Вивчено особливості фізичного, нервово-психічного розвитку і захворюваність дітей, які перенесли гемолітичну хворобу новонароджених з урахуванням перебігу перинатального періоду. Наведені дані про динаміку захворюваності, ранньої неонатальної смертності та летальності від гемолітичної хвороби новонароджених у Полтавській області за період із 1985 по 1997 рік. Виявлено, що діти, які перенесли гемолітичну хворобу новонароджених, мають у ранньому віці підвищену захворюваність на анемію, респіраторну і алергічну патологію та є групою ризику щодо формування контингенту частохворіючих. Установлено негативний вплив гемолітичної хвороби на фізичний розвиток дітей в анте- і постнатальному періоді. Виявлений вірогідний зв'язок між перенесеною гемолітичною хворобою новонароджених і дисгармонійністю нервово-психічного розвитку у дітей першого року життя. Розроблено комплекс заходів щодо реабілітації дітей після перенесеної гемолітичної хвороби новонароджених. Обгрунтовано необхідність обов'язкового нейросонографічного обстеження в динаміці та первинної реабілітації у відділенні патології новонароджених усіх дітей, хворих на гемолітичну хворобу новонароджених, їхнього природного вигодовування тривалістю до 12 місяців і динамічного диспансерного нагляду за ними педіатра і невролога протягом перших трьох років життя.

  Скачати повний текст

Показано позитивний вплив методу лактаційної аменореї (МЛА) на темпи інволюції зовнішніх ті внутрішніх розмірів матки після пологів per vias naturalis, а також після операції кесаревого розтину. Доведено позитивний вплив використання МЛА на інтенсивність грудного вигодовування, кількість виробленого грудного молока та тривалість вигодовування немовлят виключно груддю. Проаналізовано особливості становлення лактаційної функції у породіль. Досліджено рівень пролактину в крові обстежених жінок протягом всього періоду грудного вигодовування. Обгрунтовано позитивний вплив МЛА на зменшення кількості післяпологових гнійно-септичних ускладнень. Розвинуто концепцію щодо запобігання вагітності шляхом застосування МЛА. Встановлено, що МЛА є найбільш фізіологічно обгрунтованим методом планування сім'ї у післяпологовому періоді.

  Скачати повний текст

Доведено, що поєднана патологія гастродуоденальної та гепатобіліарної систем (ППГГС) супроводжується порушенням мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ). Досліджено, що зростання відсотка поширених та тяжких форм ураження слизової оболонки шлунка у дітей визначається наростанням остеопенічного синдрому. Встановлено частоту синдрому (56,6 %) в дітей з ППГГС. Виявлено залежність МЩКТ від ступеня ураження жовчовивідних шляхів та слизової оболонки шлунку. Доведено, що в патогенезі розвитку остеопорозу важливу роль відіграє тривалість грудного вигодовування, якість харчування в наступні роки життя та характер протирецидивного лікування захворювань травної системи. На підставі взаємозв'язку між дефіцитом кісткової тканини, величиною кісткової маси, отриманих за допомогою денситометрії розроблено математичну комп'ютерну програму прогнозування ступеня дефіциту та контролю за ефективністю корекції остеопенічного синдрому.

  Скачати повний текст

Комплексно оцінено медико-соціальні та екологічні фактори ризику, які сприяють ранньому пригніченню лактаційної функції жінок-годувальниць і переведенню немовлят на штучне вигодовування (ШВ). За клініко-експериментальних умов показано, що одним з важливих факторів ризику зниження лактаційної функії в жінок-годувальниць є хронічна нітратна інтоксикація. Це підверджується морфофункціональними змінами гіпофізу, які визначаються зниженням активності секреторних гранул на тлі зменшення білоксинтезувальної та енергопродукуючої функцій клітин даної залози. Встановлено високий рівень аліментарнозалежної патології та дисбіотичних порушень у дітей першого року життя, пов'язаний з пізнім початком природного вигодовування (ПВ), раннім введенням напівадаптованих замінників материнського молока та продуктів додаткового харчування. Виявлено, що в дітей за умов ШВ втрачається впорядкованість добового ритму функціонування вегетативної нервової системи, яка властива дітям, що вигодовуються жіночим молоком, а саме, подовжується часова зона підвищеної активності симпатичного відділу. Доведено, що в дітей за умов ШВ підвищується рівень глікозоаміногліканів у сироватці крові, що може призвести до напруги компенсаторних систем цитопротекції слизової оболонки гастродуоденальної зони. Науково обгрунтовано доцільність включення до комплексу заходів щодо покращання лактаційної функції в жінок-годувальниць з групи ризику стосовно розвитку гіпогалактії харчової домішки "Еламін".

