Розглянуто процес підготовки й організації поставок авіаційної техніки до СРСР по ленд-лізу у 1941 - 1945 рр., та інфраструктуру, яка займається прийманням авіатехніки, її доставкою, навчанням льотного складу. Наведено повний перелік типів літаків, які поставлялися до СРСР по ленд-лізу, кількість одержаних машин, строки їх надходження. Сформульовано основні вимоги щодо літаків Вітчизняної війни як пам'яток воєнної історії України. Розроблено базу даних, яка однозначно ідентифікує будь-який літак ленд-лізу за його серійним чи заводським номером, робить його опис як пам'ятки історії та техніки. Наведено приклади успішного застосування бази даних для ідентифікації літаків та її використання як інформаційного ресурсу.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено методику підготовки кореневого каналу адгезивними системами для штифтового протезування зубів з використанням композитних матеріалів і волоконних структур. Вивчено склад мікрофлори кореневого каналу, що є наявним під час ендодонтичної підготовки та герметизації його адгезивними системами. Визначено ефективність з'єднання "fiber"-вкладки з тканинами зуба. Упроваджено до практики методику виготовлення штифтів і штифтових конструкцій з використанням вітчизняних матеріалів - адгезивних і композиційних систем і волоконних структур. Здійснено порівняльну оцінку сталевих і волоконних конструкцій для протезування зубів штифтами і штифтовими конструкціями. Вивчено поводження штифтових конструкцій у ротовій порожнині за жувального навантаження. Розглянуто питання стосовно показань для застосування металево-куксових вкладок з одночасним зниженням кількості ускладнень.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему організаційного та методичного забезпечення оцінки ефективності бухгалтерського контролю. Проведено критичний аналіз існуючих визначень категорій "якість", "ефективність" і "оцінка". Розкрито суть понять "ефективність бухгалтерського контролю" та "оцінка ефективності бухгалтерського контролю". Теоретично обгрунтовано критерії та розроблено концептуальні положення щодо оцінки ефективності внутрішнього бухгалтерського контролю на базі системного підходу. Розглянуто методичні підходи до розробки внутрішньофірмових стандартів аудиту. Розроблено технологію оцінки бухгалтерського контролю, на базі якої сформовано внутрішньофірмовий стандарт "Оцінка ефективності бухгалтерського контролю". З урахуванням основних положень конструювання моделей розроблено модель методики даного оцінювання, складовими якої є: об'єкт оцінки, джерела інформації для проведення оцінки, мета та зміст даних процедур, способи та прийоми оцінки, техніка оцінювання. Запропоновано варіанти оптимального напрямку оцінки з урахуванням мінімізації трудових витрат аудиторів і аудиторського ризику.

  Скачати повний текст

Доведено переваги маршрутно-кільцевої форми організації штучного осіменіння корів і телиць за умов господарств з різними формами власності. Проведено порівняльне вивчення залежності заплідненості корів від місця введення сперми у статеві органи корів та кваліфікації техніка штучного осіменіння. Розроблено способи підвищення рівня відтворювальної здатності корів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано біокінематичні принципи побудови стрибків у довжину з розбігу. Наведено характеристику трьох моделей техніки стрибків: бігової, силової, подвійного відштовхування. Висвітлено взаємозв'язок між біокінематичними параметрами руху спортсменів і змагальним результатом. Побудовано математичну модель стрибка в довжину та на її основі розроблено спеціальні номограми, що відтворюють зв'язок між кутом руху, швидкістю розбігу та дальністю стрибка. Виокремлено кореляційні залежності між дальністю стрибка та біокінематичними параметрами, що є визначальними для заключної частини розбігу. Доведено, що техніка виконання стрибків у довжину у чоловіків і жінок, з урахуванням подібності біомеханіки побудови змагальної вправи, грунтується на різних системоутворювальних чинниках.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру Єсаулівсько-Нагольчанського вузла та еволюцію (етапи) його формування. Встановлено на території даного структурного вузла структурно-формаційну межу, яка контролюється Єланчик-Ровеньківським розломом і відокремлює утворення вугленосно-теригенної формації амвросіївської світи від утворень теригенної флішоїдної формації дяківської серії середнього карбону, що визначило існування двох структурно-морфологічних типів золотого зруденіння - Ольховатського та Бобриківського. Виділено головні розривні порушення, зокрема, Нагольчанський розлом, визначено характер і напрямок рухів, їх послідовність. Розглянуто системи тріщинуватості в межах антикліналей, якими складається структурний вузол, та характер зчленування цих антикліналей. Визначено характер формаційного і літологічного контролю рудної мінералізації, а також закономірності розташування зруденіння в межах Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла. На підставі ізотопно-геохімічних досліджень виявлено рудопідводні і можливі рудовмісні структури Єсаулівського та Гостробугорсько-Нагольчанського рудних полів. Висвітлено етапи розвитку Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла, які охоплюють пов'язані між собою структуроутворення, магматизм і рудні процеси.

