Досліджено семантичні та комунікативні особливості англомовного комп'ютерного рекламного дискурсу. Розкрито його інституційну природу, виявлено особливості та визначено мовленнєво-жанрові характеристики. Встановлено специфіку гіпертекстової структури англомовного комп'ютерного рекламного дискурсу, проаналізовано особливості функціонування вербальних і невербальних компонентів у його межах. Запропоновано фреймову модель комп'ютерного рекламного дискурсу, за допомогою якої визначено його структурно-семантичну організацію та виділено елементи лексичного інвентарю. Вперше розкрито адресованість комп'ютерного рекламного дискурсу та визначено комунікативні стратегію та тактику його побудови.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив глобалізації комунікаційного простору на процеси національної ідентифікації в посткомуністичному світі, проаналізовано ідеологічну природу глобалізації, висвітлено особливості сучаснуої геоінформаційної ситуації та специфіки інформаційної мобільності нації за посткомуністичних умов. Аргументовано, що глобалізація не базується на якісно новій ідеології, а є продовженням інформаційного, політико-економічного впливів відносних переможців у "холодній війні", які сьогодні є лідерами комунікаційної революції. Доведено, що слабкість інформаційного поля нації зумовлена не тільки політикою інфоциду, але й специфікою геоінформаційної ситуації, в якій комунікаційний простір розподіляється на сфери підпорядкування інформаційно розвинутим країнам і транснаціональним корпораціям. Значну увагу приділено впливу нових комунікаційних умов, зокрема, гіпертекстового характеру інформаційного процесу на його зміст, макротексти, які дають ідентифікаційний код для цілісного розуміння суті людини в національному та всесвітньому вимірах. Досліджено основні способи семантизації з використанням національних засобів масової інформації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням використання гіпертекстів у викладанні музично-історичних дисциплін. В роботі досліджено закономірності функціонування, зміст і призначення гіпертекстів в традиційному навчальному процесі. Встановлено, що комплексне застосування гіпертекстів суттєво підвищує якість вивчення гуманітарних курсів в межах будь-якої системи навчання. Запропоновано, теоретично обгрунтовано та практично апробовано дидактичну модель, що поєднує гіпертекстовані та традиційні форми і засоби навчання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання створення та розвитку інформаційно-бібліотечного комплексу з метою забезпечення високого рівня інформаційного обслуговування на ринку інформації та інформаційних послуг. Вивчено можливість формування даного комплексу на основі реально існуючих бібліотек. Розроблено моделі виробничої програми комплексу, модель визначення потреби у виробничих ресурсах, змодельовано основні напрямки діяльності та розвитку комплексу, формалізовано залежність між його ціновою політикою та результатами його діяльності, розроблено методики оцінки ризику та основних економічних показників господарської діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу, вдосконалено організацію пошуку інформації, представлено оптимальну форму надання інформації - гіпертекстову модель.

  Скачати повний текст

Досліджено засоби та форми експлікації зв'язності у газетному тексті. Обгрунтовано та кваліфіковано газетний текст як гіпертекстове утворення. Виявлено ознаки газетного гіпертексту. Установлено типологію видів реалізації зв'язності в українському газетному тексті як гіпертекстовому утворенні залежно від її спрямованості щодо тексту та його одиниць. Комплексно проаналізовано засоби та форми репрезентації зв'язності на семантико-змістовому та структурно-композиційному рівнях газетного тексту. Розкрито специфіку вияву зв'язності в різних українських газетних виданнях. Установлено ієрархію репрезентантів зв'язності за частотністю вживання їх у даних текстах.

  Скачати повний текст

Доведено наявність стратегічної необхідності у проведенні досліджень інтернет-засобів масової інформації (ЗМІ) як нового виду засобів масової комунікації, а також аналізу розвитку традиційних ЗМІ у новому комунікаційно-технологічному контексті та практиці їх адаптації до мультимедійних творчих умінь. Вирішено комплекс теоретичних і практичних завдань, пов'язаних з виділенням мережевих ЗМІ з усіх ресурсів Інтернету та пошуком їх місця в системі ЗМІ. Проведено комплексне вивчення інтернет-ЗМІ українського сектора мережі інтернет як особливої типологічної групи з певними типологозначущими ознаками, притаманними цій групі ЗМІ. На цій базі визначено платформи для внутрішньогрупової диференціації та наведено прогноз подальшого розвитку нових ЗМІ. Розроблено принципи системного, змістового, дискурсивного, тематичного, дизайнерського подання інформації кожним видом інтернет-медіа з урахуванням його унікальних інтерактивних, гіпертекстуальних і мультимедійних особливостей на базі конвергенції та дигіталізації засобів масової комунікації. Вперше розглянуто трансформацію теоретичних і практичних підходів до поняття "професіоналізм" стосовно журналістики та сфери соціальних комунікацій у зв'язку з розвитком інтернет-медіа та визначено нові сучасні професійні орієнтири.

