Наведено агроекологічну характеристику впливу тривалого застосування добрив і вапна за умов стаціонарного досліду, розпочатого у 1965 р. на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті на будову, властивості грунтового профілю, його зміну, нагромадження валових і рухомих форм важких металів та їх розподіл за генетичними горизонтами у разі тривалого хімічного навантаження. Досліджено трансформацію гумусового стану, мікробіологічних, фізико-хімічних, агрохімічних властивостей за різних систем удобрення та вапнування, визначно їх вплив на урожайність і продуктивність культур сівозміни. Виявлено, що тривале мінеральне удобрення (понад 40 років) супроводжується скороченням гумусового горизонту, зростанням кислотності та вмісту сполук рухомого алюмінію, перевищенням ГДК рухомої міді, що призводить до втрати екологовідтвірних функцій ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного грунту та розвитку деградаційних процесів.Встановлено, що покращення кислотно-основних властивостей під впливом комплексного внесення мінеральних добрив, гною та вапна супроводжується оптимізацією поживного режиму, що забезпечує рівень продуктивності 4,02 - 4,50 т/га з.о. Доведено, що застосування тільки мінеральних добрив на даному грунті є економічно й енергетично недоцільним агрозаходом, що призводить до зниження його родючості, підвищення кислотності та втрати екологовідтвірних функцій і зменшення продуктивності культур.

  Скачати повний текст

Досліджено життєвий шлях і діяльність академіка Г. М. Висоцького. Розкрито умови, за яких сформувався його науковий світогляд. Охарактеризовано основні етапи життєвого та творчого шляху вченого, узагальнено та введено до наукового обігу малоз'ясовані та невідомі факти з його біографії та діяльності. Наведено періодизацію життя та наукової діяльності Г. М. Висоцького. Проаналізовано основні напрями його досліджень і розкрито визначну роль як організатора вітчизняної аграрної науки й освіти. Показано роль Г. М. Висоцького у справі підготовки фахівців для лісової галузі.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні етапи життя, наукову, науково-організаційну діяльність видатного вченого в галузі аграрної економіки. Визначено, що активна наукова діяльність І.І. Лукінова відповідала незрілим потребам розвитку сільського господарства в Україні та була підпорядкована розв'язанню найголовніших соціально-наукових завдань. Проведено періодизацію наукової діяльності та виділено такі етапи: входження в науку, становлення як визначного вченого й утвердження в цьому статусі. Встановлено масштабність його науково-представницької та науково-просвітницької роботи.

  Скачати повний текст

Побудовано методологію узагальненої теорії аналітичної визначності (А-визначності), надано узагальнену дефініцію А-визначності та введено її нові види ("майже" визначність та гранична визначність). Подано оригінальну О-логіку у вузькому розумінні слова на матеріалі перетворень геометричних фігур на площині. Розглянуто окремі види А-визначності в множинах різної природи, в першу чергу чисел, функцій, формул. Виділено основні фактори А-визначності, що дозволило уточнити та доповнити дефініцію А-визначності та дати характеристику об'єктивної й суб'єктивної А-визначності.

  Скачати повний текст

Досліджено головні структурно-планувальні елементи міст Київської Русі - городів, на прикладі Перемишля, Галича, Звенигорода, Теребовлі, Львова. Обгрунтовано використання поняття "стольний город" у дослідженнях з історії архітектури України. Запропоновано модель функціонально-просторової організації стольного города XI - XIII ст. Зазначено, що моделювання дало змогу виявити принципи функціональної організації даних городів і критерії впливу на їх розвиток. Визначено методи розпланування визначних архітектурних ансамблів і комплексів на території стольних городів Галицької землі, характерні риси їх функціональної, планувальної та просторової структури. На основі комплексного аналізу функціонально-просторової організації та архітектурно-планувальної структури виявлено основні епати та особливості розвитку їх архітектурно-просторової організації з ХІ до кінця ХІІІ ст.

  Скачати повний текст

Запропоновано історичну періодизацію розвитку вулиці. Представлено критерії, що обумовили становлення Хрещатика як центральної вулиці Києва. Підсумовано визначні періоди формування Хрещатика. Введено в професійний обіг нові архівні та проектні документи, встановлено авторство багатьох споруд, розроблено схеми забудови вулиці станом на 1915 р. Досліджено специфіку фасадної архітектури Києва кінця ХІХ ст. Представлено особливості стилістичного формування забудови Хрещатика. Виявлено унікальні архітектурно-будівельні традиції, що поширилися з даної вулиці на центральні райони міста. Вставлено елементи гармонізації забудови Хрещатика на межі ХІХ - ХХ ст. та критерії спорідненості сучасної забудови вулиці з утраченою. Розроблено план-схему з зазначенням дисгармонійних елементів простору. Створено стратегію диференційного підходу до забудови, згідно з якою зроблено зонування вулиці за чотирма режимами допустимих реставраційних втручань. Запропоновано засоби гармонізації забудови Хрещатика.

