Вперше виділено Українську провінцію анортозит-рапаківігранітної формації (АРГФ), яка відрізняється від сусідньої Прибалтійської провінції віком анорогенного магнетизму, геологічним оточенням і тектонічними чинниками, що вплинули на його розвиток, мінералого-петрографічними та геохімічними особливостями. Доведено спорідненість з АРГФ вулканів овруцької серії, а також роїв сублужних базитових дайок в оточенні плутонів формації. Визначено рівень ерозійного зрізу окремих плутонів та їх складових частин, імовірні умови залягання та петрографічний склад порід покрівлі. Вперше обгрунтовано механізм формування комплексів АРГФ у процесі багаторазової магматичної взаємодії ініціальних базитових розплавів змішаного мантійно-нижньокорового походження з верхньо-коровою речовиною та сформованими за рахунок неї новоутвореними гранітоїдними розплавами сублужного складу. Доведено зв'язок магматизму АРГФ з зачатковими рифтогенними процесами в периферійній частині Сарматського сегмента Східно-Європейського платформи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано геологічну будову, формаційний склад і умови формування Сорокинської зеленокам'яної структури, у межах якої розташовано Сурозьке родовище золота. Положення золотого зруденіння Сорокинської структури зумовлено тісним просторовим і генетичним зв'зяком з метаріодацит-плагіогранітною вулкано-плутонічною асоціацією. Виконано геолого-формаційне розчленування порід Сурозького родовища. Визначено геолого-структурну позицію, закономірності локалізації та фактори рудоконтролю золоторудних тіл, а також характер просторового розподілу золота. Наведено результати вивчення речовинного складу руд, стадійності й умов рудоутворення, технологічних властивостей руд і мінералого-фізичних особливостей рудних матеріалів. Виконано типізацію рудопроявів Сорокинської структури за генетичною ознакою. Розроблено прогнозно-пошукові критерії й ознаки зруденіння у мінералізованих зонах з золото - вісмут - карбонат-кварцовою мінеральною асоціацією. Виділено перспективні ділянки для пошуків родовищ золота.

  Скачати повний текст

Установлено належність систем палеозападин і палеорифтових структур пізнього протерозою до тектоно-магматичних шовних зон зчленування різних за віком структурно-речовинних комплексів кристалічного фундаменту, в яких тектонічні рухи і активний вулканізм проявлялися неодноразово протягом тривалого геологічного часу. Цими структурами контролюються склепіннєво-брилові підняття середнього протерозою, у центрі яких формувалися масиви гранітів рапаківі, а за периферією - компенсаційні прогини, заповнені продуктами руйнування порід вулкано-плутонічної асоціації та вулканогенних споруд. Відзначео, що разом з уламковим матеріалом у прогини надходили кластогенні алмази, золото, циркон та інші матеріали. Охарактеризовано Білокоровицьку та Вільчанську палеозападини, що входять до системи від'ємних структур Овруцького палеорифту, як компенсаційні прогини розтягання, що формувалися навколо Коростенського склепіннєво-бриллового підняття в середньому протерозої. Розглянуто уламковий матеріал розрізу базального горизонту нижньобілковицької підсвіти топілянської серії як релікт середньопротерозойського доплитного осадового чохла. Установлено, що опускання всієї геоструктури Українського щита, яке почалося у рифеї, зумовило прояв рифтогенезу, повернення морського режиму на його територію та формування великих палеорифтових структур, грабен-синкліналей і накладених на фундамент западин, прикладом яких є вивчена Овруцька грабен-синкліналь широтного простягання та від'ємні структури Ростовського виступу. У породах, що виповнюють від'ємні палеоструктури пізнього протерозою, сконцентровані рудопрояви та родовища кластерного (алмазів, золота, олова) та гідротермального типів.