  Скачати повний текст

Встановлено, що джерелами інтертексту В.Пелевіна є твори літератури, філософії, психології, живопису, музики, кінематографа, сюжети, мотиви, образи стародавніх міфів, російської народної казки, подані у вигляді цитат, алюзій, ремінісценцій. Складний комплекс цитат, алюзій, ремінісценцій охарактеризовано як центонні та визначено основний вид інтертекстуальності - мега/гіпертекстуальність. Виявлено функції інтертекстуальних елементів, які конструюють картину світу та концепцію героя. Доведено, що у складному світі пелевінського гіпертексту кожен протекст є глибоко обумовленим і виконує свої власні функції, підпорядковується логіці центруючого тексту-лідера (буддизму та його модифікації дзен-буддизму). Зазначено, що виявлення у творчості В.Пелевіна елементів синтезу свідчить про пошук письменником нових шляхів, кардинально протилежних деконструкції постмодернізму.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено інтертекстуальність як екстралінгвальну ознаку дискурсу сучасної української преси. Сформульовано основі положення теорії інтертекстуальності. Визначено засоби інтертекстуальності у дискурсі преси (цитата, алюзія, фреймовий репрезентант, перифраз). Проаналізовано їх семантико-стилістичні, структурно-синтаксичні та функціональні особливості. Розроблено класифікацію засобів інтертекстуальності за основними джерелами породження (фольклорними, суспільно-політичними, художньо-літературними, кінематографічними, пісенними інтертекстами). Визначено лінгвістичний аспект пара-, мета- та гіпертекстуальності у текстах друкованих засобів масової інформації початку XXI ст.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування, організації та функціонування бібліотечних класифікацій у структурі лінгвістичного забезпечення електронних бібліотек. Досліджено проблему використання традиційних універсальних бібліотечних класифікацій у сучасних інформаційних сервісах. Здійснено розробку й актуалізацію розділів рубрикатора наукової бібліотеки "Кібернетика", "Інформаційна й обчислювальна техніка". Створено авторитетний файл для підтримки рубрикатора наукової бібліотеки, який реалізує механізм семантичної мережі. Розроблено програмні засоби для гіпертекстового представлення бібліотечної класифікації. Запропоновано модель Internet/Internet технології підтримки рубрикатора електронної бібліотеки.

  Скачати повний текст

Зазначено, що тексти електронного жанру "Профіль компанії" на відміну від традиційних друкованих PR-матеріалів мають особливості, а саме: гіпертекстову структуру; особливу значущість паралінгвістичних засобів, фактичну й апелятивну цілеустановки. Особливу роль у реалізації основних текстових категорій відіграють гіпертекстові зв'язки. Паралінгвістичні засоби оформлення гіперпосилань здійснюють синсематичні відносини з вербальними, коли вербальна частина не може існувати незалежно від невербальної, а зображення є обов'язковим елементом тексту. За умов жанрової конвергенції відбувається трансформація структурно-семантичних і вербальних ознак німецькомовних текстів електронного жанру "Профіль компанії", внаслідок якої формується нова комунікативно-прагматична норма PR-текстів. Мовностилістичні особливості текстів зазначеного електронного жанру формуються за умов взаємодії лексичних і граматичних засобів різних функціональних стилів, а саме: термінів, засобів синтагматичної та парасинтагматичної експресивності, засобів мовної економії та синтаксичного упорядкування.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості репрезентації та передачі концепту "козацтво" в історичному дискурсі засобами англійської мови та встановлено закономірності його відтворення у перекладах. Проаналізовано жанрово-стилістичні особливості та складові елементи історичного дискурсу, які впливають на специфіку вербалізації концептів. Відзначено, що інтертекстуальність історичного дискурсу ускладнює виявлення його комунікативно-мовленнєвої модальності та є однією з причин вживання у текстах слів з різних стилістичних прошарків. Обгрунтовано необхідність класифікації елементів дискрусу на ядрові та периферійні, що уможливлює застосування таких стратегій їх передачі, як "форенізація", як засіб збереження "чужих" мовленнєвих елементів та "адаптація", спрямована на їх пристосування до норм цільової мови. Запропоновано методику перекладацького аналізу концепту "козацтво", яка передбачає окреслення поняттєвого поля та класифікацію репрезентативних елементів, а також виділення мікрополів, інтерпретацію їх компонентів і виявлення потенційних труднощів перекладу. Обгрунтовано необхідність узгодження семантики елементів концепту в контекстах гіпотекстового, текстового та гіпертекстового рівнів. Проаналізовано прийоми відтворення репрезентативних елементів англійською мовою. Відзначено, що у більшості випадків концепт "козацтво" в історичному дискурсі передано належним чином, однак в окремих випадках помилковий вибір стратегії, неузгодження семантики відповідника у хронотопному або характерологічному контекстах є причиною його неадекватної перевербалізації.

