain," reflects on the traumas of post-war migration and the impact of historical past on three generations of women. Brygida Helbig's novel "The Little Secret" offers a new perspective on the identity and assimilation of German resettlers in Poland after World War II. A characteristic phenomenon of modern Polish prose is the development of gender narrative in the novels about the realities and consequences of war. Women prose writers of the second generation of survived victims of fascism in their novels, often with autobiographical elements, thematize forced silence, transmitted through post-memory fear that is felt on a subconscious level, ways to overcome inherited traumas. The textual analysis of the works of Polish writers - Zyta Rudzka, Agata Tuszyńska, Monika Shneiderman - made it possible to single out the specifics of women’s narratives about the trauma of victims of war and the Holocaust. It was found that in the analyzed novels the writers do not avoid the hot topics of relations between Poles and Jews during the Holocaust, anti-Semitism of a part of Polish society, lack of empathy for the Other.