  Скачати повний текст

Розкрито історію геологічного розвитку платформної частини території України у рифеї на основі вивчення процесів магматизму, дислокаційного метаморфізму, метасоматозу, стратиграфічних розривів рифейських відкладів і знахідок у них залишків викопних організмів. Виділено чотири етапи, які за часом прояву подій та процесів зіставляються з діастрофічними та седиментаційними циклами, що проявилися на інших континентах світу. Вивчено три стадії рифейського рифтогенезу, які проявилися у закладанні на різних гіпсометричних рівнях від'ємних структур, та умови нагромадження у них доплитного осадового чохла. Уточнено об'єм і межі стратиграфічних підрозділів на основі вивчення літологічного складу рифейських осадочно-вулканогенних порід, послідовності та перерв у їх нагромадженні, а також результати мікропалеофітологічних досліджень. Проведено зіставлення стратиграфічних розрізів платформної частини території України з розрізами рифею Східно-Європейської платформи та інших регіонів. Зроблено висновок про ідентичність тектонічних режимів і палеогеографічних обстановок у межах розвитку континентальної кори. Визначено умови концентрації рудної речовини у структурах фундаменту та у розрізах осадового чохла. Надано оцінку перспективності рифейського періоду щодо корисних копалин.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини та їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси даної улоговини - частина більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться нижче рівня Чорного моря. Визначено 3 горизонти за літологічним складом та умовами утворення, зокрема, туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Проаналізовано початок верхньоальбської вулканічної діяльності на основі виливів авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, експлозивну діяльність з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Зроблено припущення про 3 і більше експлозивних викиди за результатами досліджень. Відзначено, що центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло, фрагменти офіолітової зони в даному регіоні, уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мінерально та петрографічно подібні, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Визначено безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг та серединних масивів. Доведено, що уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від магматичних порід гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підводного масиву та подібний до вулканітів рівнинного Криму. Наведено рекомендації щодо проведення розшукових робіт на основі літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і ознак золотополісульфідної мінералізації.

  Скачати повний текст

Вперше змодельовано сезонний хід загального вмісту атмосферного озону (ЗВО), альбедо та аерозольного індексу над Україною з високим просторовим розподілом. Побудовано поля впливу глобальних геофізичних факторів на ЗВО, альбедо та аерозольний індекс в Україні. Досліджено особливості впливу глобальних геофізичних факторів на хімічні складові та оптичні властивості атмосфери до та після виверження вулкану Пінатубо (1991 р.). Встановлено та визначено причину зростання впливу глобальних геофізичних факторів на аерозольний індекс після виверження вулкану.

  Скачати повний текст

На підставі побудови фазових функцій яскравостей супутників виявлено опозиційний ефект і проаналізовано його параметри. Вперше встановлено, що величини геометричних альбедо Теби, Амальтеї та Метіди систематично збільшуються зі зменшенням відстані від Юпітра. На базі вивчення величин відношень видимих альбедо ведучих і ведених півкуль супутників підтверджено явище оптичної неоднорідності поверхонь супутників і показано, що ведучі півкулі Теби та Амальтеї яскравіші за їх ведені півкулі. Встановлено, що розподіл альбедо до поверхні Метіди однорідний у межах похибок спостережень. Виявлено, що величини асиметрії альбедо ведучих і ведених півкуль супутників систематично змінюються з відстанню від Юпітера. Зазначено, що даний факт свідчить про забруднення поверхонь супутників іонами сірки, які виникають на Io в результаті вулканічної діяльності, що є суттєвим чинником реформування реголітних шарів внутрішніх супутників і поясненням зміни величини асиметрії альбедо всередині системи супутників. На підставі астрометричної обробки спостережень визначено 321 значення відносних положень Теби, Амальтеї, Адрастеї та Методи. Результати наукового дослідження внесено до міжнародних баз даних (у Франції, США, Росії) та надано для широкого використання.