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив соціально-гігієнічних, медико-біологічних та медико-організаційних факторів на тривалість природного вигодовування дітей у Івано-Франківську. Встановлено, що частій захворюваності дітей першого року життя на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) сприяють інфекційні захворювання матері під час вагітності, патологія вагітності та пологів, внутрішньоутробна гіпоксія плода, пізнє прикладання дитини до грудей у пологовому будинку, дефіцитна анемія та раннє штучне вигодовування. Досліджено особливості імунної відповіді системного та локального імунітету на інфекцію, метаболічну здатність нейрофілів (НСТ-тест) у дітей з повторними ГРЗ. Розроблено комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для дітей із зниженою антиінфекційною резистентністю із застосуванням імуналу та нуклеїнату натрію. Встановлено позитивний вплив даного комплексу на імунологічні показники, відзначено зниження частоти захворюваності на ГРЗ.

  Скачати повний текст

Описано клініко-анамнестичні передумови розвитку секреторної діареї у дітей перших 6 місяців життя. Визначено, що передумовами даного стану є: ускладнений акушерський і соматичний анамнез у матері, патологічний перебіг пологів, штучне вигодовування, перенесені захворювання та преморбідний стан дитини. Розраховано, що частота переходу гострої діареї в затяжну складає 11,65% Встановлено роль вторинної лактазної недостатності в генезі затяжної діареї. Описано зміни в системі нейтрофільних гранулоцитів та факторів місцевого захисту. Обгрунтовано показання до призначення безлактозних або низьколактозних сумішей для штучного вигодовування дітей.

  Скачати повний текст

Визначено кількісний та якісний склад мікрофлори порожнини кишечника у дітей. Доведено, що головними факторами ризику формування дисбактеріозів є: ускладнення вагітності та пологів, обтяжена спадковість захворювань травної системи, раннє штучне вигодовування, неоднаразове вживання антибіотиків, проживання у багатодітній сім'ї, паління батьків, використання колодязної води, незбалансоване харчування. Запропоновано нові схеми лікування з використанням ентеросорбенту "Полісорб" та полівітамінно-мінерального препарату під час монотерапії для корекції порушень мікробного балансу кишечника у залежності від патогенетичних особливостей їх виникнення. Для скринінгової оцінки мікробіоценозу кишечника та визначення ступеня дисбактеріозу наведено коефіцієнт збалансованості мікрофлори.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-лабораторного оцінювання ефективності ентерального харчування (ЕХ) за умов інтенсивної терапії новонароджених і дітей першого року життя доведено, що розвиток критичних станів у немовлят супроводжується порушенням функціональних можливостей шлунково-кишкового тракту, диссимілятивною направленістю білкового обміну, проявами холестазу, напруженням захисних механізмів цитопротективної системи слизової оболонки гастродуоденальної зони (ГДЗ). Уперше визначено наявність зв'язків між рівнем збереження білкового синтезу на початку ЕХ та тривалістю природного вигодовування та парентерального харчування, а також між рівнем сироваткових тригліцеридів і тривалістю хвороби та парентерального харчування. Доведено більшу ефективність впливів напівелементних гідролізатів (НГ) на стан білкового та ліпідного обмінів, зниження виразності холестазу та напруження цитопротективної системи слизової оболонки ГДЗ у немовлят у критичних станах у порівнянні з сумішами на основі коров'ячого молока. Уперше встановлено, що зниження функціонального навантаження захисних механізмів цитопротективної системи слизової оболонки ГДЗ із застосуванням НГ у даного контингенту дітей призводить до зменшення проявів холестазу, що реалізується через зміни тонусу симпатичної нервової системи. Із урахуванням виявлених метаболічних змін та функціональних порушень ШКТ і гепатобіліарної системи, на підставі клініко-математичного аналізу вперше визначено ознаки ефективності ЕХ за умов ІТ новонароджених і дітей першого року життя.