  Скачати повний текст

Розроблено асимптотичну теорію нескінченних систем і розглянуто застосування отриманих асимптотичних оцінок у задачах кручення ізотропних стрижнів (метод функції напружень) і плоского деформівного стану прямокутної призми (метод суперпозиції). Наведено узагальнення достатньої ознаки існування ненульової границі розв'язку нескінченної системи лінійних алгебричних рівнянь, запропонованого Б.М. Кояловичем, на більш широкий клас нескінченних систем. За допомогою даної достатньої ознаки побудовано розв'язок задач кручення ізотропних стрижнів із перерізом у вигляді рівнобокого кутика, полого квадрату, валу з витками. Числову оцінку розв'язків нескінченних систем здійснено за допомогою методу лімітант. Задачу про сталі кососиметричні коливання призми зведено до квазірегулярної нескінченної системи. Дану нескінченну систему, в свою чергу, за допомогою заміни невідомих зведено до сукупності регулярних нескінечних систем з однаковою матрицею, що задовольняють достатню ознаку існування ненульової границі для їх розв'язку і до скінченної системи лінійних алгебричних рівнянь. Рівність нулю визначника скінченної системи дає характеристичне рівняння для визначення резонансних частот. Проаналізовано напружений стан призми.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження життя та діяльності визначного українського історика науки та освіти В.Д.Отамановського (1893 - 1964). Охарактеризовано основні етапи становлення та розвитку наукового світогляду ученого, розглянуто його викладацьку та наукову діяльність, визначено основні напрямки досліджень, наведено бібліографію творчих праць. З'ясовано, що наукова та педагогічна діяльність В.Д.Отамановського відповідала назрілим потребам перебудови науки та системи освіти в Україні та була підпорядкована розв'язанню найголовніших соціально-наукових завдань. Показано, що науково-педагогічний доробок ученого є цінним джерелом ідей та думок, які стосуються історії краєзнавства, медицини та аптекарської справи, а також розвитку міського устрою та ролі Магдебурзького права в заснуванні міст на Україні. Висвітлено внесок В.Д.Отамановського у формування окремих напрямків історичної науки.

  Скачати повний текст

Досліджено та узагальнено специфіку підготовки висококваліфікованих спеціалістів у наукових школах Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" і Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, яка сприяє якісному оновленню українських наукових кадрів. Здійснено дослідження життя та наукової діяльності всесвітньо відомих засновників харківських фізичних шкіл у контексті аналізу специфіки професійного становлення лідера наукової школи. Розроблено пізнавальну концепцію використання фізико-історичних матеріалів про вітчизняні наукові школи в підготовці майбутніх фізиків. Запропонована концепція на сучасному етапі розбудови національної освіти допомагає виплекати в учнів природне почуття національної гордості за визначні наукові досягнення вітчизняних учених, повернути історичну пам'ять про всесвітньо відомі наукові надбання українського народу, сформувати громадянську позицію та світогляд майбутнього творця Української держави.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження загальних тенденцій та особливостей розвитку візантиністики у Київській Духовній Академії - вищому освітньо-науковому закладі Православної церкви на українських землях у XIX - на початку XX ст. З'ясовано, що візантинознавство посідало одне з чільних місць у навчальних програмах, структурі навчально-наукових підрозділів, формуванні контактів закладу з іншими науково-дослідними інституціями та відігравало помітну роль у підвищенні наукової кваліфікації викладачів і студентів Академії. Висвітлено, що дослідження минулого Візантії в Академії здійснювалося за посередництвом історико-богословських наук, насамперед, церковної історії, патрології, літургіки та церковної археології. Доведено, що науково-педагогічна діяльність визначних візантиністів закладу, їхній внесок у розвиток української, російської та світової візантиністики, а також візантинознавчий доробок талановитих студентів закладу, сприяли становленню Київської Духовної Академії як одного з провідних центрів візантиністики в Російській імперії.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу сучасних теоретичних розробок у галузі права визначено сутність поняття й основні завдання віктимологічної профілактики насильницьких злочинів проти особистості. Визначено місце та роль віктимологічної профілактики у системі запобіжних заходів. Проаналізовано практику здійснення віктимологічної профілактики насильницьких злочинів проти особистості правоохоронними органами, вивчено зарубіжний досвід діяльності у даній сфері. Розмежовано поняття "потерпілий" у кримінальному праві та "жертва злочину" у кримінальній віктимології. Визначено кількісні та якісні характеристики кримінальної віктимності, а також характер жертв насильницьких злочинів проти особистості, розроблено їх класифікацію та типологію. Виявлено основні віктимогенні чинники та ситуації, які впливають на вчинення насильницьких злочинів проти особистості. Проаналізовано можливості системи кримінально-правової статистики щодо реєстрації фактів віктимної поведінки під час вчинення насильницьких злочинів проти особистості. Зроблено висновок, що вивчення злочинності без віктимологічного аналізу є неповним і неточним. Розглянуто форми та види профілактики насильницьких злочинів, виділено її віктимологічний напрям, обумовлений ідеєю про залежність скоєння злочину від багатьох чинників, що можуть бути встановлені, а потім нейтралізовані. З'ясовано, що одним із таких чинників є жертва злочину та її поведінка. Обгрунтовано необхідність переорієнтації правоохороної системи на виконання превентивної функції, забезпечення безпеки особистості, захист життя, здоров'я, прав і свобод людини та громадянина. Наведено пропозиції щодо створення єдиної системи запобігання злочинам, в якій особливе місце відведено віктимологічній профілактиці. Визначно основні напрями удосконалення системи віктимологічної профілактики злочинів, підвищення ефективності загальної й індивідуальної віктимологічної профілактики, захисту та соціально-профілактичної реабілітації жертв злочинів. Сформульовано теоретичні засади віктимологічної політики, обгрунтовано необхідність і стратегію її впровадження.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему з'ясування методологічних і евристичних можливостей категорії внутрішньої форми у контексті філософсько-гуманітарного пізнання. Встановлено співвідношення внутрішньої форми з фундаментальними філософськими категоріями - формою та структурою, а також з важливими для гуманітарного пізнання поняттями "символ", "образ", "сутність" і "установка". Досліджено основні концепції внутрішньої форми, розроблені науковцями Європи. Відзначено, що мовна практика застосування цієї категорії дозволяє раціоналізувати внутрішню форму та теоретично її дослідити. Доведено, що завдяки особливому онтологічному статусу, внутрішня форма має певні когнітивні та смислотвірні якості. Це зумовлює визначне місце внутрішньої форми у процесі одержання наукового знання. Обгрунтування та реалізація сучасного методологічного підходу до внутрішньої форми базується на розумінні зазначеної категорії як важливого елемента процесів символізації, засобу інтерпретації, а також на тлумаченні внутрішньої форми як "діалогічної" моделі пізнання, що базується на взаємодії її складових.