  Скачати повний текст

Експериментально встановлено механізм дії нового нейтрального консерванта на основі вулканічних туфів для заготівлі силосу і сінажу та мінерально-біологічного консерванта, в якому поєднано сапоніт і насіння гірчиці білої, для зберігання вологого зерна кукурудзи за анаеробних умов. Виявлено, що біологічний метод інгібування антитрипсину в зерні сої за рахунок цукрів меляси та насіння гірчиці білої забезпечує одержання високобілкового корму з низьким вмістом уреази в ньому. В основу технологічного процесу консервування покладено свіввідношення 70 % подрібненого зерна сої і 30 % кукурудзи за додавання 10 кг меляси у водному розчині та 1,0 кг подрібненого насіння гірчиці білої на 1 тонну зерносуміші. Запропоновано новий консервант мінерального походження на основі вулканічних туфів використовувати для заготівлі силосу і сінажу, що забезпечить одержання корму високої якості та продуктивної дії за згодовування молочному стаду.

  Скачати повний текст

Розроблено нову концепцію аналізу електричного поля в ізоляції кабелів з урахуванням локальних напруженості поля та напруженого об'єму, сукупного впливу на них різних дефектів і параметрів елементів кабелів. Розроблено нові принципи побудови установок екструзійного нанесення на металеву жилу полімерної ізоляції та її вулканізації. Розвинуто методи виготовлення жил великого перетину з підвищеною якістю поверхні. Розроблено принципи побудови енергоефективних систем для випробування надвисоковольтних кабелів підвищеною змінною напругою та вимірювання в них рівня часткових розрядів.

  Скачати повний текст

Захищаються 5 наукових праць, що містять теоретичні і практичні розробки, які підтверджують ідею успадкування глибинної тектоносфери сучасним рельєфом дна. Встоновлено, що підйом мантійної речовини по глибинних розломах призводить до зміни рельєфу поверхні мантії, а вона в свою чергу через "базальтовий" і "гранітний" шари впливає на рельєф поверхні осадочного чохла. Поглиблені уявлення про те, що більшість складчастих структур є успадкованими і тектонічно активними у даний час. Утворення нафтогазоносних структур тісно пов'язано із розміщенням глибинних розломів як широтного, так і меридіанального напрямків, тектоно-магматичними осередками і вулканізмом. Западина північно-західного шельфу Чорного моря у субширотному напрямку утворилася внаслідок занурення по скидах, а в меридіанальному - як грабенсинкліналь. Запропонована робота є першою в Україні спробою встановити наявність зв'язку між глибинними тектоно-магматичними структурами та сучасними формами рельєфу. Одержала подальший розвиток ідея зв'язку орогідрографічної сітки з підводними каньонами та палеодолинами, їх залежність від неотектонічних структур рухів і проявів глибинної тектонічної активності.

  Скачати повний текст

Досліджено морфологію, кристаломорфологію, внутрішню будову та хімічний склад виділень самородної міді з рудопроявів України. Розглянуто мінеральні та газово-рідкі включення, ізотопи кисню та вуглецю супутніх міді мінералів, вивчено їх морфологію та хімічний склад. Розроблено морфологічну класифікацію самородної міді України, визначено механізми та способи росту її кристалів. Запропоновано морфогенетичну класифікацію самородної міді України, наведено результати вивчення хімічного складу її виділень. Проведено дослідження самородних срібла та заліза з вулканітів Волині, з'ясовано їх взаємовідношення з самородною міддю. Наведено результати вивченя кристаломорфології та хімічного складу халькозину з вулканітів Волині. Здійснено порівняльний аналіз індикаторних ознак самородної міді з рудопроявів України та з відомих родовищ світу. Визначено параметри кристалізації виділень самородної міді з рудопроявів України та описано геологічні процеси, які сприяли її відкладанню. За генетичними ознаками здійснено диференціацію досліджуваної самородної міді на такі типи: гіпогенний (магматичний і гідротермальний) у вендських вулканітах Волинського міднорудного району, гіпергенний у зонах окиснення докембрійських ультрабазитів рудопроявів Жданівка та Чемерпіль Подільського блоку Українського щита (УЩ), метаморфогенний в докембрійських метаморфічних породах рудопрояву Курчиці Волинського блоку УЩ. Обгрунтовано типоморфні ознаки виділень самородної міді з рудопроявів України, створено модель її кристалогенезу.