  Скачати повний текст

Надано комплексну оцінку клінічного перебігу періоду адаптації у недоношених дітей, особливості клітинного та гуморального імунітету, перекисного окиснення ліпідів і ультраструктури лімфоцитів периферичної крові, гідролізу та всмоктування вуглеводів, біоценозу кишечнику, ендогенної інтоксикації залежно від ступеня недоношеності, показано їх динаміку за різних видів вигодовування. Установлено, що застосування в комплексному виходжуванні недоношених дітей, яких штучно вигодовують, спеціальної молочної суміші "Alprem" сприяє швидшій позитивній динаміці клінічної симптоматики, істотнішому збільшенню маси тіла, метаболічній адаптації, ніж звичайна молочна суміш "Малятко". Розроблено диференційовані схеми штучного вигодовування недоношених дітей спеціальною молочною сумішшю "Alprem" залежно від ступеня недоношеності та тяжкості стану дитини.

  Скачати повний текст

Наведено дані про особливості фізичного, нервово-психічного розвитку, імунологічної реактивності доношених дітей з затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР). Розроблено регіональні центильні таблиці фізичного розвитку новонароджених та спосіб діагностики ЗВУР. Установлено важливу діагностичну та прогностичну роль морфологічних показників великих гранульованих лімфоцитів периферійної крові та запропоновано спосіб прогнозування імунного статусу новонароджених. Виявлено, що рівень імунної реактивності залежить від ступеня тяжкості ЗВУР. Доведено, що застосування комплексу немедикаментозних імунореабілітаційних заходів (раціонального вигодовування, масажу, лікувальної фізкультури та загартування) дає змогу достовірно знизити кількість дітей, які часто хворіють, з легким і середнім ступенями ЗВУР без використання медикаментозних імунотропних препаратів).

  Скачати повний текст

На фактичному клінічному матеріалі встановлено особливості формування та перебігу бронхообструктивного синдрому (БОС) за наявності гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) у дітей першого року життя. Визначено фактори, що сприяють розвитку БОС, за допомогою математичного моделювання розроблено алгоритм його прогнозування. Вперше доведено негативну роль штучного вигодовування у виникненні даної патології в немовлят. Встановлено високу розповсюдженість БОС як ускладнення ГРЗ у дітей на першому році життя. Досліджено сообливості функціонування імунної системи, виявлено алергічну направленість імунної відповіді, підвищене антигенне навантаження, пригнічення фагоцитарної ланки імунітету та посилення активності його супресорної ланки за даної патології. Визначено, що у немовлят з БОС відбувається напруження функціонування системи цитопротекторів слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, біоценозу та перетравної здатності кишечнику, а також гепато-біліарної системи. Розроблено комплексну профілактичну програму для попередження БОС у немовлят. Доведено її клінічну ефективність та необхідність застосування препарату "Гранули кверцетину" у комплексі профілактичних заходів дітям з групи ризику.

  Скачати повний текст

Створено комплексний патогенетично обгрунтований метод терапії гестаційної анемії легкого ступеня у жінок з доношеною вагітністю з одноразовим використанням рекомбінантного людського еритропоетину (р-л-ЕПО) на фоні прийому сульфату заліза для профілактики післяпологових ускладнень. Досліджено стан фетоплацентарного комплексу. Доведено, що запропонована терапія є безпечною для матері та плода. За результатами дослідження установлено, що наведена терапія гестаційної анемії покращує клінічний перебіг післяпологового періоду завдяки зменшенню кількості післяпологових анемій, частоти гнійно-запальних ускладнень, частоти гіпогалактій у ранньому післяпологовому періоді, тривалості перебування у стаціонарі, а також збільшенню терміну грудного вигодовування більше 3-х місяців, що підтверджено лабораторними даними.