  Скачати повний текст

Досліджено міждепресійні зони (МДЗ) західного субрегіону Дніпровсько-Донецької западини, особливості структурно-геологічної будови та нафтогазоносності їх об'єктів. Визначено перспективи розвитку нафтогазопошукових і розвідувальних робіт. Показано проявлення депресій і виступів архей-протерозойського фундаменту у вищезалягаючих палеозойських відкладах. Зазначено, що МДЗ - гіпсометрично припідняті, розділяють депресії по фундаменту, прогини в осадовому чохлі, складаються зі структур різного порядку. Досліджено Берестівсько-Аркадіївську, Липоводолинсько-Побиванську, Озернянсько-Рудівську і Скороходівсько-Артюхівську МДЗ, нафтогазоносні та перспективні об'єкти, що входять до їх складу. Визначено зональність розподілу покладів вуглеводнів у нафтогазоносних комплексах, типи та умови формування структур і пасток, особливості їх виявлення і підготовки до введення в буріння для відкриття нових покладів нафти та газу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано й уточнено геологічну будову глибокозанурених відкладів (5 - 7 км) центральної та південно-східної частин Дніпровсько-Донецької западини та розглянуто особливості нафтогазоносності девонських, турнейських, візейських, серпуховських, башкирських, московських і верхньокам'яновугільних відкладів. Обгрунтовано перспективи нафтогазоносності глибокозанурених (5 - 7 км) відкладів центральної та південно-східної частин Дніпровсько-Донецької западини з врахуванням одержаних новітніх даних з геологічної будови регіону. Виділено пріоритетні напрями нафтогазопошукових робіт і першочергові нафтогазоперспективні об'єкти та розроблено конкретні пропозиції щодо реалізації їх нафтогазового потенціалу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню морфоструктур Рава-Руської зони Західно-Європейської платформи та північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на основі дешифрування аерокосмічної інформації, даних топографічних карт, проведення морфоструктурного аналізу з використанням результатів геолого-геофізичних досліджень і буріння. Встановлено, що відомі газоносні структури мають відбиття у сучасному ландшафті. Вони виявляються засобами морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу. На підставі інформативних ознак вірогідних газоносних структур виявлено морфоанамалії та зроблено оцінювання їх перспективності. спираючись на дані контрасно-аналового дешифрування космознімків і лінеаментного аналізу, результати геолого-геофізичних досліджень, здійснено тектонічне районування території Рава-Руської зони. Встановлено, що вона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, в яких прогнозується наявність пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу. Побудовано структурні схеми по поверхням мезозою, юри, палеозою в масштабі 1:200000. Загалом на території досліджень відстежено 77 вірогідних морфоструктур та виявлено 96 морфоаномалій, з яких 21 рекомендовано до постановки сейсморозвідувальних робіт.

  Скачати повний текст

Досліджено історію геотектонічного розвитку, геологічну будову та встановлено перспективи нафтогазоносності району зчленування Воронезького кристалічного масиву та Донецької складчастої споруди. Охарактеризовано процес неотектонічного розвитку території, уточнено структурно-тектонічне та нафтогазогеологічне районування. Визначено геологічну будову та виконано експертну диференційовану оцінку перспектив нафтогазоносності кожної з виділених нафтогазоносних територій у складі району зчленування. Обгрунтовано конкретні напрямки пошуково-розвідувальних робіт та наведено рекомендації щодо їх впровадження.

  Скачати повний текст

Побудовано єдині для України та Росії структурно-тектонічну та нафтогазогеологічну карти з поздовжньою (пізньопалеозойською) та поперечною (докембрійською) зональністю. Виділено 10 структурно-тектонічних зон, 10 структурно-тектонічних підзон концентрації нафтогазоперспективних об'єктів і 33 структурні смуги складок. Досліджено нафтогазоносну субобласть Північного борту, а також поздовжні нафтогазоносні та перспективні зони. У субобласті (в Україні) відкрито 37 родовищ вуглеводнів. Поряд із продуктивними горизонтами у чохлі вперше в Україні одержано промислові припливи вуглеводнів із кристалічних порід фундаменту. Здійснено рейтинг 30 підготовлених і 33 виявлених нафтогазоперспективних об'єктів, з яких 22 першочергових (відповідно 17 і 5). Запропоновано напрямки подальших робіт в основних продуктивних комплексах з метою швидкого та ефективного освоєння нафтогазового потенціалу субобласті (368 млн т умовного палива). Встановлено, що дані розробки направлено на вирішення нагальної проблеми України - збільшення власного видобутку вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано геологічну будову, формаційний склад і умови формування Сорокинської зеленокам'яної структури, у межах якої розташовано Сурозьке родовище золота. Положення золотого зруденіння Сорокинської структури зумовлено тісним просторовим і генетичним зв'зяком з метаріодацит-плагіогранітною вулкано-плутонічною асоціацією. Виконано геолого-формаційне розчленування порід Сурозького родовища. Визначено геолого-структурну позицію, закономірності локалізації та фактори рудоконтролю золоторудних тіл, а також характер просторового розподілу золота. Наведено результати вивчення речовинного складу руд, стадійності й умов рудоутворення, технологічних властивостей руд і мінералого-фізичних особливостей рудних матеріалів. Виконано типізацію рудопроявів Сорокинської структури за генетичною ознакою. Розроблено прогнозно-пошукові критерії й ознаки зруденіння у мінералізованих зонах з золото - вісмут - карбонат-кварцовою мінеральною асоціацією. Виділено перспективні ділянки для пошуків родовищ золота.