  Скачати повний текст

Вирішено наукове завдання обгрунтування ролі літолого-петрографічного, структурно-тектонічного та палеогеографічного факторів у формуванні потенційно алмазоносних формацій райгородської товщі, сформульовано нові прогнозно-пошукові критерії та виділено перспективні на розсипи алмазів ділянки. Райгородська товща представлена вулканогенно-осадовими та флюїдизатно-експлозивними утвореннями, що сформувались за континентальних і прибережно-морських умов у маастрихті-палеоцені на ларамійському етапі тектоно-магматичної активізації Українського щита. Імовірними джерелами надходжень в прибережно-морські райгородські відклади алмазоносного уламкового матеріалу можна вважати безпосередньо перероблені хвильоприбійною діяльністю слабоеродовані кімберлітові трубки, що локалізовані в межах берегової лінії мілководного морського басейну. Перспективність її алмазоносності обумовлена виявленням алмазів, мінералів-супутників, кімберлітових ксенотуфобрекчій, схожістю формаційного типу з пірокластичними кімберлітами області Форт а ля Корн (Канада) та вперше встановленими флюїдизатно-експлозивними утвореннями, які аналогічні алмазоносним мінетам зони Паркер Лейк, Канада та рівненськітам Українського щита.

  Скачати повний текст

Вивчені умови локалізації, морфологія, текстура та мінералогія агатів, яшм та хлоритовміщуючого халцедону (плазми), встановлених в корі вивітрювання серпентинітів Середнього Побужжя. Наведені відмітні особливості вивчених агатів від аналогічних мінеральних агрегатів, що утворюються у вулканічних породах. Досліджена жильна мінералізація кори вивітрювання ультрабазитів (з якою пов'язані самоцвіти), виділені морфогенетичні типи жил. Визначений механізм утворення мінеральних агрегатів, що складають самоцвіти. Розроблена гемологічна класифікація каменесамоцвітної сировини, надані практичні рекомендації щодо її обробки та використання.

  Скачати повний текст

Описано модель прогнозування та розшуків джерел корінної алмазоносності з використанням системного аналізу із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій. Досліджено просторову зміну потужності літосфери Українського щита (УЩ) як петрологічної передумови алмазоносності, її зв'язок з хімізмом кристалічних порід фундаменту. Розкрито особливості будови земної кори УЩ, закономірності розвитку мантійно- та внутрішньокорових зон розломів, просторове положення та геологічну сутність різноглибинних неоднорідностей. Проаналізовано просторове розташування, ознаки та роль стовбурних зон мантійної і корової проникності, які є прообразом зон прихованих розломів та транспортними шляхами для кімберлітових і лампротеїтових розплавів. Визначено зони динамічного впливу глибинних розломів на різних глибинних рівнях кори та на еродованій поверхні фундаменту, просторове розташування площ, потенційно перспективних на корінну алмазоносність. Відзначено, що на УЩ в межах потенційно алмазоносних літосферних сегментів (Кіровоградський мегаблок) збереглись вулканічні апарати кімберлітового (лампроїтового) складу. Визначено перспективні щодо корінної алмазоносності ділянки УЩ. Доведено ендогенне походження Зеленогайської структури.