  Скачати повний текст

Проведено всебічний аналіз творів А.Бєлого "Котик Летаев" і "Крещеный китаец" у контексті його пізньої творчості та художньої автобіографічної прози постсимволізму. Обгрунтовано належність цих творів до жанру автобіографічного роману. Установлено, що найважливішими художніми принципами у пізній прозі символіста є пов'язані між собою принципи інтертекстуальності та контрапункту. Доведено, що проза, поезія, філософсько-теоретичні і навіть епістолярні твори А.Бєлого є тісно зв'язаними елементами гіпертексту, цілісної динамічної системи з єдиним комплексом тем і мотивів. Зазначено, що "Котик Летаев" і "Крещеный китаец", а також інші твори письменника ("Глоссолалия", "Записки чудака", "История развития самосознающей души") є відображенням однієї теми - історії розвитку душі, що символізує загальний духовний шлях людства. Цей новий принцип історичної свідомості, що базується на антропософських уявленнях А.Бєлого, а також на концепції "Феноменології духу" Г.Гегеля, стала основою специфічної модифікації модерністської художньої автобіографії. Художню автобіографію визначено як достовірний історичний документ, тому що автобіографічний текст письменника є його власною інтерпретацією історії, історичні факти заміщуються художніми. На підставі аналізу романів виявлено кілька нових літературних зв'язків (з творчістю Ф.І.Тютчева, М.В.Гоголя), розширено уявлення про світосприйняття та творчий метод письменника. Показано, що у творчості А.Бєлого поєднуються елементи досить несхожих культурних парадигм - модернізму та авангарду. Запропоновано висновок, що такі творчі знахідки А.Бєлого, як принцип створення гіпертексту за допомогою повторів і лейтмотивів, а також утворення автобіографії-міфу і певною мірою і деміфологізація, вплинули на прозу постсимволістів, зокрема, Б.Пастернака і Д.Хармса.

  Скачати повний текст

Встановлено, що програмні продукти навчального призначення найчастіше включають комп'ютерні презентації, електронні підручники, посібники, словники та довідники, електронні лабораторні практикуми, програми-тренажери, тестові програми. Навчальні програмні продукти розроблено на основі технологій мультимедіа, гіпертексту, віртуальної реальності, інформаційних і комунікаційних мереж. Вони застосовуються для візуалізації навчальної інформації; моделювання й імітації даних об'єктів, процесів та явищ; проведення лабораторних робіт з технічних дисциплін з імітацією дослідження або експерименту тощо. Виявлено й обгрунтовано педагогічні умови, форми та методи навчання технічних дисциплін студентів аграрних університетів з застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. Експериментально доведено ефективність застосування розробленої методики.

  Скачати повний текст

Висвітлено онтологічну і гносеологічну природу сучасної мисленнєвої системи, виявлено передумови її виникнення. Проаналізовано мовну атракцію як дискурсивну категорію, що бере участь у формуванні різних видів текстів: з одного боку - публіцистичних, наукових, науково-публіцистичних, "метафоричної есеїстики", а з другого - "малих" текстів (заголовки і заголовкові комплекси). Виявлено лінгвофілософський зміст мовної атракції в її словесних і дискурсивно-текстових формах, пов'язаних із планом сприйняття та інтерпретації. Явище мовної атракції визначено як домінантний принцип сучасної мисленнєвої системи, що базується на постмодерністській культурній парадигмі. Встановлено, що за допомогою категорій інтертекстуальності, міфологічності, гіпертекстуальності і соціально розподілених мов на основі опозиції докса-парадокс, що реалізують це явище, мовна атракція виключає настанову традиційної науки на однодумність, на існування однієї істинної інтерпретації того чи іншого дискурсу. Розглянуто різні філологічні напрями сучасності, які можна позначити як традиційні та метафізичні, або "нові".