  Скачати повний текст

Розглянуто геологічну будову Солонянського рудного поля, геолого-структурну позицію родовищ та найважливіших рудопроявів. Вперше для зеленокам'яних товщ Середнього Придніпров'я встановлено їх похиле залягання та відсутність інтенсивних складчастих деформацій, виявлено внутрішню диференціацію інтрузивів габроїдного складу та комагматичних їм потоків метабазальтів. За результатами вивчення речовинного складу, морфології та просторової розповсюдженості рудоконтролювальних тіл кислого складу виконано їх типізацію та встановлено належність до субвулканічної фації. Уточнено речовинний склад вміщуючих порід і структуру окремих родовищ, рудопроявів та похованих розсипів золота. Проведено типізацію золоторудних об'єктів. Розроблено схему розчленування зеленокам'яних утворень та прогнозно-пошукові критерії розсипів та корінного зруденіння золота.

  Скачати повний текст

Установлено належність систем палеозападин і палеорифтових структур пізнього протерозою до тектоно-магматичних шовних зон зчленування різних за віком структурно-речовинних комплексів кристалічного фундаменту, в яких тектонічні рухи і активний вулканізм проявлялися неодноразово протягом тривалого геологічного часу. Цими структурами контролюються склепіннєво-брилові підняття середнього протерозою, у центрі яких формувалися масиви гранітів рапаківі, а за периферією - компенсаційні прогини, заповнені продуктами руйнування порід вулкано-плутонічної асоціації та вулканогенних споруд. Відзначео, що разом з уламковим матеріалом у прогини надходили кластогенні алмази, золото, циркон та інші матеріали. Охарактеризовано Білокоровицьку та Вільчанську палеозападини, що входять до системи від'ємних структур Овруцького палеорифту, як компенсаційні прогини розтягання, що формувалися навколо Коростенського склепіннєво-бриллового підняття в середньому протерозої. Розглянуто уламковий матеріал розрізу базального горизонту нижньобілковицької підсвіти топілянської серії як релікт середньопротерозойського доплитного осадового чохла. Установлено, що опускання всієї геоструктури Українського щита, яке почалося у рифеї, зумовило прояв рифтогенезу, повернення морського режиму на його територію та формування великих палеорифтових структур, грабен-синкліналей і накладених на фундамент западин, прикладом яких є вивчена Овруцька грабен-синкліналь широтного простягання та від'ємні структури Ростовського виступу. У породах, що виповнюють від'ємні палеоструктури пізнього протерозою, сконцентровані рудопрояви та родовища кластерного (алмазів, золота, олова) та гідротермального типів.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову Липнязької граніто-гнейсової структури (ЛГГС), описано механізми її формування. Вивчено структурно-речовинні особливості порід, визначено їх співвідношення. На підставі встановленої структурно-речовинної зональності та моноклінального залягання порфіробластичної сланцюватості мігматитів та гранітогнейсів, ЛГГС віднесено до структур типу граніто-гнейсових монокліналей. На підставі детального вивчення деформаційних і речовинних перетворень та їх взаємозв'язку встановлено, що формування ЛГГС пов'язано з палінгенно-метасоматичним заміщенням порід субстрату й інтрасоматичними процесами на фоні зсувних крихко-пластичних деформацій. Запропоновано вірогідний механізм формування кристалізаційної порфіробластичної сланцюватості граніто-гнейсів та калішпатових мігматитів структури та синхронних їй субпаралельних жильних утворень. Визначено кінематичні умови формування синпорфіробластичної деформаційної сланцюватості, субв'язких сколів і пластичних структур згину у межах граніто-гнейсового ядра. Виявлено напружено-деформаційні стани на пізньо- та постпорфіробластичному етапі формування жильних пегматитів та аплітпегматоїдних гранітів. Обгрунтовано тектонофізичні умови формування крихкої тріщинуватості постметаморфічного етапу.