  Скачати повний текст

Вперше визначено частоту та структуру поєднаної позалегеневої патології малосимптомного клінічного перебігу у дітей з бронхіальною астмою (БА). Встановлено високий рівень розповсюдження досліджуваної патології у обстежених пацієнтів. Відзначено, що більше ніж у половини хворих наявні алергічний риніт, атопічний дерматит, хронічний тонзиліт та в 2/3 відзначеної кількості випадків - дискінезії жовчовивідних шляхів. Проаналізовано клініко-параклінічні зміни за різних варіантів поєднаної патології, встановлено їх патологічне значення. В експерименті на тваринах доведено високу імовірність одночасного та односпрямованого розвитку імунопатологічного запалення в легеневій тканині, слизовій оболонці шлунка та наднирниках за хронічної бронхолегеневої патології. Встановлено фактори ризику виникнення поєднаної позалегеневої патології у дітей з БА, зокрема доведено суттєве значення таких чинників, як обятжена спадковість, патологічний перебіг вагітності і пологів, преморбідні обтяження, штучне вигодовування, харчова полівалентна алергія, ексудативно-катаральний діатез, ранній початок захворювань. Вперше у дітей з поєднаною позалегеневою патологією виявлено дезадаптацію організму у вигляді порушень вегетативного гомеостазу. Встановлено, що збалансований рівень регуляторних систем (вихідний вегетативний тонус - ейтонія, нормальна вегетативна реактивність) зустрічається лише у 9,6 % хворих на БА з позалегеневою патологією. Науково обгрунтовано доцільність вивчення порушень вегетативного гомеостазу для диференційованого використання бронходилататорів за наявності БА у дітей.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему дослідження нових підходів до діагностики та реабілітації гіпоксичних ушкоджень центральної нервової системи (ЦНС) у дітей першого року життя на підставі результатів комплексного вивчення динаміки різних патогенетичних складових патологічного процесу, розробки комплексної функціональної моделі порушень поведінкової адаптації, обгрунтування диференційованих підходів до призначення засобів реабілітації. Вивчено структуру взаємозв'язків між варіантами поведінкових реакцій і особливостями клініко-неврологічних, нейросонографічних і електроенцефалографічних проявів переважно функціональних порушень ЦНС внаслідок перинатального гіпоксичного ураження та одержано дані про роль структурно-функціональних особливостей головного мозку у формуванні різних поведінкових порушень у дітей раннього віку. Запропоновано критерії оцінки характеру змін поведінкових реакцій та розроблено критерії раннього прогнозування та діагностики порушень поведінкової адаптації. На підставі одержаних результатів розроблено рекомендації стосовно виходжування та вигодовування дітей з перинатальними гіпоксичними ураженнями ЦНС залежно від особливостей поведінкових реакцій.

  Скачати повний текст

На підставі результатів детального моніторингу та багаточисленних клініко-епідеміологічних досліджень вперше в Україні на прикладі м.Львова та Львівської області доведено ефективність впровадження комплексної системи принципів успішного грудного вигодовування (УГВ) у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) охорони здоров'я матері та дитини на тривалість грудного вигодовування (ГВ) та на показники здоров'я дітей. Виявлено, що з усіх принципів (УГВ найбільший вплив на тривалість виключно грудного вигодовування (ВГВ) та ГВ в цілому має годування за вимогою та відмова від використання у пологовому відділенні іншої їжі, крім грудного молока. З'ясовано, що основними чинниками, які визначають тривалість ГВ, є допологове навчання жінок відповідно підготованим медичним персоналом, дотримання принципів ГВ як у пологовому будинку, так і надалі на етапі дитячої поліклініки. Встановлено, що тривале ВГВ (6 місяців) та тривале ГВ (12 місяців та більше) позитивно впливає на нервово-психологічний розвиток і зменшення рівня захворюваності дітей. Доведено необхідність впровадження в лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) охорони здоров'я матері та дитини ініціативної програми "Лікарня, доброзичлива до дитини" з метою збільшення частоти та тривалості ГВ, що сприятиме зменшенню захворюваності немовлят та дітей раннього віку. Запропоновано створити систему кабінетів підтримки грудного вигодовування та лактації на базі жіночих консультацій, пологових будинків і дитячих поліклінік.

  Скачати повний текст

Вперше проведено багаторічний аналіз матеріалів щодо інтенсивності та тенденцій розвитку епідемічного процесу ВІЛ-інфекції серед жінок репродуктивного віку та дітей, які народжені ВІЛ-інфікованими матерями, в Україні. Визначено особливості практики обстеження вагітних на антитіла до ВІЛ. Встановлено високий рівень інфікування серед жінок, що надають сексуальні послуги на комерційній основі, та фактори ризику, що сприяють поширенню інфекції серед даного контингенту. Вивчено частоту передачі ВІЛ від матері до дитини за різних комбінацій профілактичних заходів, проведених серед ВІЛ-інфікованих вагітних та народжених ними дітей. З'ясовано профілактичну роль антиретровірусної терапії та штучного вигодовування. Одержано нові дані щодо впливу шляхів інфікування та часу встановлення ВІЛ-статусу вагітної на рівень частоти перинатальної передачі ВІЛ.