  Скачати повний текст

Висвітлено різні аспекти театральної діяльності Г.М. Хоткевича як цілісного явища. Уперше подано загальну характеристику драматургічного доробку митця, проаналізовано його друковані та рукописні твори. Відтворено історію написання, видання та сценічного втілення драматичних творів Г.М. Хоткевича. Установлено факти звернення різноманітних театрів і аматорських гуртків до творчості драматурга. З'ясовано творчі контакти та співпрацю митця з різноманітними театральними колективами та визначними діячами театру. Розглянуто діяльність театральних колективів під керівництвом Г.М. Хоткевича як відображення ідеї окремого покоління митців щодо створення "народного театру". Оцінено критичну діяльність митця, досліджено його наукові роботи з історії театру. Розкрито засади та принципи театральної діяльності Г.М. Хоткевича, його погляди на театральне мистецтво, на яких базується концепція та модель театру.

  Скачати повний текст

Розглянуто генезу та розвиток українського верлібру щодо зміни художніх систем. Висвітлено верлібр як особливий жанр літератури; верлібр як визначник індивідуально-авторського світосприйняття, проявленого у віршовій формі; верлібр як спосіб образного висловлення думки та почуття, позначений своєрідним внутрішнім ритмом. Показано, що стильова специфіка розвитку українського верлібру зумовлює потужну родожанрову дифузію, результатом якої стає поява вільновіршових синтетичних жанроутворів; відкриває приховані потенціали зображально-виражальних засобів; сприяє взаємодії концептів поезії, науки та мистецтва у творенні словесної картини світу.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження життєвого шляху, педагогічної та громадської діяльності, а також наукової спадщини визначного українського історика Я.М.Шульгіна. На підставі аналізу історіографії проблеми, залучення архівних матеріалів, наукової та публіцистичної спадщини історика розглянуто його біографію, розкрито внесок у розвиток історичної науки, висвітлено історичні та суспільно-політичні погляди вченого. З'ясовано значення наукової та педагогічної діяльності історика для українського відродження, визначено його місце у суспільно-політичному русі останньої третини XIX - початку XX ст., зокрема, у діяльності Київської та Одеської громад.