  Скачати повний текст

Проаналізвано науково-технічну та патентно-ліцензійну літератури з питань ресурсозбереження в гумовій промисловості та показано, що актуальними є вдосконалення технологій відновлення зношених шин і процесів використання продуктів перероблення амортизованих гумових виробів із застосуванням еластомерних композиційних матеріалів з активними добавками. Досліджено особливості структурно-хімічних перетворень еластомерної матриці у присутності аліфатичних амінів, кремнієорганічних сполук і модифікуючих систем на їх основі. Винайдено критерії підбору компонентів модифікуючих систем, які забезпечують перерозподіл компонентів у еластомерній матриці та їх вихід на міжфазні поверхні, підвищують термодинамічну сумісність компонентів і забезпечують високий рівень взаємодії на межах розділу фаз. Розроблено основи створення еластомерних матеріалів, які забезпечують високоефективний відновлювальний ремонт зношених шин, а також принципи створення модифікуюче-регенеруючих композитів для оброблення поверхні подрібненого вулканізату, які дозволяють значно підвищити ефективність використання останнього у складі еластомерних матеріалів різного призначення.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та технологічні засади одержання полімерної сірки з натрію тіосульфату - відходу промислового виробництва. Виявлено технологічні закономірності процесів одержання полімерної сірки. З'ясовано, що полімерна сірка, одержана з відхідних розчинів натрію тіосульфату за фізико-хімічними характеристиками не поступається полімерній сірці торгівельної марки "Krystex". Встановлено, що полімеризований хінгідрон, який знаходиться у відхідному розчні, за кислотного розкладу натрію тіосульфату стабілізує макромолекули полімерної сірки, що позитивно впливає на її якість. Виявлено вплив компонентів розчинів хінгідронного та содо-миш'якового методів очистки, а також температури, співвідношення реагентів на якість та вихід полімерної сірки. Встановлено, що натрій тіоцианат, який міститься у відхідних тіосульфатних розчинах, за кислотного розкладу утворює з нітратною та хлоридною кислотами сполуки, які в подальшому відділити від полімерної сірки практично неможливо, що обумовлює необхідність проведення його попереднього відділення. Виявлено, що найбільш ефективним методом розділення є кристалізаційний. Встановлено, що в процесі вулканізації каучуку полімерною сіркою, одержаною кислотним розкладом тіосульфатних розчинів, які містять полімеризований хінгідрон, утворююється високоякісна гума. Визначено технологічні режими процесів одержання полімерної сірки кислотним розкладом відхідних тіосульфатних розчниів промислового виробництва нітратною та хлоридною кислотами. Розроблено технологічні схеми даних процесів, показано їх економічну ефективність.

  Скачати повний текст

На підставі комплексних геолого-геофізичних досліджень встановлено особливості геологічної будови Приазовського геобока (ПГ) Українського щита (УЩ). Для вивчення тектоно-магматичних структур ПГ, що містять родовища багатьох корисних копалин, побудовано послідовний ряд 1D - 2D - 3D геофізичних моделей. Зазначено, що у даному випадку вхідною є одномірна модель, що оптимально відповідає усередненим спостереженим геополям, має внутрішню узгодженість між фізичними параметрами геологічного середовища і становить основу для побудови більш високоінформативних дво- і тривимірних моделей. За допомогою наступної, двомірної моделі, одержано додаткову інформацію про фізичні неоднорідності і особливості геологічної будови різних структурних елементів земної кори ПГ і побудовано регіональну і середньомасштабну 3D петрогустинні моделі. Встановлено, що верхня частина кори ПГ складена осадово-вулканогенними утвореннями, що змінені метаморфічними, метасоматичними процесами й інтрудовані тілами гранітів, діоритів, габро тощо. Виявлено, що з'єднання Середньопридніпровського геоблока (СГ) з ПГ відбувається за Оріхівсько-Павлоградським глибинним розломом (ОПГР) з загальним східним похило-східчастим падінням. У межах Західноприазовського блока (ЗБ) встановлено Обіточненський гранодіоритовий масив, що має складну геолого-геофізичну будову на різних глибинах у земній корі й у верхній мантії. Виділено Павлівсько-Володарський розлом, що відокремлює гранулітзеленокам'яний ЗБ з триверстовою будовою земної кори від переважно сублужного та одноверстового Східноприазовського блока (СБ).Встановлено речовинне наповненя і глибинну будову Тельманівської плутонічної кільцевої структури, що має мантійне закладення. За результатами крупномасштабного об'ємного моделювання вивчено морфологію й особливості речовинного складу Володарського і Кременівського сублужних масивів.