  Скачати повний текст

З'ясовано історію геологічного розвитку зони зчленування Українського щита та Волино-Подільської плити з досить активними виявами тектонічної активізації в докембрії успадкованим сегментом Волино-Двінського пояса, яка відокремлює Сарматію від Феноскандії. Визначено шість основних етапів розвитку блоку, п'ять з яких тісно пов'язані з протоплатформним рифтогенезом. Доведено, що інтрузивний й ефузивний магматизм і гідротермально-метасоматичні процеси визначають металогенічну спеціалізацію породних асоціацій докембрію, сприятливу для концентрацій молібдену, нікелю, олова, самородної міді тощо.

  Скачати повний текст

Визначено особливості геологічної будови території українського сектору Азовського моря. Уточнено та деталізовано структурно-тектонічну модель та нафтогазогеологічне районування. З'ясовано закономірності просторового розміщення нафтогазоносних і перспективних комплексів чохла та фундаменту, родовищ вуглеводнів (ВВ), нафтогазоперспективних і прогнозно-перспективних об'єктів. Виділено зони їх концентрації, визначено першочергові об'єкти на базі рейтингової оцінки та пріоритетних напрямків подальших пошуково-розвідувальних робіт. Побудовано структурно-тектонічну модель українського сектору з залученням усіх можливих матералів стостовно російського сектору Азовського моря. Проведено нафтогазогеологічне районування та побудовано карту просторового розміщення родовищ ВВ та усіх об'єктів, що вивчалися в українському секторі, з'ясовано щільність нерозвіданих ресурсів. Визначено та уточнено найперспективніші зони концентрації родовищ, нафтогазоперспективних і прогнозно-перспективних об'єктів для проведення геологорозвідувальних робіт щодо нафти та газу. На підставі аналізу критеріїв нафтогазоносності виділено Південноазовську та Центральноазовську зони нафтогазонагромадження та Бірючу (Бірючо-Західноазовську) і Північноазовську прогнозовані зони можливого нафтогазонагромадження. Виявлено першочергові зони для постановки чи продовження геологорозвідувальних робіт стосовно нафти та газу на відкладах осадочного чохла та утвореннях фундаменту в українському секторі Азовського моря: Приазовську, Західнобірючинсько-Обитічну, Блоково-Білосарайську, Стрілкову, Бортову, Обручєву, Морську, Жовтневу, Північноказантипську, Північнокерченську і Сейсморозвідувальну. Здійснено рейтингову оцінку нафтогазоперспективних об'єктів у межах акваторії українського сектору Азовського моря.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову золоторудного родовища "Майське". Розкрито його геолого-структурну позицію, структуру, речовинний склад рудовмісних порід, розповсюдження та внутрішню будову рудних зон. Подано петрографічну та петрохімічну характеристику суперкрустальних, плутоно-метаморфічних і плутонічних утворень. Наведено результати мінералогічних і мінералого-фізичних досліджень рудних мінералів, визначено їх співвідношення. Проаналізовано рудовмісні метасоматити та навколорудні зміни. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак золотого зруденіння.

  Скачати повний текст

Уточнено особливості геологічної будови, умови осадконакопичення, розглянуто геотектонічний розвиток, розломно-блоковий поділ території, ресурсну базу вуглеводнів (ВВ) та перспективи нафтогазоносності центральної частини Дніпровсько-Донецького рифтогену (ДДР). На підставі результатів проведених досліджень геологічних і геофізичних матеріалів та аналізу пробурених свердловин оконтурено Центральну брилу ДДР, ускладнену тектонічними порушеннями, виділено в її межах вісім мезоблоків різних напрямків та розмірів і 19 локальних блоків. Побудовано схематичну палеоструктурно-геологічну карту докам'яновугільних відкладів центральної частини ДДР та карту нафтогазоносності тектонічних блоків 1 : 200 000 масштабу. Проведено геолого-математичний аналіз п'яти продуктивних комплексів. Показано, що в турнейсько-нижньовізейських відкладах розвинуто сингенетичні поклади ВВ. Відзначено, що скупчення ВВ серпуховського, середньокам'яновугільного та нижньопермсько-верхньокам'яновугільного нафтогазоносних комплексів на території досліджень, є вторинними утвореннями. За результатами впровадження вдосконаленої методики вперше для регіону виконано ймовірнісну оцінку ресурсів регіону досліджень та уточнено їх об'єми. Проведено переоцінку нерозвіданих ресурсів ВВ. Визначено напрямки подальших геологорозвідувальних робіт на нафту та газ на підставі результатів зонального та локального вивчення.

  Скачати повний текст