  Скачати повний текст

Вперше за допомогою системного аналізу оцінено ефективність діючої системи епідеміологічного нагляду за кором на організменому та популяційному рівнях та розроблено рекомендації щодо її удосконалення. Наведено характеристику кількісних та якісних проявів епідемічного процесу кору на Донеччині з часу запровадження специфічної профілактики за дводозовою схемою та на етапі елімінації. Показано першочерговість імунологічного моніторингу ефективності вакцинопрофілактики за умов спорадичної захворюваності або її відсутності. Обгрунтовано доцільність запровадження єдиної системи епідеміологічного нагляду за кором і краснухою. Одержано нові дані щодо ступеня захищеності від кору новонароджених і дітей першого року життя з урахуванням рівня специфічного імунітету їх матерів і виду вигодовування.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне обстеження дітей, що мешкають за умов забруднення довкілля. У сироватці крові цих дітей виявлено перевищення допустимих концентрацій марганцю, заліза та свинцю, підтверджено залучення до патологічного процесу кісткової, сечовидільної, шлунково-кишкової й ендокринної систем. Установлено достовірне зростання частоти природжених вад розвитку серед новонароджених у забрудненому районі. З'ясовано роль порушень обміну кальцію у патогенезі екопатології. В уражених дітей зареєстровано достовірно вищі рівні активності паратгормону та кальцитону у порівнянні з контролем, а активність лужної фосфатази та її кісткового ізоферменту була достовірно зниженою. У сироватці крові 73 % обстежених дітей виявлено знижений вміст неорганічного фосфору та у 67 % - магнію. Доведено, що наявність у генотипі дитини алелі 0/0 гена GSTM1, алелі *0501 гена DQA1 та відсутність алелі *0201 гена DQA1 сприяють більшому ступеню важкості перебігу симпатокомплексу. Відзначено, що важчі форми гіпоплазії емалі зубів вірогідно частіше зустрічались у дітей з низькою вагою під час народження, нетривалим природним вигодовуванням. В уражених дітей зареєстровано достовірно вищу частоту повного передчасного розділення центромер, яка є проявом хромосомної нестабільності, а також коливання частоти апоптозу лімфацитів. Відзначено, що знижена частота апоптозу асоціювалась з більш важким, а підвищена - легким перебігом захворювання. Розроблено заходи ранньої діагностики та профілактики екопатології.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано безпечність грудного вигодовування немовлят від матерів, в яких було встановлено сифіліс до або під час вагітності, а після відповідного специфічного та профілактичного протисифілітичного лікування було визначено позитивні специфічні серологічної реакції на сифіліс під час досліджуваної вагітності. Обстежено 90 матерів, які одержали протисифілитичне лікування під час вагітності та 90 їх немовлят, які перебували на природному вигодовуванні не менше 6-ти місяців. За результатами дослідження встановлено, що провідним критерієм безпечності природного вигодовування немовлят групи ризику є закінчення курсу специфічного та профілактичного лікування сифілісу в їх матерів під час вагітності. Закінчення протисифілітичного лікування матерів після 28-го тижня вагітності не дозволяє оцінити якість проведеної терапії під час пологів і новонароджені цих матерів мають підлягати профілактичному лікуванню.

  Скачати повний текст

Наведено оцінку стану твердих тканин молочних зубів у дітей дошкільного віку. Вперше досліджено вплив антенатального періоду розвитку дитини, віку матері, порядкового номера за народженням дитини, пори року та ваги новонародженої дитини на стан твердих тканин молочних зубів. Встановлено, що у дітей, які знаходилися на грудному вигодовуванні більше року або споживали низькоадаптовані суміші, показники карієсу є значно вищими, ніж у дітей, які були на грудному вигодовуванні до 6-ти місяців і споживали високоадаптовані суміші. Вперше вивчено зміни фізичних (pH, в'язкості), морфологічних (мікрокристалізації, мінералізувального потенціалу), імунологічних (sIgA) властивостей ротової рідини дітей залежно від віку, ступеня активності карієсу та виду вигодовування. Наведено оцінку рівня санітарно-гігієнічних знань дітей дошкільного віку, їх батьків, вихователів про гігієнічний стан ротової порожнини та його зв'язок з ураженістю карієсом зубів. Розроблено диференційований лікувально-профілактичний комплекс для дітей дошкільного віку, спрямований на підвищення резистентності твердих тканин молочних зубів, зважаючи на вік і чинники ризику розвитку карієсу.

  Скачати повний текст