  Скачати повний текст

Розроблено принципи нового напрямку палеобіогеохімії - палеобіогеохімічного аналізу геоісторичних подій, який дає змогу одержувати нову об'єктивну інформацію щодо історії екосистеми минулого. Установлено основні фактори, які зумовлюють розподіл у скелетній речовині молюсків хімічних елементів на фоні геоісторичних подій. Доведено вплив осмотичних адаптацій на залежність вмісту у черепашках молюсків натрію від солоності вод проживання. Установлено, що розподіл у черепашках стронцію більшою мірою залежить від співвідношення солей, а не від солоності вод. Виявлено основні закономірності акумуляції натрію прісноводними молюсками, які є осморегуляторами за екстремальних умов. Уперше обгрунтовано видільно-акумулятивну функцію черепашки бівальвій. Установлено біогеохімічні показники тектонічних подій, взаємопов'язаних з субдукційними та колізійними процесами на суміжних територіях. Вивчено вплив тектонічних подій у Середньоморському рухливому поясі на формування кайнозойських басейнів південної та південно-західної окраїн Східно-Європейської платформи. На підставі палеобіогеохімічного аналізу розроблено методики вивчення аномального річкового стоку в басейні осадконакопичення, субмаринного навантаження підземних вод у зонах довгоживучих розривних порушень, проявів вулканізму. Установлено закономірні зміни хімічного складу черепашок морських молюсків у зв'язку з евстатичними коливаннями рівня Світового океану. Запропоновано нову гіпотезу щодо надходження марганцю під час формування марганцеворудних родовищ Нікопольської групи.

  Скачати повний текст

У межах Балтійсько-Дністровської зони перикратонних прогинів установлено різну інтенсивність літогенетичних перетворень рифей-фанерозойських осадових порід (від середнього катагенезу до глибинного метагенезу), досліджено їх термобаричні умови. З'ясовано палеогеотермальні умови пізніх стадій літогенезу (ката- та метагенез), гідротермально-метасоматичних змін і епігенетичного рудоутворення у межах західного схилу Східно-Європейської платформи (СЄП). На підставі результатів термобарогеохімічних досліджень визначено умови епігенетичного мінералоутворення на родовищах типоморфної для СЄП барит-флюорит-сульфідної рудної формації та встановлено його зв'язок з вуглеводневими флюїдами. Уперше в межах Волино-Подільської окраїни СЄП досліджено термобарогеохімічні умови мінералоутворення у рудопроявах самородномідної рудної формації у трапах венду. На підставі одержаних даних виявлено постмагматичні зміни вулканогенних порід, утворення яких супроводжувало розкол континенту Родінія та формування зони Тейсейра - Торнквіста. Виявлено вертикальну мінеральну зональність на міденосних площах і створено геолого-генетичну модель самородного рудоутворення у трапах Волині, що дає змогу визначити перспективи рудоносності територій. Вивчено золотовмісну барит-халькозинову мінералізацію в ефузивах венду та доведено необхідність її подальшого вивчення. На підставі аналізу рифей-фанерозойської еволюції західної окраїни СЄП виявлено термальні епохи, що відповідають етапам складчастості у суміжних магматично-складчастих областях. Визначено чинники, які впливають на зміни палеогеотермального режиму літогенезу та гіпогенного рудоутворення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми геологічної будови Північно-Східної Фергани та природу межі між каледонідами Серединного і герцинідами Південного Тянь-Шаню. На підставі результатів формаційного розчленування палеозойських комплексів порід Північно-Східної Фергани та порівняльного аналізу вулканогенних і осадово-вулканогенних формацій, їх речового складу, петрохімічних характеристик та особливостей розподілу рідкісноземельних елементів побудовано латеральні ряди формацій і з'ясовано геодинамічні умови їх формування під час каледонського і герцинського етапів. Запропоновано принципово нову модель геологічної будови складчасто-покривної споруди Північно-Східної Фергани за механізмом обдукції герцинських структурно-формаційних комплексів Південного Тянь-Шаню на каледонські комплекси Серединного Тянь-Шаню, яка відбулася в кам'яновугільний (башкирсько-ранньомосковський) період. Відзначено принципову структурну подібність герцинської споруди Північно-Східної Фергани та мезозоїд Карпат.

  Скачати повний текст