  Скачати повний текст

Досліджено громадсько-політичний аспект діяльності Володимира Антоновича (1830/4 - 1908 рр.), одного з головних представників українського національного руху другої половини XIX ст. Особливу увагу приділено його визначній участі у польських студентських гуртках у Києві напередодні Січневого повстання (1863 р.) та його ролі у створенні Київської громади. Проаналізовано вплив Антоновича на події національного відродження в Галичині у 1880 - 90-і рр., зокрема, його ініціативу у досягненні угоди з польською владою. Виявлено залежність стратегії поведінки та національно-політичної орієнтації Антоновича від умов імперської цензури та його власної культурницької концепції. Підкреслено, що, незважаючи на численні тактичні компроміси, головний курс громадської діяльності Володимира Антоновича був завжди послідовним, виправданим і патріотичним.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження італійської моделі гуманізму як системи світоглядних орієнтацій, центром якої є людина. Відтворено логіку становлення та розвитку гуманізму з часів Відродження до межі XX - XXI ст. З використанням хронологічного підходу акцентовано увагу на тих ознаках італійської моделі гуманізму, які є найбільш показовими щодо динаміки його історичного розвитку ("еклектичний гуманізм", "національно-визвольний гуманізм Рисорджименто", "гуманізм життєвої правди: веризм - неореалізм", "новий гуманізм" А. Печчеї, "гуманістичні пошуки" У. Еко). Проаналізовано вчення визначних італійських гуманістів - А. Банфі, А. Грамші, Б. Кроче. Досліджено концепцію "Нового гуманізму" А. Печчеї та творчий підхід У. Еко - найвизначнішого сучасного філософа, культуролога та письменника до проблем гуманізму. Доведено наскрізний характер гуманістичних ідей. Обгрунтовано твердження, що у сучасній Італії художня творчість і наукова діяльність У. Еко є яскравим прикладом продовження традицій гуманістичного світобачення.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено джерельно-інформаційний потенціал особових архівних фондів як компонента архівної спадщини українського народу. Розкрито суть і визначено взаємозв'язок понять "особові архівні фонди", "документи особового походження". Виокремлено основні етапи створення особових фондів у структурі Національного архівного фонду України. Обгрунтовано науково-теоретичні та методичні засади формування особових архівних фондів, доведено необхідність їх наукового перегляду й удосконалення. На базі широкого кола біографічних, творчих, епістолярних, службових документів розглянуто структуру фондів визначних діячів української науки та культури, зокрема, істориків В.М. Базилевича, М.М. Бубнова, М.П. Василенка, І.М. Каманіна, О.С. Компан, Ю.А. Кулаковського, В.Л. Модзалевського. Розкрито нормативно-правову базу використання джерельно-інформаційного потенціалу особових архівних фондів. Узагальнено досвід оприлюднення їх документів і матеріалів, включаючи мережу Інтернет. Наведено рекомендації, спрямовані на вдосконалення цих процесів.

  Скачати повний текст

Розвинено асимптотичну теорію дифракції полів довільно орієнтованих диполя Герца та напівхвильового вібратора на ідеально провідних екранах скінченних розмірів, які містять фрагменти клиноподібних поверхонь, у разі довільно близької відстані антени від екранів. Для типових плоских прямокутних, П- або Г-подібних нескінченно тонких екранів скінченних розмірів одержано розв'язки тривимірних векторних задач дифракції. Встановлено, що дані розв'язки дозволили числово визначити просторовий розподіл амплітуд, фаз і поляризаційних характеристик електромагнітних полів у хвильовій зоні, а також детально проаналізувати вплив дифрагованих полів на коефіцієнт спрямованої дії, опір випромінювання, вхідний опір та резонансну довжину вібратора. Встановлено, що відношення боків прямокутного екрана визначним чином впливає на просторовий розподіл поля, який дозволяє ефективно перерозподіляти енергію поля в оточуючому просторі шляхом вибору оптимального відношення боків використовуваних екранів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено системне дослідження наукової спадщини визначного українського ученого-біолога, академіка УАСГН М.В. Рево, висвітлено його суттєвий внесок у розвиток вітчизняної мікробіології, вірусології й імунології. До наукового обігу введено значну кількість нових історичних матеріалів з архівів України, Росії, Грузії, Польщі, розглянуто маловідомі факти з біографії ученого. Упорядковано та видано бібліографічний покажчик "Академік Рево Михайло Васильович (1889 - 1962)". Розроблено періодизацію життя та діяльності ученого, проаналізовано та синтезовано його творчі здобутки за основними напрямами наукової діяльності (медичної, ветеринарної, грунтової мікробіології, вірусології, імунології, історії вітчизняної мікробіології та вірусології), розкрито їх практичне значення для розвитку вітчизняної науки. Показано внесок М.В. Рево у розвиток сільськогосподарської дослідної справи, висвітлено його діяльність як засновника відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології й імунології. Висвітлено історію створення Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН - провідної науково-дослідної установи, яка у мережі УААН організовує та проводить наукові дослідження у галузі сільськогосподарської мікробіології.

  Скачати повний текст