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему музичної полістилістики в її тісному взаємозв'язку з теорією інтертекстуальності. Розкрито сутність і визначено рівні прояву полістилістики у творчості сучасних композиторів. Наукове дослідження здійснено з урахуванням тенденцій сучасного гуманітарного знання, визначених на підставі вивчення існуючих теорій інтертекстуальності та гіпертексту. Розкрито нові аспекти музичної полістилістики як методу композиторської творчості, що відповідає наміру митця ввести свій задум у загальний стильовий контекст музики та як знакового вираження множинності музичної свідомості. Обгрунтовано принципове значення використання композиторами різних способів текстових взаємодій і прийомів інтертекстуальності, що дозволяє виявити шляхи взаємопереходу "свого" - "чужого" у музиці. Запропоновано типологію музичної полістилістики, проаналізовано її моделі. Досліджено основні підходи щодо вивчення феномену інтертекстуальності у сучасному гуманітарному знанні. Розглянуто суміжні літературознавчі та музиконавчі позиції у сфері теорії інтертекстуальності. Розроблено типологію інтертекстуальності з урахуванням її текстологічних, естетичних (ціннісних) та композиційно-художніх характеристик. Особливу увагу приділено розгляду теорії гіпертексту як цілісного музичного хронотопу, що характеризує музику як симультанне метаісторичне явище. Встановлено суттєвий вплив інформаційної перенасиченості музичної культури на формування методу композиторської творчості у другій половині XX - на початку XXI ст. Показано, що теорія гіпертексту як особливого інформаційно-комунікативного феномена дозволяє адекватно інтерпретувати взаємодію, шляхи й особливості трансляції цілих інформаційних пластів, що сприяє розумінню складної культурної ситуації на межі сторіч.

  Скачати повний текст

Вперше в українському документознавстві обгунтовано зміст понять "музична інформація" та "музичний документ". Виділено критеріальні ознаки для класифікації музичного документу на основі виду інформації, яку він містить. Запропоновано типізацію існуючих видів музичних документів. Здійснено наукову реконструкцію музичних архівних фондів особового походження (АФОП) видатного українського радянського композитора, народного артиста України Ю.С.Мейтуса. Зазначено, що творчу спадщину Ю.С.Мейтуса вперше досліджено в документознавчому (з використанням елементів музикознавчого аналізу) та архівознавчому аспектах. Розроблено концепцію змістового, міжсуб'єктного й об'єктно-структурного напрямків дослідження АФОП. Обгрунтовано доцільність застосування технології матричного гіпертексту В.Г.Овчинникова для реалізації формату описування та класифікації музичних документів. На основі матричного гіпертексту розроблено прототип формату на базі стандарту архівного описування з використанням бібліотечного, музейного, кодикологічного описів. Обгрунтовано доцільність їх об'єднання в інтегрований формат для описування та класифікації АФОП композитора як єдиної цілісної системи. Запропоновано поглиблений рівень дослідження документів. З використанням нового інтегрованого формату створено пошукову форму для словника електронної бази даних.

  Скачати повний текст

Вперше визначено своєрідність німецького постмодерністського дискурсу (ПМД), змодельовано його концептуальний простір у вигляді чітко структурованої системи, складники якої є ієрархією ціннісних домінант дискурсу, виокремлено й описано його лінгвокультурні типажі. Інноваційним моментом роботи є лінгвопоетичний аналіз провідних принципів і механізмів організації текстової матерії - нелінійності та зумовлених нею композиційно-мовленнєвих форм, а також гіпертекстуальності з такими її видами, як інтертекстуальність, пародіювання та авторське маскування. Уперше здійснено аналіз лінгвостилістичного аранжування текстового простору німецького ПМД з акцентуванням уваги на прийомах і техніках метафоризації, міфологізації та концептуалізації.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано обрядовий гіпертекст і його складові, його динаміку, зв'язки з кінетичною частиною, функціонування його в усній та писемній формах. З'ясовано зміст поняття першотексту та інваріанта, висвітлено особливості гіпертексту як комунікативного конструкту, структуру обрядових свят, деякі світоглядні уявлення міфологічного мислення, метатексти в обрядовому гіпертексті. Розглянуто номінативну ланку як форму існування номінації у гіпертексті, лакунне використання власних назв у гіпертекстовій лексиці та механізми обрядової номінації. Описано вузли родинного (родильного, весільного) голосінь і календарного (колядкового, веснянкового, русального, купальського та жнивного) кола гіпертексту.

  Скачати повний текст

Запропоновано модель орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу як вербально-візуальної реальності, створеної засобами масової інформації згідно з послідовністю орієнтування людини у навколишньому середовищі. Доведено, що конструювання подій в орієнтаційному просторі медіа-дискурсу забезпечується його чотирма вимірами, а саме: лексико-граматичним, номінативно-синтаксичним, текстовим і гіпертекстовим. Гіпертекстову організацію медіа-дискурсу виявлено у розміщенні на сторінках видань зображень, заголовків і текстів з урахуванням черговості візуального орієнтування адресата. Лексико-граматичний вимір зумовлює застосування мовних одиниць, призначених для конструювання рефрентів, а номінативно-синтаксичний вимір - суб'єктно-предикатних засобів встановлення міжреферентних відношень. Текстовий вимір грунтується на та тактико-стратегічному конструюванні подій у координатах сприняття, часу та простору у взаємозв'язку з потребами читачів. Склад і взаємодія зазначених вимірів підпорядковані впливу на людину за рахунок подання реальності у певних ракурсах.

  Скачати повний текст